CC BY
36
■ Орипнальы дослiдження_|ТпЯРМЯ
Original Researches I pdbMd
УДК 616.858:616.71-007.234 DOI: 10.22141/1608-1706.5.19.2018.146644
Поворознюк В.В.1, Бистрицька М.А.1, Балацька Н.1.2
1ДУ «¡нститутгеронтологи ¡мен1 Д.Ф. Чеботарьова НАМН Укра1ни», м. Ки!в, Укра1на
2ПВНЗ «Кивський медичний ун1верситет», м. Ки!в, Укра!на
Лкування остеопорозу у пащенпв i3 хворобою Парюнсона
Резюме. Актуальнсть. Моторн1 танемоторн проявихвороби Парюнсона (ХП) збльшують ризикпад1нь, що у поеднанн з остеопорозом значно пдвищуе ризик переломов, зокрема переломов шийки стегновоi юстки. Мета. Оценка ефективност та безпечност комплексноi' терапИ остеопорозу у пац1ент1в ¡з ХП. Матерали та методи. Було обстежено 38 чоловкв i ж1нок вком 55-75 роюв ¡з системним остеопорозом та ХП. Серед них 18 па^енлв отримували комплексну терапю остеопорозу, 20 па^енлв становили групу пор'вняння. Мiнеральну щ^льнють юстково! тканини (МЩКТ) визначали за методом двофотонноi' рентген'вськоi' абсорбцюметрИ Результати. Пд час досл^ень встановлено, що у па^енлв групи порвняння втрата юстково! маси на р'вн всього скелета була 1,8 ± 0,8 %, на рiвнiшийки — 4,5 ± 0,6 %, проксимального в^лу стегновоi'юстки — 3,6 ± 1,1 % та на рiвнi нижнх юн^вок — 3,1 ± 1,2 %. Внаслдок проведеного ликування ¡з за-стосуванням комплексноi терапИ, що включала препарати кальцю, втамну D та ризедроновоi кислоти, у па^енлв групи I зареестрована стаб^за^я МЩКТ на рвн всього скелета та нижнх юн^вок, збльшення МЩКТ на рвн поперекового вддлу хребта — на 4,0 ± 2,2, верхн'к юн^вок — на 4,8 ± 2,1 %, шийки та проксимального вд^лу стегновоi юстки—на 1,8 ± 0,8 % i 1,3 ± 0,7 % вдповдно. Висновки. Застосування комплексноi терапИ остеопорозу у па^енлв ¡з ХП сприяе в'ропдному збльшенню МЩКТ на рвн стегновоi юстки, поперекового в^лу хребта та верхн'к юн^вок, а також стаб^зацм юстковоi маси на рвн нижнiх юн^вок i всього скелета, що зменшуе ризик перелом'в.
Ключовi слова: остеопороз; хвороба Парюнсона; каль^й; вiтамiн D; ризедронова кислота
Вступ
Хвороба Парюнсона (ХП) i остеопороз — це в1к-асоцшоваш захворювання, що вражають пащенпв переважно лггнього в1ку. Широкий спектр моторних i немоторних симптом1в ХП, зокрема постуральна не-стабтьшсть та порушення ходи, збтьшують ризик падшь. Велике проспективне дослщження остеопорозу в жшок (Global Longitudinal Study of Osteoporosis in Women) показало, що зв'язок ризику остеопоротичних перелом1в 1з ХП був сильшшим, шж для будь-яко! ш-шо! супутньо! патологи [1]. Наявнють ХП збтьшуе ризик перелом1в у понад 2 рази [2—4]. Проте збтьшений ризик перелом1в не обумовлюеться ттьки тдвищен-ням ризику падшь. У багатьох дослтженнях, прове-дених у р1зних популящях пащентав 1з ХП, реестру-еться низька мшеральна щтьшсть юстково! тканини (МЩКТ) — основний предиктор остеопоротичних пе-релом1в [2—4]. У наших попередшх досл1дженнях, про-
ведених у сп1впрац1 з Асощащею хвороби Парк1нсона, остеопороз як у жшок, так i у чоловтв 1з ХП реестру-вали в1ропдно част1ше, н1ж у груп1 пор1вняння (особи без невролопчно! патологи та захворювань i стан1в з доведеним впливом на к1сткову тканину), зокрема, у жшок — 48 та 6 % вщповщно (дов1рчий штервал (Д1) 25,6-56,5; Х-2 = 23,2; P < 0,0001), у чоловтв — 24,3 та 2 % вщповщно (Д1 7,4-37,9; х2 = 8,7; P < 0,05) [5]. У м1жнародних рекомендащях, присвячених д1агности-ц1 та л1куванню остеопорозу, ХП видтяють як фактор ризику розвитку остеопорозу та перелом1в, проте ве-дення таких пац1ент1в рекомендують здшснювати зпд-но з локальними нацюнальними протоколами [6]. На сьогодн1 не ттьки ХП розглядають як фактор ризику остеопорозу та перелом1в, а дослтжують i зворотн1й вплив. V. Metta та сп1вавт. (2017) називають остеопороз «прихованим немоторним обличчям» ХП i вказують на його роль в посиленш моторних i немоторних симпто-
© «Травма» / «Травма» / «Trauma» («Travma»), 2018
© Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Бистрицька Марина Анатолнвна, кандидат медичних наук, ДУ «1нститут геронтологи' iMeHi Д.Ф. Чеботарьова НАМН Укра'1'ни», вул. Вишгородська, 67, м. КиТв, 04114, УкраТна; e-mail: osteoporosis@ukr.net; контактний тел.: +38 (067) 418 55 73.
For correspondence: Maryna Bystrytska, PhD, State Institution "D.F. Chebotarev Institute of Gerontology of the NAMS of Ukraine'; Vyshgorodska st., 67, Kyiv, 04114, Ukraine; e-mail: osteoporosis@ukr.net; phone +38 (067) 418 55 73.
мiв, пiдкреслюючи необхiднiсть лiкування остеопорозу у пащентав iз ХП [7].
ХП мае багатофакторний вплив на ысткову тканину. Серед провщних чинникiв видiляють руховi по-рушення, втрату маси тiла, мальабсорбцiю та дефщит вiтамiну D [8]. I якщо першi два чинники е безпосе-реднiми симптомами ХП i зменшуються пiд впливом патогенетично! терапи, то дефiцит вiтамiну D потребуе окремо! корекци.
В наших попередшх дослiдженнях у бiльшостi пащ-енпв iз ХП виявлено дефiцит вггамшу D (< 20 нг/мл), а у частини з них — тяжкий дефщит виамшу D (< 10 нг/мл) — 68,5 та 13,7 % вщповщно. В груш по-рiвняння цi показники становили 32,1 та 5,6 % вщпо-вщно. Крiм того, показано, що у пацiентiв iз тяжким дефщитом вiтамiну D МЩКТ вiрогiдно прша порiв-няно з пацiентами з вищим рiвнем вiтамiну D [9]. Наведет дат акцентують увагу на необхщносп застосу-вання препарапв вiтамiну D у лiкуваннi остеопорозу у пащенпв iз ХП.
Недостатне надходження кальцiю з !жею, пов'язане iз синдромом мальабсорбци при ХП та його дефщитом у харчовому рацюш, обумовлюе необхiднiсть додатко-вого прийому препарапв кальцш, особливо у пащен-тiв з остеопорозом [10].
Вищенаведене обГрунтувало розробку комплексно! терапи остеопорозу у пацiентiв iз ХП, яка включала:
1. Комплексш препарати кальцiю та вiтамiну D3 з ушс-том: кальцiю 1000 мг/добу та виамшу D3 800 МО/добу.
2. Препарати вггамшу D3 у насичуючш (3000 МО/добу) та шдтримуючш (1000 МО/добу) дозах. Тривалють застосування насичуючо! дози визначали за формулою, запропонованою сшвробггаиками вщдшу клМч-но! фiзiологii та патологи опорно-рухового апарату ДУ «1нститут геронтологи iменi Д.Ф. Чеботарьова НАМН Укра!ни» [11]:
п = (100 - РВD) • МТ/100,
де п — тривалiсть курсу терапи насичення, дш; РВD — рiвень 25(ОН^ у сироватцi кровi, нг/мл; МТ — маса тла, кг.
3. Антирезорбенти — ризедронова кислота в табле-тованiй формi, в дозi 35 мг, 1 таблетка 1 раз на тиждень.
Вибiр остеотропного засобу обумовлений доведе-ною ефективнютю при первинному остеопорозi та доброю переносимютю препарату.
Метою дослщження стала оцiнка ефективностi та безпечност розроблено! комплексно! терапи остеопорозу у пащентав iз ХП.
Матерiали та методи
У вiддiлi клМчно! фiзiологii' та патологи опорно-рухового апарату ДУ «1нститут геронтологи iменi Д.Ф. Чеботарьова НАМН Укра!ни» було обстежено 38 пащенпв iз системним остеопорозом i ХП. В до-слiдження включали чоловiкiв i жшок вiком 55—75 рокiв з дiагнозом ХП, встановленим згiдно з кри-терiями Банку мозку Британського товариства хво-роби Паркiнсона, 2,5—3,0 стадп за Хен-Яр, з три-
валютю ХП не менше 5 роыв на леводопотерапй' та системним остеопорозом, визначеним за методом рентгешвсько! денситометрп. Обов'язковою умовою включення пацieнта в дослщження була наявнiсть добровiльно! шформовано! згоди на його участь. У дослщження не включали пацieнтiв iз соматичною патологieю у декомпенсованому сташ, будь-якими захворюваннями з вiдомим впливом на кюткову тканину та вираженим тремором, який заважае прове-денню та оцiнцi результатiв двофотонно! рентгешв-сько! абсорбцiометрi! (ДРА).
Пащенти були розподiленi на двi групи. Групу I (основну) становили 18 пащенпв, якi отримували ком-бшовану терапiю остеопорозу, в групу II (порiвняння) увiйшли 20 пацieнтiв, як! не отримували лкування.
МЩКТ визначали за допомогою ДРА на приладi «Prodigy, GEHC Lunar», Мадiсон, США, 2005). Ви-вчали так! дтянки скелета: поперековий вiддiл хребта (L1-L4), проксимальний вiддiл стегново! кустки, шийку стегново! кiстки, дистальний вiддiл исток передплiччя та весь скелет. Визначали МЩКТ (г/см2), Т-показник (вщмшшсть МЩКТ окремо! дтянки скелета пащента вщ показника умовно здорових дорослих ошб вiком 20 рокiв вiдображена в середньоквадратичних вщхилен-нях); Z-показник (вщмшшсть МЩКТ окремо! дтян-ки пащента вщ показника умовно здорових дорослих ошб того ж вiку вщображена в середньоквадратичних вiдхиленнях). Iнтерпретацiю даних ДРА проводили за значеннями Т-показника на рiвнi поперекового вщдь лу хребта, проксимального вщдту стегново! истки або шийки стегново! кустки (найнижчий показник). Зна-чення Т-показника нижче —2,5 SD вщповщае остеопорозу, в межах —2,5 SD та —1 SD — низькш МЩКТ (ос-теопени), вище —1 SD дорiвнюe нормальнiй МЩКТ. Пацieнтiв обстежували двiчi: перед початком терапй' та через 12 мюящв.
Рiвень вггамшу D визначали за електрохемтюмшес-центним методом на аналiзаторi Eleсsys 2010 (Roche Diagnostics, Шмеччина) за допомогою тест-систем cobas. Визначення рiвня кальцш проводили на бю-хiмiчному автоматичному аналiзаторi А15 (BioSystems S.A., 1спашя).
Статистичний аналiз здiйснювали iз застосуванням програм Statistica 10. Нормальнiсть розподту визначали за критерieм Шашро — У!лка. Рiзницю показнитв мiж групами та пiдгрупами встановлювали за допомогою критерш Стьюдента для незалежних вибiрок i критерiю Манна — У!тш при непараметричному роз-подiлi. Змiни показникiв МЩКТ у динамщ оцiнювали iз застосуванням критерш Стьюдента для пов'язаних вибiрок.
Результати
Пaцieнти обох груп вiрогiдно не вiдрiзнялися за по-казниками вшу, зросту або маси тла, тривалютю ХП i добовою дозою леводопи (табл. 1).
Вихщш показники МЩКТ рiзних дiлянок скелета також вiрогiдно не вiдрiзнялись у пaцieнтiв обох груп (табл. 2).
Серед обстежених дефщит i недостатнiсть вггамшу D зареестровано у 89 % пащенпв. Показники вiрогiдно не вiдрiзнялись у пацiентiв обох груп.
У пащенпв групи II, якi не отримували лшуван-ня, за 12 мюящв зареестровано вiрогiдне зниження МЩКТ на рiвнi шийки стегново! кютки (в1д 0,835 ± ± 0,023 г/см2 до 0,797 ± 0,021 г/см2, p < 0,001), проксимального вщдшу стегново! кiстки (вщ 0,959 ± ± 0,031 г/см2 до 0,927 ± 0,032 г/см2, p < 0,05), всього скелета (вщ 1,071 ± 0,027 г/см2 до 1,052 ± 0,032 г/см2, p < 0,05) та нижшх кiнцiвок (вiд 1,168 ± 0,034 г/см2 до 1,136 ± 0,043 г/см2, p < 0,05). Вiрогiдних вщмш-ностей на рiвнi хребта та верхшх кiнцiвок не зареестровано (рис. 1).
В результат проведеного лшування у пацiентiв групи I зареестровано збшьшення МЩКТ на рiвнi по-перекового вщдту хребта (вiд 0,935 ± 0,023 г/см2 до
0,968 ± 0,049 г/см2, p < 0,05), шийки стегново! ыстки (вщ 0,789 ± 0,022 г/см2 до 0,805 ± 0,019 г/см2, p < 0,05), проксимального вщдшу стегново! кiстки (вщ 0,888 ± ± 0,022 г/см2 до 0,902 ± 0,019 г/см2, p < 0,05) та верхшх инщвок (вщ 0,813 ± 0,022 г/см2 до 0,847 ± 0,019 г/см2, p < 0,05), а також досягнуто стабшзаци МЩКТ на рiвнi нижнiх кiнцiвок (1,127 ± 0,022 г/см2 та 1,131 ± ± 0,019 г/см2 вiдповiдно, p > 0,05) та всього скелета (1,026 ± 0,022 г/см2 та 1,037 ± 0,019 г/см2 вщповщно, p > 0,05) (рис. 2).
Пд час дослiджень встановлено, що у пацiентiв групи II втрата кiстково! маси становила на рiвнi всього скелета 1,8 ± 0,8 %, на рiвнi шийки — 4,5 ± 0,6 %, проксимального вщдту стегново! истки — 3,6 ± 1,1 %, на рiвнi нижнiх кiнцiвок — 3,1 ± 1,2 %.
Внаслщок проведеного лiкування у пацiентiв групи I зареестрована стабшзащя МЩКТ на рiвнi всього ске-
Таблиця 1. Кл'/н'/чна характеристика обстежених пащентв ¡з ХП на момент включення
в дослщження, M ± m
Показник Група 1, n = 18 Група II, n = 20 Р
Стать Чоловки, n = 5 ЖЫки, n = 13 Чоловки, n = 5 Жшки, n = 15
bík, роки 64,41 ± 1,80 65,00 ± 1,64 0,94
Зрют, см 163,12 ± 1,88 162,70 ± 1,96 0,63
Маса, кг 67,94 ± 2,79 72,90 ± 3,14 0,42
Тривалють ХП, роки 8,12 ± 1,04 7,35 ± 0,91 0,92
bík початку ХП, роки 56,53 ± 2,19 58,60 ± 2,08 0,79
Доза леводопи, мг/добу 487,82 ± 64,67 384,55 ± 50,67 0,58
Прим1тки: ХП — хвороба Парюнсона; р!зницю середшх визначено за допомогою критер1ю Стьюден-та для непов'язаних виброк.
Показник Група I, n = 18 Група II, n = 20 Р
МЩКТ ПВХ, г/см2 0,935 ± 0,051 1,002 ± 0,042 0,58
Т-показник ПВХ, ум. од. -2,13 ± 0,43 -1,56 ± 0,34 0,51
Z-показник ПВХ, ум. од. -1,06 ± 0,39 -0,63 ± 0,28 0,26
МЩКТ ШСК, г/см2 0,789 ± 0,032 0,835 ± 0,025 0,27
Т-показник ШСК, ум. од. -1,89 ± 0,23 -1,64 ± 0,18 0,65
Z-показник ШСК, ум. од. -0,60 ± 0,20 -0,45 ± 0,17 0,66
МЩКТ ПВСК, г/см2 0,888 ± 0,037 0,959 ± 0,035 0,84
Т-показник ПВСК, ум. од. -1,13 ± 0,28 -0,68 ± 0,28 0,83
Z-показник ПВСК, ум. од. -0,19 ± 0,25 0,19 ± 0,26 0,66
МЩКТ ВС, г/см2 1,026 ± 0,034 1,070 ± 0,027 0,52
Т-показник ВС, ум. од. -1,37 ± 0,41 -0,62 ± 0,32 0,49
Z-показник ВС, ум. од. -0,57 ± 0,33 -0,13 ± 0,26 0,54
Примтки: МЩКТ — м1неральна щльнсть юстково/ тканини; ХП — хвороба Парюнсона; ПВХ — по-перековий в!дд!л хребта; ШСК — шийка стегново/ юстки; ПВСК — проксимальний в!дд!л стегновоi юстки; ВС — весь скелет; р1зницю середшх визначено за допомогою критер1ю Стьюдента для непов'язаних виброк.
Таблиця 2. Показники МЩКТпацент1в ¡з ХП на момент включення в дослщження, M ± m
ПВХ ВС пвск шск вк нк
Е Базов1 показники ЕБ Через 12 мкяцш
Рисунок 1. Показники МЩКТ р!зних длянок скелета у пац1ент1в групи II на початку та через 12 м!сяц!в спостереження; * — р < 0,05; в!дм1нност! м!ж базовими показниками та показниками через 12 м!сяц!в визначено згдно з критер!ем Стьюдента для залежних виб'рок; ПВХ — попе-рековий в'/дд'л хребта; ВС — весь скелет; ПВСК— проксимальний в'/дд'л стегновоI кстки; ШСК — шийка стегновоI кстки; ВК — верхи! юн^вки;
НК — нижн! к!нц!вки
Рисунок 2. Показники МЩКТ р!зних длянок скелета па^енлв групи I на початку та через 12 м!ся-ц!в спостереження; * — р < 0,05; вiдмiииостi м!ж базовими показниками та показниками через 12 м^я^в визначено згдно з критерieм Стьюдента для залежних вибiрок; ПВХ — поперековий вд-дл хребта; ВС — весь скелет; ПВСК — проксимальний в'щд'л стегновоI кстки; ШСК — шийка стегновоI кстки; ВК — верхнi юн^вки; НК — нижш ^н^вки
лета й нижшх юнщвок та збтьшення МЩКТ на рiв-ш поперекового вщдту хребта — на 4,0 ± 2,2, верхшх юнщвок — на 4,8 ± 2,1 %, шийки та проксимального вщдту стегново! юстки — на 1,8 ± 0,8 % та 1,3 ± 0,7 % вщповщно (рис. 3). Отже, розроблена комплексна те-рашя остеопорозу у пащентав iз ХП сприяе зростанню показниюв МЩКТ практично на вшх дтянках скелета на вщмшу вщ отриманих результапв у груш II та веде до зменшення ризику переломiв.
Пд час прийому комплексних препаратав кальцш та вггамшу D не було зареестровано будь-яких побiчних ефекпв. При контрольному визначенш рiвня кальцш та вггамшу D у сироватщ кровi не зареестровано вщ-хилень вiд нормативних значень. Прийом препарапв у наведених дозах не потребуе контролю рiвнiв кальцш та вггамшу D з точки зору безпеки.
Пiсля першого прийому препарату ризедроново! кислоти 4 пацiенти (22 %) скаржилися на виникнення короткотривалого больового синдрому помiрно! сили в юстках i суглобах. Побiчний ефект був розщнений як такий, що не потребуе вiдмiни препарату та засто-сування додаткових засобiв л^вання. Бiль зник або повернувся до вихщного рiвня через 24—36 годин тс-ля виникнення. Жодному пащенту не була вiдмiнена терапiя через розвиток побiчного ефекту. При подаль-ших прийомах ризедроново! кислоти виражешсть по-бiчного ефекту зменшувалась. 1нших побiчних ефектiв зареестровано не було.
Обговорення
Визначення ролi низько! МЩКТ у розвитку пе-реломiв шийки стегново! юстки обГрунтовуе необ-хщшсть застосування остеотропних засобiв [12]. У бшьшосп наукових дослiджень пацiентам iз ХП рекомендують застосовувати бiсфосфонати в дозах, що застосовують для лшування первинного остеопорозу [8, 12]. Дослщжень, присвячених вивченню
Рисунок 3. Динамка МЩКТ рiзних длянок скелета па^ен^в iз ХП; * — р < 0,05; вщмшност мiж показниками у па^ен^в груп I i II визначено iз застосуванням критерiю Стьюдента для непов'язаних виб'рок
впливу окремих остеотропних засобiв при ХП знай-дено всього три [13—16]. Два з них оцшювали вплив на юсткову тканину ризедроново! кислоти сумюно з препаратами вггамшу D, в шшому дослщженш ощ-нювали вплив алендроново! кислоти. Вс дослщжен-ня мали подiбнi результати та констатували зменшення вщносного ризику переломiв i збiльшення МЩКТ. Застосування ризедроново! кислоти у жшок iз ХП протягом двох роюв зменшувало вiдносний ризик переломiв шийки стегново! юстки (ВР = 0,20) та шдвищувало МЩКТ на 3,4 % [14]. У чоловтв дворiчний прийом ризедроново! кислоти призво-див до зменшення ризику переломiв (ВР = 0,33) та збтьшення МЩКТ на 2,2 % на вщмшу вщ групи порiвняння, де цей показник зменшувався на 2,9 % [15]. Дворiчне застосування алендроново! кислоти також знижувало ризик переломiв (ВР = 0,29) та шдвищувало МЩКТ на 1,3 % [16]. Проте в зазначених дослщженнях МЩКТ вим1рювали на рiвнi друго! метакарпально! кiстки за допомогою рентгенiвсько! остеоденситометрп, а не методом ДРА, впм автори
показали зменшення ризику переломiв пiд впливом лшування, що е основною ознакою ефективно! ос-теотропно! терапп.
Результати нашого дослiдження показали вipогiд-не збтьшення МЩКТ пiд впливом л^вання на piB-нi поперекового вщдту хребта на 4,0 ± 2,2 %, верхшх кiнцiвок — на 4,8 ± 2,1 %, шийки та проксимального вiддiлу стегново! ыстки — вiдповiдно на 1,8 ± 0,8 % i 1,3 ± 0,7 %, стабiлiзацiю МЩКТ на piвнi всього скелета та нижшх кiнцiвок.
Рiзнi методи оцiнки МЩКТ не дозволяють по-piвняти отримаш результати в нашому дослiдженнi з лггературними даними щодо ефективностi лшу-вання остеопорозу у пацiентiв iз ХП, тому ми по-piвняли !х iз групою пацiентiв з первинним остео-порозом. Так, у дослщженш В.В. Поворознюка та сшвавт. (2011), яке проводилося на базi Укра!н-ського науково-медичного центру проблем остеопорозу, встановлено, що застосування ризедроново! кислоти протягом 12 мюящв у жшок з постменопа-узальним остеопорозом призводить до зростання показниыв МЩКТ на piвнi поперекового вщдту хребта на 8,3 % [17]. У спостереженш Jie-Mei Gu (2015), в якому також ризедронова кислота призна-чалася в дозi 35 мг щотижнево протягом 12 мюящв у жiнок з постменопаузальним остеопорозом, встановлено збтьшення МЩКТ на piвнi поперекового вщдту хребта на 4,87 %, на piвнi шийки стегново! ыстки — на 1,67 %, на piвнi проксимального вщдту стегна — на 2,07 % [18]. Застосування ризедронату у чоловшв iз первинним остеопорозом призводило до подiбних pезультатiв [19].
Висновки
Застосування комплексно! терапп остеопорозу, що включае препарати кальцш, вiтамiну D та ризедроново! кислоти, у хворих на ХП призводить до вь рогщного збтьшення МЩКТ на piвнi шийки та проксимального вщдту стегново! ыстки, поперекового вщдту хребта та верхшх ыншвок, а також сприяе стабшзаш! кiстково!' маси на piвнi нижнiх кiнцiвок i всього скелета.
Список л^ератури
1. Dennison E.M. Effect of comorbidities on fracture risk: findings from the glow study / E.M. Dennison, M. Premaor, J. Flahive et al. // Osteoporos Int. — 2011. — N 22. — P. 529-530.
2. Shribman S. A service development study of the assessment and management of fracture risk in Parkinson's disease / S. Shribman, K. Torsney, A. Noyce et al. // J. Neurol. — 2014. — N 261. — P. 1153-1159. — doi 10.1007/s00415-014-7333-8.
3. Tan L. Parkinson's disease and risk of fracture: a me-ta-analysis of prospective cohort studies / L. Tan, Y. Wang, L. Zhou et al. //PLoS ONE. — N9(4). — doi:10.1371/jour-nal.pone.0094379.
4. Voaklander D.C. Incidence of hip fracture in Parkinson disease: a population-based study in British Columbia, Cana-
da /D.C. Voaklander, W. Martin, P. King-Jesso etal.//Injury Prevention. - 2010. - N 16. (Suppl 1). - A1-A289. - doi: 10.1136/ip.2010.029215.903.
5. Поворознюк В.В. Cmameei особливостi мнераль-но1 w,UbHocmi кктково1 тканини в nau,ieHmie i3 хворобою Паркнсона / В.В. Поворознюк, М.А. Бистриць-ка, 1.М. Карабань, Н.В. Карасевич // Быь. Суглоби. Хребет. - 2018. - № 8(1). - С. 161-166. http://dx.doi. org/10.22141/2224-1507.8.1.2018.130695
6. Cosman F. Clinician's Guide to Prevention and Treatment of Osteoporosis / F. Cosman, S.J. de Beur, M.S. LeBoff et al. // Osteoporos Int. - 2014. - 25(8). - doi: 10.1007/s00198-014-2794-2.
7. Metta V. Osteoporosis: a hidden nonmotor face of parkinson's disease / V. Metta, T. Sanchez, C. Padmakumar // Int. Rev. Neurobiol. - 2017. - N134. - P. 877-890. - doi: 10.1016/bs.irn.2017.05.034.
8. Van den Bos F. Parkinson's disease and osteoporosis / F. Van den Bos, A. Speelman, M. Samson et al. // Age Ageing. - 2013. - 42(2). - P. 156-162. - doi: 10.1093/ageing/ afs161.
9. Povoroznyuk V. Bone mineral density and vitamin D status in patients with Parkinson's disease / V. Povoroznyuk., M. Bys-trytska, N. Balatska // Gerontologija (подано до друку).
10. Mischley L. Role of Diet and Nutritional Supplements in Parkinson's Disease Progression/L. Mischley, R. Lau, R. Bennet // Oxid. Med. Cell. Longev. — 2017. — Published online 2017Sep 10. - doi: 10.1155/2017/6405278
11. Пат. 112357 Украна МПК51А61К31/592 (2006.01). Споаб iндивiдуальноi щльовог терапп дефщиту втамту D у паuieнтiв i3захворюваннями кiстково-м'язовоiсистеми/ Поворознюк В.В., Балацька Н.1., Дзерович Н.1., Муц В.Я., Синенький О.В.; власник ДУ «1нститут геронтологи iменi Д.Ф. Чеботарьова НАМН Украши», заявл. 12.12.2014; опублк. 25.08.2016, Бюл. № 16. — 4с.
12. Monaco M. Type of hip fracture in patients with Parkinson disease is associated with femoral bone mineral density / M. Monaco, F. Vallero, R. Di Monaco et al. //Arch. Phys. Med. Rehabil. - 2008. - Vol. 89. - P. 2297-2301.
13. Van den Bos F. Comorbidities in Parkinson's disease, cause or consequence? — Ridderprint B.V., Ridderkerk, the Netherlands, 2017. — 181 р.
14. Sato Y. Once-weekly risedronate for prevention of hip fracture in women with Parkinson's disease: a randomised controlled trial/ Y. Sato, J. Iwamoto, Y. Honda// J. Neurol. Neu-rosurg. Psychiatry. - 2011. - 82(12). - P. 1390-1393. - doi: 10.1136/jnnp.2011.244574.
15. Sato Y. Risedronate and ergocalciferol prevent hip fracture in elderly men with Parkinson disease / Y. Sato, J. Iwamoto, Y. Honda // Neurology. — 2007. — 20; 68(12). — P. 911-915.
16. Sato Y. Alendronate and vitamin D2 for prevention of hip fracture in Parkinson's disease: a randomized controlled trial/ Y. Sato, J. Iwamoto, Y. Honda et al. //Mov. Disord. — 2006. — 21(7). - P. 924-929.
17. Поворознюк В.В. Ризедроновая кислота в лечении постменопаузального остеопороза / В.В. Поворознюк, Н.И. Дзерович, Н.И. Балацкая, Вас.В. Поворознюк//Боль. Суставы. Позвоночник. — 2011. — № 4. — С. 65-70.
18. Gu J. The efficacy and safety of weekly 35-mg risedronate dosing regimen for Chinese postmenopausal women with osteoporosis or osteopenia: 1-year data / J. Gu, L. Wang, H. Lin et al. // Acta Pharmacolrn Sin. - 2015. - 36(7). - P. 841-846.
19. Boonen S. Evidence for safety and efficacy of risedronate in men with osteoporosis over 4 years of treatment: Results from
the 2-year, open-label, extension study of a 2-year, randomized, double-blind, placebo-controlled study / S. Boonen, R.S. Lo-renc, D. Wenderoth et al. // Bone. - 2012. - 51(3). - P. 383388. - doi: 10.1016/j.bone.2012.06.016.
OmpuMaHO 18.08.2018 ■
Поворознюк В.В.1, Быстрицкая М.А.1, Балацкая Н.И.2
1ГУ «Институтгеронтологии имени Д.Ф. Чеботарева НАМН Украины», г. Киев, Украина 2ЧВУЗ «Киевский медицинский университет», г. Киев, Украина
Лечение остеопороза у пациентов с болезнью Паркинсона
Резюме. Актуальность. Моторные и немоторные проявления болезни Паркинсона (БП) увеличивают риск падений, что в сочетании с остеопорозом значительно повышает риск переломов, в частности переломов шейки бедренной кости. Цель. Оценка эффективности и безопасности комплексной терапии остеопороза у пациентов с БП. Материалы и методы. Обследованы 38 мужчин и женщин в возрасте 55—75 лет с системным остеопорозом и БП. Среди них 18 пациентов получали комплексную терапию остеопороза, 20 пациентов составили группу сравнения. Минеральную плотность костной ткани (МПКТ) определяли методом двухфотонной рентгеновской абсорбциометрии. Результаты. Во время исследований установлено, что у пациентов группы сравнения потеря костной массы на уровне всего скелета составила 1,8 ± 0,8 %, на уровне шейки — 4,5 ± 0,6 %, проксимального отдела бедренной кости — 3,6 ± 1,1 % и на уровне нижних конечностей —
3,1 ± 1,2 %. В результате проведенного лечения с применением комплексной терапии, включающей препараты кальция, витамина Б и ризедроновой кислоты, у пациентов группы I зарегистрирована стабилизация МПКТ на уровне всего скелета и нижних конечностей, а также увеличение МПКТ на уровне поясничного отдела позвоночника — на 4,0 ± 2,2 %, верхних конечностей — на 4,8 ± 2,1 %, шейки и проксимального отдела бедренной кости — на 1,8 ± 0,8 % и 1,3 ± 0,7 % соответственно. Выводы. Применение комплексной терапии остеопороза у пациентов с БП приводит к достоверному увеличению МПКТ на уровне бедренной кости, поясничного отдела позвоночника и верхних конечностей, способствует стабилизации костной массы на уровне нижних конечностей и всего скелета, а также уменьшению риска переломов.
Ключевые слова: остеопороз; болезнь Паркинсона; кальций; витамин Б; ризедроновая кислота
V.V. Povoroznyuk1, M.A. Bystrytska1, N.I. Balatska2
1State Institution "D.F. Chebotarev Institute of Gerontology of the NAMS of Ukraine", Kyiv, Ukraine 2Private Higher Education Institution "Kyiv Medical University", Kyiv, Ukraine
The treatment of osteoporosis
Abstract. Background. Motor and non-motor symptoms in Parkinson's disease increase the risk of falls, which in combination with osteoporosis significantly increases the risk of fractures, in particular the femoral neck fractures. The purpose of the study was to evaluate the efficacy and safety of combination osteoporosis therapy in patients with Parkinson's disease. Materials and methods. Thirty eight men and women aged 55—75 years with osteoporosis and Parkinson's disease were examined. Eighteen of them received combination therapy for osteoporosis, and 20 patients were included in the comparison group. Bone mineral density (BMD) was determined by dual-energy X-ray absorptiometry. Results. The performed studies found that in patients of the comparison group, bone loss was 1.8 ± 0.8 % of the total body, 4.5 ± 0.6 % of the femoral neck, 3.6 ± 1.1 % of the
in Parkinson's disease patients
proximal femur and 3.1 ± 1.2 % of the lower extremities. As a result of treatment with the use of combination therapy including calcium, vitamin D and risedronate, the BMD of the total body and lower extremities was stabilized, and the BMD of the lumbar spine increased by 4.0 ± 2.2 %, the upper extremities — by 4.8 ± 2.1 %, the femoral neck and proximal femur — by 1.8 ± 0.8 % and 1.3 ± 0.7 %, respectively, in group I. Conclusions. The use of combination osteoporosis therapy in patients with Parkinson's disease leads to a significant increase in BMD of the femur, lumbar spine and upper extremities, and also helps stabilize bone mass of the lower extremities and the total body that contributes to reducing the risk of fracture. Keywords: osteoporosis; Parkinson's disease; calcium; vitamin D; risedronic acid
