CC BY
19
Реферат
ОПРЕДЕЛЕНИЕ КЛИНИКО-БИОХИМИЧЕСКИХ ОСОБЕННОСТЕЙ ТЕЧЕНИЯ ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ СЕРДЦА, В СОЧЕТАНИИ С РЕНОПАРЕНХИМАТОЗНОЙ АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИЕЙ У ЖЕНЩИН И МАТЕМАТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА РЕЗУЛЬТАТОВ . Ефименко А.В.
Ключевые слова: ишемическая болезнь сердца, ренопаренхиматозная артериальная гипертензия, дислипидемия, комбинированная гиполипидэмическая терапия.
Ишемическая болезнь сердца и артериальная гипертензия остаються основными причинами инвалидности и смертности в Украине. В статье приведены современные данные о клинико-биохимических особенностях течения ишемической болезни сердца, в сочетании с ренопаренхима-тозной артериальной гипертензией у женщин и комбинированной гиполипидемической терапии.
Summary
DEFINITION OF CLINICAL AND BIOCHEMICAL PECULIARITIES OF CLINICAL COURSE OF CORONARY ARTERY DISEASE, ASSOCIATED WITH RENOPARENHIMAL ARTERIAL HYPERTENSION IN WOMEN AND MATHEMATICAL PROCESSING OF RESULTS Yefimenko A.V.
Key words: coronary artery disease, renoparenchimal arterial hypertension, dyslipidemia, œmbined hypolipidemic therapy.
Coronary artery disease and arterial hypertension are the principal cause of disability and death in Ukraine. This article presents the latest data of the clinical and biochemical features of coronary artery disease, associated with renoparenchimal arterial hypertension in woman and combined hypolipidemic therapy.
УДК 616-056.3:613.287.5]-053.3/.4 1вахненко О.С., Яворська М.О.
ВПЛИВ РАННЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ НЕМОДИФ1КОВАННОГО КОРОВ'ЯЧОГО МОЛОКА НА ЧАСТОТУ ХАРЧОВО1 Г1ПЕРЧУТЛИВОСТ1 ТА АЛЕРГ1ЧНИХ РЕАКЦ1Й У Д1ТЕЙ ПЕРШИХ ТРЬОХ РОК1В ЖИТТЯ
Львiвський нацюнальний медичний утверситет iм. Данила Галицького
На сьогодтшнш день жнуе багато питань щодо використання немодифтованого коров ячого молока у дтей перших ротв життя. Метою нашог роботи було вивчити можливий вплив ранньо-го застосування немодифтованого коров ячого молока в перш{ три роки життя на частоту харчовог гтерчутливост{ г алерг{чних реакцш у дтей. Показано, що у дтей, як{ вживали коров я-че молоко в ранньому вщ{, {статно збшьшуетъся загальна кшькжть алерг{чних реакцш, прояв{в харчовог алергИ, обструктивних бронх1т1в, госттал{зацш. У звязку з цим, можна зробити ви-сновок, що ранне введення немодифтованого коров ячого молока у харчування дтей не тшьки на першому, а й на другому роц{ життя збшьшуе реакцп харчовог гтерчутливост{ г алерг{чт реа-кцгг.
Ключов1 слова: д1ти раннього в1ку, харчування, коров'яче молоко,
Харчовi звички, що сформувались у ранньому дитинств^ супроводжують нас усе життя. Важко уявити рацюн дитини без молока. Для УкраТ'ни традицшним е вживання коров'ячого молока i як складовоТ багатьох страв, i як само-стшний харчовий продукт, який вважаеться ко-рисним для оаб будь-якого вку.
На сьогодтшнш день юнуе багато дискусш щодо вку, в якому введення немодифтованого коров'ячого молока (НКМ) принесе максимум ко-рист для дитини, насктьки його ранне застосування може впливати на виникнення соматич-них, шфекцшних та алерпчних захворювань у дь тей, на 'хне подальше здоров'я, фiзичний та ш-телектуальний розвиток.
Згщно даних вчених бвропейського регюну ВООЗ, коров'яче молоко (КМ) можна безпечно вводити в рацюн дитини шсля 12 мюячного вку, а переваги модифкованого молока не доведет [3, 6, 7]. На думку шших, наприклад Французько-го Товариства педiатрil та НацюнальноТ програ-ми харчування й охорони здоров'я Францп, КМ не пщходить для д^ей цього вку, тому слщ ре-комендувати модифковане коров'яче молоко,
захворюванють.
яке вони називають «молоком росту» (МР). [3, 4, 5] Осктьки йдеться про обговорення переваг i недолив КМ та МР, практично неможливо вико-ристовувати прийом типу "медицина, основана на доказах", що базуеться головним чином на рандомiзованих кл^чних випробуваннях. На-жаль, ця доказова база практично не пщходить для бтьшосп тем вщносно харчування. Доволi часто вщсутнють обфунтованих i авторитетних рекомендацш щодо використання коров'ячого молока i спе^альних молочних продук^в на-штовхуе лiкарiв, спецiалiстiв охорони здоров'я i батьш до думки, що вибiр КМ/МР не мае великого значення. Проте все бтьше накопичуеться аргумент, що використання КМ для д^ей вiд 1 до 3 рош е незаперечним фактором невщповщ-ност Т'х харчового споживання порiвняно з реко-мендованим денним споживанням, як не можуть бути адекватно вщкориговаш шляхом вживання немолочних продуктiв. Власне тому вживання НКМ шсля 1 року е типовим для харчування бн льшост д^ей. Доведено, що ранне споживання коров'ячого молока мае ктька патолопчних ме-ханiзмiв, як можуть дiяти синергiчно, посилюючi
Актуальт проблеми сучасно! медицини
небажанi наслщки. [1, 2] Хоча зовнiшня схожють грудного i коров'ячого молока може ввести в оману, слщ розум^и, що це продукти рiзних бю-логiчних видiв, якi суттево в^зняються. Грудне молоко вiдноситься до групи альбумшових, тодi як коров'яче - до казе'нових. Казе'н i бтки мо-лочно' сироватки - це потенцшы алергени i фак-тори формування реакцп харчово' пперчутливо-стк Найбiльш вираженi антигеннi властивостi мае термостабтьний в-лактоглобулiн молочно' сироватки, концентра^я якого у коров'ячому молоцi становить близько 3-5 г/л. Всмоктування у травнш системi частково перетравлених час-тин бтку може призводити до посилення синтезу 1дЕ, 1дА, 1дМ та IgG, з вщповщними клiнiчними ознаками харчово' непереносимостi. I якщо роль бтш коров'ячого молока часто вдаеться визна-чити при розвитку 1дЕ залежно' реакцп, то роль цих бтмв у стимулюванн iнших важливих пато-логiчних реакцш та захворювань часто залиша-еться невизначеною. КМ мiстить iншу комбшацш жирних кислот (бiльший вмiст насичених жирних кислот i менше полiненасичених п-6 i п-3 жирних кислот), практично не мютить олiгосахаридiв, як е невiд'емним фактором для формування киш-ково' мiкробiоти та розвитку штестинальноТ та загально' iмунноТ системи малюка, формуванню адекватного бiоценозу кишок та харчово' толе-рантностi.
Важливе значення мае менший вмiст залiза у коров'ячому молоцi, порiвняно з грудним, що важливим фактором розвитку залiзодефiцитноТ анемп i iнших кшшчних ознак дефiциту залiза. Значний вмют кальцiю i казе'ну в коров'ячому молоц додатково порушуе всмоктування залiза в кишкiвнику, посилюючи його нестачу. Надли-шок бiлку i мшеральних речовин навантажуе ни-рки, змушуючи 'х посилено працювати i видтяти бiльше рiдини.
У подальшому, невщповщнють складу коров'ячого молока фiзiологiчним потребам дити-ни може сприяти розвитку ожиршня, пщвищено-го артерiального тиску, серцево-судинних, алер-гiчних захворювань. Все бтьше даних говорить, що розвиток багатьох захворювань у дорослому вiцi тюно пов'язаний з характером харчування на першому роцi життя. [3]
В УкраМ на даний час вщсуты достовiрнi данi епщемюлопчних дослiджень щодо особливостей вигодовування дггей перших рокiв життя та його впливу на показники здоров'я i розвитку дп~ей.
Мета дослiдження
Вивчення особливостей вигодовування, зок-рема вивчення впливу застосування немодифн кованого коров'ячого молока (НКМ) у д^ей пер-
ших трьох рош життя на частоту харчово' ппер-чутливостi та алерпчних реакцiй.
Матерiал та методи
На першому етап анкетування у поперечне дослщження були залученi 5354 доношених дь тей, вiком вщ 1 до 18 мiс. (жителi м. Киева, Львова та ЛьвiвськоТ обласл), у яких визначався характер та особливост харчування на першому
1 другому роцi життя.
На другому етапi у ретроспективному когорт-ному дослщжены ми оцiнювали показники час-тоти алергiчних реакцiй, харчово' пперчутливос-тi у 1000 дiтей з попередньо' вибiрки у вiцi 20 мь сяцiв, якi були розподтеш у 2 групи залежно вщ типу вигодовування протягом першого року життя (471 дитина, як отримували i 529 немовлят, як не отримували немодифiковане коров'яче молоко).
На третьому етап дослiдження ми провели аналiз частоти алергiчних реакцiй i реакцiй п-перчутливостi, роздiливши д^ей з попередньо' вибiрки на 3 групи. 1 групу склали 135 немовлят, як протягом першого i другого року життя не отримували немодифковане коров'яче молоко,
2 групу склали 471 дитина, як почали приймати коров'яче молоко на першому роц життя i 3 групу склали 394 дитини, як почали отримувати немодифковане коров'яче молоко на другому роц життя. Середнш вк дiтей у групах на момент опитування був бтя 20 мю.
На четвертому еташ дослщження ми провели аналiз частоти алерпчних реакцш i реакцiй п-перчутливостi дiтей з попередньо' вибiрки, якi були роздiленi на 3 групи у вiцi 3х рокв. 1 групу склали 135 немовлят, як протягом першого i другого року життя не отримували немодифко-ване коров'яче молоко, 2 групу склали 471 дитина, як почали приймати коров'яче молоко на першому роц життя i 3 групу склали 394 дитини, як почали отримувати немодифковане коров'яче молоко на другому роц життя. Ктьксть д^ей у виборцi дещо зменшилась через втрату контак^в iз батьками або 'х вiдмову вщ опиту-вання.
Аналiз проводився методом телефонного опитування батькв з використанням спе^ально розроблено'анкети.
У роботi використан стандартнi методи опи-сового, порiвняльного i категорiального аналiзу. Попередньо оцшювали характер змiнних (кльк-снi, яксш) i нормальнiсть розподiлу даних. Для безперервних змшних залежно вiд особливостей 'х розподiлу розраховували середне i стандарт-не квадратичне вiдхилення (SD).
За умови нормального розподiлу даних для
порiвняння двох груп застосовували ^критерш Стьюдента для незалежних вибiрок. За умови непараметричного розподту даних групи порiв-нювали за допомогою критерш Мана-Уiтнi. Вщ-мiнностi за номшальними (категорiальними) змiнними оцiнювали за допомогою критерш %2 або точного критерш Фiшера. Усi результати вважали достовiрними за умови, що р<0,05.
Результати та 1х обговорення
На першому етапi анкетування у поперечне дослщження були залученi 5354 доношених дн тей, вiком вiд 1 до 18 мю. (жителi м. Киева, Львова та ЛьвiвськоТ областi), вiковий розподт яких представлений на рис.1.
21%
250/с
25%%
□ 0-3 мк
□ 4-6 мк
□ 7-9 мiс
□ 10-12 мк
□ > 12 мк
27%%
с. 1 Вковий розподл дтей, залучених у поперечне дослiдження.
Ри
На другому еташ у ретроспективному когорт-ному дослщженн ми оцшювали показники час-тоти алерпчних реакцiй, харчовоТ пперчутливос-тi у 1000 д^ей з попередньоТ вибiрки, якi були розподiленi у 2 групи залежно вщ типу вигодову-вання протягом першого року життя. За нашими даними загальна частота вияву будь-яких кшшч-них ознак реакцш гтерчутливосп, алергiчних реакцiй була достатньо високою в обох групах, хоча i була достовiрно вищою у дiтей, якi отри-мували коров'яче молоко - 49,26% та 47,78% (р=0,04), вщповщно. Цiкавим виявився i той факт, що у д^ей з основноТ групи вдвiчi вищою була частота алергiчних реакцш на медикаменти (13,16% у д^ей з основноТ проти 7,47% у д^ей з контрольно! групи; р=0,002) i на високоадапто-ванi сумЫ, якi вони споживали (вiдповiдно 6,38% i 3,43%; р=0,02). У дiтей, якi отримували коров'яче молоко, спостер^алась тенденцiя до бтьшоТ' частоти алерпчних реакцш на яйця, ци-трусов^ фрукти, овочi, шоколад, рибу, хоча вщ-мiнностi були статистично невiрогiдними. Ми не виявили достовiрних вщмшностей мiж групами за частотою алерпчних ознак, пов'язаних зi спо-живанням м'яса. Частота шших алергiчних реакцш також була достовiрно вищою у д^ей з основноТ групи (14,0% проти 8,9% вщповщно; р=0,01) (рис.2).
Рис. 2 Частота алергiчних реак^й харчовоТ гперчутливо-т й алергЧних реакцш у дiтей основноТ та контрольноТ груп ( р<0,05).
На третьому еташ дослщження ми провели аналiз частоти алерпчних реакцш i реакцш п-перчутливосп, роздтивши д^ей з попередньоТ вибiрки на 3 групи. 1 групу склали 135 немовлят, якi протягом першого i другого року життя не отримували немодифковане коров'яче молоко, 2 групу склали 471 дитина, як почали приймати коров'яче молоко на першому роц життя i 3 групу склали 394 дитини, як почали отримувати немодифковане коров'яче молоко на другому роц життя.
За нашими даними загальна частота вияву будь-яких кл^чних ознак реакцш пперчутливос-тi, алергiчних реакцiй була достатньо високою в уах групах, проте достовiрно вищою у д^ей, якi у своему рацiонi на 1 або 2 роц життя мали НКМ. Так у д^ей, як взагалi не отримували НКМ, частота таких проявiв сягала 40,74%, в груш дь тей, як почали отримувати НКМ на 1 роц життя - 43,74%, в груш д^ей, якi почали отримувати НКМ на 2 роц життя - 50,76% (р=0,048).
Оцiнюючи, за даними анкетування батькв, частоту харчовоТ алергп, ми визначили iстотне збтьшення патологiчних реакцiй на харчовi продукти у д^ей, якi отримували НКМ як на першому, так i на другому роц життя. Якщо серед д^ей 1 групи алерпчш реакцiТ на харчовi продукти спостер^алися у 17,04%, то в 2 груш у 49,26%, в 3 груш у 51,52% (р<0,001). Як можна побачити з наведених даних, спостер^аеться певна тенден^я до збтьшення частоти алерпчних реакцш на Тжу протягом 2 року життя д^ей, як почали отримувати коров'яче молоко.
Враховуючи, що д^и, як практично досягли 2-рiчного вку, споживають достатню кiлькiсть рн зномаштних продуктiв, ми провели аналiз частоти алерпчних реакцш на конкретн харчовi продукти. Достовiрну вщмшнють за частотою харчовоТ алерги ми отримали у дiтей 1, 2, 3 груп при вживанн яець (2,22% проти 8,49% i 10,41%; р=0,013), цитрусових (6,67% проти 19,96% i 18,78%; р=0,001), шоколаду (2,96% проти 13,61% i 14,5%; р=0,002).
Достовiрно рiдше, у д^ей, якi не отримували НКМ (1 група), спостер^ались алергiчнi реакцiТ на прийом медикамент (4,44% проти 13,16% i 8,38%; р=0,004) (рис. 3).
Актуальт проблеми сучасно!" медицини
60 50 40 30 20 10
Алерпя,вся
Харчова алерпя
Алерпя на медикамента
1.
3.
■ 1 гр (без НКМ) И2 гр (НКМ до 1 р) П3 гр (НКМ гасля 1 р)
Рис.3 Частота алергiчних реакцй у дiтей, залежно вiд термну введення коров'ячого молока (р<0,05).
В той же час ми не отримали достовiрноТ вщ-мшносп за частотою алергiчних реакцш у дiтей в групах спостереження на вживання фрук^в, овочiв, риби i м'яса, хоча тенденцiя до збть-шення несприятливих реакцiй на ц харчовi про-дукти спостер^алась у дiтей 2 i 3 групи.
У д^ей, якi не отримували НКМ на 1 i 2 роцi життя (1 група), достовiрно рiдше, порiвняно з дпъми 2 i 3 груп, спостер^ався алергiчний висип на обличчi (10,37% проти 39,87% i 36,8%; р<0,001) i на всьому тiлi (8,89% проти 18,72% i 19,29%; р=0,014).
У своТ'х дослiдженнях ми отримали достовiр-ну вiдмiннiсть в групах спостереження за частотою дiарей (4,48% проти 17,2% i 13,23% (р=0,014), вiдповiдно) i недостовiрну тенденцш до бшьшоТ частоти у д^ей 2 i 3 груп епiзодiв кашлю, нудоти, дiарей, як супроводжувалися температурою, закрепiв.
На четвертому еташ дослiдження середнiй вк дiтей, на момент опитування в групах дослн дження не в^знявся (для 1 групи - 32,63±2,55 мiс, 2 групи - 32,69±2,82, 3 групи - 33,13±2,66 (р>0,05).
При аналiзi ситуаци в групах протягом 3-го року життя ми визначили, що за загальною частотою алерпчних реакцш не було ютотноТ рiзницi мiж дiтьми 1 i 2 груп спостереження (38,24% та 41,78%, р=,51), проте спостер^алась iстотна рiз-ниця (на меж1 достовiрностi) мiж показниками 1 i 3 групи (38,24% та 49,84%, р=,04) та мiж показниками 2 та 3 груп (41,78% та 49,84%, р=,03).
Аналiзуючи частоту харчовоТ алерги ми також
Реферат
ВЛИЯНИЕ РАННЕГО ИСПОЛЬЗОВАНИЯ НЕМОДИФИЦИРОВАННОГО КОРОВЬЕГО МОЛОКА НА ЧАСТОТУ ПИЩЕВОЙ ГИПЕРЧУВСТВИТЕЛЬНОСТИ И АЛЛЕРГИЧЕСКИХ РЕАКЦИЙ У ДЕТЕЙ ПЕРВЫХ ТРЕХ ЛЕТ ЖИЗНИ Ивахненко О.С., Яворская М.О.
Ключевые слова: дети раннего возраста, питание, коровье молоко, заболеваемость.
На сегодняшний день существует много вопросов относительно использования немодифициро-ванного коровьего молока у детей первых лет жизни. Целью нашей работы было изучить возможное влияние раннего применения немодифицированного коровьего молока в первые три года жизни на частоту пищевой гиперчувствительности и аллергических реакций у детей. Показано, что у детей, которые употребляли коровье молоко в раннем возрасте, существенно увеличивается общее количество аллергических реакций, проявлений пищевой аллергии, обструктивных бронхитов, госпитализаций. В святи с этим, можно сделать вывод, что раннее введение НКМ в питание детей не только на первом, но и на втором году жизни увеличивает реакции пищевой гиперчувствительности и аллергические реакции.
не визначили ютотно'Г р1зниц1 м1ж показниками д1тей 1 i 2 груп (29,41% та 33,15%, р=,47), проте зауважили ютотну р1зницю м1ж показниками 1 i 3 груп (29,41% та 42,32%, р=0,02) та м1ж показниками 2 та 3 груп (33,15% та 42,32%, р=,03). При оц1нц1 локал1зацп алерпчного висипу визначено, що у д1тей, як1 в своему харчуванш отримували НКМ (як на 1-му, так i на 2-му роц1 життя), ютот-но частше висип спостер1гався на обличчк У д1-тей, як1 отримували коров'яче молоко, спостерн галась тенденц1я до бтьшо'Г частоти алерпчних реакцш на яйця, цитрусов!, фрукти, овоч1, шоколад, рибу, хоча вщмшносп були статистично не-в1рогщними.
Висновок
Таким чином, на пщстав1 проведених дослн джень можна зробити висновок, що вживання немодиф1кованого коров'ячого молока в харчуванш д1тей раннього в1ку збтьшуе ризик розвит-ку харчово'1 пперчутливосп та алерпчних реакцш у д1тей перших трьох рок1в життя. Для уточнення характеру впливу КМ на стан здоров'я д1тей перших 3 рок1в життя необхщним е проведення подальших р1зноман1тних, в тому числ1 м1жнаро-дних мультицентрових дослщжень.
Л^ература
Няньковський С.Л. Особливост1 вигодовування д1тей першого року життя в УкраТш та його вплив на частоту реакцш харчовоТ пперчутливост1, захворюваност1 у д1тей перших 2 роюв життя / С.Л. Няньковський, Д.О.Добрянський, О.Г. Шадрш., Ю.В. Мару-шко // Здоровье ребенка.- 2010. - № 3 (24). - С. 14-18. Няньковський С.Л. Проблеми харчування д1тей раннього в1ку / С.Л. Няньковський, О.С.1вахненко, Д.О.Добрянський // Здоровье ребенка. - 2010. - №4 (25). - С. 24-26.
Няньковський С.Л. Вплив раннього споживання корового молока на стан здоров'я д1тей третього року життя / С.Л.Няньковський, О.Г.Шадрин, О.С.1вахненко,
Д.О.Добрянський // Здоровье ребенка. - 2011. - №3 (30). - С.31-34.
Ghisolfi J. Comite de nutrition de la Societe fransaise de pédiatrie Lait de vache ou lait de croissance : quel lait recommander pour les enfants en bas âge (1-3 ans)? Cows' milk or growing-up milk: What should we recommend for children between 1 and 3 years of age? / J. Ghisolfi, M. Vidailhet, M. Fantino // Archives de pédiatrie. - 2011. - V. 18, №4. - P. 355-358.
Pediatric Nutrition in Practice / Ed. by B.Koletzko. - Basel : Karger, 2008. - 305 р.
The WHO Child Growth Standards. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : URL : http://www.who.int /childgrowth/standards/en/index.html. - Назва з екрана. Cow's Milk Allergy in Children [Електронний ресурс]. - Режим доступу : URL : http://www.nutramed.com/children/kidsmilk.htm - Назва з екрана.
5.
7.
0
Summary
EFFECT OF EARLY USE OF UNMODIFIED COW'S MILK ON INCIDENCE RATE OF FOOD HYPERSENSITIVITY AND ALLERGIES
IN CHILDREN OF FIRST THREE YEARS OF LIFE
Ivakhnenko O.S., Yavorska M.O.
Key words: toddlers, nutrition, cow's milk, incidence rate.
Nowadays there are a lot of problems referring to the use of unmodified cow's milk for feeding infants. Therefore our research was aimed to study the possible effect of unmodified cow's milk during the first 3 years of life on the incidence rate of food hypersensitivity and allergies in children, It was shown that the total number of allergic reactions, food allergy manifestations, episodes of obstructive bronchitis and hospitalizations was higher in children who had been fed with cow's milk. It allows to conclude the early introduction of unmodified cow's milk into baby's diet not only during the first year of life but later leads to increase of hypersensitivity reaction incidences.
УДК 614:616.127.14
1щейкЫа Ю. О. 1щейкЫ К. €.
ШТЕГРАЛЬШ СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧН1 ТА СОЦ1АЛЬНО-ПСИХОЛОПЧН1 ФАКТОРИ РИЗИКУ ВИНИКНЕННЯ СЕРЦЕВО-СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматолопчна академiя», м. Полтава
У данш робот{ була проведена оцтка рол{ середньор{чного подушного прибутку та забезпечетсть житлоплощею, як ттегральних фактор{в формування патологи серцево-судинног систе-ми. Були проанал{зоват р{вт життя 330 Ымей (подушний прибуток та забезпечетсть житлоплощею), показник задоволеност{ сощально-побутовими умовами. В ход{ досл{дження виявлено що при зменшент середньор{чного подушного прибутку р{вень захворюваност{ збшьшуеться та навпаки. Також визначено що частота виникнення хвороб системи кровообку серед груп насе-лення, що проживають в некомфортних житлово-побутових умовах вища, нж серед тих, хто мешкае у комфортних умовах.
Ключов1 слова: серцево-судинж захворювання, фактори ризику, населения, подушний прибуток, забезпечетсть житлоплощею
Вступ
Аналiз численних наукових праць як зокрема в^чизняних, так i зарубiжних авторiв свщчить, що споаб життя людини в цтому та рiзнi його складовi в^фграють суттеву роль у виникненш та розвитку серцево-судинних захворювань [1- 4]. Проте ц дат е досить розрiзненими та супереч-ливими [5,6]. До цього часу залишаеться недо-статньо вивчена диференцшована стушнь пато-лопчноТ значущост со^ально-побутових факто-рiв у детермшаци патологи оргашв кровооб^у в сучасних умовах.
Мета роботи
Провести оцшку ролi середньорiчного подушного прибутку та забезпеченост житлоплощею як ттегральних факторiв формування патологи серцево-судинноТ системи.
Об'ект та методи дослвдження
Даш табл.1 свщчать, що паралельно з падш-
ням протягом 12 рокв (1986-1998 рр.) подушного прибутку населення i прогресивним зростан-ням у суспшьсга безроб^тя зростала частота первинно'Т захворюваност населення на 1ХС, ГХ та стенокардю Особливо виразно збтьшувала-ся частота випадкв ГХ i 1ХС. Подiбна залежнють показникв захворюваност населення на хворо-би системи кровооб^у вщ економiчних показни-кв зумовлюеться двома факторами: рiзким па-дшням якост життя населення i рiзким збть-шенням стресорноТ напруги в сусшльств^ що е чинниками, як, як вiдомо, здатнi виступати пус-ковим механiзмом виникнення i розвитку хвороб системи кровообiгу.
Зазначена залежнють мiж динамiчними про-цесами захворюваност та економiчним становищем населення шдтверджуеться порiвняль-ними показниками серцево-судинноТ захворюва-ностi населення з максимальним i мiнiмальним рiвнем подушного прибутку.
Таблиця 1
Пор1вняльна динамка показниюв захворюваностi населення на хвороби системи кровообiгу та соцiально-психологiчного стану первинних хворих
Роки Динамка падшня подушного прибутку, % Динамка зростання безроб^я, % % Коеф^ент тривожносп, % Динамка зростання iшемiчноТ' хвороби серця Динамiка зростання пперто-шчноТ' хвороби Динамiка зростання сте-нокардп
в показни-ках наочно- CTi, % % у випадках на 10 000 населення в показниках наочностi, % % у випадках 10 000 населення в показни-ках наочно-стi, % % у випадках на 10 0000 населення
1986 100,0 0,0 <10,0 100,0 49,6±5,0 100,0 56,0±6,4 100,0 14,0±2,0
1990 87,0 25,0 >25,0 134,1 66,4±4,0 t=2,6 161,4 90,4±7,2 t=3,6 17,0 23,8±2,5 t=3,1
1994 61,0 35,0 >40,0 161,1 79,8±4,5 t=2,2 203,8 114,1±7,0 t=2,4 220,7 30,9±2,0 t=2,2
1998 45,0 51,0 >50,0 201,4 99,9±7,0 t=2,4 260,5 145,9±8,0 t=3,0 255,7 35,8±1,8 t=2,1
