CC BY
32
®
ребёнка
КлУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616-053.3:616.3-056.3-07-085
КРЯЖЕВ О.В., ОВЧАРЕНКО A.C., ВЕРТЕГЕА А.О., CAMOXIH 1.В., AHAPICHKO Т.Г, ЖИХАРЕВА Н.В. A3 «ЗапорЬька медична академм п'слядипломно! осв'пи MO3 Укра!ни
АЛГОРИТМ КОРЕКЦИ ДЕФЩИТУ КАЛЬЩЮ В ДПЕЙ РАННЬОГО BiKy 3 ПРОЯВАМИ ХАРЧОВО'' АЛЕРГй'
Резюме. Мета — розробка алгоритму корекци дефциту кальцт в дтей раннього вшу з проявами хар-човог алергп (ХА).
Матерiали та методи. Обстежено 150 дтей вком вгд 1 до 3 рошв 1з ХА та сенсибшзащею до блшв коров'ячого молока у двох групах спостереження: 1) I група — дти з проявами ХА та лабораторними ознаками дефщиту кальцт (п = 56); 2) IIгрупа — дти з проявами ХА без лабораторних ознак дефщиту кальцт (п = 94). Дослiджено рiвень загального кальцт, неоргашчного фосфору та втамну 25(ОН)Б3 в сироватщ кровi.
Результати. Врезультатi обстеження 150дтей iз ХА зниження концентраци кальцт в сироватщ кро-вi було виявлено в 56дтей (37,3 %) (коливання мiж показниками вгд 2,08до 2,24ммоль/л). Аналогiчна ситуация вiдмiчалась стосовно рiвня неоргашчного фосфору в сироватщ кровi в дтей Iгрупи (коливання мiж показниками вгд 1,42 до 1,54 ммоль/л). При аналiзi вмкту втамшу Б3 в сироватц кровi було виявлено, що в дтей груп спостереження даний показник був у межах вковог норми (коливання мiж показниками вгд 24,21 до 26,81 нг/мл). Розроблено алгоритм диференцшованихлкувально-профлактич-них заходiв, що включае локалiзацiю, фксацт й елШнацт причинно-значущих алергешв (гтоалергенна дiета, сорбенти), протизапальну терапт (антигiстамшш препарати, шгiбiтор дегрануляци тучних клтин, мсцева терапгя), коригуючу терапт порушень процеав остеогенезу. Псля проведеног корекци вiдмiчалась нормалЬзащя показнишв загального кальцт та неоргашчного фосфору в сироватц кровi в дтей Iгрупи спостереження.
Висновок. Розроблений алгоритм диференцйованихлжувально-профлактичнихзаходiв дае можливкть знизити активтсть алергiчного запального процесу та нормалЬзувати показники, що характеризують процеси формування кстковог тканини в дтей раннього вжу з харчовою алергiею. Ключовi слова: дти, харчова алерггя, кальщй, фосфор.
Вступ
Будь-який алерпчний стан розглядаеться як сис-темне захворювання iз залученням до патолопчного процесу багатьох оргашв i систем, особливо в дггей раннього вжу. Не е винятком i харчова алерпя (ХА), за наявносп яко! до патолопчного процесу залуча-еться юсткова система [1].
Так, було показано, що в дггей, яю знаходять-ся на гшоалергеннш дiетi, вiдмiчалися порушення процеав мшерaлiзaщi юстки [2], що посилюються в сукупност з шшими чинниками: недостатньою шсолящею та психоемощйним стресом. Особли-востями харчування в дггей iз алерпею е те, що вони вимушеш дотримуватися гшоалергенно! дiети з ви-ключенням харчових продукпв, що одночасно е не лише сильними алергенами, але i найважлившими джерелами кальщю (молочш продукти, риба та iншi продукти) [2].
Нaдaлi наявшсть дефщиту кальщю призводить до остеопени (аномально низька маса юстково! тканини) i розвитку остеопорозу — одночаснш втрап оргашчного матриксу та мшеральних речовин через низьку актившсть остеобласпв [2].
Через це важливе значення мае вивчення по-еднання двох патолопчних сташв — алерпчного захворювання та мехашзму порушення юсткового метaболiзму. Враховуючи високу поширешсть алер-пчно! патологи, вивчення метaболiчних процесiв, зокрема в юстковш ткaнинi в дггей, при даних станах викликае великий iнтерес [3]. А встановлення вiрогiдних i iнформaтивних мaркерiв юсткових порушень у дiтей iз ХА, !х знання та використання в
© Кряжев О.В., Овчаренко Л.С., Вертегел А.О.,
Самохш 1.В., Андрiенко Т.Г., Жихарева Н.В., 2014 © «Здоров'я дитини», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
л1кувально-д1агностичному процесi дозволять сво-ечасно почати етюпатогенетичну терапiю, що дасть змогу полiпшити стан здоров'я пацieнтiв.
Метою досЛдження була розробка алгоритму ко-рекцп дефiциту кальцiю в дггей раннього вiку з про-явами харчово'i алергГi.
Матер1али та методи
На першому етапi був проведений анал1з амбу-латорних карт i iсторiй хвороб 1422 осiб в1ком вiд 1 до 3 роюв чоловiчо'i та жiночо'i статi м. Запор1жжя за перiод з 2008 по 2010 р. iз вивченням генеалогiчного та алергологiчного анамнезу дггей.
Вiдiбрано 150 дiтей Гз ХА, у яких установлена сенсибiлiзацiя до бглк1в коров'ячого молока шляхом обстеження на загальний Г специф1чш Гмуноглобу-лши Е в сироватщ кровь
З урахуванням особливостей способу життя та характеру харчування дггей Гз ХА (шдивщуальний ращон харчування з виключенням молочних Г мо-лочнокислих продукпв, що е основними нос1ями кальщю, як1 надходять в оргашзм дитини) у них можливо було передбачити високий ризик розвитку дефщиту кальщю.
У зв'язку з цим було проведено визначення р1в-шв загального кальщю, неоргашчного фосфору та вггамшу 25(ОН)Б3 в сироватщ кров1 дггей як одних Гз маркер1в юсткового метабол1зму [4].
Ус дослщження були проведет вщповщно до етичних принцитв медичного дослщження, що проводиться на людях, яю були прийнят1 Гельсш-ською декларащею й Яюсною клшчною практикою (ОСР) Г вщповщають загальноприйнятим нормам морал1, вимогам дотримання прав, штересш Г осо-бистоi пдност1 учасниюв дослщження; лабораторш й шструментальш методи дослщження е загально-прийнятими.
Для проведення дослщжень було отримано до-звгл комгсп з етики та бюетики ДЗ «Запор1зька ме-дична академ1я шслядипломног осв1ти МОЗ Украь ни».
В1д батьк1в ус1х д1тей, як1 брали участь у досл1-дженн1, було отримано шформовану згоду письмо-во на проведення ус1х досл1джень.
Визначення р1вня кальщю в сироватц1 кров1 проводилося титрометричним методом 1з застосу-ванням мурексиду за Мойжисом та Заком; фосфору — за ушфжованою методикою вГдновлення фос-
форно-молгбденово! кислоти (Ha6ip «Кальцш» та «Фосфор» АТ «Реагент», м. Дншропетровськ).
Вггамш 25(OH)D3 визначали в сироватщ KpoBi методом електрохемiлюмiнесцентного гмуноана-лiзу ECLIA на автоматичному аналiзаторi системи Elecsys 2010.
Отриманi результати оброблялися методом варь ащйно! статистики та за допомогою непараметрич-них критерив — критерiю знакiв, точнiсть якого перевiрялася за допомогою критерiю U Вглкоксо-на — Манна — Утгш (при вибiрках, що не зв'язат попарно), критерiю Q Розенбаума (при кглькосп спостережень бгльше н1ж 60), i параметричних — визначення середньо! похибки (m).
У процес обробки отриманих результатiв вико-ристовувався персональний комп'ютер iз залучен-ням пакету програм Microsoft Excel.
Залежно вiд результатiв обстеження були сфор-мованi 2 групи спостереження:
1) I група — дiти з проявами ХА i лабораторними ознаками дефщиту кальщю (n = 56);
2) II група — дгти з проявами ХА без лаборатор-них ознак дефiциту кальцiю (n = 94).
Результати та Тх обговорення
У результaтi обстеження 150 дггей iз ХА у 56 дь тей (37,3 %) було виявлено зниження концентрацп кaльцiю в сироватщ кров1 (коливання м1ж показни-ками вщ 2,08 до 2,24 ммоль/л). У 94 дггей, яю ста-новили II групу спостереження, на фот ХА не було виявлено вщхилень у показниках кальщю та фосфору в сироватщ кровь
Вмют загального кaльцiю, неоргашчного фосфору та вiтaмiну D3 в сировaтцi кровг в дггей груп спостереження наведено в табл. 1.
Як видно з табл. 1, рiвень загального кальщю в сироватщ кров1 в дггей I групи спостереження був нижчий пор1вняно з II групою (Р < 0,05) та рефе-рентними показниками, що вказуе на бгльш вира-жений дефiцит цього макроелементу в дггей I групи.
Аналопчна ситуацгя вщмгчалась стосовно ргвня неоргашчного фосфору в сироватщ кров1 в дггей I групи (Р < 0,05). Ця особливють фосфорного об-мшу могла безпосередньо або поб1чно впливати на метаболгзм кальщю в дггей I групи. Це обумовлено тим, що майже 80 % фосфору в оргашзм1 людини пов'язано з кальщем та утворюе неоргашчну основу юсток [5].
Таблиця 1. Вмст загального кальщю, неорган1чного фосфору та вТамну D3в сироватц кров!
в дтей груп спостереження (М ± m)
Показник(одиниц вимiрювання) Група спостереження
I, n = 56 II, n = 94 Референты значення
Кальцш, ммоль/л 2,16 ± 0,08*' ** 2,38 ± 0,07 2,25-2,45
Фосфор, ммоль/л 1,48 ± 0,06*' ** 1,77 ± 0,09 1,60-1,80
BiTaMiH D3, нг/мл 25,51 ± 1,30 24,87 ± 1,40 20,00-32,00
Примтки: * — Р < 0,05 — в1рогщн1сть р1зниц1 з референтними значениями; ** — Р < 0,05 — в1рогщн1сть р1зниц1 з II групою.
При аналiзi bmîcty BiTaMiHy D3 в сироватщ KpoBi було виявлено, що в дггей груп спостереження цей показник був у межах вiковоï норми (коливання в1д 24,21 до 26,81 нг/мл). Це вказуе на достатне над-ходження даного вггамшу до органiзмy дитини або за рахунок його нормального утворення в органiзмi дитини при iнсоляцïï в Запорiзькомy регiонi, де про-водилося дослщження, або за рахунок надходження з продуктами харчування.
У процес1 встановлення наявностi в дiтей iз ХА ознак порушень метаболiчноï ланки кальцш-фосфор-ного забезпечення нами були виявлеш дти (в першiй груш) не лише з явними вщхиленнями рiвня загального кальцiю в сироватщ кров1, й параметрами, що знаходяться в граничнiй зонi: близько 2 сигмальних вщхилень (± 2s) вщ показникiв вiковоï норми. Формально в цих дггей ще не було явних негативних ла-бораторних зсyвiв, проте не можна було ЗСх виключити з групи ризику розвитку дефщиту кальцiю в сироватщ кровi надалi при загостренш алергiчного процесу.
Таким чином, у процес1 обстеження сформувалися 2 пщгрупи дггей, якi знаходяться пщ спостереженням: пщгрупа граничних вщхилень (зниження концентра-цïï загального кальцiю в даапазош 2,23—2,10 ммоль/л) i пщгрупа остеопенИ (зниження концентрацïï загального кальщю нижче вщ 2,10 ммоль/л).
Тому, враховуючи пролонговану гiпоалергеннy дiетy в дггей, якi знаходилися пщ спостереженням, необидно було виршити питання щодо додаткового введення мiкронyтрiентiв для лжвщацИ ЗСх дефiцитy.
Одним Гз напрямюв реал1зацИ такого пщходу е призначення полГвггамшно-амшокислотно-мь нерального комплексу, що мютить у 1 мл L-лГзину пдрохлорид — 20 мг, 50% розчин кальщю глщеро-фосфату — 204 мг (вщповщае кальц1ю — 8,67 мг, фосфату — 13,33 мг), т1амшу — 0,2 мг, рибофлавь ну — 0,23 мг, тридоксину — 0,4 мг, холекальцифе-ролу — 1 мкг (40 МО), DL-токоферолу ацетату — 1 мг, шкотинамщу — 1,33 мг, D-пантенолу — 0,67 мг. Наб1р компонента забезпечуе нейротропний, ци-топротекторний, Гмуномодулюючий, мембраноста-б1л1зуючий та антиоксидантний ефекти [6].
Незамшна ам1нокислота л1зин завдяки карнгги-ну, який Гз нього утворюеться, позитивно впливае на метабол1зм i в1дновлення тканин, у тому числ1 юстковоь Л1зин необхщний для нормального фор-мування к1сток i зростання д1тей, тому що сприяе засвоенню кальц1ю. Цей ефект посилюеться глще-рофосфатом кальц1ю, що входить до складу запро-понованого пол1вггамшно-амшокислотно-мше-рального комплексу [6].
У зв'язку з д1етичними обмеженнями, що е в д1-тей груп спостереження, режим вживання пол1вгта-м1нно-ам1нокислотно-м1нерального комплексу мо-диф1кований у б1к збгльшення дози препарату — до 7,5 мл на добу.
Кратшсть прийому — 1 раз на добу, що значно пщвищуе комплайентшсть.
У той же час слГд врахувати, що вживання пол1в1-там1нно-ам1нокислотно-м1нерального комплексу в
доз1 7,5 мл на добу (64,2 мг кальщю) на доповнення до гiпоалергенноï д1ети не покрие недостатшсть даного макроелементу в оргашзмь Перевищення дози препарату також е недопустимим, оскгльки при цьому збгльшилося б потрапляння вггамшв (особливо групи В) в оргашзм дитини вище вщ добовоï потреби, що небажано при ХА [7].
НеобхГдну корекц1ю доц1льно доповнювати препаратами солей кальц1ю, наприклад кальц1ю цитрату, д1тям 1—3 рок1в — 500 мг на день. У випадках iндивiдyальноï непереносимост1 комплексного по-л1в1там1нного препарату сл1д перейти на монопре-парати кальщю в доз1 500—1000 мг на добу.
При загостренш ХА потр1бно розпочати лжування згГдно з протоколами МОЗ Украши, не припиняючи остеотропну терап1ю. У таких ситуац1ях важливим елементом гiпосенсибiлiзyючоï терапïï е видалення алерген1в Гз просв1ту шлунково-кишкового тракту, що обумовлюе вживання ентеросорбент1в [8].
Враховуючи сорбщю кальц1ю та фосфору ба-гатьма сорбентами, для забезпечення повнощнного всмоктування даних макроелемент1в Гз продуктами харчування та препаратами ми запропонували препарат д1оксид кремн1ю, що не зв'язуе харчов1 фос-фати i не призводить до додаткових порушень фос-форно-кальщевого обм1ну [9].
Враховуючи вищезазначене, ми запропонували поетапний алгоритм л1кувально-проф1лактичних заход1в, спрямований на лжвщащю деф1циту кальщю в д1тей раннього в1ку з проявами ХА, що пода-ний на рис. 1.
Шсля проведення комплексу л1кувально-проф1-лактичних заход1в нами спостер1галась така динамь ка показниюв, що вивчалися (табл. 2).
Як видно з табл. 2, тсля проведеноï корекцïï, в1дм1чалась нормал1зац1я показник1в загального кальц1ю та неоргашчного фосфору в сироватщ кров1 в дггей I групи спостереження.
Це дае можливють стверджувати, що запропо-нована методика корекцïï пол1вггамшно-амшо-кислотно-мшеральним комплексом i препаратами кальц1ю направлена на запоб1гання або зменшення вс1х можливих компонент1в порушень, у тому числ1 i подальший розвиток дефщиту кальщю в сироватщ кров1 в дггей Гз ХА.
Висновки
1. У 37 % дгтей в1ком в1д 1 до 3 рок1в, на тл1 харчо-воï алергИ виявляються зниження р1вня загального кальщю в сироватщ кров1, що св1дчить про наяв-н1сть у даного контингенту потенцшного пщвище-ного ризику розвитку порушень формування к1ст-ковоï тканини.
2. У д1тей Гз деф1цитом кальц1ю рееструеться р1з-ний стутнь зниження р1вня загального кальщю в сироватщ кров1, що обумовлюе необхвдшсть дифе-ренц1йованого л1кувально-проф1лактичного пщхо-ду в кожному окремому випадку.
3. Розроблений алгоритм диференц1йованих л1кувально-проф1лактичних заход1в, що включае
Рисунок 1. Алгоритм корекци дефциту кальц1ю в дтей 1-1 групи спостереження Примтки: * — д'юксид кремн1ю по 0,5-1 м'рному ковпачку 2 рази на добу; ** — пол1в1там1нно-ам1нокислотно-м1неральний комплекс — 5,0-7,5 мл на добу в 1 прийом; *** — кальцю цитрат по 1 п1гулц1 (500 мг) 1 раз на добу; **** — '¡нпб'тор дегрануляцП' тучних клтин по 2,5 мл 2 рази на добу; ***** — пол1в1там1нно-ам1нокислотно-м1неральний комплекс — по 2,5 мл на добу в 1 прийом.
Таблиця 2. Динамка р1вн1в загального кальцю, неорганчного фосфору та втамну D3в сироватц кров1
в дтей груп спостереження (М ± m)
Показник(одиниц вимiрювання) Група спостереження
I, n = 56 II, n = 94 Референты значення
Кальцш, ммоль/л 2,32 ± 0,08 2,38 ± 0,07 2,25-2,45
Фосфор, ммоль/л 1,67 ± 0,05 1,77 ± 0,09 1,60-1,80
BiTaMiH D3, нг/мл 25,58 ± 1,22 24,87 ± 1,40 20,00-32,00
локалiзацiю, фжсащю й елiмiнацiю причиннозна-чущих алергешв (гшоалергенна дieта, сорбенти), протизапальну тератю (антипстамшт препарата, шпбггор дегрануляцп тучних клггин, мюцева тератя), коригуючу тератю порушень процеав остеогенезу, дае можливють знизити активнють алерпчного запального процесу та нормалiзувати показники, що характеризують процеси формуван-ня юстково! тканини в дггей iз харчовою алергiею.
Список л^ератури
1. Почкайло А.С. Факторы риска нарушений формирования костной ткани у детей с хронической аллергической патологией / А.С. Почкайло, В.Ф. Жерносек// Медицина. — 2009. — № 3. — С. 45-48.
2. Стенникова О.В., Санникова Н.Е. Патофизиологические и клинические аспекты дефицита кальция у детей. Принципы его профилактики // Вопр. совр. педиатр. — 2007. — Т. 6, № 4. — С. 58-65.
3. Sicherer S.H. Food allergy / S.H. Sicherer // Mt. Sinai J. Med. — 2011. — Vol. 78(5). — P. 683-696.
4. Prevalence and Progression of Osteoporosis in Patients With COPD. Results From TORCH[Elektronnyy resurs] /Ferguson G.T., Calverley P.M.A., Anderson J.A. [et al.] // Chest. — 2009. — Rezhimdostupa: doi: 10.1378/ch est. 08-3016.
5. Сучаст тдходи до лжування остеопорозу з ураху-ванням вiдкриття нових Mexami3Mie його розвитку: Метод. рекомендаци / Коваленко В.М., Шуба Н.М., Борткевич О.П. [та in.]. — К., 2009. — 31 с.
6. Овчаренко Л.С. Конституциональная иммунная и ней-роэндокринная дисрегуляция у детей как эквивалент метаболического синдрома детского возраста / Л. С. Овчаренко, А.А. Вертегел, Т.Г. Андриенко//КлМчна iмунологiя. Алергологы. Iнфекmологiя. — 2008. — № 2. — С. 86-91.
7. Бурбелло А.Т. Неблагоприятные побочные реакции лекарственных средств: Пособие для врачей. — СПб., 2008. — 236с.
8. Палий И.Г. Современный взгляд на проблему энтеросорб-ции: выбор оптимального препарата /И.Г. Палий, И.Г. Резничен-ко//Новости медицины и фармации. — 2007. — № 11. — С. 217.
9. Макарова И.В. Новое в лечении и профилактике пищевой аллергии у детей/И.В. Макарова//Педиатрия. — 2008. — № 2 (прил. к журналу Consilium Medicum). — С. 2-7.
Отримано 04.06.14 ■
Кряжев А.В., Овчаренко A.C., Вертегел A.A., Самохин И.В., Андриенко Т.Г., Жихарева Н.В. ГУ «Запорожская медицинская академия последипломного образования M3 Украины», кафедра педиатрии и неонатологии с курсом амбулаторной педиатрии
АЛГОРИТМ КОРРЕКЦИИ ДЕФИЦИТА КАЛЬЦИЯ У ДЕТЕЙ РАННЕГО ВОЗРАСТА С ПРОЯВЛЕНИЯМИ ПИЩЕВОЙ АЛЛЕРГИИ
Резюме. Цель — разработка алгоритма коррекции дефицита кальция у детей раннего возраста с проявлениями пищевой аллергии (ПА).
Материалы и методы. Обследовано 150 детей в возрасте от 1 до 3 лет с ПА и сенсибилизацией к белкам коровьего молока в двух группах наблюдения: I группа — дети с проявлениями ПА и лабораторными признаками дефицита кальция (n = 56); II группа — дети с проявлениями ПА без лабораторных признаков дефицита кальция (n = 94). Исследован уровень общего кальция, неорганического фосфора и витамина 25(OH)D3 в сыворотке крови.
Результаты. В результате обследования 150 детей с ПА снижение концентрации кальция в сыворотке крови было обнаружено у 56 детей (37,3 %) (колебания между показателями от 2,08 до 2,24 ммоль/л). Аналогичная ситуация отмечалась относительно уровня неорганического фосфора в сыворотке крови у детей I группы (колебания между показателями от 1,42 до 1,54 ммоль/л). При анализе содержания витамина D3 в сыворотке крови было обнаружено, что у детей групп наблюдения данный показатель был в пределах возрастной нормы (колебания между показателями от 24,21 до 26,81 нг/мл). Разработан алгоритм дифференцированных лечебно-профилактических мероприятий, включающий локализацию, фиксацию и элиминацию причинно-значимых аллергенов (гипоаллергенная диета, сорбенты), противовоспалительную терапию (ан-тигистаминные препараты, ингибитор дегрануляции тучных клеток, местная терапия), корригирующую терапию нарушений процессов остеогенеза. После проведенной коррекции отмечалась нормализация показателей общего кальция и неорганического фосфора в сыворотке крови у детей I группы наблюдения.
Вывод. Разработанный алгоритм дифференцированных лечебно-профилактических мероприятий позволяет снизить активность аллергического воспалительного процесса и нормализовать показатели, характеризующие процессы формирования костной ткани у детей раннего возраста с пищевой аллергией.
Ключевые слова: дети, пищевая аллергия, кальций, фосфор.
Kryazhev O.V., Ovcharenko L.S., VertegelA.O., Samokhin I.V.,
Andriyenko T.G.,ZhikharevaN.V.
State Institution «Zaporizhya Medical Academy
of Postgraduate Education of Ministry of Healthcare
of Ukraine», Zaporizhya, Ukraine
ALGORITHM FOR CALCIUM DEFICIENCY CORRECTION IN YOUNG CHILDREN WITH FOOD ALLERGY MANIFESTATIONS
Summary. Objective — to develop algorithm for calcium deficiency correction in young children with food allergy (FA) manifestations.
Materials and Methods. We have examined 150 children aged 1 to 3 years age with FA and sensitization to cow's milk protein and in two study groups: 1) I group — children with FA manifestations and the laboratory signs of calcium deficiency (n = 56); 2) II group — children with FA manifestations without the laboratory signs of calcium deficiency (n = 94). The level of total calcium, inorganic phosphorus and vitamin 25(OH) D3 in blood serum were investigated.
Results. As a result of inspection 150 children with FA, we have found decline of serum calcium concentration in 56 children (37.3 %) (fluctuations of parameters from 2.08 to 2.24 mmol/l). The same situation was marked in relation to the level of serum inorganic phosphorus in children of I group (fluctuations of parameters from 1.42 to 1.54 mmol/l). When analyzing the content of vitamin D3 in blood serum, it was discovered, that in children from the study groups this index was within the limits of age-dependent norm (fluctuations of indexes from 24.21 to 26.81 ng/ml). There has been developed an algorithm of differentiated therapeutic and prophylactic measures, including localization, fixation and elimination of causally significant allergens (hypoallergic diet, sorbents), anti-inflammatory therapy (antihistamines, inhibitor of mast cell degranulation, local therapy), correcting therapy for disorders of osteogenesis processes. After the conducted correction, normalization of indexes of total calcium and inorganic phosphorus was marked in the blood serum of children from I study group has been noted.
Conclusion. Developed algorithm for differentiated therapeutic and prophylactic measures enables to reduce of activity of allergic inflammatory process and to normalize indexes, characterizing the processes of osteogenesis in young children with food allergy.
Key words: children, food allergy, calcium, phosphorus.
