CC BY
25
К^ДПребёнка
КлУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616-056.3:613.287.5]-085.246.1-053.31 IBAXHEHKO О.С.
Льввський нацюнальний медичний унверситет ¡м. Данила Галицького
ЕФЕКТИВНЮТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ПРОБЮТИЧНО1 ТЕРАПй' У ДПЕЙ РАННЬОГО BiKy З ХАРЧОВОЮ АЛЕРП8Ю
Резюме. Метою даного до^дження було ощнити ефективтсть включення пробютитв Bifidobacterium lactis BB-12 (1 x 109 КУО) i Streptococcus thermophilus TH-4 (1 x 10s КУО) до комплексу лкування атотчного дерматиту у дтей першого року життя на фот харчовоi алергп на блок коров'ячого молока. В результатi проведеного до^дження було показано, що додавання пробштишв Bifidobacterium lactis BB-12 (1 x 109 КУО) i Streptococcus thermophilus TH-4 (1 x 10s КУО) протягом 4 тижтв у дтей першого року життя з атотчним дерматитом i доведеною алергieю на биок коров'ячого молока на фот елiмiнацiйноi дieти i базового лтування покращуе клжчний перебг захворювання, мае позитивний вплив на перебк атотчного дерматиту, зменшуе гастроiнтестинальнi симптомихарчовоiалергп iмало впливае на виникнення обструктивних бронхiтiв.
Ключовi слова: дти першого року життя, харчова алергiя, атотчний дерматит, проботики, коров'яче молоко.
В останш десятирiччя спостертаеться зростан-ня числа алерпчних захворювань у дггей. Частина вчених пов'язуе таке збшьшення алерпчно! патологи зi змшою мжробного впливу на шлунко-во-кишковий тракт малююв унаслщок так звано! вестершзащ! способу життя населення [1], завдя-ки прогресу медичних технологш, внаслвдок збшьшення кшькосп д^ей, яю народилися за допомо-гою кесарева розтину (таю дгги, як правило, мають змшеш показники бюценозу кишок), бшьшою поширешстю штучного вигодовування, при якому доволi часто порушуеться колонiзацiя кишок ди-тини раннього в^ бiфiдобактерiями i лактобак-терiями, широким застосуванням антибютиюв. При природному вигодовуванш складний бюло-гiчно-активний комплекс грудного молока, в тому чи^ олиосахариди, сприяе оптимальному бюце-нозу, регулюе розвиток iмунних реакцiй, харчово! толерантность Нормальна мжрофлора кишок за-безпечуе оптимальш умови мiсцевого метаболiз-му, стану кишкового бар'ера, слизових оболонок, функщонування iмунних клiтин, якi пов'язаш з травленням. Змiна мiкробiоценозу кишок уна-слiдок рiзноманiтних причин призводить до змш фiзiологiчних механiзмiв регуляцп слизових оболонок, бар'ерних функцш, системних iмунних i запальних реакцш [2]. Харчову алергiю часто роз-глядають як варiант аномально! iмунно! вiдповiдi слизових оболонок травно! системи на рiзнома-
нiтнi харчовi алергени, переважно внаслвдок по-рушення бар'ерних функцш слизових оболонок [3]. Ощнюючи даш лiтератури, можна зробити висновок, що перинатальш фактори ризику, пору-шення мiкробiоценозу кишок iз сучасних позицш можна вважати чинниками, що змшюють бар'ернi функцп травно! системи, нормальну модель фiзi-ологiчного розвитку iмунно! системи, сприяючи бiльшому ризику розвитку алерпчних реакцш i захворювань. Адекватне заселення мжрооргашзма-ми травно! системи, мжробну колонiзацiю кишок розглядають як надзвичайно важливий i сильний сигнал для нормального дозрiвання постнаталь-но! iмунно! системи, антиген-презентуючих i Т-регуляторних клiтин, якi програмують i обумов-люють особливостi Т-клггинно! вiдповiдi. Пору-шення цих механiзмiв у подальшому може призво-дити до розвитку iмунологiчно-опосередкованих захворювань, включаючи ТИ-2-обумовлену алер-гiчну вiдповiдь i Тh-1-обумовленi автоiмуннi захворювання, в тому чи^ такi, як цукровий дiабет 1-го типу [4].
Як вщомо, формування харчово! толерантности особливо в дiтей раннього вжу, мае надзвичай-но важливе значення. Особливу роль у цьому про-
© 1вахненко О.С., 2013 © «Здоров'я дитини», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
KAiHiHHa пед1атр1я / Clinical Pediatrics
цес вiдiграe кишкова мiкрофлора. Так, вивчення складу кишково! мiкрофлори показало, що у дiтей i3 атопieю спостерпаеться вiрогiдно бiльш низь-кий умют у кишечнику бiфiдобактерiй у порiвнян-Hi 3i здоровими дiтьми. У дослщженш В. Bjorksten et al. (2001) [5] встановлено, що порушення складу кишково! мiкрофлори у виглядi зниження кшь-костi бiфiдобактерiй виникають до появи перших симптомiв алерпчних захворювань. Це може свщ-чити про те, що порушення у складi кишково! Mi-крофлори е первинними щодо розвитку алергп [6].
У зв'язку з теоретичною можливютю впливу на клжчний перебiг алерпчно! захворюваностi за до-помогою корекцп мiкробiоценозу кишок у дiтей раннього в^ ми запланували та провели дане до-слiдження.
Метою дослщження було оцiнити ефективнiсть включення пробютиюв Bifidobacterium lactis BB-12 (1 х 109 КУО) i Streptococcus thermophilus TH-4 (1 х 108 КУО) в комплекс лiкування атотчного дерматиту у дiтей першого року життя на фош хар-чово! алергп на бiлок коров'ячого молока, а також !х вплив на гастроштестинальш симптоми харчо-во!алергп.
MaTepiaA i методи
Пащенти
У вщкрите рандомiзоване проспективне клжч-не дослщження, що проводилось протягом 2011— 2012 рр., було залучено 60 дггей вiком вiд 3 мгс. до 1 року з дiагнозом атопiчного дерматиту на фош доведено! харчово! алергп на бшок коров'ячого молока (рис. 1).
Оцiнено для включення в дослщження _(n = 89)_
Виключено (n = 29):
— Не вщповщало критерiям включення (n = 21)
— Вщмовились вiд y4acTi (n = 8)
1-ша група — основна (n = 30) 2-га група — контрольна (n = 30)
Спостер^ались 8 тижнiв
I
1-ша група Закiнчили дослiдження (n = 28)
2-га група Заганчили дослiдження (n = 27)
Рисунок 1. Дизайн вдкритого рандом'зованого
проспективного дослщження кл1н1чно/ ефективност призначення проботиюв у дтей першого року життя з атоп1чним дерматитом та доведеною алергею на блки коров'ячого молока
Дiагноз визначався на пiдставi ощнки анамнезу, клшчних проявiв, ефективност елiмiнацiйно'! дiети i результатiв провокацшно! проби з бiлками коров'ячого молока, що е золотим стандартом для його встановлення.
Критерп включення в дослщження:
— доношен дiти вiд 3 до 12 мюящв з атопiчним дерматитом та пщтвердженою провокацiйною пробою щодо алергп на бшки коров'ячого молока;
— за шкалою Апгар понад 7 балiв;
— шдписана шформована згода.
Критерп виключення з дослщження:
— дiти з симптомами алергп, спричиненими iн-шими чинниками;
— дiти, яю протягом останнього мiсяця при-ймали пробютичш препарати або отримали бшь-ше одного курсу пробiотикiв;
— тяжю супутнi захворювання та вади розви-тку;
— вщмова вiд участ в дослiдженнi.
Втручання
Пiсля встановлення дiагнозу дiтей рандомь зували в одну з груп: 1-ша група (основна) — 30 дггей, яю отримували протягом 4 тижшв про-бiотики Bifidobacterium lactis BB-12 (1 х 109 КУО) i Streptococcus thermophilus TH-4 (1 х 108 КУО), 2-гу (контрольну) групу становили 30 дггей, якi не отримували пробютики.
EÄiMmauiÜHa diema
Усiм д^ям була призначена стандартна елiмi-нацшна дiета з виключенням бiлкiв коров'ячого молока. Якщо дiти знаходились на грудному ви-годовуваннi, елiмiнацiйна дiета з виключенням бiлкiв коров'ячого молока була призначена матерям. Дгги на штучному вигодовуванш перейшли на сумш зi значним гiдролiзом сироваткового бш-ка. Якщо дитина отримувала продукти прикорму, то були виключенi вс продукти, що мiстять бiлки коров'ячого молока.
Дизайн та методи
Шсля рандомiзацi! в усiх дiтей визначали рiвнi загального та специфiчного до бшюв коров'ячого молока IgE в сироватщ кровi, використовуючи метод iмуноферментного аналiзу (IgE-АлергоСкрин-1ФА-БЕСТ, Рося).
Тяжкiсть атопiчного дерматиту була ощнена за шкалою SCORAD (Scoring of Atopk Dermatitis), що була запропонована у 1993 р. бвропейською ро-бочою групою з атопiчного дерматиту. Лжування атопiчного дерматиту проводилось стандартно, з використанням базисного догляду за шюрою (зво-ложуюча терапiя), при необхщносп застосовува-лась 1% гщрокортизонова мазь, але не довше одного тижня.
Через 4 тижш вiд початку дослщження було проведено ощнку клжчного стану дiтей, i по-дальший огляд ми проводили на 8-му тижш досль дження.
Пiд час дослщження батьки пащенпв запису-вали у щоденник будь-якi шкiрнi, гастроштести-
KëiHi4Ha neAiorpifl / Clinical Pediatrics
нальнi чи дихальнi симптоми алергп, прийом ме-дикаментiв.
У результатi закшчили дослiдження 28 дiтей з основно'1 групи та 27 дiтей i3 групи контролю. Причиною вибування 5 дней i3 дослiдження було недотримання елiмiнащйноï дieти у дiтей чи мам у разi грудного вигодовування.
Статистика
У робот використано стандартнi методи опи-сового, порiвняльного i категорiального аналiзу. Попередньо оцiнювали нормальнiсть розподшу безперервних показникiв, для яких залежно вщ особливостей розподiлу розраховували середне значення або медiану, а також стандартне ква-дратичне вiдхилення (SD) або верхнш i нижнiй квартиль За умови нормального розподшу да-них ми використовували тест Стьюдента, при ненормальному розподт — критерш Манна — Угтш.
Вiдмiнностi за номшальними (категорiальни-ми) змiнними ощнювали за допомогою критерiю %2 або точного критерш Фшера. Усi результати вважали вiрогiдними за умови, що р < 0,05.
Статистичну обробку результапв здшснювали за допомогою програми Statistica 8 (StatSoft Inc., 2008; США).
Результати та обговорення
За вжом групи дiтей на момент включення в дослщження вiрогiдно не вiдрiзнялись: 1-ша (основна) група — 6,08 ± 1,47 мю., 2-га (контрольна) група — 6,06 ± 1,52 мiс. (р = 0,96).
За характером вигодовування на початку досль дження д1ти в групах також вiрогiдно не в1др1зня-лись (табл. 1).
Щодо обтяжено! алерголопчно! спадковостi, то вщмшност м1ж основною та контрольною трупами не спостерпалось (35,71 % проти 33,33 %; р = 0,85).
Дгги в групах не вiдрiзнялись за рiвнем загаль-ного IgE (75 % проти 74,07 %; р = 0,93) та специ-фiчного IgE до бшюв коров'ячого молока (75 % проти 74,07 %; р = 0,93).
Пд час дослщження частина дггей у групах за-стосовували для мюцево! терапИ атопiчного дерматиту тотчний 1% г1дрокортизон, але в!рогщно'1 р1зниц1 м1ж основною групою та групою контролю не спостерiгалось (42,86 % проти 40,74 %; р = 0,87).
Ефектившсть впливу пробютиюв на перебп атопiчного дерматиту ми ощнювали за шкалою SCORAD. На початку дослщження р!знищ м1ж групами не було. Через 4 та 8 тижшв при повторнш ощнщ ключного стану дiтей за шкалою SCORAD ефект у груш дней, як1 отримували про61отики, був в!рогщно 61льшим пор1вняно з д1тьми, як1 1х не отримували (табл. 2).
Таким чином, у груш дней, як1 отримували пробютики, ми виявили в1рог1дний позитивний 1х вплив на зменшення кл1н1чних симптом!в атотч-ного дерматиту у дней за шкалою SCORAD.
кр1м впливу пробютиюв на атопiчний дерматит, ми ощнили захворюванiсть на обструктивний бронхи". Як в основнш груш, так i в грут контролю вона не мала в!рогщно'1 р!знищ на початку досль
Таблиця 1. Характер вигодовування дтей у групах перед включениям у дослщження1
Показник 1-ша група — основна (n = 28) 2-га група — контрольна (n = 27) Р
Виключно грудне вигодовування 6 (21,43) 5 (18,52) 0,78
Змшане вигодовування 18 (64,29) 17 (62,96) 0,91
Штучне вигодовування 4 (14,29) 5 (18,52) 0,67
Введений прикорм перед дослщженням 12 (42,86) 13 (48,15) 0,69
Введене немодифтоване коров'яче молоко перед дослщженням 3 (10,71) 2 (7,41) 0,66
Показник 1-ша група — основна (n = 28) 2-га група — контрольна (n = 27) Р
SCORAD на початку дослщження 48,92 (5,29) 48,18 (6,15) 0,63
SCORAD через 4 тижш дослщження 15,17 (4,01) 19,91 (3,04) < 0,05
SCORAD через 8 тижшв дослщження 4,86 (2,78) 9,24 (2,76) < 0,05
Рiзниця за SCORAD мiж 1-м i 2-м вiзитом -33,74 (4,33) -28,27 (6,2) < 0,05
Рiзниця за SCORAD мiж 1-м i 3-м вiзитом -44,05 (3,97) -38,94 (5,65) < 0,05
Примтка:1 — зазначено середне, у дужках — SD.
Примтка:1 — зазначено абсолютну кшьюсть дтей, у дужках — вдсотки.
Таблиця 2. Ефектившсть впливу пробютиюв на клiнiчний перебг атопiчного дерматиту
за шкалою SCORAD1
КлШчна пед1атр1я / С!1п1са! Pediаtrics
Таблиця 3. Оцнка частоти гастро1нтестинальних симптом1в у групахдтей залежно вд застосування
пробютиюв
Показник 1-ша група — основна1 (п = 28) 2-га група — контрольна1 (п = 27) Р
1 2 3 4
Запори до дослщження: 0 (вщсутш) 1 (рщко) 2 (часто) 3 (постшно) 6 (21,43) 8 (28,57) 5 (17,86) 9 (32,14) 7 (25,93) 5 (18,52) 6 (22,22) 9 (33,33) 0,83
Запори через 4 тижш: 0 (вщсутш) 1 (рщко) 2 (часто) 3 (постшно) 24 (85,71) 3 (10,71) 1 (3,57) 0 (0) 13 (48,15) 8 (29,63) 5 (18,52) 1 (3,7) 0,02
Запори через 8 тижшв: 0 (вщсутш) 1 (рщко) 2 (часто) 3 (постшно) 26 (92,86) 2 (7,14) 0 (0) 0 (0) 17 (62,96) 6 (22,22) 3 (11,11) 1 (3,7) 0,04
Дiареí без температури до дослщження: 0 (вщсутш) 1 (рщко) 2 (часто) 3 (постшно) 17 (60,71) 7 (25) 2 (7,14) 2 (7,14) 18 (66,67) 4 (14,81) 3 (11,11) 2 (7,41) 0,79
Дiареí без температури через 4 тижш: 0 (вщсутш) 1 (рщко) 2 (часто) 3 (постшно) 26 (92,86) 2 (7,14) 0 (0) 0 (0) 20 (74,07) 5 (18,52) 2 (7,41) 0 (0) 0,13
Дiареí без температури через 8 тижшв: 0 (вщсутш) 1 (рщко) 2 (часто) 3 (постшно) 28 (100) 0 (0) 0 (0) 0 (0) 21 (77,78) 5 (18,52) 1 (3,7) 0 (0) 0,03
Кольки до дослщження: 0 (вщсутш) 1 (рщко) 2 (часто) 3 (постшно) 16 (57,14) 0 (0) 2 (7,14) 10 (35,71) 15 (55,56) 1 (3,7) 2 (7,41) 9 (33,33) 0,78
Кольки через 4 тижш: 0 (вщсутш) 1 (рщко) 2 (часто) 3 (постшно) 23 (82,14) 5 (17,86) 0 (0) 0 (0) 16 (59,26) 6 (22,22) 5 (18,52) 0 (0) 0,04
Кольки через 8 тижшв: 0 (вщсутш) 1 (рщко) 2 (часто) 3 (постшно) 26 (92,86) 2 (7,14) 0 (0) 0 (0) 18 (66,67) 8 (29,63) 1 (3,7) 0 (0) 0,04
Зригування до дослщження: 0 (вщсутш) 1 (рщко) 2 (часто) 3 (постшно) 3 (10,71) 10 (35,71) 7 (25) 8 (28,57) 6 (22,22) 6 (22,22) 6 (22,22) 9 (33,33) 0,54
Зригування через 4 тижш: 0 (вщсутш) 1 (рщко) 2 (часто) 3 (постшно) 22 (78,57) 5 (17,86) 1 (3,57) 0 (0) 14 (51,85) 11 (40,74) 2 (7,41) 0 (0) 0,11
KAiHiHHa пед1атр1я / Clinical Pediatrics
Заюнчення табл. 3
1 2 3 4
Зригування через 8 тижшв:
0 (вщсутш) 24 (85,71) 17 (62,96)
1 (рщко) 3 (10,71) 9 (33,33) 0,12
2 (часто) 1 (3,57) 1 (3,7)
3 (постшно) 0 (0) 0 (0)
Блювання до дослщження:
0 (вщсутш) 23 (82,14) 21 (77,78)
1 (рщко) 2 (7,14) 2 (7,41) 0,96
2 (часто) 1 (3,57) 1 (3,7)
3 (постшно) 2 (7,14) 3 (11,11)
Блювання через 4 тижш:
0 (вщсутш) 27 (96,43) 23 (85,19)
1 (рщко) 1 (3,57) 4 (14,81) 0,14
2 (часто) 0 (0) 0 (0)
3 (постшно) 0 (0) 0 (0)
Примтки:1 — вщм1чена абсолютна кльксть дтей, у дужках — вдсотки; 0 (вщсутш) — 0 випадюв; 1 (рщко) — менше 1 разу на тиждень; 2 (часто) — 1-2 рази на тиждень; 3 (постйно) — частше 2 раз'в на тиждень.
дження - 10,71 % (3) та 14,81 % (4), р = 0,64. Про-тягом 8 тижшв дослщження тшьки одна дитина (3,7 %) з групи контролю хворша на обструктивний бронхи". Дни з основно! групи на обструктивний бронхи взагалi не хворши, але вiрогiдноI вщмш-носп мж групами не спостерпалось (р = 0,3).
^iM того, ми отримали вiрогiдне шдтверджен-ня впливу пробютиюв Bifidobacterium lactis BB-12 (1 х 109 КУО) i Streptococcus thermophilus TH-4 (1 х 108 КУО) на частоту деяких гастроштестиналь-них проявiв харчово! алергп (табл. 3).
Вивчення впливу пробiотикiв на перебiг алер-пчно! захворюваностi цiкавить багатьох дослщни-кiв в усьому свiтi.
Так, дослвджень щодо вивчення ефективностi пробютиюв при атопiчному дерматитi е багато, однак даш цих дослiджень неоднозначш. 1снуе цiлий ряд дослiджень, в яких був продемонстро-ваний позитивний клжчний ефект вiд застосу-вання пробютиюв при атопiчному дерматитi у дней, особливо при алергп на коров'яче молоко [7—9]. Наприклад, у дослвдженш H. Majamaa, E. Isolauri (1997) (n = 27) було визначено, що за-стосування значно гiдролiзованих сумiшей, якi збагаченi Lactobacillus GG (5 х 108 КУО/г сумш^ протягом мiсяця вiрогiдно зменшуе штенсив-нiсть клiнiчних симптомiв дерматиту за шкалою SCORAD (> 50 %) протягом першого мiсяця спостережень на ™ значного зменшення рiв-ня еозинофiльного протешу в сеч^ порiвняно з плацебо (подiбнi сумш^ якi не були збагаченi пробютиками) [10]. Iншi дослiдження також тд-твердили зменшення симптомiв алергп у дней за шкалою SCORAD тсля використання пробюти-кiв Lactobacillus GG [11], Lactobacillus rhamnosus, B.lactis [12].
Проте юнують дослiдження, якi демонструють вiдсутнiсть ефекту пробiотикiв [13], але це, можли-во, було пов'язано з тим, що в груш спостереження
за атотчним дерматитом була незначна кшьюсть дней i3 алерпею на коров'яче молоко.
Висновок
Результати нашого дослiдження дозволя-ють зробити висновок, що додавання пробю-тиюв Bifidobacterium lactis BB-12 (1 х 109 КУО) i Streptococcus thermophilus TH-4 (1 х 108 КУО) протягом 4 тижшв у дней першого року життя з атотчним дерматитом i доведеною алерпею на бшок коров'ячого молока на фош елiмiнацiйноl дiети i базового лiкування покращуе клiнiчний перебп захворювання i сприяе бiльш вираженому зни-женню атопiчного дерматиту i гастроiнтестиналь-них клiнiчних проявiв алергп на бшки коров'ячого молока.
Список лператури
1. Holt P.G., Sly P.D., Bjorksten B. Atopic versus infectious diseases in childhood: a question of balance?//Pediatric Allergy and Immunology. - 1997. - Vol. 8. - P. 53-58.
2. Agostoni C., Axelsson I., Goulet O., Koletzko B., Michaelsen K. et al. Prebiotic oligosaccharides in dietetic products for infants: a commentary by the ESPGHAN Committee on Nutrition. Journal of Pediatric Gastroenterology and Nutrition // 2004. — Vol. 39. — P. 465-473.
3. Sampson H.A.. Update on food allergy // Journal of Allergy and Clinical Immunology. — 2004. — Vol. 113. — P. 805-819.
4. Pediatric Nutrition in Practice / Ed. by B. Koletzko. — Basel: Karger, 2008. — 305р.
5. Bjorksten B, Sepp E., Julge K., Voor T., Mikelsaar M. Allergy development and the intestinal microflora during the first year of life // J. Allergy Clin. Immunol. — 2001. — № 108(4). — P. 516-520.
6. Охотнжова О.М. Профыактика алерги у дтей: cynacni можливостi та перспективи // Дитячий лКар. — 2011. — № 2. — С. 26-35.
7. Routava S., Kolliomaki M, Isolauri E. Probiotics during pregnancy and breast-feeding might confer immunomodulatory protection against atopic disease in the infant // J. Allergy Clin. Immunol. — 2002. — Vol. 109. — P. 119-121.
8. Pohjavuori E. et al. Lactobacillus GG effect in increasing IFN-gammaproduction in infants with cow's milk allergy // J. Allergy Clin. Immunol. — 2004. — Vol. 114. — № 1. — P. 131-136.
KëiHi4Ha пeдiaтpiя I Clinical Pediatrics
9. Cukrowska B, Ceregre A., Witoslaw U. et al. The effect of viability // J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. — 2003. — Vol. 36. — novel probiotic Lactobacillus casei/paracasei strains on clinical P. 223-227.
symptoms of atopic dermatitis and serum cytokine profile in children 12. Sistek D, Kelly R., Wickens K, Stanley T. et al. Is the effect of
with cows milk allergy // Book of Abstracts. 16th European Congress of probiotics on atopic dermatitis confined to food sensitized children?//
Immunology. — 2006. — P. 437. Clin. Exp. Allergy. — 2006. — Vol. 36. — P. 629-633.
10. Majamaa H, Isolauri E. Probiotics: a novel approach in the 13. Brouwer M.L., Wolt-Plompeu S.A., Dubois A.E. et al. No ef-management of food allergy // J. Allergy Clin. Immunol. — 1997. — fects of probiotics on atopic dermatitis in infancy: a randomizedplacebo-Vol. 99. — P. 179-185. controlled trial//Clin. Exp. Allergy, 2006. — Vol. 36(7). — P. 899-906.
11. Kirjavainen P.V., Salminen S.J., Isolauri E. Probiotic bacteria
in the management of atopic disease: Underscoring the importance of OTpUMaHO 22.05.13 □
Ивахненко E.C.
Львовский национальный медицинский университет им. Данила Галицкого
ЭФФЕКТИВНОСТЬ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ПРОБИОТИЧЕСКОЙ ТЕРАПИИ У ДЕТЕЙ РАННЕГО ВОЗРАСТА С ПИЩЕВОЙ АЛЛЕРГИЕЙ
Резюме. Цель данного исследования — оценить эффективность включения пробиотиков Bifidobacterium lactis BB-12 (1 х 109 КОЕ) и Streptococcus thermophilus TH-4 (1 х 108 КОЕ) в комплекс лечения атопического дерматита у детей первого года жизни на фоне пищевой аллергии на белок коровьего молока. В результате проведенного исследования выявлено, что добавление пробиотиков Bifidobacterium lactis BB-12 (1 х 109 КОЕ) и Streptococcus thermophilus TH-4 (1 х 108 КОЕ) в течение 4 недель у детей первого года жизни с атопическим дерматитом и доказанной аллергией на белок коровьего молока на фоне элиминационной диеты и базового лечения улучшает клиническое течение заболевания, оказывает достоверно позитивное влияние на течение атопического дерматита, уменьшает гастроинтестинальные симптомы пищевой аллергии и мало влияет на возникновение обструктивных бронхитов.
Ключевые слова: дети первого года жизни, пищевая аллергия, атопический дерматит, пробиотики, коровье молоко.
Ivakhnenko O.S.
Lviv National Medical University named after Danylo Galytsky, Lviv, Ukraine
THE EFFICACY OF THE USE OF PROBIOTIC THERAPY IN YOUNG CHILDREN WITH FOOD ALLERGY
Summary. The purpose of this study — to evaluate the efficacy of inclusion of probiotics Bifidobacterium lactis BB-12 (1 x 109 CFU) and Streptococcus thermophilus TH-4 (1 x 108 CFU) in the compbined treatment of atopic dermatitis in infants on the background of food allergy to cow's milk protein. The study revealed that the addition of probiotics Bifidobacterium lactis BB-12 (1 x 109 CFU), and Streptococcus thermophilus TH-4 (1 x 108 CFU) for 4 weeks in infants with atopic dermatitis and proved allergy to cow's milk protein against the elimination diet and basic treatment improves the clinical course of the disease, has a significantly positive impact on the clinical course of atopic dermatitis, reduces gastrointestinal symptoms of food allergies and has little influence on the occurrence of obstructive bronchitis.
Key words: infants, food allergy, atopic dermatitis, probiotics, cow's milk.
