CC BY
42
is^^T/ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616-053.3:616.3-056.3-07-085
ОВЧАРЕНКО A.C., ВЕРТЕГЕА А.О., АНАРЕНКО Т.Г, CAMOXIH 1.В., ЖИХАРЕВА Н.В., КРЯЖЕВ О.В. A3 «ЗапорЬька медична академм п'слядипломно! осв'пи MO3 Укра!ни»
CTYniHb ПОРУШЕНЬ КАЛЬЦМ-ФОСФОРНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В ДГГЕЙ i3 ПРОЯВАМИ ХАРЧОВО1 АЛЕРГИ ЗАЛЕЖНО BiA АКTИВHОCTi АЛЕРГiЧHОГО ЗАПАЛЕННЯ
Резюме. У 37 % дтей вком вгд 1 до 3 ротв на тл1 харчовоI алерги виявляються в1дхилення в показ-никах, що характеризують процес остеогенезу (зниження концентраци загального кальщю на 15,7 %, неоргашчного фосфору — на 17,8%, тдвищення активност1 лужноХ фосфатази на 89,8%, концентраци остеокальцину — в 4,4 раза в сироватщ кров1 (Р < 0,05)). Наявтсть ; актившстьхрошчного алерг1чного запального процесу, що зберкаеться, у дтей гз харчовою алерг1ею е однгею з причин розвитку порушень процеав остеогенезу, що тдтверджуеться прямими та оберненими корелящйними зв'язками м1ж чин-никами алерг1чного запалення (поширетсть, сухкть штри, свербтня, лущення) ;маркерами остеогенезу (загальний кальщй, неоргашчний фосфор, лужна фосфатаза, паратгормон, остеокальцин) (р = —0,884; —0,765; +0,884; —0,651; +0,803 в1дпов1дно). Пров1дним чинником, що сприяерозвитку порушень процеав остеогенезу в дтей гз харчовою алерг1ею, е поширетсть (к8 > 40) алерг1чного процесу на штр1, який прямо корелюе з глибиною змт показнитв метаболЬзму тстковог тканини (р = +0,820). Ключовi слова: дти, харчова алерггя, кальщй-фосфорне забезпечення.
Будь-яка алерг!я, у тому числ1 1 харчова, ниш розглядаеться як системна патологя, 1 нав!ть у тих випадках, коли переважно уражуеться один орган, завжди е небезпека шдключення шших систем 1з розвитком системних прояв1в 1 ускладнень [1—3]. Повною м1рою це вщноситься до впливу харчово! сенсибшзац!! на переб1г процеав формування юст-ково! тканини в д!тей.
Особливо! уваги потребують д!ти раннього в1ку за наявносп в них харчово! алерги (ХА), що зумов-люе зменшення вживання основних макро- 1 мжро-нутр1ент1в у результат! суворо! ел!мшацшно! д!ети. Так! д!ги потребують додаткового ретельного спо-стереження за станом юстково! тканини, його по-стшного контролю, розробки метод!в ранньо! д!а-гностики можливих порушень, оптим!зац!! п!дход!в до лжування, проф!лактики та реабштацп.
Метою дослщження було визначення ступеня порушень кальцш-фосфорного забезпечення в дь тей !з проявами ХА залежно вщ активност! алерг!ч-ного запалення.
Матер1али та методи
На першому етап! був проведений анал!з ам-булаторних карт та юторш хвороби 1422 д!тей вь
ком в!д 1 до 3 роюв чолов!чо! та жшочо! стат! м. Запор!жжя за пер!од !з 2008 по 2010 р. !з вивчен-ням !х алерголог!чного анамнезу та вшбраш 305 д!тей !з ХА.
Шляхом обстеження на загальний ! специф!ч-н! !муноглобул!ни Е в сироватщ кров! в 150 д!гей !з ХА була встановлена сенсибiлiзацiя до б!лк!в коров'ячого молока. З урахуванням особливостей способу життя та характеру харчування д!тей !з ХА (!ндив!дуального рац!ону харчування з виключен-ням молочних ! молочнокислих продукпв, що е основними нос!ями кальц!ю, як! надходять в орга-н!зм дитини) у них мав бути високий ризик розви-тку деф!циту кальц!ю з подальшими порушеннями формування юстково! системи. У зв'язку з цим було проведено визначення р!вн!в загального кальц!ю та неорган!чного фосфору в сироватц! кров! д!тей як одних !з маркер!в к!сткового метабол!зму [4].
Визначення р!вня кальц!ю в сироватщ кров! проводилося титрометричним методом !з застосу-
© Овчаренко Л.С., Вертегел А.О., A^pieHKO Т.Г., Самохш 1.В., Жихарева Н.В., Кряжев О.В., 2015 © «Здоров'я дитини», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
KëiHi4Ha neAiorpifl / Clinical Pediatrics
ванням мурексиду за Мойжисом та Заком; фосфору — за ушфжованою методикою вщновлення фос-форно-молiбденовоï кислоти (rn6ip «Кальцш» та «Фосфор» АТ «Реагент», м. Дншропетровськ).
Рiвень лужноï фосфатази визначався шляхом фотометрИ розщепленого фенiлфосфату до фенолу.
Остеокальцин, вггамш 25(OH)D3, паратиреощ-ний гормон визначали в сироватцi кровi методом електрохемшюмшесцентного iмуноаналiзу ECLIA на автоматичному аналiзаторi системи Elecsys 2010 (Roche Diagnostics GMBH, Шмеччина).
Залежно вiд результата обстеження були сфор-мованi 2 групи спостереження:
1) I група — дiти з проявами ХА та порушеннями кальцiй-фосфорного забезпечення (n = 56);
2) II група — дгги з проявами ХА без порушень кальцiй-фосфорного забезпечення (n = 94).
Надалi проведено порiвняння клiнiчних даних ХА мiж групами спостереження та видiленi фактори ризику порушень кальцiй-фосфорного забезпечення в дггей iз проявами ХА з визначенням кореляцш-них взаeмозв'язкiв.
Отримаш результати оброблялися методом варь ацшно! статистики i за допомогою непараметрич-них та параметричних критерИв. 1нформативнють i дiагностичнi коефiцieнти обчислювалися за методом Кульбака [5].
У процес обробки отриманих результатiв вико-ристовувався персональний комп'ютер iз пакетом програм Microsoft Excel.
Для проведения дослщжень отриманий дозвiл комюИ з етики i бюетики ДЗ «Запорiзька медична академiя шслядипломно! освiти МОЗ Украши».
Вiд батькiв усiх дггей, якi брали участь у досль дженнi, було отримано письмову шформовану згоду на проведення уах дослщжень.
Результати та ïx обговорення
Вмют загального кальцiю, неорганiчного фосфору, остеокальцину, паратгормону, вiтамiну D3 i рь вень активностi лужнох фосфатази в сироватщ кровГ в ди"ей груп спостереження наведенi в табл. 1.
Як видно з табл. 1, концентрацiя загального кальщю в сироватцi кровГ в ди"ей 1-ï групи спостережен-
ня була нижчою порiвняно з 2-ю групою (Р < 0,05). Аналогiчна ситуацiя вiдмiчалася стосовно концен-траци неоргашчного фосфору в сироватцi кровi в дггей 1-1 групи (Р < 0,05).
При анал1з1 вм1сту вГгамшу Б3 у сироватцi кров1 було виявлено, що в дiтей груп спостереження да-ний показник був у межах вжово! норми.
Щодо активностi лужно1 фосфатази ми вияви-ли, що в дiтей 1з ХА вона була пiдвищеною, при-чому найбiльш вiрогiдне збiльшення и активнос-т1 рееструвалося в д1тей 1-1 групи спостереження (Р < 0,05). Ураховуючи те, що даний показник сввдчить про пiдвищення юстково! резорбци, можна передбачити, що в д1тей 1-1 групи в1дбува-еться актившший процес руйнування к1стково1 тканини.
При аналiзi концентраци паратирео1дного гормона нами встановлено, що вона була нев1ропдно (Р > 0,05) шдвищеною в дГтей 1-1 групи пор1вняно з 2-ю групою спостереження. Це е сприятливим по-казником г свщчить про лише початковi етапи пору-шення в процесах к1сткового метабол1зму.
При досл1дженн1 концентраци остеокальцину найбГльший показник вм1сту даного маркера був у 1-й груш дГтей (Р < 0,05), що вказувало на наявшсть у них максимально! активност1 б1ох1м1чних процес1в у юстковш тканин1.
З урахуванням того, що ощнка показник1в концентраций загального кальщю 1 неорган1чного фосфору окремо не несе повно! шформаци при анал1з1 стану к1сткового метабол1зму, було розглянуто вгдно-шення концентраци загального кальц1ю до концентраций неорган1чного фосфору (табл. 2).
Як видно з табл. 2, у дГтей 1-1 групи спостер1-галося порушення сп1вв1дношення м1ж концен-трац1ями загального кальц1ю та неорган1чного фосфору (Р < 0,05). Це, з1 свого боку, могло при-зводити до ще б1льшого поглиблення негативних процес1в, пов'язаних 1з деф1цитом кальщю в дГтей 1-1 групи.
Надал1 вивчен1 кл1н1чн1 прояви ХА (анамнестич-н1) у д1тей груп спостереження (табл. 3).
Як видно з даних табл. 3, основною нозолопч-ною формою прояву алерпчно'1 патологи в 100 %
Таблиця 1. Вмст загального кальщю, неоргашчного фосфору, остеокальцину, паратгормону, втамну
D3 i р1вень активност лужноï ф Фосфатази в сироватц! кров! в дтей груп спостереження (М ± m)
Концентращя, одиниц вимiрювання Група спостереження
1-ша, n = 56 2-га, n = 94
Кальцш, ммоль/л 2,06 ± 0,05* 2,38 ± 0,07
Фосфор, ммоль/л 1,48 ± 0,06* 1,77 ± 0,09
BiTaMiH D3, нг/мл 25,51 ± 1,30 24,87 ± 1,40
Лужна фосфатаза, Од 427,6 ± 22,6 361,4 ± 18,3
Паратгормон, пг/мл 75,6 ± 7,2 54,6 ± 4,4
Остеокальцин, нг/мл 128,1 ± 11,4* 88,5 ± 6,1
Примтки: * — Р < 0,05 — в1рогщн1сть р1зниц1 з 2-ю групою.
KëiHi4Ha педiaтpiя / Clinical Pediatrics
дiтей був атопiчний дерматит (АД), як правило, ди-фузна форма (90 дггей (66,6 %)), i лише в 60 дггей (33,4 %) — локалiзована форма, Гз залученням до па-толопчного процесу лише шюри обличчя. Кльюсть дггей 1-ï групи спостереження з дифузною формою АД була у 2 рази бгльшою, н1ж дггей 2-ï групи (Р < 0,05), до того ж площа ураження шири в дггей 1-ï групи в 1/3 випадюв була значною (kS > 40).
Для наочност ступеня ураження шюри алер-пчним процесом при ХА в дггей груп спостереження нами наведений середнш показник kS (табл. 4).
Як видно з табл. 4, середнш показник ураження шири алерпчним запаленням (kS) у дггей 1-ï групи становив 46,4 ± 3,8 на вщмшу вщ 2-ï групи, де се-
реднш показник (kS) був 29,6 ± 1,7. Це свщчить про те, що поширенють ураження шюрних покривГв при ХА в дггей 1-ï групи спостереження була значно бгльшою (Р < 0,05).
Для виявлення залежносп м1ж клтчними озна-ками ХА i порушенням показниюв юсткового мета-болГзму в дГтей груп спостереження були дослщже-ш кореляцшш взаемозв'язки (р) м1ж клтчними симптомами ХА та рГвнем маркерГв порушень юст-кового метаболГзму (табл. 5, 6).
Як видно з наведених даних, був виявлений сильний негативний кореляцшний зв'язок м1ж сироватковим вмютом загального кальцш й озна-ками алерпчного запалення в дГтей 1-ï групи спостереження та помГрний негативний кореляцшний
Таблиця 2. Сп!ввдношення концентрац!й загального кальц!ю та неорган!чного фосфору в сироватцi
кровi в дтей груп спостереження (М ± m)
Ознака Група спостереження
1-ша, n = 56 2-га, n = 94
Стввщношення кальцш/фосфор 1 : 0,71 ± 0,10 1 : 0,74 ± 0,10
Таблиця 3. Кл!н!чн! прояви харчово' алергй в дтей груп спостереження (%)
Кшшчний прояв ХА Група спостереження
1-ша, n = 56 2-га, n = 94
Абс. % Абс. %
АД Дифузна форма (20 < kS < 40) 32 56,6* 31 31,8
Дифузна форма (kS > 40) 20 35,4* 5 5,3
Локалiзована форма (0 < kS < 20) 4 7,1* 58 61,5
Сухють шшри, свербшня, лущення 41 72,6* 36 38,4
Примтка: * — P < 0,05 — в!рогщн!сть р!зницi з 2-ю групою.
Таблиця 4. Середшй показник kS у дтей груп спостереження (М ± m)
Ознака Група спостереження
1-ша, n = 56 2-га, n = 94
Абс. Абс.
Середнш показник kS 46,4 ± 3,8* 29,6 ± 1,7
Примтка: * — P < 0,05 — в!рогщн!сгь р!зниц! з 2-ю групою.
Таблиця 5. Кореляцйш взаемозв'язки (р) м'жклн!чними ознаками алерпчного запалення та маркерами юсткового метабол'зму в дтей 1-ï групи спостереження
Маркер шсткового метаболiзму
№шчний прояв ХА Кальцш, ммоль/л Фосфор, ммоль/л Вггамш D3, нг/мл Лужна фос-фатаза, Од Паратгор-мон, пг/мл Остеокальцин, нг/мл
Дифузна форма (20 < kS < 40) -0,635 -0,550 -0,197 +0,834 -0,781 +0,771
АД Дифузна форма (kS > 40) -0,884 -0,765 -0,204 +0,884 -0,651 +0,803
Локалiзована форма (0 < kS < 20) -0,729 -0,570 -0,104 +0,821 -0,326 +0,724
Сухють шшри, свербшня, лущення -0,755 -0,485 -0,027 +0,832 -0,324 +0,706
Таблиця 6. Кореляц1йн1 взаемозв'язки (р) м'жкл1н1чними ознаками алерпчного запалення та маркерами ксткового метабол'зму в дтей 2-i групи спостереження
Маркер мсткового метаболiзму
№шчний прояв ХА Кальцш, ммоль/л Фосфор, ммоль/л BiTaMiH D3, нг/мл Лужна фосфатаза, Од Паратгормон, пг/мл Остеокаль-цин, нг/мл
Дифузна форма (20 < kS < 40) -0,535 -0,455 -0,167 +0,804 -0,681 +0,721
АД Дифузна форма (kS > 40) -0,764 -0,655 -0,178 +0,832 -0,559 +0,778
Локалiзована форма (0 < kS < 20) -0,525 -0,420 -0,101 +0,701 -0,306 +0,703
Сухють шшри, свербшня, лущення -0,711 -0,415 -0,036 +0,703 -0,311 +0,655
зв'язок у дгтей 2-! групи спостереження (—0,884 та —0,674). Це вказуе на те, що не лише сам факт наяв-носп ХА у вигляд! АД, але й м!ра вираженост! алер-г!чного запалення суттево впливае на вм!ст кальц!ю в сироватщ кров!.
Аналог!чна ситуац!я в!дзначалася ! з вм!стом неорган!чного фосфору в сироватц! кров! д!тей груп спостереження — сильний негативний кореляцш-ний взаемозв'язок установлений м!ж даним показ-ником ! кл!н!чними ознаками ХА. Це свщчить про те, що порушення обм!ну кальц!ю, що ф!зюлопчно т!сно пов'язано з метабол!змом фосфору, залежить вщ вираженост! та поширеност! алерг!чного запалення.
При досл!дженн! активност! лужно! фосфатази в дггей 1-! групи спостереження прямий кореля-ц!йний зв'язок мгж активнютю лужно! фосфатази та кл!н!чними проявами ХА був б!льш виражений, н!ж у дггей 2-! групи спостереження, що свщчило про активн!ш! процеси резорбщ! при бшьш тяжкому переб!гу ХА (Р < 0,05). При анал!з! корелящйних взаемозв'язк!в м!ж концентрац!ею вггамшу Б3 та ознаками алерг!чного запалення в д!тей груп спо-стереження був виявлений слабкий негативний ко-реляц!йний зв'язок.
Щодо паратгормону в сироватц! кров! дггей обох груп спостереження, вщм!чався негативний середньо! сили кореляц!йний взаемозв'язок, установлений м!ж даним показником ! кл!н!чними ознаками ХА.
Протилежн! результати були отриман! при анал!-з! кореляцшного взаемозв'язку м!ж концентрац!ею остеокальцину та кл!н!чними проявами ХА.
Таким чином, при вивченн! кореляц!йних взаемозв'язк!в м!ж кл!н!чними ознаками ХА ! р!внем маркер!в к!сткового метабол!зму було встановлено, що в дггей !з ХА змши останнгх залежали в!д ступеня ! поширеност! кл!н!чних прояв!в алерг!! та були зна-чим!шими в пащенттв 1-! групи спостереження.
Висновки
1. У 37 % дггей в!ком в!д 1 до 3 роюв на тл! хар-чово! алерг!! виявляються в!дхилення в показни-
ках, що характеризують процес остеогенезу, у ви-глядi зниження концентрацп загального кальцiю на 15,7 % (Р < 0,05), неоргашчного фосфору — на 17,8 % (Р < 0,05), шдвищення активност лужно! фосфатази на 89,8 % (Р < 0,05), концентрацп остеокальцину — в 4,4 раза в сироватщ кровi (Р < 0,05).
2. Наявнють i активнють хрошчного алерпчного запального процесу, що зберГгаеться, у дггей iз харчовою алерпею е одшею з причин розвитку по-рушень процеав остеогенезу, що пщтверджуеться прямими та оберненими кореляцшними зв'язками мгж чинниками алерпчного запалення (пошире-нють, сухгсть шири, свербшня, лущення) i маркерами остеогенезу (загальний кальцш, неоргашчний фосфор, лужна фосфатаза, паратгормон, остеокаль-цин) (р = -0,884; -0,765; +0,884; -0,651; +0,803 вщ-повщно).
3. Провщним чинником, що сприяе розвитку порушень процеав остеогенезу в дгтей ¡з харчо-вою алерпею, е поширешсть (kS > 40) алерпчного процесу на шюр^ який прямо корелюе з глибиною змш показниюв метаболГзму юстково! тканини (р = +0,820).
Список л^ератури
1. Майданник В.Г. Современные стандарты в лечении аллергий: инновационные технологии и безопасность на первом месте/ В.Г. Майданник, Т.Н. Дранник, В.А. Клименко //Аллергология. — 2010. — № 13. — С. 242-243.
2. Недельська С.М. Мкце харчовог сенситизаци в структурi гiперчутливостiу дтей Запорiжжя / С.М. Недельська, О.П. Па-хольчук, Т.Г. Бесскало// Запорож. мед. журн. — 2011. — Т. 13, № 2. — С. 103-104.
3. Щеплягина Л.А.. Костная прочность у детей: известные и неизвестные факты: Учеб. пособие / Л.А. Щеплягина, Г.В. Ри-марчук. — М., 2011. — 233 с.
4. Prevalence and Progression of Osteoporosis in Patients With COPD. Results From TORCH [Электронный ресурс] / Ferguson G.T., Calverley P.M.A., Anderson J.A. et al. // Chest. — 2009. — Режим доступа: doi: 10.1378/chest. 08-3016.
5. Вероятность и математическая статистика: Энциклопедия /Гл. ред. Ю.В. Прохоров. — М.: Большая Российская энциклопедия, 1999. — 910 с.
Отримано 09.11.15 ■
Овчаренко A.C., Вертегел A.A., Андриенко Т.Г., Самохин И.В., Жихарева Н.В., Кряжев А.В. ГУ «Запорожская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины»
СТЕПЕНЬ НАРУШЕНИЙ КАЛЬЦИЙ-ФОСФОРНОГО
ОБЕСПЕЧЕНИЯ У ДЕТЕЙ С ПРОЯВЛЕНИЯМИ ПИЩЕВОЙ АЛЛЕРГИИ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ АКТИВНОСТИ АЛЛЕРГИЧЕСКОГО ВОСПАЛЕНИЯ
Резюме. У 37 % детей в возрасте от 1 до 3 лет на фоне пищевой аллергии проявляются отклонения в показателях, характеризующих процесс остеогенеза (снижение концентрации общего кальция на 15,7 %, неорганического фосфора — на 17,8 %, повышение активности щелочной фосфатазы на 89, 8 %, концентрации остеокальцина — в 4,4 раза в сыворотке крови (Р < 0,05)). Наличие и активность сохраняющегося хронического аллергического воспалительного процесса у детей с пищевой аллергией являются одной из причин развития нарушений процессов остеогенеза, что подтверждается прямыми и обратными корреляционными связями между факторами аллергического воспаления (распространенность, сухость кожи, зуд, шелушение) и маркерами остеогенеза (общий кальций, неорганический фосфор, щелочная фосфатаза, паратгормон, остеокальцин) (р = —0,884; —0,765; +0,884; —0,651; +0,803 соответственно). Ведущим фактором, способствующим развитию нарушений процессов остеогене-за у детей с пищевой аллергией, является распространенность (kS > 40) аллергического процесса на коже, который прямо коррелирует с глубиной изменений показателей метаболизма костной ткани (р = +0,820).
Ключевые слова: дети, пищевая аллергия, кальций-фосфорное обеспечение.
Ovcharenko L.S., VertehelA.O., Andrienko T.H., Samokhin I.V., Zhikhareva N.V., Kriazhev O.V. SI «Zaporizhzhia Medical Academy of Postgraduate Education of MH of Ukraine», Ukraine
DEGREE OF DISORDERS OF CALCIUM-PHOSPHORUS MAINTENANCE IN CHILDREN WITH FOOD ALLERGY SIGNS DEPENDING ON ALLERGIC INFLAMMATION ACTIVITY
Summary. 37 % of children aged from 1 to 3 years old have impairment in various parameters associated with food allergy. These changes are typical for osteogenesis (reduced concentration of general calcium by 15.7 %, non-organic phosphorus — by 17.8 %, enhanced activity of alkaline phosphatase — by 89.8 %, blood serum osteocalcin — 4.4 times (P < 0.05)). The presence and activity of persistent chronic allergic inflammation in children with food allergic is one of the reasons of impaired osteogenesis that is confirmed by direct and inverse relations between allergic inflammation factors (extension, skin dryness, burning sensation, skin flaking) and osteogenesis markers (general calcium, non-organic phosphorus, alkaline phosphatase, parathyroid hormone, osteocalcin) (p = —0.884; -0.765; +0.884; -0.651; +0.803; relatively). The key factor causing impaired osteogenesis in children with food allergy is an extension (kS > 40) of allergic process on skin that has a direct correlation with severity of metabolism impairment in bone tissue (p = +0.820).
Key words: children, food allergy, calcium-phosphorus maintenance.
