CC BY
228
УДК 81.161.2'276.5:640.43
I. М. Линчак
ОСОБЛИВОСТ1 ПРОФЕС1ЙНОГО ЖАРГОНУ ОФ1Ц1АНТ1В
У статт1 проанал1зовано специфту профестного жаргону прац1вник1в ресторанной сфери. Автор робить спробу виокремити головш диференцтш ознаки професшних жаргон1зм1в, окреслюе основт номтативно-тематичт категори некодифтовано'г лексики офщант1в та визначае мехатзми гг формування.
Клю^о^^ слова: жаргон, профестний жаргон1зм, професюнал1зм, некодифтована лексика, арго.
Постановка проблеми. Кшець ХХ - початок ХХ1 ст. вiдрiзняeться вщ попередшх етатв розвитку укра!нсько! мови фантастичним змшуванням усно-розмовних компонент та !хшм впливом на норми сучасно! л^ературно! мови. Просторiччя, сленг, жаргон, арго, дiалекти дедалi активнiше використовуються в рiзноманiтних сферах спiлкування, включаючи засоби масово! шформацп, iнтернет-спiлкування та сучасну художню лiтературу. Мовнi особливосп рiзних соцiальних прошаркiв -як професшних (офiс-менеджери, юристи, шахтарi, перекладач^ моряки та iн.), «гешефт-груп» (на кшталт фарцовщикiв, повiй, мафiозi та ш.) [6], так i об'еднаних за iнтересами (туристи, колекцiонери, собаководи, фанати-уболiвальники та iн.) е показовими щодо зазначено! тенденци у побутуванш мови.
Анал1з останн1х публ1кац1й. Починаючи з 90-х рр. ХХ ст. в Укрш'ш тривае динамiчний розвиток жаргонологл. Низка теоретичних праць О. Горбача, Й. Дзендзелiвського, Л. Масенко, Л. Ставицько! та iн. дали поштовх для появи наукових розвщок укра!нських мовознавцiв з рiзних аспектсв дослiджуваного явища, серед яких i вивчення рiзновидiв професiйного соцiолекту.
Незважаючи на значну кiлькiсть дослiджень, в яких висв^люеться специфiка жаргону окремих професшних груп (наприклад, науковий жаргон студне П. Селiгей, спортивний - Л. Карпець, комп'ютерний -Л. Компанцева, I. Щур, медичний -В. Юкало, журналютський - А. Свграфова, Н. Третяк тощо), жаргон офодантсв досi не був предметом уваги укра!нських науковцiв.
Стан розробки ще! проблеми та необхiднiсть залучення нового лексичного матерiалу до наукового об^у обумовлюють актуальн1сть пропоновано! статтi.
Мета нашого дослiдження - аналiз спещально! некодифшовано! лексики офiцiантiв, передусiм жаргонiзмiв. Для досягнення указано! мети передбачаеться виконання таких завдань: 1) уточнити змют та обсяг понять «професшний жаргон» i «професiйний жаргошзм»; 2) окреслити основнi диференцiйнi ознаки професшних жаргонiзмiв; 3) описати головнi номшативно-тематичш групи професiйного жаргону офiцiантiв; 4) визначити мехашзми його формування.
Об'ектом для аналiзу слугували лексико-фразеологiчнi одинищ, отриманi в результатi iнтерв'ювання та анкетування, проведеного нами серед респондешив-пращвниюв ресторанних комплексiв Ки!вщини упродовж 2013-2015 рр., а також матерiал, розмщений на спецiалiзованих укра!нських штернет-сайтах та форумах [4; 10; 11]. Загальна кшькють зiбраних i проаналiзованих мовних одиниць -близько 300.
Зважаючи на те, що професiйна комунiкацiя у середовищi ресторанних закладiв Киева та Ки!всько! областi, Центрально! та Схщно! Укра!ни загалом здiйснюеться
як украшською, так i росiйською мовою (з проявами штерференцп), лексеми в якосп iлюстративного матерiалу подаються нами у варiантi запису.
Виклад основного матер1алу. Попри недосконалiсть термiнологiчного апарату, що е першопричиною рiзнотлумачень понять «сленг», «жаргон», «арго», «просторiччя», бшьшють сучасних украшських та росiйських лшгаспв пiд поняттям «жаргон» розумiють рiзновид загальнонароднох мови, що перебувае за межами л^ературнох мови i використовуеться вщносно стiйкою соцiальною групою людей, об'еднаних спiльнiстю професiйних iнтересiв, однаковими захопленнями, тривалим перебуванням у певному середовищi [2, с. 76].
У нашому дослщженш пiдтримуемо думку Л. Ставицько'1', що жаргон -це натввщкрита лексико-фразеологiчна пiдсистема, яка застосовуеться тсею чи iншою соцiальною групою з метою вщокремлення вiд решти мовно'1 спiльноти [13, с. 33]. Таким чином, професшний жаргон - натввщкрита лексико-фразеолопчна пiдсистема, яка розвиваеться й функщонуе в мовленнi людей певного фаху чи роду заняття i вiдображае експресивне, суб'ективно-оцiнне ставлення до сво'1 професшнох дiяльностi та до себе в нш.
На думку Л. Масенко, жаргон (сощолект) виконуе таю функцп: 1) об'еднуе особу з колективом; 2) вирiзняе певний колектив з-помiж iнших суспшьних груп, протиставляе його iншим групам; 3) стае знаряддям штерпретацп дшсносп [8, с. 86]. До перелiчених вище функцiй мовознавцi також додають: комунiкативну (поле функцiонування жаргону поширюеться переважно на усне мовлення); номшативну (одиницi жаргону передають спецiальне значення, що не мае вщповщника в загальнонароднш мовi); експресивну (причина появи жаргону пов'язана з прагненням мовщв до бшьш експресивного мовлення) [1, с. 73]; функщю економи мовних засобiв [8, с. 88] тощо.
Одиницями професiйного жаргону е професшш жаргонiзми - «образно-експресивнi, лакошчш слова та вислови, що мають нейтральн вiдповiдники i побутують переважно в усному мовленш людей певно'1 професи чи роду занять, об'еднаних спшьшстю iнтересiв, звичок, соцiяльного стану» [14, с. 37-38].
У контекст розгляду некодифшовано'1 лексики фахового мовлення близьким до жаргонiзмiв е поняття «професiоналiзми», якi визначаються як мовш одиницi, що «вживаються на позначення спещальних понять у сферi чи шшо'1 професп, ремесла, промислу»; «емоцiйно забарвленi елементи, що виступають як розмовш синонiми-еквiваленти до стилютично iндивiдуальноi професiйноi номенклатури чи сшв-термшв i часто виходять за меж1 лiтературноi норми» [2, с. 175].
Серед узагальнених О. Павловою особливостей професiоналiзмiв основними е такi: 1) професiоналiзми належать до ненормовано'1 спещально'1 лексики; 2) професiоналiзми iснують переважно у сферi функцiонування i не подаються у сферi фiксацii (у загальних та спещальних словниках); 3) професiоналiзми використовують переважно в усному, розмовному мовленш; 4) професiоналiзми виникають в умовах професшного спшкування як вторинш форми вираження i функщонують найчастiше як професiйно-розмовнi дублети офщшних термiнiв; 5) у професiоналiзмiв певно'1 галузi системнi зв'язки виражено меншою мiрою, нiж у термiнiв; 6) професiоналiзми характеризуються виразнiстю, образнiстю, експреаею; 7) професiоналiзми належать до периферп вiдповiдноi термiносистеми [9, с. 51-52].
Як бачимо, бшьшють перелiчених диференцшних ознак професiоналiзмiв пiдходить i для опису специфши професiйних жаргонiзмiв. Це й пояснюе той факт, що за наявносп численних мовознавчих студш з дослiджуваноi проблеми досi не сформовано едино! думки щодо основних вiдмiнностей цих мовних одиниць. Деяю
науковцi навiть розглядають професiйнi жаргонiзми як особливий рiзновид професiоналiзмiв, не здатних набути нормативного характеру. Ця позищя подекуди вiдображуеться в наукових статтях словникiв лiнгвiстичних та соцiолiнгвiстичних термшв, де поняття «професiоналiзми» i «професшш жаргошзми» ототожнюються [12, с. 176].
Таким чином, неминуче постае проблема розмежування окреслених вище понять i вирiзнення специфiчних ознак професiйних жаргонiзмiв.
На цьому шляху нам iмпонуе логiка мiркувань, викладена у робот М. Л. Давидовох та Н. Ю. Фшмоново!' [3]. Автори зазначають, що рiзниця мiж професiоналiзмами i професiйними жаргонiзмами досить умовна i чiтку межу мiж ними встановити неможливо, оскiльки критерiем розмежування е не наявнiсть / вщсутшсть то'1 чи шшо'1 ознаки, а функщональшсть та ступiнь експресивностi. Автори вважають, що варто говорити про певну функщональну диференщащю цих понять, адже у професiоналiзмiв на перший план виступае функщя економп мовних засобiв (мовець прагне скоротити громiздке формулювання термiна, тому що в середовищi фахiвцiв i так зрозумшо, про що йдеться). Емоцiйне забарвлення у цьому випадку можливе, але не е обов'язковою, визначальною ознакою. Професшний жаргон, о^м цього, виконуе функщю емоцiйноi розрядки. Гумор, цишзм, грубють надають словам експресп, дозволяють «прикрасити» суху офiцiйну мову [3].
Враховуючи досвщ численних мовознавчих студш, зосереджених як на загальнотеоретичних питаннях сощолшгвютики, так i на дослщженш некодифiкованоi лексики конкретних сфер професiйноi дiяльностi, зробимо спробу вирiзнити основш диференцiйнi ознаки професiйних жаргонiзмiв.
На нашу думку, професшним жаргонiзмам притаманш: 1) високий ступiнь експресивностi (напр., непруха 'кишкова непрохiднiсть', нарушняк 'гостре порушення мозкового кровообiгу' - жаргон медиюв [5]); 2) стилiстична знижешсть (бiльшiсть одиниць професiйного жаргону мае пейоративну емоцшну оцiнку). Напр., ВАСЯ 'Вищий арбiтражний суд', мохнатка 'згвалтування', дохляк 'ненадiйний клiент', кгвала 'народний засiдатель' - юридична сфера); 3) варiативнiсть (фонетична, морфологiчна) (напр., стейшн, стейшен 'мюце офiцiанта' - ресторанна сфера; мультик, мультяха, мульт 'мультивiзи' - туристична галузь); 4) наявшсть розвинених синонiмiчних рядiв до найбшьш уживаних та важливих для професп назв об'екпв, предметiв, явищ, дш (напр., синяк, мертвяк, смтник, лгхтар, мулька, пральня ^рма-одноденка, що ухиляеться вщ податкiв' - бухгалтерський, бiзнес-жаргон); 5) полiсемiя (жаргонiзми не претендують на точшсть та однозначнiсть). Напр., отказник 'турист, який отримав вщмову у видачi вiзи' i отказник 'тур, вщ якого вiдмовилися' - туристична галузь; пасажир 'гють' i пасажир 'представник iншого (конкурентного) закладу, котрий все фотографуе, вивщуе' - ресторанна сфера; 6) використання рiзноманiтних (традицшних i нетрадицiйних) словотвiрних засобiв (напр., мгнуса (наголос на останньому склад^ iнша форма iменника у множиш) 'негативне сальдо в рахунках' - бухгалтерський жаргон; кл1ентос '^ент', оправдос 'виправдальний вирок' - юриспруденщя; убля 'збиток', прибля 'прибуток' - бiзнес-жаргон; квартира з тарганами 'квартира зi старими мешканцями', заходь I живи 'квартира у хорошому станГ, край географы 'квартира на останнш вулищ в районi' - з жаргону рiелторiв [5]; 7) вживання професшних жаргонiзмiв обмежене виключно розмовним мовленням, а саме неформальними, неофщшними професшними ситуацiями тощо.
Не претендуючи на вичерпшсть опису диференцiйних ознак професшних жаргонiзмiв, перейдемо до окреслення некодифiкованоi професiйноi лексики офiцiантiв.
Найперше, проаналiзувавши пiдбiрку жаргонiмiв ресторанно! сфери, пропонуемо виокремити таю основш номшативно-тематичш групи ще! лексики:
1) лексичш одиницi на позначення працiвникiв ресторанного закладу: МЗ, манагер, мен 'менеджер зали'; фщ, фщик, халдей, оф1к, офсянка, пешеход, пешик 'офщант'; часовий, постовий, хост 'хостес'; бармалей, буфетчик, барщ барбос 'бармен'; негри 'пращвники кухнГ; сом 'сомелье' тощо;
2) лексеми на позначення категорш вiдвiдувачiв: жир, салгдол 'бажаний та багатий псть'; чайки, улитки, кукушки 'представнищ жшочо! статi, якi замовляють одну страву на двох або лише чай; займають найкращий стiл позицп i не залишають чайових'; ланчовка 'госп, що прийшли на бiзнес-ланч'; туалетчики 'люди, що заходять до ресторану задля вщвщування вбиральнi'; два з половиною 'чоловш з дружиною та дитина або чоловш i вагiтна жiнка' тощо;
3) лексичш одинищ на позначення вiддiлiв, тдроздшв закладу: гарячка 'гарячий цех кухнГ; поляна 'банкетна зала, зал для обслуговування гостей'; база 'барна стшка'; офiс 'вбиральня'; куряшка / некуряшка 'зали, в яких дозволено / не дозволено палити'; роздана 'мюце, де видають готовi страви'; бек 'службове примiщення закладу', хозка 'мюце, де складають господарськi товари' тощо;
4) лексеми на позначення професшного обладнання: морг 'сушькейс, холодильник для збер^ання заготовок'; парш 'пароконвектомат'; татно 'електрична чи газова плита'; вгбратор ^брацшна плита'; корабель 'стiл для розмщення велико! компанп' тощо;
5) лексичш одинищ на позначення предме^в посуду i сервiрування: скло 'увесь скляний посуд'; гнгалятор, лошадка, коньячка 'бокал для коньяку'; камаз, титатк 'великий тднос'; степлер 'столовi щипщ (для набирання сала^в)'; ручник 'серветка (на руцi офiцiанта)'; простинь, белье 'столова бiлизна (скатертина, серветки)'; печенька, печенюха ^рмова картонна пiдставка пщ пивний келих, чашку чаю'; шляпа 'глибока тарiлка пiд пасту'; лодочка 'таршка овально! форми' тощо;
6) лексеми на позначення продукпв, страв i напо!в: цукерман 'цукор'; лось 'лосось'; залипуха 'овоч^ що йдуть у бургер'; комплекс 'комплексний общ або бiзнес-ланч'; село 'картопля по-селянськи'; КПД 'картопля по-домашньому'; хачик, пурик 'хачапурГ; жулгк 'жульен'; горшок 'гарячий шоколад'; капич 'капучино'; зеленка 'абсент (зеленого кольору)'; бензин 'дешевий вюкГ; «Коза» 'горiлка «Козацька рада»' тощо;
7) лексичш одинищ на позначення виробничих процеав, дiй i станiв: а) заповнювашсть закладу: биток 'повна посадка залу'; голяк 'вщсутнють гостей у закладГ; запара, запарка 'багато клiентiв i замовлень'; електричка, волна 'великий миттевий наплив гостей' тощо; б) робочi днi i години: Вальпургиева ночь 'Новий рiк'; жлоб-часы 'бiзнес-ланч'; дембель 'кшець робочого дня'; генералка, генка, зачистка, санаврал 'генеральне прибирання' тощо; в) обслуговування гостей: пробить стол 'занести замовлення в комп'ютерну базу'; кружить стол 'обслуговувати';резать стол 'обслуговувати стш поза чергою'; разогнать запару 'швидко впоратися з потоком гостей'; блюдо сдохло 'страва, яка простояла на роздачi бiльше 10-15 хв.'; чай, чаюха 'чайовi' тощо; г) стосунки мiж працiвниками закладу: общак, работать в кружку 'робота вах чи декшькох офiцiантiв у складчину (чайовi розподiляються нарiвно)'; сарафан 'ствроб^ники ресторану, що сидять за столами в той час, коли в закладi немае гостей' тощо;
8) лексеми на позначення професшно! документаци: писулька 'чек iз перелiком замовлених страв i напо!в'; попрошайка 'книжка, в якш офiцiант виносить чек гостевi'; встречка 'роздруювка замовлення гостя (виходить на кухш чи в барi)' тощо.
При творенш жаргонiмiв ресторанно! сфери активно використовуються як традицiйнi, так i нетрадицiiйнi ресурси словотвiрноi системи сучасно'1 украшсько'1 / росшсько!' мови. Шляхами формування некодифшовано! професшно! лексики офщанпв е:
1) семантична деривацiя (метафоризащя, метонiмiчне перенесення): а) iменникова: пасажир 'псть'; приговор 'рахунок'; надзиратель 'суворий адмiнiстратор'; ексклюзив 'страва, в якш чогось не вистачае або iнгредiент був замiнений без вiдома гостя'; пенмя 'госп похилого вiку' та ш.; б) дiеслiвна: взять стол 'прийняти замовлення'; биться в запаре 'розгубитися пiд час великого напливу гостей'; запороть блюдо 'неправильно приготувати страву'; взбодрить салат 'надати стравi товарного вигляду' та iн.; в) прикметникова: жирний (козирний) стш 'госп з великим замовленням' та ш.;
2) усiчення та / або деформащя слiв усупереч загальномовним моделям: сом 'сомелье'; мен 'менеджер'; хост 'хостес'; дирик 'директор'; твентура Чнвентаризащя'; парш 'пароконвектомат'; учебки 'японськi навчальш палички для сушi', капич 'капучино' та iн.;
3) афiксацiя (зокрема суфшсальний спосiб словотворення): латтешницы ^вчата, якi тривалий час п'ють саму лише каву'; холодницы 'кухарi холодного процесу'; постоянники 'постiйнi гостi'; суботники 'госп, що вiдвiдують ресторан щосуботи'; залетчики 'люди, якi вперше зайшли в конкретний заклад'; удонница 'таршка пiд суп «Удон»'; пикантница 'таршка тд пiкантний бульйон'; кашло 'каша'; пойло 'напо'1 власного виробництва' та ш.;
4) абревiацiя та деабревiацiя: МЗ 'менеджер зали'; курбуль 'курячий бульйон'; горшок 'гарячий шоколад'; КПД 'картопля по-домашньому' (нове розшифрування загальновщомо! абревiатури КПД - «коэффициент полезного действия») та ш.;
5) адаптащя лексем англшсько!' мови: манагер (менагер, менегер) 'менеджер зали' (вщ англ. мanager); бас-бой 'помiчник офiцiанта' (вщ англ. busboy); стейшн, стейшен 'мюце офiцiанта, що являе собою стш для збер^ання предметiв сервiрування столу та найнеобхщшших для роботи речей' (вщ англ. station); бек 'службове примiщення закладу' (вiд англ. back) та ш.;
6) мовна гра (фонетична деформацiя слова, каламбур завдяки звуковш подiбностi семантично вiдмiнних сшв): гiвно 'говядина'; стринги 'спринг-роли'; жулж 'жульен'; рол «Фiалка» 'рол «Фiладельфiя»' та ш.
Узагальнюючи викладене вище, бачимо, що найпродуктивнiшими способами творення жаргонiзмiв ресторанно! сфери виявилися метафоризащя, уачення та / або деформащя ^в, суфiксальний спосiб словотворення.
Метафоризащя як один з основних шляхiв поповнення жаргонно'1' лексики вiдзначена багатьма дослщниками. Адже метафора узгоджена з емощйно-експресивною функцiею професiйного мовлення. Так, В. Хiмик констатуе: «Жаргон як сощально-групова лексико-семантична пiдсистема принципово орiентований на метафору, тобто жаргон метафоричний уже за своею природою» [15, с. 94].
На прикладi аналiзованого нами усно-розмовного мовлення пращвниюв ресторанних комплекав бачимо, що деяю жаргоннi лексеми належать не однш, а кiльком соцiальним групам, маючи за цього вiдмiннi значення. Напр., висяк 'позищя (страва, напш), яку помилково занесли до замовлення в комп'ютер i ii треба продати' -у жаргонi офiцiантiв i 'нерозкритий злочин' - у жаргош полiцейських; дембель 'кiнець змiни' - у жаргош офщантв i 'демобшзащя пiсля закiнчення строку вiйськовоi служби', 'вiйськовозобов'язаний, котрий закiнчив вiйськову службу' - в армшському жаргонi; ручник 'серветка (на руцi офiцiанта)' - у жаргош офщантв, 'ручне гальмо' -
у жаргош автомобiлiстiв, 'анаша' - у жаргош наркомашв, 'oHaHiCT' - у кримшальному жapгонi тощо.
Оскiльки сощолекти не е замкненими структурами, то 'хш елементи взaeмодiють, проникаючи з одно'' системи в iншу. За цього мовш одиницi можуть змшювати форму i значення. На позначення тако'' взаемодп жаргонних елементiв у лшгвютичнш лiтеpaтуpi вживають теpмiн штержаргон.
Як зазначають у сво'й статп С. Мартос i К. Лисюк, «проблема мiжжapгонноï взаемодп - складна й неоднозначна. Меж piзних жаргонних тдсистем pозмитi й pухливi, чимало жapгонiзмiв семантично перехрещуються на piвнi свое'' значеннево'' периферп, унaслiдок чого ri сaмi мовнi засоби трактують як тaкi, що водночас належать piзним жаргонно-сленговим тдсистемам» [7].
У контекст сказаного доречно додати, що пращвники ресторанно'' сфери в усному професшному мовленнi досить широко вживають лексику загального жаргону/сленгу, пpостоpiччя, вульгаризми (напр., чорнило 'дешеве вино', моча 'погано зварена кава', курилка 'мюце для пaлiння', срач 'безлад на робочому мiсцi', бомжг 'госп, якi замовляють найдешевше меню i не залишають чайових' та ш.). Це ще раз доводить, що будь-який професшний жаргон не е однорщним i вибудовуеться на основi декiлькох джерел.
Окpiм того, записаний нами лексико-фразеолопчний мaтеpiaл представлений також одиницями, що виконують констративну щодо спiвpозмовникiв та контенту тексту функщю (напр., наргзати ковбасу 'наливати спиртне в чарки'; ïcmu ковбасу 'нишком (таемно вiд кеpiвникa) пити алкогольш напо''; переучет 'бармен i офщант пробують aлкогольнi напо''; програма «бонус плюс» (у прямому значенш - додаток до страви) 'тарган або волосся у стравГ; абориген 'бомж, що зайшов до закладу'; Чита i Дрита 'два негри' та ш.). Тобто йдеться про арго - штучно створювану умовну говipку певно'' вузько'' замкнено'' сощально'' або професшно'' групи, незpозумiлу для стороншх [2, с. 24] i його одинищ - арготизми. Однак цей аспект може стати предметом окремих подальших студш мовознавщв.
Висновки. Отже, усе викладене вище дае тдстави зробити тaкi висновки.
Професшний жаргон - невщ'емна некодифiковaнa складова будь-якого фахового мовлення. Основними диференцшними ознаками пpофесiйних жapгонiзмiв е: високий ступшь експpесивностi; стилiстичнa зниженiсть; вapiaтивнiсть (фонетична, моpфологiчнa) одиниць пpофесiйного жаргону; наявшсть розвинених синонiмiчних pядiв до найбшьш уживаних та важливих у професп назв об'ектiв, пpедметiв, явищ, дiй, пpоцесiв, стaнiв; полiсемiя; використання piзномaнiтних словотвipних зaсобiв мови як мехашзму формування пpофесiйних жapгонiзмiв; обмежене виключно розмовним неформальним фаховим мовленням середовище побутування.
Професшний жаргон офщашив представлений такими головними номшативно-тематичними групами, як лексеми на позначення: пращвниюв ресторанного закладу; категорш вiдвiдувaчiв; вщдшв, пiдpоздiлiв закладу; пpофесiйного обладнання; предме^в посуду i сеpвipувaння; продукпв, страв i напо'в; виробничих процеав, дiй та стaнiв; пpофесiйноï документацп тощо.
При твоpеннi жapгонiмiв ресторанно'' сфери активно використовуються як традицшш, так i нетpaдицiiйнi ресурси словотвipноï системи сучасно'' мови: семантична дериващя, усiчення та/або дефоpмaцiя слiв усупереч загальномовним моделям, афшсащя, aбpевiaцiя та деaбpевiaцiя, aдaптaцiя лексем aнглiйськоï мови, мовна гра тощо. Вщмшною рисою жаргонного словотворення е прагнення мовщв створити бшьш експpесивнi, нiж наявш у фаховому мовленнi, засоби вираження.
Жаргон офщанпв не е замкненою системою i взaемодiе з шшими стратами мови.
Насамкшець варто зазначити, що жаргон пращвниюв ресторанно'1 сфери, порiвняно з жаргоном шших професiйних груп (передусiм зайнятих iнтелектуальною дiяльнiстю - перекладачiв, викладачiв, журналiстiв та iн.), тяж1е до зниженосп, до вживання маргiнальних мовних одиниць. Це пояснюеться недостатньо високим осв^шм та культурним рiвнем його носпв, стресовiстю професiйних ситуацiй та швидкютю реагування на них, тобто потребою «розрядитися», «випустити пару».
Список використаноУ л1тератури
1. Банщикова М. А. Англоязычный профессиональный жаргон в немецком письменном дискурсе / М. А. Банщикова // Вестник Московского государственного областного университета. Серия : Лингвистика. - 2010. - № 5. - С. 73-75 ; Banshchikova M. A. Angloyazychnyy professionalnyy zhargon v nemetskom pismennom diskurse / M. A. Banshchikova // Vestnik Moskovskogo gosudarstvennogo oblastnogo universiteta. Seriya : Lingvistika. - 2010. - № 5. - S. 73-75.
2. Голянич М. I. Словник лшгвютичних термшв : лексикология, фразеолопя, лексикографiя / М. I. Голянич, Р. I. Стефурак, I. О. Бабш ; за ред. М. I. Голянич. - 1вано-Франювськ : видавець Голшей О. М., 2011. - 268 с. ; Holianych M. I. Slovnyk linhvistychnykh terminiv : leksykolohiia, frazeolohiia, leksykohrafiia / M. I. Holianych, R. I. Stefurak, I. O. Babii ; za red. M. I. Holianych. - Ivano-Frankivsk : vydavets Holinei O. M., 2011. - 268 s.
3. Давыдова М. Л. Профессиональный юридический жаргон : проблема определения границ понятия [Электронный ресурс] / М. Л. Давыдова, Н. Ю. Филимонова // Сибирская ассоциация лингвистов-экспертов. - Режим доступа : http://siberia-
expert.com/publ/konferencii/konferencija_2012/m_l_davydova_n_ju_filimonova_professiona lnyj_juridicheskij_zhargon_problema_opredelenija_granic_ponjatija/10-1 -0-279 ; Davydova M. L. Professionalnyy yuridicheskiy zhargon : problema opredeleniya granits ponyatiya [Elektronnyy resurs] / M. L. Davydova, N. Yu. Filimonova // Sibirskaya assotsiatsiya lingvistov-ekspertov. - Rezhim dostupa : http://siberia-expert.com/publ/konferencii/konferencija_2012/m_l_davydova_n_ju_filimonova_professiona lnyj_juridicheskij_zhargon_problema_opredelenija_granic_ponjatija/10-1 -0-279
4. Жаргон общепита [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.judaswaiter.blogspot.com/2012/12/blog-post_10.html ; Zhargon obshchepita [Elektronnyy resurs]. - Rezhim dostupa : http://www.judaswaiter.blogspot.com/2012/12/blog-post_10.html
5. Колесшкова I. А. Сучасний професшний сленг як елемент субкультури [Електронний ресурс] / I. А. Колесшкова. - Режим доступу : https://core.ac.uk/download/pdf/32609699.pdf ; Kolesnikova I. A. Suchasnyi profesiinyi slenh yak element subkultury [Elektronnyi resurs] / I. A. Kolesnikova. - Rezhym dostupu : https://core.ac.uk/download/pdf/32609699.pdf
6. Крысин Л. П. О перспективах социолингвистических исследований в русистике [Электронный ресурс] / Л. П. Крысин // Russistik. - 1992. - № 2. - С. 96-106. - Режим доступа : http://www.philology.ru/linguistics2/krysin-92.htm ; Krysin L. P. O perspektivakh sotsiolingvisticheskikh issledovaniy v rusistike [Elektronnyy resurs] / L. P. Krysin // Russistik. - 1992. - № 2. - S. 96-106. - Rezhim dostupa : http://www.philology.ru/linguistics2/krysin-92.htm
7. Мартос С. Взаемодiя професшно орiентованих жаргошв i молодiжного сленгу [Електронний ресурс] / С. Мартос, К. Лисюк // Науковий вюник Херсонського
державного ушверситету. Серiя : Лiнгвiстика. - 2013. - Вип. 17. - С. 90-95. - Режим доступу :
http://ekhsuir.kspu.edu/bitstream/123456789/344/1/%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%82% D0%BE%D1%812.pdf ; Marios S. Vzaiemodiia profesiino oriientovanykh zharhoniv i molodizhnoho slenhu [Elektronnyi resurs] / S. Martos, K. Lysiuk // Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia : Linhvistyka. - 2013. - Vyp. 17. - S. 90-95. - Rezhym dostupu :
http://ekhsuir.kspu.edu/bitstream/123456789/344/1/%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%82% D0%BE%D1%812.pdf
8. Масенко Л. Т. Нариси з сощолшгвютики : noci6. / Л. Т. Масенко. - Ки!в : Киево-Могилян. акад., 2010. - 242 с. ; Masenko L. T. Narysy z sotsiolinhvistyky : posib. / L. T. Masenko. - Kyiv : Kyievo-Mohylian. akad., 2010. - 242 s.
9. Павлова О. Термши, професiоналiзми i номенклатуры знаки (до проблеми класифшаци спещально! лексики) / О. Павлова // Вюник Нащонального ушверситету «Львiвська пол^ехшка» : Проблеми украшсько! термшологп. -2008. - № 620. - С. 49-54 ; Pavlova O. Terminy, profesionalizmy i nomenklaturni znaky (do problemy klasyfikatsii spetsialnoi leksyky) / O. Pavlova // Visnyk Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika» : Problemy ukrainskoi terminolohii. - 2008. - № 620. -S. 49-54.
10. Ресторанная АБВГДейка [Электронный ресурс] / МС Рыбик // Еда города. -Режим доступа : http://www://edagoroda.com/slang/ ; Restorannaya ABVGDeyka [Elektronnyy resurs] / MS Rybik // Yeda goroda. - Rezhim dostupa : http://www://edagoroda.com/slang/
11. Ресторанный сленг [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.restoran-ua.blogspot.com/2011/11/blog-post ; Restorannyy sleng [Elektronnyy resurs]. - Rezhim dostupa : http://www.restoran-ua.blogspot.com/2011/11/blog-post
12. Словарь социолингвистических терминов / отв. ред. В. Ю. Михальченко. -Москва, 2006. - 312 с. ; Slovar sotsiolingvisticheskikh terminov / otv. red. V. Yu. Mikhalchenko. - Moskva, 2006. - 312 s.
13. Ставицька Л. Арго, жаргон, сленг : Сощальна диференщащя украшсько! мови / Л. Ставицька. - К. : Критика, 2005. - 464 с. ; Stavytska Lesia. Argo, zhargon, sleng / L. Stavytska. - К. : Krytyka, 2005. - 464 s.
14. Ставицька Л. Украшський жаргон : словник : мютить близько 4070 ошв i понад 700 стшких словосполучень / Л. Ставицька. - Ки!в : Критика, 2005. - 496 с. ; Stavytska L. Ukrainskyi zharhon : slovnyk : mistyt blyzko 4070 sliv i ponad 700 stiikykh slovospoluchen / L. Stavytska. - Kyiv : Krytyka, 2005. - 496 s.
15. Химик В. В. Поэтика низкого, или Просторечие как культурный феномен / В. В. Химик. - Санкт-Петербург : Филол. фак. С. -Петерб. гос. ун-т, 2000. - 272 с. ; Khimik V. V. Poetika nizkogo, ili Prostorechie kak kulturnyy fenomen / V. V. Khimik. -Sankt-Peterburg : Filol. fak. S.-Peterb. gos. un-t, 2000. - 272 s.
Стаття надшшла до редакцп 03.11.2017.
I. M. Lunchak
THE FEATURES OF WAITERS' PROFESSIONAL SLANG
This article is the first one in Ukrainian philology, in which specificity of waiters' professional slang is analyzed. The author attempts to single out principal differential signs ofprofessional jargon, outline fundamental nominative-themed categories of waiters' uncodified professional vocabulary and determine the mechanisms of its forming.
Professional slang is essential, non-normative component of any professional speech. It is semi-open lexical-phraseological subsystem, which develops and functions in speech of people of certain profession or occupation and represents expressive, subjectively estimated attitude to one's own professional activity and attitude to itself within this activity.
Principal differential signs of professional jargon include: high degree of expressiveness; stylistic reduction; professional jargon unit's variation (phonetic, morphological); availability of advanced synonymic sets of the most usable and the most important within profession names of objects, things, phenomena, acts; polysemy; usage of various word-building language means as mechanism of professional jargon's forming; sphere of the use, limited by exceptionally colloquial informal professional speech.
Waiters' professional slang is represented by such principal nominative-themed groups as lexical units to refer to restaurant workers; to categories of visitors; to divisions and units of establishment; to professional equipment; to items of crockery and serving; to names of products, meals and drinks; to production processes; to professional documents.
When creating jargon of the restaurant sector, traditional and non-traditional resources of the word-building system of modern language are actively used: semantic derivation, reducing and / or deformation of words in contrast with universal language models, affixation, abbreviation and deabbreviation, adaptation of English lexemes, language game. Speaker's aspiration to create more expressive than present in professional speech means of expression, is the distinctive feature of slang word formation.
Waiters' slang is not a closed system and interacts with other language's strata.
Key words: slang, professional jargon, professionalism, uncodified vocabulary, argot
УДК 811.11142
Г. Г. Лук'янець
РИТОРИЧНА МОДЕЛЬ ПОБУДОВИ ТЕКСТ1В ШТЕРНЕ Т-НОВИН (НА ОСНОВ1 АНАЛ1ЗУ ФУНКЦ1ОНУВАННЯ АНГЛОМОВНО1 КОЛОРОН1М1КИ)
У статтi схарактеризована риторична модель побудови 1нтернет-новин, як1 репрезентують найбшьш поширений та впливовий рiзновид медiа-дискурсу, демонструють споЫб впливу на масову читацьку аудиторю через функцюнування мовних одиниць, зокрема англомовног колорошмжи, на етапах текстопобудови -твенци, диспозици, елокуци, перформаци, та як засобiв апелювання до риторичних способiв впливу: етосу, логосу й пафосу.
Клю^о^^ слова: апелящя до етосу, пафосу логос, 1нтернет-новини, колоротмжа, риторична модель текстiв, риторичт етапи текстопобудови.
Постановка проблеми. Зважаючи на масовють та ефектившсть 1нтернет-дискурсу й постшне збшьшення ролi його новинного жанру в процесах створення медiйноi реальносп та здшснення впливу на аудитор^ за допомогою мовних засобiв, виникае необхщшсть виявити специфшу побудови текспв 1нтернет-новин. Дослщження функцюнування англомовноi колорошмжи як системи номшацш забарвлень [4, с. 3] в структурi текспв 1нтернет-новин встановлюе риторичш
