CC BY
14
Клш1чна пед1атрт
УДК 613.221-056.3-053.36
НЯНЬКОВСЬКИЙ С.Л., 1ВАХНЕНКО О.С., АОБРЯНСЬКИЙ А.О. Льв/вський нацюнальний медичний ун/верситет ШААРИН О.Г.
АУ«1нститутпедатр'И, акушерства та пнекологн АМН Укра/ни» МАРУШКО Ю.В.
Нацюнальний медичний унверситет ¡м. О.О. Богомольця
особливосл вигодовування
д1тей першого року життя в украТн та його вплив на частоту реакщй харчовоТ пперчутливосп, захворюванють у д1тей перших 2 роюв життя
Резюме. На сьогодш дискусшним залишаеться питання щодо оптимального ежу дитини на момент призначення немодифiкованого коров'ячого молока. Метою нашо'1 роботи було вивчити мож-ливий негативний вплив застосування немодифiкованого коров'ячого молока на першому рощ життя на захворюванють, частоту харчовоI гiперчутливостi й алергiчних реакцш у вiцi 20 мс. У поперечне дослiдження були залученi 5354 доношених дитини вжом в1д 1 до 20 мк. Ретроспектив-ну ощнку показникiв захворюваностi, частоти алергiчних реакцш i харчовоI гiперчутливостi проводили в когортi дтей (1000 о&б), якi були розподiленi у 2 групи залежно в1д типу вигодовування протягом першого року життя. 589 немовлят (11 %) протягом першого року життя отримували немодифiковане коров'яче молоко (основна група). Середнш вiк першого контакту з коров'ячим молоком становив 7,9 ± 1,7 мк. 441 немовля, якi в такий же перюд перебували на грудному або адекватному штучному вигодовуваннi, становили контрольну групу. Загальна частота вияву будь-яких клiнiчних ознак реакцш гiперчутливостi переважала у дiтей з основно'1 групи — 49,26 проти 47,78 % (р = 0,04). У дiтей, якi протягом першого року життя отримували коров'яче молоко, вi-рогiдно частше траплялись кашель (4,26 проти 2,1 %; р = 0,049), блювота (10,1 проти 7,66 %; р = 0,007), дiареi (17,02 проти 11,07 %; р = 0,02). Таким чином, понад 10 % дiтей першого року життя споживають немодифiковане коров'яче молоко, що супроводжуеться вiрогiдним збыьшен-ням частоти рiзноманiтних алергiчнихреакцш, функцюнальних порушень травлення, госпiталiзацiй i прийому ряду медикаментiв до вiку 20 мк.
Ключовi слова: дти раннього вку, харчування, коров'яче молоко, захворюватсть.
Як вщомо, коров'яче молоко використовують для харчування людей протягом тисяч роив, воно входить до складу багатьох харчових продукпв, вважа-еться корисним для людей як молодого, так i похи-лого вшу. Проте все бшьше загострюються дискуси щодо того, у якому ввд доцшьно знайомити дитину з незбираним, немодифшованим коров'ячим молоком, наскшьки його ранне застосування може впли-нути на збшьшення алерпчно! та шшо! соматично! патологи дггей, !хне здоров'я у подальшому та ште-лектуальний розвиток [1, 6, 8].
Бшьшють кра!н свгту не рекомендують застосовува-ти немодифшоване коров'яче молоко у дггей першого
року життя, проте у деяких кра!нах (Канада, Швещя, Дашя) використання коров'ячого молока вважаеться прийнятним з 9- або 10-мюячного вшу [2, 5—7].
Незважаючи на подiбний зовшшнш вигляд, груд-не i коров'яче молоко мають суттево рiзний склад, що унеможливлюе адекватну i повноцшну замшу. Слщ розумгти, що коров'яче молоко — це, по суп, молоко шшого бюлопчного виду, яке не було перед-бачене природою для вигодовування дией людини. Коров'яче молоко мютить ютотно бшьшу кшьшсть бшшв, що можуть бути повноцшними алергенами i формувати реакци харчово! непереносимост й алерги, воно мютить шшу комбшащю жирних кис-
(^торо&ёе ^¿Г/ребёнка
3(24) • 2010 -
лот (бшьший умют насичених жирних кислот i мен-ший — полiненасичених n-6 i n-3 жирних кислот), практично не мютить олiгосахаридiв i рiзноманiтних бiологiчно активних речовин, що сприяють адапта-цГ! та розвитку штестинально! та загально! Гмунно! системи малюка, формуванню адекватного бюцено-зу кишок та харчово! толерантностi, мiстить менше залiза, вiтамiнiв, суттево рiзниться за складом мше-ральних речовин (табл. 1) [1, 2, 8—10].
Важливе значення мае менший умют залiза у коров'ячому молощ порiвняно з грудним, що е важ-ливим фактором розвитку залiзодефiцитно! ане-ми й iнших клiнiчних ознак дефiциту залiза. Крiм того, у рядi робiт було показано, що вигодовування коров'ячим молоком може призводити до мшроско-шчних кровотеч зi слизово! оболонки гастроштес-тинального тракту дией першого року життя [4, 5].
На сьогодш розглядаеться можливiсть зв'язку бшьшого вмiсту проте!ну в коров'ячому молощ та особливостей його складу з розвитком ожирш-ня, шдвищеного артерiального тиску, серцево-судинних, алерпчних захворювань. Невiдповiднiсть бiлкового компонента коров'ячого молока може опосередковано призводити до пригшчення функщ! тимуса, лiмфоцитiв, селезiнки, гшогаммаглобуль немГ!, зниження кiлькостi Т^мфоципв, продукщ! INF, сповiльнення хемотаксису фагоципв, недо-статностi фагоцитозу [1, 3, 8].
Таблиця 1. Вмст основних компонент'^ у 100 мл грудного iкоров'ячого молока (за K.F. Michaelsen et al., 2007)
- Клтт'чна педтатр!я
Надзвичайно важливими е дослщження щодо зв'язку бшпв коров'ячого молока з бшьшим ризи-ком розвитку алерпчних реакцш дитини та дорос-лих. У дiтей першого року життя переважаючими алергенами е рiзнi бiлки коров'ячого молока (понад 30), що мютяться в казе!ш та молочнiй сироватцi (альбумiн, а-лактальбумш, р-лактоглобулш, лак-тоферин тощо). Антигенш властивостi мають гль копроте!ди, молекулярна маса яких становить вщ 18 000 до 40 000 Да. Найбiльшi антигенш властивосп мае термостабшьний Р-лактоглобулш молочно! си-роватки, концентращя якого в коров'ячому молоцi становить близько 3—5 г/л. Всмоктування у травнш системi частково перетравлених частин бшка може призводити до посилення синтезу ^Е, ^Л, ^М та IgG з вiдповiдними клiнiчними ознаками харчово! непереносимость I якщо роль бшшв коров'ячого молока часто вдаеться визначити при розвитку ^Е-залежно! реакци, то роль цих бшпв у стимулюваннi iнших важливих патолопчних реакцiй та захворювань часто залишаеться невизначеною [3, 8].
Окрiм харчових речовин, грудне молоко, як уже зазначалось, мютить чимало шших бiологiчно активних субстанцiй. Останш включають гормони, фактори росту, бюлопчно активнi бiлки, антитiла (sIgЛ), лейкоцити (В- i Т-лiмфоцити, нейтрофiли й макрофаги), ол^осахариди, нуклеотиди, цитокiни тощо. Наявш данi свiдчать про те, що саме щ не-харчовi сполуки забезпечують численнi позитивнi ефекти грудного вигодовування для здоров'я дитини [1, 11].
Результати дослщжень останшх рошв шдтверди-ли можливу патогенетичну роль коров'ячого молока у розвитку таких захворювань, як астма, екзема, кропив'янка, середнш отит, гемосидероз, молоко-асоцшована ентеропатiя, еозинофiльний гастроен-терит, гастроштестинальна кровотеча з дефiцитною анемiею, м^рень, бiль голови, синдром дефiциту уваги з гшерактившстю, хвороба Крона, ревмато!д-ний артрит, цукровий дiабет тощо [3].
Характерною рисою ситуацi'i в Укра!ш е вщсут-нiсть вщповщних епiдемiологiчних дослiджень i вь ропдно! шформаци щодо особливостей вигодову-
Компонент Грудне молоко Коров'яче молоко
Енерпя (кДж) 270-290 270
Енерпя(кКал) 65-70 65
Бток, г 0,9 3,4
Вуглеводи, г 6,7 4,4
Ол^осахариди 1,3 0
Жири, г 3,5 3,5
Кальцм, мг 20-25 116
Фосфор, мг 12-14 93
Натрш, мг 12-25 45
Калiй, мг 40-55 144
Залiзо, мг 0,03-0,09 0
Цинк 0,1-0,3 0,42
Вiтамiн А, мкг 30-60 29
Втамш С, мкг 10 1,2
Втамш D, мкг 0,03 0,1
Вiтамiн Е, мкг 0,2 1,6
Фолieва кислота, мкг 80-140 11
Осмолярнiсть, мосм/л 93 308
2%
25%
25%
□ 0-3 Mic.
■ 4-6 Mic.
□ 7-9 Mic.
■ 10-12 Mic.
■ > 12 Mic.
27%
Рисунок 1. Вковий розподл дтей, залучених у поперечне дослдження
Таблиця 2. Характеристика вигодовування дтей першого року життя
Показник Вiк дiтей у мюяцях
0-3 мiс. 4-6 мю. 7-9 мю. 10-12 мю.
Всього дiтей 1359 1470 1367 1158
Характер вигодовування
Виключно грудне, п (%) 974 (71,7) 748 (50,9) 431 (31,5) 294 (25,4)
Штучне, п (%): 385 (18,3) 722 (49,1) 936 (68,5) 864 (74,6)
— сумЫ, п (%) 371 (96,4) 637 (84,5) 725 (77,5) 612 (70,8)
— виключно коров'яче молоко, п (%) 7(1,8) 14 (1,9) 33 (3,5) 35 (4,1)
— сумш + коров'яче молоко, п (%) 7(1,8) 98 (13,6) 178 (19,0) 217 (25,1)
вання дией перших рошв життя та його впливу на показники здоров'я та розвитку дггей.
Метою нашого дослщження було вивчення осо-бливостей вигодовування дгтей першого року життя, частоти грудного та штучного вигодовування, впливу харчування й застосування немодифшова-ного коров'ячого молока протягом першого року життя на захворювашсть дией перших рошв життя, частоту харчово! гшерчутливосп та алергiчних ре-акцiй.
Матер\ал \ методи
На першому еташ анкетування у поперечне до-слщження були залученi 5354 доношених дитини вшом вiд 1 до 18 мю. (жителi м. Киева, Львова та Львiвськоi областi), вiковий розподш яких наведений на рис. 1.
На другому еташ в ретроспективному когортно-му дослщженш ми оцiнювали показники захворю-ваност й частоту алергiчних реакцiй, харчово! п-перчутливостi у 1000 дгтей iз попередньо! вибiрки, якi були розподшеш у 2 групи залежно вщ типу вигодовування протягом першого року життя. Осно-вну групу становили 529 немовлят, яш протягом першого року життя отримували коров'яче молоко, контрольну групу — 471 дитина, яш у цей перюд
Рисунок 2. Динамка частоти винятково грудного вигодовування (ГВ) й застосування винятково коров'ячого молока (КМ) протягом першого року життя
не отримували немодифшованого коров'ячого молока. Середнш вш дией у групах на момент опиту-вання — 20,22 ± 3,39 мю. та 20,50 ± 2,35 мiс. вщпо-вщно.
Групи статистично вiрогiдно не в^^знялись за середнiм зростом i масою тiла при народженнi, частотою штучного вигодовування й середньою трива-лютю годування груддю.
У робой використаш стандартнi методи описо-вого, порiвняльного й категорiального аналiзу. Попередньо оцшювали характер змiнних (кшькюш, якiснi) i нормальнiсть розподiлу даних. Для безпе-рервних змiнних залежно вщ особливостей !х розподшу розраховували середне та стандартне квадра-тичне вiдхилення (SD).
За умови нормального розподшу даних для по-рiвняння двох груп застосовували ^критерш Стью-дента для незалежних вибiрок. За умови непара-метричного розподшу даних групи порiвнювали за допомогою критерш Манна — У!тш Вщмшносл за номiнальними (категорiальними) змiнними оцшювали за допомогою критерш с2 або точного критерш Фшера. Ум результати вважали вiрогiдними за умови, якщо р > 0,05.
Результати та Тх обговорення
За даними нашого анкетування, ситуащя з груд-ним вигодовуванням у цшому покращуеться. У вiцi 0—3 мю. 71,7 % дiтей знаходились на грудному виго-довуваннi, у ввд 4—6 мiс. — 50,9 %, у ввд 7—9 мiс. — 31,5 %, у вщ 10-12 мю. — 25,4 %. Загалом 589 дiтей (11 %) протягом першого року життя отримували коров'яче молоко. Середнш вш першого контакту з коров'ячим молоком становив 7,9 ± 1,7 мю. Серед 2907 дгтей, якi знаходились на штучному вигодову-ваннi, 89 немовлят (3,1 %) вигодовувалися винятково коров'ячим молоком, 500 дией (17,2 %) — молочни-ми сумшами i коров'ячим молоком. Таким чином, вже у ввд 0-3 мю. 0,7 % дiтей, якi знаходились на штучному вигодовуванш, вигодовувалися винятково коров'ячим молоком, у ввд 4-6 мю. — 1,8 %, у вiцi 7-9 мiс. — 7,1 %, у вод 10-12 мю. — 10,6 %. Ще бiльший вшсоток дiтей отримував адаптованi сумiшi й коров'яче молоко (табл. 2).
оороЬёе ^ОГТрЗЮвна
3(24) • 2010
Клтт'чна пед!атр1я
50
40
30
20
10
Bci реакцм пперчутливосп
Алерпчн1 реакцм на медикаменти
Алерпчш реакцм на cyMiiui
Ihluî anepri4Hi реакцм
Основна група
I Контрольна група
Рисунок 3. Частота алерпчних реакц1й харчовоï пперчутливост й алерпчних реакц1й у дтей основноï
та контрольноï груп (р < 0,05)
т
г H
■
1
Кашель Блювота Д1арея
Основна група ■ Контрольна група
Рисунок 4. Частота еп'зод'т кашлю, блювоти та
д1аре/ у дтей основно/ та контрольно/ груп (р < 0,05)
Вшова динамша частоти грудного вигодовування й застосування винятково коров'ячого молока в хар-чуванш дией першого року життя подана на рис. 2.
Таким чином, незважаючи на покращення ситу-аци з грудним вигодовуванням, близько 11 % дггей протягом першого року життя отримують немодифь коване коров'яче молоко як основне або додаткове харчування.
За нашими даними, загальна частота вияву будь-яких кшшчних ознак реакцш гшерчутливос-п, алерпчних реакцш була достатньо високою в обох групах, хоча i була вiрогiдно вищою у дiтей, яш отримували коров'яче молоко, — 49,26 та 47,78 % (р = 0,04) вщповщно. Щкавим виявився i той факт, що у дией з основно! групи вдвiчi вищою була частота алерпчних реакцш на медикаменти (13,16 % у дией з основно! проти 7,47 % у дгтей iз контрольно! групи; р = 0,002) i на високоадаптоваш сумь ш^ що вони споживали (вiдповiдно 6,38 i 3,43 %; р = 0,02). У дгтей, якi отримували коров'яче молоко, спостериалась тенденцiя до бшьшо! частоти алер-гiчних реакцш на яйця, цитрусов^ фрукти, овоч^
шоколад, рибу, хоча вiдмiнностi були статистично HeBiporin^M^ Ми не виявили вiрогiдних вшмш-ностей мiж групами за частотою алерпчних ознак, пов'язаних 3i споживанням м'яса. Частота шших алерпчних реакцш також була вipoгiднo вищою у дией з основно! групи (14,0 проти 8,9 %; р = 0,01) (рис. 3).
Пopiвнюючи захворювашсть дiтeй основно! й контрольно! груп, ми визначили, що у дггей, яш у своему рацюш протягом першого року життя отримували коров'яче молоко, в1ропдно частше трапля-лись кашель (4,26 проти 2,1 %; р = 0,049), блювота (10,1 проти 7,66 %; р = 0,007), дiаpeï (17,02 проти 11,07 %; р = 0,02) (рис. 4). У дгтей з основно! групи ютотно бшьше було eпiзoдiв гoспiталiзацiй (0,56 ± ± 1,00 проти 0,41 ± 0,76; р = 0,01), курив антибю-тишв (1,23 ± 1,50 проти 1,05 ± 1,19; р = 0,03), сте-ро!дних пpeпаpатiв (0,13 ± 0,72 проти 0,04 ± 0,33; р = 0,007) тощо. КрГм того, у немовлят, як отримували коров'яче молоко, ми зауважили тенденцш до бшьшо! частоти бронхопневмонш, eпiзoдiв свистя-чого дихання, використання антигiстамiнних пре-паpатiв i пробютишв, хоча вшмшносп були ^вГро-гшними.
Таким чином, незважаючи на пропаганду грудного вигодовування й роз'яснення щодо необхшносп використання високоадаптованих сумшей у pазi штучного вигодовування, понад 10 % дгтей першого року життя споживають нeмoдифiкoванe коров'яче молоко, що супроводжуеться в1ропдним збшьшен-ням piзнoманiтних алерпчних реакцш, функцю-нальних poзладiв травлення, частоти гoспiталiзацiй i прийому ряду медикаменпв.
Список л1тератури
1. Харчування дimей раннього eiKy: теорiя i практика / Няньковський С., Добрянський Д., Марушко Ю., 1вахненко О., Шадрин О. — Львiв: Лiга-Прес, 2009. — 288 с.
2. Brown K.H., Dewey K.G., Allen L.H. Complementary Feeding of Young Children in Developing Countries: A Review of Current Scientific Knowledge. — Geneva, World Health Organization (WHO/NUT/98.1), 1998.
3. Cow's Milk Allergy in Children // http://www.nutramed. com/children/kidsmilk.htm
4. Dewey K.G., Brown K.H. Update on technical issues concerning complementary feeding of young children in developing countries and implications for intervention programs // Food Nutr. Bull. — 2003. — 24. — 5-28.
5. Ekhard E. Ziegler. Adverse Effects of Cow's Milk in Infants. Issues in Complementary Feeding // Nestlé Nutr. Workshop Ser. Pediatr. Program. — Vevey: Nestec Ltd.; Basel: Karger AG, 2007. — Vol. 60. — P. 185-199.
6. Kenneth H. Brown. Breastfeeding and Complementary Feeding of Children up to 2 Years of Age. Issues in Complementary
Няньковский С.А., Ивахненко О.С., Аобрянский А.О. Львовский национальный медицинский университет Шадрин О.Г.
ГУ «Институт педиатрии, акушерства и гинекологии АМН Украины» Марушко Ю.В.
Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца
ОСОБЕННОСТИ ВСКАРМЛИВАНИЯ ДЕТЕЙ ПЕРВОГО ГОДА ЖИЗНИ В УКРАИНЕ И ЕГО ВЛИЯНИЕ НА ЧАСТОТУ РЕАКЦИЙ ПИЩЕВОЙ ГИПЕРЧУВСТВИТЕЛЬНОСТИ, ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ У ДЕТЕЙ ПЕРВЫХ 2 ЛЕТ ЖИЗНИ
Резюме. На сегодняшний день дискуссионным остается вопрос относительно оптимального возраста ребенка на момент назначения немодифицированного коровьего молока. Целью нашей работы было изучить возможное отрицательное влияние применения немодифицированного коровьего молока на первом году жизни на заболеваемость, частоту пищевой гиперчувствительности и аллергических реакций в возрасте 20 мес. В поперечное исследование были включены 5354 доношенных ребенка от 1 до 20 мес. Ретроспективную оценку показателей заболеваемости, частоты аллергических реакций и пищевой гиперчувствительности проводили в когорте детей (1000 лиц), которые были распределены в 2 группы в зависимости от типа вскармливания в течение первого года жизни. 589 младенцев (11 %) в течение первого года жизни получали немодифицированное коровье молоко (основная группа). Средний возраст первого контакта с коровьим молоком составлял 7,9 ± 1,7 мес. 441 младенец, которые в такой же период находились на грудном или адекватном искусственном вскармливании, составили контрольную группу. Общая частота проявления любых клинических признаков реакций гиперчувствительности преобладала у детей из основной группы — 49,26 против 47,78 % (р = 0,04). У детей, которые в течение первого года жизни получали коровье молоко, достоверно чаще встречались кашель (4,26 против 2,1 %; р = 0,049), рвота (10,1 против 7,66 %; р = 0,007), диареи (17,02 против 11,07 %; р = 0,02). Таким образом, более 10 % детей первого года жизни получают немодифицированное коровье молоко, что сопровождается достоверным увеличением частоты различных аллергических реакций, функциональных нарушений пищеварения, госпитализаций и приема ряда медикаментов до возраста 20 мес.
Ключевые слова: дети раннего возраста, питание, коровье молоко, заболеваемость.
18
Feeding//Nestlé Nutr. Workshop Ser. Pediatr. Program. — Vevey: Nestec Ltd.; Basel: Karger AG, 2007. — Vol. 60. — P. 1-13.
7. Kramer M.S., Kakuma R. The Optimal Duration of Exclusive Breast Feeding: A Systematic Review. — Geneva: World Health (Organization, 2002.
8. Pediatric Nutrition in Practice / Ed. by B. Koletzko. — Basel: Karger, 2008. — P. 305.
9. World Health Organization and UNICEF: Global Strategy for Infant and Young Child Feeding. — Geneva: World Health Organization, 2003.
10. World Health Organization: Indicators for Assessing Breast Feeding Practices. — Geneva: World Health Organization, 1991.
11. WHO Collaborative Study Team on the Role ofBreastfeeding on the Prevention of Infant Mortality: Effect of breastfeeding on infant and child mortality due to infectious diseases in less developed countries: a pooled analysis // Lancet. — 2000. — 355. — 451-455.
OTpuMaHO 20.05.10 □
NyankovskyyS.L., Ivakhnenko O.S., DobryanskyyD.O. Lviv National Medical University Shadrin O.G.
SI «Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology AMS of Ukraine» Marushko Yu.V.
National Medical University named after O.O. Bogomolets, Ukraine
PECULIARITIES OF INFANT FEEDING IN UKRAINE AND ITS INFLUENCE ON RESPONSE RATE OF FOOD HYPERSENSITIVITY, MORBIDITY IN CHILDREN OF 2 FIRST YEARS OF LIFE
Summary. Nowadays an optimal age at which unmodified cow's milk could be introduced into the baby's diet remains contradictory. The aim of our study was to estimate the possible negative influence of administration of unmodified cow's milk during infancy on morbidity, incidence of food hypersensitivity and allergic reactions at 20 months of age. 5354 term infants aged of 1—20 months were enrolled into the cross-sectional study. Retrospective evaluation of morbidity, incidences of food hypersensitivity and allergic reactions was done in a selected cohort of 1000 babies who were divided into 2 groups depending on their nutrition during the first year of life. 589 infants (11 %) received unmodified cow's milk during the first year of life (the main group). The average age of the first contact with cow's milk was 7.9 ± 1.7 months. 441 infants who during the same period were breastfed or received adequate milk formulas were included into the control group. The overall incidence of any clinical signs and hypersensitivity reactions was higher in babies from the main group — 49.26 vs 47.78 % (p = 0.04). Incidence of cough (4.26 vs 2.1 %; p = 0.049),vomiting (10.1 vs 7.66 %; p = 0.007), and diarrhoea (17.02 vs 11.07 %; p = 0.02) was also higher in babies who received cow's milk in infancy. In conclusion, above 10 % of infants take unmodified cow's milk that leads to increase of incidence of different allergic reactions, functional gastrointestinal disorders, hospitalizations and administration of some medications by the age of 20 months.
Key words: infants, nutrition, cow's milk, morbidity.
