CC BY
33Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 25 (64). № 4, ч. 2. 2012 г. С. 343-348.
УДК 378.016:811.161.2
ФОРМУВАННЯ МОВНО1 ОСОБИСТОСТ1 СТУДЕНТА-ЕКОНОМ1СТА
Сукаленко Т. М., Жерж Л. А.
Нащональний ушверситет державноI податковоI служби Укра/ни, м. 1рпнь, Кивська обл.
У статп розкрито проблему формування мовно! та мовленнево! компетенци майбутнього фахiвця, розглянуто основш засоби та методи формування нацюнально-мовно! свщомост студенпв-економюив, проаналiзовано питання ролi професiйного спiлкування в фаховш пiдготовцi економiстiв.
Ключовi слова: мовна компетентшсть, мовленнева компетенцiя, нацюнально-мовна свщомють, мовне виховання, професiйне мовлення, мовна особистють.
Постановка проблеми. На сучасному етат переходу Укра!ни до ринкових вщносин, запровадження нових технологш, автоматизаци виробництва та широкомасштабно! глобалiзацi!' виникла необхiднiсть пiдготовки висококвалiфiкованих, конкурентоспроможних економiстiв з високим професiйним рiвнем.
Вiдповiдно до потреб держави у розв'язанш цiлого комплексу сощально-економiчних i культурно-просвiтницьких проблем постають новi вимоги до пiдготовки фахiвцiв економiчного профiлю. З одного боку, завданням вищо! освiти е пiдготовка висококватфшованих економiстiв з глибокими фаховими знан-нями, а з iншого - виховання нацюнально-мовно! особистостi, здатно! оволод^и мовними та мовленневими знаннями i протистояти нiвелюванню нацiональних iнтересiв, обер^ати самобутнiсть укра!нського народу.
Недостатня увага студенпв-економюив до професiйного мовлення шд час нав-чання спричиняе низку проблем, як виникають у взаеминах iз суб'ектами професiйно! взаемодi!. Особливо гостро щ проблеми вiдчуваються молодими спещалютами на початку дiяльностi. Маючи достатнi фаховi знання, вони часто ви-являються не готовими до налагодження продуктивних професiйних взаемин. Отже, недостатня комушкативна пiдготовка, нездатнiсть оргашзувати фахове спiлкування, вiдсутнiсть певних умшь i навичок професiйного спiлкування знижують можливiсть успiшного працевлаштування молодого спещалюта економiчного профiлю.
Мета роботи полягае в розкритп проблеми формування мовно! та мовленнево! компетенци майбутнього фаивця, розгщщ основних засобiв i методiв формування нацiонально-мовно! свiдомостi студентiв-економiстiв, аналiзi питання ролi професiйного спiлкування в фаховш шдготовщ економiстiв.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй засвiдчив, що проблема правильностi мовлення активно розглядаеться в лшгвютичних працях С. Ермоленко, П. Дудика та ш., у методичних дослiдженнях Н. Бабич, Л. Мацько, М. Пентилюк, у статтях психологiв Л. Виготського, О. Леонтьева та ш. Крiм того, сутшсть професiйно! мовнокомунiкативно! компетенцi! розглянуто на основi дiяльнiсного пiдходу (Н. Тоцька, О. Пономарiв, В. Русецький, С. Ткаченко,
Н. Присяжнюк, О. Черемська та ш). Для сучасно! вищо! школи актуальним е пошук нових шлях1в, форм, методiв i засобiв оргашзацп навчання студентiв професiйному мовленню. Професшне спiлкування повинно стати складовою фахово! пiдготовки студентiв економiчного профiлю.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Укра!нське професшне мовлення перебувае на етат становления, унормування. Йому властивi ознаки, що визначають рiвень культури усного й писемного дшового мовлення: правильнiсть, комушкативна досконалiсть, аргументованiсть, доцiльнiсть, стислiсть, точшсть. Формування правильностi мовлення майбутнiх економю^в починаеться зi збагачення 1хнього словникового запасу - важливого показника сформованосп професiйного мовлення. Чим бiльший лексичний запас студента, тим проникливiше вш бачить свiт, точнiше сприймае прочитане й почуте, йому легше даеться навчання, ширшае його кругозiр, а найголовшше - вiн упевненiше висловлюеться. Рiвень мовленнево! пiдготовки студента - найважливший показник його загально! культури [3].
Вплив мови на самосвщомють, свiтогляд i поведiнку людини е незаперечним, однак необхiдним е розумшня ролi мови як одного з найважливших чинникiв формування особистосп в системi вищо! професшно! освiти. В укра!нському суспiльствi процес усвiдомления гальмуеться, на думку О. Черемсько!, такими об'ективними чинниками: нестабшьшсть економiчно! та пол^ично! ситуаци; про-блеми в реалiзацil положень Закону про мови; суттеве обмеження функщонування укра!нсько! мови в усiх сферах життя окремих регiонiв Укра1ни; маншулювання мовними проблемами [6, с. 64]. О^м зазначених можна додати й не менш важливi: чужинська мовна експаншя (О. Сербенська); бiлiнгвiзм, суржикове мовлення (Г. Залiзняк, Л. Масенко); зневага i навiть нiгiлiзм щодо мови (О. Селiгей); долання комплексу «бшо! ворони» (С. Ермоленко).
За таких умов зростае роль мовно! осв^и у вищiй школi, яку доцшьно розгля-дати в таких важливих аспектах, як мовна грамотшсть, мовнокомунiкативна та мовнотермiнологiчна компетентнiсть, нащонально-мовна вихованiсть. Мовна компетентнiсть передбачае засвоення студентом основ науки про мову, знання И системи, володшня способами й навичками яюсно! дiяльностi з вивченим мовним матерiалом. Мовленнева компетентшсть - розумiния студентами чужих i створення власних висловлювань вiдповiдно до мети, завдань i ситуаци спшкування, вироб-лення в них умшь i навичок усшшно! комушкаци. Бшьшють дослiдникiв зосереджуе свою увагу на таких елементах мовно! компетентности як нащонально-мовна свщомють, мовнi здiбностi, мовне чуття, мовний смак тощо [2, с. 8-19; 4, с. 45-56].
На сьогодш фшсуеться достатньо низький рiвень мовленнево! культури випускникiв вишiв i невмiння спiлкуватися в рiзних життевих ситуацiях як результат послуговування традицшним мовно-системним, суто теоретичним пiдходом до вивчення мови. Розв'язати цю важливу проблему можливо, застосовуючи функцiонально-комунiкативний пiдхiд до викладання укра!нсько! мови (за професiйним спрямуванням). За функщонального пiдходу методика будуеться так, що кожна мовна одиниця чи форма розглядаеться ^зь призму !! рол^ функцi! у вираженнi думки мовця. «Зiставления особливостей функцiонального й комушкативного пiдходiв дае змогу науковцям констатувати доцiльнiсть iнтеграцi!.
344
Якщо функщональний шдхщ до презентацiï мовного матерiалу передбачае з'ясування ступеня його комунiкативноï значущостi, то процес реалiзацiï комушкативного пiдходу вимагае встановлення особливостей функщонування певноï мовноï одинищ» [7, с. 3].
Формувати нащонально-мовну особистiсть - значить розвивати в людиш прихильнють до мови, виховувати усвiдомлення особисто вiдповiдальностi за долю украшсько1' мови, сприймати ïï як життеву цшшсть, як елемент соцiалiзацiï особистостi. Безумовно, прерогатива в становленш нацiонально свщомо1" особистостi належить шкiльнiй освiтi, проте розвиток i утвердження цiннiсних орiентирiв, свiтогляду в цiлому вiдбуваеться саме в студентсью роки.
Нацiонально-мовне виховання - це тривалий процес, результат якого досягаеться не одноразовою дiею, а iнтеграцiею знань iз суспшьнознавчих наук [5, с. 176-178].
У ^CT^i пiдготовки майбутнiх економiстiв дисциплша «Украшська мова (за професiйним спрямуванням)» е нормативною i входить до циклу гумаштарних дисциплiн, якi вивчаються студентами Нацiонального унiверситету державно1' податково1' служби Украши. Курс спрямований на активне засвоення украшсько1' мови, що е невщ'емною частиною навчально1', а згодом i виробничо1' дiяльностi кожного пращвника податково1' галузi. Одним iз провiдних завдань навчально1' дисциплiни е виховання потреби кожного мовця вшьно користуватись державною мовою як засобом спшкування, засобом формування iнтелектуальноï культури, нащонально1' свiдомостi, що мае вплив на ментальшсть.
Студенти повиннi засвогги не тiльки вiдомостi про лексичш, морфологiчнi, синтаксичнi норми сучасно1' украшсько1' лiтературноï мови, термiни й професiоналiзми майбутнього фаху, а й оволодгш навичками професiйноï комунiкацiï, умiти використовувати фахову украшську термiнологiю, коригувати тексти вщповщно до норм лiтературноï мови, розвивати культуру мовлення, кори-стуватися словниками, довщниками, використовувати 1нтернет-ресурси.
Для тдготовки фахiвцiв-економiстiв доцiльно давати завдання на переклад текстiв наукового стилю, що допоможе студентам сформувати певний запас термшолопчно1' лексики, причому не шляхом калькування готових лексичних форм, а вдумливо, свщомо, використовуючи методи зютавлення, пiдбору, аналiзу мовних явищ. Вiдповiдна система передтекстових завдань дасть можливють ознайомити студентiв зi специфшою передачi текстiв iз однiеï мови на шшу, враховуючи розбiжностi в мовах на вшх рiвнях: фонетичному, лексичному, словотворчому, морфолопчному, синтаксичному. Особливi труднощi пiд час перекладу економiчного тексту становить правильний вибiр слова залежно вiд контексту. Необхiдно знати не лише значення слова, а й враховувати його лексичну сполучувашсть: накопительная ведомость - накопичувальна вгдомгсть; ведомость удержаний из зароботной платы - в1дом1сть утримання i3 заробтног плати; взимание таможенной пошлины - стягнення мита; взимание налога - стягнення по-датку тощо.
345
Передумовою устшного засвоення i подальшого активного використання базово! науково! та професшно! термiнологi!, на наш погляд, слугуе рацюнальне поеднання комунiкативного шдходу та професiйного контексту.
Ефективним е поеднання завдань як репродуктивного характеру, що виконують ознайомлюючу функцiю, так i творчих, що сприяють активному самостшному ви-користанню термiнологiчно! лексики вщповщно до виробничо! ситуацi!.
Найдоцшьшшим для формування мовленнево! фахово! компетенци на основi науково-професiйно! термiнологi! е використання текспв, невеликих за обсягом, доступних за змiстом, насичених словами, стшкими словосполученнями та грама-тичними конструкцiями, характерними для мови спещальносп. Тiльки на рiвнi тексту виучуваш професiйнi термiни постають як цшсна комунiкативна система, при-датна для використання в певних робочих ситуацiях, а не як сукупшсть розпороше-них лексем та синтагм.
Одним з ефективних завдань для формування мовленнево! компетенци майбутнього економюта е дшова гра, яка передбачае моделювання функцш структур (оргашзацш, колективiв, органiв управлiння) та дш !хнiх працiвникiв, спрямованих на пошуки найкращого варiанту розв'язання певних завдань, ситуацш, проблем. Актуальнiсть дiлово! гри полягае в тому, що вона дае змогу учасникам розкрити сво! можливосп, навчитися займати активну позищю, здiйснити умовний перехiд студента з навчально! дiяльностi на професiйну - з вщповщною трансформацiею предмета, мотивiв, цiлей, засобiв, способiв i результапв дiяльностi. Динамiка дiлово! гри - у поступовому розвитку вщ «традицшного» до «знаково-контекстуального» навчання, що вщтворюе предметнi й соцiальнi ситуаци, допома-гаючи таким чином студентовi пройти первинне тестування на засвоення лекцшного й практичного матерiалу [1, с. 5].
Також тд час занять з укра!нсько! мови (за професшним спрямуванням) доцiльно проводити рольовi iгри на таку тематику: «Службова телефонна розмо-ва», «Д1алог з в1дв1дувачем банку», «Беада з податковим тспектором», «Виробни-ча нарада» та ш.
Розширенню знань студенев з укра!нсько! мови (за професшним спрямуванням) сприяе також навчальна дослiдницька робота як оргашчний елемент навчального процесу сучасно! вищо! школи. Роль навчального дослщження студентiв визначаеться тим, що науковий пошук супроводжуеться розвитком навичок й умiнь самостiйного розв'язання професшно значущих завдань, формуванням творчого шдходу до сприй-мання знань i розвитку, навичок й умiнь !х практичного застосування.
Особливе мiсце посщають студентськi науково-практичнi конференцi!, семiнари, кругт столи. Розгляд проблем функцiонування сучасно! укра!нсько! лiтературно! мови в середовищi фахiвцiв переконують у важливостi таких форм ро-боти. Ненав'язливе обрання таких актуальних для студентiв тем, як мiсцевi дiалекти, суржик, студентський сленг тощо, свiдчать про !х значний iнтерес до функцiонування укра!нсько! мови. Окремо можна видiлити теми, специфiчнi для економiчних спецiальностей: роль професiоналiзмiв у мовленнi економiстiв, поход-ження нацiонально! грошово! одиницi, особливосп сучасного бiзнес-сленгу тощо. Базовою для вибору теми виступу е знайома програмна тематика, але в подальшому,
346
заглиблюючись в анатзований матерiал, студенти-економюти вiдчувають себе ютинними мовними фахiвцями, здатними оперувати досить складними поняттями.
Нацiональна складова особистостi у вишi економiчного профшю утверджуеться завдяки сумлiннiй роботi, перш за все, викладачiв укра1'нсько1' мови (за професшним спрямуванням), однак досягти бажаних результатiв можна тiльки шляхом об'еднання зусиль, комплекснш роботi педагопв, оскiльки всi суспiльнознавчi дисциплiни формуюють св^огляд майбутнiх фахiвцiв. Важливим чинником також е власний приклад викладача, мовлення якого мае бути унормованим, правильним, а керiвництво навчального закладу мае заохочувати дотримання в його стшах мовно-го режиму. «З огляду на специфiчну соцiолiнгвiстичну ситуацiю в багатьох куточ-ках нашо1' держави, школи й унiверситети покликаш стати оазами, де юнаки та дiвчата могли б вiльно мислити й спшкуватися украшською мовою» [5, с. 182].
Висновки. Отже, проаналiзована система методiв формування у майбутшх фахiвцiв-економiстiв умiння й навичок досконалого володiння украшською лiтературною мовою в професшнш галузi, а також обгрунтування доцiльностi вик-ладання дисциплiни «Украшська мова (за професшним спрямуванням)» для студеипв економiчних спецiальностей сприятиме формуванню професшного мовлення студентiв на граматичному, лексичному, стилiстичному рiвнях; закрiпленню набутих знань, виробленню найважливiших умiнь, що складають основу мовленнево1' компетенци майбутнього фахiвця.
Вiд того, як вшьно зможуть користуватися сво1'ми професшно-мовленневими навичками випускники унiверситету, залежить стутнь активно!' участi ix у вироб-ничому та суспiльному жигтi краши.
I тiльки тодi, коли украшська мова у вишах буде не тшьки навчальним предметом, а й мовою викладання та навчання ушх дисциплiн, засобом спiлкування, - державна мова стане професшною майстершстю студентiв - майбутнix фаxiвцiв економiчноï галузi.
Список лiтератури
1. Берн Э. Игры, в которые играют люди: психология человеческих взаимоотношений / Э. Берн. -Екатеринбург : Литур, 2001. - 575 с.
2. Кучерук О. Умшня - передуши (Компетенттсний тдхвд до формування нацiонально-мовноï особистост школяра) / О. Кучерук // Украшська мова й лггература в середтх школах, пмназ1ях, лгцеях та колег1умах. - 2008. - № 10. -С. 18-24.
3. Лихачова К. М. Формування правильное!! мовлення студенпв економ1чних спец1альностей ВНЗ за допомогою вправ творчого спрямування / К. М. Лихачова. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://alma-mater.luguniv.edu.ua/magazines/elect_v/NN13/11lkmvts.pdf
4. Пентилюк М. I. Культура мови i ститстика / М. I. Пентилюк. - К. : Вежа, 1994. - 348 с.
5. Селшей П. Про виховання мовноï свщомосл / П. Селшей // Мовознавство. - 2010. - № 2-3. - С. 176-193.
6. Черемська О. Формування мовноï i комунiкативноï компетенцш мовноï особистостi у вищш школi / О. Черемська // Вища школа. - 2010. - № 12. - С. 63-72.
7. Шульжук Н. В. Особливосп реалiзацiï функцiонально-комунiкативного пiдxоду до вивчення мовних одиниць сучасноï украш^ю^ лiтературноï мови у ВНЗ / Н. В. Шульжук // Смднослов'янська фшологш. - Вип. 14. - Горлiвка, 2008. - С. 261-267.
347
Сукаленко Т. Н. Формирование языковой личности студента-економиста / Т. Н. Сукаленко, Л. А. Жерж // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2012. - Т. 25 (64), № 4, ч. 2. - С. 343-348.
В статье раскрыты проблемы формирования языковых и речевых компетенций будущего специалиста, рассмотрены основные средства и методы формирования национально-языкового сознания студентов-экономистов, проанализированы вопросы роли профессионального общения в профессиональной подготовке экономистов.
Ключевые слова: языковая компетентность, речевая компетенция, национально-языковое сознание, языковое воспитание, профессиональная речь, языковая личность.
Sukalenko T. The forming of linguistic personality of the student-economist / T. Sukalenko, L. Zherzh // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2012. - Vol. 25 (64), No 4, part 2. - P. 343-348.
The article contributes to the solution of the problem of forming language and speech skills of the future specialists. Special regard is given to the basic means and methods of forming and training the national language awareness of students at economic universities. The authors also present the analysis of the role of professional communication in the professional training of economists.
Key words: linguistic competence, communicative competence, national-linguistic consciousness, linguistic upbringing, professional speech, linguistic personality.
Поступила в редакцию 13.10.2012 г.
348
