CC BY
0СТИЛ1СТИЧНА ДИФЕРЕНЦ1АЦ1Я ЖАРГОН1ЗМ1В У МОВ1 ЗАСОБ1В МАСОВО1 КОМУШКАЦП
Кандидат педагог1чних наук, Левченко Т. М. Украта, м. Переяслав-Хмельницький,
ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагог1чний университет 1мен1 Григор1я Сковороди»
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/30112019/6791
ARTICLE INFO
Received: 11 September 2019 Accepted: 24 November 2019 Published: 30 November 2019
KEYWORDS
slang,
periodical's language, functional and stylistic displays, thematic groups.
ABSTRACT
Article analyses the thematic, lexical and grammatical and functional-stylistic appearance of slang in the language of mass media on the structural and semantic level; ways of entry of sang of certain thematic groups into the system of modern Ukrainian language are traced; expressive-emotional potential of stylistic reduced vocabulary in modern publicist discourse is analyzed; the semantic modifications and functional specificity of slang were clarified. The attempt to analyze the peculiarities of appearance, development and functioning of slang in modern periodicals was made. It was noticed, that mass media language and spoken language today are the only sources for scientific generalization of slang. During the studying of slang, the question about what categories and language means were activated, motioned, mobilized for playing functions of language as the most important mean of persons' communication was researched.
Citation: Левченко Т. М. (2019) Stylistychna Dyferentsiatsiia Zharhonizmiv u Movi Zasobiv Masovoi KomunikatsiI. World Science. 11(51), Vol.4. doi: 10.31435/rsglobal_ws/30112019/6791
Copyright: © 2019 Левченко Т. М. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Вступ. Одшею з визначальних ознак мови сучасних засобiв масово!' комушкацп е залучення до активного вжитку субстандартно! лексики, практично нерегульоване входження у загальновживану практику жаргонiзмiв. Ненормативна лексика стае нормою не тшьки в усно-розмовному мовленш, але й поширюеться на мову преси. Тексти друкованих засобiв масово! комушкацп, а також даш тлумачних словниюв жаргошзовано! лексики тдтверджують частотшсть вживання жаргонних одиниць у публщистичному дискурса
Аналiз фактичного матерiалу дае шдстави простежити динамшу використання жаргонно! лексики у публщистичних текстах.
Жаргонш слова стають смисловими сигналами змюту газетних текс^в, уживаючись як ключовi або в позицп заголовку. Можна констатувати, що жаргонна лексика повнютю адаптувалася в мовленневому просторi субстрату. Жаргошзоване слово для сучасного ношя втратило знаковють, воно стае широковживаним, що яскраво вщображено в публщистичних текстах. Комушкативна й сощальна загальнозначущють змюту перюдичних видань досягаеться здебшьшого за рахунок певного принципу вщбору й уживання мовних засобiв. Цей принцип орiентовано на логiко-поняттевий бш мови, що продукуе використання мовних одиниць, яким притаманш точнiсть, нейтральнють, об'ективнiсть вираження змiсту, а також експресивнють та образнiсть. Саме тому досить часто номшативна функцiя жаргошзму тiсно пов'язана з образнiстю й використовуеться для надання описуваним фактам i подiям певно! оцiнки та експреси. Уведенi в публiцистичний дискурс жаргошзми виступають одночасно i номшативною одиницею, й експресемою, i сощальним та стилiстичним маркером.
Окремi аспекти функщонування жаргонно! лексики в публщистичному стат стали об'ектом вивчення багатьох укра!нських лiнгвiстiв. Вивченню молодiжного сленгу присвятили
сво! дослщження О. М. Береговська [1], С.В. Митрофанов, Т.Г. НЫтша [2]. Кримшальш жаргонiзми розглядають В.М. Мокieнко [3], Н.В. Третяк [7]. Жаргонно-сленговш комушкацп усного мовлення придiляють увагу Л.О. Ставицька [5; 6], Т.1. Ншолашина [4] та iн.
Нашим завданням було з'ясувати семантичнi видозмiни та функщональну специфiку жаргонного лексикону, виявити жаргоннi лексико-тематичнi групи в мовi друкованих засобiв масово! комушкацп.
Результати дослщжень. У словниковому запасi укра!нсько! мови постiйно з'являються новi слова, основне призначення яких не називати новi реалп життя, а виражати експресiю або оцiнку. Деякi з них входять до юнуючих синонiмiчних рядiв, деталiзуючи тi чи iншi поняття або пiдкреслюючи !х ознаки. Постшно поповнюеться тематична група жаргонiзмiв, що позначають алкоголь i пов'язаш з ним поняття. У засобах масово! комушкацп з'являються новi емоцшно-експресивнi, оцiннi назви осiб, як називають алкогольнi напо! i пов'язаш з ними поняття: алкаш, алконавт: «1х розкрадали. Чи то алкаш1 для того, щоб випити по-культурному, чи то хазягновит1 громадяни» («День», 02.11.18); «Напередодн ввечер1 гуртом на захист «год1вника» -власника одмег незаконной геометричног конструкци на Пов1трофлотському, 55 стала цыа банда тамтешмх алконавт1в» («Главком», 07.02.19); «На Сумщин «алконавт» за кермом» позбувся великог суми кошт1в» («Sumy.ua», 08.09.18). Зазначеш лексеми е дублетами слова алкоголж i вживаються для створення ефекту iронil i зневаги.
Тема «алкоголь» представлена у мовi преси i назвою похмшля - «бодун» - «погане самопочуття шсля пиятики; алкогольно-абстинентний синдром, похмiлля» [6, с. 61], може означати сильне алкогольне сп'яншня, а також стан, коли велика рогата худоба безглуздо мукае i мотае головами, що пов'язано з походженням просторiччя бодун (велика рогата худоба). Ви^в з бодуна означае «в стан алкогольного похмыля», наприклад: «Дтсно, поди суботи-недм на Донбас 7 у Харков1 могли спричинити затуманення, втрату ор1ентир1в, неадекватшсть реакцп 7 сприйняття. Коротше кажучи, класичне похмыля. У народ7 просто -бодун» («ЯКорреспондент», 14.04.14); «З якого бодуна чтати Фыарета, коли в1н роюв десять тому назад сказав що 7 в1н 7 вс вищ1 священники були агентами КДБ, питання в тому хто не заявив що в1н е агентом КДБ чи ФСБ» («Gordon.ua сот», 01.07.19). В аналiзованих контекстах вщбуваеться розширення значення жаргошзму, втрачаеться сема «алкоголь», лексема набувае значення незрозумша причина якихось дш.
У газетних текстах зустрiчаемо i жаргошзми бухарик i бухнути: «Нещодавно ще тут кози випасались 7 бухарики збирались» («Бровари» 24.09.17); «Експертиза виявила в нього у кров1 2,8 промые алкоголю - це скыьки горыки треба було бухнути!..- тдкреслив народний депутат» («Укра!на молода», 06.07.18). Ус слова ще! тематично! групи вживаються з негативним ощнним значенням.
У мовi сучасно! преси досить часто зус^чаемо слова iз жаргону наркоманiв, що перейшли в загальний жаргон, наприклад, кайф, передоз, тдсгсти, на голцг, вгашений, наркота, ширка та ш.
Жаргошзм «розслабитися» - «вщчути блаженство тсля прийняття наркотику» [6, с.291], знайшов свое широке розповсюдження у розмовному мовленнi та мовi засобiв масово! комушкацп: «Вт сказав, що в уряд1 можуть тршки розслабитися 7 наголосив, в1н не претендуе на таку посаду» («Правда», 28.05.19); «Депутати розслабилися, вони морально, ментально або ж ф1зично знаходяться на виборах» («Детектор медiа», 14.10.15); «Можна просто розслабитися, якщо грош1 та майно дозволяють жити як рантье» («Главком», 07.06.19). Жаргошзм став зрозумшим для вах верств населення, не викликаючи при цьому складносп у тлумачент i розушнш семантичного наповнення, маючи при цьому домiнуючу експресивну функщю.
Скажiмо, лексема наркота - збiрна назва усiх наркотичних речовин [6, с. 233], втратила вузький сощально-професшний характер i стала зрозумiлою для вшх носi!в мови: «Я гм сказав: щнуйте Бшорусь, не треба проти нас санкци вводити. I наркота, 7 бандитизм, 7 ядерш елементи...- все через нас ¡де» - сказав Лукашенко» («iPress», 04.11.18).
Так, слово кайф в жаргош наркомашв мало значення «стан, досягнутий в результат прийому наркотикiв, наркотично! речовини» [3, с. 237]. Л.О. Ставицька подае таке значення жаргошзму «кайф»: «задоволення, насолода, будь-яю приемш емоцi! вiд чогось» [6, с. 163]. Тобто, для загального жаргону характерне багатозначне вживання лексеми, втрачаеться сема «наркотики». Наведемо приклади функщонування жаргонiзму в сучасних засобах комушкацп: «Жити легко, якщо робиш щось в кайф. Найвищий кайф для мене - навгть не в момент
досягнення результату, а у процеи» («Газета 24», 26.12.17); «Ti, хто тдписують Ц тщативи, сам1 точно тд кайфом!» - наголосив Ляшко» («Укра!на молода», 20.04.18 ); «Просто кайфував вiд того, як олтт фарби змiшуються» («Газета 24», 26.12.17). Жаргонна лексема кайф у MOBi преси виражае будь-яю позитивш оцшки та емоци.
Подекуди можна зустргги жаргонне слово вгашений, що означае бути у сташ алкогольного чи наркотичного сп'яншня, наприклад: «Мет здаеться, що там половина ходить тд коксом, або вгашет, або ще що-небудь, - заявив вiн» («112.ua», 27.11.16); «Вгашений водт тд час втечi збив полiсмена i скогв ще один нагзд» («Корупщя», 31.07.16).
Жаргошзм передоз мае значення «перевищення норми вживання наркотиюв» [3, с. 428], напр.: «Батько влаштував собi передоз, щоб переконати наркозалежного сина кинути» («Укра!нська правда», 20.06.17). Анатзуючи усне розмовне мовлення та засоби масово! комушкацп, фшсуемо, що жаргошзм передоз розширив свое значення, наприклад: «Дехто з глядачiв церемонИ' нагородження переможщв навть констатував: «передоз» роз^дувань detected» («День», 26.05.17); «...споживання «ворожих» повiдомлень може призводити до того ж, що i «передоз» новинами про трагедИ', насильство, катастрофи тощо» («День», 22.06.18); «Зараз вс Ц запитання я можу списати на банальну недовiру людини, яка живе в епоху тформацтного передозу» («День», 30.05.19). Таким чином, результатом семантично! трансформацп е нове значення жаргонного слова - перевищення мiри вживання будь-чого. Розширюючи сферу свого застосування жаргошзм передоз частково втрачае сему «наркотики».
Теж саме функцюнально-семантичне явище спостер^аемо, анатзуючи жаргошзм тдасти - «почати вживати наркотики» [6, с.259]. У сучаснш прес засвщчуемо: «Я б хiба уточнив — лiзуть у прiрву, що, як на мене, очевидно кожному, хто ще не тдив на голку ТБ та ттернету» («Украша молода», 10.04.19); «Соромно зiзнатися, що тдав на «дамсью детективчики». 1ротчний свiтогляд Донцовог поширюеться й на власну персону» («День», 11.12.14). В анатзованш лексемi спостер^аемо розширення семантики i функщонування жаргошзму в значенш почати серйозно займатися якоюсь справою.
Жаргошзм ломка - «абстинентний синдром, наркотичне голодування»; «погане самопочуття, фiзичний стан людини» [3, с. 321]. У мовi сучасно! преси використовуеться iз метою акцентування уваги читачiв на негативних процесах, що вщбуваються у сучаснш полчищ, економщ, суспiльствi, наприклад: «Ломка Донбаса. Прке життя без Януковича» (заголовок) («Главком», 12.05.15); «Важка «ломка»: як вже наступного року змтиться украгнська пенстна система» («Укра!на молода», 30.11.16); «Це - кардинальна ломка бюджетног системи, передуам, на дтянщ мiсцевих бюджетiв» («День», 08.08.15). Спостертаемо розширення семантики i функщонування жаргошзму у значенш погане самопочуття, змши становища, негативна реакщя на вщсутшсть того, до чого звикли, а також втрату семи «наркотики».
Лексемка ширка в жаргош наркомашв - «наркотики для внутршнього введення», «саморобний наркотик» [6, с. 375]. Останшм часом цей жаргошзм використовують у публшащях на пол^ичну тематику iз негативним значенням - об'еднання держав чи партiй для досягнення певно! мети: «Може бути оргатзована «ширка» - коалщя Киева i Кремля. 1нших варiантiв бути не може» («iPress», 26.03.15); «Як i чому була зруйнована ширка мiж БЮТ i ПР» («1сторична правда», 22.05.15). Варто зазначити, що словосполучення «широка коалщя» у розмовному мовленш та мовi преси функцiонуе як «ширка»: «...народний депутат вiд «Народного фронту» Вадим Кривенко пояснив, що вiдбувалося в Радi сьогодн i чому не можна говорити про нову «ширку» - широку коалiцiю» («5ua», 05.07.18).
Трансформуючись iз жаргону як замкнено! мовленнево! сфери у розмовне мовлення та мову засобiв масово! комушкаци жаргонiзми наркотично! тематики розширюють свое значення, наприклад, жаргонне словосполучення сидти на голщ, метафоризуючись, означае не тшьки важку форму наркозалежносп, але i важку форму будь-яко! залежностi (економiчно!, нафтово!/газово!, кредитно!): «Власне, цього не хоче й керiвництво Украгнськог держави, бо ж сидти на ростськт газовш «голщ», не маючи змоги з нег злiзти, — це майже катастрофа» («День», 21.03.19); «На Ростськт нафтовт голц тд час военного стану» («Голос Укра!ни» (заголовок) 21.12.18); «Зараз, якщо знищать нашi хiмiчнi тдприемства, ми сядемо на продовольчу голку» («Укра!нсью новини», 18.04.17); «Уряд повинен вести полтику протекцютзму, а не сидти на кредитнт голщ» («Газета 24», 07.02.18).
Отже, основний семантичний процес, що характеризуе слова Í3 тематично! групи «наркотики», - це розширення значення слова, що спричинене втратою семи «наркотики».
На початку ХХ1 ст. активiзувалася лексика, що стосусться наркосфери (драгдилер (той, хто оргашзовуе продаж наркотиюв), наркобарон, пушер (наркорозповсюджувач)): «Драгдилери, вчться у нардетв, як правильно працювати на угодах без палева,- написали в Facebook в коментар1 до вгдео» («Novyny.onlain.ua», 12.06.18); «Працював ранше на двох роботах - за фахом i драгдилером» («День», 16.01.15); «Сотш людей стали св1дками того, як був зруйнований величезний будинок, який тут називали «Монако», що належав зловiсному наркобарону Пабло Ескобару Гавiрii» («Дзеркало тижня», 23.03.19); <Метою дiяльностi НАЗК е nеревiрка чесностi декларантiв, як все життя просиджували штани на державшй посадi та отримували не велику зарплату, але жили як наркобарони» («Газета 24», 14.02.19); «За даними 1нтерполу, в Украт наркотики продають близько 65 тисяч «пушерiв». Бiльшiсть iз них — наркомани, як працюють за дозу» («Високий Замок», 12.10.15). У мовi сучасно! преси щ жаргошзми мають ефект новизни i не мають таких негативних конотацш порiвняно з давно юнуючими наркожаргошзмами.
Висновки. Аналiз фактичного матерiалу засвщчуе, що жаргошзована лексика в текстах засобiв масово! комушкацп виступае, з одного боку, як текстоутворювальний елемент, з шшого - як зашб впливу на адресата. Одним iз потенцшних джерел поповнення стилютично знижено! лексики в мовi преси е елементи, молодiжного, кримшального жаргошв та жаргошзовано! розмовно! мови. Насиченють публщистичного дискурсу жаргошзмами свiдчить про тенденщю перетворення жаргонно! лексики в наративну норму сучасно! укра!нсько! мови.
Проблему функцiонування жаргону на шпальтах укра!нських газет не оминають увагою. Входження жаргонiзмiв у мову перюдики зумовлене насамперед потребою характеризувати середовище певних соцiальних груп, а також вживати !х як зашб емоцiйного висловлення. Активне використання одиниць жаргошзовано! розмовно! мови, кримшального та молодiжного жаргошв у мовi укра!нських засобiв масово! iнформацi! засвiдчуе, що вони виходять за межi свого традицшного усно-розмовного вживання в сощальних дiалектах i слугують засобами експресивiзацi! газетних текстiв.
Використання субстандартно! лексики в мовi публiцистики початку ХХ1 ст. е одним iз важливих компоненпв динамiчних змiн у мовг Ця лексика виконуе оцiнну та експресивну функци, сприяе реалiзацi! принципу дiалогiчного мовлення, тобто контактовстановлення з читачем, оскшьки !х вживання е засобом стилiзацi! неофiцiйного, невимушеного стлкування. Стилiстично знижена лексика привертае увагу споживача iнформацi!, хоч автори в такий спосiб iнодi й порушують загальновизнанi етично-моральнi норми та лексико-стилютичш норми сучасно! укра!нсько! мови.
Л1ТЕРАТУРА
1. Береговская Э. М. Молодежный сленг: формирование и функционирование. Вопросы языкознания. 1996. № 3. С. 32-41.
2. Митрофанов Е. В., Никитина Т. Г. Молодежный сленг: Опыт словаря. М., 1994. 248 с.
3. Мокиенко В. М., Никитина Т.Г. Большой словарь русского жаргона. СПб.: Норинт, 2000. 720 с.
4. Школашина Т. Зооморф1зми в жаргонно-сленговш комушкацп http // revistas.ucm.es /fll /15781763 artículos / ESLC 0808110125A.PDF.
5. Ставицька Л. Проблеми вивчення жаргонно!' лексики: Соцюлшгв1стичний аспект. Укратська мова. 2001. №1. С. 55-68.
6. Ставицька Л. Укра!нський жаргон. Словник: М1стить близько 4070 сл1в i понад 700 стшких словосполучень. К.: Критика, 2005. 496 с.
7. Третяк Н. В. Жаргонна лексика в друкованих ЗМ1 (номшативно-експресивна функщя): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. фшол. наук: 10.02.01 «Укра!нська мова. К., 2008. -20 с.
