CC BY
41
13. Петренко О. Ф. Ускладнення при переломах kíctok у собак i шшок. / О. Ф. Петренко, В. П. Сухонос, Ю. В. Сухонос // Науковий вюник НАУ. - Ки1в. -№ 6. -1998. - С. 146-150.
14. Сахно Н. В. Гематологическая оценка воздействия сел-плекса и тимогена на организм собак после остеосинтеза / Н. В. Сахно, С. В. Леонова // Вопросы развития животноводства России: тез. докл. конф. молодых ученых и специалистов. - Орел, 2005. - С. 22-23.
15. Сахно Н. В. Факторы, определяющие образование поперечных переломов трубчатых костей у мелких домашних животных / Н. В. Сахно, И. И. Логвинов, М. А. Орлова и др. // Мат. международ. науч.-практ. конф., посвящ. 80-летию фак. вет. медицины Воронежского ГАУ. - Воронеж, 2006. - С. 260-262.
16. Смурна О. В. Регенеращя шстково! тканини в умовах пластики дефекпв исток таза пдроксилапатитною керамшою / О. В. Смурна, М. Г. 1льнщький // Вюник Бшоцершв. держ. аграр. ун-ту. - Вип. 57. - 2008. - С. 141-147.
17. Цеулина Е. П. Стимуляция репаративного остеогенеза методом лазерной остеоперфорации при лечении переломов трубчатых костей у собак / Е. П. Цеулина // Междунар. Ветеринар. Конгр., 16-й: Матер. - М., 2008. - С.62-63.
18. Шевцов В. И. Метод чрезкостного остеосинтеза / В. И. Шевцов, А. А. Шрейнер, Л. Л. Попова // Ветеринария. - 2000. - № 2. - С.56-60.
19. Юрченко Л. И. Сравнительная характеристика методов остеосинтеза при переломах длинных трубчатых костей у собак / Л. И. Юрченко, А. Л. Юрченко // Проблеми ветеринарного обслуговування дрiбних домашшх тварин. Збiрник матерiалiв 4-1 Мiжнародноl конференций Ки1в, 1998.- С. 114-119.
20. Donald L. Piermattei Handbook of Small Animal Orthopedics and Fracture Repair [Text]/ L. Piermattei Donald, L. Flo Gretchen, E. DeCamp Charles. - St. Louis, Missouri: Saunders, 2006. - P. 25 (818 p.).
21. Hamish R., Denny. A Guide to Canine and Feline Orthopaedic Surgery / R. Denny Hamish, J. Steven // Butterworth Cornwall, Bodmin: «MPG Books Ltd.», Fourth edition, 2005. - P. 152-153.
22. Coughlan Andrew R. Manual of Small Animal Fracture Repair and Management / Andrew R. Coughlan, Andrew Miller.- United Kingdom, ^eltenham, Shurdington: «BSAVA», 1998. - P. 317-318.
23. Zachary James F. Pathologic Basis of veterinary disease / James F. Zachary, M. Donald McGavin. - St. Louis, Missouri:Elsevier, 2012. - P. 951-952.
Стаття надшшла до редакцИ 22.09.2015
УДК 575.16:619:616.008:636.1
Щербатий А. Р., к.вет.н., доцент (ua-andrea@ukr.net) GniBiHCbKa Л. Г., докт. вет. наук, професор, Драчук А. О., к.вет.н., доцент © Льб1еський национальный университет ветеринарног медицины та б1отехнологт
1мен1 С. З. Гжицького СТАН ОБМ1НУ РЕЧОВИН У КОБИЛ В ОСТАНН1Й М1СЯЦЬ ЖЕРЕБНОСТ1
В останнш мгсяць жеребностг у кобил гуцульськог породи встановили задовтьну вгодоватсть (у 57,5 %), гтотермт (у 20 %), анемгчтсть слизових оболонок (у 40 %), алопецИ у дтянщ гриви, шиг, тулуба, на к1нц1вксх i навколо очей, тьмяний волосяний покрив, суху шюру. В 12,5 % кобил дiагностували тахжардт, у 30 % - тахтное. Даний перюд жеребностi характеризуется порушенням функцюнального стану печтки (гiпопротегнемiя, гiперферментемiя), посиленням екскрецП тдшлунковог залози (гiперамiлаземiя), демiнералiзацiею юстяка та субклШчним перебiгом остеодистрофИ (тдвищення активностi лужног фосфатази, гiперкальцiемiя та гiпофосфатемiя), розвитком стресу (гiперглiкемiя).
© Щербатий А. Р., Слшшська Л. Г., Драчук А. О., 2015
264
Ключовi слова: кобили, сироватка Kpoei, загальний бток, сечовина, креатинт, лужна фосфатаза, аспартатамтотрансфераза, глюкоза, альфа-амтаза, алантамтотрансфераза, загальний кальцт, неоргатчний фосфор.
УДК 575.16:619:616.008:636.1
Щербатый А. Р., к.вет.н., доцент, ua-andrea@ukr.net Сливинская Л. Г., д. вет. н., профессор, Драчук А. А. к.вет.н., доцент
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий
имени С.З. Гжицкого СОСТОЯНИЕ ОБМЕНА ВЕЩЕСТВ У КОБЫЛ В ПОСЛЕДНИЙ МЕСЯЦ ЖЕРЕБНОСТИ
В последний месяц жеребности у кобыл гуцульской породы установили удовлетворительную упитанность (в 57,5%), гипотермию (в 20%), анемичность конъюнктивы и слизистых оболочек (в 40%), алопеции в области гривы, шеи, туловища, на конечностях и вокруг глаз, тусклый волосяной покров, сухую кожу. В 12,5 % кобыл диагностировали тахикардию, в 30% - тахипноэ. Данный период жеребности характеризуется нарушением функционального состояния печени (гипопротеинемия, гиперферментемия), усилением экскреции поджелудочной железы (гиперамилаземия), деминерализацией скелета и субклиническим течением остеодистрофии (повышение активности щелочной фосфатазы, гиперкальциемия и гипофосфатемия), развитием стресса (гипергликемия).
Ключевые слова: кобылы, сыворотка крови, общий белок, мочевина, креатинин, щелочная фосфатаза, аспартатаминотрансфераза, глюкоза, альфа-амилаза, аланинаминотрансфераза, общий кальций, неорганический фосфор.
UDC 575.16:619:616.008:636.1
А. Shcherbatyy, candidate of veterinary science, docent, ua-andrea@ukr.net L. Slivinska, doctor of veterinary science, professor A. Drachuk, candidate of veterinary science, docent Lviv national university of veterinary medicine and biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj STATE METABOLISM MARES IN THE LAST MONTH OF PREGNANCY
In the last month in pregnant mare Hutsul breed have established satisfactory fatness (at 57.5%), hypothermia (20%), anemia of the eye mucous membrane (40%), alopecia at the site mane, neck, torso, the limbs and around the eyes, dull hair, dry skin. In 12.5% of mares diagnosed with tachycardia, 30% - tachypnea. This period of pregnancy characterized by impaired function of the liver (hypoproteinemia, hyperenzymemia), increased excretion of pancreas (hiperamilazemiya), demineralization of the skeleton and subclinical course osteodystrophy (increased activity of alkaline phosphatase, hypercalcemia and hypophosphatemia), the development of stress (hyperglycemia).
Key words: mare serum, total protein, urea, creatinine, alkaline phosphatase, aspartataminotransferase, alaninaminotransferase, glucose, alpha-amylase, total calcium, inorganic phosphorus.
Жеребшсть e особливим фiзiологiчним станом оргашзму кобил, який характеризусться штенсивним переб^ом обмшних процешв, спрямованих на ефективний взаемозв'язок оргашзму матерi та плода, забезпечення його росту та розвитку [1]. Кобили в перюд жеребносп дуже чутливi до неповнощнно! годiвлi, умов утримання i ix використання. Особливо це стосуеться кобил в перюд останшх мюящв жеребносп, яю характеризуются штенсивним використанням
265
мшеральних, енергетичних та пластичних ресуршв оргашзму матерi на формування тканин плода [2]. Однак юнуе недостатня кшькють публiкацiй щодо стану метаболiчних процесiв у кобил на 11 мюящ жеребностi.
Тому метою роботи було провести аналiз стану обмшу речовин у кобил в останнш мiсяць жеребностi та встановити субклiнiчний перебiг захворювань.
Методи дослщження. Дослiдження проводили в Науково-виробничiй асощацп «Племконецентр» (Закарпатська обл.). Матерiалом для дослщжень були 20 кобил гуцульсько! породи на 11 мiсяцi жеребносп, вiком 4-18 рокiв, масою тша 450-500 кг. Об'ектом дослiдження була сироватка кровг Всi кобили знаходились в однакових умовах утримання та годiвлi. Добовий ращон кобил включав (кг): сшо окультурених сiнокосiв - 2,5, сшо високогiрне - 2, сшо лугове -2,5, вишвки пшеничнi - 0,5, висiвки кукурудзяш - 1, зерно вiвса - 1, макуха соняшникова - 0,5, жом сухий, гранульований - 1. Кожна кобила за добу випивала близько 30,3±0,21 л води, яку видобувають з артезiансько! свердловини.
Кобил дослщжували клiнiчно. У сироватцi кровi визначали вмiст загального бiлка ^уретовою реакцiею), активнiсть аспарагiновоl (АсАТ) i аланiновоl (АлАТ) амiнотрансфераз (методом Райтмана i Френкеля), a-амiлази (за методом Каравея), лужно! фосфатази (реакцiею гiдролiзу динатрiй-фенiлфосфату), концентрацiю глюкози (з орто-толу!дином), сечовини (реакцiею з дiацетилмонооксимом), креатиншу (колiрною реакцiею Яффе), загального кальщю (з кальцiйарсеназою-Ш) та неорганiчного фосфору (за Dyсe) [3].
Результати роботи. Клшчними дослiдженнями встановлено, що 57,5 % кобил на 11 мюящ жеребносп були задовшьно! вгодованостi, середньо! будови тша. У 20 % кобил встановили гшотермда (нижче 37,50 С). У 40 % кобил кон'юнктива, слизовi оболонки анемiчнi. У дшянщ гриви, ши!, тулуба, на кшщвках i навколо очей виявляли алопецп, волосяний покрив тьмяний, шюра суха. В 12,5 % кобил дiагностували тахiкардiю, у 30 % - тахшное [4].
За дослщження показникiв обмiну бiлкiв в органiзмi кобил нами встановлено ряд закономiрностей, якi, з одного боку, характеризують особливостi !х фiзiологiчного стану, а з шшого - вказують на значш змiни в метаболiзмi. Вмют загального бтка в сироватцi кровi кобил гуцульсько! породи на 11 мюящ жеребносп в середньому становив 56,4±0,57 г/л (51,6-61,6 г/л) i був вiрогiдно (р<0,001) меншим на 17,4 %, шж у нежеребних (табл. 1).
Таблиця 1
Вмкт загального бшка, сечовини 1 креатишну у сироватщ __кров1 кобил ^т, М±т, р<)_
Показник Нежеребш, п=10 Жеребш 11 мю., п=20
Загальний бшок, г/л 60,0-71,0 68,3±1,04 51,6-61,6 56,4±0,57 р<0,001
Сечовина, ммоль/л 2,8-6,9 4,6±0,24 6,5-10,2 7,9±0,22 р<0,001
Креатинш, мкмоль/л 124,9-136,5 130,2±1,39 124,7-145,7 132,4±4,07
Примггки: р<0,001 - пор1вняно з нежеребними
У 100 % дослiджених кобил встановлена гшопроте!немiя, оскiльки фiзiологiчнi лiмiти коливаються в межах 70-80 г/л [5]. Причиною гшопротешемп, очевидно, може бути порушення синтезу окремих бшкових фракцш, недостатне
266
надходження бшка в оргашзм з кормом та штенсивне його використання на синтетичш процеси у плода.
Показовими тестами ощнки стану бшкового обмшу е концентрацiя сечовини та креатиншу в сироватцi кровi тварин, як юнцевих продуктiв !х обмiну. Концентрацiя сечовини в сироватщ кровi тварин залежить вiд штенсивносп процесiв И синтезу та виведення з оргашзму [6]. Тому визначення концентрацп сечовини в сироватцi кровi е важливим дiагностичним тестом функщонального стану печiнки, де вона синтезуеться, i функцiонального стану нирок, через як виводиться з органiзму тварин.
Таблиця 2
Актившсть ферментiв у сироватщ кров1 кобил (Lim, М±т, р<)
Показник Нежеребш, п=10 Жеребн1 11 м1с., п=20
АсАТ, Од/л 161,4-198,0 184,3±4,07 202,9-305,2 258,1±6,88 р<0,001
АлАТ, Од/л 7,2-15,2 12,2±0,74 7,2-22,9 15,4±0,93 р<0,01
а-амшаза МО/л 29,1-40,3 35,2±1,20 39,2-56,1 46,5±0,92 р<0,001
Примггки: р<0,01; р<0,001 - пор1вняно з нежеребними;
Концентрацiя сечовини у сироватщ кровi кобил на 11 мюящ жеребностi в середньому складала 7,9±0,22 ммоль/л (6,5-10,2), що вiрогiдно (р<0,001) бiльше, порiвняно з нежеребними. Концентращя креатинiну у сироватцi кровi кобил коливалася у межах фiзiологiчних коливань (100-160 мкмоль/л).
Аспартатамiнотрансфераза (АсАТ) е ферментом, який мiститься в багатьох тканинах i органах, з високою активнiстю в печiнцi. Збшьшення активностi АсАТ в сироватцi кровi е чутливим маркером пошкодження печшки. Активнiсть АсАТ у сироватцi кровi кобил складала 258,1±6,88 од/л (202,9-305,2), що вiрогiдно (р<0,001) бшьше, порiвняно з нежеребними. Висока актившсть АсАТ у сироватщ кровi жеребних кобил зумовлена пошкодженням клiтин печшки. Актившсть АлАТ у сироватцi кровi жеребних кобил на 11 мiсяцi жеребносп в середньому становила 15,4±0,93 од/л i була в межах фiзiологiчних коливань (5,0-15,0 од/л) [7].
Альфа-амшаза сироватки видiляеться первинно з шдшлунково! залози (панкреатична) i слинних залоз, гiдролiзуе складнi вуглеводи. Низьку амшазну активнiсть мають й iншi органи - тонкий i товстий кишечник, скелетш м'язи, яечники. У коней амшаза представлена, в основному, бета-фракщею [8]. У 95 % кобил на 11 мюящ жеребносп актившсть ферменту була тдвищеною i в середньому становила 46,5±0,92 МО/л, що вiрогiдно бiльше (р<0,001) на 24,3 %, шж у нежеребних кобил (табл. 2). Щцвищення активностi ферменту вщбуваеться, очевидно, внаслiдок посилення його екскрецп пiдшлунковою залозою пiд час жеребносп [7].
Вмiст глюкози у сироватщ кровi кобил коливався в межах 3,0-5,0 ммоль/л. Однак, у 25 % кобил спостеркили гшерглшемда, що може бути зумовлено розвитком стресу [5].
Концентрацiя загального кальщю в сироватцi кровi кобил на 11 мюящ жеребносп знаходилася у межах 2,5-3,5 ммоль/л i в середньому становила 3,3±0,06 ммоль/л (табл.3). У 20 % кобил реестрували гшеркальщемда, що може бути зумовлено гшерфункщею прищитоподiбних залоз та остеолiзом. Умiст
267
неоргашчного фосфору коливався в межах вщ 0,90 до 1,20 за норми 1,45-1,78 ммоль/л, тобто у 100 % кобил встановлена гiпофосфатемiя [6, 9].
Таблиця 3
Вмкт макроелемен^в у кров1 кобил (Lim, M±m, р<)
Показник Нежеребш, n=10 Жеребш 11 мю., n=20
Кальцш заг., ммоль/л 2,6-3,7 3,1±0,12 2,9-3,9 3,3±0,06
Фосфор неорг., 0,90-1,40 0,90-1,20
ммоль/л 1,20±0,07 1,19±0,06
Сшввщношення 1,9-3,2 1,8-4,0
Са : Р 2,6±0,13 2,7±0,11
ЛФ ОД/л 318,0-394,0 345,0-448,0
348,2±8,0 374,2±5,5 p<0,05
Прим1тки: p<0,01; p<0,001 - пор1вняно з нежеребними;
На значне порушення кальцie-фосфорного обмшу в opraHi3Mi кобил вказуе тдвищення активностi ЛФ. У сироватцi KpoBi кобил активнiсть ЛФ була бшьша за верхню фiзiологiчну межу (100-250 ОД) i в середньому становила 374,2±5,5 од/л (345,0-448,0). Висока активнють ферменту в сироватцi кровi кобил, очевидно, пов'язана i3 пiдвищеною функцюнальною активнiстю остеобластiв за жеребностi. Додаткове зростання ЛФ було спричинене, ймовiрно, збшьшенням активностi плацентарного !! iзоферменту [7].
Показники кальцie-фосфорного обмшу вказують на ймовiрнiсть демiнералiзацi! кютяка i розвиток остеодистрофп у жеребних кобил [7, 10].
Висновки. Останш тижш жеребностi у кобил гуцульсько! породи характеризуються порушенням функцiонального стану печшки (riпопроте!немiя, гiперферментемiя), посиленням екскреци пiдшлунковою залозою (гiперамiлаземiя), демiнералiзацieю кютяка та субктшчним перебiгом остеодистрофп (тдвищення активносп лужно! фосфатази, гiперкальцieмiя та гiпофосфатемiя), розвитком стресу (гiперглiкемiя).
Л^ература
1. Фiзiологiя сiльськогосподарських тварин: Щцручник. 2-ге вид., перероб. i допов. / В. В. Науменко, А. С. Дячинський, В. Ю. Демченко [та ш.]; За ред. I. Д. Дерев'янка, А. С. Демченка. - К.: Центр навч. лггератури, 2009. - 568 с.
2. Внутршш хвороби тварин [текст]: тдручник / В. I. Левченко,
B. В. Влiзло, I. П. Кондрахш.; За ред. В.1. Левченка. - Бша Церква, 2015. - Ч.2. -610 с.
3. Лабораторна дiагностика у ветеринарнш медицинi (довiдник). - 2-ге видання, перероблене i доповнене [Влiзло В. В., Слiвiнська Л. Г., Максимович I. А. та ш.]. - Львiв: Афiша, 2014. - 152 с.
4. Щербатий А. Р. Результати диспансеризацп кобил гуцульсько! породи / А. Р. Щербатий, Л. Г. Слiвiнська, А. О. Драчук // Наук. вюник Львiв. нац. ун-ту вет. медицини та бютехнологш iменi С. З. Гжицького. - Львiв, 2010. - Т. 12. - № 3 (45), ч. 1. - С. 313-318.
5. Щербатий А. Р. Функцюнальний стан печшки та нирок у кобил за гшокобальтозу i гшокупрозу / А. Р. Щербатий, Л. Г. Слiвiнська, I. А. Максимович // Наук. вюник Львiв. нац. ун-ту вет. медицини та бютехнологш iменi
C. З. Гжицького. - Львiв, 2013. - Т.15. - № 1 (55), ч.1. - С. 257-261.
6. Barrelet A. Hematology and blood biochemistry in the horse: a guide to interpretation / A. Barrelet, S. Ricketts // In Practice. - 2002. - № 6. - С. 318-327.
268
7. Ветеринарна клшчна 6ioxiMiH [текст]: тдручник / В. I. Левченко, В. В. Влiзло, I. П. Кондрахш та iH.; За ред. В. I. Левченка та В. Л. Галяса. - Бша Церква, 2002. - 400 с.
8. Прус М. П. Аналiз бiохiмiчних показниюв сироватки ^OBi коней за бабезюзу / М. П. Прус, Н. С. Штрикуль, Ю. О. Мокрий // Наук. вюник Полтав. держ. аграр. акад. - Полтава, 2010. - Вип. № 2. - С. 101-103.
9. Meyer D. J. Veterinary Laboratory Medicine. Interpretation and Diagnosis / D. J. Meyer, J. W. Harvey // 2nd ed., W. B. Saunders Company. Philadelphia, London, Toronto, Monreal, Sydney, Tokyo, 1998. - P. 157-187.
10.Langdon Fielding C. Clinical and biochemical abnormalities in endurance horses eliminated fromcompetition for medical complications and requiring emergency medical treatment: 30 cases (2005-2006) / C. Langdon Fielding, K. Gary Magdesian // Journal of Veterinary Emergency and Critical Care. - 2009. - Vol. 19(5). - P. 473-478.
Стаття надшшла до редакцИ 11.09.2015
УДК 363.2:577.115.16:546.41.18
Юськ^в Л.Л., к. вет. н., (E-mail: l yuskiv@inenbiol.com.ua)
1нститут б1ологИ' тварин НААН, м. Льв1в, Украгна Юськ^в I. Д., д.вет.н., професор ® Львгвський нацгональний ушверситет ветеринарног медицини та б1отехнологт 1мен1 С.З. Гжицького ВМ1СТ ЛШ1ДШ У КРОВ1 КОР1В У П1СЛЯОТЕЛЬНИЙ ПЕР1ОД ЗА Р1ЗНИХ СПОСОБ1В ВВЕДЕННЯ В1ТАМ1НУ D3
Наведено дат про змти вмгсту лтд1в i D-втамтного статусу високопродуктивних коргв у тсляотельний пергод за перорального i парентерального введення холекальциферолу. Встановлено, що у кровг коргв, яким в останнг днг тгльностг та пгсля отелення вводили холекальциферол перорально i внутргшньом 'язово, поряд i3 тдвищенням вмгсту активного метаболту втамту D3 -25-ОНDз, вiдзначали змти вмкту загальних лiпiдiв, фосфолiпiдiв, триацилглiцеролiв, холестеролу на 5-7-ий i 28-30-ий день тсля отелення. 1нтенсивтсть цих змн залежить вiд способу введення i кiлькостi введеного втамту.
Ключов'1 слова: корови, втамт D3, метаболiзм, кров, лтди, 25-гiдроксихолекальциферол
УДК 363.2:577.115.16:546.41.18
Юськив Л. Л., к. вет. н.
Институт биологии животных НААН, г. Львов, Украина Юськив И.Д., д.вет.н.
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого СОДЕРЖАНИЕ ЛИПИДОВ В КРОВИ КОРОВ В ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД ПРИ РАЗНЫХ СПОСОБАХ ВВЕДЕНИЯ ВИТАМИНА D3
Приведены данные об изменениях содержания липидов и D-витаминного статуса высокопродуктивных коров в послеродовой период при пероральном и парентеральном введении холекальциферола. Установлено, что в крови коров, которым в последние дни стельности и после отела вводили холекальциферол перорально и внутримышечно, наряду с повышением содержания активного метаболита витамина D3 - 25-ОНDз, отмечали изменения содержания общих липидов, фосфолипидов, триацилглицеролов, холестерина на 5-7-й и 28-30-й день после отела.
® Юсьшв Л.Л., Юсьшв I. Д., 2015
269
