CC BY
24
1^<3/7ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.5-002-085:615.243.3-053.2 DOI: 10.22141/2224-0551.6.74.2016.82128
ШАДР1Н О.Г., ГАЙАУЧИК Г.А.
ДУ «1нститутпедютрИ акушерства i пнекологн НАМН Укра'/ни», м. Ки!в, Укра'/на
ОПТИМ13АЦ1Я ЛкУВАННЯ АТОТЧНОГО ДЕРМАТИТУ В Д1ТЕЙ РАННЬОГО ВкУ ¡3 3АСТОСУВАННЯМ УРСОДЕОКСИХОЛЕВО'' КИСЛОТИ
Резюме. Визначено доцыьшсть включения суспензн урсодеоксихолевоЧ кислоти в комплекте лжування атотчного дерматиту в дтейраннього вку. Доведено, що прийом суспензи урсодеоксихолевоI кислоти у 25 дтей раннього вку з атотчним дерматитом зумовив позитивну клжчну динамку як шкрних, так i гастронтестинальних проявiв, що проявлялось зменшенням площiураження шкри, iнтенсивностi свер-бтня, нормалЬзащею сну та регреаею больового абдомнального синдрому, зригувань. Ключовi слова: атотчний дерматит, дтираннього вжу, урсодеоксихолева кислота.
Вступ
За останне десятирiччя вiдмiчаeться неухильне зростання алерпчно! патологи, вщ яко! ниш страж-дае близько 15—25 % дитячо! популяци [1, 4—6]. Спостерпаеться значне и омолодження, а також тенденц1я до почастшання тяжких клшчних форм, резистентних до традицiйних методiв лiкування.
У дггей раннього вiку найчастiше зусщчаеться атопiчний дерматит (АД) як прояв харчово! алерги. З вiком спектр сенсибшзацп розширюеться за раху-нок побутових, пилкових, грибкових та етдермаль-них алергенiв, що клiнiчно проявляеться уражен-ням респiраторного тракту.
Зростання захворюваност на АД в усьому свт пов'язане з несприятливим впливом багатьох фак-торiв сучасно! цившзаци.
Поширенiсть патологи в розвинутих кра!нах За-хщно! бвропи серед дггей вiком до 14 рокiв стано-вить 10—20 %. Серед дггей у европейських кра!нах, якi народились до 1960 року, поширешсть АД ста-новила вщ 1,4 до 3,1 %, у перюд 1960—1970 рр. — 3,8-8,8 %, а тсля 1970 року зросла до 20,4 % [7, 13].
Дебют захворювання найчастше мае мюце в ранньому дитячому вщь У дггей АД вперше проявляеться у ввд до 6 мiсяцiв у 45 % випадюв, протягом першого року життя — у 60 %, i до 5 роюв — у 85 % випадюв [2, 4, 13].
За даними офщшно! статистики, частота атотч-ного дерматиту в Укра!ш становить 3-10 на 1000 да-тей, однак результати дослщжень за стандартизова-
ною мiжнародною програмою ISAAC (International Study of Asthma and Allergies in Childhood) переви-щують зазначен1 вище показники в 5—10 раз1в [1].
Враховуючи той факт, що атотчний дерматит та сенсибшзацш до харчових продукпв е нев1д'емною частиною та стартом атотчного маршу, до клтч-них ознак якого в1дносять також алерпчний рин1т та бронх1альну астму, адекватне л1кування дано! пато-логН заслуговуе на особливу увагу.
Мультифакторний патогенез, вар1абельнють пе-реб1гу АД вимагають комплексного п1дходу до лжу-вання.
АД характеризуеться кл1н1чними проявами з боку багатьох оргашв i систем, зокрема, ураження шлунково-кишкового тракту спостерпаеться в 52 % хворих, респiраторнi симптоми — у 32 % [2, 4].
Манiфестацiя клтчних проявiв ураження шлунково-кишкового тракту вщбуваеться вже на першому роцi життя у виглядi кишкових кольок, зригувань, блювання, метеоризму, неоформлених випорожнень [6].
Адреса для листування з авторами: Шадрш Олег Геннадiйович E-mail: [email protected]
© Шадрш О.Г., Гайдучик Г.А., 2016 © «Здоров'я дитини», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
Клшнна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
Значну роль вiдiграють патологiчнi змiни гепа-тобшарно! системи, що призводять до порушення розщеплення харчових компонентiв у процес трав-лення, що додатково сприяе сенсибiлiзацГl [3, 8].
Урсодеоксихолева кислота (УДК) — це третин-на пдрофшьна нетоксична жовчна кислота, частка яко! становить приблизно 3 % вщ загального пулу жовчних кислот людини, вона мае надзвичайно широкий спектр л^вальних ефектiв. У разi при-значення УДК у дозi 13—15 мг/кг/добу вона стае основним складовим компонентом жовчi (48 %), викликае не тiльки ыльюсш, а й якiснi !! змши, зумовлюючи реалiзацiю низки лiкувальних влас-тивостей препарату. Накопиченi на сьогодш данi дають змогу згрупувати ефекти препарату таким чином: антихолестатичний (пригнiчення надхо-дження токсичних жовчних кислот у жовч за раху-нок конкурентного захвату рецепторами у здухвин-нш кишцi та стимуляцп екзоцитозу в гепатоцитах); холеретичний (шдукц1я бiкарбонатного холерезу, що шдсилюе виведення гiдрофобних жовчних кислот до кишечника); цитопротекторний (вщновлен-ня структури гепатоцитiв за рахунок вбудовування УДК у фосфолшдний шар клггинно! мембрани, що забезпечуе и стабiлiзацiю та пiдвищуе стшюсть до пошкоджуючого впливу токсинiв); гшохолестери-немiчний (зниження всмоктування холестерину в кишечнику, його синтезу в печшщ та екскрецп в жовч); лгголггичний (зниження лiтогенностi жовчi внаслiдок формування рiдких кристалiв з молекулами холестерину, запобпання утворенню та роз-щепленню холестеринових каменiв); iмуномоду-люючий, антиапоптотичний; антифiбротичний та антиоксидантний [8, 9, 11].
Тому застосування препарату з гепатопротек-торною, холеретичною, дезштоксикацшною дiею в комплекснiй терапи АД е патогенетично обГрунто-ваним.
Метою роботи було вивчити ефективнiсть удо-сконалено! за рахунок введення суспензп урсодеоксихолево! кислоти (Укрлiв) комплексно! терапи дь тей раннього вiку з поширеною формою атопiчного дерматиту.
Матер1али й методи
Вивчення ефективностi удосконалено! тера-пГ1 проводилось у формi вщкритого дослiдження з включенням 45 пащенпв вiком вщ 6 мiсяцiв до 3 роюв, якi перебували на обстеженш та лiкуваннi у вщдгленш проблем харчування та соматичних за-хворювань дiтей раннього вiку ДУ «1ПАГ НАМН Укра!ни» або були виписаш з клiнiки та знаходи-лись пiд амбулаторним спостереженням.
Пащенти брали участь у дослiдженнi тсля отри-мання письмово! шформовано! згоди обох батьюв.
Методом просто! рандомiзащ! дiти були роздгле-нi на двi групи. Пацiенти основно! та контрольно! груп були iдентичнi за статтю, вiком та тяжкiстю захворювання та отримували базисну терапiю, яка включала: елiмiнацiйну дiету (сумiш з екстенсивним
гiдролiзом бiлка в pa3i алергп до бiлка коров'ячого молока), антипстамшний препарат L-цет сироп (у дозi 2,5 мл/добу дiтям з 6 до 12 мюящв, 5 мл/добу — з 1 до 3 роюв), замюну ферментотерапiю (лактаза) при грудному вигодовуванш в разi недостатностi лактози, топiчнi глюкокортикощи, зволожуючi за-соби.
Основну групу становили 25 дiтей, якi у складi комплексно! терапи атопiчного дерматиту прийма-ли препарат урсодеоксихолево! кислоти (Укрлiв) у дозi 10 мг/кг 1 раз на добу (5 мл суспенз!! мютять урсодеоксихолево! кислоти 250 мг) протягом 21 дня. Контрольну групу становили 20 дггей, яю отримували стандартну тератю без включення у схему лi-кування препарату урсодеоксихолево! кислоти чи шших засобiв iз гепатопротекторною дieю.
З метою вивчення ефективност лiкування ато-пiчного дерматиту на фонi включення в схеми терапп суспензп УДК була проведена комплексна ощнка основних клшчних та параклiнiчних по-казникiв у динамiцi на початку i в кшщ прийому препарапв.
Клiнiчна ефективнiсть комплексу iз застосуван-ням суспензп УДК оцiнювалась у динамщ за штен-сивнiстю клтчних проявiв з боку шкiри (площа ураження, iнтенсивнiсть свербiння), гастроштес-тинальних проявiв (кишкових кольок, метеоризму, зригувань), показникiв ультразвукового дослщжен-ня гепатобшарно! системи.
Комплексне обстеження хворих включало:
— загальноклтчне обстеження з ощнкою алер-гологiчного (сiмейного та шдивщуального) анамнезу, визначення наявностi зв'язку м1ж вживанням продукту харчування та виникненням гастроштес-тинальних, шкiрних та рестраторних симптомiв анкетним методом;
— визначення рiвнiв загального IgE та алерген-специфiчних IgE до харчових алергешв методом iмуноферментного аналiзу;
— ультразвукове дослщження (УЗД) органiв че-ревно! порожнини.
Для ощнки тяжкостi шкiрних алерпчних реак-цiй застосовували систему бального ощнювання ступеня тяжкостi АД — SCORAD (scoring of atopic dermatitis) [2].
Результати одержаних даних обробляли ста-тистично. Вiрогiднiсть рiзниць ощнювали за допо-могою t-критерiю Стьюдента та методом кутового перетворення Фшера. Рiзницю вважали вiрогiдною при р < 0,05.
Обробку отриманих результапв проводили за-гальноприйнятими математичними методами варь ацшно! статистики.
Усi пащенти основно! групи отримали повний курс л^вання. Випадкiв дострокового вибування пащентш iз дослiдження не було.
Результати досл1дження
Вiдповiдно до критерпв залучення в дослщжен-ня всi 45 дггей (24 хлопчики та 21 дiвчинка) народи-
KAiHiHHa пед1атр1я / Clinical Pediatrics
лись доношеними, з нормальними масо-ростовими показниками. Бгльшють i3 них (32 — 71,1 %) були прикладеш до грудей матер1 в першу годину життя. П'ятеро д1тей (11,1 %) народились вщ ускладнених ваг1тностей, переб1г полог1в був обтяженим у 4 ви-падках (8,9 %), 9 (20,0 %) дггей народились шляхом кесарева розтину.
Обтяжений с1мейний алерголог1чний анамнез в1дм1чений у 2/3 д1тей з АД, у 20 (44,4 %) — по ма-теринськш лшп, у 9 (20,0 %) — по лшп батька, у 6 (13,3 %) обидва батьки мали алерпчш захворю-вання.
Дебют АД у дггей обох груп спостереження ви-никав у перш1 3 м1сяц1 життя на фош вживання су-мшей на основ1 коров'ячого молока або тсля вве-дення прикорму. У дггей на грудному вигодовуванн1 кл1тчш симптоми АД з'явилися на фош вживання мапр'ю-годувальницею продукт1в харчування з алергенними властивостями (коров'ячого молока, яець, курятини, червоних та помаранчевих овоч1в та фрукт1в).
Ус1 обстежен1 дли мали середньотяжку та тяжку форми АД, що характеризувалась хрон1чним реци-дивним переб1гом 1з переважанням еритематозно-сквамозних середньотяжких та тяжких форм (су-х1сть, лущення, еритема, екскор1ацИ) та вираженим сверб1нням у 100 % малююв, у 11 (24,4 %) — з дглян-ками мокнуття.
Середнш показник тяжкост1 АД за шкалою S CO RAD на момент початку дослщження — 78,77 ± 3,19 бала.
У 37 (82,2 %) мали мюце гастроштестинальш прояви: зригування — 22 (48,8 %), абдомшальний больовий синдром — 36 (80,0 %) , метеоризм — 11 (24,4 %), неоформлеш випорожнення — 29 (64,4 %), запори — 5 (11,1 %).
З метою визначення причинних фактор1в роз-витку захворювання вс1м д1тям з гастроштести-нальними та шк1рними проявами харчовог алер-ri'i було проведене 1мунолопчне досл1дження, що включало визначення р1вшв загального IgE, алер-генспециф1чних IgE-антитiл до харчових, побуто-вих, пилкових алергешв методом 1мунофермент-ного анал1зу.
У 38 (84,4 %) малююв з АД виявлена сенсибшза-ц1я до харчових алерген1в: у 22 (48,8 %) — до бглюв коров'ячого молока, 11 (24,4 %) дггей мали сенси-бшзащю до яечного б1лка, у 12 (26,7 %) виявлена сенсибшзац1я до алергену пшеничного борошна. 16 (35,5 %) обстежених мали сенсиб1л1зац1ю до двох та бгльше алерген1в.
Рiвень загального 1§Е сироватки кровi визначали в 38 (84,4 %) пащенпв, пiдвищення його концен-трацп понад 2—3 норми виявлено лише у 25 (55,5 %) обстежених, 13 (28,8 %) дггей мали нормальш його показники, середне значення загального 1§Е ста-новило 68,6 Ш/ш1 (при референтних значеннях < 45 Ш/ш1).
Аналiз параклiнiчних даних дггей з АД показав змши з боку червоно! кровi у виглящ гшохромно! анемп та незначно! еозинофгли в 34 (75 %) обстежених.
При шструментальному ультразвуковому до-слiдженнi органiв черевно! порожнини в уах обстежених дiтей виявлено функщональш змiни з боку гепатобшарно! системи й пщшлунково! зало-зи — дифузне шдвищення ехогенностi паренхiми печiнки, помiрне ущiльнення стiнок внутршньо-печiнкових жовчних ходiв i судин системи пор-тально! вени; збгльшення розмiрiв пiдшлунковоI залози, зниження ехогенносп паренхiми; збiль-шення розмiрiв селезшки та помiрне ущiльнення стiнок судин.
Обстеження дiтей у динамiцi л^вання показало, що призначення пащентам препарату урсодеок-сихолево! кислоти в суспензи у складi комплексно! терапп АД (основна група) сприяе бгльш значному та швидкому зменшенню клшчних симптомiв, як шкiрних, так i гастроiнтестинальних, порiвняно iз групою дггей, яю його не отримували (контрольна група), що свщчить про виражений терапевтичний ефект даного лiкувального засобу.
У процеа спостереження за диъми основно! гру-пи на фош л^вання виявлено регресiю шкiрних висипань та значне зменшення iнтенсивностi свер-бiння, що п!дтверджено зниженням середнього по-казника iндексу SCORAD у 2,3 раза (з 80,27 ± 2,97 бала до 35,27 ± 2,54 бала). У 20 пащенпв групи контролю, якi отримували традицшну терапiю, iн-декс SCORAD до лжування становив 77,27 ± 3,41 бала, тсля курсу терапп вш знизився лише до 49,6 ± 4,5 бала (в 1,56 раза) (табл. 1). Отже, в осно-внш груш спостереження вщ^чено вiрогiдне зниження iндексу SCORAD порiвняно з контрольною групою в динамщ лiкування (р = 0,01).
У дггей обох груп спостереження вiдмiчена позитивна динамжа гастроiнтестинальних симптомiв, однак серед дiтей основно! групи наприкшщ дослi-дження вiрогiдно нижчим був в!дсоток дiтей з абдо-мiнальним больовим синдромом, зригуваннями або блюванням, неоформленими випорожненнями, по-рушенням сну на вiдмiну вщ пацiентiв групи конт-
Таблиця 1. Динамка показниюв шкали SCORAD удтей з атоп1чним дерматитом на фон' л1кування
(n = 45), М ± m
Показник Основна група(n = 25) Контрольна група(n = 20)
До лжування Шсля лтування До лжування Пiсля лтування
1ндексSCORAD 80,27 ± 2,97 35,27 ± 2,54* 77,27 ± 3,41 49,6 ± 4,50*' А
Примтка: * — р1зниця в1рогщна в динам1ц1 лкування (p < 0,05); " — р1зниця в1рогщна в основшй та контрольна групах (p < 0,05).
Таблиця 2. Частота гастро1нтестинальних симптом1в у дтей з атоп1чним дерматитом у динам1ц1
лкування, абс. число (%)
№шчш симптоми Основна група(n = 25) Контрольна група(n = 20)
До лжування Шсля лшування До лшування Шсля лшування
Больовий абдомшальний синдром 19 (76,0) 2 (8,0)* 17 (85,0) 8 (40,0)*' А
Метеоризм 5 (20,0) 1 (4,0) 6 (30,0) 3 (15,0)
Неоформлеш випорожнення 15 (60,0) 3 (12,0)* 14 (70,0) 7 (35,0)
Зригування або блювання 12 (48,0) 3 (12,0)* 10 (50,0) 5 (25,0)
Порушення апетиту 18 (72,0) 5 (20,0) 15 (75,0) 9 (45,0)
Запори 2 (8,0) - 3 (15,0) 1 (5,0)
Порушення сну 19 (76,0) 3 (12,0)* 13 (65,0) 7 (35,0)
Примтка: * — р1зниця в1рогщна в динам1ц1 лкування (p < 0,05); " — р1зниця в1рогщна в основшй та контрольна групах (p < 0,05).
ролю, у якш спостерпалось вгропдне зменшення лише абдомшального больового синдрому (табл. 2).
У Bcix обстежених дггей середньодобова прибавка маси тгла вщповщала вжовш нормь
В основнш груш вгдмГчено також покращення сну. При опитуванш матерГв основно'1 групи вияв-лено, що 19 (76,0 %) i3 них на початку дослщження вгдмГчали порушення сну дггей через виражений свербгж шюри. Шсля проведеного лжування в бгль-шост дгтей основно'1 групи сон нормалГзувався, а д1-тей i3 порушеннями сну було тгльки 3 (12,2 %), у той час як у груш контролю порушення сну збериались у 35,0 % дггей.
За результатами УЗД оргашв черевно'1 порожни-ни виявлеш позитивш змши на фош проведено! те-рапИ у вигляд1 зменшення розм1р1в печшки та нор-малгзацИ eхoгeннoстi ïï паpeнхiми.
Iндивiдуальна пepeнoсимiсть суспeнзïï УДК була доброю в уах пащенпв основно1 групи спостере-ження.
У процес виконання дoслiджeння не було вщ-мiчeнo алepгiчних або шших негативних реакцш на прийом суспeнзïï УДК, у тому числ1 не було ви-явлено алepгiчних peакцiй або посилення клiнiчнoï симптоматики захворювання в дггей з АД, що свщ-чить про безпеку застосування суспензИ УДК у цieï катeгopïï дггей.
Висновки
1. Прийом суспeнзïï уpсoдeoксихoлeвoï кислоти (Укрл1в) у склад! кoмплeкснoï тepапïï середньо-тяжко та тяж^ форм атотчного дерматиту в дггей раннього в1ку сприяв позитивнш кл1н1чн1й динамвд як шюрних, так i гастроштестинальних проявгв, що проявлялось зменшенням площ1 ураження шюри, штенсивносп свербшня, нормалгзашею сну та регреаею больового абдомшального синдрому, зри-гувань.
2. Призначення суспензИ уpсoдeoксихoлeвoï кислоти (Укрл1в) д1тям раннього в1ку з атотчним дерматитом у доз1 10 мг/кг/добу протягом 21 дня не викликало розвитку по61чних реакцш, що свщчить про безпеку застосування суспензИ УДК у meï категорий дгтей.
3. Проведене клшчне дослщження дозволяе ре-комендувати включення суспензи урсодеоксихоле-во1 кислоти у комплексну терапiю атопiчного дерматиту дггей перших рокiв життя.
Список л1тератури
1. Аряев Н.Л., Кукушкин В.Н. Современная концепция ведения детей с атопическим дерматитом // Одеський медичний журнал. — 2008. — № 6(110). — С. 32-35.
2. Аряев Н.Л., Кукушкин В.Н., Циунчик ЮГ. Клиническое значение пребиотиков в терапии атопического дерматита у детей // Одеський медичний журнал. — 2008. — № 2(106). — С. 23-26.
3. Аряев Н.Л., Шевченко И.М., Горностаева Н.Ю. Клиническое значение урсодеоксихолевой кислоты в лечении атопического дерматита у детей // Современная педиатрия. — 2012. — № 5. — С. 93-97.
4. Зайков С.В. Атотчний дерматит у дтей / С.В. Зайков// Дитячий лжар. — 2010. — № 2. — С. 51-58.
5. Калюжная Л.Д. Атопический дерматит. Современные вопросы диагностики и лечения / Л.Д. Калюжная // Клш. iмунол. Алергол. 1нфектол. — 2006. — № 1(02). — С. 19-22.
6. Камашева Г.Р. Атопический дерматит у детей раннего возраста: особенности диагностики и лечения / Г.Р. Камаше-ва // Российский аллергологический журнал. — 2008. — № 1. — С. 126-127.
7. Короткий Н.Г. Атопический дерматит у детей: современная тактика и лечение/Н.Г. Короткий, А.С. Боткина// Трудный пациент. — 2007. — № 10. — С. 5-10.
8. Надинская М.Ю. Исследование применения урсодеоксихолевой кислоты в гепатологии с позиции медицины, основанной на научных доказательствах // Consilium medicum. — 2003. — № 6. — С. 318-322.
9. Beuers U. Mechanisms ofaction of ursodeoxycholic acid//Falk Symposium117. Hepatology 2000. — Kluwer Academic Publishers, 2001. — Р. 83-89.
10. Stalder J.F., Taieb A. Severity scoring ofatopic dermatitis: the SCORAD index. Consensus report of the Europian task force on atopic dermatitis // Dermatology. — 1993. — 186. — 23-31.
11. Lazaridis K.N., Gores G.J., Lindor K.D. Ursodeoxycholic acid mechanisms of action and clinical use in hepatobiliary disorders // J. Hepatology. — 2001. — 35. — 134-146.
12. Shah S.A., Arfin S.Q., Latif M.A. et al. Ursodeoxycholic acid inhibits deoxycholic acid and interleukin beta 1 induced NF-KB and AP1 activation in human colorectal cancer cells // Gut. — 2003. — 52(VI). — A22.
13. Fadia M., Arifhodzic N., Al-Awadh R., Heines D. Intrecel-lular cytokine production in children with atopic dermatitis: effect of levocetirizine treatment // Pediatrijadanas. — 2009. — Vol. 5. — P. 161-171.
Отримано 07.10.16 ■
Шадрин О.Г., Гайдучик Г.А.
ГУ «Институт педиатрии, акушерства и гинекологии НАМН Украины», г. Киев, Украина
ОПТИМИЗАЦИЯ ЛЕЧЕНИЯ АТОПИЧЕСКОГО ДЕРМАТИТА У ДЕТЕЙ РАННЕГО ВОЗРАСТА С ПРИМЕНЕНИЕМ УРСОДЕОКСИХОЛЕВОЙ КИСЛОТЫ
Резюме. Определена целесообразность включения суспензии урсодеоксихолевой кислоты в комплексное лечение атопического дерматита у детей раннего возраста. Показано, что прием суспензии урсодеоксихолевой кислоты у 25 детей раннего возраста с атопическим дерматитом обусловил положительную клиническую динамику как
кожных, так и гастроинтестинальных проявлении, что клинически проявлялось уменьшением площади поражения кожи, интенсивности зуда, нормализацией сна, регрессией болевого абдоминального синдрома и срыгиваний.
Ключевые слова: атопический дерматит, дети раннего возраста, урсодеоксихолевая кислота.
Shadrin O.H., HaiduchykH.A.
State Institution «Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv, Ukraine
OPTIMIZING THE TREATMENT OF ATOPIC DERMATITIS IN INFANTS USING URSODEOXYCHOLIC ACID
Summary. Expediency of including the suspension of ursodeoxycholic acid into the combination therapy of atopic dermatitis in infants was investigated. It is proved that administration of the suspension of ursodeoxycholic acid in 25 infants with atopic results has caused a positive clinical dynamics of
both dermic and gastrointestinal symptoms that manifested by a reduction in the area of skin lesion, intensity of itching, normalization of dream and regression of pain abdominal syndrome, vomiting.
Key words: atopic dermatitis, infants, ursodeoxycholic acid.
