CC BY
28
УДК: 616-036.22:57.083.32-053.2/.5 Бубир Л. М.
ЕП1ДЕМ1ОЛОГ1ЧНО-ЕТ1ОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ ХАРЧОВО1 АЛЕРГИ
УкраТнська медична стоматолопчна академiя, м. Полтава
В статт/ представлений сучасний стан проблеми харчовоУ алерг'УУ в дитячй популяц'УУ. На основ/ даних багатьох наукових праць в'домих експерт'т наведен приклади щодо розповсюдженост/ харчовоУ алерг'УУ серед дитячого та дорослого населення. В'дображено мсце харчовоУ алерг'УУ в структур'! алергопатолог'УУ. Серед причин в'дсутност'! достов'рно!' еп/дем/олог/чно!' характеристики вид-ляють в'дсутн'сть чткого д'агностичного алгоритму та едино!' класиф 'кацИ харчовоУ алергП, що в свою чергу призводить до несвоечасного встановлення д'агнозу та в'дстрочених терапевтичних заход/'в. Зроблено акцент на неспециф1'чност1' та багатогранност'! кп1'н1'чно!' симптоматики, яка також може утруднювати вериф/'кац/'ю д'агнозу. Розглянуто основн фактори ризику розвитку харчовоУ алерг 'УУ та вид'лен'! найбльш причино-значимi харчов/ алергени. До продукт'т з найбльш ви-раженими алергенними властивостями в'дносять молоко, яйця, пшеницю, сою, арахс, горiхи, рибу та морепродукти. Сучасн можливост'! молекулярноУ д'агностики дозволяють видлити основн компоненти алергенiв продукт'т харчування та перехресноУ алерг 'УУ з пилком рослин та тваринним блком. Найчастше алергенами виступають простi та складн!' блки (глiкопроте'y'ни, гаптени, по-лпептиди) харчових продукт'т, як мають р'зн'! функцюнальнi характеристики. В робот'! наголоше-но на ретельному п'дход! до диферен^йно'У д 'агностики ютинно'У харчовоУ алерг 'УУ в 'д псевдоалерг'ч-них реакцй. В данш статт'! проанал/'зовано м'юце хронiчних захворювань шлунково-кишкового тракту в розвитку сенсиб'л'зацУУ та реалiзацi!' алергiчного запалення. Встановлено необх'дшсть удо-сконалення д 'агностичних та терапевтичних заход 'т з метою покращення якост'! життя пацен-т'т.
Ключов1 слова: д1ти, харчова алерпя, алергени, продукти харчування, фактори ризику, еглдемюлопя.
Робота виконана в рамках науково-дослiдно!' роботи кафедри педiатрi!' №2 «Вивчення патогенетичних механiзмiв реалiзацi!' найбльш поширених захворювань дитячого вку, оптимiзацi!' дiагностики та лкування» 2017-2021 рр. (№ держреестрацп 0117и004683). '
На думку багатьох науков^в, XXI стол^тя стане шком алерголопчних захворювань. На сьогодн вщомо близько 20 тис. алергешв, кть-кють яких з кожним роком с^мко зростае [Кузнецова Л.В., 2016]. За л^ературними даними, частка алерголопчноТ патологи у рiзних краТнах коливаеться вщ 10 до 40 %. Хоча, насправд^ останн результати, отриман в ходi цтеспрямо-ваних дослщжень, значно перевищують наведен цифри. Серед алерголопчних захворювань значний вщсоток припадае на харчову алерпю (ХА) [1,2,4,5,7]. Алерпчш реакци на Тжу е най-бтьш дискутабельною проблемою, з якою зн штовхуються лiкарi на вах рiвнях надання меди-чноТ допомоги, проте найбтьший штерес вона представляе для педiатрiв, дитячих алерголопв-iмунологiв та гастроентеролопв [41]. Це обумов-лено рiзноманiттям ктычних симптомiв, вклю-чаючи гастроштестинальы, шмрш, рестраторш прояви i аж до системних реакцш та анафтаксп [8,9,37]. Тому на сучасному етап епiдемiологiчна характеристика та детальний аналiз факторiв ризику розвитку харчовоТ алергiТ е надзвичайно актуальними.
Для подальшоТ стандартизацiТ термiну «харчова алерпя» необхщно диференцiювати насту-пнi клiнiко-патогенетичнi типи харчовоТ непереносимости
- справжня харчова алерпя - це алерпчна реакцiя, що розвиваеться у вщповщь на вживан-ня харчових продуктiв та перехресних реакцш мiж пилком рослин ^або тваринним бiлком та Тжею й обумовлюеться iмунологiчними мехашз-мами (1дЕ-опосередкованими, не-1дЕ-
опосередкованими реакцiями та Тх комбiнацiею);
- псевдоалергiя - харчова непереносимють, що виникае без участ iмунологiчних механiзмiв i мае зв'язок iз вживанням продуктiв багатих пс-тамiном, тирамiном, гiстамiнолiбераторiв, харчових добавок та порушенням цiлiсностi слизовоТ оболонки шлунково-кишкового тракту i, як наслн док, пiдвищенням проникностi до опасистих клн тин та Тх дегрануля^ею;
- непереносимiсть харчових продук^в вна-слiдок ензимопатiй - дефщиту травних фермен-тiв, що унеможливлюе фiзiологiчнi процеси роз-щеплення бтюв та вуглеводiв (наприклад, феш-лкетонурiя, вроджена гiполактазiя, дефiцит са-харози, целiакiя);
- психогенна харчова непереносимють - не-здатнiсть органiзму засвоювати продукти харчування внаслщок рiзних психо-емоцiйних факто-р1в.
Епiдемiологiчна структура харчовоТ алерги на сьогодшшнш день залишаеться достовiрно невн домою [22]. Причина цього мультифакторiальна, по-перше, вщсутнш чiткий дiагностичний алгоритм, по-друге - не юнуе единоТ класифкацп i, як наслiдок, гiпер- або гiподiагностика захворювань зi схожою ключною симптоматикою (маль-абсорбцiею, ензимопа™ми, лактазною недоста-тнiстю, муковiсцидозом, целiакiею, запальними захворюваннями шлунково-кишкового тракту (ШКТ), гельмiнтозами, психогенною неперено-симiстю Тж1) [40]. Третьою, проте не останньою, причиною е поява на ринках нових генетично детермшованих продуктiв, добавок та консерва-нтiв, кiлькiсть яких неухильно зростае з кожним
роком i залишае чималий вiдбиток у формуванн реакцiй непереносимостi на продукти харчуван-ня [10,20]. Так, наприклад, барвники Е 102 (тартразин), Е 110 (апельсиновий жовтий S), Е 123 (амарант) можуть провокувати розвиток кропив'янки, ешзоди утрудненого дихання та кашлю; пiдсилювачi смаку Е 621 (глутамшат на-трiю), Е 622 (глутамшат калш), Е 623 (глутамшат кальцш), Е 624 (глутамiнат амошю), Е 625 (глу-тамiнат магшю) зумовлюють насамперед гастро-iнтестинальнi розлади. Аналiзуючи науковi працi генетикiв, виявлено зв'язок iз вживанням генети-чно модифкованих продуктiв та розвитком алер-гiчних реакцiй. Модернiзацiя методiв вирощу-вання сiльськогосподарських культур, включаю-чи трансгенн технологи, з метою пщвищення урожайностi та стiйкостi до рiзних негативних чинникiв навколишнього середовища (шкщниш, бур'янiв, погодних умов) призводить пюля вжи-вання такоТ продукцп до незворотних змш на рн вн геному. На сьогоднi недостатньо переконли-вих даних про влив конкретних субстра^в на стан ШКТ, гепатоб^арноТ та iмунноТ' системи ор-гашзму людини [10,11].
Харчова алергiя частше превалюе у дитячо-му вщг Серед дитячого та дорослого населення вона зус^чаеться у спiввiдношеннi 3:1. На су-часному етапi спостер^аеться тенденцiя до зро-стання частоти харчовоТ алергп, особливо в по-пуляцiях розвинутих краТн та серед амей, що мають високий соцiально-економiчний рiвень життя [21]. Тому останшми роками багато науко-вцiв проявляють свiй iнтерес щодо розробок но-вих пiдходiв до дiагностики та лкування ^еТ патологи. Кожна 4-та дитина, яка страждае алер-гологiчними захворюваннями, мае симптоми харчовоТ пперчутливосп [38]. Окрiм того, вщомо, що частiше (приблизно в 5-7 разiв) харчова алергiя виявляеться в дiвчаток. За даними вп"чи-зняних i зарубiжних науковцiв, поширенють харчовоТ алерги коливаеться в широких межах: вщ 0,01 до 50% (Лусс Л.В., 2005). Зпдно даних ЕААС1 (2014), у середньому в краТнах бвропи 17,3 % населення мае т чи iншi прояви ХА про-тягом життя. Вперше прояви харчовоТ сенсибтн зацп з'являються в грудному та ранньому дитя-чому вiцi, саме тодi проблема набувае найбть-шоТ актуальность Розповсюдженiсть харчовоТ алергп серед д^ей раннього вiку складае 6-8 %, в пiдлiтковому вiцi - 2-4 %, серед дорослих - 2 % [34]. У д^ей до 6 рош переважають алергiчнi реакцп до харчових продуктiв тваринного похо-дження, а старше 6 рош та дорослих - до про-дуктiв рослинного походження [24]. Найчаспше ХА рееструеться у пацiентiв алерголопчного профiлю, а саме при атошчному дерматитi (АД) -у 30-40 % д^ей i, 20 % дорослих та при бронхн альнш астмi (БА) - у 17 % [25]. За даними науко-в^в, алергiчнi реакцп на продукти харчування зус^чаються у 48 % хворих з АД, у 45 % з полн нозом, у 63 % з кропивницею, у 15 % з БА та алерпчним риштом (Лусс Л.В. та спiвавт., 2005).
Серед гастроентеролопчних пацiентiв поширенють алерги до харчових продуктiв вище, жж серед осiб, якi не страждають цiею патологiею (цей показник коливаеться вщ 5 до 50% (Ногал-лер А., 1983). Особливютю ХХ столiття стало збiльшення частоти ХА серед д^ей, причому в кожноТ третьоТ дитини (34,2 %) вона зазвичай проявлялася тiльки iзольованими гастроштести-нальними симптомами, так як слизова оболонка шлунково-кишкового тракту першою безпосере-дньо контактуе з рiзними за природою алерге-нами [12,14,15,32].
За даними багатьох авторiв важлива роль у формуваннi харчовоТ алергп належить генетич-но-детермiнованiй схильност до атопи (HLA В12, HLA В15, iмунорегуляторнi гени 11q, 12-q13; гени активацп Т-лiмфоцитiв - 14q 11.2), i, як правило, хворi в 50% випадш мають обтяжений власний або амейний алергологiчний анамнез [28]. Це значить, що особи, як страждають вщ харчовоТ алергп, або самi страждають будь-якими iншими алергiчними захворюваннями (алерпчний ринiт, атопiчний дерматит, бронхiа-льна астма тощо) або вщ цих захворювань страждають Тх найближчi родичi (батьки, дiти, брати й сестри та ш.) [31]. Практично кожен хар-човий продукт, який мютить бiлок, може бути по-тенцiйним алергеном для генетично схильних до алергп дiтей [16,17,26]. Велике число експер^в серед причин зростання як алерпчних, так i гастроентеролопчних патологш видiляе забруднен-ня навколишнього середовища, модифкацш способу життя, характер харчування, переб^ ва-птносп та пологiв. Порушення режиму та характеру харчування матерi пщ час вагiтностi та го-дування грудьми, а саме зловживання продуктами з високими сенсиб^зуючими властивос-тями (риба, яйця, горiхи, молоко) також залишае вщбиток на формування харчовоТ толерантност [13]. За даними л^ературних джерел, до прово-куючих факторiв вiдносять змiшане та штучне вигодовування д^ей на першому роц життя, порушення харчування малюш, що проявляеться невiдповiднiстю об'ему та сжввщношення макро-та мiкронутрiентiв до маси та вку дитини; супутж захворювання рiзних вiддiлiв шКт та гепатобтн арноТ системи [32]. Перш за все значимють цiеТ' проблеми обумовлена оргажза^ею правильного збалансованого харчування дитини починаючи з постнатального перюду, осктьки при його пору-шенж можуть виникнути серйознi наслiдки [3,29].
Як показують дослщження науковцiв, част курси антибiотикотерапiТ та, як наслщок, пов'я-занi з ними дисбютичж порушення кишечника супроводжуються вторгненням в iмунну систему органiзму, що в свою чергу сприяе пщвищенню формування харчовоТ сенсиб^зацп й розвитку алерголопчних захворювань та патологп травного тракту [23,42]. Доведено, що порушення якю-ного та ктькюного складу мiкрофлори кишечника змiнюе реактивнють органiзму та знижуе його захисж сили. Патогеннi мiкроорганiзми та киш-
KOBi паразити мають антигены властивост й можуть проявляти ад'ювантну дiю на IgE-опосередкованi iMyHHi механiзми, зокрема щодо харчових антигешв. Продукти розпаду мiкроор-ганiзмiв та ïx токсини сприяють пiдвищенiй про-дукц^ IgE та посиленню готовностi органiзмy хворого до пперерпчноТ реакцiï на антигенне на-вантаження [23]. Хронiчнi захворювання ШКТ та порушення кишкового бюценозу е важливими тригерами в розвитку сенсиб^зацп та реалiзацiï алергiчного запалення [27].
Найчаспше алергенами при харчовш алергiï виступають простi та склады бтки (глкопротеТ-ни, гаптени, полтептиди) харчових продyктiв, молекулярна маса яких в середньому складае вiд 10000 до 70000 дальтон ра) [39]. Здатнють харчових бiлкiв виступати в ролi алергенiв зале-жить вiд еттотв (чyжорiдниx для органiзмy макромолекул антигену, що розтзнаються рiзними структурами iмyнноï системи: антитiлами, В- та Т-кл^инами), якi в свою чергу сприяють активацп Т-хелперних лiмфоцитiв 2-го типу i продyкцiï IgE [6]. Надлишковий контакт iмyнокомпетентниx кл^ин з харчовими алергенами бiлковоï природи е результатом нестабтьносп бар'ерноТ функцп травного тракту. Суттеве значення мають також функцюнальш характеристики протеïнiв, до яких вщносять малу молекулярну масу харчових алергешв, стiйкiсть до високих та низьких температур, розчиннють у вод^ резистентнiсть до перетравлювання [39]. Саме через цi характеристики бтки мають виражену алергеннють, оскн льки пiсля вживання |'ж1 вони здатнi протистояти обробцi слиною, травними ферментами, соляною кислотою, ям, ймовiрно, за вiдсyтностi цих властивостей могли б руйнувати чужорщш еш-топи та знижувати алерпчний потенцiал. Анти-геннi властивостi харчових алергешв можуть змшюватися при кулшарнш обробцi. Денатyрацiя бiлкiв пiд впливом високих температур може ва-ршвати вiд повноТ втрати алергенних властивостей харчових продук^в до набуття ними ще 6i-льшоТ алерпзацп. Так, наприклад, при кип'ятiннi, пастеризацп, yльтрависокотемператyрнiй обро-бцi молока алергеннють деяких бтюв втрача-еться, а шших навпаки - пiдвищyеться [33,43].
В xодi багатьох рандомiзованиx мультрицен-трових дослiджень видiлено «вюмку» найбтьш поширених причино-значимих алергенiв: ко-ров'яче молоко, кyрячi яйця, пшеницю, сою, ара-xiс, горixи, рибу та морепродукти [16,24,25,26,27]. Сучасш дiагностично-терапевтичш можливостi значно розширюються завдяки молекулярнш дiагностицi, яка дозволяе видiлити основы компоненти алергешв продуктв харчування та перехресноТ алергiï з пилком рос-лин та тваринним бiлком. Найбтьш алергенш властивостi серед бiлкiв коров'ячого молока (БКМ) мае бета-лактоглобулш (мажорний алер-ген - nBos d 5 ß-лактоглобyлiн з молекулярною масою 67 ^а). До менш алергенних БКМ вщносять а-лактоальбумш (компонент алергену -
nBos d 4, ~14 ^а), казеТн та його фракци (компонент алергену - nBos d 8) з молекулярною масою ~14 та ~ 30 ^а вiдповiдно. Молоко шших ссав^в (козяче, овече, кiнське) та молочш продукти (зокрема сир, через високий вмют гютамн ну) також мають алергенш властивостк Вщомо, що бтьше 90 % хворих, що страждають вщ алергп до БКМ, мають переxреснi алерпчш реакцiï з козячим молоком [30]. Окрiм того, у хворих iз се-нсибiлiзацiею до БКМ а-лактоальбумш може ма-ти перехресну реактивнють з курячим яечним бтком - овальбумшом, а бичачий сироватковий альбумш з яловичиною та телятиною [33,45]. Дебют алерги до БКМ рееструеться на першому роц життя й за даними ESPAGAN Guidelines (2012) складае близько 3% серед д^ей грудного вку. До 5-ти рiчного вку рiвень заxворюваностi суттево знижуеться i вже пiсля 6-ти рош бiльше нiж у 80% па^ен^в розвиваеться толерантнiсть.
До основних бткових алергенiв курячого яйця вщносять овальбумш (~70 %), овотрансфе-рин (кональбумш), овомукощ (термостабiльний компонент алергену - nGal d 1). Основним алер-геном жовтка е а^ветин, який мае переxреснi алергiчнi реакци' з пташиним пiр'ям. Варенi яйця мають менш виражеш алергеннi властивост в порiвняннi зi свiжими. За наявност алергiï до курячого бтка можлива також пiдвищена сенсибн лiзацiя до бiлкiв гусячих та качиних яець. До 6-ти рiчного вку вдаеться досягти толерантностi в 12% випадш [26].
Достатньо часто алерпчш реакци реестру-ються на фош вживання продyктiв харчування з родини бобових - со!', арахюу, гороху, чечевицi. Соя мае виражеш алергенш властивост за ра-хунок таких протеТшв: 11S та 7S глобул^в, ß- i Y-фракцiй конглщину та ïx мажорних алергенiв: rGly m 4 PR-10, nGly m 5, nGly m 6. Арахю (або земляний горix) також е одним з найбтьш поту-жних тригерiв в розвитку харчовоТ алерги як у дь тей, так i серед дорослих. Вш часто використо-вуеться в xарчовiй промисловосп, зокрема в кондитерськiй продyкцiï, яка широко розповсю-джена в харчовому рацюш населення всix краТн св^у. За даними European Food Safety Authority (бвропейського yправлiння з безпеки харчових продук^в), алергеннi властивостi арахюу збть-шуються при термiчнiй обробц за рахунок тер-мостабiльниx антигешв Arah 1 та Arah 2. Якщо вперше прояви алергп виникли до 2-х рош, то в подальшому толерантнють розвиваеться лише у 20 % випадмв [24].
До <^амки» найбiльш алергенних продyктiв належать горixи (волоський (nJug r 1) , бразиль-ський (nBer e 1) та австралiйський горixи (nMac i 2S Albumin), мигдаль, фундук (алерпчний компонент rCor a 8 LTR, rCor a 9, 11, 14), кеш'ю (rAna o 3), каштан). Вони володшть вираженими алергенними властивостями за рахунок 7 S та 11 S запасних протеТшв та вищеперерахованих ïx компонент i можуть провокувати розвиток перехресних алерпчних реакцш.
Риба (частше морська) та морепродукти (ра-коподiбнi: раки, краби, креветки, лобстери та молюски: мщи', устрицi, восьминоги, кальмари тощо) в м^мальних дозах здатн викликати сер-йознi системы алерпчн реакци', аж до анафтак-тичного шоку, й однаково часто зус^чаються у всi вiковi перюди. ïx високу сенсибiлiзуючу акти-внють обумовлюе наявнiсть термостабiльниx саркоплазматичних бтюв парвальбумiнiв (алер-гiчнi компоненти деяких видiв риби - rCyp c 1 короп, rGrad c 1 трiска) та м'язового бiлка тро-помiозину (мажорний алерген молюскiв - rPen a 1 креветка) тому, будь-яка кулшарна обробка практично не зменшуе ïx алергiчний потенцiал. Розвиток перехресних реакцш у хворих з харчо-вою алерпею обумовлений подiбною структурою цих бтюв у рiзноманiтниx видах риби [25].
Алергiчнi реакци до зернових злакових культур ^адину пшениц (алергiчний компонент -rTri a 19 омега 5 Gliadin ), глютену жита, ячменю та овесу, бтш кукурудзи, рису, гречки (nFag e 2), кунжуту (nSes i 1), насiння маку (nPap s 2S Albumin)) в^^чаюся у дiтей пiсля 6-ти мюя^в життя з моменту введення прикорму. В подаль-шому, починаючи з 4 рош, спостерiгаеться фо-рмування толерантност до глiадину майже в половини хворих [19].
Серед продук^в з алергенними властивостя-ми особливе мюце посiдають овочi та фрукти. За допомогою молекулярноТ дiагностики вдало-ся видiлити алергеннi протеТни та Тх мажорн алергеннi компоненти для яблук (PR-10, rMal d 1; TLP, nMal d 2), ^i (nsLTP, nAct d 10) та винограду (nsLTP, nVit v 1). Пататин е термолабть-ним антигеном картоплi [44].
Слiд звернути увагу на те, що вагоме значен-ня також мае ктькють бткових молекул, що по-трапила до органiзму. Небезпечнi для здоров'я людини алерпчы реакцiТ можуть спричинити мн нiмальнi дози алергенiв. Тому слщ правильно диференцiювати ХА вщ псевдоалергiТ [43]. Прикладом розвитку псевдоалерпчних реакцiй е вживання цитрусових фрук^в. Якщо симптоми харчовоТ непереносимост виникають тiльки пю-ля вживання продукту що мютить гiстамiн у ве-ликiй кiлькостi, наприклад, пщ час вживання де-кiлькоx мандаришв алергiчнi реакцiТ вiдсутнi, а якщо за один прийом Тж з'Тсти бiльше, нiж твкь лограма фрук^в, i з'являються ознаки алергiТ, то це вважаеться псевдоалерпею [18]. Псевдоале-ргiчнi реакцiТ е насторожливим сигналом наяв-ностi у людини проблеми у функцюнуванн шлу-нково - кишкового тракту, або паразитарних за-хворювань, в результат чого, при потрапляннi до оргашзму надмiрноТ кiлькостi продуктiв, бага-тих гiстамiном, цi розлади проявляються у ви-глядi шкiрниx, рестраторних проявiв та гастрон нтестинальних симптомiв. За наявностi у людини алерпчних реакцiй до цитрусових, ïï клiнiчна симптоматика може розгортатися навiть пiд час прийому медикаментозних засобiв та iншиx суб-стратiв (наприклад, косметолопчш засоби), якi
мiстять цитрусовi iнгредiенти. Однак, слiд за-уважити, що одним з пiдxодiв до встановлення причини харчовоТ сенсиб^заци до цитрусових може стати не сам заморський фрукт, а безпо-середньо алерпчы реакци на xiмiко-токсичнi ре-човини, що широко використовуються для обро-бки цих продук^в на етапах вирощування, пере-везення та збер^ання [18].
Сьогоднi нi для кого не е секретом, що для пщживлення стьськогосподарських культур ви-користовують величезну ктькють xiмiчниx добрив, що мають здатнють накопичуватися як в овочах, так i в фруктах i згубно дiяти на людсь-кий оргашзм. Неконтрольоване використання пестицидiв та гербiцидiв для боротьби з бур'я-нами та шкщниками також залишае свiй негати-вний вщбиток на здоров'Т людини. Прикладом такот речовини е дифенiл, який використовують для обробки вах без винятку цитрусових, для збереження гарного товарного вигляду продук^в та вщстрочення i/або уникнення гниття та плю-нявшня. Дифенiл - це xiмiчна безбарвна сполука без смаку та запаху, яку неможливо навiть заш-дозрити при покупцi фруктiв. ^м того, навiть належне миття та послщуюча кулiнарна обробка не гарантуе вщсутнють цього xiмiкату. Але у ви-падку, якщо мандарини, апельсини, лимони не мити взагал^ то зi шкiрки фруктiв ця речовина безперешкодно потрапляе до органiзму людини, i тим паче дитини. Окрiм цього, для боротьби з шкщниками та цвтлю багато екзотичних фрук^в напередоднi експортування обробляють фунп-цидами, арчастим газом та бромистим метилом, як мають здатнiсть накопичуватись в м'якот фруктiв, а потiм кумулюватися в людському ор-ганiзмi [18].
Виходячи з вищенаведеного, хочеться звернути увагу на необхщнють розробки ч^кого ди-ференцiйно-дiагностичного алгоритму для ве-дення конкретнот нозологiï та шдивщуального пiдxоду до кожного патента.
Клiнiчнi прояви харчовоТ алергiï на початко-вих етапах Tï розвитку е досить неспецифiчними, тому в кл^чнш медицинi доводиться зштовху-ватися з труднощами на етап дiагностики та в процесi лiкування. Складнють проблеми полягае в тiм, що харчова непереносимють може бути обумовлена рiзними мехашзмами. Безпосеред-ньо розвиток харчовоТ алерги може бути пов'я-заний iз сенсибiлiзацiею до харчових алергешв, харчових добавок, як сприяють формуванню алерпчного запалення. Окрiм того, розвиток реакцш непереносимост до продук^в харчування часто обумовлюеться наявнютю супутнix захворювань, зокрема шлунково-кишкового тракту, як призводять до порушення процесiв травлення та всмоктування [35,36].
Неухильна тенден^я до зростання харчовоТ алерги серед населення багатьох краТн св^у, й УкраТни зокрема, являе собою достатньо глоба-льну проблему для сусптьства. Змiна характеру харчування, модершзован теxнологiï переробки
продуктiв, неконтрольоване використання харчових добавок, консерван^в, пiдсилювачiв смаку, ароматизаторiв, вщсутнють ч^ких стандарти-зованих методик суттево впливае на подальше загострення ^еТ' проблеми. Результатом цього е не лише зниження якост життя д^ей та 'хых ро-дичiв, але й значн матерiальнi затрати в системi охорони здоров'я та негативний вщбиток в зага-льному бюджет кражи. Отже, у зв'язку з цим особливо важливим являеться розробка сучас-них дiагностичних алгоритмiв, своечасна вери-фiкацiя дiагнозу харчовоТ алерги, правильний комплекс терапевтичних рекомендацш та розробка ефективних профтактичних заходiв.
References
1. Balabolkin II. Problemy profila ktiki allergicheskih zabolevanij [Problems of prevention of allergic diseases]. Pediatriya. 2003; 6: 47. (Russian)
2. Baranov AA, Namazova-Baranova LS, Borovik TEH, Makarova SG, Yacyk GV, Skvorcova VA, Turti TV, Vishneva EA, Alekseeva AA, Roslavceva EA, Zvonkova NG, Lukoyanova OL, Snovskaya MA. In: Baranov AA, editor Pishchevaya allergiya [Food allergy]. M: Pediatr", 2013. Ser Bolezni detskogo vozrasta ot A do YA 160p. (Russian)
3. Borovik TE, Netrebenko OK, Semenova NN, Makarova SG. Innovacionnye podhody k organizacii prikorma detyam s pishchevoj allergiej i iz grupp vysokogo riska po razvitiyu atopii [Innovative approaches towards the recommendation of nutrition supplement introduction for children with food allergy and for children of high-risk groups for the development of atopy]. Pediatriya (ZHurnal imeni GNSperanskogo) 2011; 3: 91-9. (Russian)
4. Botkina AS. Pishchevaya allergiya u detej: sovremennyj vzglyad na problemu [Food allergy in children: a modern view on the problem]. Lechashchij vrach. 2012; 6: 16-20 (Russian)
5. Baranov AA, Balabolkin II, editor. Detskaya allergologiya [Children's allergology: Handbook for doctors] M, 2006. 628 p. (Russian)
6. Kajdashev IP. Monitoring alergenspecifichnih imunoglobuliniv E v poltavs'kij populyaci'' z simptomami alergiT v 2008-2010 rr [Monitoring of allergen-specific immunoglobulins E in Poltava population with allergy symptoms through 2008-2010]. UkraT'ns'kij medichnij chasopis. 2011; 2 (82): 94-97. (Ukrainian)
7. Kuznecova LV, Babadzhan VD, Frolov VM, editor. Klinichna ta laboratorna imunologiya [Clinical and laboratory immunology]. Nacional'nij pidruchnik. K: OOO «Poligraf plyus», 2012. 922 p. (Russian)
8. Luss LV. Pishchevaya allergiya i pishchevaya neperenosimost': principy diagnostiki i terapii [Food allergy and food intolerance: principles of diagnosis and therapy]. Lechashchij vrach. 2007; 4: 16-20. (Russian)
9. Luss LV. Pishchevaya allergiya i pishchevaya neperenosimost', terminologiya, klassifikaciya, problemy diagnostiki i terapii [Food allergy and food intolerance, terminology, classification, problems of diagnosis and therapy]. Farmarus print Moskva, 2005 [Elektronnyj resurs: https://mediru/info/12356/ Data obrashcheniya 18092018] (Russian)
10. Luss, LV. Pishchevye allergeny i pishchevye dobavki: rol' v formirovanii pishchevoj allergii i pishchevoj neperenosimosti [Food allergens and food additives: their role in the formation of food allergies and food intolerance] Effektivnaya farmakoterapiya. 2014; 33: 12-19. (Russian)
11. Makarova SG, Namazova-Baranova LS, Vishneva EA, Gevorkyan AK, Alekseeva AA, Petrovskaya MI. Aktual'nye voprosy diagnostiki pishchevoj allergii v pediatricheskoj praktike [Actual questions of the diagnosis of food allergy in pediatric practice]. Vestnik RAMN. 2015; 1: 41-46 (Russian)
12. Malanicheva TG, Ziyatdinova NV, Denisova SN Gastrointestinal'naya allergiya u detej [Gastrointestinal allergy in children]. Lechashchij vrach. 2014; 8: 83-86. (Russian)
13. Namazova-Baranova LS. Allergiya u detej: ot teorii k praktike [Allergy in children: from theory to practice]. M: Soyuz pediatrov Rossii. 2010-2011. 668 p
14. Nogaller AM. Pishchevaya allergiya i neperenosimost' pishchevyh produktov: differencial'naya diagnostika [Food allergy and food intolerance: differential diagnosis]. Ter arhiv. 2006; 78 (2): 66-71. (Russian)
15. Ohotnikova EN. Gastrointestinal'naya pishchevaya allergiya u detej [Gastrointestinal food allergy in children] Klinichna imunologiya Alergologiya Infektologiya. 2013; 2: 5-13. (Ukrainian)
16. Ohotnikova OM, Chernish YUR. Faktori riziku rozvitku i patogenez gastrointestinal'noT' harchovoT' alergiT' u ditej [Risk factors of
17.
18.
19.
20.
21.
22.
23.
24.
25.
26.
27.
28.
29.
30.
31.
32.
33.
34.
development and pathogenesis of gastrointestinal food allergy in children]. Zdorov'e rebenka. 2016; 8(76): 87-93. (Ukrainian) Revyakina, VA, Lar'kova VA, Kuvshinova ED, SHavkina MI, Muhortyh VA. Fenopity pishchevoj allergii u detej [Phenopathy of food allergy in children]. Voprosy pitaniya. 2016; 85(1): 75-80. (Russian)
Simptomi alergiT na citrusovi [Symptoms of allergy to citrus] [EHlektronnyj resurs: http://medpricecomua/ukr/articles/simptomi-alergiyi-na-tsitrusovi-mandarini-apelsini-129.html. Data
obrashcheniya 25092018]
Subbotina OA, Geppe EA, Primak NA, Orekhova VP. Allergicheskie reakcii na krupy u detej s atopiej [Allergic reactions to cereals in children with atopy] Voprosy pitaniya. 2013; 82(4): 34-38. (Russian)
Titova ND, editor. Pishchevye dobavki kak alimentarnye allergeny [Nutritional supplements as alimentary allergens]. Immunologiya, allergologiya, infektologiya. 2008; 2: 41-16. (Belarusian) Tkachenko OYa. Pishchevaya allergiya u detej kak klyuchevoe zveno v realizacii atopii [Food allergy in children as a key link in the development of atopy]. Neonatologiya, hirurgiya ta perinatal'na medicina. 2014; 1(11): 106-13. (Ukrainian)
Fiocchi A, Brozek J, Schünemann H, Bahna SL, von Berg A, Beyer K, Bozzola M, Bradsher J, Compalati E, Ebisawa M, Guzman Ma, Li H, Heine RG, Keith P, Lack G, Landi M, Martelli A, Rance F, Sampson H, Stein A, Terracciano L, Vieths S; World Allergy Organization (WAO) Special Committee on Food Allergy. World Allergy Organization (WAO) Diagnosis and Rationale for Action against Cow's Milk Allergy (DRACMA) Guidelines. Pediatr Allergy Immunol. 2010;21 (21):1-125. doi: 10.1111/j.1399-3038.2010.01068.x.
Bisgaard H. Reduced diversity of the intestinal microbiota during infancy is associated with increased risk of allergic disease at school age. J Allergy Clin Immunol. 2011; 128(3): 646-52. Boyce JA, Assa'ad A, Burks AW, Jones SM, Sampson HA, Wood RA, Plaut M, Cooper SF, Fenton MJ, Arshad SH, Bahna SL, Beck LA, Byrd-Bredbenner C, Camargo CA Jr, Eichenfield L, Furuta GT, Hanifin JM, Jones C, Kraft M, Levy BD, Lieberman P, Luccioli S, McCall KM, Schneider LC, Simon RA, Simons FE, Teach SJ, Yawn BP, Schwaninger JM. Guidelines for the Diagnosis and Management of Food Allergy in the United States: Report of the NIAID-Sponsored Expert Panel Nutr Res. 2011;31(1):61-75. Canonica GW, Ansotegui IJ, Pawankar R, Schmid-Grendelmeier P, van Hage M, Baena-Cagnani CE, Melioli G, Nunes C, Passalacqua G, Rosenwasser L, Sampson H, Sastre J, Bousquet J, Zuberbier T; WAO-ARIA-GA2LEN Task Force: Allen K, Asero R, Bohle B, Cox L, Blay F, Ebisawa M, Maximiliano-Gomez R, Gonzalez-Diaz S, Haahtela T, Holgate S, Jakob T, Larche M, Matricardi PM, Oppenheimer J, Poulsen LK, Renz He, Rosario N, Rothenberg M, Sanchez-Borges M, Scala E, Valenta R A WAO - ARIA - GA2LEN consensus document on molecular-based allergy diagnostics. World Allergy Organ J. 2013; 6 (1):17.
Eigenmann PA, Atanaskovic-Markovic M, O'B Hourihane J, Lack G, Lau S, Matricardi PM, Wahn U, Muraro A, Namazova Baranova L, Nieto A, Papadopoulos NG, Rethy LA, Roberts G, Rudzeviciene O, Wickman M, H0st A. Testing children for allergies: why, how, who and when: an updated statement of the European academy of allergy and clinical immunology (EAACI) section on pediatrics and the EAACI Clements von Pirquet Foundation. Pediatr Allergy Immunol. 2013;24(2): 195-209.
Fiocchi A, Brozek J, Schünemann H, Bahna SL, von Berg A, Beyer K, Bozzola M, Bradsher J, Compalati E, Ebisawa M, Guzman MA, Li H, Heine RG, Keith P, Lack G, Landi M, Martelli A, Rance F, Sampson H, Stein A, Terracciano L, Vieths S. World Allergy Organization (WAO) Diagnosis and Rationale for Action against Cow's Milk Allergy (DRACMA) Guidelines. World Allergy Organ J. 2010;3(4):57-161.
Hong X, Tsai HJ, Wang X. Genetics of Food allergy. Curr Opin Pediatr. 2009; 21(6): 770- 776.
Kav AL, Ahern PP, Griffin NV, Goodman AL, Gordon JI. Human nutrition the gut microbiome and the immune system. Nature. 2011; 474(7351): 327-336.
Koletzko S, Niggemann B, Arato A, Dias JA, Heuschkel R, Husby S, Mearin ML, Papadopoulou A, Ruemmele FM, Staiano A, Schäppi MG, Vandenplas Y Diagnostic approach and management of cow's-milk protein allergy in infants and children: ESPGHAN GI Committee practical guidelines. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2012;55(2):221-9.
31 Koplin JJ, Allen KJ, Gurrin LC et al. The impact of family history of allergy on risk of food allergy: a population-based study of infants. Int J Environ Res Public Health. 2013;10(11): 5364-77. Kryuchko TO, Nesina IM, Tkachenko OY. Diagnostic algorithm and peculiarities of monitoring for infants with disorders of the gastrointestinal tract. Wiad Lek. 2017;70(2 pt 2):275-281. Lisitsyn AB, Chernukha IM, Lunina OI. Food hypersensitivity and products of animal origin resources. Theory and practice of meat processing. 2017;2(2):23-36. https://doi.org/1021323/2414-438X-2017-2-2-23-36
Matricardi PM, Kleine-Tebbe J, Hoffmann HJ, Valenta R, Hilger C, Hofmaier S, Aalberse RC, Agache I, Asero R, Ballmer-Weber B, Barber D, Beyer K, Biedermann T, Bilo MB, Blank S, Bohle B,
Bosshard PP, Breiteneder H, Brough HA, Caraballo L, Caubet JC, Crameri R, Davies JM, Douladiris N, Ebisawa M, Elgenmann PA, Fernandez-Rivas M, Ferreira F, Gadermaier G, Glatz M, Hamilton RG, Hawranek T, Hellings P, Hoffmann-Sommergruber K, Jakob T, Jappe U, Jutel M, Kamath SD, Knol EF, Korosec P, Kuehn A, Lack G, Lopata AL, Mäkelä M, Morisset M, Niederberger V, Nowak-W^grzyn AH, Papadopoulos NG, Pastorello EA, Pauli G, Platts-Mills T, Posa D, Poulsen LK, Raulf M, Sastre J, Scala E, Schmid JM, Schmid-Grendelmeier P, van Hage M, van Ree R, Vieths S, Weber R, Wickman M, Muraro A, Ollert M. EAACI Molecular Allergology User's Guide. Pediatr Allergy Immunol. 2016; 27(23):1-250.
35. Meyer RA, Schwarz C, Shah N. Review of the Diagnosis and Management of Food induced Gastrointestinal Allergies. Curr Allergy Clin Immunol. 2012; 25(1): 10-7.
36. Morita H, Nomura I, Matsuda A, Saito H, Matsumoto K. Gastrointestinal Food Allergy in Infants. Allergol Int. 2013; 62(3): 297-307.
37. Muraro A, Roberts G, Worm M, et al. Anaphylaxis: guidelines from the European Academy of Allergy and Clinical Immunology. Allergy. 2014; 69(8): 1026-45.
38. Nwaru BI, Hickstein L, Panesar SS, et al. The epidemiology of food allergy in Europe: a systematic review and meta-analysis. Allergy. 2014; 69(1): 62-75.
39. Pabst O, Mowat AM. Oral tolerance to food protein. Mucosal Immunol. 2012; 5(3): 232-239.
40. Prescott S, Allen KJ. Food allergy: riding the second wave of allergy epidemic. Pediatr Allergy Immunol. 2011; 22(1): 156-160.
41. Kryuchko TO, Golovanova IA, Tkachenko OY, et al. Prevalence of risk factors of allergic diseases among children aged 8-9 years in Poltava region (the results of the first stage of the research). Wiadomosci Lekarskie. 2018. 3(II): 699-704.
42. Round JL, Mazmanian SK. The gut microbiota shapes intestinal immune responses during health and disease. Nat Rev Immunol. 2009; 9(8): 313-323.
43. Sampson H, Aceves S, Bock A, et al. Food allergy: A practice parameter update-2014. J Allergy Clin Immunol. 2014; 134(5): 1016-25.
44. Soares-Weiser K, Takwoingi Y, Panesar SS, Muraro A, Werfel T, Hoffmann-Sommergruber K, et al. The diagnosis of food allergy: a systematic review and meta-analysis. Allergy. 2014;69:76-86.
45. Turti TV, Borovik TE, Namazova-Baranova LS, Zimina EP, Lukoyanova OL, Davydova IV, Snovskaya MA. Possibilities of using meat products of industrially manufactured beikost for allergy prevention in children of 0-1 years of age. Pediatric pharmacology. 2013;10(4):106-112. doi.org/1015690/pfv10i4761.
Реферат
ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКО-ЭТИОЛОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ПИЩЕВОЙ АЛЛЕРГИИ Бубыр Л. Н.
Ключевые слова: дети, пищевая аллергия, аллергены, продукты питания, факторы риска, эпидемиология.
В статье представлено современное состояние проблемы пищевой аллергии в детской популяции. На основании данных многих научных трудов известных экспертов приведены примеры по распространенности пищевой аллергии среди детского и взрослого населения. Отражено место пищевой аллергии в структуре аллергопатологии. Среди причин отсутствия достоверной эпидемиологической характеристики выделяют отсутствие четкого диагностического алгоритма и единой классификации пищевой аллергии, что в свою очередь приводит к несвоевременной постановке диагноза и отсроченных терапевтических мероприятий. Сделан акцент на неспецифичность и многогранность клинической симптоматики, которая также может затруднить верификацию диагноза. Рассмотрены основные факторы риска развития пищевой аллергии и выделены наиболее причинно-значимые пищевые аллергены. К продуктам с наиболее выраженными аллергенными свойствами относят молоко, яйца, пшеницу, сою, арахис, орехи, рыбу и морепродукты. Современные возможности молекулярной диагностики позволяют выделить основные компоненты аллергенов пищевых продуктов и перекрестных аллергий с пыльцой растений и животным белком. Чаще всего аллергенами выступают простые и сложные белки (гликопротеины, гаптены, полипептиды) пищевых продуктов, имеющих различные функциональные характеристики. В работе отмечена необходимость в тщательном подходе к дифференциальной диагностике настоящей пищевой аллергии от псевдоаллергических реакций. В данной статье определено место хронических заболеваний желудочно-кишечного тракта в развитии сенсибилизации и реализации аллергического воспаления. Установлена необходимость совершенствования диагностических и терапевтических мероприятий с целью улучшения качества жизни пациентов.
Summary
EPIDEMIOLOGICAL AND AETIOLOGICAL FACTORS OF FOOD ALLERGIES Bubyr L. M.
Key words: children, food allergy, allergen, food, risk factors, epidemiology.
The article highlights key issues on the problem of food allergy in children. Based on numerous research papers and reports published by well-known experts, some examples of the prevalence of food allergy among children and adults are given in the article. There has been an attempt to clarify the role of food allergy in the structure of allergic pathology. There is no clearly defined and reliable picture of food allergy epidemiological that is mainly due to the absence of exact diagnostic algorithm and unified classification of food allergy; this, in turn, results in delayed diagnosis and late therapeutic management. The article also focuses on the main risk factors of the development of food allergy and singles out the key causative food allergens. Food products with the most pronounced allergenic properties are milk, eggs, wheat, soy, peanuts, nuts, fish and seafood. Modern molecular diagnostic capabilities make it possible to isolate the main components of food allergens and cross-allergy with pollen of plants and animal proteins. Among the commonest proteins there are simple and complex proteins (glycoproteins, haptens, polypeptides) of food products having different functional characteristics. The article emphasizes on the thorough approach in differential diagnosis between true food allergy and pseudo-allergic reactions. The role of chronic gastrointestinal diseases in the development of sensitization and allergic inflammation has been analyzed as well. There has been established the necessity to improve diagnostic and therapeutic measures in order to improve the quality of life of children.
