CC BY
13
Клштна пед1атр1я
УДК 616-053.36-056.3:613.287.5
НЯНЬКОВСЬКИЙ С.Л., 1ВАХНЕНКО О.С., АОБРЯНСЬКИЙ А.О. Льввський нацюнальний медичний унверситет ¡м. Аанила Галицького
ПРОБЛЕМИ ХАРЧУВАННЯ Д|ТЕЙ РАННЬОГО В^У
Резюме. На сьогодншнт день дискуайним залишаеться питання щодо оптимального вжу дитини на момент призначення немодифжованого коров'ячого молока. Метою нашо'1 роботи було вивчити можливий негатив-ний вплив застосування немодифжованого коров'ячого молока (НКМ) протягом перших 2 рокв життя на захворюватсть, частоту харчово'1 гiперчутливостi й алергiчних реакцш у вщ 20 мiс. У поперечне доЫдження були залучет 5354 доношених дтей вжом вiд 1 до 18 мю. Ретроспективну оцшку показникв захворюваност^ частоти алергiчних реакцш i харчово'1 гiперчутливостi проводили у когортi ш 1000 дтей, якг були розподтет у 3 групи залежно вiд типу вигодовування в першi 2роки життя. Першу групу склали 135 немовлят, якг у цей перюд не отримували НКМ. До складу 2-1 групи ввшшла 471 дитина (отримували НКМ з першогороку життя), i 3-тю групу становили 394 дитини (НКМ у харчовому ращот з другого року життя). За даними анкетування бать^в, у дтей 1-1 групи реакцп гiперчутливостi на харчовi продукти виявлялися у 17,04 % проти 49,26 % i 51,52у 2-й i 3-й групах вiдповiдно (р < 0,001). Вiдрiзнялисьу групахзахворюватсть на дiареi(4,48 % проти 17,2 i 13,23 % вiдповiдно;р = 0,014), пневмонп (0,11 ± 0,39проти 0,26± 0,6i 0,22 ± 0,7епiзоду вiдповiдно;р = 0,46), середня кыьккть госпталшацт (0,25± 0,64проти 0,56± 1,0i 0,46± 0,79вiдповiдно;р = 0,003), частота призначення антибшти^в(0,57 ± 0,99проти 1,23 ± 1,5 i 1,22± 1,21 епiзодувiдповiдно;р = 0,003), антигктамшних препаратiв (0,23 ± 0,84проти 0,8 ± 1,52 i 0,82 ± 1,42 епiзоду вiдповiдно;р < 0,001) i проботи^в (0,88 ± 1,39проти 1,43 ± 2,21 i 1,38 ± 1,42 епiзоду вiдповiдно; р = 0,008). Таким чином, споживання НКМ не лише на першому, а й на другому рощ життя призводить до збыьшення частоти реакцт гтерчутливост^ шфекцтно'1захворюваност^ частоти гостталШцт, а також прийому антибтти^в, антигктамшних препаратiв i проботи^в. Ключовi слова: дтираннього вжу, харчування, коров'яче молоко, захворюватсть.
На сьогодшшнш день теоретично ми усвщомлюемо, що вигодовування дтей першого року життя немодифь кованим коров'ячим молоком (НКМ) може призвести до рiзноманiтних порушень у розвитку дитини, появи пато-лопчних реакцш харчово'! гшерчутливосл, алерпчних та автс^мунних захворювань, порушень iмунного захисту, бшьшого ризику шфекцшних хвороб. Практично, за нашими даними, близько 11 % дней протягом першого року життя отримують коров'яче молоко, близько 3 % вигодову-ються виключно коров'ячим молоком, 17 % — молочними сумшами i коров'ячим молоком [1]. Шсля року вживання немодифюэваного коров'ячого молока е типовим для харчування бтьшосл дней. Доведено, що ранне споживання коров'ячого молока мае илька патолопчних механiзмiв, яи можуть д1яти синерпчно, посилюючи небажат на-слщки. Вщсутшсть олтэсахарищв й шших необхщних бюлопчно активних речовин у коров'ячому молощ призводить до порушень у формуванш кишково! мкробюти дитини, адекватних механiзмiв iмунного захисту, харчово! толерантность Малий вм^ з^за у коров'ячому моло-щ та високий ризик мкрогеморагш на слизовш оболонщ кишок обумовлюють розвиток хрошчно! недостатноста залiза, що, у свою чергу, порушуе нормальний метаболiзм дитини, збтьшуе ризик розвитку залiзодефiцитно'i анемй та iнших дефщитних станiв. Значний вмiст кальцiю й казе'!-
ну в коров'ячому молощ додатково порушуе всмоктування залiза в кишечнику, посилюючи його нестачу в дитячому органiзмi. Дiти, яи споживають коров'яче молоко, отримують набагато бтьше бтка й мшеральних речовин, що сут-тево навантажуе нирки, змушуючи !х посилено працювати i видляти бтьше ртини. Коров'яче молоко мютить ряд бткових алергешв, яю провокують рiзноманiтнi алергiчнi реакци. У подальшому невiдповiднiсть складу коров'ячого молока фiзiологiчним потребам дитини може сприяти розвитку таких захворювань, як ентеропатя, хвороба Крона, ожиршня, артерiальна гiпертонiя, цукровий диабет, атошч-ний дерматит, астма, бть голови, синдром дефщиту уваги з гшерактившстю, ревмато'!дний артрит, остеопороз тощо. Усе бтьше накопичуеться даних, що розвиток багатьох захворювань у дорослому вщ тiсно пов'язаний з характером харчування на першому рощ життя [2—5].
Як ми вже зазначали у своему попередньому повщо-мленш, в Укра'т практично вiдсутнi ешдемюлопчш досль дження, яю стосуються особливостей вигодовування дней перших роив життя та його впливу на показники здоров'я i розвитку дтей перших рок1в життя, що спонукало нас до проведення ряду дослщжень.
Метою нашого дослдження було вивчення особливостей вигодовування дней перших двох рок1в життя i вплив харчування, у тому чит споживання немодифюэваного
4(25) • 2010
Клтт'чна пед!атр!я
коров'ячого молока, на захворюван1сть, частоту харчово1 г1перчутливост1 та алерг1чних реакц1й.
Матер\ал \ методи
На першому еташ анкетування у поперечне дослщжен-ня були залучен1 5354 доношен1 дитини в1ком в1д 1 до 18 мс. (жител1 мм. Киева, Львова та Льв1всько'1 област1), у яких ви-значався характер та особливост харчування на першому й другому рощ життя.
На другому еташ у ретроспективному когортному досль дженш ми оц1нювали показники захворюваност1 й частоту алерпчних реакц1й, харчово'1 гшерчутливосп у 1000 д1тей з попередньо1 виб1рки, яю були розподшеш в 2 групи залеж-но вщ типу вигодовування протягом першого року життя (471 дитина, як! отримували немодифюэване коров'яче молоко, 1 529 немовлят, яю не отримували його) [1].
На третьому етап1 дослщження ми провели анал1з за-хворюваноста, частоти алерг1чних реакц1й 1 реакцш гшер-чутливост1, розподшивши д1тей з попередньо1 виб1рки на 3 групи. 1-ша група включала 135 немовлят, яю протягом першого 1 другого року життя не отримували немодифшэ-ваного коров'ячого молока, 2-гу групу становила 471 дитина, яю почали приймати коров'яче молоко на першому рощ життя, 1 до 3-1 групи ввшшли 394 дитини, яю почали отримувати немодиф1коване коров'яче молоко на другому рощ життя. Середнш в1к д1тей у групах на момент опиту-вання був близько 20 м1с.
У робот1 використан1 стандартн1 методи описового, пор1вняльного 1 категор1ального анал1зу. Попередньо ощ-нювали характер зм1нних (кшьюсш, яюсш) 1 нормальн1сть розподшу даних. Для безперервних зм1нних залежно вщ особливостей '1х розподшу розраховували середне 1 стан-дартне квадратичне вщхилення (SD).
За умови нормального розпод1лу даних для пор1внян-ня двох груп застосовували ^критерш Стьюдента для не-залежних виборок. За умови непараметричного розподшу даних групи пор1внювали за допомогою критер1ю Манна — Уггш. В1дм1нност1 за ном1нальними (категор1альни-ми) зм1нними оц1нювали за допомогою критерш с2 або точного критерш Ф1шера. Ус1 результати вважали в1ро-г1дними за умови, що р < 0,05.
Результати та Тх обговорення
За даними нашого анкетування, близько 13 % опитаних дней до 2-р1чного в1ку не отримували немодифюэваного коров'ячого молока як харчовий продукт. Частота засто-сування коров'ячого молока на першому й другому рощ життя була дещо вищою в д1тей, яю знаходились протягом першого року життя на штучному вигодовуванш, хоча вь рогщно1 вщшнноста не було визначено (табл. 1).
За нашими даними, загальна частота вияву будь-яких кл1н1чних ознак реакцш гшерчутливоста, алерг1чних реак-ц1й була достатньо високою в ус1х групах, проте в1рогщно
вищою в дней, яю у своему рац1он1 на 1-му або 2-му рощ життя мали НКМ. Так, у дней, яю взагал1 не отримували НКМ, частота таких прояв1в сягала 40,74 %, у груш да-тей, яю почали отримувати НКМ на 1-му рощ життя, — 43,74 %, у груш дггей, яю почали отримувати НКМ на 2-му рощ життя, — 50,76 % (р = 0,048) (рис. 1).
Ощнюючи за даними анкетування батьюв частоту харчово'1 алергИ, ми визначили ютотне збшьшення патолопч-них реакцш на харчов1 продукти в дней, яю отримували НКМ як на першому, так 1 на другому рощ життя. Якщо серед дггей 1-1 групи алерпчш реакцИ на харчов1 продукти спостер1галися в 17,04 %, то в 2-й груш — у 49,26 %, у 3-й груш — у 51,52 % (р < 0,001). Як можна побачити з наведе-них даних, спостертаеться певна тенденц1я до збшьшення частоти алерпчних реакцш на 1жу протягом 2-го року життя дней, як! почали отримувати коров'яче молоко.
Враховуючи, що д1ти, яю практично досягли 2-р1чного в1ку, споживають достатню к1льк1сть р1зномаштних про-дукт1в, ми провели анал1з частоти алерг1чних реакц1й на конкретш харчов1 продукти. В1рог1дну в!дм1нн1сть за частотою харчово1 алергИ ми отримали в д1тей 1, 2, 3-1 груп при вживанш яець (2,22 % проти 8,49 1 10,41 % вщповщно; р = 0,013), цитрусових (6,67 % проти 19,96 1 18,78 % вщповщно; р = 0,001), шоколаду (2,96 % проти 13,61 1 14,5 % вщповщно; р = 0,002).
В1рогщно рщше у дней, яю не отримували НКМ (1-ша група), спостер1гались алерпчш реакцИ на прийом медикамент (4,44 % проти 13,16 1 8,38 % у 2-й 1 3-й групах; р = 0,004) (рис. 1).
У той же час ми не отримали в1рогщно1 вщмшносп за частотою алерпчних реакцш у дггей в групах спостережен-ня на вживання фрукпв, овоч1в, риби 1 м'яса, хоча тенден-ц1я до збшьшення несприятливих реакцш на щ харчов1 продукти спостер1галась у дней 2-1 1 3-1 груп.
У дней, яю не отримували НКМ на 1-му 1 2-му рощ життя (1-ша група), в1рогщно рщше пор1вняно з длъми 2-1 1 3-1 груп спостер1гався алерг1чний висип на обличч1 (10,37 %
Алерпя будь-якого генезу
Харчова алерпя
Алерпя на медикаменти
1-ша гр. (без НКМ) >2-га гр. (НКМ до 1 р.) ■3-тя гр. (НКМ шсля 1 р.)
Рисунок 1. Частота алерпчних реакцй удтей залежно вд терм'шу введения коров'ячого молока (р < 0,05)
Таблиця 1. Частота застосування коров'ячого молока залежно в'щ в1ку дтей i характеру харчування
на першому роц життя, кшьюсть випадюв (%)
Показник Грудне вигодовування Штучне вигодовування Всього
Без НКМ 66 (48,89) 69 (51,11) 135
НКМ до 12 мю. 189 (40,13) 282 (59,87) 471
НКМ топя 12 мю. 176 (44,67) 218 (55,33) 394
www.pediatric.mif-ua.com - 25
Клтт'чна педтатр!я
4(25) • 2010
проти 39,87 i 36,8 % вщповщно; р < 0,001) i на всьому тiлi (8,89 % проти 18,72 i 19,29 % вщповщно; р = 0,014).
У свогх дослiдженнях ми отримали вiрогiдну вщмшшсть у групах спостереження за частотою дарей (4,48 % проти 17,2 i 13,23 % у 2-й i 3-й групах вщповщно; р = 0,014) i не-вiрогiдну тенденцiю до збтьшення у дней 2-'! i 3-! груп час-тоти епiзодiв кашлю, нудоти, дарей, яю супроводжувалися пщвищенням температури, запорiв.
Вiрогiдну вiдмiннiсть у групах дней ми отримали за частотою гострих бронхопневмонiй (0,11 ± 0,39 етзоду в дней 1-! групи проти 0,26 ± 0,60 i 0,22 ± 0,70 епiзоду в дней 2-! i 3-! груп; р = 0,46), юлькосп госпiталiзацiй (0,25 ± 0,64 проти 0,56 ± 1,0 i 0,46 ± 0,79 вщповщно; р = 0,003), частотою призначення антибiотикiв (0,57 ± 0,99 проти 1,23 ± 1,50 i 1,22 ± 1,21 етзоду; р = 0,003), антипстамшних препаралв (0,23 ± 0,84 проти 0,80 ± 1,52 i 0,82 ± 1,42 епiзоду вщповщ-но; р < 0,001) i пробютиюв (0,88 ± 1,39 проти 1,43 ± 2,21 i 1,38 ± 1,42 епiзоду вщповщно; р = 0,008).
Таким чином результата нашого дослщження дозволя-ють зробити висновок, що споживання немодифiкованого коров'ячого молока не лише на першому, а й на другому рощ життя призводить до збтьшення частоти алерпчних реакцiй i реакцiй харчово! гшерчутливоста у дней, сприяе
Няньковский СЛ., Ивахненко О.С., Аобрянский А-О. Львовский национальный медицинский университет им. Аанила Галицкого
ПРОБЛЕМЫ ПИТАНИЯ ДЕТЕЙ РАННЕГО ВОЗРАСТА
Резюме. На сегодняшний день дискуссионным остается вопрос относительно оптимального возраста ребенка на момент назначения немодифицированного коровьего молока. Целью нашей работы было изучить возможное отрицательное влияние применения немодифицированного коровьего молока (НКМ) в течение первых 2 лет жизни на заболеваемость, частоту пищевой гиперчувствительности и аллергических реакций в возрасте 20 мес. В поперечное исследование были включены 5354 доношенных ребенка от 1 до 18 мес. Ретроспективную оценку показателей заболеваемости, частоты аллергических реакций и пищевой гиперчувствительности проводили в когорте из 1000 детей, которые были распределены в 3 группы в зависимости от типа вскармливания в первые 2 года жизни. Первая группа включала 135 новорожденных, которые в этот период не получали НКМ. В состав 2-й группы вошел 471 ребенок (получали НКМ с первого года жизни), и 3-ю группу составили 394 ребенка (НКМ в пищевом рационе со второго года жизни). По данным анкетирования родителей, у детей 1-й группы реакции гиперчувствительности на пищевые продукты определялись у 17,04 % против 49,26 и 51,52 % во 2-й и 3-й группах соответственно (р < 0,001). Отличались в группах заболеваемость диареями (4,48 % против 17,2 и 13,23 % соответственно; р = 0,014), пневмониями (0,11 ± 0,39 против 0,26 ± 0,60 и 0,22 ± 0,70 эпизода соответственно; р = 0,46), среднее количество госпитализаций (0,25 ± 0,64 против 0,56 ± 1,00 и 0,46 ± 0,79 соответственно; р = 0,003), частота назначения антибиотиков (0,57 ± 0,99 против 1,23 ± 1,5 и 1,22 ± 1,21 эпизода соответственно; р = 0,003), антигистаминных препаратов (0,23 ± 0,84 против 0,80 ± 1,52 и 0,82 ± 1,42 эпизода соответственно; р < 0,001) и пробиотиков (0,88 ± 1,39 против 1,43 ± 2,21 и 1,38 ± 1,42 эпизода соответственно; р = 0,008). Таким образом, потребление НКМ не только на первом, но и на втором году жизни приводит к увеличению частоты реакций гиперчувствительности, инфекционной заболеваемости, частоты госпитализаций, а также приема антибиотиков, антигистаминных препаратов и пробиотиков.
Ключевые слова: дети раннего возраста, питание, коровье молоко, заболеваемость.
26
збтьшенню ризику бронхолегеневих хвороб i щарей, збть-шуе частоту госттал1зацш i прийому антибютиюв, антипстамшних препарапв i пробютиюв. Отримаш результата вимагають проведения подальших дослщжень i уточнения мехашзм1в впливу компонент коров'ячого молока на 1мунну систему дитини, мехатзми формування алерпчних реакцш i харчово! толерантность
Список лператури
1. Няньковський С.Л., 1вахненко О.С, Добрянський Д.О., Шадрин О.Г., Марушко Ю.В. Особливот вигодовування дтей першого року життя в Украж та його вплив на частоту реакцш харчовоt гтерчутливоcmi, захворюванкть у дтей перших 2 ротв життя // Здоровье ребенка. — 2010. — № 3. — С. 156-160.
2. Michaelsen K.F., Hoppe C, Lauritzen L., Molgaard C. Whole cow's milk: why, what and when?//Nestle Nutr. Workshop Ser. Pediatr. Program. — 2007. — Vol. 60. — P. 201-219.
3. Харчування дтей раннього тку: теоры i практика / Няньковський С, Добрянський Д., Марушко Ю, 1вахненко О, Шадрин О. — Л1,в^в: Лка-Прес, 2009. — 288 с.
4. Pediatric Nutrition in Practice // Ed. by B. Koletzko. — Basel: Karger, 2008. — 305р.
5. Dannaeus A., Johansson S.G. A follow-up study of infants with adverse reactions to cow's milk. I. Serum IgE, skin test reactions and RAST in relation to clinical course//Acta Paediatr. Scand. — 1979. — Vol. 68. — P. 377-382.
Отримано 12.05.10 □
NyankovskyyS.L., Ivakhnenko O.S., Dobryanskyy D.O.
Lviv National Medical University named after Danylo Galytsky,
Ukraine
NUTRITION OF INFANTS
Summary. Nowadays an optimal age at which unmodified cow's milk could be introduced into the baby's diet remains contradictory. The aim of our study was to estimate the possible negative influence of administration of unmodified cow's milk (UCM) during the first 2 years of children's life on morbidity, incidence of food hypersensitivity and allergic reactions at 20 months old. 5354 term infants aged 1 — 18 months were enrolled into the cross-sectional study. Retrospective evaluation of morbidity, incidences of food hypersensitivity and allergic reactions was done in a selected cohort of 1000 babies who were divided into 3 groups depending on their nutrition during the first two years. 135 babies of the 1st group did not receive UCM up to 20 months. 471 children of the 2nd group received UCM during the first year of life. 394 babies of the third group were fed with UCM starting form the second year of life. According to the parents' questionnaire data babies from the first group had lower incidence of hypersensitivity reactions (17.04 % vs. 49.26 and 51.52 % in the 2nd and 3rd groups respectively; p < 0.001). The incidence of diarrhea (4.48 % vs. 17.2 and 13.23 %, respectively; p = 0.014), pneumonia (0.11 ± 0.39 vs. 0.26 ± 0.60 and 0.22 ± 0.70 episodes, respectively; p = 0.46), average number of hospitalizations (0.25 ± 0.64 vs. 0.56 ± 1.00 i 0.46 ± 0.79, respectively; p = 0.003), administration of antibiotics (0.57 ± 0.99 vs. 1.23 ± 1.50 i 1.22 ± 1,21 episodes, respectively; p = 0,003), antihistamines (0,23 ± 0,84 vs. 0,80 ± 1,52 i 0,82 ± 1,42 episodes, respectively; p < 0.001) and probiotics (0.88 ± 1.39 vs. 1.43 ± 2.21 i 1.38 ± 1.42 episodes respectively; p = 0,008) were also different in the groups. In conclusion, introduction of UCM into baby's diet not only during the first year of life but later causes the increase of hypersensitivity reaction incidence, infectious morbidity, number of hospitalization, episodes of administration of antibiotics, antihistamines, and probiotics.
Key words: infants, nutrition, cow's milk, morbidity.
