CC BY
37
5. Козак С. В. Формирование иноязычной коммуникативной компетенции будущих специалистов морского флота: Дис. ... канд. пед. наук. — Одеса, 2001. — 224 с.
6. Клименко Е. В. Формирование иноязычной професиональной коммуникативной компетентности будущих финансистов: Дис. ... канд. пед. наук. — Калуга, 2004. — 200 с.
7. Мильруд Р. П., Максимова И. Р. Современные концептуальные принципы коммуникативного обучения иностранным языкам // Иностранные языки в школе. — 2000. — № 4. — С. 9-15.
8. Павлова Н. Ю. Формирование коммуникативной компетентности у студентов экономического вуза в процессе изучения иностранного языка: Дис. ... канд. пед. наук. — Хабаровск, 2005. — 198 с.
9. Прохоров Е. П. Введение в теорию журналистики: Учебник. — М.: Аспект Пресс, 2003. — 367 с.
10. Шаповал Ю. Г. Феномен журналктики: проблеми теорп. — Рiвне: Роса, 2005. — 248 с.
11. Яцимiрська М. Г. Культура мови журналюта як показник його штелекту // Укра1нська журналктика i нацюнальне вщродження: Зб. наук. праць. — К.: НМК ВО, 1992. — 100 с.
12. Bachman L. Fundamental considerations in language testing. — Oxford, 1990.
13. Brown H.D. Principles of Language Learning and Teaching. Third edition. — Englewood Cliffs, №1: Prentice. — Hall Regents, 1994. — Chapters 4-7.
14. Hymes D.H. On communicative competence. Philadelphia: University of Pennsylvania, 1971.
Наталш ЛОГУТ1НА
ТЕОРЕТИЧН1 ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТ1 МАЙБУТН1Х МЕНЕДЖЕР1В ЗОВШШНЬОЕКОНОМ1ЧНО1 ДШЛЬНОСП ДО ПРОФЕС1ЙНОГО 1НШОМОВНОГО СП1ЛКУВАННЯ
У cmammi проан^зовано специфiчнi особливостi фаховог тдготовки менеджера зовнiшньоекономiчноi diMMbHocmi, викладено результати вивчення стану профестно'г' освти у вищих навчальних закладах економiчного профшю, розглянуто психолого-педcгогiчнi та соцicльнi аспекти тшомовно'г' пiдготовки фcхiвцiв сфери менеджменту.
Входження Укра'ни в Свропейську сшвдружшсть вимагае адаптаци украшсько! нацюнально! економши до нових умов господарювання, нових економiчних вщносин, розширення мiжнародних зв'язюв у рiзних галузях. Вихщ кра'ни на передовi рубежi прогресу людсько' цивiлiзацii залежатиме вiд того, наскшьки швидко та успiшно державна система вищо' освiти зможе шдготувати фахiвцiв новоi формацii — економю^в, менеджерiв, якi будуть спроможнi творчо мислити, орiентуватися та пристосовуватися до швидких змш у сучасних ринкових вщносинах, застосовувати iнформацiйнi технологii.
На сучасному етапi пошук шляхiв удосконалення професiйноi пiдготовки в галузi економiчноi освiти, i'x практичне використання в середовищ^ що швидко змiнюеться, е головною умовою забезпечення потреби Укра'ни у висококвалiфiкованиx фаxiвцяx — економютах, менеджерах, якi будуть здатнi до професшно спрямованого спiлкування iз зарубiжними колегами у сферi економiчноi дiяльностi. Таке соцiальне замовлення знаходить пряме вщображення у програмних вимогах щодо володiння iноземною мовою студентiв вищого закладу освiти немовного профiлю, що передбачае досягнення такого рiвня розвитку шшомовних навичок та вмiнь, який дозволив би здшснювати безпосередне спшкування iз зарубiжними партнерами у професшнш дiяльностi в уснiй i в письмовш формi [11].
Сфера осв^и найбiльшою мiрою визначае рiвень розвитку суспшьства та стае загальнонацiональним прюритетом в бiльшостi кра'н свiту. Тому Нацюнальна Доктрина розвитку освiти в Украш ключовим завданням ставить модершзащю освiти вiдповiдно до вимог украшсько1' державностi ХХ1 столiття, нацiонального розвитку i нацiональноi безпеки, поступовий перехщ вiд репродуктивно1', авторитарно!' освiти до осв^и iнновацiйного, гуманiстичного типу. Цей перехвд е необх1дним наслiдком глибинних процесiв, зумовлених суспiльними змiнами — переходом вщ iндустрiального до шформацшного суспiльства [8].
Мета cmammi — проанатзувати особливостi фаxовоi пiдготовки менеджера зовнiшньоекономiчноi дiяльностi, розглянути псиxолого-педагогiчнi та сощальш аспекти iншомовноi пiдготовки фаxiвцiв сфери менеджменту.
Радикальнi змiни, що здшснюються в нацiональнiй системi вищо' осв^и в Украiнi, якi були започатковаш процесом iнтеграцii кра'ни у европейський прос^р вищо' освiти, зумовили
розробку ново! типово! програми викладання англшсько! мови для професшного спiлкування. На основi принципiв штернащонатзму, демократа, рiвноправностi та iнновацiй ця програма покликана сприяти мобiльностi студенев та !хнш конкурентоздатностi на ринку пращ, посилити привабливють вищо! осв^и в Укра!ш шляхом надання прозоро! та гнучко! системи викладання та вивчення мов [12, viii]. Цш та завдання програми сумiснi з тими, що викладенi у Загальноевропейських Рекомендацiях з мовно! освiти (ЗЕР), та з визначеними в Укра!нських квалiфiкацiйних стандартах, а саме необхвдшсть подальшо! штенсифшаци процесiв вивчення мов в штересах зростання мобiльностi, бшьш ефективного мiжнародного спiлкування [4].
Сучасний змют освiти — багатокомпонентний. Вш включае в себе не лише знання, але й способи практично! дiяльностi, творчий пiдхiд, цiннiснi орiентацil особистостi. Зберiгаючи досягнення у фундаментальносп вищо! професшно! освiти, виникае необхвдшсть переорiентувати навчальний процес на формування у студентiв бажання i вмшня самостiйно оволодiвати знаннями з рiзних джерел шформаци. Тому важливим е застосування особистiсно зорiентованих педагогiчних технологш. 1х ознаками е навчання та виховання особистосп з максимально можливим використанням iндивiдуалiзацil (врахування в процес навчання iндивiдуальних особливостей студентiв у вшх його формах i методах).
Водночас зпдно з перспективами розвитку економши i сощально! сфери зростае потреба у шдготовщ квалiфiкованих спещалюпв з нових напрямiв iнтегрованих професш — менеджерiв зовшшньоекономiчно! дiяльностi.
Поняття "менеджмент зовнiшньоекономiчноl дiяльностi" (ЗЕД) для в^чизняно! науки порiвняно нове, складне та багатогранне, хоча у св^овш практищ менеджмент як практична дiяльнiсть, наука i навчальна дисциплiна юнуе бiльше 100 рокiв. За цей час вш набув широкого розповсюдження, особливо у кра!нах з розвинутою економiкою.
Менеджмент зовнiшньоекономiчноl дiяльностi, мiжнародний менеджмент виникли дещо пiзнiше, приблизно у 60-х роках, шд впливом бурхливого розвитку мiжнародно! i комерцшно! дiяльностi, поглиблення мiжнародного розподiлу пращ, розвитку мiжнародно! економiчно! штеграци.
В Укра!ш можливiсть використання менеджменту, у тому чи^ у зовнiшнiй сфер^ з'явилася у роки перебудови, в перюд переходу до ринково! економши, з початком економiчно! реформи, у 1987 рощ. Одним з центральних напрямюв ще! реформи було надання шдприемствам права безпосереднього виходу на зовшшнш ринок i стимулювання розвитку зовнiшньоекономiчноl дiяльностi на рiвнi господарських суб'жпв [9].
Це був перюд прийняття ряду важливих законодавчих акпв, зокрема Законiв Укра!ни "Про зовнiшньоекономiчну дiяльшсть", "Про режим iноземного швестування" [5, 6] За цi роки значно збшьшилася кiлькiсть суб'ектiв, що здшснюють зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть, зрiс обсяг зовшшньоторгового обiгу, розширилася географiя зовнiшньоекономiчних зв'язкiв. Тому особливо! уваги вимагае тдготовка фахiвцiв для сфери зовнiшньоекономiчно! дiяльностi.
У результатi проведення економiчних реформ поняття "зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть" (ЗЕД) набуло бшьш широкого змюту та висв^люе зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть на рiвнi виробничих структур (фiрм, органiзацiй, шдприемств, об'еднань i т.п.).
Разом з тим, аналiз економiчних праць Н. Гофман, Г. Дроздово!, Г. Маховшово!, В.Покровсько! з цього питання дав можливють визначити зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть як сукупшсть органiзацiйно-економiчних функцiй пiдприемства, пов'язаних з його виходом на зовшшнш ринок та участю в зовнiшньоекономiчних операцiях, що являе собою таку частину його дiяльностi, котра здшснюеться на iншому, мiжнародному рiвнi [2; 3; 9].
Розглянувши поняття "зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть", можна дати визначення термшу "менеджмент зовнiшньоекономiчно! дiяльностi". У найзагальшшому виглядi воно являе собою управлшня виробничо-господарською i комерцiйною дiяльнiстю тдприемства, пов'язаною з його виходом на зовшшнш ринок, у зовшшне мiжнародне середовище з метою бiльш повного використання зовшшшх (мiжнародних) факторiв економiчного зростання.
Роль зовнiшньоекономiчно! дiяльностi як зовшшнього фактора економiчного росту в сучасних умовах постiйно зростае. Низка спещалю^в в економiчнiй галузi (Н. Гофман, Г. Дроздова, Г. Маховшова, В. Покровська та багато шших) стверджують, що зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть — поняття багатогранне, тому що включае в себе таю види
дiяльностi, як зовнiшню торпвлю, мiжнародне виробниче кооперування, мiжнародне науково-технiчне спiвробiтництво, валютнi фiнансовi та кредитш операцi! [2; 3; 9].
На цьому етат зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi надаеться ще бiльшого значення. Вона розглядаеться не тшьки як складова частина господарсько! дiяльностi пiдприемства, але й як важливий фактор економiчного росту, створення передумов для бшьш штенсивного розвитку iнтеграцiйних процесiв.
Сучасна система пiдготовки студентiв-менеджерiв у вищих закладах освiти Укра!ни базуеться на галузевих стандартах вищо! освiти Мшютерства освiти i науки Укра!ни (ГСВО — галузевий стандарт вищо! освгги). Саме вони визначають освiтньо-квалiфiкацiйнi характеристики випускниюв вiдповiдних напрямiв пiдготовки (ОКХ — освiтня квалiфiкацiйна характеристика).
Повний обсяг умшь (згiдно з ГСВО), яким необидно оволодгги майбутньому менеджеру зовнiшньоекономiчно! дiяльностi пiд час навчання у вищому навчальному закладi, подшено на п'ять компонентiв професiйних якостей: планово-змiстовi, органiзацiйнi, мотивацiйнi, контролюючi, координацшш. Вони включають такi вмiння:
1. Планово-змютовк аналiзувати ринкову ситуацiю, стан та динамшу попиту, розробляти проекти бiзнес-планiв, планувати розвиток органiзацi! та !! конкурентоспроможнiсть, планувати ресурси (матерiальнi, фiнансовi, трудовi), розробляти тактичнi та оперативш плани поточно! дiяльностi, користуватися офюною технiкою та засобами Всесвггньо! Мережi 1нтернет.
2. Органiзацiйнi вмшня: поеднувати усi види ресурсiв, оргашзовувати колективну працю для досягнення мети дiяльностi органiзацi!, обирати та здшснювати рацiональнi форми органiзацi! управлiння, забезпечувати достатнш рiвень якостi та конкурентоспроможносп продукцi!, посилювати мiжнароднi зв'язки, брати участь у зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi, працювати з кадрами, формувати колектив i керувати ним, шдтримувати органiзацiйну культуру.
3. Мотивацшш вмiння: використовувати ефективш системи мотивацi! формування та оплати пращ, реалiзовувати управлiнськi рiшення, розподшяти повноваження, пiдтримувати сприятливий соцiально-психологiчний ктмат у колективi, впливати на шдлеглих.
4. Контролюючi вмiння: оперативно контролювати забезпечешсть ресурсами, дотримуватись технологiй, контролювати розрахунки з постачальниками та споживачами, контролювати виконання ршень i шдтримувати дисциплiну, готувати звiти про дiяльнiсть, контролювати охорону працi та техшку безпеки.
5. Координацiйнi вмiння: встановлювати та шдтримувати взаемовщносини iз зовшшшм середовищем, вести дiловодство, регулювати поведшку персоналу в процесi дiяльностi шдприемства [10].
Не зменшуючи значення засвоення майбутнiми фахiвцями перерахованих функцiональних умшь, сучасна вища освга ставить за мету:
- удосконалення методологi! формування штелектуально! культури, навичок самоорганiзацi! мислення, змютових комунiкацi!;
- значне шдвищення якостi загально! економiчно! освiти, орiентовано! на ефективну економiчну поведiнку (ощнювання цiнних паперiв, послуги банкiв та !х надiйнiсть, права акцiонерiв), елементарш дiловi навички (права споживачiв, договiрнi вiдносини, дiлове спiлкування, менеджмент);
- шдвищення рiвня професiйно! економiчно! шдготовки студентiв до свiтового рiвня;
- знайомство студеипв з основами шдприемницько! дiяльностi, враховуючи специфiку культурно-iсторичних реалш укра!нського менталiтету [7].
Але оволодшня економiчною спецiальнiстю на професiйному рiвнi неможливе без iншомовно! пiдготовки студенпв немовних спецiальностей i е одним iз найважливiших компонентiв вищо! осв^и, який у наш час реалiзуеться в рамках дисциплiни „1ноземна мова за професшним спрямуванням".
Змiстовий аналiз особливостей майбутньо! професiйно! дiяльностi менеджера засвщчив, що вiдродження й розбудова економiчно! освiти Укра!ни спричинилися до визначення важливих й актуальних завдань, спрямованих на вдосконалення професiйно! шдготовки майбутшх менеджерiв зовнiшньоекономiчно! дiяльностi. Пщ професiйним навчанням потрiбно розумiти шдготовку студентiв до оволодiння ними системою знань, умшь i навичок,
необхiдних для виконання певного виду трудово! дiяльностi. З цих позицiй особливого значення набувають проблеми теори й практики професiйного шшомовного спiлкування.
Аналiз наукових праць (Н.Бориско, В.Борщовецько!, Т.Ваколюк, Ю.Гапона, Г.Китайгородсько!, Л.Морсько!, Г.Перфилово!, В.Стасюк, О.Тарно-польського Ф.Фоломкшо! та ш.), присвячених навчанню iноземних мов у вищих навчальних закладах немовного профшю, вивчення практичного досвщу в цш сферi дозволили уточнити змют понять "дшове спшкування" i "професшне спшкування", конкретизувати на такiй основi сучасний змiст навчально! дисциплiни "1ноземна мова за професiйним спрямуванням".
Мова професшного спiлкування розглядаеться як лшгвютично органiзована система мовлення, що використовуеться представниками певно! галузi для спшкування в ситуащях, котрi безпосередньо пов'язаш з винятково професiйними (навчально-, науково-виробничими, виробничими, науковими) аспектами трудово! дiяльностi.
Мова для дшового спiлкування — це лшгвютично оргашзована система мовлення, що використовуеться фаивцями рiзних галузей для спшкування у ситуащях, котрi безпосередньо чи опосередковано, через соцiально-побутовi стосунки пов'язаш з дшовою (оргашзацшною, фiнансовою, комерцiйною) активнiстю, зумовленою потребами професшно! дiяльностi.
Дослiдницька увага вчених до визначення структури й функцш професiйного iншомовного спiлкування не дае можливосп стверджувати достатньо повне вивчення дослщжувано! проблеми.
Як стверджують самi автори, запропонованi визначення, звичайно, не претендують на вичерпний характер, оскшьки поняття, що розкриваються в них, потребують серйозного теоретичного дослiдження фахiвцiв у галузях стилiстики й лшгводидактики. Однак уже навiть таке узагальнене розмежування цих понять дозволяе стверджувати, що дшова iноземна мова не може розглядатися як окрема навчальна дисциплша, вона е лише необхщним комушкативно значущим компонентом дисциплiни "1ноземна мова за професiйним спрямуванням".
Сформульоваш визначення узгоджуються iз запропонованою в Загальноевропейських Рекомендацiях структурою поняття "Англшська мова для спецiальних цшей" ("English for Special Purposes") i припускають адекватну (професiйно спрямовану) реалiзацiю дисциплши "1ноземна мова за професiйним спрямуванням" у вшх прийнятих в Укра!ш сферах iншомовно! пiдготовки студентiв: у сферi технiчних спецiальностей, у сферi бiзнесу й економiки, у сощальнш та iнших сферах, а також е продуктивними у процесi конкретизацп факторiв, яю визначають змiст професшно орiентованого навчання iноземно! мови. До таких факторiв належать:
1) сфери професшно орiентованого спiлкування (власне виробнича, виробничо-комерцiйна, науково-виробнича, власне наукова, а також професшно детермшоваш — сощально-пол^ична, соцiально-культурна i побутова сфери спшкування фаивця);
2) ситуац^' i теми професiйно орiентованого спiлкування [1, 46].
На основi аналiзу педагопчно!, методично!, лiнгвiстично! лiтератури в структурi професiйного iншомовного спiлкування майбутнiх менеджерiв зовнiшньоекономiчно! дiяльностi ми видiлили таю !! компоненти:
- когнiтивний — знання норм сучасно! iноземно! мови (лексичних, граматичних тощо), фахово! термшологп;
- комунiкативно-операцiйний — умiння використовувати мовш засоби вiдповiдно до мети, умов, ситуаци спiлкування, володiння базовими професшно мовленневими умшнями, зумовленими потребами зовнiшньоекономiчно! дiяльностi;
- комунiкативно-експресивний — володшня екстралiнгвiстичними засобами спiлкування (темп мовлення, штонащя).
Ураховуючи багатограннiстъ дiяльностi менеджера зовнiшньоекономiчно! дiяльностi й узявши за основу типологiчний критерiй "мета профеайного iншомовного спiлкування", ми визначили три функц!! професiйного iншомовного стлкування фах1вця цього профiлю:
- шформащйну (обмiн, передача i прийом шформацл у формах пов1домлень думок, поглядiв, задумiв, рiшень учасник1в дiлового стлкування, набуття iндивiдуального соцiального досв1ду у процеа спiлкування);
- органiзацiйну (засвоення норм соцiально-типово! поведiнки, здiйснення управшння колективом, взаемне орiентування й узгодження дiй пiд час органiзацi! спшьно! дiяльностi);
- експресивну (виявлення змюту взаемодй, взаeмопiзнання i взаeморозумiння партнерами один одного, змша поведiнки, особистюних мовленневих якостей партнера, його rnMipiB, установок, дiй, здiйснення впливу на аудиторда, створення психологiчного фону взаемодй через породження емоцiйних переживань i сташв).
Таким чином, проведений аналiз специфiчних особливостей фахово! пiдготовки менеджерiв зовшшньоекономгчно! дiяльностi, загально! структури шшомовно! професшно! комушкаци та li основних функцiй дозволяе стверджувати, що за сучасних сощально-економiчних умов професшному iншомовному спiлкуванню вiдведено особливу роль, сутнють яко! полягае у формуванш надежно!, комунiкативно вмотивовано! готовностi до шшомовного професiйно значущого спiлкування. Тшьки за умови сформованосп означено! якост майбутнього менеджера його професiйна дiяльнiсть стае можливою, а головне — продуктивною.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гапон Ю.А. Специфша дисциплши i фактори, що визначають зм1ст навчання шоземно! мови професшно! спрямованосп // Наук.-пр. конференщя "Лшгвометодичш концепцй' викладання шоземних мов у немовних вищих навчальних закладах Укра!ни": Зб1рник статей. — Ки!в, 2003. — С. 40-49.
2. Гофман Н.Ф., Маховикова Г.А. Основы внешнеэкономической деятельности. — СПб: Питер, 2001. — 208 с.
3. Дроздова Г.М. Менеджмент зовшшньоеконом1чно! дгяльносл шдприемства: Навчальний поабник. — ЦУЛ, 2002. — 172 с.
4. Загальноевропейсьш Рекомендаци з мовно!' освгга i вивчення, викладання, оцшювання / Рада з питань сшвпращ в галуз1 культури, Комиет з освгга, Вщдш сучасних мов, Страсбург. — Ки!в, Ленвп\ 2003. — 262 с.
5. Закон Украши "Про зовшшньоеконом1чну дгяльшсть". — Зовн1шньоеконом1чна дгяльшсть. Зб1рник систематизованого законодавства. Газета укра!нсько! бухгалтер!!. — № 43/1 — 2 (510), 2002. — 21 жов. — С. 8-29.
6. Закон Украши "Про режим шоземного швестування". — Зовшшньоеконом1чна дгяльшсть. Зб1рник систематизованого законодавства. Газета укра!нсько! бухгалтери. — № 43/1 — 2 (510), 21жов. 2002. — С. 54-58.
7. Кремень В. Модершзацгя системи освгга як важливий чинник шновацшного розвитку держави: Доповщь на науково-практичнш конференци „Утвердження шновацшно! модел1 розвитку економ1ки Укра!ни" // Освгга Укра!ни. — 2003. — 13 трав. (№ 34). — С. 2.
8. Нацюнальна доктрина розвитку освгга Укра!ни в ХХ1 столгт // Освгга Укра!ни. — 2001. — № 29. — С. 4-6.
9. Покровская В.В. Международные коммерческие операции и их регламентация. — М.: ИНФРА, 1996. — 336 с.
10. Стасюк В. Д. Педагойчт умови професшно! подготовки майбутшх економют1в у комплека „школа — вищий заклад освгга": Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. — Одеса. — 2003. — 291 с.
11. Типовая программа по иностранному языку для неязыковых специальностей высших учебных заведений (сост. Фоломкина С.К., Штульман Э.А., Перфилова Г.В. и др.) — М.: Высшая школа. 1990. — 26 с.
12. English for Specific Purposes (ESP) National Curriculum for Universities. — Kyiv, 2005. — 108 р.
Тетяна БУЧИНСЬКА
АКТУАЛ1ЗАЦ1Я ТРЕН1НГОВОГО НАВЧАННЯ У ПРОЦЕС1 ПРОФЕС1ЙНО1 ШДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО СПЕЦ1АЛ1СТА
У cmammi висвтлено актуальтсть впровадження тновацшних третнгових технологш у процеci професшно! пiдготовки Mau6ymHix cпецiалicтiв, визначено основт eidMiHHOcmi мiж традицтними та активними формами i методами навчання, розкрито пcихолого-педагогiчнi характеристики третнгу.
Сучасний етап розвитку суспшьства з характерною штенсившстю та динамгзмом сощально-економгчних змш пропонуе замшити традицшш навчальш парадигми на користь шновацшних педагопчних технологш, як! оргентуються на ргвень загальнолюдсько! культури, на суб'ектшсть та шдивщуально-творчг способи оргашзаци навчально-виховно! дГяльност!. Актуальшсть шновацш зумовлена проблемами та штересами як учасниюв шновацшного
