Научная статья на тему 'Аналіз впливу капсульованих та гранульованих мінеральних добрив на стан сільськогосподарських культур'

Аналіз впливу капсульованих та гранульованих мінеральних добрив на стан сільськогосподарських культур Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

CC BY
102
17
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
КЛЮЧОВі СЛОВА: ГРАНУЛЬОВАНі ТА КАПСУЛЬОВАННі МіНЕРАЛЬНі ДОБРИВА / ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКіЛЛЯ / РОСЛИНИ / ПОКРАЩЕННЯ ВРОЖАЙНОСТі / CAPSULAR AND GRANULAR MINERAL FERTILIZERS / POLLUTION / AGRICULTURAL CULTURES / CAPACITY CROP

Аннотация научной статьи по сельскому хозяйству, лесному хозяйству, рыбному хозяйству, автор научной работы — Мацуська О. В., Гумницький Я. М., Сабадаш В. В., Сухорська О. П.

Показано доцільність застосування капсульованого мінерального добрива для покращення врожайності сільськогосподарських культур та запобігання забрудненню довкілля.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по сельскому хозяйству, лесному хозяйству, рыбному хозяйству , автор научной работы — Мацуська О. В., Гумницький Я. М., Сабадаш В. В., Сухорська О. П.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

The article is shown expediency of application of capsulated mineral fertilizer for improve the capacity crop of agricultural cultures and preventing pollution of the environment.

Текст научной работы на тему «Аналіз впливу капсульованих та гранульованих мінеральних добрив на стан сільськогосподарських культур»

УДК 504.064

Мацуська О.В.1, к.с.-г.н., асистент, Гумннцькнй Я.М.2, к.т.н., професор, Сабадаш В.В.2, к.т.н., доцент, Сухорська О.П.1, к.с.-г.н., доцент © 1Лъвгвсъкий нацюнальнийушверситет ветеринарногмедицини та бютехнологт ¡мет С.З. Гжицъкого, 2Нацюнальнийушверситет «Львгвська полгтехшка»

АНАЛ13 ВПЛИВУ КАПСУЛЬОВАНИХ ТА ГРАНУЛЬОВАНИХ М1НЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ НА СТАН С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ

КУЛЬТУР

Показано дощлътстъ застосування капсулъованого мтералъного добрива для покращення врожайност1 стъсъкогосподарсъкш культур та запоб1гання забрудненню довктля.

Ключое1 слова: гранулъоват та капсулъовант м1нералъш добрива, забруднення довктля, рослини, покращення врожайност1.

Вступ. Мшеральш добрива е одним з найефектившших засоб1в пщвищення родючост1 грушгв. 1х застосування дозволяе збшьшити прирют основних сшьськогосподарських культур на 40-50%, що значно вище, шж частка приросту врожаю вщ сорту насшня, засоб1в захисту рослин чи оброб1тку грунту. В Укра!ш спостер1гаеться динамжа збшьшення виробництва мшеральних добрив, зокрема азотних, адже пор1вняно ¿з 2001 роком щ обсяги зросли на 30% [11.

За даними державно! служби статистики вщомо, що в Укра!ш щор1чно знижуеться використання оргашчних добрив та надаеться перевага х1м1чнш продукци при удобренш сшьськогосподарських земель. Адже, у 2011 рощ було внесено 1180 тис. т. мшдобрив, а це у пор1внянш ¿з 2005 роком - вдв1ч1 бшьше. Натомшть, у 2011 р. на 1 га поавно! площ1 було внесено 0,5 тонни оргашчних добрив, тод1 як для досягнення бездефщитного балансу гумусу на Пол1сЫ на 1 га ршл1 е потреба у !х щор1чному внесенш 13-14 тонни, в Лкостепу - 11-12, Степу - 8-9, у т.ч. на зрошуваних землях - 11-13 тонн [21. Це може привести до порушення оптимального сшввщношення поживних речових у грунт1, а як наслщок - його пщкислення та попршення якост1 вироблено! продукци.

Використання сшьгосппщприемствами азотних добрив в Укра!ш е вищим за фосфорш та калшш - у 5,3-6,2 раз, у структур! виробництва яких, частка карбамщу (сечовини) становить 61%, ам1ачно! сел1три - 29% [1].

Карбамщ та ам1ачна селпра е високоефективними гранульованими добривами, що мютять в засвоюванш форм1 необхщний для росту \ розвитку рослин поживний елемент азот. Карбамщ потр1бно заробляти в грунт, оскшьки втрати азоту у вигляд1 ам1аку при його поверхневому внесенш е на ~ 30% вищими шж у селпри. Перевагою сечовини перед селпрою е те, що вмютимий у нш азот (частка якого складае 46%) краще утримуеться грунтом \ менше вимиваеться з опадами. Ам1ачна селпра (вмкт азоту 35%) характеризуемся

© Мацуська О.В., Гумницький Я.М., Сабадаш В.В., Сухорська О.П., 2013

392

доброю розчиншстю та високою рухомютю в грунт!, а це викликае величезний ризик щодо вимивання добрив, особливо внаслщок перезволоження землг Дослщження м1граци мшеральних добрив у грунтовому середовищ1 [6] вказують на те, що 60 % гранульованого добрива внаслщок зволоження грунту вимиваеться уже на третш день за меж1 його родючого шару. Тому, при вирощуванш сшьськогосподарських рослин у вщкритому грунт^ при сприятливш його вологост1 р1зко зростае концентрация добрив, що може пригшчувати рют рослин у початковий перюд вегетаци. 3 шшо! сторони е величезний ризик того, що опади змиють добрива, перш шж вони будуть використанш рослинами. Це призводить до необхщност1 внесения мшеральних добрив у декшька прийом1в, що збшьшуе соб1варткть сшьськогосподарсько! продукци та спричиняе забруднення довкшля, зокрема водного середовища

[3,4]. . . .

Сьогодш, у багатьох крашах св1ту, велику увагу придшяють вивченню повшьно-дшчих азотних добрив шляхом покриття 1х часток р1зними речовинами - воском, парафшом, маслами, смолами, пол1мерами [5]. Виршення цих питань сприятиме р1зкому скороченню м1граци бюгенних речовин у навколишне середовище, виключить негативний вплив мшеральних добрив на природу I здоров'я людини. Результата м1граци капсульованого мшерального добрива показують поступове його вившьнення у грунтовому шар1 ¿з втрич1 меншими втратами йону N0^, а залишкова концентрация капсульовано добрива в грунт1 наприюнщ експерименту у 150 раз перевищуе концентрацш його гранульовано! форми [6].

Метою роботи було дослщити вплив гранульованого та капсульованого мшерального добрива на ркт та розвиток рослин.

Матер1ал та методи. Для встановлення доцшьност1 та ефективност1 застосування капсульованого мшерального добрива в якосп пщживлення рослин були проведенш вегетацшш дослщження, що вщтворювали реальш умови вирощування сшьськогосподарських культур. У даному дослвд було вщтворено режими пщживлення (виходячи з норми внесения добрив - 220 кг/га : 0,5 гр на 0,023 м2), поливу рослин (зволоження модельного середовища вщповщно до метеоролопчних умов Льв1всько! област1 (1575 мл), догляду за рослинами (спушування грунту), що практикуються у тепличних господарствах [7]. При створенш капсульованих добрив (частинки амонш штрату сферично! форми, покрит1 полктирольною оболонкою завтовшки 10 мкм) ми керувалися тим, що активш елементи капсульованого добрива повинш вившьнятися до найбшьш штенсивно! потреби рослин в поживних речовинах (в даному випадку на 10-12 день теля появи паростюв, оскшьки перюд вегетаци крес-салату становить приблизно 20-30 дшв). У горщечки виавали крес-салат та протягом вегетацшного перюду проводили спостереження за рослинами, фотографували (рис. 1) та пор1внювали 1х стутнь розвитку.

Результати дослщжень. Для дослщження впливу добрив на юнетику росту та розвитку рослин ставили три паралельних дослщи:

- грунт без добрив (контроль);

- грунт + гранульований NH4NO3 ;

- грунт + капсульований NH4NO3 ;

393

Необхщно вщмггити, що нижче приведет даш е результатом одного з численних експеримешгв, який фжсуе результат, отриманий в холодний перюд року. Оскшьки середня тривалють свп\лового дня становила близько восьми годин, а середня температура в примщенш коливалась в межах 150С, тому рослини, зображенш на фотозшмках, дещо вщстають у розвитку, пор1вняно з тими, що вис1вають в теплий перюд року з бшыпою тривалютю свшювого дня.

ЫН4ЫОЗ

Рис. 1. Пор1вняння ф1зюлопчного стану рослин в залежноси ввд агротехшки на 20 день вегетаци

Анал1зуючи стан рослин у перюд вегетаци та у практично його кшцевий стан (рис. 1), спостерщалося поступове вщставання в росл рослин, що вирощувались без добрив, вщ шших, а також явно кращий розвиток рослин,

394

тдживлених капсульованими добривами, пор1вняно з тдживленими гранульованими, що вносилися передпоавним способом.

Шсля появи паростюв у початковий перюд росту незалежно вщ вмюту поживних елементсв у грунт у них спостер1гався р1вном1рний розвиток, що пояснюеться живленням рослин за рахунок поживних речовин, що мктяться в ендосперм! насшини. В подальшому, пор1внюючи стан рослин, що вирощувались: без добрив, з передпоавним внесениям гранульованого та капсульованого амонш штрату - спостер1галось поступове вщставання в рост! рослин. Де, рослини, що росли без додаткового живлення досягли висоти у межах 3-4 см.

Рослини, що були пщживленш гранульованими добривами також характеризувались меншим розвитком зелено! маси, що пояснюеться, очевидно, спочатку надлишковою його концентращею, що призводить до вщтоку вологи з кл1тин коренево! системи, спричинене явищем осмосу, I тим самим ослаблюе рослини (при внесен! надм1рно1 к1лькост1 добрив можуть спостер1гатись отки коренево! системи, що може призвести до загибел1 рослин). Висота рослин досягла 4-6 см.

Культури, що одержали у якост1 п1дживлення капсульовану форму добрива, характеризувались р1вном1рною появою паростк1в та розвитком ново! пари листочюв. Р1ст рослин складав 6 см, проте значна в1дм1нн1сть спостер1галась у р1вном1рному розвитку !х зелено! маси.

Все це пояснюе та пщтверджуе досл!джена динам!ка вимивання елеменлв капсульованих та гранульованих м!неральних добрив [6], як! продифундували через зволожений зернистий матер!ал лабораторно! установки у фшьтрат. В!дпов!дно до потреб рослин у поживних речовинах видно, що гранульоване добриво переходить у грунтовий розчин протягом перших дн!в його внесения у грунт, у той час, коли крива вившьнення компоненив капсульованих добрив майже зб!гаеться з виносом н!трат!в тестовими рослинами у вегетацшному досл!д! (рис. 2).

0.5

Рис. 2. По|Мвняння обсяг1в вив1льнення добрив в1д часу:

♦ - ■ - в!дпов!дно маса гранульованих та капсульованих добрив у фшьтрат!, кг; ▲ - винесення рослинами азоту з грунту, кг. Висновок. Одержан! результата дослщжень показують, що застосування капсульованого м!нерального добрива сприяе п!двищенню врожайност! с!льськогосподарських культур та покращенню еколог!чно! ситуац!!, що

395

складаеться внаслщок забруднення довкшля при застосуванш мшеральних добрив у сшьському господарствг

Л1тература

1. Маслак О. Мшеральш добрива - запорука високих врожа!в // Газета пщприемщв АПК «Агроб1знес сьогодш». - №6 (229). - березень. - 2012 р. -1нтернет доступ: http://www.agro-business.com.ua.

2. Анал1тична записка "Щодо шлях1в пщвищення ефективност1 використання земель сшьськогосподарського призначення в Укра1ш" // Нацюнальний шститут стратепчних дослщжень при Президентов! Украши. -2012 р. - 1нтернет доступ: http://www.niss.gov.ua.

3. Свщерко М.С. Як пщживити найкраще/ Свщерко М.С., Болех1вський В.П. // Журнал "The Ukrainian Farmer". - с1чень, 2011. 1нтернет доступ: http://www.agrotimes.net.

4. Патика В.П. Агроеколог1чна оцшка м1неральних добрив та пестицид1в: Монограф1я / В.П. Патика, Н.А. Макаренко, Л.1. Моклячук та ¿н. / Заред. В.П. Патики. - К.: Основа, 2005. - 300 с.

5. Мальований М. С. Теоретичш основи застосування еколог1чно безпечних добрив пролонговано! д11, капсульованих пл1вкою на основ! мелених м1нерал1в та зв'язуючого орган1чного походження / Мальований М. С., Бунько В. Я., Нагурський О. А. // Зб1рник наукових статей "III-го Всеукра!нського з'1зду еколопв з м1жнародною участю". - Вшниця, 2011. - Том.2. - С.412-414.

6. Гумницький Я. Досл1дження м1граци м1неральних добрив в грунтовому середовищ1 / Гумницький Я., Сабадаш В., Люта О., Гебш О. // Вiсник НУ «Льв1вська пол1техн1ка». «Х1м1я, технолог1я речовин та ix застосування». - 2007. - № 519. - С. 246-250.

7. Довщник по удобрению сшьськогосподарських культур / П.О.Дмитренко, М. Л. Колосова, Б. С. Носко. - К. : Урожай, 1987. - 207 с.

Summary

ANALYSIS OF INFLUENCE OF THE CAPSULATED AND GRANULATED MINERAL FERTILIZERS ON CONDITION AGRICALTURAL CULTURES

The article is shown expediency of application of capsulated mineral fertilizer for improve the capacity crop of agricultural cultures and preventing pollution of the environment.

Key words: capsular and granular mineral fertilizers, pollution, agricultural cultures, capacity crop.

Рецензент - д.с.-г.н., професор Параняк Р.П.

396

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.