CC BY
33
11.Beato M. S. Transboudaty spread of highly phatogenetic avian influenza through poultry commodities and wild birds areview / M. S. Beats, I. A. Capua // Rev.Sci.Tech. -2011.- Apr. - Vol. 30(1). - P. 51-61.
12.Bisafety, Biosecurity and Prevention/Diseases [el.sourse]. 2006. - title from the screen [http://www.oie.int/eng/edito/en_edito_jun 03.htm.
13. Global Biosafety and Biosecurity: Taking Action // Math. IFBA building meeting Bangkok,Thailand, 15-17 February 2011. -117p.
Стаття надшшла до редакцИ 9.09.2015
УДК 619:616.391-071/085-039.71:636.2
Головаха В. I., д.вет.н., професор, Бодяко О. I., здобувач © Ылоцеркгеський нацгональний аграрный утеерситет
МАКРОЕЛЕМЕНТНИЙ СТАТУС КОБИЛ УКРА1НСЬКО1 ВЕРХОВО1 ПОРОДИ
У статтг представленi результати фгзгологгчних колиеань загального i iотзоеаного кальцт, кальцитонту, фосфору i магнт у кобил украгнськог еерхоеог породи (е динамЦ) е остант мюящ до еижеребки i першi три мюящ тсля нег. Встаноелено, що у кобил украгнськог еерхоеог породи емют загального кальцт е сироеатц кроеi е останш мюящ (9-11-й) жеребностi мае станоеити 2,543,02 ммоль/л, а е першi 90 дте тсля еижеребки 2,47-2,93 ммоль/л; емкт ютзоеаного кальцт 0,95-1,05 i 0,99-1,05 ммоль/л еiдпоеiдно. Умют кальцитонту у сироеатц кроеi конематок е останн три мюящ жеребностi та перед нею мае бути е межах 3,986,82 пг/мл, е першi деадцять дте тсля еижеребки 3,52-5,68 i через 30-90 дте - 4,636,17 пг/мл. Рiеень фосфору у кобил украгнськог еерхоеог породи за три мкящ до родiе i перед еижеребкою поеинен станоеити 1,23-1,37ммоль/л, а тсляродiе (е першi 90 дте) - 1,27-1,37 ммоль/л. Шльтсть магнт е кобил украгнськог еерхоеог породи е останн три мюящ жеребностi (9-11-й) мае бути 0,97-1,17 ммоль/л, а е першi три мкящ тсля еижеребки - 1,05-1,15 ммоль/л.
Ключов'1 слова: кобили, жеребтсть, еижеребка, загальний, ютзоеаний кальцт, кальцитонт, фосфор, магнт.
УДК 619:616.391-071/085-039.71:636.2
Головаха В. И., д.вет.н., профессор, Бодяко А. И., соискатель
Белоцеркоеский национальный аграрный униеерситет
МАКРОЭЛЕМЕНТНЫЙ СТАТУС КОБЫЛ УКРАИНСКОЙ ВЕРХОВОЙ ПОРОДЫ
В статье предстаелены результаты физиологических колебаний общего и ионизироеанного кальция, кальцитонина, фосфора и магния у кобыл украинской еерхоеой породы (е динамике) е последние три месяца до еыжеребки и переые три месяца после нее. Устаноелено, что содержание общего кальция е сыеоротке кроеи кобыл украинской еерхоеой породы е последние месяцы жеребности (9-11-й) должно состаелять 2,54-3,02 ммоль/л, а е переые 90 дней после родое 2,47-2,93 ммоль/л; содержание ионизироеанного кальция 0,95-1,05 i 0,99-1,05 ммоль/л соотеетстеенно. Концентрация кальцитонина е сыеоротке кроеи конематок е последние три месяца жеребости должна состаелять 3,98-6,82 пг/мл, е переые деадцать дней после родое 3,52-5,68 пг/мл и через 30-90 дней после родое 4,63-6,17 пг/мл. Содержание фосфора у кобыл украинской еерхоеой породы за три месяца до родое и перед родами должно состаелять 1,23-1,37 ммоль/л, а е переые 90 дней после родое - 1,27-1,37 ммоль/л.
© Головаха В. I., Бодяко О. I., 2015
23
Количество магния в сыворотке крови кобыл в последние месяцы жеребности должно составлять - 0,97-1,17 ммоль/л, а в первые три месяца после родов - 1,051,15 ммоль/л.
Ключевые слова: кобылы, жеребость, выжеребка, общий и ионизированный кальций, кальцитонин, фосфор, магний.
UDC 619:616.391-071/085-039.71:636.2
Golovakha V.I., doctor of veterinary science, professor, Bodyako A.I., getter
Bila Tserkva national agrarian university
MACROELEMENT STATUS OF MARES OF UKRAINIAN RIDING BREED
The article presents the results of physiological oscillations of the levels of total and ionized calcium, calcitonin, phosphorus and magnesium in mares Ukrainian riding breed (in dynamic) in the last three months before parturition and the first three months after it. There was established that the content of total serum calcium in the mares of Ukrainian riding breed in the last three months before parturition (9-11 month) should be 2,54-3,02 mmol/L, and in the first 90 days after parturition 2,47-2,93 mmol/L; respectively the level of ionized calcium content - 0,95-1,05 i 0,99-1,05 mmol/L. The concentration of calcitonin in the serum of mares during the last three months ofpregnancy should be 3,98-6,82 pg/ml during first 20 days after parturition3,52-5,68, and in 30-90 days after parturition - 4,63-6,17 pg/ml. The phosphorus content in mares of Ukrainian riding breed during the three months before the parturition should be 1,23-1,37 mmol/L, and during the first 90 days after parturition - 1,27-1,37 mmol/L. The amount of magnesium in the blood serum of mares during the last months of pregnancy should be - 0,97-1,17 mmol/L, and during the first three months after parturition - 1,05-1,15 mmol/l.
Key words: mares, pregnancy, parturition, total and ionized calcium, calcitonin, phosphorus, magnesium.
Вступ. Серед макроелеменив, яК вщграють ключову роль у формуванш гомеостазу плода, чшьне мюце вщводять кальщю, фосфору i магшю, оскшьки вони беруть участь у побудовi тканин оргашзму, регулюють дiяльнiсть нервово-м'язового апарату тощо [1, 2]. За порушень мшерального обмшу вмют макроелеменив зазвичай зменшусться. Однак, нерщко виявляють i шдвищений !х умют, що е дiагностичним тестом багатьох патолопчних процешв. Зокрема, гшеркальщемiя вказуе на некроз канальщв нирок, онколопчш процеси у кютках, легенях, молочнш i шдшлунковш залоз^ сечовому мiхурi, печшщ. Гiпермагнiемiя вказуе на уремда, гшотиреоз, дiабетичну кому. Гiперфосфатемiя е свщченням ХНН, онкопатологи кютково! тканини, гшопаратиреозу [2-4].
Макроелементний обмш найбшьш вивчений у велико! рогато! худоби, свиней, собак, птищ [5-7]. У коней змши мшерального обмшу за рiзних фiзiологiчних i патолопчних сташв висвгглеш недостатньо [8-10]. Тому вивчення цього питання е актуальним. Мета роботи полягала у вивченш обмшу кальщю, фосфору i магшю у конематок в останш мюящ жеребносп та в першi мюящ шсля вижеребки.
MaTepian i методи дослщжень. Дослщження виконували на клшчно здорових кобилах укра!нсько! верхово! породи на 9-му i 11-му мюяцях жеребносп та шсля вижеребки (10-й, 20-, 30-, 60- i 90-й дш). У сироватщ кровi кобил визначали вмют кальщю (з арсеназо III, реактивом фiрми «^мко»), юшзований кальцiй - юн-селективним аналiзом, концентрацiю кальцитонiну - за допомогою iмуноферментного аналiзу, рiвень фосфору - набором реактивiв фiрми «Фiлiсiт-Дiагностика» та магнiю - з ксилщиновим синiм.
24
Результати дослщжень та Тх обговорення. Згщно з проведеним дослщженням, у кобил на 9-му мюящ жеребносп умют кальцiю в сироватщ кровi становив 2,83±0,075 ммоль/л (табл. 1). Слщ вiдмiтити, що в 64,3 % тварин рiвень кальщю був у межах 2,76-3,08 ммоль/л, у 28,6 % - вщ 2,56 до 2,68 ммоль/л. Через 2 мю., тобто в кшщ жеребносп, умiст кальцiю в середньому становив 2,73±0,084 ммоль/л i вiрогiдно не змiнився порiвняно з величинами попереднього перюду дослiдження. Однак, за детального аналiзу проб кровi встановили, що у 78,6 % випадюв умют кальщю знижувався на 3,6-7,4 %, i лише у 7,1 % тварин на 19,9 %. У 14,3 % кобил умют кальщю тдвищився на 1,3-7,3 %.
Таблиця 1
Показники кальщю у кров1 кобил
Перюд дослщження Бюметричний показник Са, ммоль/л Са юшзований, ммоль/л
9 мю. жеребносп Lim т±М 2,34-3,16 2,83±0,075 0,94-1,06 1,01±0,011
11 мю. жеребносп Lim т±М 2,42-3,10 2,73±0,084 094-1,08 1,01±0,014
Ю <и а 10 дшв Lim т±М 2,23-3,03 2,60±0,052 0,95-1,02 1,00±0,010
20 дшв Lim т±М 2,28-3,05 2,71±0,064 0,98-1,09 1,02±0,005
« « 30 дшв Lim т±М 2,49-3,11 2,77±0,065 1,01-1,08 1,02±0,004
о 60 дшв Lim т±М 2,42-2,97 2,71±0,063 1,01-1,05 1,01±0,002
Й 90 дшв Lim т±М 2,35-3,11 2,67±0,052 1,0-1,03 1,01±0,002
Пюля вижеребки (10-й день) умют загального кальщю в середньому по груш не вiдрiзнявся вщ величин попередшх перiодiв дослщження i становив 2,60±0,052 ммоль/л. У 46,7 % коней умют кальщю в сироватщ кровi тдвищився на 0,3-8,4 %. У шшо! групи тварин (53,3 %) вш, навпаки, зменшився на 0,8-14,3 %. На 20-й день тсля родiв середт значення мiкроелемента не вiдрiзнялися вщ величин попереднiх перiодiв дослiдження (табл. 1). У 73,3 % тварин показники загального кальщю були вищi за попередш. Подiбнi величини макроелемента були у кобил через 1-3 мюящ тсля вижеребки. Отже, зпдно з розрахунками середнього квадратичного, в останш мюящ жеребносп умют загального кальщю в сироватщ кровi мае становити 2,543,02 ммоль/л, а в першi 90 дшв тсля не! - 2,47-2,93 ммоль/л.
Умют юшзовано! частки краще вiдображае метаболiзм кальцiю, нiж його рiвень. Вшьна фракцiя кальцiю (iонiзований кальцiй) у конематок на 9-му мюящ жеребносп в середньому становила 1,01±0,011 ммоль/л (36,0±1,02 % вщ загального кальщю). Така ж кшькють iонiзованого кальщю була у тварин i на 11-му мюящ жеребносп (36,6±1,27 %). Слщ вiдмiтити, що у тварин, зпдно з лггературними джерелами, рiвень юшзовано! частки кальцiю становить 45-55 % загального кальщю кровi [2, 11]. У коней вш нижчий.
Значна кiлькiсть показникiв iонiзованого кальщю (66,7 %) у кобил на 9-му мюящ жеребносп була в межах 31,8-37,1 % вщ загального кальщю. Перед вижеребкою (11-й мюяць жеребносп) таких величин юшзованого кальщю в сироватщ кровi було вже 52,9 %.
У першу декаду тсля вижеребки ютзована частка кальщю вже складала 40,5±0,98 %, тобто була бшьшою порiвняно iз попередшми перiодами дослiджень (табл. 1; р<0,05). В наступнi перiоди дослiдження (20-й, 30-90-й дш пiсля
25
вижеребки) рiвень юшзованого кальщю мав тенденщю до зниження (табл.1; р<0,2). У кобил в кшщ дослщження (90-й мiсяць пiсля вижеребки) рiвень юшзовано! частки вiрогiдно не в^^знявся вiд показникiв останнiх мюящв жеребностi (табл. 1). Згiдно з розрахунками, вмют iонiзованого кальцiю у кобил украшсько! верхово! породи в останш мiсяцi перед вижеребкою повинен становити - 0,95-1,05, а тсля не! - 0,99-1,05 ммоль/л.
Очевидно, збшьшення юшзованого кальщю в першi дш пiсля вижеребки пов'язано з тдвищенням рiвня паратгормону, який сприяе збiльшенню солей кютково! тканини i потраплянню !х у позаклiтинну рщину.
Гомеостаз кальцiю регулюеться i гормоном кальцитоншом, який в остеоцитах гальмуе активнють ферментiв, якi руйнують кюткову тканину [4]. Крiм того, цей гормон у ниркових канальцях викликае тдвищений ктренс i видшення кальцiю, фосфатiв, магнiю, калiю i натрiю, що спричиняе зниження рiвня кальцiю в кровi.
Рiвень кальцитоншу в сироватцi кровi кобил на 9-му мюящ жеребностi в середньому становив 5,55±0,365 пг/мл. Через 2 мюящ у кобил в середньому показники гормону залишилися без змш - 5,27±0,423 пг/мл (р<0,5). Пюля вижеребки рiвень кальцитонiну зменшився до 4,3±0,33 пг/мл (р<0,05).
Надалi концентращя гормону пiдвищувалася i у кобил через мюяць пiсля вижеребки становила 5,30±0,181 пг/мл. Подiбнi значення кальцитоншу були у тварин i через 2-3 мюящ тсля вижеребки (табл. 2; р<0,5).
Таблиця 2
Показники кальцитоншу у кобил, пг/мл
Пер1од досл1дження Lim М±т
9 мю. жеребност1 3,24-7,58 5,55±0,361
11 мю. жеребност1 2,78-7,64 5,27±0,422
П1сля вижереб ки 10 дшв 2,78-6,27 4,30±0,330*
20 дшв 3,64-5,94 4,84±0,232
30 дшв 4,21-6,87 5,30±0,181°
60 дшв 4,37-6,34 5,46±0,216
90 дшв 4,12-7,15 5,50±0,332
Примита: * р<0,05 пор1вняно з 11 мю. жеребносп
°р <0,05 пор1вняно з 10 днем тсля вижеребки
Згщно з розрахунками, концентращя кальцитоншу у кобил в останш мюящ жеребносп повинна бути 3,98-6,82 пг/мл, в першi двадцять дшв тсля вижеребки -3,52-5,68 i через 30-90 дшв тсля не! - 4,63-6,17 пг/мл.
1ншим макроелементом, який бере участь у побудовi тканин оргашзму i вмiст якого корелюе з рiвнем кальцiю, е фосфор. Умют макроелемента в сироватщ кровi конематок на 9-му мюящ жеребносп в середньому становив 1,30±0,019 ммоль/л. Такi ж величини фосфору були у тварин перед вижеребкою i в першi три мюящ тсля не! (табл. 3).
Згщно з розрахунками середнього квадратичного (5±0,07), вмют фосфору у кобил в останш мюящ жеребносп мае становити 1,23-1,37 ммоль/л, а тсля вижеребки (5±0,05) - 1,27-1,37 ммоль/л. У щ межi входило 93,5 % результата до вижеребки i 84 % тсля не!.
Макроелементом, який забезпечуе мщнють кютково! тканини i е каталiзатором ферментних реакцш циклу Кребса, окиснювального фосфорилювання, е магнш. У лiтературних джерелах е лише окремi повiдомлення щодо вмiсту магшю в сироватцi кровi коней. Однак, показниюв його у кобил до i
26
тсля вижеребки ми не знайшли. Зпдно з нашими дослщженнями, у кобил укра!нсько! верхово! породи за 2 мюящ до вижеребки вмют магнiю в сироватцi кровi в середньому становив 1,05±0,033 ммоль/л. Не змшилися його значення у тварин i перед вижеребкою (табл. 3; р<0,5).
Таблиця 3
Показники фосфору i магнiю у кобил
Перюд дослщження Бюметричний показник Р, ммоль/л Mg, ммоль/л
9 мю. жеребносп Lim т±М 1,15-1,42 1,30±0,019 0,81-1,21 1,05±0,033
11 мю. жеребносп Lim т±М 1,18-1,47 1,30±0,016 0,9-1,30 1,07±0,024
ю <и а 10 дн1в Lim т±М 1,20-1,36 1,29±0,013 0,98-1,12 1,05±0,013
20 дн1в Lim т±М 1,21-1,44 1,32±0,016 1,01-1,21 1,09±0,013*
« « 30 дшв Lim т±М 1,28-1,43 1,34±0,013 1,02-1,13 1,10±0,012*
и 60 дшв Lim т±М 1,27-1,40 1,31±0,010 1,01-1,11 1,08±0,012
й 90 дшв Lim т±М 1,26-1,39 1,32±0,014 1,03-1,18 1,09±0,013
Примггка: *р<0,05 пор1вняно з 10 днем тсля вижеребки
В першi дш пiсля родiв рiвень магшю залишаеться без змiн (р<0,5). На 20-й день тсля вижеребки умют макроелемента в сироватщ кровi збшьшуеться i залишаеться на такому рiвнi до кiнця дослiджень (90-й день тсля родiв).
Згiдно з проведеними розрахунками, вмют магшю в сироватщ кровi кобил укра!нсько! верхово! породи в останш мiсяцi жеребностi мае становити: 0,97-1,17 ммоль/л (5±0,1), а в першi мiсяцi пiсля вижеребки 1,05-1,15 (5±0,05) ммоль/л. У щ межi увiйшли 77,4 % результата до вижеребки i 78,4 % - тсля вижеребки.
Висновки та перспективи подальших дослiджень.
1. Проведет дослщження показують, що кобил укра!нсько! верхово! породи вмiст загального кальщю в останнi мiсяцi жеребностi мае становити 2,54-3,02 ммоль/л, а тсля вижеребки 2,47-2,93 ммоль/л; ютзованого - 0,95-1,05 i 0,99-1,05 ммоль/л вщповщно.
2. Умют кальцитоншу у конематок в останш 3 мюящ жеребносп мае бути в межах 3,98-6,82 пг/мл; в першi двадцять дшв тсля вижеребки 3,52-5,68 i через 3090 днiв - 4,63-6,17 пг/мл.
3. Рiвень фосфору у конематок укра!нсько! верхово! породи за три мюящ до родiв i перед вижеребкою повинен становити 1,23-1,37 ммоль/л, а тсля родiв (в першi 90 днiв) - 1,27-1,37 ммоль/л.
4. Кшькють магнiю у кобил укра!нсько! верхово! породи в останш три мюящ жеребносп (9-11-й) мае бути 0,97-1,17 ммоль/л, а в першi три мюящ тсля родiв -1,05-1,15 ммоль/л.
Подальшi науковi дослiдження будуть спрямованi на вивчення змш макроелементного статусу у коней в вшовому та породному аспект та за рiзних патолопчних станiв.
Лiтература
1. Метревели В. Биохимия животных / Под ред. проф. Н. С. Шевелева. - СПБ.: Издательство «Лань», 2005. - 296 с.
27
2. Ветеринарна клшчна ôîoxîmîh / М. I. Карташов, О. П. Тимошенко, Д. В. Юбкало та îh.; за ред. М. I. Карташова та О. П. Тимошенко. - Харшв: Еспада, 2010. - 400 с.
3. Мейер Д. Ветеринарная лабораторная медицина: интерпретация и диагностика / Д. Мейер, Дж. Харви: пер. с англ. Л. А. Левицкого. - М.: Софион, 2007. - 456 с.
4. Кишкун А. А. Биохимические исследования в клинической практике: Руководство для врачей / А. А. Кишкун. - М.: ООО Издательство «Медицинское информационное агенство», 2014. - 528 с.
5. Левченко В. I. особливост дiагностики патологи фосфорно-кальщевого обмiну у молодняку на вiдгодiвлi / В. I. Левченко, О. М. Дубш // Вюник Бшоцершв. держ. аграр. ун-ту: зб. наук. праць. - Бша Церква, 2007. - Вип. 48. - С. 56-61.
6. Внутршш хвороби тварин / В. I. Левченко, В. В. Влiзло, I. П. Кондрахш та îh.; За ред. В. I. Левченка. - Бша Церква, 2015. - Ч. 2. - 610 с.
7. Петренко О. С. Клiнiко-бiохiмiчний статус високопродуктивних корiв за порушень фосфорно-кальщевого обмiну / О. С. Петренко // Наук. вюник вет. медицини: зб. наук. праць. - Бша Церква, 2010. - Вип. 2 (73). - С. 56-60.
8. Edes S. C. Laboratory profiles of equine discales / S.C. Edes, D.I. Bounous. -Mosby, 1999. - P. 223-225.
9. Робинсон Э. Болезни лошадей. Современные методы диагностики / Э. Робинсон; пер. с англ. - М.: ООО «Аквариум-Принт», 2007. - 1008 с.
10. Бодяко О. I. макроелементний статус лошат / О. I. Бодяко, В. I. Головаха, С. В. Слюсаренко // Наук. вюник вет. медицини: зб. наук. праць. - Бша Церква, 2015. -Вип. 1 (118). - С. 14-18.
11. Кондрахин И. П. Диагностика и терапия внутренних болезней животных / И. П. Кондрахин, В. И. Левченко. - М.: Аквариум-Принт. - 2005. - 830 с.
Стаття надшшла до редакцИ' 22.09.2015
УДК 619:616-073:004.93
Грушанська Н. Г., к. вет. н., доцент ©
(E-mail: [email protected]) Национальный университет 6iopecypcie i природокористування Украгни, Кшв
НЕ1НВАЗИВНИЙ КОНТРОЛЬ ПОКАЗНИК1В КЛ1Н1ЧНОГО СТАНУ ВЕЛИКШ POrATOÏ ХУДОБИ
У рoбoтi викладеш питання розробки методики комплексног дiагнocтики клШчних показниюв великог рогатог худоби.
Типова телеметрична система складаеться 3i схеми: комплект датчиюв -модулятор - генератор частоти - антена передавача - антена приймача - приймач -демодулятор - ктцевий перетворювач cигналiв - комп Ютер.
Проведено апробацЮ розробленог нами системи та визначено температуру тта i частоту скорочень серця у великог рогатог худоби в умовах ферми. До^джено мюця розташування точок на поверхш тта тварини, на як кртляться датчики i3 застосуванням нашог розробки, пoрiвнянo i3 класичними методиками.
Ключов1 слова: телеметричш системи, велика рогата худоба, тeрмoмeтрiя, частота скорочень серця, нетвазивний контроль.
УДК 619:616-073:004.93
Грушанская Н. Г., к. вет. н., доцент Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины,
Киев, Украина
© Грушанська Н. Г., 2015
28
