CC BY
13
вересковидна (Chamaecyparis lawsoniana f. ericoides Veitch.), туя захвдна 'Зо-лотистокiнчикова' Thuja occidentalis Aureo-spicata'), туя велетенська '3e6piHa' (Thuja plicata D. Don), туя захвдна 'Шрамщальна' (Thuja occidentalis 'Pyramidalis'), ялина гiбридна (Picea hybrida L.), катальпа бiгнонieвидна (Catalpa big-nonioides Walt.), церщс канадський (Cercis canadensis L.), Псевдотсуга Мензь са (Pseudotsuga menziesii Franko), шовковиця бiла 'Великолиста' (Morus alba 'Macrophylla'), бук лiсовий 'Пурпуролистий' (Fagus sylvatica 'Atropunicea').
За лiкарськими властивостями на найбшьшу увагу заслуговують: пр-кокаштан звичайний (Aesculus hippocastanum L.), шовковиця бша (Morus alba L.). Серед деревних рослин агробюстанцп е такi, як поеднують цiннi де-коративнi та харчовi властивостi: горiх грецький (Juglans regia L.), лщина ведмежа (Corylus colurna L.), шовковиця бша (Morus alba L.). За результатами виконаних бюметричних вимiрiв швентаризованих деревних рослин, можна робити висновки про устшнють ïх росту та розвитку на цiй територп.
Висновки: 1. Встановлено, що колекщя деревних рослин агробюстан-цiï представлена 42 таксонами, серед яких е щнш декоративнi, лiкарськi та плодовi рослини. 2. Стан деревних насаджень потребуе реконструкцп.
Л1тература
1. 1нвентаризацш зелених насаджень в Украшг [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.epl.org.ua/pravo/dostup-do-pravosuddja/konsultaciji/zeleni-nasadzhennja/inventarizacija-ze-lenikh-nasadzhen/.
Витенко В А., Музыка Г.И., Марно Л.И. Инвентаризация древесных растений агробиостанции Уманского ГПУ им. П.Г. Тычины
Проведена инвентаризация древесных насаждений. Установлен их таксономический состав, биометрические показатели. Рекомендовано проведение реконструкции древесных насаждений.
Ключевые слова: инвентаризация древесных растений, таксономический состав, высота, диаметр ствола, проекция кроны.
Vitenko V.A., Muzyka G.I., Marno L.I. Inventory of woody plants on Uman State Pedagogica P.G. Tychyna University Agrobiostation
The woody plantations are inventoried. Their taxonomic composition is established, bi-ometric instrumentation. The reconstruction of the woody plantations has been recommended.
Keywords: inventory of woody plants, taxonomic composition, height. stoc diameter, crown projection.
УДК 630*[232.1+165.52] Здобувач В.М. Гудима1 - Укратський
НД1ГЛiM. П.С. Пастернака
СТАЦ1ОНАРН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ ГЕОГРАФ1ЧНИХ КУЛЬТУР ЯЛИНИ еВРОПЕЙСЬ^ У Г1РСЬКИХ масивах ГОРГАНСЬКОГО ВИСОКОГ1РЯ
Встановлено залежшсть бюметричних показниюв географ1чних культур ялини европейсько! в умовах Скибових Горган вщ географ1чного походження насшня.
1 Наук. кер1вник: проф. В.1. Парпан, д-р бюл. наук
Ключовi слова: ялина европейська, географiчне походження, геогра(^чш куль-тури, стан.
Вивчення мшливосп деревних вид1в ведеться вже понад три столптя, але, враховуючи значш труднощ1 анал1зу цього питання, дослщжень проведено недостатньо. Шзнання пол1морф1зму рослини виконують переважно у двох напрямках: дослщження у природному середовищ1 та через постановку експерименту шляхом створення географ1чних та едаф1чних люових культур. Особлива роль у таких дослщженнях для конкретного виду выводиться геог-раф1чним люовим культурам [1, 2].
Зазвичай таю культури створюють в однорщних люорослинних умо-вах конкретного люогосподарського тдприемства 1з юлькох десятюв чи со-тень походжень якогось виду з р1зних частин ареалу. Кр1м вивчення геогра-ф1чно! мшливосп, таю культури слугують пол1гоном для встановлення реак-ци деревних рослин на р1зш природно-ктматичш умови вирощування, для виявлення та вщбору найбшьш продуктивних 1 стшких до конкретних люо-рослинних умов регюшв географ1чних вар1ант1в та ш. [3].
Вивчення географ1чних люових культур дае змогу на пор1вняно неве-лиюй, однорщнш у люотиполопчному аспекп площ1 з1брати достов1рний ма-тер1ал та виршити низку теоретичних 1 практичних питань щодо потен-цшних можливостей використання конкретного виду деревно! рослинност у люовому господарств^
З метою вивчення доцшьносп ввезення насшня з р1зних райошв Ль состепу, Полюся та Росп та визначення мюць, 1з яких допустимий вв1з у прсью райони Карпат, у Прському науково-дослщному вщдшенш (с. Зелена, Надв1рнянського району) УкрНДЫрлю розпочато дослщження, що стосу-ються головно! люотв1рно! породи Карпат - ялини европейсько!. З щею метою мобЫзовано 18 р1зних партш насшня ялин з Свропейського та Азшсько-го континенпв. У травш 2006 р. проведено !х вишвання у розсаднику ГНДЛ. Уш партп насшня ялини II класу якосп з однаковою нормою вишву (1,52,0 г/м пог.). Насшня вишвали в грядки шириною 1 м, вщстань м1ж борозен-ками 25 см. Ус партп насшня дали сходи, середня густота шянщв 1 року -156 шт./м пог. (за норми 50). Однак рщш1 пошви й слабш1 с1янщ ютотно пос-траждали взимку вщ мороз1в, незважаючи на потужний шар мульч^ Партп ялини сиб1рсько! випали повшстю весною 2007 р. Для закладення географ1ч-них культур збереглося станом на 12.11.2008 р. 15 партш ялини европейсько!. Три з них мали незначну юльюсть шянщв (вщ 38 до 97). Це два походження з Карелп 1 одне - з Волиш.
1з вирощеного садивного матер1алу закладено дослщний стацюнар ге-ограф1чних культур. Культури створено на св1жому зруб1 2008 р. у 5 видш VII кварталу Прського науково-дослщного люництва в урочищ1 "Хрипель вець" на площ1 1,75 га. Висота н.р.м. 925 м, схил ПдЗх, стр1мюстю 250, тип ль су - волога буково-ялицева сусмеречина, склад насадження до рубання 10 см. Географ1чш культури створювалися трьохр1чними шянцями в тдготовлеш площадки розм1ром 50х50 см, глибина посадки - 10-15 см. Схема розмщення 3x1,5 м, кшьюсть садивних мюць - 2265 шт./га, на всш дшянщ - 3897 шт. Ва-р1анти з достатньою юльюстю шянщв створювалися у трьох повторностях
36
Збiрник науково-технiчних праць
(на дшянках iз рiзним мiкрорельeфом). За контроль було взято иянщ з насш-ня мiсцевого походження з власного розсадника. Для розмежування варiантiв висаджували сiянцi ялицi бшо!.
Дослiдження показали, що на процеси приживлювання i подальшу збереженiсть висаджених рослин значною мiрою впливае експозицiя схилу. Окремi повторностi варiантiв дослiдiв, що були розмщеш на добре освиле-нш пiвденно-захiднiй частинi схилу, характеризувалися низькою приживлю-ванiстю (близько 30 %). Водночас цей показник на твденно-схщнш частинi, особливо бiля стiни люу, досягав 80-95 % (табл.).
Табл. Бюметричт показники 2рчних географiчних культур ялини европейськоЧ
на дослгдному стацiонарi у Прськом у науково-дослдному в^дЬенш (с. Зелена)
№ пар-ти на-сiння Походження насшня Р1к Середня висота, см, М±ш, Середнш д1аметр, см, М±ш Поточний прирют, см, М±ш Прижив- люва-шсть,%
1 (1048) Босшя [ Герцеговина, "Коу1 Тгаушк" 2009 16,4±м 0,3±0,03 4 0±0,08 95
2010 20,7±1,82 0,5±и,и5 4 1±0,62 90
2 (1049) Босшя [ Герцеговина, "О1оуо" 2009 11,0±и,72 0 2±0,02 3,3±и,и4 95
2010 18,9«,- 0 4±0,05 6,7±',46 90
3 (1050) Босшя [ Герцеговина, "Бшгох В^08И0" 2009 13,1±и,95 0,3±ид)2 3,6±0,02 90
2010 14,9±',4' 0,3±и,и4 1,5±0,25 90
4 (1051) Росшська Федеращя, Карел1я, Сегезький ЛГ 2009 5,3±и,о1 0 2±у,у2 1,6±и,у2 90
2010 12,5±2,40 0,3±и,и9 5,8±0,85 50
5(1052 Росшська Федерация, Ка-релш, Ппкяранський ЛГ 2009 9 2±°,73 0 2±и,02 2 7±0,01 90
2010 11,8±3Д8 0 4±и,и4 з,1±и,52 50
9 (1056) Словен1я, Тупг-Бокопка 2009 14,6±0,95 0,3±и,и2 2 7±и,и2 92
2010 18,6±1,00 0 4±0,03 з,0±и,55 80
10 (1057) Украша, Сумська обл. ДП "Свеське ЛГ" 2009 0 2±и,01 2 4±0,01 90
2010 13,9±и,83 0,3±и,и3 з,o±),°1 80
11 (1058) Украша, Волинська обл., ДП "Маневицьке ЛГ" 2009 22,6±',91 0,4±0,03 3 2±0,02 85
2010 26,2 ±3,01 0 5±","6 3 4±0,80 70
12 (1059) Украша, Волинська обл., ДП "Ратнянське ЛГ" 2009 13,0±2,09 0 2±и,04 2 0±0,04 80
2010 15,5±'^0 0,3±идм 3,0±0,05 50
13 (1060) Украша, Волинська обл., ДП "Городоцьке ЛГ" 2009 16,2±1,11 0,3±у,у2 2,6±0,02 80
2010 29 2±2,° 0 4±0,02 7,1±1,42 70
14 (1062) Украша, Ршненська обл. ДП "Соснiвське ЛГ" 2009 26,5±1,20 0 4±0,05 2,5±0,05 20
2010 29,0«,- 0,6±0,05 2,5±0,04 15
15 (1063) Украша, Ршненська обл., ДП "Острозьке ЛГ" 2009 16,3±1,°7 0,3±и,и3 2 9±0,02 85
2010 18,0±1,33 0,3±и,и2 з,з±0,02 50
16 (1064) Украша, Чернвецька обл., ДП "Берегометське ЛГ" 2009 11,7±1,09 0 2±0,03 2,5±0,02 90
2010 19 2",°° 0 4±0,05 5,0±0,37 50
17 (1065) Украша, Чернвецька обл., ДП "Берегометське ЛГ" 2009 14,2±0,9 0 2±и,02 3,5±0,24 90
2010 17,0±1,36 0,3±и,и2 3,0±0,89 50
18 (1068) Украша, 1вано-Фран-кшська обл., ДП "Со-лотвинське ЛГ" 2009 10,0±0,78 0,2±0,02 2,5±0,02 90
2010 18,5±2,42 0,4±0,06 5,2±1,52 50
контроль I Украша, 1вано-Фран-ювська обл., ДП "Над-в1рнянське ЛГ" 2009 12,2±1,0 0,2 ±0,01 4,1±0,30 90
2010 26,1±3,20 0,6±0,05 13,5±2,53 80
Середнiй прирют за висотою пiд час перших noMipiB (ociHb 2009 р.) географiчних культур становить 3,2 см, найбшьшим приростом вщзначають-ся культури i3 саджанцiв мiсцевого походження (контроль) та "Босшя i Герцеговина "Novi Travnik" (1 варiант) - 4 см. Найменший прирiст у культур 4 варiанта "Росiйська Федерацiя, Карелiя, Сегезький ЛГ" - 1,6 см.
За висотою переважають культури 14 варiанта (Укра1на, Рiвненська обл., ДП "Сосшвське ЛГ") - 26,5 см та 11 варiанта "Укра1на, Волинська обл., ДП "Маневицьке ЛГ" - 22,6 см, найменша висота иянщв того ж 4 варiанта ("Росшська Федерацiя, Карелiя, Сегезький ЛГ"). Висота контрольних (12 см) е нижчою за середню, що становить 15,7 см. Як i за висотою, так i за дiамет-ром переважають культури 11 та 14 варiантiв.
Восени 2010 р. проведет повторш бiометричнi помiри. У цьому ви-падку варто зазначити, що таю варiанти, як 4 i 5 (Росiйська Федерацiя, Каре-лiя, "Сегезький ЛГ" i Росшська Федеращя, Карелiя, "Пiткяранський ЛГ") не пристосувалися до умов мiсцезростання i 1х збереженiсть становить всього 50 %, порiвняно з минулорiчним облжом. Це пояснюеться, на наш погляд, мiсцями розташування материнського насадження, у якому було зiбрано на-сшня. Значний вiдпад рослин тривав на дшянках 14, 15, 16.
Найбшьшим приростом вщзначилися мiсцевi контрольнi саджанщ -13,5 см, якi зростають на третiй контрольнiй дiлянцi бшя стiни лiсу, на соняч-ному схилi твденно-захщно1 експозицп. Проте збережешсть тут невелика -30 %. Середня висота географiчних культур другого року росту становить 20,1 см. Найвищими е культури 13 варiанта та контрольш, вiдповiдно 29,2 та 26,1 см, найнижчими 4 та 5 варiантiв. Така ж картина спостер^аеться i з дь аметром: за середнього дiаметра 0,4 см, нижче середнього (0,3 см) - у 4, 5, 10, 17 варiантiв.
Висновки. Оскшьки географiчнi культури перебувають ще на стадп приживлювання, то достовiрно судити про особливост росту i розвитку рослин того чи шшого походження неможливо. Проте тенденцiя вже просте-жуеться i першi результати дослiджень дають пiдстави для таких попереднiх висновюв. Найвищi бiометричнi показники мають варiанти, походження на-сiння яких найменш географiчно вiддалене вiд пункту проведення досль джень i його можна вважати мюцевою популяцiею. Перспективним для виро-щування в умовах Скибових Горган е ктматипи Волинi, Рiвненщини та Бос-ни i Герцеговини.
Л1тература
1. Программа и методика работ, утверждена решением Проблемного совета по лесной генетике, селекции и семеноводству 5 апреля 1972 г. (Изучение имеющихся и создание новых географических культур). - Пушкино, 1972. - 52 с.
2. Жмурко 1.В. Бюеколопчш особливосп екотишв сосни звичайно! в географ1чних культурах Захщного Полюся Укра1ни : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук. - Льв1в, 2009. - 22 с.
3. Пальцев А.М. Роль географических культур в лесокультурном деле / А.М. Пальцев, М.Д. Мерзленко. - М., 1990. - 53 с.
38
Збiрник науково-техшчних праць
Гудима В.М. Стационарные исследования географических культур ели европейской в горных массивах Горганского Высокогорья
Установлена зависимость биометрических показателей географических культур ели европейской в условиях Скибовых Горган от географического происхождения семенного материала.
Ключевые слова: ель европейская, географическое происхождение, географические культуры, состояние.
Gudyma V.M. Stationary research geographical situation of european culture spruce in the mountain ranges Gorgan's Haylands
The dependence of biometric indicators of geographical cultures of European spruce in a Gorgan Skybovyh the geographical origin of seeds.
Keywords: European spruce, geographical origin, geographical culture, condition.
УДК 630*651.75 Наук. спшроб. Н.О. Самойлова; мол. наук. ствроб.
Ю.А. Слкавенко - ДП Втницька ЛНДС УКРНД1ЛГА
ВПЛИВ СТУПЕНЯ ЗР1ДЖУВАННЯ ДЕРЕВОСТАНУ НА ТАКСАЦ1ЙН1 ПОКАЗНИКИ НАСАДЖЕННЯ
Наведено результати дослщження впливу ступеня зрщжування деревостану на таксацшш показники, яга отримаш на постшнш пробнш площi за доглядовими ру-баннями люу. Виявлено залежшсть у проведенш штенсивност доглядових рубань вщ галькосп дерев головно! породи в люовому насадженш.
Ключовг слова: пробна площа, стушнь зрщжування, таксацшш показники.
Вступ. Пщ штенсивнютю доглядових рубань потр1бно розум1ти стушнь зрщжування деревостану з урахуванням !х повторюваносп. Повторюва-шсть доглядових рубань визначаеться в1др1зком часу, шсля закшчення якого в насадженш необхвдно провести повторний догляд.
Методи дослщжень. Правильне визначення штенсивносп доглядових рубань мае важливе як л1с1вниче, так 1 техшко-економ1чне значення. Воно значною м1рою зумовлюе подальший рют 1 розвиток насадження, його структуру, стшюсть 1 продуктивнють. 1нтенсившсть зрщжування деревостану можна визначити за кшьюстю вирубано! деревини у вщсотках запасу до догляду чи у вщсотках площ1 поперечних перер1з1в; за числом стовбур1в, вира-женим кшьюстю вирубаних чи залишених дерев на 1 га, за середньою вщ-станню м1ж деревами шсля догляду; за зниженням з1мкненосп або повноти деревостану в десятих долях одинищ; за вщсотком поточного приросту за масою [1-6].
Результати дослщжень. Дослщи з вивчення ступеня зрщжування деревостану, ми проводили на постшнш пробнш площ1 за доглядовими рубан-нями люу кв. 40 Турб1вського люництва Вшницько! область Рельеф мюце-восп - р1вний. Грунт - свггло-ирий середньосуглинковий. Тип умов мюцез-ростання - Тип люу - св1жа грабова д1брова. Пробна площа е частковою дубовою культурою, створеною на нерозкорчованш св1жш люошщ зими 1947 р. по шдновленому мотиками Грунть Схема посадки 0,5x4,0 м.
