CC BY
43
Л1ТЕРАТУРА
1. Кузьмина Н. В. Методы системного педагогического исследования / Нина Васильевна Кузьмина. -
Л.: Изд-во ЛГУ, 1980. - 172 с.
2. Никитина Н. Н. Основы профессионально-педагогической деятельности : учеб. пособие для студ.
учреждений сред. проф. образования / Н. Н. Никитина, О. М. Железнякова, М. А. Петухов. - М. :
Мастерство, 2002. - 288 с.
3. Ожегов С. И. Словарь русского языка / С. И. Ожегов . - М. : Советская энциклопедия, 1973. -
847 с.
4. Смирнов С. А. Технологии в образовании / С. А. Смирнов // Высшее образование в России. - 1999.
- № 1.- С. 55-62.
5. Уповноважена освгга : поЫб. для тренерш / Г. Дацюк, О. Зайцева, Н. Карбовська та ш. - К. :
1нформ.-консульт. жшочий центр, 2002. - 152 с.
УДК 378
К. Ю. САВЧЕНКО
КОМУН1КАТИВНИЙ ПОТЕНЦ1АЛ ЯК СКЛАДОВА nEAArOri4HOÏ П1ДГОТОВКИ МАЙБУТШХ ФАХ1ВЦ1В
У cmami розглянуто проблему розвитку комуткативного потенщалу як фаховог тдготовки майбуттх вчителiв у вищий педагогiчнiй школi. Розкрито суттсть понять «потенщал» i «комуткативний потенщал». Показано складовi комуткативного потенщалу. Вiн мае в собi спрямовану рушшну силу людини, що виявляе свою суттсть у виглядi здатностi до комуткаци перетворювальних змт у сферi внутршнього свту особистостi та профестног дiяльностi.
Ключовi слова: потенщал, комуткативний потенщал, комутка^я.
К. Ю. САВЧЕНКО
КОММУНИКАТИВНЫЙ ПОТЕНЦИАЛ КАК СОСТАВНАЯ ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ ПОДГОТОВКИ БУДУЩИХ СПЕЦИАЛИСТОВ
В статье рассмотрены проблему развития коммуникативного потенциала как составляющей профессиональной подготовки будущих учителей в высший педагогической школе. Раскрыта сущность понятий «потенщал» и «коммуникативный потенщал». Показано состав коммуникативного потенциала. Он включает в себя направленную движущую силу человека, которая раскрывается в виде способности к коммуникации в сфере внутреннего мира личности и профессиональной деятельности.
Ключевые слова: потенциал, коммуникативный потенциал, коммуникация.
K. U. SAVCHENKO
THE DEVELOPMENT OF THE COMMUNICATIVE POTENTIAL AS A COMPONENT OF FUTURE TEACHER PROFESSIONALS TRAINING
In article is reviewed the problem of development of communicative potential as of the component professional training of the future teachers in the higher pedagogical school. The essence of concept "potential", "communicative potential" is discovered. It is shown the structure of communicative potential. The communicative potential includes the directed motivational power of the person that reveals in the form of ability to communicating in sphere ofprivate world of the person and professional work.
Keywords: capacity, communication capacity, communication.
Сучасне звертання до проблем навчання шоземно1 мови визначаеться не тшьки ростом мiжнародних контакпв, але i яысними змшами у комуткаци, що забезпечують можливютъ взаеморозумшня. Таке стлкування можливе при наявносп визначеного рiвня
комуткативного потенщалу й конкретних знань майбуттх фах1вщв з педагопчних дисциплш. Недостатня розроблетсть теорп та практики питания формування та розвитку комуткативного
потенцiалу засобами професiйно-педагогiчних ситуацш роз'яснюеться недооцiнкою ролi шоземно! мови у процеа професiйно-педагогiчнiй пiдготовки. Поняття «комушкативний потенщал» увiйшло в педагопчний тезаур нещодавно, це так1 дослвдники (А. Кирдон, Р. Максимова, В. Рижов, Л. Савва). У зв'язку з цим актуалiзуeться необхiднiсть теоретичного обгрунтування проблеми формування комунiкативного потенщалу студенпв як важливого засобу становлення професiоналiзму майбутнього вчителя фшологп. На сучасному етапi ми стикаемося з низьким рiвнем мовно! культури вчителя-фшолога, недооцiнки мови як засобу комушкацп в системi «вчитель - учень», «викладач - студент».
Моделювання професшно-педагопчних ситуацiй дае змогу врахувати особливоси студенпв, !х iнтереси, розширюе контекст дiяльностi, е ефективним засобом створення мотиву до iншомовного дiалогiчного спшкування, сприяе реалiзацil дiяльнiсного пiдходу до навчання шоземно! мови, коли в цеш^ уваги знаходиться студент зi сво!ми iнтересами i потребами.
Анатз розвитку комунiкативного потенцiалу у студенпв педагогiчних ВНЗ дало змогу виявити суперечностi мiж потребою суспiльства у фахiвцях з високим рiвнем розвитку комушкативного потенцiалу, на основi якого вони будуть будувати стосунки в процеа навчання та недостатньою теоретично! та практично! розроблешстю питань, як розкривають механiзм розвитку комунiкацiйного потенщалу в перюд навчання у вищий школi; необхiднiстю у висококвалiфiкованих фахiвцях та невизначенiстю теоретичних основ педагопчних умов процесу формування комунiкативного потенщалу; вимоги до професшних якостей майбутшх учителiв та реальним рiвнем тдготовки !х до iншомовного спiлкування.
Останшм часом можна видiлити ряд фiлософiв, соцiологiв, як1 розробляли теоретичнi вде! комунiкацi!: М. Бiтянова, А. Брудний, В. Вишняков, М. Каган, Г. Почепцов, Б. Родюнов, Л. Ситниченко та ш. Багато дослiджень з проблеми комушкацп здшснили психологи: К. Альбуханова-Славська, О. Бодальов, Н. Ерастов, С. Коваль, О. Леонтьев, Б. Ломов, К. Платонов, О. Самборська, В. Семиченко та ш. Науковцi розглядають рiзноманiтнi аспекти педагогiчного спiлкування, якi сприяють пiдвищенню результативност навчально-виховного процесу: теоретико-методичш основи пiдготовки майбутнiх педагогiв до професшного спiлкування (Л. Гапоненко); глибинно-психолопчш передумови оптимiзацi! педагогiчного спiлкування (М. Зажирко); психологiчнi основи активно! тдготовки студенпв до педагогiчного спiлкування (М. Тоба); готовшсть студентiв до гуманного педагопчного спiлкування (В. Зiнкевiчус); формування культури педагопчного спшкування (Т. 1ванова); особиспсних якостей педагога як суб'екта педагопчного спшкування (А. Бодалев, Я. Коломинський); формування комушкативно! активностi студенпв (Н. Косова).
Мета статi - розглянути проблему розвитку комунiкативного потенщалу як фахово! пiдготовки майбутнiх вчителiв у вищий педагогiчнiй школi.
Ввдзначимо, що в межах предмета до^дження, поряд з конкретизацiею сутностi процесу комушкацп педагога, вкрай необхвдно визначитися щодо ключового поняття, яким е поняття «комушкативний потенцiал».
На нашу думку, доцшьно подати в лопщ висвiтлення сутi родових вiдносно щкавого для нас феномену понять: «потенщал» i «комунiкативний потенцiал» викладача вищо! школи.
Вивчення науково! лiтератури свiдчить, що термiн «потенцiал» досить широко використовуеться в рiзних галузях сучасного знання. У зв'язку з цим вш не мае свого единого й однозначного визначення, оскiльки залежно вiд конкретного погляду ту чи шшу галузь науки трактують його ^)-р1з^му. Уперше цей термiн як спещальне позначення наукового об'екта був використаний у природничо-наукових розробках з фiзики. У межах предмета останньо!, пiд потенцiалом розумiють фiзичну величину, що характеризуе силове поле в окремш точщ [3].
У наш час, як свiдчить вивчення доввдкових видань i словников, термiн «потенщал» використовуеться в дещо iншому розумшш, а саме: як ступiнь потужносп в якомусь вiдношеннi, або як сукупшсть засобiв, необхiдних для чогось. Аналiз лiтератури дав можливiсть визначити, що потенщал - це буття, яке мае реальний змют, що забезпечуе можливють переходу в дшсшсть, при дiяльностi й активностi внаслвдок внутрiшнiх i зовнiшнiх умов. За сво!м змiстом потенцiал, включае внутршню й зовнiшню детермiнацiю, у тому чи^ енергiю для здiйснення (здатшсть, дiяльнiсть), завдяки цьому можливий сам процес здiйснення i переходу до завершеносп (результату). В аналiзi поняття «потенщал» за останш роки
найбiльшу активнiсть виявляють економюти. Заперечуючи надмiрно вiльне трактування цього поняття в соцiально-економiчнiй лиератур^ Ю.Баландш, М. Скаржинський i Л.Тяжов, зокрема, загострюють увагу на тому, що категори «робинича сила», «трудов! ресурси», «трудовий потенщал» робiтника, колективу й сустльства нерiдко змiшуються, пiдмiнюючи одне одного. Зазначимо, що в межах сощально-гумаштарних наук дотепер вже накопичено багато праць, безпосередньо чи побiчно присвячених проблемi потенцiалу. Це свщчить про всезростаючий науковий iнтерес до самого феномена, а також про його багатограншсть i складну структурованють. До того ж термiн «потенщал» знаходить свiй конкретний прояв i достатньо широке застосування на р1вш статусу таких понять, як: «штелектуальний потенцiал», «кадровий потенцiал», «людський потенщал», «особислсний потенцiал», «освiтнiй потенцiал», «творчий потенцiал», «правовий потенцiал», «iдейно-полiтичний потенщал», «моральний потенцiал», «науковий потенцiал», «науково-дослвдний потенцiал», «професiйний потенцiал» та ш.
Проте, незважаючи на це, глибокого опрацювання сутностi рiзноманiтних видiв потенцiалiв ще1 групи в сучаснiй лiтературi ми, на жаль, не знаходимо.
Оскшьки термiн «потенцiал» у будь-якому випадку вказуе на те, що ця величина тддаеться вимiрюванню, тому що мютить у собi вказ1вку на можливiсть, з одного боку, прирощення й збiльшення, а з шшого, - зниження i зменшення, в найбiльш розвинених крашах, вичерпавши в основному можливостi технiчного фактору, вчеш розробили рiзноманiтнi способи вимiру iнтелектуального потенщалу кожного працiвника. Для цього широко використовуються рiзнi засоби, що дозволяють провести до^дження: бюджету людських ресурсiв (у виглядi сукупносп здiбностей робiтника до тих чи шших видiв професшно1 дiяльностi); балансу цих здiбностей (як спiввiдношення мiж поточними або перспективними потребами в конкретних людських здiбностях i самими наявними здiбностями); матрицi (моделi) здiбностей i якостей окремих працiвникiв i всього персоналу. Поняття «потенцiал» на сьогодш досить широко дослiджуe сучасна наука, але дуже специфiчно трактуеться в межах предмелв вивчення природних, економiчних, полiтичних, соцiальних i гумаштарних галузей знань. Первiсна класифiкацiя реальних потенцiалiв, проведена вченими в межах сощально-гумаштарних наук, дозволяе виокремити двi лши 1х вивчення - потенщал сустльства взагалi або його окремих фундаментальних сфер, потенщал конкретних сощальних суб'екпв -особистостей, професшних груп, iнших спiльнот.
Потенцiал правомiрно диференцiювати залежно вiд родових видiв людсько! дiяльностi, як1 визначають його видову рiзноманiтнiсть у конкретних формах (штелектуального, комунiкативного, наукового та шших потенцiалiв). Тi види потенцiалiв, як входять до розряду потенщалу сустльства загалом, бшьш широк! за кшьшстю складових, що входять до кожного з них, оскшьки мютять не тшьки об'ективнi, але й суб'ективш показники, не тшьки матерiальнi, але й духовш ознаки. Потенцiали, представлеш у форм! конкретних соцiальних суб'екпв навпаки обмежуються рамками тшьки лише суб'ективного, тому вони входять до потенщалу бшьш загального порядку - суспшьного потенщалу.
До найбшьш суттевих принципово важливих характеристик комунiкативного потенщалу вчителя потр!6но також вiднести його дишм!чшсть, тобто здатнiсть змiнюватися, його адекватшсть щлям i задача навчально-виховного процесу, його необхiднiсть в реал1зацд в будь-яких проявах: ввд самосвiдомостi до практичних дш.
Мамчур I. А. тд комунiкативним потенщалом майбутнього вчителя шоземно1 мови розумiе комунiкативнi якосп, комунiкативнi знання, вмшня i навички, потребу у спшкуванш, мотивацiю спiлкування, перцептивно-рефлексивнi, емоцiйно-емпатiйнi та штелектуально-рефлексивнi можливосп, комунiкативна готовшсть до навчально! д!яльносп [2].
Для формування комунiкативного потенщалу майбутнього вчителя шоземних мов ефективними, на нашу думку, можуть стати впровадження педагогiчних ситуацiй. Стимулювання навчання студенпв шшомовно1 д!яльносп в межах ситуацш професiйного спiлкування, що дало змогу активiзувати !х iнтелектуальну д!яльшсть та створити позитивний психолопчний клiмат тд час навчання професiйно орiентованого аспекту шшомовно! комуткаци.
Керування шшомовно1 мовленнево1 д!яльносп студентiв на основ! моделювання ситуацiй професiйного спiлкування. З огляду на це ми в свош робот передбачали побудувати поетапну
стратегiю стимулювання iншомовно! професшно! комунiкацi! студентiв. У нiй вирiзняються так1 основнi етапи:
Пiдготовчий етап - припускае створення оптимальних умов для стимулювання шшомовного професiйно орiентованого спiлкування студентiв, що виявляеться як у формуванш потреби до висловлювання, так i у створеннi ситуацп спiлкування iноземною мовою.
Етап стимулювання iншомовно! комунiкативно! дiяльностi студентiв. Розглядаючи процес стимулювання iншомовно! мовленнево! дiяльностi на цьму етапi, необхiдно ввдзначити, що центральне мiсце в ньому займае залучення студентiв до активно! мовлненнево! дiяльностi.
Заключним етапом стимулювання навчально! дiяльностi студентiв у межах процесу навчання iншомовного професiйного спшкування е пiдведення пiдсумкiв роботи.
У своему достджеш ми використовували iгровi вправи, вони мають великий методичний потенцiал: вони забезпечують мотивацiю навчально! дiяльностi, створюють емоцiйну та позитивну атмосферу навчання, сприятливi умови для колективно! взаемодi! пiд час виконання iгрових та навчальних завдань. На заняттях - музикальна вiтальня, заняттях-бесвдах, дiлових, рольових iгор важливу роль придшялася формуванню умiння поставити запитання етичного спрямування й дати на нього ввдповвдь у процесi дiалогiчного режиму роботи. Студенти факультету шоземних мов були неуважними, бiльш стриманими, частше допускали мовленневi помилки нгж студенти фiлологiчного факультету (укра!нська мова, спецiалiзацiя англiйська мова). Iгровi вправи моделюють педагогiчнi ситуацi! як1 можуть виникати в педагогiчнiй дiяльностi. Було розроблено загальну класифiкацiю iгрових вправ на основi iерархi! з восьми обгрунтованих критерi!в. Цi критерi! класиф^ються: 1) за метою-iгровi вправи для формування мовленневих навичок (лексичних, граматичних, слуховимовних, вимовних, орфографiчних, графiчних) та iгровi вправи для розвитку мовленневих умшь (аудiювання, говорiння в монолопчшй^алопчнш формi, читання, письма, перекладу); 2) за ршнем комунiкативностi - комушкативш iгровi вправи, умовно-комунiкативнi iгровi вправи та не комушкативш iгровi вправи; 3) за спрямовашстю навчально! дп та отримання або видачу шформацп - рецептивнi iгровi вправи, репродуктивш iгровi вправи та продуктивнi iгровi вправи; 4) за ступенем керування дiями учасник1в - iгровi вправи з повним керуванням, iгровi вправи з частковим керуванням та iгровi вправи з мшмальним керуванням; 5) за наявшстю рольового компонента - iгровi вправи з рольовим компонентом та iгровi вправи без рольового компонента; 6) за наявшстю елемента змагання (на особисту/командну першiсть ) та iгровi вправи без елемента змагання ; 7) з урахуванням рухливосп - рухливi та статичш iгровi вправи; 8) за використанням предмелв - iгровi вправи з предметами та iгровi вправи без предмепв [1].
Комунiкативний потенцiал мютить в собi спрямовану рушiйну силу людини, що виявляе свою сутшсть у виглядi здатностi до комушкацп перетворюючих змiн у сферi внутршнього свiту особистосл та професiйно! дiяльностi.
Використання на заняттях моделювання ситуацш в iгровiй формi з забезпечуе розвиток комунiкативного потенцiалу студентiв як одного з виршальних факторiв шдвищення ефективностi навчально-виховного процесу у вищий школi. Педагогiчнi ситуацi!, що використовуються систематично, сприяють моделюванню умов реального спшкування у процеа навчання, що ввдповвдно веде до посилення мотивацп щодо вивчення iноземно! мови. Iгровi ситуацi! з рольовим компонентом сприяють посиленню мотивацп учасп студентiв в шшомовному спiлкуваннi на заняттях та розвитку комушкативного потенцiалу.
Комунiкативний потенщал - це сукупнiсть можливостей, засобiв як1 можуть бути використанi для ршення педагогiчно! задачi та сприяють ефективному досягненню мети. Вiдокремлюються так складовi як глибина потенцiалу, мщшсть та перспективнiсть. З позицi! особистосп вчителя в комунiкативний потенцiал ми вкладаемо так1 складовi: знання, вмшня, здiбностi та особистiснi якостi майбутнього вчителя, це на нашу думку сприяе само актуалiзацi! особистостi та здатносп до педагогiчно! дiяльностi.
Подальшу свою роботу ми вбачаемо у розробщ спецiально спланованих педагогiчних ситуацш як сприяють розвитку комунiкативного потенщалу майбутнiх фахiвцiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бим И. Л. Личностно-ориентированный подход - основная стратегия обновления школы//
Иностранные языки в школе. - 2002. - № 2. - С. 18-21.
2. Мамчур I. А. Формування комушкативно! KOMneTeHTHOCTi майбутнiх педагопв як психологiчна
проблема // Нова педагопчна думка: науково-методичний журнал. - PiBHe, 2004. - № 3. - С. 97-99.
3. Советский энциклопедический словарь / гл. ред. А. М. Прохоров. - 2-е узд. - М.: Сов.
энциклопедия, 1983. - 1600 с.
4. Сура Н. А. Комуткативна спрямоватсть процесу навчання професшно орiентованого спшкування
iнозeмною мовою (практичний аспект) // Теоретичш i приклады проблеми психологи та педагопки: Зб.
наук. праць / ред. кол. В. В. Третьяченко. - Луганськ. - 2002. - № 2(4). - С. 215-219.
УДК 378. 091. 33-027. 22: 37.041
Л. О. Б1ЛЯВСЬКА
ОРГАН1ЗАЦ1Я САМОСТ1ЙНО1 РОБОТИ СТУДЕНТ1В П1Д ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ФАХОВО1 ПРАКТИКИ
У cmammi описаю основт види самосттноЧ роботи, що використовуються nid час практики. Визначет вимоги, яких викладач мае дотримуватися nid час оргатзаци самостшноi роботи студентiв, враховуючи при цьому ixmi iндивiдуальнi особливостi. Описат методи nрактичноi самостiйноi дiяльностi, висвтлет питання стосовно функцш самостiйноi роботи в процеЫ проходження фаховоi практики майбуттх вчителiв природничих дисциплт.
Ключовi слова: самостшна робота, види самостiйноiроботи, методи самостiйноi дiяльностi.
Л. А. БЕЛЯВСКАЯ
ОРГАНИЗАЦИЯ САМОСТОЯТЕЛЬНОЙ РАБОТЫ СТУДЕНТОВ ВО ВРЕМЯ ПРОВЕДЕНИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПРАКТИКИ
В статье описаны основные виды самостоятельной работы, которые используются во время практики. Определены требования, которых преподаватель должен придерживаться во время организации самостоятельной работы студентов, учитывая при этом их индивидуальные особенности. Описаны методы практической самостоятельной деятельности, освещены вопросы, которые касаются функций самостоятельной работы в процессе прохождения профессиональной практики будущих учителей естественных дисциплин.
Ключевые слова: самостоятельная работа, виды самостоятельной работы, методы самостоятельной деятельности.
L. O. BILYAVSKAYA
THE ORGANIZATION OF INDEPENDENT WORK OF STUDENTS DURING THE HOLDING OF PROFESSIONAL PRACTICE
The article is devoted to the question of organization of students' independent work during the professional practice passing. In the article is described basic types of independent work, which are used during the practice, also certain requirements that teacher must take into account during organization of independent work of students, taking into consideration their individual features. The methods of practical independent activity are described. Also, the questions that touch the functions of independent work in the process of professional practice passing offuture teachers of natural disciplines are highlighted in the article.
Keywords: independent work, types of independent work, methods of independent activity.
На вах етапах розвитку сустльства питання ефективно! тдготовки педагопчних кадр1в завжди були в цешр уваги. Сьогодш система освпи, ввдповвдно i тдготовка вчш€л!в, перебувають в сташ перебудови, тому ця проблема е особливо актуальною. Це чпко ввдображено в основних нормативних документах, як регламентують стратепю розвитку освпи в Укра!ш. У законах Украши «Про вищу осв!ту», «Про освггу», у Концепци розвитку нацюнально! вищо! освпи, Державнш нацюнальнш програмi «Освпа (Украша XXI столтя)» [3, с. 3-6] йдеться про загальш вимоги до вчителя, про обов'язки педагопчних идр!в, тдвищення !хнього професшного р1вня, педагопчно! майстерносп, загально! культури:
