CC BY
13
□CSD*
International Journal of Endocrinology
Орипнальж дослдження
/Original Researches/
УДК 616.5-001/-002-085.357-06-07-08-084(043.3) DOI: 10.22141/2224-0721.15.2.2019.166098
Кутасевич Я.Ф., Олйник 1.О., Маштакова 1.О., Абдалла А.Е. ДУ «1нститут дерматолог!! та венерологи НАМН Укра'ни», м. Харк1в, Укра!на
Корекщя порушень ремоделювання кгстковоТ тканини при довготривалм кортикостероíднiй терапiТ
For cite: Miznarodnij endokrinologicnij zurnal. 2019;15(2):93-98. doi: 10.22141/2224-0721.15.2.2019.166098
Резюме. Актуальнють. При тяжких дерматозах зазвичай призначаються препарати кортикостерод-них гормон 'в досить тривалими курсами i навпъ дов1чно, у зв'язку з чим д'агностика виникнення поб1чних ефект'в вд тривалого використання системних глюкокортикостеро)'^в (ГКС), зокрема порушень юсткового обмну, а також)х профлактика е важливою складовою комплексно)' терапп тяжких дерматоз1в. Тому роз-робка метод'в ранньо)' д1агностики, л1кування i профлактики появи порушень ремоделювання юстково)' тканини пд впливом тривало)'глюкокортикостеро'дно)' терапп у хворих на тяжк дерматози вкрай актуальна для сучасно)' дерматологи. Мета дослдження — пдвищення ефективност та безпечност л1кування хворих на тяжк дерматози шляхом запоб1гання або м1н1м1зацп розвитку поб1чних ефект1в л1кування глюко-кортикостеродними гормонами. Матер'али та методи. У дослдження було залучено 134 хворих на тяжк дерматози (акантолтична пухирчатка, бульозний пемф1го)'д, дерматоз Дюр':нга, еритродерм1я тощо). Ви-користовувалися кл1н1ко-анамнестичн1, б'юх'шчнi, цитолопчн1, i¡муноферментнi, ¡нструментальн та статис-тичн методи дослдження. Результати. У хворих у результатi тривало)' системно)' глюкокортикостеро'дно)' терапп виявлялося в'рог'дне зниження юстково)' фракцп лужно)' фосфатази у 2,1 раза, р1вня остеокальци-ну — у 6,6 раза i пдвищення р1вня С-юнцевого телопептиду у 2,2 раза. За даними ультразвуковой денситометра, остеопеню було виявлено у 35,5 %, остеопороз — у 64,5 % па^ент'т. Для корекцп ремоделювання юстково)' тканини призначалися препарати кальщю з в 'там 'мом D3 та антирезорбтивний зас 'б. У результат вдзначалося пдвищення зазначених показниюв, що свдчило про вдновлення процеав остеосинтезу та нормалiзацiю процеав резорбц) юстково)' тканини, що пдтверджувалося пдвищенням мтерально)' щль-ност'1 юстково)' тканини в 1,8 раза. Для запобгання розвитку порушень процеав ремоделювання юстково)' тканини в комплексному лiкуваннi призначалися препарати антирезорбтивно)' дп, кальцю i втамну D3 в поеднанн ¡з системними ГКС протягом усього курсу терапп. Висновки. Проведене дослдження дозволило пдвищити ефективнсть та безпеку терапп хворих на тяжю дерматози шляхом запобiгання або мiнiмiзацi)' розвитку побiчних ефект'в лiкування глюкокортикостеродами.
Ключовi слова: глюкокортикостероди; ремоделювання; юсткова тканина; побiчнi ефекти; хронiчнi дерматози; тера^я; профлактика
Вступ лими курсами. Частина пащенпв, як мають тяжш
Тяжш дерматози посщають важливе мюце у дерматози, приймае глюкокортикостеро!ди (ГКС)
практищ дерматолога. 1х лжування — тривалий про- роками, а iнодi i все життя [1—3]. цес, що потребуе правильного шдходу, комплексно! У зв'язку з цим побiчнi ефекти, що виникають
терапп змш в органiзмi хворого. У багатьох випадках при призначенш системно! терапп ГКС хворим на
при тяжких дерматозах призначаються кортикосте- тяжю дерматози, е серйозною проблемою, бо вони
рощш препарати, причому нерщко досить трива- можуть значно знизити яшсть життя пащента, мо-
© «Ммнародний ендокринолопчний журнал» / «Международный эндокринологический журнал» / «International Journal of Endocrinology» («Miznarodnij endokrinologicnij zurnal»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденци: Олмник 1рина Олександрiвна, доктор медичних наук, старший науковий сшвробiтник, головний науковий спiвробiтник вщдту дерматологи, шфекцмних та пара-зитарних захворювань 1шри, ДУ «1нститут дерматологи та венерологи НАМН УкраТни», вул. Чернишевська, 7/9, м. Харш, 61057, УкраТна; факс: (057) 706-32-00; е-mail: otdderm@ukr.net; контактний тел.: +38 (050) 831-58-08.
For correspondence: Iryna Oliinyk, MD, PhD, Senior Research Fellow, Chief Research Fellow at the Department of Dermatology, Infectious and Parasitic Diseases of the Skin, SI "Institute of Dermatology and Venereology of NAMS of Ukraine', Chernyshevska st., 7/9, Kharkiv, 61057, Ukraine; fax: (057) 706-32-00; e-mail: otdderm@ukr.net; phone: +38 (050) 831-58-08.
дифжувати перебiг захворювання, а iнодi i звести нанiвець усi спроби повернути людину до нормального життя, i в той же час !х не можна вiдмiнити, оскшьки вони призначенi за життевими показан-нями, тобто уникнути 1х призначення неможливо [4-7].
Одним iз ускладнень системно! глюкокортико-хдно! терапи е порушення ремоделювання юстково! тканини. Вщсутшсть лiкування або профiлактики цих порушень призводить, вiдповiдно, до розвитку глюкокортикохд-шдукованого остеопорозу. Ризик розвитку стеро!дного остеопорозу досягае 50 %, а бшьш легю порушення ремоделювання юстково! тканини вщзначаються набагато частiше. 6 даш, що частота уражень кiстково-суглобового апарату, яка виникае у хворих на псорiаз (значною мiрою як результат неконтрольованого застосування системних ГКС), може досягати, за даними рiзних вчених, 61 % [8-10].
Дiагностика виникнення даних побiчних явищ вщ застосування системних ГКС, зокрема порушень юсткового обмiну, профiлактика !х появи е важливою складовою комплексно! терапп тяжких дерматозiв. Проте побiчнi ефекти системно! терапи ГКС, !х лiкування не е досить дослщженими та розробленими, особливо це стосуеться раншх порушень. Праць за щею темою мало, вони пооди-нокi, попри те, що таю порушення трапляються у пащенпв з тяжкими дерматозами досить часто [11, 12].
Вщомо, що порушення ремоделювання прояв-ляються при виникненш дисбалансу мж синтезом i активнютю остеобластiв i остеокластiв, що може виникати тд впливом тривалого лжування корти-костеро1дами. 6 бiльше даних i л^вально! практики щодо ускладнень, що вже виникли i проявилися у хворого [13], але профшактичне лiкування цих порушень мало дослщжене.
Тому розробка методiв ранньо! дiагностики, ль кування i профiлактики появи порушень ремоделювання юстково! тканини пщ впливом тривало! кор-тикостерохдно! терапи у хворих на тяжы дерматози е вкрай актуальною для сучасно! дерматологи.
Мета — шдвищення ефективностi та безпечност лiкування хворих на тяжкi дерматози шляхом запо-бiгання або мiнiмiзацl1 розвитку побiчних ефектiв глюкокортикостеро!дних гормошв.
Матерiали та методи
Обстеження 134 хворих iз тяжкими дерматозами, яю знаходилися пiд спостереженням у клшщ ДУ «1нститут дерматологи та венерологи НАМН Укра-!ни», проводилося за допомогою комплексних кль нiчних та лабораторних методiв [14].
За результатами описаних нижче дослiджень, хворi розподшеш на двi групи. Перша група — 103 пацiенти, якi до надходження до стацiонару отриму-вали системнi ГКС. 1х було розподшено на наступнi пщгрупи: 1а падгрупа — 94 особи, у яких визначено порушення кiсткового обмiну; 1б пiдгрупа — 9 пащ-
енпв, якi не мали порушень ремоделювання юстко-во! тканини. Другу групу становила 31 особа, яким планувалося тривале системне лiкyвання ГКС з приводу основного заxворювання.
При надаодженш y стацiонар xворим було проведено ретельне загальне клшжо-анамнестичне до-слiдження.
Для уточнення дiагнозy «ютинна пyxирчатка», «герпетиформний дерматоз Дюршга» та «рубцю-ючий пемфиощ» проводилося цитолопчне досль дження вмiстy везикyльозниx та бульознж елемен-тiв i мазюв-вщбитюв з ерозивниx поверxонь шкiри.
Визначення вмюту y сироватцi кровi маркеру юсткоутворення кiстковоï фракцп лyжноï фос-фатази (КФЛФ) проводилося шляxом гiдролiзy Р-нiтрофенiлфосфатy. До контрольноï групи для вивчення рiвня КФЛФ ввiйшла 41 практично здорова особа, що були репрезентативними за вжом i статтю.
Для визначення стану процеав юсткоутво-рення дослiджyвався рiвень остеокальцину в сироватщ кровi. Для цього використовувалася тест-система Nordic Bioscience Diagnostics A/S N-MID Osteocalcin One Step ELISA (Дашя). Основу методу становить використання двоx високо-специфiчниx моноклональнт антитiл (Mabs) до остеокальцину. Для дослщження кiстковоï ре-зорбцп визначався рiвень С-кiнцевиx телопепти-дiв y сироватщ кровь З щею метою застосовував-ся набiр Serum CrossLaps One Step ELISA (Nordic Bioscience Diagnostics, Данiя) з використанням бiотинiльованиx антитiл. Показники остеокальцину та С-кшцевого телопептиду в сироватцi кро-вi xвориx порiвнювалися з показниками такт y контрольниx грyпаx, що становили 20 здоровж осiб, репрезентативна за статтю та вiком.
Мшеральна щiльнiсть кiстково'ï тканини (МЩКТ) ощнювалася за Т-критерieм, що визначався при проведенш yльтразвyковоï кiстковоï ден-ситометрп. Дослщження проводилося на апарат Omnisense 8000S фiрми Sunlight Medical (Япон1я). Частота датчикiв становила 500 кГц. Т-критерш вимiрювався на середнш третинi великогомшко-во'ï кiстки, дистальнш частинi променевоï кiстки та проксимальна фалангаx кистей.
Для обчислення i статистичноï обробки отри-маниx результата з метою ïx подальшого аналiзy використовували комп'ютерну програму Microsoft Excel. За ïï допомогою розраxовyвали вщсотки, се-редне арифметичне, стандартну rox^^ середнього арифметичного ряду величин, а також, використо-вуючи t-критерiй Ст'юдента — Фiшера, вiрогiднiсть розxоджень (р) з контрольними та шшими групами, з початковими значеннями дослiджyваниx параме-трiв [15].
Результати
У дослщженш з вивчення впливу системниx ГКС на процеси ремоделювання кiстковоï тканини y xвориx на тяжкi поширеш дерматози брали участь
134 особи, серед яких було 75 чоловiкiв (56 %) i 59 ж1нок (44 %). Вж пацiентiв перебував у межах вщ 21 до 65 рокiв. Найбшьша кiлькiсть хворих була у пра-цездатному вiцi — 84 особи (62,7 %).
Структура захворювань серед залучених до дослвдження пацiентiв була такою: вульгарна пухирчатка вщзначалася у 61 пащента (45,5 %), ексудативна, пустульозна форми псорiазу — у 44 (32,8 %), дерматоз Дюршга — у 21 (15,7 %), руб-цюючий пемфпохд — у 7 (5,2 %), пруриго — в 1 (0,8 %). При попередньому лжуванш хворi одер-жували як моно-, так i комбшовану терапiю ГКС, у тому чи^ системними ГКС пролонговано! дп (дипроспан, депо-медрол, флостерон та ш.). Дози кортикостерощв знаходилися у межах вщ 5 до 90 мг на добу в перерахунку на предшзолон. Окрiм стеро'вд-шдукованого остеопорозу, хво-р^ якi брали участь у дослщженнях, мали рiзну супутню патологiю. Частше в них спостертали-ся порушення з боку серцево-судинно! системи (74 хворi — 55,22 %) i захворювання гепатобЫар-но! системи (46 пащенпв — 34,33 %), що значно обтяжували перебiг захворювання.
Сто три хворих (76,9 %) з уах, хто брав участь у дослщженш, рашше отримували тривалу (6 мгсящв i бiльше) терапiю ГКС, вони ввшшли до I групи па-цiентiв. Пацiенти, яким планувалося вперше про-водити тривале системне л^вання ГКС з приводу тяжкого дерматозу (31 хворий — 23,1 %), увшшли до II групи. Хворих I групи було розподшено на двi пщгрупи. До !а пiдгрупи ввiйшли 94 особи (91,3 %), в яких вже вщзначалися порушення юсткового об-мiну. До Ш пiдгрупи ввiйшли 9 пащенпв (8,7 %), якi не мали порушень ремоделювання юстково! тканини i були репрезентативними за нозологiч-ними формами.
Хворi Iа пiдгрупи скаржилися на бшь у хребтi (у грудо-поперековому вщдш), у трубчастих юст-ках (стегновш, променевiй), а також у променево-зап'ястковому суглобi. Бiль мав штенсивний, але короткотривалий характер, особливо при рiзких рухах, у деяких випадках вш був слабко вираже-ний, дифузний, постшний, переважно у шчний час. У пацiентiв Iа пщгрупи до лiкування вияв-лялося вiрогiдне зниження рiвня КФЛФ у 2,1 раза (311,68 ± 12,53 нмоль/с • л). Також у них вiдзначалося вiрогiдне зменшення рiвня остео-
кальцину у 6,6 раза (2,52 ± 0,79 нг/мл) та пщви-щення рiвня С-кiнцевого телопептиду у 2,2 раза (0,65 ± 0,09 нг/мл). За даними ультразвуковое ден-ситометрп, остеопенiю було виявлено у 33 оиб (35,5 %), остеопороз — у 61 (64,5 %).
Для корекцп ремоделювання юстково! тканини хворим !а групи було призначено кальцш-Д3 Нiкомед i алендронову кислоту. Кальцш-Д3 Ш-комед мютить кальцiю карбонат, що е субстратом для формування юстково! тканини, i вiтамiн D3, що сприяе бшьш активному засвоенню кальцiю у кишечнику та юстковою тканиною. Алендронова кислота — амшобюфосфонат II генерацп i дiе як ефективний негормональний специфiчний шпбь тор остеокластично! кiстковоI резорбцп. Перший тиждень пацiентам призначали кальцш-Д3 Нiко-мед всередину по однш таблетцi двiчi на добу для насичення плазми кровi кальцiем. На наступний тиждень до схеми додавали алендронову кислоту всередину по 1 таблетщ (70 мг) 1 раз на тиждень. Курс л^вання становив 6 мюящв.
За результатами дослщжень, за час л^-вання рiвень КФЛФ вiрогiдно пiдвищив-ся в 1,6 раза (з 311,68 ± 12,53 нмоль/с • л до 487,46 ± 12,45 нмоль/с • л), але не досяг все ж таки рiвня аналопчного показника у контрольнш групi (640,50 ± 41,3 нмоль/с • л). Пiдвищення рiвня КФЛФ свiдчило про позитивну динам^ вiдновлення кiстковоI тканини. Рiвень остеокаль-цину у пацiентiв Iа групи пщвищився у 6,1 раза (з 2,52 ± 0,79 нг/мл до 15,25 ± 1,69 нг/мл) i вiро-гiдно не вiдрiзнявся вiд показниюв контрольно! групи (16,70 ± 1,84 нг/мл), що свщчило про вщнов-лення процесiв остеосинтезу у хворих, яю мають вторинний остеопороз. Рiвень С-кiнцевого тело-пептиду знизився у 2,2 раза (з 0,65 ± 0,09 нг/мл до 0,04 ± 0,30 нг/мл) i досяг рiвня цього показника у контрольнiй груш (0,29 ± 0,05 нг/мл), що свщчи-ло про нормалiзацiю процеав резорбцП у кiстковiй тканинi (табл. 1).
Лжування, проведене пацiентам !а групи, впли-вало на результати, що вщбилися на значеннях Т-критерго. В!дбулося вiрогiдне пiдвищення його середнього значення з -2,44 ± 0,10 до -1,35 ± 0,10, що свщчило про вiдновлення МЩКТ. Пд впливом розробленого методу лiкування МЩКТ збшьшила-ся у 1,8 раза (рис. 1, 2).
Таблиця 1. Маркери ремоделювання юстково)' тканини у хворих на хрошчн дерматози
до та псля лкування
Маркери 1а група Контроль
До лкування Пюля лiкування
Кюткова фращя лужноТ фосфатази, нмоль/с • л 311,68 ± 12,53 487,46 ± 12,45 640,5 ± 41,3, n = 41
Остеокальцин, нг/мл 2,52 ± 0,79 15,25 ± 1,69 16,70 ± 1,84, n = 20
С-юнцевий телопептид, нг/мл 0,65 ± 0,09 0,04 ± 0,30 0,29 ± 0,05, n = 20
Пiсля лжування розробленим методом з вико-ристанням антирезорбтивного препарату алендро-ново! кислоти у комплекс з препаратом кальцш-Д3 Нiкомед остеопороз виявився лише у 16 пащенпв (16,1 %), у 74 (77,4 %) оаб вiдмiчалося збшьшення показника Т-критерiю у межах остеопени, у 6 (6,5 %) пащенпв показники МЩКТ прийшли до норми.
Обговорення
Отримаш данi свщчать про вщновлення проце-сiв кiсткоутворення та стабшзащю у межах фiзiоло-пчно! норми процесiв резорбци юстково! тканини тсля лiкування, проведеного у хворих на тяжш дер-матози, яю тривало отримували системну терапiю кортикостеро!дними засобами.
Для розробки методу профшактики порушень процесiв ремоделювання юстково! тканини у досль дження було залучено 31 хворого II групи та 9 хворих 1б тдгрупи. Системна терап1я ГКС призначала-ся !м вперше, i при обстеженнi до лiкування не було встановлено порушень юсткоутворення. Цим хво-рим призначалися т самi препарати, що сприяють вщновленню юстково! тканини: препарати каль-цiю i вiтамiну D3 (кальцiй-Д3 Нiкомед) та препарат алендроново! кислоти. Курс лiкування даними засобами становив 2 мгсящ з перервою в один мiсяць, впродовж усього проведения л^вання системними ГКС.
Як було зазначено, за результатами проведених перед початком л^вання ГКС дослщжень на початку призначення профшактичного курсу пору-
шень з боку рiвия КФЛФ та МЩКТ (Т-критерш) виявлено не було (613,18 ± 1,92 нмоль/с • л i —0,86 ± 0,08 нмоль/с • л вiдповiдно).
Шсля профшактичного прийому протиостео-поротичних препарапв на тлi призначення системно! терапи ГКС рiвень КФЛФ вiрогiд-но збшьшувався (з 613,18 ± 1,92 нмоль/с • л до 639,69 ± 1,42 нмоль/с • л), залишившись при цьо-му у межах норми. Т-критерш у груш профшактичного прийому препарапв вiрогiдно не змiнювався i становив —1,04 ± 0,09, що свiдчить про те, що при-значена терапiя стосовно збереження МЩКТ у хворих, яю отримували тривале л^вання системними ГКС, стала ефективною.
Рiвень остеокальцину пiд час профшактичного л^вання хворих з тяжкими дерматозами вiрогiдно не змiнювався (до лiкувания— 11,15 ± 1,10 нг/мл, тс-ля лжування — 11,29 ± 1,55 нг/мл). Вмют С-кiнцевого телопептиду тсля проведеного л^вання вiрогiдно зменшився з 0,49 ± 0,03 нг/мл до 0,33 ± 0,08 нг/мл, залишився на рiвнi, який був у контрольнш гру-пi (0,29 ± 0,05 нг/мл), що свiдчить про зниження процесiв резорбци юстково! тканини i збереження швидкостi й вщновлення (табл. 1).
Таким чином, розроблений метод профшактики вторинного глюкокортикостерощ-шдукованого ос-теопорозу з використанням комбiнованого препарату кальцго i синтетичного вiтамiну D3 (кальцiй-D3 Нжо-мед) i протиостеопоротичного препарату, що мiстить алендронову кислоту, дозволяе запобяти порушен-ням процеав ремоделювання юстково! тканини.
Рисунок 1. Результати ультразвуково)' денситометр^хворо)' Р., '¡стор'я хвороби № 739. Остеопороз. До проведення лкування
Рисунок 2. Результати ультразвуковоУ денситометрИ' хвороУ Р., ¡стор'я хвороби № 739. Остеопеня. Псля проведення лкування
Висновки
Проведене дослiдження встановило, що при тривалому використанш ГКС-терапи у хворих на тяжкi дерматози вiдбуваeться зниження маркерiв кiсткоутворення КФЛФ у 2,1 раза, остеокальцину — у 6,6 раза, тдвищення маркера юстково! резорбцц С-кiнцевого телопептиду у 2,2 раза, що свщчить про порушення процеав ремоделювання юстково! тка-нини. При денситометричному дослiдженнi юстко-во! тканини встановлено, що у хворих при тривалш системнш ГКС-терапи вiдмiчено зниження МЩКТ (зниження Т-критерiю до —2,44 ± 0,10).
Використання препаратiв кальцго та вiтамiну D разом з антирезорбтивним препаратом алендроно-вою кислотою у комплекснш терапи хворих на тяж-кi дерматози поряд iз системними ГКС з метою усу-нення порушень ремоделювання юстково! тканини е ефективним, що пiдтверджуeться покращенням процесiв ремоделювання юстково! тканини: пщ-вищенням у сироватцi кровi рiвня юстково! фрак-цц лужно! фосфатази в 1,6 раза, остеокальцину — у 6,1 раза та зниженням рiвня С-кшцевого телопептиду у 2,2 раза, а також шдвищенням мшерально! щiльностi юстково! тканини за даними ультразвуковое денситометр^! (збшьшення Т-критерiю в 1,8 раза). У результат проведеного лiкування вiдмiчено зменшення кiлькостi хворих зi стерохд-шдукованим остеопорозом на 19,4 % та вщбулася нормалiзацiя МЩКТ у 6,5 % хворих.
Розроблений метод профшактики з використан-ням препаратiв кальцiю i вiтамiну D, бiсфосфонатiв у поеднанш iз системними ГКС сприяе запобпан-ню порушень ремоделювання юстково! тканини та розвитку стерохд-шдукованого остеопорозу у 100 % випадюв.
Результати проведеного дослщження показали, що при тривалш системнш ГКС-терапи дощль-но використання антирезорбтивних препарапв та кальцiю з вггамшом D, що пiдвищить ефективнють та безпеку лiкування.
Конфлжт штереав. Автори заявляють про вщсут-нють конфлiкту iнтересiв при пiдготовцi дано! статп.
References
1. Katsambas AD, Lotti TM, Camacho-Martinez FM, et al., authors; Katsambas AD, Lotti TM, editors. European Handbook of Der-matological Treatments. European guidance on treatment of dermato-
logical diseases. Berlin, Germany: Springer; 2003. 804 p.
2. Bilyayev GM. Modern idea about pathogenesis of psoriatic arthropathy and treatment of these patients. Dermatología ta venerologia. 2010;(47):7-30. (inRussian).
3. Dudchenko MO, Vasyl'jeva KV, Popova IB, et al. Dermatoven-erologija: navchal'nyj posibnyk [Dermatovenereology: study guide]. Poltava; 2011. 319p. (in Ukrainian).
4. Voznyak IYa, Svyatenko TV. Studying quality of life of patients suffering psoriatic disease. Dermatovenerologia, kosmetologia, seksopatologia. 2009;(12):273-275. (in Ukrainian).
5. Hoes JN, Jacobs JW, Verstappen SM, Bijlsma JW, Van der Hei-jden GJ. Adverse events of low- to medium-dose oral glucocorticoids in inflammatory diseases: a meta-analysis. Ann Rheum Dis. 2009 Dec;68(12):1833-8. doi: 10.1136/ard.2008.100008.
6. Syzon OO, Stepanenko VI. Psoriasis arthropica: substantiation recommended methods of therapy and prophylaxis: part 1. Ukrainian Journal of Dermatology, Venerology, Cosmetology. 2010;(37):42-50. (in Ukrainian).
7. Namba S, Yamaoka-Tojo M, Hashikata T, et al. Long-term warfarin therapy and biomarkers for osteoporosis and atherosclerosis. BBA Clin. 2015Aug 12;4:76-80. doi: 10.1016/j.bbacli.2015.08.002.
8. Kravchun NA, Karachentsev Iul, Goncharova OA, Kazakov AV, Gorshunskaia Mlu. Dislipidemii pri endokrinnykh zabolevaniiakh [Dyslipidemia in patients with endocrine diseases]. Kharkiv: Prapor; 2008. 224 p. (in Ukrainian).
9. Tsai TF, Wang TS, Hung ST, et al. Epidemiology and comorbidities ofpsoriasis patients in a national database in Taiwan. J Dermatol Sci. 2011 Jul;63(1):40-6. doi: 10.1016/j.jdermsci.2011.03.002.
10. Golovach IJu. Glucocorticoid-induced osteoporosis: the stages of development of studies in Ukraine and modern state ofproblem. Bol', sustavy, pozvonocnik. 2011;(3):47-53. (in Ukrainian).
11. Reken M, Shaller M, Zattler E, Burgdorf V. Taschenatlas Dermatologie: Grundlagen, Diagnostik, Klinik. Stuttgart, Germany: Thieme; 2010. 406 p.
12. Statinova YeA, Omelchenko RYa, Vaskovskaya LS, Sokhin SA. Role of endogenous and exogenous factor in development of osteoporosis in children (review of literature). Travma. 2013;14(5):89-93. doi: 10.22141/1608-1706.5.14.2013.88159. (inRussian).
13. Povoroznyuk VV, Dzerovych NI. Sarcopenia, osteoporosis and its complications. Bol', sustavy, pozvonocnik. 2016;4(24):7-11. doi: 10.22141/2224-1507.4.24.2016.94620. (in Ukrainian).
14. Kamyshnikov VS, editor. Klinicheskaia laboratornaia di-agnostika: metody i traktovka laboratornykh issledovanii [Clinical laboratory diagnostics: methods and interpretation of laboratory research]. Moscow: MED-press-inform; 2015. 720 p. (in Russian).
15. Kobzar' AI. Prikladnaia matematicheskaia statistika. Dlia inzhenerov i nauchnykh rabotnikov [Applied mathematical statistics. For engineers and scientists]. 2nd ed. Moscow: FIZMATLIT; 2012. 816 p. (in Russian).
OTpuMaHO 12.02.2019 ■
Кутасевич Я.Ф., Олейник И.А., Маштакова И.А., Абдалла А.Э.
ГУ «Институт дерматологии и венерологии НАМН Украины», г. Харьков, Украина
Коррекция нарушений ремоделирования костной ткани при длительной кортикостероидной терапии
Резюме. Актуальность. При тяжелых дерматозах обычно назначаются препараты кортикостероидных гормонов достаточно длительными курсами и даже пожизненно, в связи с чем диагностика возникновения побочных эффектов от длительного использования системных глюко-
кортикостероидов (ГКС), в частности нарушений костного обмена, а также их профилактика является важной составляющей комплексной терапии тяжелых дерматозов. Поэтому разработка методов ранней диагностики, лечения и профилактики появления нарушений ремо-
делирования костной ткани под влиянием длительной глюкокортикостероидной терапии у больных тяжелыми дерматозами крайне актуальна для современной дерматологии. Цель исследования — повышение эффективности и безопасности лечения больных тяжелыми дерматозами путем предотвращения или минимизации развития побочных эффектов лечения глюкокортикостероидными гормонами. Материалы и методы. В исследование были привлечены 134 больных тяжелыми дерматозами (акан-толитическая пузырчатка, буллезный пемфигоид, дерматоз Дюринга, эритродермия и др.). Использовались клинико-анамнестические, биохимические, цитологические, иммуноферментные, инструментальные и статистические методы исследования. Результаты. У больных в результате длительной системной глюкокортикосте-роидной терапии оказывалось достоверное снижение костной фракции щелочной фосфатазы в 2,1 раза, уровня остеокальцина — в 6,6 раза и повышение уровня С-кон-цевого телопептида в 2,2 раза. По данным ультразвуковой денситометрии, остеопения была обнаружена у 35,5 %,
остеопороз — у 64,5 % пациентов. Для коррекции ремоде-лирования костной ткани назначались препараты кальция с витамином Б и антирезорбтивным средством. В результате отмечалось повышение указанных показателей, что свидетельствовало о восстановлении процессов осте-осинтеза и нормализации процессов резорбции костной ткани, что подтверждалось повышением минеральной плотности костной ткани в 1,8 раза. Для предотвращения развития нарушений процессов ремоделирования костной ткани в комплексном лечении назначались препараты антирезорбтивного действия, кальция и витамина Б3 в сочетании с системными ГКС на протяжении всего курса терапии. Выводы. Проведенное исследование позволило повысить эффективность и безопасность терапии больных тяжелыми дерматозами путем предотвращения или минимизации развития побочных эффектов лечения глюкокортикостероидами.
Ключевые слова: глюкокортикостероиды; ремоделиро-вание; костная ткань; побочные эффекты; хронические дерматозы; терапия; профилактика
Ya.F. Kutasevych, I.O. Oliinyk, I.O. Mashtakova, Abdalla A.E.
SE "Institute of Dermatology and Venereology of the NAMS of Ukraine", Kharkiv, Ukraine
Correction of bone remodeling disorders in long-term corticosteroid therapy
Abstract. Background. In severe dermatoses, corticosteroid drugs are usually prescribed for a long period of time, and even for life; therefore, the detection of side effects caused by prolonged use of systemic glucocorticosteroids, in particular bone metabolism disorders, and their prevention are important components of comprehensive therapy for severe dermatoses. Consequently, the development of methods for early diagnosis, treatment and prevention of bone remodeling disorders under the influence of prolonged corticosteroid therapy in patients with severe dermatosis is extremely relevant for modern dermatology. The purpose of the study is to increase the efficiency and safety of treating patients with severe dermatosis by preventing or minimizing the development of side effects in the treatment with glucocorticosteroid hormones. Materials and methods. The study involved 134 patients with severe dermatosis (ac-antholytic pemphigus, bullous pemphigoid, Duhring disease, erythroderma, etc.). Clinical anamnestic, biochemical, cyto-logical, immunoenzyme, instrumental and statistical methods of research were used. Results. Patients receiving prolonged systemic corticosteroid therapy showed a significant decrease
in the bone fraction of alkaline phosphatase — by 2.1 times, in osteocalcin level — by 6.6 times, and 2.2-fold increase in the C-terminal telopeptide. According to ultrasonic densitometry, osteopenia was detected in 35.5 %, osteoporosis — in 64.5 % of patients. Calcium supplements with vitamin D3 and anti-re-sorptive agent were prescribed to correct bone remodeling. As a result, an increase in these parameters was noted, indicating the restoration of osteosynthesis and normalization of bone tissue resorption processes that was confirmed by 1.8-fold increase in the bone mineral density. To prevent the development of bone remodeling disorders, antiresorptive drugs, calcium and vitamin D3 were administered as a part of comprehensive treatment, in combination with systemic corticosteroids throughout the whole course of therapy. Conclusions. The conducted research has allowed increasing efficiency and safety of treatment of patients with severe dermatosis by preventing or minimizing the development of side effects of glucocorticosteroid treatment.
Keywords: glucocorticosteroids; remodeling; bone tissue; side effects; chronic dermatosis; therapy; prevention
