CC BY
56
^лг/ребёнка
КлУчна пед1атр1я / С!1п1со! РеЬ1а1г1еэ
УДК 616.2:612.017-008-085:615.356:577.161.2-053.3/.4 ПОЧИНОК т.в.
Нацюнальний медичний унверситет¡мен/ О.О. Богомольца, м. Ки/в, Укра/на
я ■ ■ ■ ■ V
корекц1я деф1циту в1там1ну о i иого вплив на 1мунолог1чн1 та метабол1чн1 порушення у д1теи раннього в1ку, як1 страждають в|д частих респ1раторних захворювань
Резюме. Стаття присвячена проблемi дефщиту втамту D i розв'язанню питань щодо його корекци. Наведенорезультати до^дженнярiвня забезпеченостi втамтом Dдтейраннього вку шляхом визна-ченнярiвня 25(ОН^3у сироватщ венозноХкровi, данорекомендаци щодо призначення масляногорозчину втамну D (препарат Вкантол).
Ключовi слова: дти, дефщит втамну D, лкування, маслянийрозчин втамну D.
Вступ
Нaуковi уявлення про фiзiологiчну роль вггамь ну D останшми десятирiччями значно поповнили-ся новими вщомостями, що дозволило переглянути погляди на можливють застосування цього вiтамiну не лише як регулятора юсткового метаболiзму, а й для запобтання розвитку багатьох хвороб, зважаю-чи на велику кiлькiсть позаскелетних ефектiв вггамшу D, його багатогранну системну дш на органiзм [1, 2]. Недостатшсть або дефiцит холекальциферолу в органiзмi розглядаеться як предиктор розвитку багатьох хрошчних захворювань, таких як деяю види злоякiсних пухлин, автоiмунних порушень, цукро-вого дiабету, метаболiчного синдрому, артерiально'i гшертензп, атеросклерозу, шфаркту мiокарда, ше-мiчного iнсульту, шших хвороб серцево-судинно! системи, когнiтивних порушень, а також шфекцш внаслiдок розвитку вторинних iмунодефiцитних станiв [4—9].
Передумовою щодо впливу регулюючих влас-тивостей вггамшу D на iмунну вщповщь стало ви-вчення на початку 80-роюв минулого сторiччя ре-цепторiв гена вiтамiну D (VDR) у моноцитах кров^ а також на активованих Т- i В-лiмфоцитах. Крiм того, було показано, що на макрофагах експресуеться фермент CYP27B1, завдяки якому вищевказаш клiтини мають здатнiсть самi синтезувати 1,25-да-оксихолекальциферол (1,25(ОН)2D) з транспортно! форми 25-гiдрохолекальциферолу (25(ОН)D) [10]. Це стало пщГрунтям для вивчення ролi вiтамiну D у функцюнуванш iмунноi системи людини.
Було доведено, що гормонально активна форма вггамшу D (1,25(ОН)2D) сприяе диференщацп мiело-1дно1 стовбурово! клiтини в бж зрших гранулоцитiв, лiмфоцитiв, моноцитiв (макрофапв), що призводить до посилення клиинного iмунiтету та фагоцитозу. Зрiлi макрофаги, активоваш Y-iнтерфероном, здатнi синтезувати з 25(ОН^ гормонально активну форму вггамшу D - 1,25(ОН)2D [4].
Поряд iз впливом на клiтини-попередники мiе-ло!дного ряду 1,25(ОН)2D взаемодiе зi зрiлими моноцитами/макрофагами, що сприяе збшьшенню продукцп останнiми 1Л-1 та шпбуванню 1Л-2. Це сприяе пролiферацii активованих антигеном Т- та В^мфоципв, регуляци синтезу iмуноглобулiнiв. Крiм того, встановлено, що вггамш D стимулюе NK-клiтинну активнiсть, що сприяе шдвищенню проти-вiрусного захисту оргашзму дитини [11].
Причому вплив 1,25(ОН)^ на вказанi процеси мае дозозалежний ефект. За вiдсутностi або дефщиту вггамшу D в органiзмi вщбуваеться затримка до-зрiвання лiмфоцитiв на стади лiмфобластiв, вщ чого значно страждають процеси iмунно'i вщповщ на ан-тигеннi подразники. Пщтвердженням значущостi вь тамiну D в iмуннiй регуляци е результати численних експериментальних i клiнiчних дослiджень, що де-монструють зв'язок м1ж низькими рiвнями вiтамiну D i пщвищеною сприйнятливiстю до рiзних iнфекцiй
© Починок Т.В., 2016 © «Здоров'я дитини», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
(вГрусно!, бактерГально!, грибково! етюлоги), а також до розвитку автоГмунно! й алерпчно! патологи [12].
Дaнi, нaведенi M.C. Magnus et al. (2013), показали, що частота шфекцш нижшх дихальних шля-xiB у дГтей перших трьох рокiв життя (n = 1248) мае обернену залежшсть нaвiгь вщ рiвня 25(OH)D у сироватщ кровi ix мaгерiв у перiодi вaгiгносгi [13]. Необх1дно вщзначити, що недосгaгнiсгь вiгaмiнy D пщ час вaгiгносгi може сприяти не тшьки зниженню Гмунно! вiдповiдi на шфекцшш агенти у дiгей, але й обумовлювати низькi показники розвитку у них легенево! тканини та зниження !х фyнкцiонaльниx характеристик, що також пщвищуе ризик розвитку шфекцш оргашв дихання [14].
Маючи на yвaзi те, що однiею з основних функ-цiй вiтaмiнy D е регyляцiя транспорту кaльцiю в слизовш оболонцi кишечника, ниркових канальцях i кiсткax, при його дефщип спостерiгaеться пору-шення кaльцiевого обмшу, зниження концентраций цього макроелементу в бюлопчних рГдинах i клгти-нах, що негативним чином може впливати на акти-ващю Гмунокомпетентних клГтин, яка е кальцш-за-лежним процесом [15].
При обстеженш школярГв УкраГни вГком 10—17 рокГв виявили, що частота дефщиту вГтамГну D становить 88,5 %, недостатнють холекальциферо-лу — 8,9 %, а нормальний рГвень за показниками 25(OH)D3 у сироватцГ кровГ рееструеться лише у 2,6 %. АналГз анкет, яю заповнювали школярГ стосов-но 1х харчування, показав, що вони не отримували не-обхГдно! кглькосп кальцГю та вГтамГну D з !жею. ДГтям не проводили профГлактику дефГциту вГтамГну D [15].
СлГд зазначити, що у кращому випадку в Укра!-нГ профГлактику дефГциту вГгамшу D проводять до року життя дитини.
Сьогодш проблеми, пов'язанГ з D-гiповiтaмi-нозом i порушеннями метаболГзму в оргашзмГ ди-тини, зокрема кальцГй-фосфорного, залишаються вкрай актуальними.
СлГд зазначити, що порушений кальцГевий го-меостаз внаслщок дефГциту вГтамГну D найбГльш чутливий у перГоди Гнтенсивного росту юстково! тканини: на першому роцГ життя та у перГоди пер-шого (5—8 рокГв) та другого (11—18 рокГв) «тяжшня». Саме в цГ перГоди життя органГзм дитини потребуе надходження вГтамГну D, кальцГю та мжроелеменпв, що вщграють активну роль у кальцГевому гомеостазГ (магнГю, мщ, цинку, залГза, кобальту, марганцю) [5].
За результатами дослщжень О.М. Лук'яново! i спГвавт. (2006) [16] було встановлено, що у 70 % практично здорових дГтей молодшого шкГльного вжу, яю проживали у м. КиевГ, вщзначався зниже-ний рГвень кальцГю у сироватцГ кровГ, у 40 % тдви-щувалася активнГсть лужно! фосфатази за рахунок !! юсткового Гзоферменту. ВмГст 25(OH)D у всГх обсте-жених дГтей був нижчим за 40 нмоль/л, тодГ як при достатнГй забезпеченостГ органГзму цим вГтамГном останнГми роками його мГнГмальний рГвень повинен становити не менше нГж 75 нмоль/л, максималь-ний — 150 нмоль/л [8].
В Украш практично вщсутш роботи щодо забез-печеност вгтамшом D у дiтей раннього вжу та впли-ву дефщиту вгтамшу D на окремi ланки iмунiтету. Тому метою роботи було дослщити рiвень забезпе-ченостi вгтамшом D дiтей раннього вiку шляхом ви-значення рiвня 25(OH)D3 у сироватщ венозно! кровi та розробити лжувально-реабштацшний комплекс для ще! категори дiтей.
Матер1али та методи
У дослщження було включено 60 дгтей (28 дГвча-ток i 32 хлопчики) вжом 2—3 роки, яю мали часту респiрaторну пaтологiю (> 7—8 рaзiв на рiк, тсля початку вiдвiдувaння дитячого колективу) та 20 здо-рових дiтей такого самого вГку, частота рестратор-но! патолог!! яких становила не бГльше 2 рaзiв на рiк.
У дгтей основно! та контрольно! груп у сировaтцi венозно! кровГ визначали рГвш 25(OH)D3 за методом радюконкурентного з'язування тсля !х екстра-кци та послщовного хроматографГчного роздГлення в колонках, заповнених окисом алюмшш та сефа-дексом LH-20 зпдно з методом, описаним у лГтера-турГ [17]. ОцГнку D-вГтамГнного статусу здшснювали вщповщно до класифжаци M.F. Holick et al. (2011) [4], вГдповгдно до яко! дефiцит вгтамшу D встанов-люеться при рГвнях 25(OH)D у сироватцГ кровГ ниж-че за 20 нг/мл (50 нмоль/л), недостатнють вГтамГну D — при рГвнях 25(OH)D вщ 20 нг/мл (50 нмоль/л) до 30 нг/мл (75 нмоль/л). Показники 25(OH)D у сироватцГ кровГ дГтей вгд 30 нг/мл (75 нмоль/л) до 50 нг/мл (125 нмоль/л) вважалися нормальними.
З метою ощнки кальцш-фосфорного обмГну було вивчено вмют загального кальцГю в сироватцГ та еритроцитах венозно! кровГ за методом D.W. Barron et al. (1957) Гз застосуванням бГотест-наборГв «Лахе-ма» (Брно, Чехгя); неорганГчного фосфору в сироватцГ та еритроцитах венозно! кровГ — за методом B.C. Dyce et al. (1973); активнють лужно! фосфатази в сироватцГ венозно! кровГ — за методом K.S. Motsok et al. (1950) з використанням бГотест-наборГв фГрми «Лахема» (Брно, Чехгя).
Для ощнки стану Гмунно! системи дГтей вико-ристано таю методики:
— лГмфоцитарш субпопуляци отримано! свь жо! гепаришзовано! периферично! кровГ визначали за методом двокольорово! цитофлюориметрп з використанням панелГ МКА з набору Immune Monitoring Kit (Becton Dickinson Immunometry Systems, Eremboderm, Бельпя), в яку входять анти-тГла для виявлення CD45/CD14(Leucogate), IgGt/ Ig2 (control), CD/CD19; CD/CD4; CD/CD8; CD-/ CD16+CD56+;
— аналГз лГмфоцитарних субпопуляцГй проводили за допомогою цитофлюориметра FACScan Гз застосуванням комп'ютерних програм Simul SET i FACScan;
— рГвень ГмуноглобулшГв (Ig) G, A, M у сироватцГ кровГ та слиш визначали за допомогою моноспеци-фГчних сироваток до окремих класГв Гмуноглобу-лГнГв виробництва Науково-дослщного Гнституту
епщемюлогп та мжробюлогп iM. М.Ф. Гамале! за методом R. Mancini et al. (1985);
— для визначення секреторного Гмуноглобуль ну А (sIgA) в слинi застосовували моноспецифiчну сироватку секреторного iмуноглобулiну А людини (Науково-дослщний iнститут вакцин i сироваток iM. I.I. Мечникова).
Корекцго дефiциту вггамшу D, кальцш-фосфор-ного обмiну та iмунних порушень у дiтей вжом 2—3 роки, якi страждали вщ частих респiраторних захво-рювань, проводили за розробленим реабглггацш-ним комплексом, що включав жиророзчинний препарат вггамшу D3 — Вiгантол (Vigantol®, виробник Merck KGaA, Нiмеччина; 1 крапля мютить близько 500 МО вггамшу D) по 4000 МО на добу разом ¡з rai-церофосфатом кальцiю по 0,25 г тричГ на добу впро-довж 1 мюяця.
Доза препарату вггамшу D3 для дiтей вжом 2—3 роки була обрана з урахуванням дiагностованого дефiциту вiтамiну D у цих дггей та вiдповiдала тера-певтичнiй дозГ для дiтей вжом 1—18 роюв з рiвнем 25(OH)D3 у сироватщ кровГ, нижчим за 20 нг/мл (50 нмоль/л), 3000-5000 МО/д [20].
Шсля проведеного лжувания вггамшом D3 упро-довж 1 мюяця диям було запропоноваш профглактич-m дози холекальциферолу (препарат ВГгантол) у дозГ 500 МО (1 крапля) 1 раз на добу, з вересня по квгтень.
КрГм медикаментозно! корекцГ! всГм дням був оргашзований ращональний режим доби. Як вщо-мо, режим доби передбачае достатнш сон, перебу-вання на свгжому повгтрГ, своечасний ращональний прийом !жг, дотримання санггарно-ппешчних умов життя. Ращональне харчування е одним ¡з головних факторГв, що впливають на стан резистентносп ор-гашзму. Тому в ращон дггей включали продукти, що мютять пщвищену кгльюсть кальщю (молоко, молочнокислГ продукти, сир, м'ясо, морську рибу та морепродукти, печшку, гречану та вГвсяну кашГ тощо), вггамши i рГзш макро- та мжроелементи (шипшину, яблука, абрикоси, ¡зюм, курагу, ли-мони, моркву, помщори, опрки, цибулю, часник, буряк та ш). УсГм дням призначався також 2-тиж-невий курс загального масажу, лГкувально! фГзкуль-тури, водних процедур, що загартовують.
ЛГкування проводилося на фош полоскання носа та зГва водним настоем протизапальних трав (деревш, звГробш).
Дггей обстежували тричк у листопадГ (до лжуван-ня), через 3 тижш тсля проведеного курсу лжування та у квита.
Математична та статистична обробка була проведена за допомогою Microsoft Excel 2003. При аналь зГ варГацшних рядГв, що вгдрГзнялися за формою вгд нормального розподглення, використовували непа-раметричш критерГ!: %2 та метод Фшера. У робот наведет лише вГрогщш корелятивнГ зв'язки (Р < 0,05).
Результата та обговорення
Результати проведеного лабораторного об-стеження показали, що у дггей раннього вГку, якГ
страждають вщ частих ресшраторних захворю-вань, умют у сироватцi кровi загального кальщю (2,03 ± 0,03 ммоль/л), неоргашчного фосфору (1,49 ± 0,02 ммоль/л) ютотно знижений, а актив-нють лужно! фосфатази (200,0 ± 5,3 Од/л) вiрогiдно пiдвищена порiвняно з вщповщними значеннями у дiтей контрольно! групи (Са — 2,54 ± 0,05 ммоль/л; Рн — 1,79 ± 0,03 ммоль/л; лужна фосфатаза — 165,2 ± 3,2 Од/л, Р < 0,05 в уах випадках).
Показники в еритроцитах кровi дiтей основно! групи рiвня кальщю (0,21 ± 0,01 ммоль/л) та неоргашчного фосфору (2,91 ± 0,03 ммоль/л) були зна-чно зниженими (Са — 0,39 ± 0,03 ммоль/л; Рн — 6,92 ± 0,06 ммоль/л порiвняно з диъми контрольно! групи (табл. 1).
На сьогодш вiдомо, що порушення кальцш-фос-форного гомеостазу знаходиться у прямш кореля-цiйнiй залежностi вщ забезпеченостi органiзму вгга-мiном D — 25(ОН)D [18].
У дггей вiком 2—3 роки, якi страждають вщ частих респiраторних захворювань, виявляеться зна-чне зниження рiвнiв 25(ОН)D3 в сироватцi веноз-но! кровi (11,9 ± 0,3 нг/мл), що вщповщае дефiциту вiтамiну D в органiзмi, порiвняно з показниками 25(ОН)Б3 (44,2 ± 3,1 нг/мл, Р < 0,001) у дггей контрольно! групи.
Результати анал1зу анамнестичних даних д1тей з основно! та контрольно! груп нагляду свщчать про те, що 84,6 % дггей 1-! групи не споживали море-продукпв, близько 43 % д1тей не мали в харчовому рац1он1 молочних продукта, упродовж ос1ннього та зимового перюд1в д1ти не отримували пол1в1там1н1в, що м1стять в1там1н Б, тод1 як д1ти 2-! групи морепродукти (морську рибу, жру червону, салати, в яю входила морська капуста), молочш продукти споживали у 98,3 % випадюв, отримували профглактику гшовь там1ноз1в комплексними вггамшними препаратами з м1кроелементами у вжових дозах упродовж осшньо-го та зимового перюд1в. Переважна бгльшють дггей основно! групи вела малорухливий споаб життя: до дитячого садочку !х возили на машинах, мало часу проводили на вулищ, в родинах не займалися спортом, тривалий час дгти сид1ли за столом, перегля-даючи мультф1льми. Д1ти контрольно! групи навиъ упродовж ос1ннього та зимового перюд1в до 2—3 годин проводили на св1жому повир^ разом з батьками 8 дггей (40 %) вщвщували басейн, 7 дггей (35 %) — каток, 3 дитини (15 %) — спортивш танщ
Вивчення показниюв iмунiтету в дiтей основно! групи пщтвердило наявнiсть у них порушень кль тинного, гуморального та мюцевого iмунiтету рiзно-го ступеня тяжкость
Згiдно з отриманими нами даними, в дггей основно! групи у перiодi поза рестраторною патолопею середнi показники рiвня лейкоцитiв, лiмфоцитiв, СБ3+, СБ4+СБ3+, СБ8+СБ3+, CD19+-клiтин були знижеш порiвняно з показниками в гр^ здорових дiтей. Причому рiвнi лейкоцитiв, лiмфо-цитiв, СБ3+, СБ4+СБ3+, СБ8+СБ3+, СБ19+-клiтин були значно нижчими за нормальнi вжо-
вi коливання у бiльшостi дiтей ще! вжово! групи (21 дитина — 70 %). У них же кшьюсть NK-клiтин (CD16+CD56+CD3-) мала тенденшю до пщвищен-ня (Р < 0,05).
Зниження кiлькостi лейкоцитiв, лiмфоцитiв i CD3+, CD4+CD3+, CD8+CD3+, CD19+-клiтин у обстежених дiтей викликае настороженють тому, що при такiй ситуацп в органiзмi утворюються умо-ви для персистенци вiрусiв i бактерш, розвитку ав-тоiмунних процесiв i пухлин.
Пiдвищення рiвня NK-клiтин
(CD16+CD56+CD3-), якi вiдiграють провiдну роль у противiрусному та протипухлинному iмунiтетi, можливо, пов'язано з компенсаторною реакцiею оргашзму дитини на постiйну персистенцiю вiрусiв, що часто мае мiсце при повторних гострих рестра-торних захворюваннях [19].
Проведений кореляцiйний аналiз дозволив вста-новити наявнiсть вiрогiдного прямого зв'язку м1ж показниками Т-лiмфоцитiв, ТЬ, 81§Л в обстежених дiтей, з одного боку, та рiвнем 25(ОН^3 у сироватцi кровi дiтей — з шшого (рис. 1). Це дозволяе, певною мiрою, говорити про причинний взаемозв'язок м1ж функцiональною актившстю лiмфоцитiв, мюце-вого iмунiтету слизових оболонок (81§Л) та рiвнем 25(ОН^3 у дiтей, якi страждають вщ частих респiра-торних захворювань.
Отже, пщтверджуються дат лггератури про те, що при дефщит! вiтамiну D в органiзмi дiтей знижу-еться к1льк1сть Т^мфоципв, ТЬ, 81§Л, що сприяе формуванню в дiтей вторинних iмунодефiцитних сташв, розвитку частих респiраторних захворювань та !х ускладненого перебiгу.
З урахуванням цих дослiджень та даних про ме-ханiзми вторинних порушень iмунiтету у дiтей, якi страждають вщ частих повторних гострих рестра-торних вiрусних iнфекцiй (ГРВ1), можна припус-тити, що до цього патолопчного процесу залуче-нi дефiцит вггамшу D i солей кальцiю, порушення функцiонального стану органiв-мiшеней для вггамь ну D та залоз, що продукують кальцiй-тропнi гор-мони.
Маючи на увазi вищевикладене, вважали за до-цшьне з метою корекцп дефщиту вiтамiну D та вивчення впливу тако! корекцп на вториннi iму-
25(OH)D3
Т-лiмфоцити r = 0,597
sIgA r = 0,577
Th
r = 0,617
Рисунок 1. Кореляцйна залежнсть м 'ж показниками Т-лiмфоцитiв, П, sIgA та рiвнем 25(ОНЮ3
нодефщитт стани у дггей 2—3^чного в^, яю страждають вщ частих респiраторних захворювань, застосовувати вищенаведений («Матер1али та мето-ди») л^вально-реабштацшний комплекс.
Слiд вщзначити, що в жодному випадку застосу-вання розробленого медикаментозного комплексу не було виявлено негативно! або побiчноi дп пре-паратiв. При оцiнцi ефективносп реабiлiтацiйного лiкування враховували показники кальщю, неор-ганiчного фосфору в сироватщ та еритроцитах ве-нозно! кров^ активнiсть лужно! фосфатази, рiвнi 25-оксивггамшу D, показники клiтинного, гуморального, мюцевого iмунiтету.
Вiдповiдно до поставлених завдань у 60 дiтей вь ком 2—3 роки iз частими рестраторними захворю-ваннями не рашше н1ж через 3 тижнi тсля перене-сеного останнього гострого патолопчного процесу дослщжувалися вищезазначенi показники, як правило, через 2 доби тсля закшчення мюячного курсу корегуючого медикаментозного лiкування. Отрима-нi дат порiвнювали з результатами контрольних до-слiджень, якi виконанi у 20 здорових дiтей раннього вiку.
Шсля лiкування у дiтей основно! групи вщзна-чалося зменшення проявiв симптомокомплексу хротчно! неспецифiчноi штоксикацп: зменшили-ся втомлювашсть, пiтливiсть, головний бiль, емо-цiйна лабiльнiсть, мiалгn, артралгп, покращився апетит.
У вах дiтей, як1 страждали вiд частих гострих респiраторних захворювань, покращився колiр шю-ряних покривiв, зменшилася блiдiсть шкiри облич-чя та синява пiд очима. Збшьшет до розмiрiв горо-шини репональш лiмфатичнi вузли (задньошийнi, пiдщелепнi, пахвинш) пiсля лiкування зменшилися та стали бшьш щiльними на дотик. У вах дiтей мало мiсце покращення стану серцево-судинно! та ди-хально! систем: нормалiзувався артерiальний тиск (у 58 дггей (96,7 %) до лжування була тенденц1я до гшотонп та тахжардп); частота пульсу та дихання вiдповiдала вiковим нормам; за даними електро-кардiограми покращилися показники метаболiзму в серцевому м'язi.
Результати проведеного лабораторного об-стеження показали, що у дiтей основно! групи вмiст загального кальцiю, неоргашчного фосфору, 25(ОН)D3, активнiсть лужно! фосфатази в сироватщ кровi пiсля л^вання практично не вiдрiзнялися вщ контрольних показниюв у здорових дiтей раннього вшу (Р > 0,05).
Виявлено, що пщвищення до нормальних рiвнiв 25-оксихолекальциферолу в кровi дiтей раннього в^ основно! групи сприяло нормалiзацn рiвнiв кальцiю, неорганiчного фосфору, активносп луж-но! фосфатази в сироватщ кров!
Нормалiзацiя рiвнiв кальщю та неоргашчного фосфору спостерпалася i в еритроцитах кровi дiтей, яю отримали лiкування (Р > 0,05) (табл. 1).
Отже, з клшчним покращенням стану здоров'я дггей, яю страждали вщ частих гострих рестратор-
Таблиця 1. Вмст кальц1ю та неорган1чного фосфору в еритроцитах дтей основно/ групи до та тсля
лкування, М ± т
Групи обстежених д^ей Концентрафя речовин у суспензii еритроцилв, ммоль/л
Са Рн
Дiти до лтування, п = 60 0,21 ± 0,01 2,91 ± 0,03
Дiти пiсля лiкування, п = 60 0,38 ± 0,02* 6,83 ± 0,22*
Здоровi дiти, п = 20 0,39 ± 0,03 6,92 ± 0,06
Примтка: * — зм'ши в1рогщн1 щодо показниюв у д'ией з частими респ1раторними захворюваннями дол'1кування (Р < 0,001).
них захворювань, мала мюце нормалiзацiя гомео-стазу кальщю та систем його регуляци в органiзмi дитини.
Щлеспрямоване вивчення стану клiтинного гуморального та мюцевого iмунiтету у дней основно! групи пiсля л^вання довело, що розроблений комплекс позитивно впливае на показники iмунноi системи. Зокрема, у дней, якi страждали вiд частих гострих респiраторних захворювань, тсля лжуван-ня нормалiзувалися показники гуморального iму-нiтету, а саме: рiвнi ^О, IgA, ^М у сироватщ кровi не вiдрiзнялися вщ контрольних величин у здорових дней раннього вiку (Р > 0,05).
З огляду на отриманi дат комплекс реабшта-цiйних заходiв сприяв позитивному ефекту також на стан клиинно! ланки iмунiтету. Так, у дней, яким проведено лiкування, спостерпалася норма-лiзацiя рiвня В-лiмфоцитiв (СБ19+) та NK-клiтин (СБ16+СБ56+/СБ3—) у венознш кровi, !х показники майже не вiдрiзнялися вiд таких у здорових детей (Р > 0,05).
Проте рiвнi лейкоципв, лiмфоцитiв, Т^м-фоцитiв та !х субпопуляцш у венознiй кровi хоча i мали тенденцiю до пiдвищення, але повно! нор-малiзацi! цих показниюв iмунiтету не вщбувалося (Р < 0,05).
Вивчення мюцевого iмунiтету в обстежених дней пiсля лiкування показало, що рiвнi IgA та sIgA в сли-нi пщвищилися, але повно! нормалiзацii цих показниюв мiсцевого iмунiтету також не спостерпалося (Р < 0,05).
Отже, на пiдставi проведених дослiджень у дней раннього вiку, якi страждають вщ частих респiра-торних захворювань, можна зробити висновок про те, що лжувальний комплекс сприяв змiцненню здоров'я дггей, виражено впливав на нормалiзацiю кальщевого гомеостазу та iмунних порушень в орга-нiзмi дитини. Незважаючи на те, що тсля лжування у дггей основно! групи вщбулася нормалiзацiя рiвня вiтамiну Б за показниками 25(ОН)Б3 в органiзмi, повно! нормалiзацii клiтинного та мiсцевого iмунi-тету в обстежених дней не спостерпалося.
Вiдсутнiсть повно! нормалiзацi! показникiв кль тинного та мiсцевого iмунiтету в обстежених дь тей раннього вжу, якi страждають вiд повторних гострих респраторних захворювань, пiсля одного мюяця корегуючого лiкування, можливо, крiм ш-шого, пояснюеться тим, що вггамш Б проявляе свiй
iмуномодулюючий вплив на рiвнi геному клiтин, повшьно нормалiзуючи обмiн речовин в оргашзмь
Дiти основно! групи пiсля нормалiзацii Б-вгга-мiнного та кальцiй-фосфорного обмтв, тобто пiс-ля проведення лжувального курсу, продовжували отримувати вiтамiн Б у дозi 1 крапля (500 МО/д) до квггая мiсяця (профшактична доза вiтамiну Б для ще! вiково! групи). Крiм того, ва дiти дотримувалися правильно органiзованого режиму доби, рацюналь-ного харчування, виконували л^вальну гiмнастику i воднi процедури, що загартовували.
Слiд зазначити, що вщ початку першого курсу л^вання i до квiтня (3-й етап обстеження) минули 4 мiсяцi. За цей перюд iз 60 дней основно! групи за-хворгло на ГРВ1 12 (20 %) дней. Причому 6 з них за цей перюд перенесли ГРВ1 2 рази.
Вивчення стану iмунiтету у дней основно! групи у квита показало, що в них вщбулася нормалiзацiя показникiв мiсцевого та клгганного iмунiтету. Так, рiвнi IgA, sIgA в слинi та лейкоцитiв, лiмфоцитiв, Т-лiмфоцитiв та 1х субпопуляцiй у сироватщ кровi не вiдрiзнялися вщ контрольних показникiв у здорових дней (Р > 0,05).
Отже, результати клшжо-лабораторних дослi-джень свщчать про те, що дiтям раннього в^, якi страждають в!д частих рестраторних захворювань, з метою змщнення 1х здоров'я, нормалiзацi! iмун-них порушень, кальцiевого гомеостазу можна реко-мендувати призначати комплекс реабiлiтацiйного л^вання, що включае рацiональне харчування, збагачене продуктами, яю мiстять повноцiнний бь лок, вiтамiни, мiкро- та макроелементи, правильно оргашзований режим, загальний масаж i лiкувальну фiзкультуру, воднi процедури, що загартовують, а також корегуюче медикаментозне лжування — пре-парати вггамшу Б та кальцiю.
Висновки
1. Динамiчнi клiнiчнi спостереження та результати лабораторного обстеження свщчать про те, що одним iз механiзмiв розвитку вторинних iмунодефi-цитних сташв у дiтей е дефщит вiтамiну Б в орга-шзмь
2. Зважаючи на данi кореляцшного аналiзу, ви-значення рiвня 25(ОН)Б3 у сироватцi кровi можна використовувати як додатковий критерш порушень в iмуннiй системi у дiтей (формування вторинного iмунодефiцитного стану).
3. Для корекцп дефiциту вггамшу D у дггей ран-нього вгку, якг страждають вщ частих респграторних захворювань та потребують гмунореабштацп, при-значення масляного розчину вггамшу D (препарат В1гантол) у терапевтичнш дозг 4000 МО/д (при р1вн1 25(OH)D3 у сироватцг кровг < 20 нг/мл) разом гз препаратами кальцгю у вгкових дозах упродовж 1 мгся-ця сприяе нормалгзацп D-вiтамiнноi забезпеченост1 организму, кальцш-фосфорного обмгну. На показ-ники клiтинноi та мiсцевоi ланок гмуштету препа-рати вггамшу D та кальцгю впливають поступово, нормализация в1дбуваеться при досягненнг р1вн1в 25(OH)D3 в сироватцг кровг вщ 30 нг/мл до 50 нг/мл та при продовженнг вживання холекальциферолу у проф1лактичних дозах 500 МО/д протягом декГль-кох мюящв.
4. Для запоб1гання появ1 дефщиту в1там1ну D, що може супроводжуватись розвитком вторинних гмунодефщитних станов, дгтям усгх в1кових груп (в1д народження до 18-л1тнього в1ку) рекомендовано вживання масляного розчину вггамшу D у профг-лактичних дозах («Методичнг рекомендацп» [20]).
Список л1тератури
1. Hossein-Nezhad A., HolickM.F. Vitamin D for health: a global perspective//Mayo Clin. Proc. — 2013. — № 88. — P. 720-755.
2. Holick M.F. Vitamin D update 2015: What we need to know about its health benefits and potential for Toxicity? // Standardy medycznepediatria. — 2015. — T. 12, № 5. — P. 759-763.
3. Pleiotropic action of vitamin D in light ofrecent meta-analyzes// Standardy medyczne pediatria. — 2015. — T. 12. — № 5. — P. 822824.
4. Holick M.F. Vitamin D deficiency in 2010: Health benefits of vitamin D and sunlight: a D-bate // Nat. Rev. Endocrinol. 2011. — Vol. 7. — P. 73-75.
5. Bikle D.D. Vitamin D regulation of immune function // Vitam. Horm. — 2011. — Vol. 86. — P. 1-21.
6. Davis C.D., Milner J.A. Vitamin D and colon cancer//Expert. Rev. Gastroenterol. Hepatol. — 2011. — Vol. 5, № 1. — P. 67-81.
7. Grant W.B., Boucher B.J. Requirements for Vitamin D across the life span //Biol. Res. Nurs. 2011. — Vol. 13, № 2. — P. 120-133.
8. Scragg R. Vitamin D and public health: an overview of recent research on common diseases and mortality in adulthood // Public. Health Nutr. — 2011. — Vol. 14, № 9. — P. 1515-1532.
9. Hewison M. Antibacterial effects of vitamin D // Nat. Rev. Endocrinol. — 2011. — Vol. 7. — P. 337-345.
10. Adams J.S., Hewison M. Unexpected actions of vitamin D: new perspectives on the regulation of innate and adaptive immunity // Nat. Clin. Pract. Endocrinol. Metab. — 2008. — Vol. 4, № 2. — P. 80-90.
11. Scolletta S, Colletti M, Di Luigi L, Crescioli C. Vitamin D receptor agonists target CXCL10: new therapeutic tools for resolution of inflammation //Mediators Inflamm. — 2013. — P. 876319.
12. Ginde A.A., Mansbach J.M., Camargo C.A. Association between serum 25-hydroxyvitamin D level and upper respiratory tract infection in the Third National Health and Nutrition Examination Survey //Arch. Intern. Med. — 2009. — Vol. 169, № 4. — P. 384390.
13. Magnus M.C., Stene L.C., Haberg S.E. Prospective study of maternal mid-pregnancy 25-hydroxyvitamin D level and early childhood respiratory disorders // Paediatr. Perinat. Epidemiol. — 2013. — Vol. 27, № 6. — P. 532-541.
14. Zosky G.R., Berry L.J., Elliot J.G. Vitamin D deficiency causes deficits in lung function and alters lung structure //Am. J. Respir. Crit. Care Med. — 2011. — Vol. 183, № 10. — P. 1336-1343.
15. Дефщит та недостаттсть втамту D: етдемюлогы, дiагностика, профыактика та л^вання / За ред. проф. В.В. Поворознюка, проф. П. Плудовсьт. — Донецьк: Видавець Заславський О.Ю., 2014. — 262 с.
16. Лукьянова Е.М. Роль витамина D в сохранении и улучшении здоровья детей / Е.М. Лукьянова, ЮГ. Антипкин, Л.И. Омельченко, Л.В. Квашнина, Л.И. Апуховская // Перина-тология и педиатрия. — 2006. — № 3(27). — С. 91-96.
17. Shephard G.S., Carlini S.M., Hanekom C. Analysis of 25-hydrovitamin D in plasma using solid phase extraction // Clinical. Chemical. Act. — 1987. — Vol. 167, № 1. — P. 231-236.
18. Rizzoli R., Boonen S., Brandi M.I. Review vitamin D upple-mentation in elderly or postmenopausal women: a 2013 update of the 2008 recomendations from the European Society for Clinical and Economic Aspects of osteoporosis and Osteoarthritis (ESCEO) // Current. Medical. Research. & Opinion. — 2013. — Vol. 29. — P. 1-9.
19. Шидловская Н.К. Натуральные киллеры и их роль в защите при вирусных инфекциях // Вестник АМН СССР. — М.: Медицина, 1991. — С. 27-32.
20. Плудовсью П., Поворознюк В. та ш. Методичт рекомендаци з лжування та профыактики дефциту втамну D у населения крат Центральноt бвропи: рекомендоват дози препаратiв втамщу D для здоровоt популяци та груп ризику // Быь. Суглоби. Хребет. — 2013. — № 3. — С. 1-8.
Отримано 10.03.16 ■
Починок Т.В.
Национальный медицинский университет имени A.A. Богомольца, г. Киев, Украина
КОРРЕКЦИЯ ДЕФИЦИТА ВИТАМИНА D И ЕГО ВЛИЯНИЕ НА ИММУНОЛОГИЧЕСКИЕ И МЕТАБОЛИЧЕСКИЕ НАРУШЕНИЯ У ДЕТЕЙ РАННЕГО ВОЗРАСТА, СТРАДАЮЩИХ ОТ ЧАСТЫХ РЕСПИРАТОРНЫХ ЗАБОЛЕВАНИЙ Резюме. Статья посвящена проблеме дефицита витамина D и решению вопросов относительно его коррекции. Приведены результаты исследования уровня обеспеченности витамином D детей раннего возраста путем определения уровня 25(OH)D3 в сыворотке венозной крови, даны рекомендации относительно назначения масляного раствора витамина D (препарат Вигантол).
Ключевые слова: дети, дефицит витамина D, лечение, масляный раствор витамина D.
Pochynok T.V.
National Medical University named after O.O. Bohomolets, Kyiv, Ukraine
CORRECTION OF VITAMIN D DEFICIENCY AND ITS EFFECTS ON IMMUNOLOGIC AND METABOLIC DISORDERS IN YOUNG CHILDREN WHO OFTEN SUFFER FROM RESPIRATORY DISEASES
Summary. This article deals with the problem of vitamin D deficiency and problem of its correction. The findings of the study on vitamin D sufficiency in infants by determining 25(OH)D3 levels in venous blood are presented, recommendations for the administration of oily solution of vitamin D (Vi-gantol) are given.
Key words: children, vitamin D deficiency, treatment, oily solution of vitamin D.
