CC BY
41
Оригшальж дослiдження
Original Researches
УДК 616.5-001/-002-07-036.1-02:616.34-008.87-053.3
КОЛОСКОВА О.К., МАРУСИК У.1., КОРДУНЯН Н.В. Буковинський державний медичний унверситет, м. 4epHiBц
КЛ^ЧНО-ПАРАКЛУЧН ОСОБЛИВОСТ ПЕРЕБ^У АТОтЧНОГО ДЕРМАТИТУ НА ТЛ ПОРУШЕННЯ МiКРОБНОГО ПЕЙЗАЖУ КИШЕЧНИКА У НЕМОВЛЯТ
Резюме. Метою роботи було вивчення дагностичного значення загальноклiнiчних та параклiнiчних по-казниюв удтей i3 проявами дисбактерозу кишечника на тлi ато^чного дерматиту для пщвищення ефек-тивност лiкування даного захворювання. Проведене комплексне спостереження за 26 дтьми першого рокужиття, як мали клiнiчнi прояви ато^чного дерматиту. За даними бактеролопчного поаву випорож-нень дтей розподляли на двi клiнiчнi групи порiвняння. Першугрупустановили 19дтей 3i значними пору-шеннями складу мiкрофлори кишечника, що проявлялося дисбактерозом 11-111 ступеня тяжкосл. Решта па^енлв iз вiдсутнiми ознаками дисбактерозу кишечника (за даними бактеролотного досл^ення ви-порожнень) увйшла до складу друго! клiнiчноí групи. Комплексне обстеження передбачало шшчну о^н-ку змн на шкiрi за шкалою Eczema Area and Severity Index, вщповщно до якоi враховують площу ураження шюри та iнтенсивнiсть морфолопчних елеменлв висипання, а також загальний анал'з кров'1 та визначен-ня р<вня загального iмуноглобулiну E. У результатi проведених досл '1джень встановлено, що патолопчне порушення мiкробiоценозу кишечника у дтей, хворих на атопiчний дерматит, пщвищуе ризик тяжкого перебiгу цього захворювання у 2,8 раза, а ризик виявлення високоi концентраци загального '¡муногло-булну E у сироватц кровi > 130,0 МО/мл — практично у 5 разiв (вдношення шанав — 4,8 (95% довiрчий iнтервал — 2,4-9,5)).
Ключовi слова: дисбактероз, атопiчний дерматит, кишечник, дти.
Вступ
Протягом останшх десятилпъ у свт вщзна-чаеться неухильне зростання алерпчно! патологи серед дггей [1]. Так, у кра!нах бвропи за остан-ш 20 рошв поширешсть атошчно! сенсибшзацп збшьшилась удвiчi, а, зпдно з прогнозами Все-свггаьо! оргашзаци охорони здоров'я, алерпчш захворювання незабаром посщатимуть перше мюце в структурi загально! патологи [2]. Наразi в Укра'1ш вщ алерпчних захворювань страждае 25—30 % ди-тячо! популяцп [3], водночас спостертаеться змь щення термМв дебюту на бшьш раннш вш i тен-деншя до почастшання тяжких кшшчних форм [4]. Дослщження, проведет протягом останшх 10 рошв, свщчать, що в Укра'1ш близько чверп дiтей раннього вшу мають прояви атопп, зокрема атошч-ного дерматиту (АД) [5].
Вважаеться, що АД е наслщком взаемоди кiлькох складових: впливу факторiв зовнiшнього середови-ща, генiв схильносп до захворювання, дисфункцп шкiрного бар'ера та iмунологiчних порушень [6].
Сьогодш не викликае сумнiвiв той факт, що алерпчш захворювання у дией провокуються па-тологiчними кiлькiсними та яшсними змiнами мь крофлори кишечника, що об'еднаш термiном «дис-бактерюз». Так, за даними окремих дослщжень,
порушення нормального видового та популяцшно-го складу мiкрофлори кишечника виявляють у 93 — 98 % дггей 3i шкiрними проявами харчово! алерги та iнших алергiчних захворювань [7]. Вщомо, що нормальна мiкрофлора травного тракту перешко-джае надходженню алергешв i токсинiв до оргашз-му шляхом створення мшробно! плiвки на поверх-нi ворсин кишечника. Водночас мшробний фактор бере участь у накопиченш гiстамiну в тканинах ор-ганiзму. Отже, одним i3 чиннишв, що беруть участь у патогенезi формування алергiчного фенотипу, е стан кишково! мiкрофлори [8]. Тобто дисбактерюз у дiтей може сприяти розвитку АД, проявам харчово! алерги, екземи, бронхiальноi' астми [9]. Беручи до уваги наведене вище, актуальним слщ визнати вивчення клiнiко-лабораторних особливостей пе-ребiгу АД у дией i3 порушеннями видового складу та популяцшного рiвня мiкрофлори кишечника.
Адреса для листування з авторами:
Марусик У.1.
E-mail: [email protected]
© Колоскова О.К., Марусик У.1., Кордунян Н.В., 2015 © «Актуальна шфектологш», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
Таким чином, метою роботи стало вивчен-ня дiагностичного значення загальноклiнiчних та паракшшчних показникiв у дiтей i3 проявами дисбактерiозу кишечника на rai АД для шдви-щення ефективност лiкування цього захворю-вання.
MaTepiaA i методи
Проведене комплексне спостереження за 26 дь тьми першого року життя, якi мали клшчш прояви АД. За даними бактерюлопчного посiву випорож-нень дiтей розподшяли на двi клiнiчнi групи по-рiвняння. Першу (основну) групу становили 19 дь тей 3i значними порушеннями складу мiкрофлори кишечника, що проявлялося дисбактерiозом II—III ступеня тяжкость Решта пацieнтiв без ознак дис-бактерiозу кишечника (за даними бактерюлопчного дослщження випорожнень) увiйшла до складу друго! кшшчно! групи.
Середнш вiк представникiв 1-1 групи становив 5,4 ± 0,7 мiсяця i вiрогiдно не вiдрiзнявся вiд дано-го показника у групi порiвняння (5,6 ± 0,6 мiсяця). В основнш групi хлопчикiв було 68,4 %, дiвчаток — 31,6 %; у груш порiвняння даний розподш становив 57,1 та 42,9 % вщповщно. В обох групах переважали мешканш сшьсько! мiсцевостi. За основними кль нiчними показниками групи були порiвняннi.
Комплексне обстеження передбачало клшчну оцiнку змiн на шкiрi за шкалою EASI (Eczema Area and Severity Index) [10, 11], вщповщно до яко! вра-ховують площу ураження шкiри та iнтенсивнiсть морфолопчних елементiв висипання, а також за-гальний аналiз кровi та визначення рiвня загально-го iмуноглобулiну E (IgE) на пiдставi твердофазного iмуноферментного аналiзу.
Отриманi результати дослщження аналiзували за допомогою методiв бюстатистики та клшчно! ешдемюлогп. Обробку даних проводили з викорис-танням пакета прикладних програм Stаtistiса 7.0. Для встановлення дiагностичноl цiнностi тестiв визначали ix чутливiсть, специфiчнiсть, позитивне (ВП+) та негативне (ВП-) вiдношення правомiр-ностi. З позицп клшчно! ешдемюлоги оцiнювали атрибутивний та вiдносний ризики, а також вщ-ношення шанав (ВШ) з обчисленням 1х довiрчиx iнтервалiв (95% ДI).
Результати дослщження
Серед особливостей ураження шкiри у дггей груп порiвняння вiдмiчався папульозний висип, на тлi якого виникали еритематозно-сквамознi плями та дрiбнопластинчасте лущення. Перебiг процесу мав хвилеподiбний характер. Висипання ексуда-тивного гостро- та шдгострозапального характеру переважно локалiзувалися на обличч^ згинальних i розгинальних поверхнях кшшвок навколо великих суглобiв та ши'. У табл. 1 наведена оцшка шкiрних змiн за шкалою ЕА81 у пацieнтiв обох клшчних груп.
Попри вiдсутнiсть вiрогiдних вiдмiнностей за виражешстю клiнiчних проявiв атопii у представ-никiв обох груп, за наявност порушення мшро-флори кишечника у дгтей 1-i групи вщзначено чiтку тенденцiю до бiльшоi штенсивносп шкiрних змiн. Так, сума за ЕА81, що перевищувала 6,4 бала, рееструвалась у 52,6 % дией 14 клiнiчноi групи та лише у 28,5 % випадшв у 2-й (Р > 0,05) груш по-рiвняння. При цьому вщносний ризик зазначено'' вище тяжкостi кшшчних проявiв АД, що оцiненi за ЕА81 у 6,4 бала та бшьше, за наявностi дисбактерь озу кишечника щодо групи пацieнтiв без патолопч-ного порушення мiкрофлори кишечника становив 1,6 (95% Д1 1,1—2,3), абсолютний ризик — 0,2, при ВШ 2,8 (95% Д1 1,5-4,9).
Оцшюючи показники загального аналiзу кров^ ми не виявили змiн у малюшв обох клiнiчних груп порiвняння. Однак у дiтей 14 групи з вираженими порушеннями мшрофлори кишечника виявлено вь рогiдно вищу кшьшсть еозинофiлiв у периферичнiй кровi щодо немовлят 24' групи (3,1 ± 0,6 % та 1,5 ± 0,5 % (Р < 0,05) вiдповiдно). Водночас у пацieнтiв 1-'' групи вщзначена чiтка тенденцiя до шдвищен-ня абсолютного еозинофiльного числа (АЕЧ), що вказуе на бшьш виражену вщповщь органiзму на алерпчний запальний процес. Так, АЕЧ у малюыв з ознаками дисбактерiозу становило 0,20 ± 0,04 Г/л, а у немовлят без порушення мшрофлори кишечника — 0,10 ± 0,05 Г/л (Р > 0,05). Наявнiсть бiльш вираженого алергiчного запалення у дгтей iз пато-лопчним порушенням мiкробiоценозу кишечника на фош АД збiгаeться з думкою ряду закордонних науковшв [9], однак окремi дослiдники не виявили суттевого зв'язку мiж тяжкiстю перебiгу алерпч-
Таблиця 1. Оц1нка симптом1в атоп1чного дерматиту за шкалою EASI у дтей груп порiвняння (М ± m)
Показник за EASI Бальна оцшка ^MnTOMiB Р
Основна група Група порiвняння
Голова 3,5 ± 0,7 2,1 ± 0,7 > 0,05
Тулуб 4,0 ± 0,9 2,5 ± 0,7 > 0,05
Верхня юн^вка 2,1 ± 0,5 1,0 ± 0,2 > 0,05
Нижня юнщвка 3,1 ± 0,9 1,3 ± 0,2 > 0,05
Сума 12,7 ± 3,0 6,9 ± 1,5 > 0,05
Примтка: Р — критер1й Стьюдента.
hoï патологи та порушенням мiкрофлори кишечника [12].
Зпдно з даними лГтератури, деяш види лакто-бактерш, що становлять нормальний мiкробний пейзаж кишечника, сприяють пiдвищенню вмiсту CD8-лiмфоцитiв, а бiфiдумбактерiï — зниженню вмюту CD4-лiмфоцитiв у кровi [13]. Кшьшсний дисбаланс субпопуляцiй лiмфоцитiв, зазначених вище (зниження рiвня CD8- та шдвищення вмiсту CD4-лiмфоцитiв у кровi), лежить в основi розви-тку алерпчних захворювань. Таким чином, дисбактерюз кишечника призводить до порушення нормального рiвня субпопуляцш даних лiмфоцитiв i тим самим шдвищуе ризик реалiзацiï атопй'. Ма-ючи на увазi той факт, що порушення нормально!' мГкрофлори кишечника впливае на патогенетичш механiзми розвитку атопй', ми вважали доцшьним проаналiзувати вмiст загального iмуноглобулiну Е (IgE) в сироватцi кровi дiтей iз дисбактерiозом на rai АД. Так, виявлено вiрогiдно вищу концен-трацiю загального IgE у сироватш кровi немовлят 1-ï кшшчно1 групи щодо пацiентiв групи порГв-няння (315,0 ± 97,1 МО/мл та 83,3 ± 31,3 МО/мл (Р < 0,05) вiдповiдно). Водночас концентращя загального IgE, що перевищувала 130,0 МО/мл, рееструвалась у 44,4 % дггей 1-ï клiнiчноï групи та втричГ рiдше (14,2 %) у 2-й груш порГвняння (Р > 0,05).
Показники дiагностичноï цшносп шдвищено-го вмюту загального IgE у сироватш кровГ дiтей Гз дисбактерюзом на фош АД щодо пашенпв без па-толопчних порушень мшрофлори кишечника були такими: чутливють — 44,4 % (95% Д1 34,4-54,7), специфГчшсть — 85,8 % (95% Д1 77,3-92,0), ВП+ -3,1 та ВП- — 0,6. Наявшсть дисбактерюзу у ма-люшв на фош АД шдвищувала ризики виявлення високого рГвня загального IgE у сироватш кровГ (понад 130,0 МО/мл): атрибутивний ризик стано-вив 0,4, вгдносний ризик дорГвнював 1,9 (95% Д1 1,1-3,3), при ВШ 4,8 (95% Д1 2,4-9,5).
Отримаш нами даш збГгаються з думкою бгльшосп науковщв, яы вважають порушення мкробного пейзажу кишечника у дггей одним Гз факторГв, що тдвищу-ють ризик ре&тзацй' атопй' та сприяють бгльш тяжкому перебГгу захворювання [11].
Висновки
1. Патолопчне порушення мкробюценозу кишечника у дггей, хворих на АД, шдвищуе ризик тяжкого перебГгу даного захворювання у 2,8 раза.
2. Наявшсть дисбактерюзу у дггей на фош АД пгд-вищуе ризик виявлення високо'1' концентраций загального IgE у сироватщ кровГ > 130,0 МО/мл практично у 5 разГв (ВШ 4,8 (95% Д1 2,4-9,5)).
3. Для пдвищення ефективност лГкування АД у малюыв у комплекс терапевтичних заходГв необидно здшснювати корекцш дисбактерюзу кишечника шляхом призначення пребютичних або пробютичних пре-парапв.
Список лператури
1. Максимычева Т.Ю. Вскармливание детей из группы риска по пищевой аллергии: принципы подбора смеси / Т.Ю. Максимычева // Педиатрия. — 2012. — № 91(5). — С. 57-63.
2. Резтченко Ю.Г. Профыактика розвитку алергiчноí патологи у дтей раннього вку в умовах проживання в нду-стрiальному центрi / Ю.Г. Резтченко, М. О. Ярцева // Запорожский медицинский журнал. — 2011. — Т. 13, № 2. — С. 114-116.
3. Охотнкова О.М. Профыактика алерги у дтей: сучаст можливостi та перспективи / О.М. Охотткова // Дитячий лкар. — 2011. — № 2(9). — С. 26-35.
4. Распространенность аллергических заболеваний у детей, проживающих в различных эколого-географических условиях /Е.Л. Дыбунова, А.А. Модестов, Р.Н. Терлецкая [и др.]// Вопросы современной педиатрии. — 2007. — № 6(4). — С. 12-16.
5. Беш Л.В. Атотчний дерматит у дтей / Л.В. Беш // Здоровье ребенка. — 2012. — № 2(37). — С. 1-12.
6. Кордон Т.1. Принципи створення, мехатзм ди та клнч-не застосування пробютишв (огляд) / Т.1. Кордон //Annals of Mechnikov Institute. — 2014. — № 2. — С. 8-16.
7. Тяжка О.В. Диференцшоване призначення пробютишв у дтей / О.В. Тяжка, Т.В. Починок, Л.М. Казакова [та ш.]// Медицина транспорту Украти. — 2009. — № 4. — С. 87-90.
8. Беш Л.В. Проблема дисбактерюзу кишечника в пра-ктиц дитячого алерголога: дискустт питання й можли-востi íх виршення /Л.В. Беш // Здоровье ребенка. — 2012. — № 7(42). — С. 133-137.
9. Беш Л.В. Нефармакологiчнi можливостi корекци «алергiчного маршу» у дтей /Л.В. Беш // Madical Nature. — 2011. — № 8. — C. 26-29.
10. Камашева Г.Р. Методы оценки степени тяжести атопического дерматита у детей раннего возраста / Г.Р. Камашева, Р.Ф. Хакимова, Г.Р. Валиуллина// Земский врач. — 2010. — № 4. — С. 32-34.
11. Hanifin J.M., Thurston M., Omoto M. et al. The eczema area and severity index (EASI): assessment of reliability in atopic dermatitis // Experimental Dermatology. — 2001. — № 10(1). — Р. 11-18.
12. Sjogren Y., Jenmalm M., Bottcher M. et al. Altered early infant gut microbiota in children developing allergy up to 5 years of age // Clinical and experimental allergy. — 2009. — № 4(39). — Р. 518-526.
13. Songjina P., Nakayama J., Tateyama A. et al. Differences in developing intestinal microbiota between allergic and non-allergic infants: a pilot study in Japan // Biosci. Biotechnol. Biochem. — 2007. — № 71(9). — P. 2338-2342.
Отримано 24.04.15 U
Колоскова О.К., Марусик У.И., Кордунян Н.В.
Буковинский государственный медицинский университет, г. Черновцы
КЛИНИКО-ПАРАКЛИНИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ АТОПИЧЕСКОГО ДЕРМАТИТА НА ФОНЕ НАРУШЕНИЯ МИКРОБНОГО ПЕЙЗАЖА КИШЕЧНИКА У МЛАДЕНЦЕВ
Резюме. Целью работы стало изучение диагностического значения общеклинических и параклинических показателей у детей с проявлениями дисбактериоза кишечника на фоне ато-пического дерматита для повышения эффективности лечения данного заболевания. Проведено комплексное наблюдение за 26 детьми первого года жизни, которые имели клинические проявления атопического дерматита. По данным бактериологического посева кала детей распределяли на две клинические группы сравнения. В первую группу вошли 19 детей со значительными нарушениями состава микрофлоры кишечника, что проявлялось дисбактериозом II—III степени тяжести. Остальные пациенты без признаков дисбактериоза кишечника (по данным бактериологического исследования испражнений) вошли в состав второй клинической группы. Комплексное об-
следование предусматривало клиническую оценку изменении на коже по шкале Eczema Area and Severity Index, согласно которой учитывают площадь поражения кожи и интенсивность морфологических элементов сыпи, а также общий анализ крови и определение уровня общего иммуноглобулина E. В результате проведенных исследований установлено, что патологическое нарушение микробиоценоза кишечника у детей, больных атопическим дерматитом, повышает риск тяжелого течения данного заболевания в 2,8 раза, а риск обнаружения высокой концентрации общего иммуноглобулина E в сыворотке крови > 130,0 МЕ/мл — практически в 5 раз (отношение шансов — 4,8 (95% доверительный интервал — 2,4—9,5)).
Ключевые слова: дисбактериоз, атопический дерматит, кишечник, дети.
Koloskova O.K., Marusyk U.I., Kordunian N.V. Bukovinian State Medical University, Chernivtsi, Ukraine
CLINICAL AND PARACLINICAL FEATURES OF ATOPIC DERMATITIS ASSOCIATED WITH VIOLATIONS OF INTESTINAL MICROBIAL LANDSCAPE IN INFANTS
Summary. The objective of the work was to study the diagnostic value of clinical and paraclinical indicators in children with manifestations of intestinal dysbiosis on the background of atopic dermatitis to improve the treatment efficacy in this disease. There has been carried out a comprehensive observation of 26 children of the first year of life, who had clinical signs of atopic dermatitis. According to bacteriological stool culture, children were divided into two clinical groups. First group consisted of 19 children with significant violations in composition of intestinal microflora, which manifested by dysbiosis of II—III degree. The remaining patients with no signs of intestinal dysbiosis (according to bacteriological examination of stools) were included in the second clinical group.
The complex examination consisted of clinical assessment of changes in the skin by Eczema Area and Severity Index, according to which the area of skin lesion and severity of morphological elements of rashes, as well as complete blood count and the levels of total immunoglobulin E were evaluated. The studies found that the pathologic disorder of intestinal microbiota in children with atopic dermatitis increases the risk of severe course of this disease by 2.8 times, and the risk of high levels of total immunoglobulin E in blood serum > 130.0 IU/ml almost by 5 times (odds ratio — 4.8 (95% confident interval 2.4-9.5)).
Key words: dysbiosis, atopic dermatitis, intestine, children.
