CC BY
32
productive moisture were at the level of 23.0-29.0 mm in the soil layer of 0-20 cm; in the layer of soil of 0-10 cm they were 7-12 mm and in the meter layer of soil they were 152176 mm (depending on the time of sowing). In the process of growth and development of spring wheat plants there was an intensive use of productive moisture reserves from the soil layer. During the harvest period of spring wheat, reserves of productive moisture in the meter layer of soil were 34 mm and in the soil layer of 0-20 cm they were 13 mm. In the soil depth of 40-60 cm there were no reserves of productive moisture.
During two years of research, Struna Myronivska and Nedra varieties had the highest yields (4.24-4.48 tons/ha) in the first timing of sowing with mineral fertilizers (N120P120K120) (Table). At the same time, wheat grain is characterized by high protein content which varies considerably depending on the weather conditions of the growing season and norms of mineral fertilizers. The highest protein content (13.914.9%) was noted in variants with the application of the highest fertilizer norms.
During the observation of the level of structural indicators of spring wheat, the positive influence of mineral fertilizers on the number of grains in the ear was noted. Using a high norm of mineral nutrition (N120P120K120) the number of grains in the ear was 31.3-34 depending on the time of sowing and spring wheat variety, while without fertilizers (check variant) Nadra variety had 29.4-30.4 grains. Also, the influence of sowing dates on the number of grains in the ear was analyzed. In variants with the first sowing time in all wheat varieties, the number of grains exceeded other two times by 0.1-1.3 grains depending on the variety and mineral nutrition. However, the largest number of grains was of Struna Myronivska with the application of N120P120K120. So, for the first time of sowing there were 34.0 grains in one ear. The ear length reached 11.3 cm and the average height of plants in this variant was 99.4 cm. Elegia Myronivska and Nedra had the highest plant height (100 cm) in the variant with the application of N120P120K120 for the first sowing time. The ear length of spring wheat varieties varied from 8.7 to 11.3 cm. However, it was the smallest in plants sown during the third sowing time (April 27) - from 8.7 to 10.2 cm in all varieties within the studied levels of mineral nutrition.
Based on the research, there are the following conclusions:
1. Before sowing mid-ripening varieties of spring wheat, it is best to start it in the third decade of March with the
complete mineral nutrition. Under such conditions, Struna Myronivska has a significantly higher yield (4.48 t/ha).
2. For all sowing times and optimal conditions of mineral nutrition (N120P120K120) the highest content of protein in the grain is formed by plants of Nedra variety (14.0-14.9%).
3. After postponing the sowing date from the optimum early time (March 27) to late (April 27) the individual productivity of plants of all studied varieties, their biometric parameters, as well as the optimal use of soil moisture reserves deteriorate. Reduction of such negative action is possible due to the optimization of mineral nutrition conditions (N120P120K120).
References
1. Pashchenko Yu. M. Shevchenko M.S., Lebid E. M. et al. Intensification as a driving factor for overcoming the economic crisis in grain production // Handbook of the farmer. 2010. №. 2. P. 76-81.
2. Alimov D.M., Shelestov Yu.V. Technology of production of plant products. Kiev, 1995. 271 p.
3. Khomenko L.O., Dubovyi V.I., Kovalishin B. M., Kavunets V.P. Reasons for reducing gross wheat collections in Ukraine in 2006 // Scientific and Technical Bulletin of the MIP named after them. VM UAAS Handicrafts. Kiev: Agrarian Science, 2007. №. 6-7. P. 365-374.
4. Tatarkovsky O. Yari wheat and barley: state and prospects of the market // Agrarian week. Ukraine. May 23, 2014.
5. Andriychenko L. V., Muzafarov I. M. Ways of Realization of Productive Potential of Wheat Wheat Varieties // Bulletin of Agrarian Science of the Black Sea Region. Mykolayiv, 2007. №. 4 (43). P. 216-221.
6. Shevchenko O. I., Turchenyuk L. O. The state of the agrarian sphere of production and the possibilities of increasing the productivity of spring wheat // Scientific and technical bulletin of the MIP them. VM UAAS Handicrafts. Kiev: Agrarian science. 2006. №. 5. P. 247-257.
7. Kuperman F. M. Morphophysiology of plants. - Moscow, 1984. 240 p.
8. The method of the State variety testing of agricultural crops. Kiev, 2004. №. 3. 78 p.
9. Wheat. Specifications: DSTU 3768: 2009. [Valid since 2009-07-01]. Kiev, 2009. 17 p.
10. Likhchvor V.V. Plant Growing. Technology of growing crops: a manual. 2nd form, Vipp. Kiev: Center for Educational Literature, 2004. 808 c.
11. Smagliy O. F., Derech O. A., Ryabchuk P. O. et al. Technologies and technological projects of cultivation of main crops: educational, manual. Zhytomyr: View of the State Higher Educational Institution State. Agroecol, 2007. 488 p.
12. Makeeva L. D., Rybakova R. D. Factors for the formation of optimal stalk volatility of spring wheat of varieties of intensive type // Proceedings of the Ural Research Institute of Agriculture. 1985. Vol. 44. P. 32.
13. Demishev L.F., Oleksiyenko Yu. O., Rybka V. S. et al. Main reserves of productivity increase and efficiency of production of grain of wheat wheat in the Steppe of Ukraine // Bulletin of IZG, 1999. №. 8. P. 60-66.
14. Shelepov V.V., Chebakov N. P., Vergunov V. A., Kochmarsky V. S. Wheat: History, Morphology, Biology, Selection; ed. prof. V. V. Shelepova, Cand. Mironovka: Miron. Print., 2009. 580 p.
15. Kabanov P. G. Weather and Field. Saratov: Privolzhsky book publishing house, 1975. 238 p.
В. M. Кабанець УДК: 633.522:57:631.52
канд. с.-г. наук,
1нститут стьського господарства ГПвычного Сходу НААН E-mail: [email protected]
ФОРМУВАННЯ ПАРАМЕТР1В ПОС1В1В РОСЛИН КОНОПЕЛЬ СОРТУ ГЛЯНА ЗАЛЕЖНО В1Д ТЕХНОЛОГ1ЧНИХ
ЗАХОД1В
Анотац/я. В статт/ представлено результати вивчення реакцп рослин конопель поавних сорту Гпяна на умови вегетацп в постах, формування стеблостою / забезпечення його найб'тьшого збереження до юнця вегетац/йного пер'юду рослин. Встановлено р/вень густоти стеблостою в'щ норм висту настня та фону м'шерального живлення. Визначено реакц1Ю рослин конопель на р/зн/ р/вн/ м 'шерального добрива; внесения високих доз у досл'щах сприяло подовженню вегетац/йного пер'юду конопель в середньому на 3-6 д/б за три роки досл/джень. Проанал/зован/ показники оптично/ щ1льност1 / густоти стояния у поавах рослин конопель поавних, за якими встановлено, що к'тьк'ють рослин культури, яю випали в процеа вегетацп, зб 'тьшувалась з п 'щвищенням норм висту настня на д/лянках. Ключовг слова: м/неральне живлення, норма висту, польова схож'ють, м 'жфазн '! пер'юди, пустота стеблостою.
В. М. Кабанец
кандидат сельскохозяйственных наук, Институт сельского хозяйства Северо-востока НААН ФОРМИРОВАНИЕ ПАРАМЕТРОВ ПОСЕВОВ РАСТЕНИЙ КОНОПЛИ В СОРТА ГЛЯНА В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ТЕХНОЛОГИЧЕСКИХ МЕРОПРИЯТИЙ
Аннотация. В статье представлены результаты изучения реакции растений конопли посевной сорта Гпяна на условия вегетации в посевах, формирование стеблестоя и обеспечение его сохранения 'до конца вегетационного периода растений. Установлен уровень густоты стеблестоя от норм высева семян и фона минерального питания. Определена реакция растений конопли на разные уровни минерального удобрения; внесение высокихдоз в опытах способствовало удлинению вегетационного периода конопли в среднем на 3-6 суток за три года исследований. Проанализированы показатели оптической плотности и густоты стояния в посевах растений конопли посевной, по которым установлено, что количество растений культуры, которые выпали в процессе вегетации, увеличивались с повышением норм высева семян на участках.
Ключевые слова: минеральное питание, норма высева, полевая всхожесть, межфазные периоды, плотность стеблестоя
V. М. Kabanets
PhD of Agricultural Sciences, Institute of Agriculture of North-East of NAAS
FORMATION OF PARAMETERS OF HEMP OF GLYANA VARIETY DEPENDING ON TECHNOLOGICAL MEASURES
Abstract. The article presents the results of the study of the reaction of hemp plants in the sowing grade Clyana to the conditions of vegetation in crops, the formation of stalk and the maintenance of its conservation until the end of the plant growing season. The level of density of stems from the seeding rates and the background of mineral nutrition has been established. The reaction of cannabis plants to different levels of mineral fertilizer was determined; the introduction of high doses in the experiments contributed to an extension of the vegetative period of cannabis on average by 3-6 days in three years of research. The indices of optical density and density of standing in crops of hemp seed plants were analyzed, according to which it was established that the number of plant cultures that fell during the growing season increased with the increase in seeding rates in the plots.
Key words: mineral nutrition, seeding rate, field germination, interphase periods, density of stem
Постановка проблеми. Вщомо, що конопл1 чи не найважливша техшчна культура, яка забезпечуе си-ровиною легку промисловють. П волокно мае низку специфнних властивостей, яю в багатьох галузях народного господарства не можливо замшити ¡ншими видами рослинних \ синтетичних волокон, а насшня конопель мютить значну кшьюсть рослинноТ оли з високими смаковими \ техшчними властивостями [1, 2]. Проте в нашш краТш поавш площ1 конопель реально не зроста-ють за багатьма причинами. Розроблеш у попередш роки технологи вирощування поавш конопель за змш умов вирощування \ специфки бюлоги нових створених сортт вимагають поспйноТ адаптацп. Необхщне удосконалення елементт технологи вирощування на основ1 нових бшьш повних знань специфки бюлоги \ фЫологп рослин куль-тури та Тх реакци на змши факторт середовища у процеа органогенезу рослин конопель у постах, яю б забезпечу-вали стабтьш \ висою врожаТз найменшими економшними затратами, проте з високою яюстю продукци.
Рослини культури досить вимоглив1 до ртня Тх за-безпечення у процеа вегетаци мшеральним живленням.
На формування тони волокна з вщповщною кшьюспо побнноТ продукци конопл1 поавш засвоюють з фунту: азоту (|\|) - 160 кг, Р205 - 35 кг, К20 - 35 кг [3, 4].
Отримання високих врожаТв можливе лише за достатньоТ забезпеченосп рослин поживними елемента-ми. Недостатня кшьюсть будь-якого основного елементу живлення негативно впливае на продуктившсть рослин.
Внесения лише азотного добрива пщвищуе врожайшсть бюмаси, проте знижуе мщшсть волокна. Застосування лише фосфорного мшерального добрива посилюе мщшсть волокна, скорочуе його накопичення у стеблах, знижуе ртень урожайносп насшня, а також вмют у ньому бшку та оли.
Внесения азотних \ фосфорних добрив без калшних скорочуе прирют сухоТ речовини, а значить знижуе вро-жай насшня \ волокна [5, 6].
У зош вирощування конопель в останш роки у ви-робництво впроваджують нов1 однодомш сорти культури. Серед них особливе мюце займае новий сорт одно-домних конопель Гляна, який набув поширення серед виробниюв в УкраТш. Цей сорт одержали вщ сорту ЮСО-31 методом багаторазового амейно-групового добору в напрямку пщвищення стабтьносп популяци в ознац1
статевоТ належносп, високих показниюв продуктивносп, мш1мального вмюту канабшоТдних сполук з використан-ням методу половинок [7].
Отримання високих показниюв реал1зацп Тх бюлопчного потенц1алу можливе в умовах застосову-вання сортовоТ агротехшки вирощування. Для науковоТ розробки такоТ агротехшки необхщш знания бюлопчних вимог рослин конкретного сорту до умов вегетаци.
Дослщження реакци рослин конопель на р1зну оп-тичну густоту Тх стояния у постах (змшою норм висту насшня та рацюнальних доз мшерального живлення на формування майбутнього врожаю конопель) були необхщними для об'ективноТ оц1нки таких процеав \ формування конкретних практичних рекомендацш аграр1ям, що займаються вирощуванням цю культури.
Метою досл1джень було визначення оптимально!' нор-ми висту та внесения доз мшерального живлення для формування необхщноТ оптичноТ щшьносп поавт конопель пос1вних у процеа вегетаци рослин культури в умовах ГНвшчного Сходу УкраТни.
Матер1али та методи дослщжень. Польов1 досл1дження проводили протягом 2009-2011 рр. в умовах експериментальноТ бази ДослщноТ станц1Т луб'яних культур 1СГПС НААН, що розташована на околиц1 м. Глух1в СумськоТ облаем.
Попередник - озим1 зернов1. Восени проводили лущения стерт та оранку на глибину 28-30 см, весною - закриття вологи шляхом боронування, передпоавну культивац1ю. ГНсля с1вби здшенювали коткування. С1вбу проводили в останню декаду кв1тня за допомогою авалки СОН-4,2. Ширина м1жрядь - 45 см, глибина за-гортання насшня - 3-4 см. Облкова площа 23,0 м2. Догляд за постами полягав у проведенш трьох мшрядних оброб1тк1в.
У двофакторних дослщах вивчали:
Фактор А - норми висту: 2,5; 5,0 \ 10,0 ктограм нас1ння на гектар, вщповщно, 125,0; 250,0; 500,0 тис. схожих насшин на 1 га.
Фактор В - добрива (5 ртнт живлення): 1) контроль (Ы15Р15К15); 2) Ы30Р15К15 + М15Р15К15; 3) М45Р30К30+ М15Р15К15; 4) Ы15Р45К45 + М15Р15К15; 5) М105Р75К75 + М15Р15К15. Об'ектом дослщжень був сорт конопель Гляна.
Результати дослщт опрацьовували статисгично за допомогою програми Ехе1 та з математичним опрацюванням
отриманих даних за допомогою професшного пакету про-грам для статистичного анал1зу 51аИзИса 8,0 [8, 9].
Результати дослщжень та Ух обговорення. Роки проведения дослщжень ранились за погодними умовами, що дозволило провести бшьш об'ективну оцшку факторам, яю дослщжували, вщносно впливу на них погодних умов.
Кшьюсть опадш за вегетацшний перюд склала у 2009 роц1 165,9 мм, в 2010 - 347,4 мм, в 2011 - 470,9 мм.
Сума активних температур у 2009 роц1 склала 2752,3°С, в 2010-2303,3°С, в 2011-3 429°С. За пдротермнним коефМентом Селянинова 2009 \ 2010 роки вщносяться до засушливих (ГТК-1,02), 2011 р. - до помфного зволоження (ГТК-1,13).
Польова схожють рослин конопель сорту Гляна через 10 д1б теля повних сход1в була р1зною за роками дослщжень \ становила вщ 62,2 % (2010 р.) (табл. 1) до 87,7% (2009 р.) (рис. 1). Причиною отримання низькоТ польовоТ схожосп у 2010 роц1 е випадання рослин, ураже-них фузарЮзом. Випадання рослин у цьому роц1 вщмнали на ршш 3,0-31,4%, що негативно вплинуло на ршень урожайносп стебел.
До юнця вегетаци рослини конопель у постах зрщжуються за рахунок випадання до 9 %.
Найвища кшьюсть рослин конопель за трьома роками дослщжень була в дослщ1 з найбшьшою нормою виаву насшня - 10 кг/га (вщ 43 до 49 шт./м2). В середньому за роками дослщжень така кшьюсть рослин перевищувала на 35,4 шт./м2 вар1ант дослщу з найменшою нормою виаву насшня - 2,5 кг/га (табл. 2).
До настання фази бутошзацм ¡стотноТ р1зниц1 в осо-
бливостях росту i розвитку рослин культури у дослщах на р1зних фонах внесения мшеральних добрив виявлено не було.
Третя пара листюв у рослин сорту Гляна, в середньому за три роки дослщжень, з'явилась дружно, майже одно-часно.
Фаза бутошзацм та цвтння рослин конопель на yeix фонах мшерального живлення наставала ¡стотно тзшше порвняно з рослинами у дослщ1 без засгосування добрив. Тривалють вегетацшного перюду у вар1антах з внесениям мшеральних добрив у дозах N75P45K45 + N15P15K15 та N105P75K75 + N15P15K15 була довшою на 5-8 д1б, пор1вняно з постами BapiaHTiB, що вегетували без внесения добрив, та на 3-6 д1б довшою у вар1антах 2-3, де фон живлення був меншим: N30P15K15 + N15P15K15 i N45P30K30 + N15P15K15. Вщповщно внесения високих доз мшеральних добрив сприяло подовженню вегетацшного перюду конопель у середньому на 3-6 д1б.
Необхщно в1дм1тити, що у розвитку рослин конопель м1жфазний перюд вщ початку цвтння до бюлопчноТ стиглосп тривае найдовше у портнянш з ¡ншими перюдами. Так, в середньому за три роки дослщжень, у рослин сорту Гляна його тривалють становила 50% вщ за-гального вегетацшного перюду (рис. 2).
Норма виаву насшня 2,5 кг / га забезпечила густоту стеблостою до кшця вегетаци 90-110 шт. / м2. Випадання рослин до збирання склало 8-16 %. За норми виаву 5 кг/га була вщмнена максимальна кшьюсть в середньому за трьома роками дослщжень густота стеблостою - 131140 шт. / м2 i випадання рослин, яке було на piBHi 15-18 %. ГПдвищення норм висту з 5 кг/га до 10 кг/га знижувало збережешеть рослин у постах.
Таблиця 1
Густота стеблостою у nociBax конопель сорту Гляна у 2010 рощ_
Через 10 д1б теля повних сходт, % (контроль) Перед збиранням,%
усього в т. ч. пщгону випали
62,2 53,3 41,8 14,3
Q Польова схожють, % □ Юльюсть рослин, шт./м2
100 90 80 70 60 50 40 30 20 10 0
ю eg"
Г
IE
m
ю ю со ю ю га ю ю
^ с bi ^
ю ю ю ю ю ю
LO о
О- О. Q. CL *— О. О.
ю LO LO LO LO Ю
Z Z. Z z Z Z
+ + + + + +
ю ю ю Ю ю ю
чг т
^ ^ ^
ю ю ю ю ю ю
Т— ^r Т—
0_ 0_ :l 0_ 0_
о ю о ю о ю
со со I*— со г-
Z Z z Z Z
BapiaHT дослщу Рис. 1. Густота стеблостою у nociBax рослин сорту Гляна, 2009 р.
Таблиця 2
Густота стеблостою у правах конопель сорту Гляна, 2009-2011 рр._
Вар1ант дослщу Польова схожють, % Ктьюсть рослин, шт./м2
2,5 кг/га
контроль (1Ч15Р15К15) 84,6 11
М3оР15К15 + М15Р15К15 76,9 10
М45Р3оК3о + М15Р15К15 84,6 11
М75Р45К45 + М15Р15К15 84,6 11
М105Р75К75 + М15Р15К15 84,6 11
Середне по дослщу 83,06 10,8
5 кг/га
контроль (1\115Р15К15) 84,6 22
М3оР15К15 + М15Р15К15 88,5 23
М45РзоК30 + М15Р15К15 84,6 22
М75Р45К45 + М15Р15К15 92,3 24
М105Р75К75 + М15Р15К15 88,5 23
Середне по дослщу 87,7 22,8
10 кг/га
контроль (1\115Р15К15) 86,8 46
^зоР15К15 + ^15Р15К15 81,1 43
М45РзоК30 + М,5Р15К15 92,5 49
^75р45к45 + м15р15к15 90,6 48
М105Р75К75 + М15Р15К15 84,9 45
Середне по дослщу 87,18 46,2
□ ВЩ сход1в до початку бутошзацн
□ Вщ початку бутоызаци до початку цвтння
□ Вщ початку цвтння до бюлопчноТ стиглосл
■ Тривалють вегетацмного перюду
Рис. 2. Тривал1сть рпжфазних перюд1в розвитку рослин сорту Гляна (д1б), 2009-2011 рр.
Кшьюсть рослин культури, яю випали в процеа вегетаци, збтьшувалась з пщвищенням норм виаву насшня на дтянках.
Така особливють може бути пояснена пщвищенням гостроти конкуренци рослин культури у першу чергу за чинники середовища. За мш1мальноТ норми виаву насшня (2,5 кг/га) густота стеблостою рослин культури складала 10,8 шт./м2, а його збереження - 100 % в середньому за трьома роками дослщжень (див. табл. 2). Пщвищення норм висту насшня до 10 кг/га сприяло тдвищенню показникт густоти стеблостою рослин культури у рядку до 46,2 шт./м2, водночас показник випадання рослин зростав до 3,0-8,5 %. Гострота конкурентних вщносин за фактори життя м1ж рослинами конопель поавних у постах проявляла вплив на показники врожайносп насшня. У постах вар1антт 2-5, де застосовували схему мшеральних добрив: внесения - культивацт + в рядки, урожайшсть поавт конопель поавних зростала залежно вщ норми висту насшня в напрямку вщ 10 до 2,5 кг/га, в цьому ж напрямку пщвищувалися \ показники збереження врожаю.
Дослщження виявили загальш закономфносп у формуванш врожаю насшня, соломи \ волокна, залежно
вщ норм висту та ртня живлення.
Висновки. Пщвищення норми висту насшня конопель поавних з 2,5 кг/га до 10 кг/га призводило до попршення ртня св1тлового (енергетичного) живлення рослин культури \ загострення конкуренци за фактори за-безпечення Тх вегетаци. В результат! гостроТ конкуренци частина рослин культури випадала. Встановлено, опти-мальними нормами висту насшня конопель поавних сорту Гляна е 5 \ 10 кг/га. Вони формували необхщну оп-тичну щшьшсть поавт \ св1тлове забезпечення процеав фотосинтезу у процеа вегетаци рослин культури. Росли-ни конопель поавних позитивно реагують на пщвищення ртня Тх мшерального живлення. На фот застосуван-ня 1\175Р45К45 + М15Р15К15 мшеральних добрив (поави на дтянках вар1анту 5) перюд активного фотосинтезу був тривалшим на 3-6 д1б у роки дослщжень портняно з рослинами культури на дтянках контролю з мш1мальним припоавним застосуванням мшеральних добрив.
Лп-ература
1. Кабанець В. М. Галуз льонарства та коноплярства УкраТни: Стан та пер-спективи // В.М. Кабанець. Зб1рник наукових праць 1нституту луб'яних культур УААН.- Вип.5. - Сумм: ВАТ «СОД», 2009. - С. 3-7.
2. Yamanchi T., Shoyama G., Masahiro Gogi. Biosynthesis of Cannabinoid acids. // Phytohemistri. - 1995. - 14. - p. 2189-2192.
3. http://www.grainactive.com.ua/grain-active-c/common-info.
4. BERENJI J. Istine i zablude о konoplji // Zb. Rad. / Nauc. Inst. Ratarstvo Povrtarstvo. - Novi Sad, 1998.- Sv.30.- S.271-281.- Сербскохорв. Рез. англ. - Bibliogr.: S.278-280.
5. Ф1зюлопя рослин: досягнення та HOBi напрямки розвитку (за ред. акад. В.В.Моргуна) -К.: - Логос - 2017,- 671с.
6. Мигаль М.Д. Бюлогт формування нааннево! продуктивное^ конопель : монографт / Микола Дмитрович Мигаль. - Суми: Видавничий будинок "Ел-лада", 2015. - 233 с.
7. Коваленко О.А. Адаптацт сучасних copTiB конопель до умов поденного Степу / О.А. Коваленко // Нове в селекци, генетиш, технологи вирощування, збиранно nepepoôui та стандартизаци луб'яних культур: матерели наук.-техн. конф. молод, вчених (м. RnyxiB, 18 листопада 2003р.). - RnyxiB: 1ЛК, 2004. - С. 14-18.
8. Эрмантраут Э.Р. Статистический анал1з многофакторных экспериментов / Э.Р. Эрмантраут. Полевые эксперименты для устойчивого развития сельской местности. - Санкт-Петербург-Пушкин, 2003. - С. 70-73.
9. Афифи А.А. Статистический анализ. Подход с использованием ЭВМ / А. А. Афифи, С.П. Эйзен. - М.: Мир, 1982. - 488 с.
References
1. KabanetsV. M. Branches of flax and hemp in Ukraine: the state and prospects // V. M. Kabanets. Abandoned Collection of scientific works of the Institute of Barny cultures of UAAS. - Vip.5. - Sumy: OJSC "SOD", 2009. - P. 3-7.
2. Yamanchi Т., Shoyama G., Masahiro Gogi. Biosynthesis of Cannabinoid acids. // Phytohemistri. - 1995. - 14. - p. 2189-2192.
3. http://www.grainactive.com.ua/grain-active-c/common-info.
4. BERENJI J. Istine i zablude о konoplji // Zb. Rad. / Nauc. Inst. Ratarstvo Povrtarstvo. - Novi Sad, 1998.- Sv.30.- S.271-281.- Сербскохорв. Рез. англ. - Bibliogr.: S.278-280.
5. Plant physiology: achievements and new directions of development (edited by V. V. Morgun) -K.: - Logos - 2017,- 671c.
6. Migal M.D. Biology of the Formation of Seed Productivity of Hemp: Monograph / Nikolai Dmitrievich Migal. - Sumy: Publishing House "Hellas", 2015. - 233 p.
7. Kovalenko O.A. Adaptation of modern varieties of hemp to the conditions of the southern Steppe / O.A. Kovalenko // New in breeding, genetics, technology of cultivation, harvesting, processing and standardization of barn crops: materials sei. conf. young scientists (Glukhov, November 18, 2003). - Deafs: Ilk, 2004. - pp. 14-18.
8. Hermantraut ER Statistical analisis of multifactor experiments / E.R. Hermantraut. Field experiments for sustainable development of rural areas. -St. Petersburg-Pushkin, 2003. - P. 70-73.
9. Afifi A.A. Statistical analysis. The approach with the use of a computer / A.A. Afifi, S.P. Eisen. - Moscow: Mir, 1982. -488 p.
С. Ф. Разанов УДК 632.15:633.31/.37
доктор с.-г. наук,
професор, Внницький нацюнальний аграрний уыверситет (м. Ынниця), УкраТна
О. П.Ткачук
кандидат с.-г. наук, старший викладач, Вшницький нацюнальний аграрний уыверситет
(м. Вшниця), УкраТна
В. С. Кравченко
кандидат с.-г. наук, викладач кафедри рослинництва, Уманський нацюнальний уыверситет садтництва (м. Умань), УкраТна E-mail: [email protected]
В. В. Овчарук
мапстрант, Одеський нацюнальний пол1техычний уыверситет (м. Одеса), УкраТна
>
■1
■П f>
ОЦ1НЮВАННЯ Х1М1ЧНОГО СКЛАДУ БОБОВИХ БАГАТОР1ЧНИХ ТРАВ, ВИРОЩЕНИХ В УМОВАХ ЗАБРУДНЕННЯ СГПЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ УГ1ДЬ
ВАЖКИМИ МЕТАЛАМИ
Анотац'т. Стаття присвячена вивченню впливу важких метал/в на х/м/чний склад зелено/' маси бобових багатор/чних трав. Вивчалося накопичення бобовими багатор/чними травами таких важких метал/в: свинцю, кадм/ю, м'щ/ / цинку. Встановлено, що найменшу юльюсть важких метал/в у зелент маа накопичуе буркун б'тий, а найб'шьшу - козлятник сх'щний. Проведено анализ х/м/чного складу зелено/' маси бобових багатор/чних трав на вм\ст важких метал/в та поживних речовин. Встановлено, що уа дослщжуван/ види бобових багатор/чних трав характеризуються п'щвищеним та збалансованим вм/стом основних поживних речовин в умовах забруднення упдь важкими металами. Виявлено законом/рн/сть зменшення поживност/ корму при зростанн/ концентраци у рослинах важких метал/в. Найб/лыл поживний корм за х!М1чних складом в умовах забруднення грунту важкими металами мав буркун б'тий. Встановлена прямол 'т 'шна залежн/сть м/ж концентрац/ею кадм/ю та часткою сухо/ речовини / БЕР у х/м/чному склад/ бобових багатор/чних трав. Ключовг слова: бобов/ багатор/чн/ трави, зелена маса, х/м/чний склад, важю метали, забруднення. С. Ф. Разанов
доктор сельскохозяйственных наук, профессор,
Винницкий национальный аграрный университет(г. Винница), Украина
