CC BY
9PHILOLOGY
РОЗШИРЕННЯ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ КРИМ1НАЛЬНОГО ЖАРГОНУ
Кандидат педагог1чних наук, Левченко Т. М. Украта, м. Переяслав-Хмельницький,
ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагог1чний университет 1мен1 Григор1я Сковороди»
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_wos/30062019/6554
ABSTRACT
The article analyses the functioning and stylistic peculiarities of criminal slang in the language of mass media at structural and semantic level; ways of inclusion of slang into the system of modern Ukrainian language are traced; expressive and emotional potential of slang in modern journalistic discourse is analyzed; semantic modifications and functional specificity of slang and its influence on modern Ukrainian language were found out; it was mentioned, that figurative senses of verbs in criminal slang are socially conscious, since they are distinguished in phrases, sentences, contextual, but most of them are not fixed in dictionaries; it was determined, that despite its initial isolation and mystery, criminal slang significantly fills up modern spoken language; criminalization of different kinds of discourse, that significantly promote to the forming of "general slang", occurs.
Citation: Левченко Т. М. (2019) Rozshyrennia Sfery Zastosuvannia Kryminalnoho Zharhonu.
International Academy Journal Web of Scholar. 6(36). doi: 10.31435/rsglobal_wos/30062019/6554
Copyright: © 2019 Левченко Т. М. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Вступ. Iсторiя вивчення сощальних дiалектiв в Укра!ш налiчуe не одне десятилотя: увагу дослщниюв привертали таемш мови лiрникiв i кобзарiв, арго злочинщв, сленг вшськових, молодi тощо.
Дослщники жаргонно! лексики тд кримшальним жаргоном розумдать слова i вирази (соцiодiалектизми), що використовуються асощальними елементами, чия дiяльнiсть квалiфiкуeться як протиправна. У рамках кримшального жаргону вищляються: 1) загальнокримшальний жаргон (арго, феня); 2) професшш жаргони, тобто жаргони професшно спецiалiзованих злочинщв: «блатних» (арго шахра!в, шулерiв, «наперсточниюв», «лялькарiв»); злодшське арго (жаргони кишенькових злодив, квартирних злодив, магазинниюв, антикварниюв, фортачiв, ширмачiв); арго грабiжникiв (банюрщиюв, гопстопнимв); арго вбивць (технарiв, кiлерiв); 3) тюремне арго (табiрна феня), характерне для мюць позбавлення волi (в'язницi i табори), якi е обов'язковими етапами професшно! кар'ери злочинцiв. До кримшального арго зараховують жаргони наркоманiв i токсикоманiв.
У пропонованiй розвiдцi проаналiзуемо один iз аспектiв мови кримшального жаргону -функщонування кримiнального жаргону у мовi засобiв масово! шформацп, а також простежимо, як вш впливае на публiцистичний стиль сучасно! укра!нсько! мови, надаючи йому експресивносп та оцiнностi.
Результати дослiджень. Основною ознакою кримiнального жаргону традицiйно вважалася крiптолалiя (прагнення до створення власно! мови). Протилежну точку зору обгрунтував
ARTICLE INFO
Received: 16 April 2019 Accepted: 12 June 2019 Published: 30 June 2019
KEYWORDS
slang, argot,
criminal slang, language of mass media, spoken language, lexical and grammatical and functional and stylistic reveals.
Д.С. Лхачов. Але видаетъся правильним i те, що саме в постiйнiй тривозi «засипатися» кримiнальний свiт змiнював сенс звичайних слiв (купити - вкрасти, малина - притон) [5].
Особливосп кримшального (злодiйсъкого) жаргону (арго) були детально описаш у працях Д.С. Лiхачова (1935), в яких вiн зазначав важливi причини його виникнення та юнування: особливiстю злодiйсъкого мислення е наявнiстъ елементiв магiчного ставлення до свггу. Первiсно-магiчне сприйняття виявляеться i на ставленнi до мови: невдало, невчасно сказане слово може накликати нещастя, провалити розпочату справу. Звщси характерш замiни звичайних слiв на арготичш i табуйованi. У цьому сенс злодiйсъке арго виявляе схожють з професiйною мовою представникiв професш, пов'язаних з пiдвищеним ризиком. Кримшальний жаргон вiдображае систему цiнностей, традицш i форм поведiнки, властивих тим представникам сощуму, якi в рiзнiй мiрi виключенi iз життя звичайного середовища i витiсненi в сферу певних нав'язуваних порядкiв. У такого сощуму юнуе свое бачення навколишньо! дiйсностi, свого мiсця в ньому, своя iерархiя цiнностей. Кримiналъний жаргон е натвавтономною екзистенцiйною формою мови, яка у функщональному i понятшному планах спiввiдносятъся з певним субкультурним соцiумом. Кримiналъний жаргон характеризуеться етико-стилютичною зниженiстю та iнвективною лексикою.
В.В. Колесов зазначае, що жаргон народжуеться i функщонуе у неволi вщ самого початку i паразитуе на мовi народу, на народнiй метафора Можна з упевненiстю сказати, що концептуальний свгг кримiналъного жаргону «повнютю запозичений». Типовi, основнi, чи хоча б схожi ознаки iз лггературною мовою тут не важливi. Автор пщкреслюе, що в жаргонi все суб'ективне, випадкове i невмотивоване. Специфiчний свiтогляд злочинного свiту, про який так часто говорять, побудований зовшм не на мапчному сприйняттi слова, не на поетичнш метафорi сприйняття свггу, а на чорно-бiлому риторичному, в якому важливий сигнал, що замшюе нащональний концепт зовнiшнъою подобою. Ось причини, через якi розвиток жаргошв i сленгу не мають нiякого значення для використання нолями рщно! мови. [3, с. 198-199].
В Енциклопеди «Украшська мова» сказано, що «сленговi властиво запозичувати одинищ арго i жаргону, переосмислюючи та розширюючи !хш значення. За структурою сленг подшяеться на загальний i спецгальний (професiйний жаргон та мову певних сощальних прошаркiв). Загальний сленг - вщносно стiйкий, досить поширений i загалънозрозумiлий шар лексики та фразеологп в середовищi живого розмовного мовлення...» [7, с.608]. Л. Ставицька зазначае: «Жаргон - це сощально маркована лексика. У професи журналюта, водiя чи науковця е нормативний ряд, який використовуеться для офщшного спшкування, а е знижений, фамшьярний з модусом жаргону як засобу смiхового олюднення свiту. Жаргон е розмовною лексикою, що побутуе в певному корпоративному середовища Спiлкуючисъ одне з одним, ми створюемо особливий субкод, який об'еднуе нас, вщокремлюе вщ шших i е розтзнавальним знаком: ми - сво!, ми належимо до одного середовища» [6, с.8].
Останш десятилiття характеризуються не тальки розширенням сфери використання жаргошв: е очевидш пiдстави говорити навггь про кримiналiзацiю мови засобiв масово! шформаци (пор. частотнiстъ вживання ошв типу грохнути, пришити, мокруха, розборки, замовити, злити та ш.). Покал1чити або й грохнути можуть...(«День», 07.06.2019); Яможу гздити на велосипед¡. Ви хочете, щоб мене «грохнули»?», - сказав в1н (Зеленський) («Дзеркало тижня», 18.04.2019); Це св1дчить про те, що податювЦ зараз в активному пошуку компромату на нас 7 в1дкрили кримтальну справу авансом, а тепер будуть шукати, що б нам «пришити» («День», 02.08.2017); МШцт, яка саме тепер тд пол1тичну кон'юнктуру та замовлення того ж Волошина намагаеться «пришити» меш кримтальну справу («День», 15.05.2015); ... Ростсью спецслужби через посередника в Украгм замовили вбивство ...(День, 30.05.2018); Луценко 7 Ко «злили» в мережу протоколи судмедекспертизи Гандзюк («Дзеркало тижня», 03.05 2019).
Дiеслово мочити на початку XXI ст. стало одиницею активного вживання: «Хай пишуть, 7 я звертаюся...до вах, хто хоче мочити Смешка чи мене - вперед, будемо читати, будемо рад1ти», - заявив Гордон («Укра!на молода», 13.06.2019); «На питання, чи буде в1н «мочити» БПП, Коломойський в1дпов1в, що йому «не треба гх мочити»» («Укра!на молода», 14.06.2019); «Ыдпов1даючи на репл1ку, що сам Гриценко стверджував, що Коломойський його «мочив» на «1+1», ол1гарх сказав: «Ляшко теж говорить: «В1н мене мочив на «1+1». Це хибна думка. Вироздмть мене 7 «1+1» (Украша молода, 27.05. 2019).
Досить популярною е точка зору, зпдно з якою вплив кримшального жаргону на мову 3aco6iB масово! шформацп обумовлений специфiчними, частково ушкальними сощально-полiтичними причинами (переслщування, масовi репресi! i т.д.). Однак, за справедливим зауваженням B.C. Елютратова, типологiчно схожi ситуацi! вiдбувалися i в iнших кра!нах: у французьких арго вiдсоток злодiйських елементiв штрохи не менший, н1ж в шших мовах (iнша справа, що процес iнтенсивного запозичення злодiйських арготизм1в у розмовне мовлення, вхщ арго в публщистику i художню мову стався у Франци кiлькома столiттями рашше) [2, с. 650-651].
Чимало людей, яю не мають стосункiв iз кримiнальним свiтом використовують у власному мовленш жаргон нiби жартома, iронiзуючи, мимоволi, у зв'язку з тим, що кримшальний жаргон успiшно трансформувався, змiшався з мовою чиновникiв i бiзнесменiв, де активно функцiонують таю слова i вирази, як вгдкати, пиляти бюджет [4]. Автор переконаний, що бандитсью слова зникнуть, як тшьки зникне в них потреба i пройде мода на них.
Найбшьш показовою iлюстрацiею результативного освоення мовою засобiв масово! комунiкацi! сучасною укра!нською мовою слiв з кримшального жаргону е швидке i безкомпромюне !х входження в публiцистичнi тексти (кришувати, беспредел, в1дстебнути та т.). Наприклад: «На жаль, подИ' показують, що буд1вельний «беспредел» тривае, до того ж наростаючим темпом» («Укра!на молода», 07.05.2019); «Вони говорять про неповагу до закону з боку Парти регютв, яка, лише в1дчувши присмак влади, перенесла кримтальний «беспредел» у вищий законодавчий орган держави» («Укра!на молода», 28.07. 2015); «1з зароб1тног плати кожен мав «шдстебнути» 150 гривень» («Укра!на молода», 30.08.2017); «Виходить: аби пробитися кр1зь льодов1 тороси до Керч1, потр1бно «eidcme6Hymu» тисяч з десять» («Укра!на молода», 14.02.2016); «I саме правоохоронм органи мали б розбиратися, хто насправд1 провадить антидержавницьку позищю i займаеться бандитизмом, а не «кришувати» гх» («Укра!на молода», 05.07.2917); «Якщо ти, наприклад, борешся з економiчною злочинтстю, то можеш дозволити собi «кришувати» цю саму злочинтсть» («Укра!на молода», 26.06.2018).
Лексема розборки у мовi арго мала тшьки значення «з'ясування вщносин м1ж злочинними групами iз застосуванням збро!, фiзичного насильства», а до початку ХХ1 ст. вже сформувалося нове розширене значення - «з'ясування вщносин м1ж будь-якими групами, що протистоять одна однш» []. Пор .: «На Пола, в бурштинових районах, усе частше трапляються випадки внутрштх «розборок» i все частше головним аргументом у них виступае зброя» («Укра!на молода», 31.01.2017^; «Переачному украгнському споживачу газу залишаеться одне: чекати, чим же зактчаться «розборки» нагорi, результати яких можуть остаточно спустошити вже й так порожт кишет переважног бiльшостi громадян Украгни» («Укра!на молода», 17.02.2017); «Вiдсутнiсть чткого розмежування функцт мiж правоохоронцями рiзних вiдомств уже не раз призводила до гучних конфлiктiв i публiчних «розборок» мiж керiвниками оргатв, як мали б ствпрацювати одне з одним» («Укра!на молода», 14.02. 2019).
Активно в текстах сучасного полггичного дискурсу використовуються жаргошзми роздерибанати, розводити, мочити, вiдмазати i под. «Не можна дозволити роздерибанити землю, тому що ринок землi — це не для украгнських селян i фермерiв, а для транснацюнальних компатй» («Укра!на молода», 28.03.17); «У Черкасах продовжують «розводити» на грошi довiрливих людей» (УМ, 01.03.2017); <Мочити в сортирах будуть регулярно» («Укра!на молода», 09.08. 2015); «За словами одеськог журналттки Вiри Запорожець, ствробтники вiйськкоматiв беруть грошi не лише за те, щоб «вiдмазати» людину вiд служби в ЗСУ, а й також за виконання замовлення на призов до армИ конкретног людини» («Укра!на молода»,10.01.2018).
У мовi кримшального жаргону активно виявляеться багатство мовних засобiв. Слова набувають нових значень, вщбуваються змши у сполучуваносп ^в, з'являються новi одинищ й вирази - усе це здебшьшого формуеться i фшсуеться нолями розмовного мовлення. Лексеми кримшального жаргону вживаються як у прямому, так i в переносному значенш, тобто вщбуваеться процес метафоризацп - досить динамiчне семантичне явище, яке може виступати i як багаторазовий акт, поряд з основним значенням, напр.: дiеслово купити - мае шють значень. Пряме значення - «придбати за грошЬ» i п'ять переносних, вживаних у мовi арго - «вкрасти»; «обдурити»; «привертати на свш бш тдкупом, хабаром»; «спровокувати когось»; «^знатися про якийсь секрет»; «затримати, арештувати». Наприклад: «Марченко в танцях: купилися на тформацтну бульку?» («Детектор медiа» 17.08.2018); «Кигвська полщя перевiряе тформацт про тдкуп виборщв через сощальш мережi» («Детектор медiа», 25.02.2019); «Ствробтники
одного з центральних телеканалгв прибули на зустргч, адже хотши перев!рити наявну у них тформацт щодо тдкупу виборщв на даному заход1» («Украшська правда», 14.06.2019).
Суть кримшально! метафори полягае у вживанш слова, що позначае предмет, явище, ознаку, дда, для назви шшого предмета, явища, ди на основi подiбностi, яка випливае iз порiвняння, зiставлення за асоцiацiею. Свого часу провщш лiнгвiсти зазначали, що характер переносних значень слГв пов'язуеться з приналежнютю слова до таех чи шшо! граматично! категорн - частини мови, наприклад, переносне значення iменникiв i прикметникiв вiдрiзняетъся вiд переносного значення дiеслова, адже дiеслово i прикметник переносять свое значення не самi по собь.., а тшьки по вiдношенню до iменникiв, тобто переносять свое значення, коли стосуються рiзних предмета. Метафора служить одним iз засобiв посилення образностi й виразносп мови. Будь-яка метафора - це переносно вжите слово, що виступае засобом образно1 характеристики. Хоч бшьшють лшгвютш аналiзуе метафору в художньому текста, вона властива й шшим стилям мови, зокрема мовi засобiв масово1 шформацн, де метафора виступае як своерщна модель формування лексико-семантичних варiантiв багатозначного слова, напр.: «Р/ч у тгм, що три сестри Сташинського були пов'язат з тдтллям ОУН, через них в1н 7 соб1 потрапив до середовища тдтльниюв, дат про яких «зливав» до радянських спецслужб» («Украша молода», 21.06.2019); «Попередив, що мене замовили. Схема пром1жного замовника - людина м1сцева, яку пот1м теж тдчистити повинм. («Украша молода», 22.02.2017); «Шберзлочинцям «свтить» позбавлення вол1 на строк в1д трьох до восьми роюв» («Украша молода», 01.02.2017); «Варто зайвий раз наголосити: хоч помилувана злочинниця ниншньог весни потрапила в сюжети ргзних телеканал1в 7 опинилася в багатьох новинних стр1чках, де-факто гг «розкрутив» саме СергШ Лойко» («Детектор медiа», 04.09.2018).
Метафоричш значення у кримшальнш метафорi найпродуктившше розвиваються за певною подiбнiстю ди чи стану. Саме метафоричш перенесення е найбшьш активним засобом збагачення лексичного складу мови в процес розвитку багатозначноста ств. Так, на основi прямих значень дiеслiв у мовi кримшального жаргону розвиваються iншi лексико-семантичш варiанти. Наприклад, пряме значення дiеслова гнати - змушувати рухатися у певному напрямку, а його переносне значення утворене за подiбнiстю ди. Жаргошзм гнати означае -здшснювати пограбування; повщомляти сумнiвну шформащю: «Це з часгв, коли Табачник сидгв у кр1сл1 мтстра освти, а у ФБ, 7 не тыьки там, гнав хвилю такий соб1 поведений на «русакам м1ре» фрш Чаленко» («Детектор мед1а», 24.04.2017); гнати гаму - фантазувати; гнати плат1вку - брехати; гнати гусей, гнати дуру - удавати iз себе дурня, який не розумiе чогось «Це було тод1, коли ти дуру гнав» («Новинарня», 26.07.2015).
На думку сучасних лшгвютав переносш значення дiеслiв у кримшальному арго сощально усвщомлеш. Вони чггко розрiзняються у словосполученнях, реченнях, контексп, але переважна !х бiлъшiстъ не фшсуеться словниками. Серед загалу метафор у мовi арго найбiлъшу групу становлять експресивно-емоцшш (емотивно забарвленi) метафори. Експресивш метафори за рахунок образностi, що викликана певними стереотипами i традищями соцiалъних груп, чи звукосимволiчним оформленням, створюють емоцшно-ощнне ставлення, яке мае форму модальности
Як пише В.Б. Биков, у кримшальному жаргош звертае на себе увагу вщсутшсть таких загальних номiнацiй, як людина; немае позначення для цшого ряду людських почутпв: кохання, вiра, надiя, сшвчуття. У блатному жаргонi вiдсутнi слова i вирази, що iнформуютъ про висою моралънi якостi супротивно1 сторони. Блатний жаргон видшяеться своею антигуманнютю: презирством до неблатних, глузуванням i знущанням з них. Такi поняття, як шжнють, прихилънiстъ, ласка, доброта, вiрнiсть, самопожертва, взагалi не вербалiзованi в лексицi i фразеологil кримшального жаргону. Для прикладу можна порiвняти перешакшування вiдомих прислiв'lв i приказок у блатному жаргош: Помер Максим, ну 7 чорт з ним; Чи не на свою Саню не ляжеш (Не в свог сани не адай); Вовк вовку друг 7 брат (Людина людин вовк); На безриб'г 7 сам раком станеш (на безриб'г 7 ракриба) [1, с. 20].
Варто згадати, що на територи Украши система в'язниць формувалася, починаючи iз середини Х1Х столггтя, шсля того, як була проведена реформа суду, тому переважна бшьшють арготизмiв називае неформальш стосунки м1ж ув'язненими. Так, арго 20-30 х роив ХХ столггтя в1дображуе таку тюремну Терархда: злодш в закон - представник вищо1 касти на сво6одГ та у
виправно-трудових закладах, наглядач в зон - другий, шсля злодiя в законi, який слщкуе за порядком у виправно-трудових закладах, пахан хати - авторитетний в'язень, який вщповщае за дотримання законiв у камерi i куренi, пахан л1жка - в'язень, який вщповщае за заправку л1жок у виправно-трудових закладах, пахан столу - в'язень, який вщповщае за порядок пщ час !ж1, блатт -особи, яю наближеш до наглядача зони, актив - в'язш, яю на правильному шляху, пацани - молодi люди, кандидати в блатнi, мужики - в'язш, яю працюють i сплачують данину у касу. Констатуемо, що ниш засоби масово! шформацп засвщчують штенсивне вживання вищеназваних жаргонiзмiв, напр.: «Напружене оч1кування пахана в певну мить порушуе чи то дитяче, чи то старече кректання-свистання тд столом» («Дзеркало тижня», 15.06-21.06.19); «У середовищ1 ростських силовиюв панують «абсолютно блатн звичаг». Вбивство Немцова повинно було сподобатися «пахану» («Дзеркало тижня», 23 07 19); «Та й загалом десь до командира батальйону, а це майор, максимум тдполковник, нормальн «пацани», а хто вище... («Укра!на молода», 22.02.2017); СаакашвШ заявив, що пригхав не мститися, а «будувати нову Украгну». В1н також похвалив Зеленського: «Пацан сказав, пацан зробив» («Укра!на молода», 14.06.2017); «Ну, мужики, ну, треба буде — погдемо», - в1дпов1в в1н (Зеленський) на пропозищю погхати 7 зняти ва тдозри («Укра!нська правда» 14.04.2019); «Дал мужики в1дпрацьовували захоплення буд1вель з1 зброею» «Укра!на молода», 11.12.2018); «Нагадаемо, 29 жовтня 2016 року на телеканал7 ZIK вийшов перший випуск програми «Злоди в закот» з ведучим Володимиром Бойком» («Детектор медiа», 09.02.2017); «У полщИ розповыи, що затриманий е "злодieм в закот" та перебувае у м1жнародному розшуку з метою арешту та подальшог його екстрадицп» («Укра!на молода», 03.05.2019); «Ростський злодШ в закон Роман Кащев, затриманий в Польщ1, незаконно отримав украгнське громадянство» («Украгнамолода», 26.03.2019).
Серед ув'язнених були особи, яю займали неофщшш посади: майданщик - в'язань-продавець продуктами i спиртними напоями; стирошник - в'язень, який виготовляе гральш карти; маклери - в'язш, яю виготовляють рiзнi побутовi предмети; кольщик зони - в'язень, який набивае тату; дорожник - в'язень, який вщповщае за зв'язок з шшими камерами, в'язнями i особами на вол^
На волi злодп в закон жили шайками (бригадами), у мюцях позбавлення волi -злодшськими шм'ями. Члени злодшсько! шайки вважалися ближними шж кровш родича Для позначення згуртованого колективу в'язшв у мюцях позбавлення волi основною була лексема сгм 'я. Мова кримшального свпу не знае слш, яю позначають кохання, любов, позитивне ставлення до дггей i ам'!. Замють слова закохався кажуть влопався, втюрився, вшендячився, упав i т.д. У сучасш й укра!нсьюй прес зус^чаемо: «Вт «втюрився» по сам1 вуха» («Укра!на молода» 26.02.2015). Професшш злодi!' стверджують, що по-справжньому вони поважають i люблять лише одну жшку -матiр. Проте анашз арготизмiв, яю вживалися у 20-30х роках ХХ ст. свщчить про iнше. Матiр називали мотайкою, мотаякою, матухою. Знаходимо серед арготизмш i слово мама, але ним називали жшку-ватажка злочинного угрупування або даму у гральних картах. Навпъ татуювання на тiлi злодiя «Не забуду мать родную», означало не матр, яка дала йому життя, а злодшську шайку, в яюй вiн працював i жив. Зус^чаемо цей жаргонiзм у сучасних засобах масово! шформацп: «У в1дпов1дь Гройсман в1дкрито назвав л1дерку «Батьювщини» мамою украгнськог корупцИ» (УМ, 15.02.2017). «Нав1ть найзятятший убивця-зек, що втратив людську подобу, карбуе на свогй шюр1: «Не забуду мать родную» («Укра!на молода», 02.03.2017).
Д.С. Лiхачов у сво!х розвщках зазначав, що ставлення злочинця до жшки - це вияв сакральних функцш, тобто намагання зробити !! неповнощнною. Жшка для асощальних i декласових елемеипв - зашб для задоволення, тому в арго багато ^в, якi позначають жшку легко! поведшки: юшка, коза, криса, кобра, быка i т.д. 1снують арготизми, якi використовують i для номiнацi! дiтей: скортон, спиногриз, гризун [5, с. 356]. Л.О. Ставицька пропонуе власну класифшащю назв жшок у кримшальному жаргонi, зокрема: жiнка-повiя (ящгрка, еммануель, путана); жшка як об'ект задоволення сексуальних потреб чоловша, як носш стереотипу легко! поведшки, розпусти (амазонка, тдстилка, бидла, чувирла); жшка як носш фiзичних ознак (щпочка, чувиха, кобила, м1тла без палки) [6, с. 8].
Кримшальний жаргон, за спостереженнями дослщниюв, вщображае навколишню дшснють наче у перевернутому виглядк лексеми, яю називають все, що пов'язано з негативними явищами суспiльства, несуть негативну конотацда i, навпаки, поняття, пов'язанi з кримшальною дiяльнiстю, нейтралiзуються, подаються евфемютично. Попри всю свою первiсну iзольованiсть i таемничисть
кримшальний жаргон ютотно поповнюе сучасне розмовне мовлення (пор.: для блгзгру, дворушничати, зуби заговорювати, зуби показувати, лади, мокра справа, липа, липовий, слабо, тдбивати) i загальний жаргон (малина, мент, брати на понт, базарити, ксива).
Висновки. Кримшашзащя рiзних вцщв дискурсу в значнш мiрi сприяе формуванню «загального жаргону». Кримшальний жаргон, як форма юнування лексичного субстандарту, яка обслуговуе кримшальну субкультуру антисоцiальних i асоцiальних груп людей i виконуе в нш функцп конспiративного спiлкування, пароля i емоцiйно-експресивного мовного засобу, мае великий вплив на мову засобiв масово! шформацп та опосередковано на лггературну мову. З одного боку, кримшальний жаргон виконуе функцда своерщно! метамови, оскiльки iнформуе не лише про позамовш обставин, але е маркером приналежносп мовця до певно! сощально! групи; з iншого боку, ця мета мовно! функцп функцiя стае все менш виразною, оскiльки через певш обставини, в зокрема екстралшгвютичш, кримiнальна метафора й iншi виражальш засоби цього виду субстандарту широко використовуються засобами масово! шформацп i художнiм дискурсом.
Варто зазначити, що поряд з жаргонами як сощально замкненими обмеженими мшросистемами, широкого розповсюдження набув так званий загальний жаргон - незамкнена система, що включае в себе жаргошзми, якi втратили спецiалiзацiю. У загальному жаргонi високо штенсивними е «кримшогенш» семантичнi зони. Спещальш жаргони i загальний жаргон займають вагоме мюце в сощально-стилютично! iерархi! компонентiв словникового складу загальнонащонально! мови.
Види жаргонiв розрiзняються за ступенем свое! утилггарносп: вiд мшмально! в молодiжному жаргонi до значно! в професiйних i кримiнальних жаргонах.
Незважаючи на багату юторда i вагомi дослiдження, сучасна жаргонологiя знаходиться в стадп становлення. У цш лiнгвiстичнiй царинi ще багато невизначеного: розмит категорн, неоднозначнi термiни i термiнологiчний рiзнобiй, нечiткi мовнi маркери. Недостатньо дослщжене спiввiдношення м1ж когштивними, психологiчними, соцiальними i власне лшгвютичними параметрами цього рiзновиду субстандарту.
Л1ТЕРАТУРА
1. Быков В. Б. Жаргоноиды и жаргонизмы в речи русскоязычного населения («Новые» слова и значения в современном русском языке). Русистика. Берлин, 1994, № 1-2. С. 85-95. http://www.classes.ru/philology/bYkov-94.htrn.
2. Елистратов B.C. Арго и культура (на материале московского арго): Автореф. дис. ... канд. филол. наук. М., 1993. 22 с.
3. Колесов В.В. Язык города. Изд. 2-е, стереотипное. М.: Едиториал УРСС, 2005. 192 с.
4. Кронгауз М.А. Русский язык на грани нервного срыва. М.: Языки славянских культур, 2008. 229 с.
5. Лихачев Д.С. Черты первобытного примитивизма в воровской речи. Записки. Тверь: ТО Рос. фонда культуры, 1993. С. 355 - 405.
6. Ставицька Леся Про взаемодш жаргону i сленгу. Укратська мова та лгтература. 2000. № 15 (175). С.8.
7. Украшська мова, 2000: Украшська мова: Енциклопед1я / [Редкол.: Русашвський В.М. (ствголова), Тараненко О.О. (ствголова), Зяблюк М.П. та ш.] - 2-ге вид., випр. i доп. К.: Вид-во "Укр. енциклопед1я", 2000. 752 с.
