CC BY
24
Клштна пед1атр1я
УДК 616-053.37;613.287.5
НЯНЬКОВСЬКИЙ СЛ.1, ШААРИН О.Г.2,1ВАХНЕНКО О.С.1, АОБРЯНСЬКИЙ А.О.1
Льв/вський нац/ональний медичний ун/верситет
2АУ«1нститутпед/атрИ, акушерства / г/некологп АМН Укра!ни»
ВПЛИВ РАННЬОГО СПОЖИВАННЯ КОРОВ'ЯЧОГО МОЛОКА НА СТАН ЗДОРОВ'Я Д|ТЕЙ ТРЕТЬОГО РОКУ ЖИТТЯ
Резюме. Питання використання немодифжованого коров'ячого молока в дтей першихротв життя за-лишаються дискуайними. Метою доЫдження було вивчення впливу особливостей вигодовування дтей перших двохрошв життя на захворюватсть, частоту харчовоI гiперчутливостi та алергiчнихреакцт у дтей на 3-муроц життя. Показано, що в дтей, ят споживали коров'яче молоко на 2-муроц життя, ктотно збыьшуеться загальна кльксть алергiчнихреакцш, проявiв харчовоI алергп, обструктив-них бронхiтiв, госпiталiзацiй. У таких дтей про^дковуеться тенденщя до быьшо'1 захворюваностi на гострiрестраторт вiруснi тфекци, дiареi, бронхiальну астму, збиьшуеться використання стероШних препаратiв, пробютишв.
Ключовi слова: дти раннього вку, харчування, коров'яче молоко, захворюватсть.
Дитяче харчування е окремою галуззю педiа-трп, де поеднуються штереси вчених рiзного про-фшю, як фундаментально! науки, так i клМчно! практики. Досягнення в галузi дитячого харчування формуються при сшвпраш педiатрiв та вчених, яы працюють у лшарняних палатах, наукових лабора-торiях, науково-дослщних шститутах, з врахуван-ням нацюнальних традицш рiзноманiтних кра!н, нацiональних, регiональних та свггових рекоменда-цiй. На сьогодш вченими доведено, що харчування в першi мiсяцi й роки життя ютотно впливае на по-дальший розвиток i стан здоров'я дитячого оргашз-му, значною мiрою програмуе особливост здоров'я в дорослому вщь Дiти 1—3-рiчного вiку, якi почи-нають ходити, розмовляти, соцiалiзуватися, мають харчовi потреби, якi суттево в^^зняються вiд потреб дитини першого року життя i дiтей старшого вшу. Швидкий темп приросту маси й довжини тша, наявнiсть достатньо! кiлькостi зубiв (для споживан-ня «доросло!» ж), висока фiзична актившсть обу-мовлюють значну потребу у харчових iнгредiентах на 1 кг маси тша (амшокислот, вiтамiнiв, мшроеле-ментiв тощо) та певнi особливост дiети дiтей цього вiку [1, 2].
Важливим питанням харчування дггей другого i третього року життя е використання коров'ячого молока (КМ). На думку одних учених, КМ можна безпечно використовувати шсля 12-мюячного вшу, а переваги модифшованого молока не доведет [1]. На думку шших, наприклад Французького товари-ства педiатрi! та Нацiонально! програми харчування й охорони здоров'я Францп, КМ не шдходить
для дгтей цього вiку, тому слiд рекомендувати мо-дифiковане коров'яче молоко, яке вони називають «молоком росту» (МР) [4]. Оскшьки йдеться про об-говорення переваг i недолiкiв КМ та МР, практично неможливо використовувати прийом типу «медицина, що Грунтуеться на доказах», що базуеться головним чином на рандомiзованих клМчних ви-пробуваннях. На жаль, ця доказова база практично не шдходить для бшьшосп тем щодо харчування. Безперечно, потрiбно наводити докази, отримаш в результатi рандомiзованих, плацебо-контрольова-них дослiджень, але такi дослшження важко провести в маленьких дгтей iз дотриманням усiх вимог доказово! медицини й принципiв бюетики. Подiбнi дослiдження часто призводять до неправильних ви-сновкiв, особливо через неминучi системнi помил-ки. Таким чином, жодне дослшження такого роду не дозволяе стверджувати, що споживання КМ у дь тей вш 1 до 3 рошв не мае шкшливого впливу або що спещальш молочнi сумiшi та МР не вщдграють важ-ливо! рол^ бо вони не мають переваг для здоров'я. Реально на сьогодш единим способом оцшки вщ-повшних переваг та ризикiв цих 2 тишв молока е тiльки оцшка якостi поживних речовин, пов'язаних з !х застосуванням, порiвняно з рекомендованим денним споживанням або iз середньою добовою потребою в цш вшовш групi.
Дослiдження, яке було проведено у Францп у 2005 рош, показало, що для дггей вшом вiд 12 до 24 мюя-цiв, якi споживали тшьки КМ (360 ± 24 мл/добу) i молочнi продукти з коров'ячого молока (156 ± 14 г/д) i не вживали жодно! молочнi сумiшi для немовлят або
МР, порГвняно з рекомендованим денним спожи-ванням у Францп, часто характерне значне спожи-вання бiлка (у 3—4 рази бшьше вiд безпечно! дози), i3 низьким умiстом незамшних жирних кислот, за-лiза, цинку та вггамшв С, D i E. Високий вiдсоток цих дггей отримували менше вiд середньо! добово! потреби харчового залiза (59 %), цинку (56 %), вГта-мшу С (49 %), вiтамiну Е (94 %), вiтамiну D (100 %) або в мiнiмально допустимих межах, рекомендова-них у Францп, лшолево! (51 %) та альфа-лшоленово! кислоти (84 %). Вживання КМ сприяло цш ситуацп. КМ та молочнi продукти з КМ становили для цих дь тей молодшого вiку 43 % вiд маси спожито! за день mi, 35 % вГд загально! енергГ! та 44 % бшка, причому з ними надходило лише 17 % лшолево! кислоти, 24 % лшоленово! кислоти, 11 % затза, 41 % цинку, 8 % вь тамшу С, 16 % вгтамшу Е i 24 % вггамшу D на день. Харчова цшшсть в дieтах на основi КМ для цього вшу часто була недостатньою порiвняно з РДС [5—7].
Очевидно, щоб говорити про ризики такого хар-чування i його вщдалеш наслiдки, слiд провести до-волi значну кiлькiсть рiзноманiтних, в тому числГ клiнiчних, дослiджень.
Доволi часто вiдсутнiсть обГрунтованих рекомен-дацш щодо використання коров'ячого молока i спе-цiальних молочних продуктiв шдштовхуе лiкарiв, спецiалiстiв охорони здоров'я i батькiв до думки, що вибiр КМ/МР не мае великого значення. Проте все бшьше накопичуеться аргуменпв, що використання КМ у дггей вГд 1 до 3 рошв е незаперечним фактором невшповшносп !х харчового споживання РДС, що не може бути адекватно вгдкориговане шляхом вживання немолочних продукпв. I навпаки, молоко росту сприяе, за винятком вгтамшу D, доброму покриттю вмх потреб у харчуванш цих дiтей, неза-лежно вГд споживання ними немолочних продукпв, без ризику надлишкового надходження. Результати ранжирування вмх перевiрених i опублшованих да-них про харчовi переваги та ризики вГд використання КМ проти МР ясно свгдчать на користь МР. У Францп сьогодш продають понад 30 ввддв МР. Уш щ види молока вшповшають бажаним поживним щлям для дггей вгд 1 до 3 рошв, для яких вони при-значенг У 2007 рощ у Францп 35 % дГтей вшом вГд 13 до 18 мюящв, 28 % дГтей вшом вГд 19 до 24 мюя-щв, 12 % дГтей вшом вГд 25 до 30 мюящв i 5 % дГтей вшом вГд 31 до 36 мюящв споживали один з видГв МР. Зростання споживання цих молочних продук-пв (growing up milks, або GUM) спостерпаеться в бврош та бшьшосл шших кра!н свГту [3].
Отже, за даними КомГтету з дитячого харчування Францп (2011), використання МР мае бути реко-мендоване для дГтей вшом вГд 1 до 3 рошв. Ця реко-мендащя, за даними авторГв, повинна стосуватися всього дитячого населення вшом вГд 1 до 3 рошв, у тому числГ дГтей з бгдних имей, яы шддаються особливому ризику неадекватного споживання харчо-вих продукпв. Вживання ними МР повинно бути полегшене за рахунок бшьш низько! вартостГ або рГзних субсидш [3].
На останньому Конгресi педiатрiв (Ки!в, 2010) порушувалися питання створення Нащонального консенсусу з дитячого харчування дией раннього вiку. Проте думки науковщв не були одностайни-ми, i цi важливi питання не отримали подальшого розгляду, обговорення i затвердження, що ютот-но утруднюе роботу практично! ланки охорони здоров'я.
Мета досл\дження
Метою нашого дослщження було вивчення осо-бливостей вигодовування дггей перших двох рокiв життя i вiдстрочений вплив харчування, у тому чис-лi споживання немодифшованого коров'ячого молока на захворювашсть, частоту харчово! гшерчут-ливостi та алерпчних реакцiй у дiтей протягом 3-го року життя.
Матер\ал \ методи
На першому етапi анкетування у поперечне до-слiдження було залучено 5354 доношеш дитини, вшом вiд 1 до 18 мю. (жителi м. Киева, Львова та Львiвськоi областi), у яких визначався характер та особливосп харчування на першому i другому роцi життя.
На другому еташ в ретроспективному когорт-ному дослiдженнi ми оцшювали показники захво-рюваностi й частоту алерпчних реакцш, харчово! гiперчутливостi у 1000 дгтей з попередньо! вибiрки, якi були розподiленi у 2 групи залежно вiд типу вигодовування протягом першого року життя i якi отримували i не отримували немодифiковане коров'яче молоко.
На третьому етапi дослiдження ми провели ана-лiз захворюваностi, частоти алерпчних реакцш i реакцiй гшерчутливосп, роздiливши дiтей з попередньо! вибiрки на 3 групи (яш протягом першого
1 другого року життя не отримували немодифшова-не коров'яче молоко; яш почали вживати коров'яче молоко на першому рощ життя та яш почали отри-мувати немодифшоване коров'яче молоко на другому рощ життя). Результати цих дослщжень були опублшоваш в попередшх випусках журналу [8—10].
У цьому повщомленш для оцiнки вшстроченого впливу особливостей харчування протягом перших
2 рошв життя ми провели аналiз стану здоров'я та частоти алерпчних реакцш у дией з ще! само! ви-бiрки вшом 3 роки. Кiлькiсть дiтей у виборщ дещо зменшилась через втрату контакпв iз батьками або !х вiдмову вiд опитування. Як i в попередньому випадку, оцiнку проводили в 3 групах: 1-шу трупу становили 102 дитини, яш протягом першого i другого року життя не отримували немодифшова-не коров'яче молоко; 2-гу групу — 371 дитина, яш почали вживати коров'яче молоко на першому рощ життя; 3-тю групу — 319 дгтей, яш почали отриму-вати немодифшоване коров'яче молоко на другому рощ життя. Аналiз проводився методом телефонного опитування батьшв з використанням спещально розроблено! анкети.
3(30) • 2011
Клтт'чна пед!атр!я
У робот застосоваш стандартнi методи описо-вого, порiвняльного i категорiального аналiзу. Попередньо оцiнювали характер змшних (кiлькiснi, якiснi) i нормальнiсть розподшу даних. Для безпе-рервних змшних залежно вгд особливостей ïx розподшу розраховували середне i стандартне квадратич-не вiдxилення (SD).
За умови нормального розподшу даних для по-рiвняння двох груп застосовували t-критерш Стью-дента для незалежних вибiрок. За умови непара-метричного розподшу даних групи порiвнювали за допомогою критерiю Манна — Уггш. Вiдмiнностi за номiнальними (категорiальними) змшними оцшю-вали за допомогою критерш с2 або точного критерш Фiшера. Усi результати вважали вiрогiдними за умови, що р < 0,05.
Результати
Середнш вiк дГтей на момент опитування в трупах дослщження не вiдрiзнявся. Так, середнш вш дiтей 1-ï групи становив 32,63 ± 2,55 мю., 2-ï групи — 32,69 ± 2,82 мiс., 3-ï групи — 33,13 ± 2,66 мю. (р > 0,05). Середня тривалiсть грудного вигодову-вання була найменшою в дiтей 2-ï групи, яш почали отримувати немодифiковане коров'яче молоко протягом першого року життя: 7,73 ± 6,94 мю. проти 13,86 ± 8,96 мiс. у дГтей 1-ï групи i 12,38 ± 7,87 мiс. у дггей 3-ï групи. Середнiй вiк введення в годування дитини немодифшованого коров'ячого молока був вдвГчГ бшьшим у дГтей 3-ï групи (табл. 1).
Можна припустити, що найкоротша тривалють грудного вигодовування в груш дГтей, яы у ранньо-му вщ почали отримувати КМ, частково пов'язана з нерозумшням ïx батьками важливосп природного вигодовування i недооцшкою ризику раннього введення КМ. Цей факт може опосередковано обу-мовлювати важливiсть активноï просвiтницькоï i роз'яснювальноï роботи в родинах, де е дни першого року життя.
Як було опублшовано в попереднш робоп, ми отримали вГропдну рГзницю в групах спостережен-ня протягом 2-го року життя. Це дозволило нам стверджувати, що споживання КМ на першому й на другому рощ життя призводить до збшьшення частоти реакцш гшерчутливосп, iнфекцiйноï захворю-ваностi, частоти госпiталiзацiй, а також прийому антибютишв, антигiстамiнниx препаратiв i пробю-тишв у дiтей протягом 2-го року життя.
При аналiзi ситуацiï в групах протягом 3-го року життя ми визначили, що за загальною частотою алерпчних реакцш не було iстотноï рГзнищ мГж дь тьми 1-ï i 2-ï групи спостереження (38,24 та 41,78 %;
р = 0,51), проте спостерпалась ютотна рГзниця (на межГ вГропдносп) мГж показниками 1-ï i 3-ï групи (38,24 та 49,84 %; р = 0,04) i 2-ï та 3-ï групи (41,78 та 49,84 %; р = 0,03).
АналГзуючи частоту xарчовоï алергiï, ми також не визначили iстотноï рГзнищ мГж показниками дь тей 1-ï i 2-ï групи (29,41 та 33,15 %; р = 0,47), проте зауважили ютотну рГзницю мГж показниками 1-ï i 3-ï груп (29,41 та 42,32 %; р = 0,02) i 2-ï та 3-ï групи (33,15 та 42,32 %; р = 0,03).
При ощнщ локалiзацiï алерпчного висипу ми визначили, що у дней, яп в своему харчуван-ш отримували КМ (як на 1-му, так i на 2-му рощ життя), ютотно часпше висип спостерпався на об-личчь
З наведеного результату можна зробити висно-вок, що на 3-му рощ життя практично швелюеться алерпзуючий вплив КМ, яке було введено вгдносно давно, протягом першого року життя, тодГ як алерпзуючий вплив КМ, яке було введено вгдносно недавно, зберпаеться i проявляеться клМчно.
Вивчаючи частоту захворювань дГтей в групах на 3-му рощ життя, ми визначили, що дГти 3-ï групи вГроггдно частше порГвняно з дпьми 2-ï групи хворши на обструктивш бронхгти (0,19 ± 0,08 проти 0,07 ± 0,03; р = 0,006), у них ютотно частше фшсу-валися ешзоди кашлю (0,11 ± 0,03 проти 0,05 ± 0,03; р = 0,02), бшьшою була кшьшсть госшталГзацш (0,32 ± 0,06 проти 0,21 ± 0,05; р = 0,01). КрГм того, у дГтей 2-ï i 3-ï групи порГвняно з дпьми 1-ï групи, яш не отримували коров'ячого молока, на третьо-му рощ життя ми визначили тенденщю до бiльшоï захворюваносп на гострГ ресшраторш вГрусш ш-фекцiï, дГаре1, використання стероïдниx препарапв, пробютиыв, проте iстотноï рГзнищ за цими показ-никами ми не визначили.
Цшавим виявився той факт, що дГагноз брон-xiальноï астми не був виставлений жоднш дитиш 1-ï групи i був зареестрований у 3 дГтей 2-ï групи (0,81 %) та у 6 дГтей (1,88 %) 3-ï групи. Проте статис-тично вiрогiдноï рГзнищ за цим показником також не було виявлено.
Таким чином, на шдставГ проведених дослгджень можна зробити висновок, що включення немодифшованого коров'ячого молока в харчування дГтей перших 2 рошв життя збшьшуе ризик розвитку захворювань i алерпчних реакцш на третьому рощ життя дитини. Для уточнення характеру впливу КМ на стан здоров'я дГтей перших 3 рошв життя необ-хгдним е проведення подальших рГзномаштних, в тому числГ мГжнародних, мультицентрових досль джень.
Таблиця 1. Характеристика д 'ией груп спостереження
Показники 1-ша група (n = 102) 2-гагрупа (n = 371) 3-тя група (n = 319)
BiK на момент опитування, Mic. 32,63 ± 2,55 32,69 ± 2,82 33,13 ± 2,66
Тривалicть грудного вигодовування, Mic. 13,86 ± 8,96 7,73 ± 6,94 12,38 ± 7,87
BiK на момент введення КМ, Mic. - 7,91 ± 1,07 12,26 ± 4,37
Список л1тератури
1. Pediatric Nutrition in Practice/Ed. by B. Koletzko. — Basel: Karger, 2008. — 305 P.
2. World Health Organization and UNICEF: Global Strategy for Infant and Young Child Feeding. — Geneva: World Health Organization, 2003.
3. Bocquet A., Bresson J.L., Briend A. et al. Comite de nutrition Société française de pédiatrie. Alimentation du nourrisson et de l'enfant en bas age. Realisation pratique // Arch. Pediatr. — 2003. — 10. — 76-81.
4. Ghisolfi J., Vidailhet M., Fantino M. et al. Comité de nutrition de la Société française de pédiatrie. Lait de vache ou lait de croissance: quel lait recommander pour les enfants en bas âge (1—3 ans)? Cows' milk or growing-up milk: What should we recommend for children between 1 and 3 years of age?// Archives de pédiatrie. — 2011. — Vol. 18, № 4. — P. 355-358.
5. Allen L.H. Setting dietary reference intakes for children // Diet ary reference intakes research synthesis. Symposium Food and Nutrition Board. — USA: The National Academies Press. — 2006. — P. 95-105.
Няньковский С.Л.1, Шадрин О.Г.2, Ивахненко О.С.1, Аобрянский А.О.1
''Львовский национальный медицинский университет 2ГЗ «Институт педиатрии, акушерства и гинекологии АМН Украины»
ВЛИЯНИЕ РАННЕГО ПОТРЕБЛЕНИЯ КОРОВЬЕГО МОЛОКА НА ЗДОРОВЬЕ ДЕТЕЙ ТРЕТЬЕГО ГОДА ЖИЗНИ
Резюме. Вопросы использования немодифицирован-ного коровьего молока у детей первых лет жизни остаются дискуссионными. Целью исследования было изучение влияния особенностей вскармливания детей первых двух лет жизни на заболеваемость, частоту пищевой гиперчувствительности и аллергических реакций у детей на 3-м году жизни. Показано, что у детей, которые употребляли коровье молоко на 2-м году жизни, существенно увеличивается общее количество аллергических реакций, проявлений пищевой аллергии, обструктивных бронхитов, госпитализаций. У таких детей прослеживается тенденция к большей заболеваемости острыми респираторными вирусными инфекциями, диареей, бронхиальной астмой, увеличивается использование стероидных препаратов, пробиотиков.
Ключевые слова: дети раннего возраста, питание, коровье молоко, заболеваемость.
6. Potier de Courcy G., Guilland J.C. Vitamines hydrosol-ubles: la vitamine B3 //Apports nutritionnels conseille's pour la population française / А. Martin, editor. — 3 ed. — Paris: E'ditions TEC et DOC, 2001. — P. 191-194.
7. Azaïs-Braesco V., Bruckert E., Durier P. et al. Vitamine E. //Apports nutritionnels conseille's pour la population francaise Martin A., editor. — 3 ed. — Paris: Editions TEC et DOC, 2001. — P. 236-243.
8. Няньковський С., Добрянський Д., 1вахненко О. 1мунтет i харчування дитини // Здоровье ребенка. —
2009. — № 4 (19). — С. 55-57.
9. Няньковський С., 1вахненко О., Добрянський Д. Особливостi вигодовування дтей першого року життя в Укра'т та його вплив на частоту реакцш харчово' гinерчутливостi, захворюваностi в дiтей перших 2 ротв життя // Здоровье ребенка. — 2010. — № 3 (24). — С. 14-18.
10. Няньковський С., 1вахненко О., Добрянський Д. Про-блеми харчування дтей раннього вжу // Здоровье ребенка. —
2010. — № 4 (25). — С. 24-26.
Отримано 15.05.11 D
Nyankovsky S.L.1, Shadrin O.G.2, Ivakhnenko O.S.1,
Dobryansky D.O.2
1Lviv National Medical University
2SI «Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology of AMS of Ukraine», Ukraine
IMPACT OF EARLY CAW'S MILK CONSUMPTION ON HEALTH STATUS OF CHILDREN DURING THE THIRD YEAR OF LIFE
Summary. The issue of unmodified caw's milk administration to infants and toddlers remains contradictory. The aim of the study was to investigate the possible impact of the diet of children aged up to two years old on morbidity, incidence of food hypersensitivity and allergic reactions during the third year of life. It was shown that the total number of allergic reactions; food allergy manifestations, episodes of obstructive bronchitis and hospitalisations was higher in children who had been fed with caw's milk during the second year of life. Such children more often had acute respiratory viral infections, diarrhoea, and bronchial asthma; were treated with steroids and probiotics.
Key words: toddlers, nutrition, caw's milk, morbidity.
