CC BY
12
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^oHaibHoro ymBepcnreTy BeTepHHapHoi' MeguuHHH
Ta 6ioTexHonoriH iMeHi C.3. I^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet7719
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 619:616.391-071/085-039.71:636.2
Макроелементний обмш у лошат за гшеркальцитоншемп
О.1. Бодяко1, В.1. Головаха1, М.Я. Тишювський1, А.Р. Щербатий2
1 Бшоцертвсъкий нацюналъний аграрний утверситет пл. Соборна, 8/1, Бша Церква, 09100, Укра'та;
2Лъвiвсъкий нацюналъний утверситет ветеринарног медицини i бютехнологш iменi С.З. Гжицъкого
вул. Пекарсъка, 50, м. Лъвiв, 79010, Украна
Вивчено змгни Калъцгю, Фосфору, Магтю у лошат за гтеркалъцитотнемп. В першг мгсяцг життя метаболгзм Калъцгю тддавався змтам. Упродовж першого мгсяця життя у быъшостг лошат (85,7%) проявляетъся гтокалъцгемгя. Очевидно, вона е фгзюлоггчною, оскыъки в цей перюд життя калъцитонт сприяе в остеоцитах галъмуванню ферментгв, якг руйну-ютъ юсткову тканину для забезпечення укргплення кгстяку.
У подалъшг перюди життя лошат за гтеркалъцитотнемп гтокалъцгемгю виявляли менше: у одно- г двомгсячного вгку и виявляли у 57,1% лошат; у три- - п 'ятимгсячному - у 42,9%. У шестимгсячних лошат показники загалъного Калъцгю в сироватцг кровг були в межах фгзгологгчних коливанъ (2,15-2,63 ммолъ/л). Щодо готзованого Калъцгю, то його вмгст у лошат за гтеркалъцитотнемп практично був однаковим впродовж всъого пергоду дослгдженъ (0,96 ± 0,019 ммолъ/л в перший денъ життя - 1,0 ± 0,014 ммолъ/л в шестимгсячному вгцг). Частка ютзованог форми макроелементу до загалъного калъцгю була стабыъною г коливаласъ вгд 48,8% тсля народження до 47,0% в 5-мгсячному вгцг. Лише у шестимгсячних лошат вона була найнижчою г складала 43,0% вгд вмгсту загалъного калъцгю в сироватцг кровг.
Показники гнших макроелементгв - Фосфору г Магтю у лошат за гтеркалъцитотнемп гстотно не вгдргзнялися вгд тварин з фгзюлоггчними величинами гормону. Зокрема, умгст фосфору, незалежно вгд вгку, майже в усгх тварин був у межах 0,9-1,18 ммолъ/л (лише в окремих тварин показники його були меншг - 0,81-0,76 ммолъ/л). Умгст Магтю в сироватцг кровг лошат за гтеркалъцитотнемп був у межах 0,91-1,16 ммолъ/л.
Ключовi слова: лошата, калъцитонт, гтеркалъцитотнемгя, гтокалъцгемгя, Калъцш, Фосфор, Магтй, загалъний та ю-тзований Калъцш, макроелементи.
Макроэлементный обмен у жеребят при гиперкальцитонинемии
А.И. Бодяко1, В.И. Головаха1, М.Я. Тышкивский1, А.Р. Щербатый2
1 Белоцерковский националъный аграрный университет, пл. Соборная, 8/1, Белая Церковъ, 09100, Украина;
2Лъвовский националъный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого,
ул. Пекарская, 50, Лъвов, 79010, Украина
Изучены изменения Калъция, Фосфора, Магния у жеребят при гиперкалъцитонинемии. В первые месяцы жизни метаболизм Калъция подвергался изменениям. На протяжении первого месяца жизни у болъшинства жеребят (85,7%) проявляется гипокалъциемия. Наверно, она является физиологической, посколъку в этот период жизни калъцитонин способствует в остеоцитах торможению ферментов, которые разрушают костную тканъ для обеспечения укрепления скелета.
В последующие периоды жизни жеребят при гиперкалъцитонинемии гипокалъциемию наблюдали менее: в одно- и двухмесячном возрасте ее обнаружили в 57,1% жеребят; в три— пятимесячном - в 42,9%. В шестимесячных жеребят пока-
Citation:
Bodiako, O., Golovakha, V., Tyshkivskyi, M., Shcherbatyi, A. (2017). Metabolism macroelements in foals for hypercalcitoninemia. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(77), 80-85.
затели общего Кальция в сыворотке крови были в пределах физиологических колебаний (2,15-2,63 ммоль/л). Относительно ионизированного кальция, то его содержание в жеребят за гиперкальцитонинемии практически был одинаковым на протяжении всего периода исследований (0,96 ± 0,019ммоль/л в первый день жизни - 1,0 ± 0,014 ммоль/л в шестимесячном возрасте). Доля ионизированной формы макроэлемента относительно общего Кальция, была стабильной и колебалась от 48,8% после рождения до 47,0% в 5-месячном возрасте. Только у шестимесячных жеребят она была самой низкой и составляла 43,0% от содержания общего кальция в сыворотке крови.
Показатели других макроэлементов - Фосфора и Магния у жеребят при гиперкальцитонинемии существенно не отличались от животных с физиологическими величинами гормона. В частности, содержание Фосфора, независимо от возраста, почти у всех животных, было в пределах 0,9-1,18 ммоль/л (лишь у отдельных животных показатели были меньше -0,81-0,76 ммоль/л). Содержание Магния в сыворотке крови жеребят при гиперкальцитонинемии было в пределах 0,911,16 ммоль/л.
Ключевые слова: жеребята, кальцитонин, гиперкальцитонинемия, гипокальциемия, Кальций, Фосфор, Магний, общий и ионизированный Кальций, макроэлементы.
Metabolism macroelements in foals for hypercalcitoninemia
O. Bodiako1, V. Golovakha1, M. Tyshkivskyi1, A. Shcherbatyi2 [email protected]
'Bila Tserkva National Agrarian University Soborna sq., 8/1, Bila Tserkva, 09111, Ukraine;
2Lviv National University Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z.Gzhytskyi,
Pekarska Str.50, Lviv, 79010, Ukraine
The changes of calcium, phosphorus, magnesium foals for hypercalcitoninemia was studied. In the first months of life calcium metabolism were altered. During the first month of life the majority of foals (85.7 percent) is hypocalcemia. Obviously, it is physiological, because in this period of life calcitonin promotes in osteocytes inhibition of enzymes that break down bone tissue to ensure the consolidation of the skeleton.
In later life foals for hypercalcitoninemia hypocalcemia was observed less in one - and two-month old she was found in 57.1% of the foals; in three - to five-month old - at 42.9%. In the six-month old foals, values of total calcium in blood serum were within the physiological range (2.15-of 2.63 mmol/l). Relatively ionized calcium, its content in foals for hypercalcitoninemia was practically the same during the whole period of studies (0.96 ± 0.019 mmol/l in first day of life - 1.0 ± 0.014 mmol/l at six months of age). The proportion of the ionized form of macroelements to total calcium was stable and ranged from 48.8 per cent after the birth to 47.0% in 5 months old. Only six-month foals she was the lowest and amounted to 43.0% of the content of total calcium in serum.
The other macroelements - phosphorus and magnesium in foals with hypercalcitoninemia were not significantly different from animals with physiological quantities of the hormone. In particular, the content ofphosphorus, regardless of age, almost all animals were within the range of 0.9 to 1.18 mmol/l (only in some animal figures were less - 0.81-0.76 mmol/l). The content of magnesium in the blood serum of foals with hypercalcitoninemia was in the range of 0.91 - of 1.16 mmol/l.
Key words: foals, calcitonin, hypercalcitoninemia, hypocalcemia, calcium, phosphorus, magnesium, total and ionized calcium, the macroelements.
Вступ
Останшм часом у людей i тварин проявляеться па-толопя мшерального o6MiHy, яка за тривалого перебь гу спричинюе перехщ ввд 6wxiMi4Hm до структурних змш (Levchenko et al., 2002; Pobihun and Yemelianenko, 2014; Kishkun, 2014). 1з захворювань, яш найчастше виникають за порушень макроелемен-тного обм^, е Б-гшовггамшоз, oстeoдистрoфiя, гшо-кальцiемiя, гiпoфoсфатeмiя, гiпoмагнiемiя, гшеркаль-цiемiя тощо. Вищеперераховаш хвороби описаш у жуйних, свиней, собак i шшок (Khanna et al., 1998; Bolliger et al., 2002; Kondrahin and Levchenko, 2005; Levchenko and Dubin, 2007; Poroshynskyi, 2009; Levchenko and Petrenko, 2010; Yatusevich and Belko, 2013). У коней цш патологи мшерального обм^ не надавалося надежно! уваги (Bauer et al., 1984). Лише останшми роками з'явилися публжацп щодо обм^ макроелеменпв - Кальцш, Фосфору i Магнш у коней в рiзнi перюди розвитку та фiзioлoгiчнoгo стану (Dart et al., 1992; Bodiako et al., 2015; Holovakha and Bodiako, 2015). Регуляторш мехашзми обмшу цих макроелеменпв вщбуваються за учасл гормошв -
паратиреовдного i кальцитошну (Edes and Bounous, 1999; Levchenko et al., 2002). Паратиреовдний гормон (паратин) стимулюе резорбцш кютково! тканини (Clemens and Fagin, 1994; Levchenko et al., 2002).
У регуляци мшерального обм^ важливе мюце займае пептидний гормон щитoпoдiбнol залози - ка-льцитонш (синтезуеться С-клггинами щитoпoдiбнol залози). Вш е непрямим антагошстом паратирео1дно-го гормону (ПТГ).
Кальцитонш (Кт) гальмуе активний вихвд Са iз клггин, забезпечуе переход Кальцш в неюшзовану форму, гальмуе надходження в кров як мшеральних, так i оргашчних компонента исток. Щд впливом кальцитошну гальмуеться реабсорбщя солей Са, Na, K, Mg, фосфапв в ниркових канальцях i стимулюеть-ся утворення кальцитрюла (активна форма виашну D-1,25(OH)2D3). КТ шпбуе резорбцш исток, гальмуе функцюнування остеокласпв i процеси 1х утворення, активуе остеобласти i синтез колагену (Levchenko et al., 2002; Kishkun, 2014; Bodiako et al., 2015).
Зпдно з вищевказаним, КТ займае проввдну роль у гoмeoстазi макроелеменпв (Са, Mg, Na, K). Однак здебшьшого в лпературних джерелах на обмш макро-
елеменпв, зокрема Са, чшьне мюце ввдводилося гормону прищитопод1бно1 залози - паратину (паратгор-мону) (Clemens and Fagin, 1994; Levchenko et al., 2002; Bolliger et al., 2002; Vasileva and Kochetkova. 2006; Kishkun, 2014). Водночас регуляторш мехашзми кальцитоншу вивчеш недостатньо. Тому вивчення впливу кальцитошну на обмш речовин, зокрема мше-ральний - у коней, е актуальним питанням науковщв.
Метою дослгджень було вивчення макроелемент-ного статусу у лошат за пперкальцитоншемй.
Матерiал та методи дослджень
Об'ектом дослвдження були лошата украшсько! вер-хово! породи, у яких при народжент у сироватщ кров1 виявили щдвищений вмют гормону кальцитоншу. Тва-рин подшили на дв1 групи: перша (з ф1зюлопчними величинами кальцитоншу; n = 13) i друга (тварини за пперкальцитоншемй; n = 7). Кров у лошат дослвджували ввдразу пiсля народження, а полм в динамщ - 10-й, 20-, 30-, 60-, 90-, 120-, 150- i 180-й дш життя. У сироватцi кровi лошат визначали конценграц1ю кальцитоншу - за допомогою iмуноферменгного аналiзу; вмiст загального кальцш (з арсеназо III реактивом), ютзований Кальцш - iон-селективним аналзом; рiвень Фосфору - набором реактив1в фiрми «Фшат Диагностикам» та Магнш - з ксилвдиловим синiм.
Результати та i'x обговорення
Згiдно з дослвдженнями, рiвень кальцитонiну в сироватщ кровi лошат у перший день життя в середньо-му становив 12,1 ± 1,98 пг/мл, що в 2,8 раза бшьше, нiж у лошат за фiзiологiчних величин гормону. В подальшi перюди дослiджень вмiст гормону в сироватщ кровi iстотно не змшився: гiперкальцитонiнемiя у лошат була i в наступнi перiоди дослвдженпя (10-й, 20-, 30-, 60-, 90-, 120-, 150-, 180-й дш життя) (табл. 1).
Умют загального Кальцш у лошат тсля народження з шдвищеною концентрацiею кальцитонiну в кровi в середньому становив 1,98 ± 0,104 ммоль/л, тобто був нижчим порiвняно з лошатами, у яких були фiзiологiчнi величини гормону (Р < 0,05; табл. 1). Ппокальщемш встановили у 85,7% тварин. Подiбна тенденцiя була у лошат i в наступнi 20 днiв життя. У мюячних лошат за пперкальцитоншемй' вмiст каль-цiю в сироватщ кровi в середньому становив 1,96 ± 0,121 ммоль/л, тобто не вiдрiзнявся вiд величин першого дня життя (Р < 0,5). Тварин з гшокальщемь ею було 57,1%. У лошат двомюячного вшу рiвень загального кальцш в середньому становив 1,96 ± 0,080 ммоль/л, що на 8,8% менше, н1ж у тварин з фiзi-ологiчними величинами кальцитоншу. Низьш значения кальщю виявили в 57,1% тварин. Зпдно з досль дженнями, мiнiмальна норма Кальщю в цей перюд у лошат укра1нсько1 верхово1 породи повинна станови-ти 2,02 ммоль/л (Bodiako et al., 2015). У лошат тримь сячного в^ гiпокальцiемiю (нижче шж 2,02 ммоль/л) виявили у 42,9% тварин. Через мюяць ситуацiя ютот-но не змiнилась: умiст загального Кальщю в кровi лошат за пперкальцитоншемй у середньому становив 2,0 ± 0,15 ммоль/л i не вiдрiзиявся вiд величин у лошат iз фiзiологiчними показниками гормону. Ппокальщемш в цей перюд життя (нижче 2,15 ммоль/л) виявили у 85,7% тварин. У наступш 30 дшв життя у лошат за пперкальцитоншемй умют Кальцш в сироватщ кровi мае тенденцш до шдвищення. Тварин з гiпокальцiемiею було 42,9%. У лошат 6-мюячного в^ рiвень Кальц1ю в кровi у середньому становив 2,37 ± 0,032 ммоль/л i не вiдрiзнявся вiд тварин з фiзi-олопчними показниками гормону (Р < 0,5; табл. 2).
I все ж шформатившше вщображае метаболiзм Кальцiю його юшзована форма, яка бере участь в шдтриманш необх1дно1 для мшератзацп к1сткового матриксу концентрацй' мiнеральних юшв, стабiльнос-тi та проникиостi клгганних мембран (Revell, 1993; Avrunin et al., 2000; Shvarts, 2002).
Таблиця 1
Динамика концентрацй' кальцитоншу у лошат (пг/мл)
Дт життя Бюметричний показники Лошата з фiзiологiчними величинами кальцитоиiиу, n = 13) Лошата за гiперкальцитоие-мй, n = 7) Р <
1 Lim М ± m 1,61-6,19 4,46 ± 0,38 6,91-17,78 11,4 ± 1,88 0,01
10 Lim М ± m 2,35-6,65 5,05 ± 0,32 7,51-15,86 11,8 ± 1,96 0,01
20 Lim М ± m 3,56-6,47 5,15 ± 0,28 7,55-16,85 11,5 ± 1,79 0,01
30 Lim М ± m 2,15-6,87 5,33 ± 0,38 7,54-16,85 11,5 ± 1,97 0,01
60 Lim М ± m 3,18-6,79 5,56 ± 0,26 6,24-16,21 10,9 ± 2,08 0,05
90 Lim М ± m 2,15-6,87 5,34 ± 0,37 7,54-16,65 11,5 ± 1,97 0,01
120 Lim М ± m 4,64-6,64 6,0 ± 0,41 6,94-15,64 10,4 ± 1,85 0,05
150 Lim М ± m 3,67-6,84 5,91±0,31 7,18-24,57 13,2 ± 3,18 0,05
180 Lim М ± m 3,87-6,78 5,93 ± 0,36 7,12-16,12 12,4 ± 2,70 0,05
Таблиця 3
Вмют юшзованого кальцш в сироватщ кров1 у менту була в широких межах в1д 40,4 до 55,7% в1д
лошат за гшеркальцитоншемп тсля народження в загального Кальцш.
середньому становив 0,96 ± 0,019 ммоль/л (48,5% вщ В наступт перюди дослщжень (10-, 20- i 30-й дш)
загального Кальцш) й ютотно не вiдрiзнявся ввд ло- вмiст iонiзованого кальцш був нижчим, нiж у тварин
шат з фiзiологiчними величинами кальцитоншу. Вар- i3 фiзiологiчними значениями кальцитоншу (Р < 0,05;
то зазначити, що у лошат iонiзоваиа частка макроеле- табл. 2).
Таблиця 2
Показники Кальщю у лошат
Дт життя Бюметр. показники Загальний Кальцш, ммоль/л !ошзований Кальцш, ммоль/л
лошата з фiзiологiч-ними величинами кальцитонгну лошата з тдвище-ним ршнем кальцитоншу р лошата з фiзiологiч-ними величинами кальцитошну лошата з тдвище-ним ршнем кальци-тоиiиу р
1 Lim М ± m 1,84-2,37 2,3 ± 0,06 1,74-2,52 1,98 ± 0,103 0,05 0,97-1,04 1,0 ± 0,01 0,88-1,02 0,96 ± 0,019 0,2
10 Lim М ± m 1,88-2,46 2,2 ± 0,05 1,82-2,45 2,02 ± 0,084 0,05 0,94-1,12 1,02 ± 0,013 0,94-1,05 0,98 ± 0,014 0,05
20 Lim М ± m 1,94-2,38 2,2±0,035 1,98-1,45 2,09 ± 0,073 0,2 0,95-1,12 1,03 ± 0,012 0,97-1,05 0,99 ± 0,011 0,05
30 Lim М ± m 1,86-2,21 2,1±0,033 1,84-2,45 1,99 ± 0,108 0,5 0,95-1,12 1,03 ± 0,012 0,97-1,05 0,99 ± 0,011 0,05
60 Lim М ± m 1,94-2,22 2,15± 0,026 1,56-2,22 2,0 ± 0,08 0,2 0,98-1,12 1,04 ± 0,01 0,94-1,06 0,99 ± 0,024 0,2
90 Lim М ± m 1,96-2,64 2,36 ± 0,092 1,49-2,45 2,08 ± 0,161 0,2 0,95-1,04 1,02 ± 0,006 0,97-1,05 1,0 ± 0,014 0,2
120 Lim М ± m 2,01-2,14 2,06 ± 0,022 1,52-2,52 2,0 ± 0,15 0,5 1,01-1,14 1,06 ± 0,016 0,87-1,12 0,98 ± 0,035 0,05
150 Lim М ± m 1,97-2,48 2,22 ± 0,08 1,79-2,48 2,18 ± 0,101 0,5 1,03-1,15 1,07 ± 0,009 0,94-1,11 1,01 ± 0,034 0,2
180 Lim М ± m 2,04-2,62 2,44 ± 0,09 2,14-2,45 2,33 ± 0,044 0,5 1,0-1,04 1,02 ± 0,004 0,96-1,05 1,0 ± 0,014 0,2
Таблиця Умкт Фосфору та Магшю у сироватщ кров1 лошат (ммоль/л)
Дт життя Бiометр. показники Умiст Фосфору Р Умют Магшю
лошата з фiзiологiч-ними значеннями кальцитоиiиу лошата за гшер-кальцитоиiиемil лошата з фiзiологiч-ними значеннями кальцитоншу лошата за гшеркаль-цитоиiиемil Р
1 Lim М ± m 0,86-1,36 1,05 ± 0,040 0,95-1,04 1,0 ± 0,019 0,5 0,84-1,14 1,0 ± 0,021 0,91-1,04 0,97 ± 0,016 0,5
10 Lim М ± m 0,87-1,18 1,08 ± 0,033 0,97-1,18 1,1 ± 0,039 0,5 0,93-1,12 1,03 ± 0,018 0,92-1,04 0,98 ± 0,013 0,05
20 Lim М ± m 0,94-1,18 1,08 ± 0,027 0,97-1,18 1,1 ± 0,031 0,5 1,93-1,14 1,03 ± 0,018 0,92-1,04 0,98 ± 0,014 0,05
30 Lim М ± m 0,74-1,14 1,03 ± 0,036 0,76-1,18 1,04 ± 0,069 0,5 0,91-1,17 1,06 ± 0,023 0,87-1,24 1,03 ± 0,063 0,5
60 Lim М ± m 0,89-1,18 1,07 ± 0,032 0,87-1,18 1,08 ± 0,044 0,5 0,91-1,16 1,06 ± 0,019 0,91-1,16 1,08 ± 0,043 0,5
90 Lim М ± m 0,74-1,18 1,02 ± 0,048 0,94-1,18 1,1 ± 0,040 0,5 0,75-1,08 0,99 ± 0,021 0,92-1,06 0,99 ± 0,023 0,5
120 Lim М ± m 0,76-1,08 0,95 ± 0,063 0,76-1,14 0,96 ± 0,037 0,5 0,68-0,98 0,86 ± 0,055 0,91-1,03 0,96 ± 0,021 0,2
150 Lim М ± m 0,81-1,12 1,0 ± 0,033 0,81-1,08 0,95 ± 0,040 0,5 1,67-1,06 0,92 ± 0,053 0,84-1,04 0,95 ± 0,031 0,5
180 Lim М ± m 0,74-1,18 0,98 ± 0,056 0,94-1,18 1,06 ± 0,074 0,5 0,75-1,06 0,98 ± 0,025 0,97-1,06 1,01 ± 0,291 0,5
У двомюячних лошат умiст iонiзованого кальцш не вiдрiзнявся ввд значень одномюячних (табл. 1).
У тримiсячних тварин з riперкальцитонiнемieю частка юшзовано! форми Кальцiю становила 1,0 ± 0,014 ммоль/л i не в^^знялася вiд величин кль нiчно здорових (табл. 1).
1ошзований Кальцiй в структурi загального Кальцш становив 48,1%, що на 4,9% бшьше, шж у лошат з фiзiологiчними величинами кальцитонiну.
У 120-денних лошат частка юшзовано! форми ма-кроелементу в середньому становила 0,98 ± 0,035 ммоль/л, що на 7,6% вiрогiдно нижче, нiж у лошат з фiзiологiчними величинами кальцитонiну (Р < 0,05).
В подальшi перюди дослiджения (150- i 180-й дш) iстотних вiдмiнностей у значеннях юшзованого кальцш в сироватцi кровi не виявлено (Р < 0,5; табл. 2).
Однак р1вень юшзовано1 форми макроелементу був найнижчим у шестимюячних лошат за гшеркальцитоншеми i становив 42,9% ввд загального Кальцш.
Отже, гiперкальцитонiнемiя е св1дченням тдви-щено! мiнералiзацiï i гальмуе процес шстково1 резор-бци.
Макроелементом, за якого вщбуваеться фосфори-лування та окиснення багатьох бiологiчних субстратiв у метаболiчних процесах, е Фосфор. Рiвень його у лошат тсля народження за гшеркальцитоншеми в середньому становив 1,0 ± 0,019 ммоль/л. На такому рiвнi умiст Фосфору залишався у лошат за гшеркальцитоншеми до шнця дослщження i не вiдрiзнявся вiд лошат з фiзiологiчними величинами гормону (табл. 3).
1ншим макроелементом, який забезпечуе мiцнiсть к1сткового апарату i е каталiзатором циклу Кребса та окиснювального фосфорилування, е Магнш.
У лггературних джерелах е поодинош повщомлен-ня щодо його рiвня у кровi коней.
Умiст Магнш у лошат за гiперкальцитонiнемiï ш-сля народження в середньому становив 0,97 ± 0,016 ммоль/л i не вiдрiзнявся в1д лошат з фiзiологiч-ними величинами гормону (табл. 3). В наступш перiоди дослвдження величини макроелементу були досить стаб№ш. Зокрема, у лошат шестимiсячного вшу за гшеркальцитоншеми рiвень Магнiю в середньому становив 1,06 ± 0,074 ммоль/л i не вiдрiзнявся ввд величин перших днiв життя.
Таким чином, зпдно з проведеними дослвдження-ми пiдвищенi величини кальцитоншу в сироватщ кровi лошат ютотно не впливають на показники Фосфору i Магшю в сироватщ кровь
Висновки
Отже, у лошат за гшеркальцитоншеми в першi мь сяцi життя метаболiзм Кальцiю пщдаеться змiнам. У першi 30 дшв життя в бiльшостi лошат (85,7%) про-являеться гiпокальцiемiя. Очевидно, вона е фiзiологi-чною, оскiльки в цей перюд життя кальцитонш сприяе в остеоцитах гальмуванню ферментiв, яш руй-нують к1сткову тканину для забезпечення укршлення кiстяку.
У подальшi перiоди життя лошат за гшеркальцитоншеми ппокальщемш виявляли менше. Знижеш показники Кальцiю виявили у 57,1% лошат одно- i двомюячного вшу; 42,9% у три- - п'ятимюячного вшу. У шестимюячних лошат, показники загального кальцш були в межах фiзiологiчних коливань (2,152,63 ммоль/л). Щодо юшзованого Кальцiю - то його вмют у лошат за гшеркальцитоншеми практично був однаковим впродовж всього перюду дослщжень (0,96 ± 0,019 ммоль/л в перший день життя i 1,0 ± 0,014 ммоль/л в шестимюячному вiцi). Щодо частки юшзовано'' форми до загального Кальцш, то величини ïï були стабшьними вiд 48,8% тсля народження до 47,0% в 5-мюячному вщг Лише у шестимiсячних лошат частка iонiзованоï форми була найнижчою 43,0% вiд вмiсту загального кальцш в сироватщ кровь
Показники шших макроелеменпв - Фосфору i Магнш у лошат за гшеркальцитоншеми ютотно не вщрь
3HagHca Big TBapHH 3 $i3iogorinHHMH BeguHHHaMu rop-MOHy. 3oKpeMa, yMicT ®oc$opy, He3age®Ho Big BiKy, b ocHOBHOMy 6yB y Me®ax 0,9-1,18 MMogb/g (gume b OKpeMHx TBapHH noKa3HHKH üoro 6ygu MeHmi: 0,810,76 MMogb/g). yMicT Marairo b cupoBa^i KpoBi gomar 3a riпepкagbцнтoнiнeмii Te® icTOTHO He Bigpi3HHBca Big TBapHH 3 $i3iogoriHHHMH BeguHHHaMH ropMOHy i npaK-thhho b ycix TBapHH 6yB y Me®ax 0,91-1,16 MMogb/g.
nepcnexmueu nodanbwux docnidweHb. nogagbmi Hami HayKOBi gocgig^eHHH 6ygyTb cnpaMoBam Ha bh-BneHHH 3MiH MaKpoegeMeHTHoro CTarycy b KOHeü 3a nopymeHb ^yHKuioHagbHoro CTaHy nemHKH Ta HupoK. ngaHyeTbca BHBneHHH perygaropHux MexaHi3MiB napa-TepuoigHoro ropMoHy Ha $oc$opHo-Kagb^eBHÖ o6MiH y gomaT.
Biß^iorpa^iHHi iIOCII. lamm
Pobihun, N.H., Yemelianenko, I.V. (2014). Dynamika zmin kaltsii-fosfornoho obminu ta stanu kistkovoi tkanyny za umov znyzhenoi funktsii shchytopodibnoi zalozy ta khronichnoho stresu. Zdobutky klinichnoi i eksperymentalnoi medytsyny. 1, 84-88 (in Ukrainian). Kishkun, A.A. (2014). Biohimicheskie issledovaniya v klinicheskoy praktike: Rukovodstvo dlya vrachey (in Russian).
Levchenko, V.I., Vlizlo, V.V., Kondrakhin, I.P. (2002). Veterynarna klinichna biokhimiia. Bila Tserkva (in Ukrainian).
Kondrahin, I.P., Levchenko, V.I. (2005). Diagnostika i terapiya vnutrennih bolezney zhivotnyih. M. (in Russian).
Levchenko, V.I., Dubin, O.M. (2007). Osoblyvosti diahnostyky patolohii fosforno-kaltsiievoho obminu u molodniaku na vidhodivli. Visnyk Bilotserkiv. derzh. ahrar. un-tu: zb. nauk. prats. Bila Tserkva. 48, 56-61 (in Ukrainian).
Poroshynskyi, V.V. (2009). Fosforno-kaltsiievyi i mahniievyi status importovanykh netelei holshtynskoi porody. Nauk. visnyk vet. medytsyny. Bila Tserkva. 62, 71-75 (in Ukrainian). Petrenko, O.S. (2010). Klinichno-biokhimichnyi status vysokoproduktyvnykh koriv za porushen fosforno-kaltsiievoho obminu. Nauk. visnyk vet. medytsyny: zb. nauk. prats. Bila Tserkva. 2(73), 56-60 (in Ukrainian).
Levchenko, V.I., Petrenko, O.S. (2010). Dynamika zmin pokaznykiv fosforno-kaltsiievoho obminu u koriv ta yikh diahnostychna informatyvnist za patolohii. Nauk. visnyk vet. medytsyny: zb. nauk. prats. Bila Tserkva. 5(78), 90-96 (in Ukrainian). Bolliger, A., Graham, P., Richard, V. (2002). Detection of parathyroid hormone-related protein in cats with humeral hypercalcemia of malignancy. Vet. Clin. Patol. 31, 3-8.
Khanna, C., Lund, E., Raffe, M. (1998). Hypomagnese-mia in 188 dogs: A hospital population-based prevalence study. J. Vet. Intern. Med. 12, 304-309. Yatusevich, A.I., Belko, A.A. (2013). Bolezni ovets i koz: prakticheskoe posobie; pod obsch. red. A.I. Yatusevicha, R.G. Kuzmicha. Vitebsk (in Russian).
Bauer, J.E., Harvey, J.W., Asquith, R.L. (1984). Clinical chemistry values of foals during the first years of life. Equine Vet. J. 16, 361-363.
Dart, A., Snyder, J., Spier, S. (1992). Ionized calcium concentration in horses with surgically managed gastrointestinal disease: 147 cases (1988-1990). J. Am. Vet. Med. Assoc. 201, 1244-1248.
Bodiako, O.I., Holovakha, V.I., Sliusarenko, S.V. (2015). Makroelementnyi status loshat. Zb. nauk. prats «Naukovyi visnyk veterynarnoi medytsyny». Bila Tserkva. 1, 14-18 (in Ukrainian).
Holovakha, V.I., Bodiako, O.I. (2015). Makroelementnyi status kobyl ukrainskoi verkhovoi porody. Nauk. visnyk Lviv. natsional. un-tu vet. medytsyny ta biotekhnolohii imeni S.Z. Gzhytskoho. Lviv. 17, 2(62), 23-28 (in Ukrainian).
Edes, S.C., Bounous, D.I. (1999). Laboratory profiles of equine discales. Mosby, 223-225.
Clemens, T., Fagin, J. (1994). Parathyroid hormone-related protein: New insights into its normal biology. Endocrine. 2, 871-873.
Vasileva, T.G., Kochetkova, E.A. (2006). Osobennosti obmena kaltsiya i fosfora u detey rannego vozrasta. Vestnik DVO RAN. Vladivostok. 2, 91-96 (in Russian).
Avrunin, A.S., Kornilov, N.V., Ioffe, I.D., Kornilov, N.N. (2000). Formirovanie i perestroyka mineralnogo matriksa kostnoy tkani (Obzor literaturyi i sobstven-nyie dannyie). Osteoporoz i osteopatii. 3, 6-9 (in Russian).
Revell, P.A. (1993). Patologiya kosti: per. s angl. M. (in Russian).
Shvarts, G. (2002). Farmakoteraplya osteoporoza. M. (in Russian).
Cmammn nadiumm do peda^iï 20.02.2017
