CC BY
28
is^^T/ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.71:616-056.3-053.4/.5-07
ВЕРТЕГЕЛ А.О., ОВЧАРЕНКО A.C., AHAPICHKO Т.Г., CAMOXIH I.B., КРЯЖЕВ О.В.
A3 «ЗапорЬька медична академм пслядипломно! осв'пи MO3 Укра/ни», м. Запор'жжя, Укра'/на
AMHAMiKA СИРОВАТКОВОГО ВМЮТУ MAPKEPiB METABOAi3MY KiCTKOBOl ТКАНИНИ У А^ЕЙ, ХВОРИХ НА BPOHXiAAbHY АСТМУ, НА OOHi ВЖИВАННЯ BiTAMiHY D3 ТА СОАЕЙ KAAbU^
Резюме. Мета до^дження: оnтuмiзацiя дiагностики порушень стану кальцш-фосфорного обмту та контролю ефективностiлкувально-профлактичногозастосування втамну D та кальцюу дтей, хворых на бронхiальну астму. Матерiали та методи. Обстежено 120 дтей у 2 групах, по 60 оабу кожтй: 1-ша — дти, хворi на бронхiальну астму; 2-га — умовно здоровi дти (контрольна група). Проведено 2 курсы терапп розчином втамну D3 i карбонату/цитрату кальщю: 4 тижш — 2000 МО та 1000мг на добу вiдповiдно; 8 тижшв — 1000 МО та 500 мг на добу вiдповiдно. Результати. Серед дтей з бронхi-альною астмоюзареестрованезменшення кiлькостi оабз нормальным сироватковим вмстомзагального кальцж (Р < 0,05), остеокальцину (Р < 0,05), паратгормону (Р < 0,05), С-телопептидiв колагену 1-го типу (Р < 0,05), 25(ОН)D (Р < 0,05), активностi лужног фосфатази (Р < 0,05). Через 1 мсяць терапп збльшилася кльксть дтей з нормальними показниками активностiлужно'1 фосфатази (Р < 0,05), остеокальцину (Р < 0,05), С-телопептидiв колагену 1-го типу (Р < 0,05); через 3 мсящ — загального кальцж (Р < 0,05), 25(ОН)D (Р < 0,05). Висновки. Використаннярозчину втамну D3та кальцж норма-лiзуе показники метаболЬзму кстковог тканини у дтей з бронхiальною астмою. Оптимальний термн контролю ефективностiмедикаментозного вiдновлення ксткового метаболЬзму у дтей з бронхiальною астмою дорiвнюе 3 мсяцям.
Ключовi слова: дти, бронхiальна астма, втамн D, остеогенез.
Дослгдження е фрагментом науково-дослгдног ро-боти кафедри пед1атри та неонатологи з курсом ам-булаторног пед1атри ДЗ «Запор1зька медична академ1я тслядипломног освти МОЗ Украхт» на тему «В1ков1 особлывостi ф1зичного розвитку I становлення нейроен-докрынных та iмунных процесiв у дтей в залежностi вд стану здоров 'я» (№ державногреестраци 0110и002670).
За результатами сучасних свггових дослщжень вь домо, що у датей, хворих на бронх1альну астму (БА), частше розвиваються порушення формування юст-ково! тканини, шж в умовно здорових датей, внаслщок певних обмежень способу життя (елiмiнацiйна дieта, зниження природно! шсоляцц), що зменшують за-безпечешсть вггамшом D, та тривалого алерпчного запального процесу [17], не виключаючи й впливу ос-теотоксичних ефекпв ятрогенного характеру [13].
У датей препубертатного вжу, хворих на БА, частота розвитку остеопорозу була вищою, н1ж у загальнш популяци, при цьому стутнь мшералiзащi юстково! тканини залежав вщ тяжкосп та тривалосп перебяу
захворювання [17]. Негативний вплив алерпчного за-палення на юсткову тканину L.T. Duong (2012) част-ково пояснював тим, що лiзосомальнi протеази, що беруть участь у реалiзацli алерпчного процесу, також залучаються до ремоделювання юстково! тканини [7].
Отже, наявшсть алерпчного запального процесу в бронхах у дней негативно впливае на формування кют-ково! тканини, приводячи до ii дефщиту, й обумовлюе необхщшсть проведення стандартно! терапИ та профь лактики солями кальщю i втамшом D. Даш рекомендаций Грунтуються на тому, що низька концентрацiя 25(OH)D в кровi прямо асоцiйована з наявнютю БА
Адреса для листування з авторами: Овчаренко Леонщ Сергшович E-mail: zmapo35@gmail.com
© Вертегел А.О., Овчаренко Л.С., A^pieHKO Т.Г.,
Самохш 1.В., Кряжев О.В., 2016 © «Здоров'я дитини», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
[2], зниженням функци зовнiшнього дихання [11], а у пащенпв з тяжким загостренням БА мае мiсце недо-статнiсть вiтамiну D [18]. У той же час хворi на БА дни з бiльш високим рiвнем сироваткового 25(ОН)D були менш схильними до розвитку загострень хвороби [5].
На жаль, за умов формування порушень остеогене-зу у д1тей 61ох1м1чн1 критери д1агностики, прогнозу та ефективносп л1кування 1 профдлактики даних стан1в визначен1 неч1тко та не е остаточно стандартизовани-ми [14]. До цих п1р немае консенсусних даних щодо визначення дефщиту к1стково1 тканини у датей при дослщженш 11 мета6ол1зму, iнтерпретацiя яких т1сно залежить вiд вiку дитини, географiчного положения 11 проживания [3].
Дослщження змiн показникiв кiсткового метабо-лiзму (загального кальцiю, неорганiчного фосфору, активносп лужно1 фосфатази (ЛФ), паратгормону (ПТГ), остеокальцину, телопептидiв колагену 1-го типу, 25(ОН)Б) е найбДльш раншм i динамiчним методом контролю стану кальцш-фосфорного о6мiну у ддтей [6]. На жаль, за визначенням лише маркерiв кiсткового мета6олiзму неможливо робити висно-вки про стан остеогенезу у детей, а денситометричне дослщження м^рально^ щшьносп к1сток е Днфор-мативним т1льки щонайменше за 6 мюяцш шсля початку лжувально-профшактичних заходiв [10], тобто не може 6ути використаним для раннього контролю !х ефективностi. В таких умовах для монгторингу стану кальций-фосфорного обмшу у датей при лДкуваль-но-проф1лактичному вживаннД вгтамшу Б та кальцго залишаеться можливим застосувати дослщження мар-керДв кДсткового метаболДзму, але для цього необидно ч1тко визначити термДни, за яких дан лабораторнД маркери будуть Днформативними для оцшки метабо-лДчного стану остеогенезу у д1тей, хворих на БА.
Мета дослщження: оптимДзащя дДагностики порушень стану кальцш-фосфорного обмДну та контролю ефективностД лДкувально-профДлактичного застосування вгтамшу Б та кальцго у датей, хворих на БА.
Матер1али та методи
Було дослщжено 120 дггей, жителДв м. ЗапорДжжя, як1 утворили 2 групи, по 60 ос16 у кожнДй: 1-ша — д1ти, хворд на БА; 2-га — умовно здоровд д1ти (контрольна група).
Критери включення до 1-1 групи: пщписання Дн-формовано! згоди батьками; обидвД стат1; в1к — в1д 4 до 10 рокДв включно; встановлений даагноз ДнтермД-туючо1, легко1 або середньотяжко1 персистуючо1, по-внютю контрольовано'1 БА; вщсутнють загострення БА; вщсутшсть потреби в системному призначент глюкокортикостеро'щв, вщсутнють системное плановое терапи глюкокортикостерощами та цитостатиками протягом 180 попередндх дн1в.
Критери виключення: в1к дитини — менше за 4 та 61льше за 10 рокДв; наявнють вроджених аномалДй розвитку органДв дихання (Q30-Q34); наявнють муковДс-цидозу (Е84); наявнють первинних Дмунодефщипв; наявнють тяжкого перебДгу БА; перДод загострення БА; наявнють тяжкого оргашчного захворювання центрально1 або периферично1 нервово1 системи, що
обмежувало участь в дослщженнц наявн1сть соматич-них захворювань в стада! декомпенсац!!; будь-як1 документально щдтверджеш авто1муин1 захворювання незалежно в!д фази процесу; злояк1сн1 новоутворення будь-яко! локал1зацИ; встановлений д1агноз туберку-льозу будь-яко! локал1зацщ непщписання батьками шформовано! згоди на проведення дослщження.
Визначення загального кальцго у сироватц1 кро-в1 проводили титрометричним методом 1з застосу-ванням мурексиду за 1.Б. Мойжесом (1973) (наб1р «Кальцш», АТ «Реагент», м. Дншропетровськ). Pi-вень фосфору у сироватщ кровi визначали за в!д-новленням фосфорно-мол!бденово! кислоти (набiр «Фосфор», АТ «Реагент», м. Дншропетровськ). Ак-тивнiсть ЛФ — шляхом фотометр!! розщепленого фе-н!лфосфату до фенолу. Остеокальцин, паратгормон i 25(OH)D у сироватцi кров! визначали методом елек-трохемiлюмiнесцентного !муноанал!зу ECLIA на автоматичному анал!затор! системи Elecsys 2010 (Roche Diagnostics GmbH, Шмеччина). Вих!дне досл!дження сироваткового вмюту 25(OH)D проводилося у жов-тш-листопад!, контрольне — через 4, 12 та 24 тижш. За рекомендац!ями експерт!в М1жнародного ендокри-нолог!чного сустльства [9], ц!льовим м!н!мальним р!внем циркулюючого 25(OH)D вважався 30 нг/мл, р!вень 21—29 нг/мл визначався як недостатнють, менше 20 нг/мл — як дефщит.
Л!кувально-проф!лактичн! заходи у дтей, хворих на БА, протягом 24 тижшв були спрямован! на меди-каментозну корекц!ю надходження вгтамшу D3 (роз-чин в!там!ну D3 2000 МО/добу протягом 4 тижшв з подальшою п!дтримуючою терап!ею 1000 МО/добу протягом 8 тижшв з повторенням даного курсу); кальцго (застосування карбонату кальцго i цитрату кальцго в юлькосп 1000 мг елементарного кальцго щодня протягом 4 тижшв з подальшою пщтримуючою тера-п!ею 500 мг елементарного кальцго на добу протягом 8 тижшв з повторенням даного курсу). Контроль у си-роватш кров! р1вня загального кальцго, неоргашчного фосфору, ПТГ, остеокальцину, телопептвддв колагену 1-го типу, 25(OH)D, активност! ЛФ здшснювався через 4, 12 i 24 тижн! вщ початку лжування.
Отриман! результати оброблялися за допомогою непараметричного кутового критер!ю Ф!шера ф для з!ставлення двох виб!рок за частотою ефекту. Пара-лельно оцшювалася ймов!рн!сть формування порушень кальцш-фосфорного обмшу залежно в!д трива-лосп застосування в!там!ну D та кальцго як вщносний ризик (ВР) настання дано! под!! у д!тей шсля 4, 12 i 24 тижн1в в!д початку л!кування щодо вих!дних показни-к!в. Розрахунок ВР показував силу зв'язку м!ж трива-лютю терап!! та порушеннями к!сткового метаболизму системи. При оц!нц! враховувалося: 1) якщо ВР дор!в-нюе 1, то це означае, що р!знищ в ризику м1ж показ-никами до i п!сля л!кування не юнуе; 2) якщо ВР < 1, то це означае, що у д!тей шсля 4, 12 i 24 тижшв в!д початку лжування досягнення м!н!мальних ц!льових по-казник1в к!сткового метабол!зму вщбуваеться р!дше, н1ж до л!кування; 3) якщо ВР > 1, то це означае, що у д!тей шсля 4, 12 i 24 тижн1в в!д початку л!кування до-
КлШчна пед1атр1я / С!1п1са! Pediаtrics
сягнення мшДмальних цДльових показниюв кюткового метаболДзму вщбуваеться частДше, н1ж до лжування.
ВДд батькДв ус1х ддтей, як1 брали участь у дослщжен-н1, було отримано Днформовану згоду в письмовому виглядД на проведення вс1х дослщжень. Ус1 дослщжен-ня були проведет вщповщно до етичних принцитв медичного дослщження, яке проводиться на людях, що були прийнятД ГельсДнською декларацДею (2008), 1 Якюно'1 клтчно! практики (ОСР).
Результати
Результати проведеного дослщження сироватко-вого вмюту показниюв кДсткового метаболДзму у дДтей, хворих на БА, наведет в табл. 1.
Як видно з наведених даних, було зареестроване статистично значуще зменшення юлькосп дДтей, хворих на БА (порДвняно з умовно здоровими детьми), як досягли мтмального ц1льового показника вмюту в сироватцД кровД загального кальцго, остеокальцину, ПТГ, С-телопептидев колагену 1-го типу, 25(ОН)Б, активностД ЛФ. Це вказуе на наявнють у дДтей з БА порушень як процесДв остеорезорбци, так 1 кютко-утворення, що було показанням для призначення пе-рорального застосування вггамшу Б3 та солей кальцго.
При обстежент дДтей, хворих на БА, через 1 м1-сяць вщ початку лДкувально-профДлактичних заходДв статистично значуще з61льшилася йлькють дДтей, якД досягли ц1льових значень, щодо активностД ЛФ (Р < 0,05), остеокальцину (Р < 0,05), С-телопептидДв колагену 1-го типу (Р < 0,05).
Через 3 мюящ в1д початку лДкувально-профдлак-тичних заходДв вщзначалося покращення остеоре-зорбтивних 1 остеосинтетичних процесДв у вигляде статистично значущого з61льшення к1лькост1 детей, якД
досягли ц1льових значень, щодо вс1х дослщжуваних маркерДв — сироватково'1 активностД ЛФ (Р < 0,05), вмюту остеокальцину (Р < 0,05), загального кальцго (Р < 0,05), С-телопептидев колагену 1-го типу (Р < 0,05), 25(ОН)Б (Р < 0,05). Отже, оптимальний термДн контролю метаболДчних характеристик каль-цДй-фосфорного забезпечення остеогенезу у дДтей, хворих на БА, дорДвнював 3 мДсяцям з можливютю отримання попередньо'1 шформаци вже через 1 мДсяць.
1мовДршсть досягнення мшДмальних ц1льових по-казникДв кюткового метаболДзму залежно вщ трива-лостД вживання вггамшу Б3 та кальцго детьми, хвори-ми на БА, шляхом розрахунку ВР наведена у табл. 2.
Як видно з даних, якД наведен у табл. 2, ймовДр-нють досягнення мшДмального ц1льового дДапазону показниюв кюткового метаболДзму у детей, хворих на БА, з61льшуеться в процесД запропонованих лДку-вально-профДлактичних заходдв. Даний ефект спо-стерДгався вже з першого мДсяця терапи щодо вмюту в сироватцД кровД остеокальцину та активностД ЛФ, меншою мДрою — 25(ОН)Б, С-телопептидДв колагену 1-го типу. Не менше 3 мюящв потрДбно для знижен-ня ризику дефщиту загального кальцго та 25(ОН)Б, С-телопептидДв колагену 1-го типу. Вживання в1-тамшу Б3 та кальцго детьми з БА протягом 6 мюящв суттево з61льшуе у них ДмовДрнють досягнення мшь мального ц1льового дДапазону показниюв кюткового метаболДзму.
Обговорення
ОтриманД результати дослщження продемонстру-вали, що у дДтей, хворих на БА, мали мДсце зсуви показниюв кальцш-фосфорного обмшу та кюткового мета-болДзму, що характеризують одночасне посилення як
Таблиця 1. Динам1ка б1ох1м1чних маркер1в ксткового метабол'зму через 1, 3 та 6 м1сяц1в псля початку
терапи у дтей, хворих на БА
Цшьовий дiапазон показника Дослщжуваний критерш, одиниц вимiру
Група 2 (п = 60) Група 1 (п = 60)
Кшьмсть д^ей, як мали МЦП Кшьмсть дггей, як мали МЦП
До терапи Через 4 тижш терапii Через 12 тижнiв терапii Через 24 тижнi терапii
Загальний каль^й сироватки кров '1, ммоль/л (з поправкою на вмст альбум\ну)
Норма (2,25-2,87) 55 (91,7 %) 43 (71,7 %)л 50 (83,3 %) 56 (93,3 %)* 60 (100,0 %)
Фосфор сироватки кров'1, ммоль/л
Норма (1,29-2,26) 57 (95,0 %) 56 (93,3 %) 58 (96,7 %) 60 (100,0 %) 60 (100,0 %)
Активн 'ють лужно\ фосфатази, Од
Норма (72-348) 57 (95,0 %) 40 (66,7 %)л 53 (88,3 %)* 58 (96,7 %)* 60 (100,0 %)
Остеокальцин, нг/мл
Норма (11-43) 46 (76,7 %) 5 (8,3 %)л 26 (43,3 %)* 46 (76,7 %)* 53 (88,3 %)*
Паратгормон, нг/мл
Норма (15-70) 59 (98,3 %) 53 (88,3 %) 59 (98,3 %) 60 (100,0 %) 60 (100,0 %)
С-телопептиди колагену 1-го типу, нг/мл
Норма (0-0,584) 55 (91,7 %) 44 (73,3 %)л 53 (88,3 %)* 59 (98,3 %)* 59 (98,3 %)*
25(ОН)П (втамн 03), нг/мл
Норма (30-100) 35 (58,3 %) 18 (30,0 %)л 22 (36,7 %) 52 (86,7 %)* 59 (98,3 %)*
Примтки:л — Р < 0,05 (вщм1нн1сть вД показниюв групи контролю); * — Р < 0,05 (вщм1нн1сть вд показниюв до початку терапп); МЦП — м1н1мальний цльовий показник.
Таблиця 2.1мов1рн1сть досягнення м1н1мальних цльових показниюв ксткового метабол1зму залежно в д тривалост вживання втамшу D3 та каль^ю дтьми, хворими на БА
Критерш ВР через 4 тижн терапй' ВР через 12 тижшв терапй' ВР через 24 тижш терапй'
Загальний кальцш 1,16 (95% Д1 0,96-1,41) 1,30 (95% Д1 1,10-1,55) 1,40 (95% Д1 1,19-1,64)
Фосфор 1,04 (95% Д1 0,95-1,13) 1,07 (95% Д1 1,00-1,15) (95% Д1 1,00-1,15)
Активнють лужно1 фосфа-тази 1,33 (95% Д1 1,08-1,62) 1,45 (95% Д1 1,21-1,75) 1,50 (95% Д1 1,25-1,79)
Остеокальцин 5,20 (95% Д1 2,14-12,63) 9,20 (95% Д1 3,93-21,54) 10,60 (95% Д1 4,56-24,66)
Паратгормон 1,11 (95% Д1 1,00-1,23) 1,13 (95% Д1 1,03-1,24) 1,13 (95% Д1 1,03-1,24)
С-телопептиди колагену 1-го типу 1,21 (95% Д1 1,01-1,44) 1,34 (95% Д1 1,15-1,57) 1,34 (95% Д1 1,15-1,57)
25(OH)D 1,22 (95% Д1 0,73-2,04) 2,89 (95% Д1 1,94-4,31) 3,28 (95% Д1 2,22-4,83)
Примтка: 95% Д1 — 95% дов'рчий ¡нтервал.
остеорезорбцй, так i ф1зюлопчних процеав утворення юстково! тканини на xni недостатньо! 3a6e3ne4eHOCTi вгтамшом D i пщвищено'! вжово! та реактивно! (вна-слщок наявностi хрошчного алeргiчного запалення) потреби в мшеральних субстратах для побудови скелета, що пщтверджуеться J.M. Brehm et al. (2012) [18].
Слщ зауважити, що посилення остеорезорбцй е ф1зюлопчним для дитячого вку для забезпечення швидкого обороту кюткових структур тд час штен-сивного зростання, але посилення цього процесу у хворих на БА дней здатне негативно впливати на нормальний остеогенез. Пщвищення р1вня остео-кальцину як чутливого маркера остеосинтезу вщобра-жало шдвищену метабол1чну актившсть остеобласт i свщчило про напружешсть процешв утворення кют-ки в умовах шдвищеного руйнування. Високий р1вень ПТГ в кров1 пригнчуе актившсть остеобласпв, що продукують остеокальцин [8], тому високий сиро-ватковий р1вень остеокальцину могла обумовлювати саме незначна кшьюсть випадюв реестрацп вторин-ного гшерпаратиреозу. Водночас враховувалося, що навгть у дней 1з дефщитом вгтамшу D концентращя ПТГ могла залишатися в межах нормальних значень [15]. За даними A.H. Heald et al. (2014), 71,6 % ошб з дефщитом вгтамшу D (< 10 нг/мл) мали нормальн сироватков1 р1вн1 ПТГ [12].
Показник виамшного D-статусу датей, хворих на БА, визначав 1х забeзпeчeнiсть 25(OH)D як недостат-ню i потребував додатково! корекцй [1]. Доведено, що застосування 2000 МО/добу вiтамiну D для пщтримки р1вня в кровi вище 30 нг/мл у датей вжово'! групи 1—18 рок1в е ефективним i безпечним лiкувальним заходом з полшшенням скелетних парамeтрiв без будь-яких по61чних eфeктiв [16].
Через 1 мюяць п1сля початку терапевтичних заходов статистично значущi позитивн1 змши у датей 1-1 групи вщзначалися в1дносно показник1в активностi ЛФ, остеокальцину i С-тeлопeптидiв колагену 1-го типу, як1 були найбшьш раннiми i динамiчними по-казниками, що слщ використовувати для мон1торингу eфeктивностi остеотропно! терапй.
Дослiджeння, що були проведет через 3 мюят тс-ля початку терапевтичних заходав, продемонстрували прогресивне полiпшeння дослiджуваних процeсiв i в1-
рогiднi метаболiчнi зсуви у сироваткових показниках загального кальцiю, активностi ЛФ, остеокальцину, продукпв деградацГ! колагену 1-го типу, 25(ОН^. Першими вщновлювалися маркери, що характеризуют стан кальцш-фосфорного обмшу, — два по-казники зниження утворення юстково! тканини (ак-тивнiсть ЛФ i остеокальцин), а також рiвень вiтамiну D3. Змша вмiсту решти параметрiв, у тому числГ тих, що вщповщають за гормональне забезпечення остео-генезу та формування колагенового матриксу кiстки, були менш динамiчними, що обумовлюе необхщшсть !х оцiнки не ранiше тж за 3 мiсяцi вщ початку про-ведених терапевтичних заходГв. Можливо, що бшьш тривале вщновлення показниюв сполучнотканинного компонента юстково! тканини було пов'язане з обра-ною методикою переривчастого застосування вггамь ну D, у той час як одноразове застосування великих доз вггамшу D асоцiйоване з бшьш швидким збшь-шенням вмiсту С-телопептиду колагену [4].
Вщносний ризик розвитку метаболiчних i морфо-логiчних кiсткових порушень у дней з БА знижувався в процеа запропонованих лжувально-профшактич-них заходав, досягаючи оптимальних показникiв за вама параметрами пiсля 6 мiсяцiв лжування.
Висновки
1. Метаболiчнi процеси остеогенезу у дггей, хворих на БА, характеризуются одночасною активацiею механiзмiв остеорезорбцй Г кiсткоутворення у виглядГ збшьшення у сироватщ кровГ активносп ЛФ, концен-трацГ! остеокальцину Г продукпв деградацГ! колагену 1-го типу на тлГ зниження вмГсту 25(ОН^.
2. Найбгльш раннГми Г динамГчними показника-ми, що слщ використовувати для монггорингу ефек-тивностГ терапГ! вГтамГном D3 та солями кальцго, е активнГсть ЛФ, сироватковий вмют остеокальцину Г С-телопептид1в колагену 1-го типу.
3. Використання розчину виамшу D3 (2000 МО/добу протягом 4 тижшв з пГдтримуючою дозою 1000 МО/добу протягом 8 тижшв з повторенням даного курсу) та карбонату/цитрату кальцго (1000 мг елементарного кальцго щодня протягом 4 тижн1в з пщтримуючою дозою 500 мг протягом 8 тижшв з повторенням даного курсу) знижуе вщносний ризик
Kлiнiчнa пeдiaтpiя I Clinical Pediatrics
розвитку порушень формування юстково! тканини у дггей, хворих на БА.
КонфЛкг iHTepeciB. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлiкту iнтересiв.
Список л1тератури
1. КвашнШа Л.В. Застосування втамту D та його npenapamie у сучаснш педiаmрü' / Л.В. КвашнШа, В.П. Родюнов, О.В. Отсько-ва// Современная педиатрия. — 2011. — № 6(40). — C. 68-72.
2. Тяжка О.В. Вimамiн D-статус у dimeü з бронхiальною астмою залежновiдважкосmiпереб^узахворювання/О.В. Тяжка, З.В. Сель-ска // Современная педиатрия. — 2014. — № 6(62). — С. 71-74.
3. 6h International Conference on Children's Bone Health / M.L. Bi-anchi, N.J. Bishop, J.C. Netelenbos, C.B. Langman//IBMSBoneKEy. —
2013. — Vol. 10. — P. 16-18.
4. Alfacalcidol enhances collagen quality in ovariectomized rat bones/ H. Nagaoka, M. Terajima, S. Yamada [et al.] // J. Orthop. Res. —
2014. — Vol. 32(8). — P. 1030-1036.
5. Childhood Asthma Management Program Research Group. Serum vitamin D levels and severe asthma exacerbations in the Childhood Asthma Management Program Study / J.M. Brehm, B. Schuemann, A.L. Fuhl-brigge [et al.] // J. Allergy Clin. Immunol. — 2010. — Vol. 126(1). — P. 52.
6. Comparison of Active Vitamin D Compounds and a Calcimimetic in Mineral Homeostasis /L. Nguyen-Yamamoto, I. Bolivar, S.A. Strugnell, D. Goltzman // J. Am. Soc. Nephrol. — 2010. — Vol. 21(10). — P. 17131723.
7. Duong L.T. Therapeutic inhibition of cathepsin K — reducing bone resorption while maintaining bone formation / L.T. Duong // Bonekey Rep. — 2012. — Vol. 1. — P. 67.
8. Effects of Different 1-34 Parathyroid Hormone Dosages on Fibroblast Growth Factor-23 Secretion in Human Bone Marrow Cells following
Osteogenic Differentiation /F.P. Tillmann, D. Hofen, M. Herten [et al.]// Orthop. Rev. (Pavia). - 2014. - Vol. 6(2). - P. 5314.
9. Evaluation, Treatment, and Prevention of Vitamin D Deficiency: an Endocrine Society Clinical Practice Guideline / M.F. Holick, N.C. Bin-kley, H.A. Bischoff-Ferrari [et al.]// The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism. - 2011. - Vol. 96(7). - P. 1911-1930.
10. Gordon C.M. 2013 Pediatric Position Development Conference: executive summary and reflections / C.M. Gordon, M.B. Leonard, B.S. Zemel// J. Clin. Densitom. - 2014. - Vol. 17. - P. 219-224.
11. Litonjua A.A. Vitamin D Deficiency as a risk factor for childhood allergic disease and asthma / A.A. Litonjua // Curr. Opin. Allergy Clin. Immunol. - 2012. - Vol. 12 (2). - P. 179-185.
12. Measuring vitamin D levels: surrogates are insufficient / A.H. Heald, S.G. Anderson, J.J. Scargill [et al.]// International journal of clinical practice. - 2015. - Vol. 69(1). - P. 131-135.
13. Meta-review: adverse effects of inhaled corticosteroids relevant to older patients / K. Mattishent, M. Thavarajah, P. Blanco [et al.] // Drugs. - 2014. - Vol. 74(5). - P. 539-547.
14. Optimizing bone health in children and adolescents/N.H. Golden, S.A. Abrams, S.R Daniels [et al.] // Pediatrics. - 2014. - Vol. 134(4). -P. e1229-e1243.
15. Pearce S.H. Diagnosis and management of vitamin D deficiency / S.H. Pearce, T.D. Cheetham //BMJ. - 2010. - Vol. 340. - P. b56-64.
16. Singh G. A predictive equation to guide vitamin d replacement dose in patients / G. Singh, A.J. Bonham // J. Am. Board. Fam. Med. -2014. - Vol. 27(4). - P. 495-509.
17. Vitamin D in asthma and future perspectives / H. Huang, K. Por-podis, P. Zarogoulidis [et al.] // Drug. Des. Devel. Ther. - 2013. -Vol. 7. - P. 1003-1013.
18. Vitamin D Insufficiency and Severe Asthma Exacerbations in Puerto Rican Children / J.M. Brehm, E. Acosta-Perez, L. Klei [et al.]// American Journal of Respiratory and Critical Care Medicine. - 2012. -Vol. 186(2). - P. 140-146.
OTpuMaHO 25.02.16 ■
Вертегел A.A., Овчаренко A.C., Андриенко Т.Г., Самохин И.В., Кряжев А.В. ГУ «Запорожская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины», г. Запорожье, Украина
ДИНАМИКА СЫВОРОТОЧНОГО СОДЕРЖАНИЯ
МАРКЕРОВ МЕТАБОЛИЗМА КОСТНОЙ ТКАНИ У ДЕТЕЙ С БРОНХИАЛЬНОЙ АСТМОЙ НА ФОНЕ ПРИЕМА ВИТАМИНА D3 И СОЛЕЙ КАЛЬЦИЯ
Резюме. Цель исследования: оптимизация диагностики нарушений состояния кальций-фосфорного обмена и контроля эффективности лечебно-профилактического применения витамина D и кальция у детей с бронхиальной астмой. Материалы и методы. Обследовано 120 детей в 2 группах, по 60 человек в каждой: 1-я — дети с бронхиальной астмой; 2-я — условно здоровые дети (контрольная группа). Проведено 2 курса терапии раствором витамина D3 и карбоната/цитрата кальция: 4 недели — 2000 МЕ и 1000 мг в сутки соответственно; 8 недель — 1000 МЕ и 500 мг в сутки соответственно. Результаты. Среди детей с бронхиальной астмой зарегистрировано уменьшение числа лиц с нормальным сывороточным содержанием общего кальция (P < 0,05), остеокальцина (P < 0,05), парат-гормона (P < 0,05), С-телопептидов коллагена 1-го типа (P < 0,05), 25(OH)D (P < 0,05), активности щелочной фос-фатазы (P < 0,05). Через 1 месяц терапии увеличилось количество детей с нормальными показателями активности щелочной фосфатазы (P < 0,05), остеокальцина (P < 0,05), С-телопептидов коллагена 1-го типа (P < 0,05); через 3 месяца — общего кальция (P < 0,05), 25(OH)D (P < 0,05). Выводы. Использование витамина D3 и кальция нормализует показатели метаболизма костной ткани у детей с бронхиальной астмой. Оптимальный срок контроля эффективности медикаментозного восстановления костного метаболизма у детей с бронхиальной астмой равен 3 месяцам.
Ключевые слова: дети, бронхиальная астма, витамин D, остеогенез.
VertehelA.O., Ovcharenko L.S., Andriienko T.H.,
Samokhin I.V., Kriazhev O.V.
State Institution «Zaporizhzhia Medical Academy
of Postgraduate Education of the Ministry of Healthcare
of Ukraine», Zaporizhzhia, Ukraine
DYNAMICS OF BONE METABOLISM MARKERS SERUM LEVEL IN CHILDREN WITH BRONCHIAL ASTHMA ON THE BACKGROUND OF VITAMIN D3 AND CALCIUM SALT SUPPLEMENTATION
Summary. The aim: to optimize the diagnosis of the calcium-phosphorus metabolism disorders and to control the effectiveness of therapeutic and prophylactic use of vitamin D and calcium in children with bronchial asthma. Materials and methods. A total of 120 children in 2 groups, 60 subjects in each, were examined: 1 — children with bronchial asthma; 2 — apparently healthy children (control group). Two courses of therapy with solution of vitamin D3 and calcium carbonate/citrate were applied: 4 weeks — 2,000 IU and 1,000 mg per day, respectively; 8 weeks — 1,000 IU and 500 mg a day, respectively. Results. Among children with bronchial asthma, there was a decrease in the number of patients with normal serum levels of total calcium (P < 0.05), osteocalcin (P < 0.05), parathyroid hormone (P < 0.05), collagen type 1 C-telopeptides (P < 0.05), 25(OH)D (P < 0.05), alkaline phosphatase activity (P < 0.05). After 1 month of therapy, the number of children with normal alkaline phosphatase activity (P < 0.05), osteocalcin (P < 0.05), collagen type 1 C-telopeptides (P < 0.05) increased; in 3 months — total calcium (P < 0.05), 25(OH)D (P < 0.05). Conclusions. The use of vitamin D3 and calcium solution normalizes bone metabolism parameters in children with bronchial asthma. The optimal time to control the effectiveness of medical recovery of bone metabolism in children with bronchial asthma is 3 months.
Key words: children, bronchial asthma, vitamin D, osteoge-nesis.
