Штучне вигодовування як провокуючий фактор атопічного дерматиту у дітей Текст научной статьи по специальности «Науки о здоровье»

ОГЛЯДИ Л1ТЕРАТУРИ

© lщейкiн К. С.

УДК 616.5-001/-002-053.3/.5:613.22

ШТУЧНЕ ВИГОДОВУВАННЯ ЯК ПРОВОКУЮЧИЙ ФАКТОР АТ0П1ЧН0Г0 ДЕРМАТИТУ У Д1ТЕЙ

1щейкш К. €.

ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматолог1чна академ1я» м. Полтава

Атопический дерматит - хроническое аллергическое заболевание, развивающееся у лиц склонных к атопии, характеризующееся рецидивами, типичными высыпаниями, гиперчувствительностью к специфическим и неспецифическим раздражителям. В последние годы увеличилась частота заболеваемости на атопичский дерматит среди детского населения. Одной из причин является нерациональное питание детей, особенно грудного возраста. Раннее отлучение от груди, искусственное вскармливание, раннее введение прикорма - все эти факторы являются провокаторами развития атопического дерматита. В наше время выпускается широкий спектр заменителей грудного молока (молочные смеси). Современные смеси производят из коровьего молока, лечебные - на основе соевых белков и белковых гидролизатов. Существенным является разделение заменителей грудного молока на две большие группы: высоко адаптированные, мало адаптированные и частично адаптированные. Однако, несмотря на это, риск развития атопического дерматита у детей на искусственном вскармливании гораздо выше, чем у детей на естественном. Поэтому, в рекомендациях по профилактике развития данного заболевания основная роль отводиться грудному вскармливанию детей первого года жизни. Ключевые слова: атопический дерматит, пищевая аллергия, искусственное вскармливание, молочные смеси

Робота е самостмним фрагментом науково-дослщних розробок Вищого державного навчального закладу УкраТни "УкраТнсь-ка медична стоматолопчна академ1я" "Розробка в1тчизняних тест-систем для д1агностики найпоширенлших алергш серед насе-лення УкраТни", номер державно' реестрацп 010711001556.

Атотчний дерматит — хрошчне алерпчне захво-рювання, що розвиваеться в оаб з генетичною схиль-нютю до атопи i характеризуемся рецидивним перебь гом, типовим висипанням, пщвищенням рiвня 1дЕ i п-перчутливютю до специфiчних (алергени) i неспеци-фiчних подразниш. Атотчний дерматит сьогодн роз-глядаеться як системне захворювання, осктьки в па-толопчний процес втягуеться не лише шгара, але й iншi органи та системи (травний канал, нервова система тощо) [1, 2, 3].

Проблеми атотчного дерматиту починаються з термЫологп. Ниш атотчний дерматит трактують по-рiзному: як «дитячу екзему», «конституцiйну екзему», «себорейний дерматит», «нейродермт» тощо [2, 3, 4, 7]. У всьому свт, спостерiгаеться значне зростання алерпчних захворювань, що стае глобальною проблемою, яка сягае таких масштабiв, що деяк вчен вже називають це епiдемiею ХХ1 сторiччя. Так, за ста-тистичними даними, за останн 30 роюв удвiчi збть-шилася частота бронхiальноí астми, харчовоТ алергп та атотчного дерматиту. За iнформацiею ВООЗ, ко-жен п'ятий житель Землi страждае вiд алергiчних чи псевдоалергiчних реакцй Але iстинна харчова алер-пя розвиваеться лише у 4-5 % д^ей i 2-3 % дорос-лих. В iнших випадках мае мюце харчова неперено-

симiсть, що не пов'язана з iмунними реак^ями на Тжу [5, 8, 13, 15].

Проблема рацюнального харчування д^ей, особливо грудного та раннього вку, привертае все бiльшу увагу як фахiвцiв-педiатрiв, так i сусптьства в цiлому. Причина цього - чисельн новi докази того, що нера-цiональне вигодовування в ранньому вiцi призводить до порушення росту, Ытелектуального розвитку, ви-никнення деяких захворювань у пщл™в i дорослих, визначае рiвень здоров'я нацií у подальшому [12, 14, 15].

У д^ей 1-2-го року життя найчастше алергiчнi ре-акцií виникають внаслщок харчовоТ алерги. Термiн «харчова алерпя» слiд використовувати, коли доведена iмунологiчно опосередкована реакцiя пперчут-ливост до будь-якого харчового компонента, включа-ючи IgE-позитивнi i/або IgE-негативнi алерпчы реакцií [7, 9, 23].

Надалi харчова алергiя може спричинити розвиток не ттьки атопiчного дерматиту але, й алерпчного ри-нiту, бронхiальноí астми. Такий перехiд одного алерпчного захворювання в Ыше отримав назву алерпчного маршу [8, 10, 13]. Враховуючи збтьшення в останн роки частоти алерпчних захворювань, що знижують якють життя дтей та можуть призвести до хронiчних

захворювань та ранньоТ швалщизацп, питання профь лактики харчовоТ алергiТ залишаються дуже важливи-ми й актуальними в педiатрiТ [5, 19].

На жаль, дитяча екзема залишаеться до ганця не вивченою аномалiею. Дане захворювання тiсно пов'язано з проблемами екологп, психоемоцiйними навантаженнями, неякiсними продуктами харчування, токсикозом пщ час ваптност, огрiхами харчування матерi пiд час ваптност та лактацiТ скороченням строгав природного вигодовування, штучним вигодо-вуванням [2, 4, 8].

Атопчний дерматит — мультифакторiальне захворювання. Сьогодн доведено, що серед чинникiв, яга зумовлюють виникнення цього захворювання, зна-чну вагу мае генетично детермшована здатнiсть до атопiчних захворювань. Причому для атопчного дерматиту характерною е пол^енна форма успадкування. [5, 8, 9].

В основi патогенезу атопiчного дерматиту в пере-важноТ бiльшостi дiтей лежать IgE-опосередкован (атопiчнi) iмунопатологiчнi реакцiТ. Водночас у 10-30 % хворих при данш патологи пщвищений рiвень IgE не рееструеться. Отже, у таких пацентв патогенетич-ним пщ^рунтям атопчного дерматиту е iншi iмуннi та неiмуннi (псевдоалергiчнi) механiзми запалення.

Протягом останнх рокiв суттево розширилися уяв-лення щодо ролi шкiрних покривiв у формуваннi iмун-ноТ вщпов^ на алерген. Сьогоднi переконливо доведено, що шгара е органом, який бере активну участь у розвитку атотчних реакцш. Iнiцiацiя iмунноТ вiдповiдi здiйснюеться в асоцiйованiй зi шкiрою лiмфоТднiй тка-нинi (SALT — skin associated lymphoid tissue). Дендри-тн клiтини шкiри першими розпзнають i захоплюють антиген i, мiгруючи в регiональнi лiмфовузли, презен-тують його для Т-лiмфоцитiв. Саме в репональних лiмфовузлах вiдбуваеться каскад iмунних реакцiй, що призводять до перетворення В^мфоцитв у плазма-тичн клiтини, якi й синтезують антитта. У подальшо-му антитiла та сенсиб^зоваы лiмфоцити поверта-ються до шгари i призводять до реалiзацiТ iмунноТ за-пальноТ вiдповiдi, що проявляеться клнчно симптомами атопчного дерматиту [5, 8, 9].

Атопчний дерматит класифiкують на такi перюди:

• перiоду малюка, вiд моменту народження дитини до 2 рогав. Чинниками захворювання у даному вiцi е неправильне харчуванн матерi або прийняття певних медичних препаратiв чи наявнють у неТ iнфекцiТ. Мю-ця появи дерматиту: розгинальнi поверхн кiнцiвок, обличчя, тулуба. У дтей червонiються щiчки i сiдницi. Приманним для цеТ алергiТ буде утворення на тих мь сцях гарок i сухiсть шкiри.

• дитячий перюд вiд, 2 до 12 рогав. Висипання спо-стерiгаються на згинальних поверхнях ганцвок, в лк тьових i пiдколiнних ямках на шиТ. Цi дiлянки супрово-джуються набряками шгари, трiщинами, скориночками та ерозiями.

• пiдлiтковий перiод, вщ 12 до 18 рокiв. У такому вiцi (особливо у хлопчигав) е вiрогiднiсть зникнення висипань i водночас, можливе рiзке загострення дерматиту, iз збiльшенням об'емiв ураження (на шиТ, об-личчi, навколо зап'ястя i в лiктьових ямках, а також шгари кистей рук).

• дорослий вк. У цей перюд переважають тага мю-ця, як: шия, обличчя, пальца тильна поверхня кистей i стоп, а також супроводжуються типовою сухютю i

свербiжем шкiри, лущення, висипання i потовщення шкiри з посиленням шгарного малюнка. Формуеться зачароване коло: сверблячка - розчесання - висип -свербiж.

До найважливших факторiв ризику розвитку харчовоТ алергп вщносять: генетичну схильнiсть, ранне штучне вигодовування, ранне введення продуктв iз високою алергеннiстю, дiю алергенiв (харчовi бтки, пил, тварини, клiщi тощо) та додатга^ фактори (паси-вне курЫня, сезоннi рослиннi алергени, промислове забруднення зовшшнього середовища тощо).

У дп"ей Свропейського регiону на першому роц життя перше мiсце серед харчових алергенв посща-ють бiлки коров'ячого молока (Ь-лактоглобулЫ, а-лактоглобулiн, казеТн), яйця (овальбумiн, овомукоТд), риби (М-паральбумш), а друге мiсце — бтки злагав (глютен, глiадин), пшеницi, кукурудзи, рщше рису та гречки [1, 2, 4].

Рекомендаци щодо профтактики харчовоТ алергiТ були розробленi БЭРАО1, БЭРОИАЫ i Американською академiею педiатрiТ у 1999 р. Пiзнiше вщповщш реко-мендацiТ з'явилися в нацюнальних настановах бть-шостi краТн. Вважаеться, що головним завданням серед дтей iз популяцiйним ризиком i в групi високого ризику атопи е пропаганда й реалiзацiя грудного вигодовування немовлят i дп"ей перших мiсяцiв життя [21].

На сьогодн немае сумнiвiв, що грудне молоко здоровоТ матерi е щеальним продуктом харчування для новонароджених i дiтей першого року життя. Осо-бливостi профiлактики харчовоТ алергiТ у дтей [18,19, 22].

В останнi роки в багатьох високорозвинених краТ-нах, у т.ч. в УкраТ'ш, склалася несприятлива ситуацiя, пов'язана з ранньою вiдмовою вiд грудного вигодовування [12, 16]. МОЗ УкраТни розроблена i затвердже-на програма пщтримки грудного вигодовування дiтей в УкраТнк З цiею метою впроваджуються принципи пщтримки лактаци та грудного вигодовування дтей першого року життя, основан на директивних рекоме-ндацiях ВООЗ/ЮН1СЕФ, що базуються на виконаннi десяти принципв успiшного грудного вигодовування, певнй змiнi термiнiв уведення корективних добавок та прикормiв дiтям, якi знаходяться на грудному вигодо-вуваннi [16, 17, 18]. Поряд iз новп"шми рекомендаця-ми частина населення використовуе i класичнi в^чиз-нянi [14, 15].

Грудне вигодовування ункальне за своею природою, тому що лише материнське молоко може забез-печити малюка не ттьки необхщною ктьгастю жирiв, мiкроелементiв, вiтамiнiв (причому в оптимальному для засвоення стан), але й такими бюлопчно актив-ними речовинами, як ферменти, гормони, iмуноглобу-лiни, лейкоцити. Цi компоненти дуже важко або нав^ь неможливо ввести до складу штучних сумшей. Крiм цього чисто практичного значення, важливють грудного вигодовування беззаперечно необхщна для психо-логiчного комфорту мами i малюка, взаеморозумiння "матерiв i дiтей" з перших днв життя. Дитина, яка протягом року перебувала на грудному вигодовуванн, надалi буде менш вразлива до алерпчних захворювань. Жiнка мае дотримуватися основ рацюнального харчування, тобто харчуватися так само, як харчува-лася до i пiд час вагiтностi, але з деяким збтьшенням

у рацюы бтгав, адже саме бiлки вона втрачае з жшо-чим молоком [14, 16, 17].

Штучне вигодовування - це таке харчування дити-ни на першому роц життя, коли вона зовам не отри-муе жшочого молока або його ктькють становить ме-нше 1/5 вщ об'ему íжi, та основним продуктом харчування е штучна сумш [18, 19, 20].

На сьогодншшй день ми усвщомлюемо, що вигодовування дтей першого року життя немодифкова-ним коров'ячим молоком може призвести до рiзнома-штних порушень у розвитку дитини, появи патолопч-них реакцiй харчовоí пперчутливост1, алергiчних та автоiмунних захворювань, порушень iмунного захис-ту, бiльшого ризику Ыфекцмних хвороб. Практично, близько 11% д^ей протягом першого року життя отримують коров'яче молоко, близько 3% вигодову-ються виключно коров'ячим молоком, 17% - молочни-ми сумшами i коров'ячим молоком. Пiсля року вжи-вання немодифiкованого коров'ячого молока е типо-вим для харчування бтьшост дiтей. Доведено, що ранне споживання коров'ячого молока мае ктька па-тологiчних механiзмiв, якi можуть дiяти синергiчно, посилюючи небажанi наслщки. Вiдсутнiсть ол^осаха-ридiв й Ыших необхiдних бiологiчно активних речовин у коров'ячому молоц призводить до порушень у фор-муваннi кишковоí мiкробiоти дитини, адекватних ме-ханiзмiв iмунного захисту, харчовоí толерантностi. Малий вмют залiза у коров'ячому молоцi та високий ризик мiкрогеморагiй на слизовм оболонцi кишок обу-мовлюють розвиток хроычноТ недостатностi залiза, що, у свою чергу, порушуе нормальний метаболiзм дитини, збтьшуе ризик розвитку залiзодефiцитноí анеми та iнших дефiцитних сташв. Значний вмiст кальцiю й казеТну в коров'ячому молоцi додатково порушуе всмоктування залiза в кишечнику, посилюючи його нестачу в дитячому оргашзмк Дiти, якi спожива-ють коров'яче молоко, отримують набагато бтьше бтка й мiнеральних речовин, що суттево навантажуе нирки, змушуючи Тх посилено працювати i видiляти бтьше рщини. Усе бiльше накопичуеться даних, що розвиток багатьох захворювань у дорослому вiцi тюно пов'язаний з характером харчування на першому роц життя.

Незважаючи на очевидн переваги природного вигодовування жЫочим молоком д^ей першого року життя, реальна ситуа^я в даний час така, що частка д^ей, що перебувають на штучному вигодовуванш, як i ранiше дуже висока [6]. У зв'язку з цим виникае не-обхщнють розробки i широкого виробництва високо-якiсних продуктiв для штучного вигодовування, склад яких повинен бути в максимальному ступен наближе-ний до складу жЫочого молока. Очевидно, що багато ефекпв грудного вигодовування не можуть бути змо-дельоваш. До них вiдноситься в першу чергу надзви-чайно важливий i потужний фактор психологiчного контакту матерi та дитини в процес годування. Важко i, мабуть, неможливо повною мiрою вiдтворити строго шдивщуальний та адаптивний комплекс iмунологiчних чинниюв, завдяки яким жiноче молоко забезпечуе протшнфекцмного захисту i становлення iмунноТ сис-теми немовляти, а також багато iншi процеси, зокре-ма становлення нормальноТ мiкрофлори слизових оболонок дитини. I все ж в обласл розробки сумшей для штучного вигодовування досягнутий значний про-грес, що дозволяе сьогодш забезпечити оргашзм ма-

ленькоТ дитини необхiдними ну^ентами i нiвелювати бiльшiсть несприятливих ефекпв, пов'язаних з немо-жливiстю грудного вигодовування. Мова йде про ви-сокоякюш адаптованi сумiшi, вибiр яких в даний час достатньо великий [16, 17, 18, 19].

У переважшй бтьшост випадюв сучаснi сумш для штучного вигодовування виробляються на основi коров'ячого молока. У той же час коров'яче молоко в порiвняннi з жЫочим мiстить бтьш високу кiлькiсть бiлка i меншу - жирiв i вуглеводiв. ^м того, бiлки i жири в^зняються за своТм хiмiчним складом i влас-тивостями. У коров'ячому моло^ мiститься бiльше калiю, натрiю i деяких iнших мiнеральних речовин i менше - деяких вiтамiнiв. У зв'язку з цим виникае не-обхщнють адаптацií коров'ячого молока для отриман-ня повноцiнного продукту для харчування дтей, що не володiе побiчними ефектами. Введення до складу су-мiшi бiлкiв молочноТ сироватки дозволяе збтьшити частку легкозасвоюваних бтгав, близьких за амiноки-слотним складом до бтюв жiночого молока, зменши-вши частку казеТну, переважаючого в коров'ячому мо-лоцi. Жири коров'ячого молока частково або повнютю замЫюються жирами рослинного походження (частi-ше на основi соняшниковоТ, кукурудзяноТ, соевоТ, кокосового або пальмового масла). У сучасних сумшах для штучного вигодовування, як правило, збтьшена частка легкозасвоюваних средньоланцюгових кислот (що зазвичай досягаеться завдяки введенню кокосо-воТ олп), а також необхiдних для нормального росту лiпiдiв, що мютять лiнолеву i лiноленову жирнi кисло-ти (першi входять до складу соняшниковоТ та кукурудзяноТ оли, друп - кокосовоТ та деяких Ыших). Нерiдко до складу сумшей вводяться емульгатори (частiше -лецитин) i модулятори лiпiдного обмiну (карштин). Ко-рекцiя вуглеводного складу забезпечуеться за раху-нок пiдвищення концентрацп лактози в молоцi або введення в нього декстрЫмальтози або мютять ТТ на-туральних продуктiв (солодовий екстракт, кукурудзяна патока та Ы) Таким чином проводиться «базова» подготовка коров'ячого молока, максимально наближа-ються ТТ складу за основними компонентами до складу жшочого молока.

Слiд зазначити , що, крiм сумiшей на основi коров'ячого молока, iснують продукти харчування для дi-тей першого року життя, що виробляються з козячого молока. Козине молоко також вимагае адаптацп, тому що мютить високу ктькють бтка, солей i низька - вуг-леводiв. Козине молоко вiдрiзняеться вiд коров'ячого по ряду властивостей. В ньому жировi глобули значно менше за своТми розмiрами i мають другий жирнокис-лотний склад, що значно полегшуе засвоення молочного жиру. Залiзо засвоюеться дпъми бiльш повно, ыж залiзо коров'ячого молока.

Крiм того, спе^альы лiкувальнi сумiшi проводять на основi соевих бiлкiв i бткових гiдролiзатiв.

В даний час у нашм краíнi i за кордоном випуска-еться широкий спектр замшниюв жiночого молока, серед яких можна видтити сухi i рщга, прiснi й кисломо-лочнi. Проте ютотно бiльш важливим е подт замiнни-кiв жiночого молока за ступенем Тх наближення до складу жЫочого молока на двi велию групи: високо адаптованi, менш адаптоваш i частково адаптованi [12, 19, 23].

Адаптоваш замЫники найбiльшою мiрою набли-женi до жiночого молоку за вама параметрами, i перш

за все за вмютом бтюв: в них знижено, в порiвняннi з коров'ячим молоком, загальний змют бтка, що дозво-ляе усунути несприятливий вплив, на ще незртий ор-ганiзм немовляти. При цьому бтковий компонент представлений сумiшшю казеТну i бiлкiв молочноТ си-роватки, домЫуючих в жiночому молоцi, у стввщно-шеннi 40:60 або 50:50. Сироватковi бiлки утворюють у шлунку пщ впливом соляноТ кислоти значно нжнший i мелкодiсперсний згусток, нiж казеТн, що забезпечуе бiльш високу ступнь переварювання i засвоення. Крiм того, введення в складу замЫнигав жЫочого молока сироваткових бiлкiв дозволяе певною мiрою наблизи-ти амiнокислотний склад сумш до амiнокислотним складом жшочого молока [16, 17, 18].

У замшниках цього класу оптимiзовано також склад жирового компоненту - молочний жир повнютю або частково замЫюють на сумш рослинних масел (соняшниковоТ, кукурудзяноТ, соевоТ, рiпаковоТ, кокосового, пальмовоТ та iн.. Ця замЫа необхiдна, оскiльки жир коров'ячого молока мютить iншу комбiнацiю жир-них кислот, нж жир жiночого молока: у ньому вищий вмют насичених жирних кислот, але нижче рiвень ПНЖК.

Основним вуглеводом в бтьшосп замшнигав жЫо-чого молока служить лактоза, яка мае низку власти-востей, як мають важливе фiзiологiчне значення для немовлят. Вона сприяе всмоктуванню кальцю, мае бiфiдогенним дiею (тобто здатнiстю пiдтримувати зро-стання бiфiдобактерiй), знижуе рН у товстому кишечнику. Останн два ТТ властивостi обумовленi тим, що частина лактози не всмоктуеться в тонкому кишечнику i надходить у товстий кишечник, де служить субстратом для В.ЬШиБ, пщ впливом якоТ вона пiддаеться зброджування з утворенням молочноТ кислоти [18, 19, 23]. Дан сумш рекомендують дтам у вiцi до 4-5 мюя-цв, а у деяких випадках Тх можна застосовувати до року. ^м того, iснують сухi молочнi сумш, у назвi яких е префкс «пре», чи цифра «0», ц продукти при-значають новонародженим i недоношеним дiтям [17, 18, 19].

До менш адаптованих молочних сумшей належать казеТновi формули. Тх назва обумовлена тим, що вони готуються на основi звичайного коров'ячого молока, основним бтком якого е казеТн. Основний склад казеТнових сумшей вмют ПНЖК, в^ам^в i мЫераль-них солей збалансований у вщповщност з потребами другого пiврiччя життя, тому Тх необхiдно рекоменду-вати дiтям iз 5-6 мюячного вiку.

Частково адаптованi молочнi сумш за гiгiенiчними показниками належать до високояксних i можуть ви-користовуватися в дитячому харчуванн у вщповщно-стi з встановленими рекомендацiями. На Тх основi можна готувати кисломолочн продукти для третього прикорму [23].

Таким чином, атопчний дерматит е хронiчним за-хворюванням, симптоми якого нерiдко спостер^ають-ся протягом всього життя i провокуються множинними рiзноманiтними факторами. Тому д^и з пiдвищеним ризиком виникнення алерги повиннi впродовж 6 мюя-цiв вигодовуватися тiльки материнським молоком. Якщо ж природне вигодовування неможливо, то для попередження ранньоТ сенсиблзаци, не слщ давати готовi молочн сумiшi, що мiстять коров'яче молоко, а застосовувати гтоалергенш сумiшi.

Лтратура

1. Аряев Н.Л. Атопический дерматит в практике г^атра /[Н.Л. Аряев, В.А. Клименко, А.И.Кожемякина та ¡н.]. — К., 2000. — 88 с.

2. Бандига Н.В. Атопнний дерматит з позицп педiатра //Здоровье ребенка. - 2008. - №4. - С. 86-89.

3. Боровик Т.е. СпецалЬоваы сумш в профтактиц i лiкуваннi харчовоТ алергiТ у дтей /Т.е.Боровик, С.Г. Макарова, С.Н. Казакова [та ¡н.] //Алергiя у дитини. — 2008. — № 2. — С. 37 40.

4. 1щейкш К.е. Особливост алерпзацп органзму дiтей з атопiчним дерматитом та екземою дитячою //Проблеми екологп та медицини: науково - практичний журнал. -

2007. - Т.11, № 5-6. - С. 15-18.

5. 1щейкн К.е. Особливост анамнезу та супутньоТ патологи, як критерпв верифкацп дiагнозу атопiчний дерматит //Св^ медицини та бюлогп. - 2009. - № 2 (I). -С. 80-84.

6. Конь И.Я. К дискуссии по проблемам вскармливания детей первого года жизни /И.Я. Конь, Е.М. Фатеева, Т.Н. Сорвачева //Педиатрия. — 2003. — № 1. — С. 6974.

7. Ласица О.Л. Алергологя дитячого вку /О.Л. Ласица, Т.С. Ласица, С.М. Недтьська.- КиТв «Книга плюс», 2004. - 106 с.

8. Майданник В.Г. Некоторые проблемные вопросы естественного вскармливания детей первого года жизни с позиций доказательной медицины /В.Г. Майданник, И.С. Смиян //Педиатрия. — 2003. — № 1. — С. 56-63.

9. Майданник В.Г. Проблемы питання природного вигодовування дтей в УкраТн //Здоров'я УкраТни. - 2008. -№18/1. - С. 9-11.

10. Нетребко О.К. Питание грудного ребенка и кишечная микрофлора //Педиатрия. - 2005. - №3. - С.53-67. Нетребко О. К. Обзор статей и материалов по механизмам действия и роли пробиотиков у детей (2007 -2009 г.) //Современная педиатрия - 2009. - №4. - С. 129-133.

11. Няньковський С.Л. Особливост профтактики харчовоТ алергп у дтей /С.Л. Няньковський, О.С. 1вахненко //«Здоровье ребенка» - 2009. - №3 (18). - С.34-38.

12. Няньковський С.Л. Профтактичне i лкувальне харчування дтей раннього вку. — Львш: Кварт, 2005. — 145 с.

13. Отт В.Д. Сучасн дан про роль пребютиив в дитячому харчуванн /В.Д. Отт, Мушч О.М. //Проблеми харчу-вання. —2005. —№2. —С. 30-34.

14. Охотникова Е.Н. Алергический «марш»: связь поколений и эскалация аллергии у детей (лекция) //Современная педиатрия. - 2008. - №4 (21). - С. 190197.

15. Проданчук М.Г. До проблеми безпеки харчування на-селення УкраТни /М.Г., Проданчук В.Л., Корецький, Н.М. Орлова //Проблеми харчування. —2005. —№2. —С. 59.

16. Траверсе Г.М. Основи лкувального харчування дтей раннього вку /Г.М. Траверсе, С.М. Цв^енко, О.В. Горь шна. - Полтава, 2003. - 58С.

17. Шунько Е.Е. Результати монторингу грудного вигодовування немовлят /Е.Е. Шунько, О.Л. Шлемкевич, Т.А. Лехновська //Зб^ник наукових праць спшробтиюв КМАПО ¡м. П.П. Шупика. — КиТв, 2005. — Вип. 11, кн. 2.

— С. 387-398.

18. Марушко Ю.В. Характеристика вигодовування дтей першого року життя в умовах великого мюта /Ю.В. Ма-рушко, О.Д. Московенко, Н.С. Бойко, Г.Г. Шеф //«Здоровье ребенка». - 2007. - №1(4). - С.24-26.

19. Arslanoglu S. Early Intervention a mixture of Prebiotic Oligosaccharides Reduces the Incidence of Allergic Manifestations and Infections during the First Two Years of Life /S. Arslanoglu, G.E.Moro, J.Schmitt //J. Nutr. —

2008. — Vol. 138. — P. 1091-5.

20. Host A. ESPGHAN Committee on Nutrition and ESPACI Committee on Hypoallergenic Formulas. Dietary products used in infants for treatment and prevention of food allergy /A. Host, B.Koletzko, S. Dreborg. i wsp. //Arch. Dis. Child.

— 1999. — Vol. 81. — P. 80-84.

21. Moro G. Мixture of prebiotic oligosaccharides reduces the incidence of atopic dermatitis during the first six months of

npoSAeMH eKOAorii Ta MejHUHHH

age Arslanoglu /G. Moro, S. Stahl, J. Jelinek //Arch. Dis. Child. — 2006. — Vol. 91. — P. 814-903. 22. Muraro A. Dietary prevention of allergic diseases in infants and small children. Part II: Evaluation of methods in allergy prevention studies and sensitization markers. Definitions

and diagnostic criteria for allergic diseases /A. Muraro, S.Dreborg, S. Halken et al. //Pediatr. Allergy Immunol. — 2004. — Vol. 14. — P. 196-205.

Summary

ARTIFICIAL FEEDING AS THE INITIATING AGENT OF ATOPIC DERMATITIS IN CHILDREN K.E. Ishcheikin

Key words: atopic dermatitis, food allergy, artificial feeding, milk formulas

Atopic dermatitis is the chronic allergic disease which develops in persons inclined to atopy, being characterized with recurrence, typical rash, hypersensitivity to specific and nonspecific irritants. In recent years, the incidence frequency of atopic dermatitis in children has increased. One of the reasons is the irrational feeding of children, especially those of early infancy. The early ablactation, artificial feeding, early feeding introduction - all these factors provoke the development of atopic dermatitis. There is a wide range of breast milk substitutes (milk formulas) nowadays. In most cases the modern formulas are made of cow's milk, medical mixes are prepared on the basis of soy proteins and hydrolized proteins. It is essential to differentiate the milk substitutes into two groups: highly adapted, low adapted and partially adapted. However, the risk of atopic dermatitis development in children with artificial feeding is much higher, than in children with natural feeding. Therefore, in recommendations about prevention of this disease the main role is allocated to breast feeding for children of the first year of life.

Higher State Educational Establishment of Ukraine "Ukrainian Medical Stomatological Academy", Poltava

Mamepian Hadiumoe do pedaKuil 08.09.2012p.