CC BY
27
У табл. 2 наведено дат фгтопатолопчного обстеження на сучасному етат дослiду.
Табл. 2. Саштарний стан дерев сосни наППП№16 за обликом 2001 року
СекцИ Розподш дерев за категор1ями стану, % !ндекс стану
I II III IV V VI Всього
А 51 28 14 4 1 2 100 1,82
Б 49 27 15 5 2 2 100 1,94
В 45 28 17 9 - 1 100 1,94
Г 42 28 19 8 2 1 100 1,97
Д 30 36 21 11 1 1 100 2,20
Отже шсля прорщжування та саштарних рубань останшх роюв на рiз-них варiантах дослщу санiтарний стан дослiджуваних культур сосни ютотно не вiдрiзняеться [3]. За шдексом санiтарного стану спостер^аеться ослаблен-ня деревостану (досить значне - у варiантi Д), не дивлячись на вибiрку сухос-тiйних i вiдмираючих дерев.
Виходячи з результатiв дослiдження на ППП №16, можна зробити висновок, що надмiрне початкове зрщжування молоднякiв сосни в умовах свiжого субору на староорних землях у майбутньому негативно впливае на продуктившсть деревостану, хоча серед варiантiв з рiзними способами рубань перевагу необхщно вiддати варiанту з вирубуванням кожного 4-го ряду, щодо саштарного стану культур у цих умовах, то на вЫх секщях вiн е задо-вiльним i приблизно однаковим (1с в межах 1,82-2,2), а на секци контролю вш навiть дещо кращий.
Лггература
1. Изучить микробиологические особенности корневой губки сосны и разработать мероприятия по борьбе с ней// Научные отчеты Полесской АЛОС по теме 4/ Исполнители: Г.Д. Белый, А.Г. Черных. - Житомир. - 1971. - 90 с.; 1972. - 59 с. (рукописи).
2. Усовершенствовать систему мероприятий по защите сосны от корневой губки в зоне интенсивного ведения лесного хозяйства// Научные отчеты Полесской АЛОС по теме 39/ Исполнитель А.Г. Черных. - Житомир. - 1986. - 65 с.; 1987. - 80 с. (рукописи).
3. Вдосконалити систему рубок, пов'язаних з веденням люового господарства в р1в-нинних люах Украши// Науковий зв1т Полюького фшалу по тем1 1/ Виконавщ: В.О. Бузун, Ф.М. Турчак, М.П. Головецький. - Житомир. - 2001. - 84 с.
4. Синадский Ю.В. Сосна: ее вредители и болезни. - М.: Изд-во "Наука" - 1983. - 326 с.
УДК 630*232 Астр. З.М. Юрмв1 - УкрДЛТУ
ПОШИРЕННЯ БАРХАТА АМУРСЬКОГО У Л1СОВИХ НАСАДЖЕННЯХ УКРА1НИ
Розглянуто питання поширення бархата амурського (РЬеНоёепёгоп ашигеиБе Яирг.) в межах природного ареалу, в Укрш'ш та в трьох областях захщного регюну держави.
1 Наук. кер1вник: доц. Ю.М. Дебринюк, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
Doctorate Z.M. Yurkiv - USUFWT Distribution of a velvet Amur in forest Stands of Ukraine
The problems of distribution of a velvet Amur are considered within the limits of natural areas, in Ukraine and in three areas of western region of country.
Батьювщиною бархата амурського е Далекий Схщ, де вш зростае по берегах pi4^ Амур, на ocTpoBi Сахалш, в Маньчжури, швдш Хабаровського краю, Приморському кра!, Амурськш i Сахалiнcькiй областях, твшчно-схщ-нiй чаcтинi Китаю, у Коре! i на островах Япони. У межах свого природного ареалу бархат амурський трапляеться на висот до 500 м н.р.м., i у кращих умовах мicцезpocтання його дерева у вщ 250-300 poкiв досягають висоти 32 м, а дiаметpа - 100 см [1, 4, 5, 7].
Бархат амурський е типовим представником природних змшаних кед-рово-широколистяних лiciв Далекого Сходу. На пiвнoчi поширюеться майже до м. Софшська (на шиpoтi озера Еврон), на захщ - до р. Зея, на схщ -до уз-бережжя Татарсько! протоки i твденно-захщно! частини о. Сахалiн та на шв-день - до швденно-схщно! частини Китаю [1].
У межах природного ареалу бархат амурський, головним чином, росте у долинах на сутщаних багатих на оргатчт речовини грунтах, як дoмiшка у в'язово-ясеневих, кедрово-широколистяних лicах. За даними К.Б. Лосицького [5], майже чист насадження бархата амурського на плошд понад 100 га вияв-леш в баcейнi piчки Тунгуски i в iнших районах Далекого Сходу.
В европейськш чаcтинi колишнього Союзу насшня бархата амурського вперше було виciяне у 1856 рощ у Петербурзькому боташчному саду, а у 1861 рощ бархат амурський потрапив у Тростянецький парк, що на Чернтв-щиш. Шзшше його почали висаджувати у парках Москви, Пскова, ТбшЫ, Алма-Ати, у Сумськш, Житoмиpcькiй, Пoлтавcькiй, Кшвськш та шших областях. У лicoвi культури Укра!ни бархат амурський почали вводити з 1928 року, на Швшчному Кавказi - з 1932 року, у Бшоруси - з 1937 року, на Далекому Схoдi - з 1948 року, у Молдави - з 1949 року, дещо шзшше - на Алта! та Узбекистан [1]. Так, Р.Г. Гульмамедов [2] рекомендував вирощува-ти бархат амурський у районах, де розведення пробкового дуба за грунтово-кшматичними умовами е неможливим.
Оcoбливocтi бархата амурського реагувати на умови проростання piз-ною iнтенcивнicтю вiдкладення пробкового шару та змшами технiчних якос-тей пробки, потребуе, щоб пpoмиcлoвi культури бархата закладались в умовах, як найбiльш вiдпoвiдають його бioлoгiчним особливостям. Тшьки тoдi культури його зможуть дати найбшьший господарський ефект. Враховуючи це, Ль сокультурна кoмiciя Техшчно! ради Мiнicтеpcтва лicoвoгo господарства колишнього СРСР, 23 серпня 1949 року прийняла piшення про наступш райони розведення бархата амурського в Укра!ш у промислових щлях, а саме - у Ки-!вськш, Житoмиpcькiй, Вiнницькiй, Вoлинcькiй, Рiвненcькiй, Теpнoпiльcькiй, Львiвcькiй, Iванo-Фpанкiвcькiй, Чеpнiвецькiй, Сумськш, швшчнш пoлoвинi Полтавсько! i Черншвсько! областей [7].
За даними Б.Й. Логгшова [4], пеpшi культури бархата амурського в Укра!ш були закладеш у 1928 poцi. У 70-i роки минулого cтoлiття площа !х
перевищувала 10 тис. га. За даними М.Г. Пинчука [6], з 1917 року по 1950 рж в УкраАт було посаджено Ыянщв i виЫяно насiння бархата амурського у два рази бшьше, нiж на його батьювщиш. 1.1. Старченко [9] повщомляв, що з 1937 року по 1941 рж в УкраАт було створено бшьше 1000 га культур за участю бархата амурського. Л.Ф. Правдш [8] вщзначав, що до 1956 року в УкраАт було облжовано 2180 га лiсових культур бархата амурського.
За даними В.В. Гурського [3], до 1917 року в лiсовi культури бархат амурський в УкраАт не вводився, спостер^алися тшьки окремi випадки включення його у склад степових посадок у Велико-Анадольському (Донець-ка обл.), Камшно-Степовому (Воронезька обл.) дослщних лiсництвах. Аналь зуючи експериментальнi данi, В.В. Гурський дшшов висновку, що для закладки промислових культур бархата амурського в Укршт найбшьш сприят-ливими районами е Полiсся та Лiсостепова зона, якi за сво!ми кшматичними умовами наближаються до районiв природного ареалу бархата амурського. В.В. Гурський також вщзначав, що передпр'я Карпат i рiвнинна територiя за-хщних областей Укра!ни повиннi бути також сприятливими для розведення бархата амурського.
Н.М. Ягниченко [11] вщзначав, що в УкраАт вегетацшний перiод бархата амурського дещо збiльшився, що позитивно вплинуло на його рют. Не-гативним аспектом е те, що з причини раннього початку вегетаци його вер-хiвковi пагони пошкоджуються пiзнiми весняними приморозками.
У нитшнш час бархат амурський зростае в рiзних районах полюько! та люостепово! зони Укра!ни. Найбiльшi плошд, зайнятi даною породою, е у Фас^вському, Вiнницькому, Бердичiвському, Тростянецькому та шших дер-жлiсгоспах. Досвiд практичного впровадження породи показав, що у вЫх зонах Украши, на бщних (В2) i сухих (С1, Б1) грунтах бархат росте погано i на-вiть гине, а найвищою продуктивнiстю i стiйкiстю вщзначаеться в типах С2-С3 i Б2-03. Так, за даними Б.Й. Логгшова [4], культури бархата амурського добре зростають на родючих свiжих i вологих грунтах Лiсостепу i особливо -на дренованих алювiях рiчкових долин i широких тальвегових балках - за вщсутност застою холодного повггря.
Ми провели аналiз видового складу лiсiв трьох областей захщного ре-гiону Укра!ни з метою встановлення площ лiсових насаджень, де зростае бархат амурський з розподшом за десятирiчними класами вжу (табл. 1). Як видно iз наведених даних, на територп держлiсфонду трьох областей найстаршi насадження за участю бархата досягають вжу 61-70 рокiв, тобто !х створюва-ли у 30-40-их роках минулого столггтя. На 10-20 рокiв шзшше площа культур за участю бархата помггно збiльшилась, але особливо значш обсяги штучних насаджень бархата впроваджувались у пiслявоенний перiод. Ми встановили, що найбшьшу кiлькiсть штучних насаджень за участю ще! породи створюва-ли у 60-х роках минулого сташття. У 70-х роках таких культур створено, при-наймнi, у 3-4 рази менше. Молодих культур бархата створено небагато, а особливо мало !х створено за останш 10 рокiв.
Причин втрати штересу до створення культур бархата може бути де-кiлька. Це i замiна пробки синтетичними матерiалами, i вiдсутнiсть люокуль-
турного досвщу з вирощування лiсових культур ще! породи, i вiдсутнiсть ринку деревини бархата. Але основною причиною е вщсутшсть узагальнених даних з досвщу створення, вирощування та бюлопчно! стiйкостi лiсових культур за участю бархата. Саме ця обставина i е основною перешкодою на шляху широкого запровадження породи в штучш насадження.
Табл. 1. Плош^ наявних л^ових культур бархата амурського у захiдних
областях Украти за в'жовими перюдами станом на 01.01.2004р., (га)
Область В1ков1 перюди, роки Разом
до 10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60 61-70
Тернопшьська - 22,5 1,1 62,7 207,6 6,0 - 299,9
Льв1вська - - - 36,9 55,9 1,8 4,0 98,6
1вано-Франк1вська 0,4 12,4 3,0 13,2 136,2 9,0 6,2 180,4
Всього 0,4 34,9 4,1 112,8 399,7 16,8 10,2 578,9
Як видно iз табл. 1, найбшьша площа люових культур за участю бархата облжована на територи Тернопшьсько!, а найменша - на територи Львiвськоl областей. Меншу площу насаджень за участю ще! породи в ос-танньому випадку можна пояснити кращими умовами росту породи на тери-торп Тернопiльщини. Ймовiрно також, що в останньому випадку за породою проводили бшьш ретельш лiсiвничi догляди.
Загалом, на територи дослiджуваних областей площа люових культур за участю бархата е дуже незначною. Однак, вивчення люокультурного досвь ду створення i вирощування наявних насаджень може дати цiкавi результати та узагальнення для використання у виробничих цшях.
Щкавим аспектом е дослiдження частки участ бархата у складi насадження (табл. 2). Як видно iз результатв аналiзу, площа насаджень, де участь бархата становить 40-100 %, е дуже незначною (у середньому 1-5 %). Значно бшьшу площу займають культури, де участь породи становить 10-30 %. Найбшьшу площу займають насадження, де участь бархата становить до 10 %, що становить 62 % вщ загально! плошд насаджень за участю бархата у дослщжуваних областях. Основна причина тако! низько! участ породи у складi насаджень полягае у помилках при створенш та вирощуванш люових культур за участю ще! породи. Не враховуеться, передуЫм, взаемодiя бархата з шшими породами, вiдсутнi рекомендаци iз запровадження рацiональних схем i способiв змiшування, недостатнiй досвiд у проведеннi доглядових рубок у таких насадженнях.
Табл. 2. Наявшсть площ л^ових культур бархата амурського у захiдних
областях Украти залежно вiд частки участiу складi насадження _станом на 01.01.2004 р., га_
Область Частка участ1 бархата у склад1 насадження, % Разом
до 10 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100
Тернотльська 160,1 76,5 35,3 13,2 5,0 2,7 4,0 0,6 1,8 - 0,7 299,9
Льв1вська 72,6 22,0 1,4 - 0,5 0,7 0,2 - 0,3 - 0,9 98,6
1вано- Франшвська 128,0 9,6 23,7 18,0 - - 0,4 - - 0,7 - 180,4
Всього 360,7 108,1 60,4 31,2 5,5 3,4 4,6 0,6 2,1 0,7 1,6 578,9
Табл. 3. Розподт площ та запаЫв лкових культур бархата амурського як переважаючог породи в насадженш
за групами в1ку станом на 01.01.2004р.
Обласп Усього вкри- ТИХ Л1СОВОЮ рослиншстю земель, га в т.ч. за групами в1ку Загальний запас деревостану, тис. м^ Щор1чна середня зшна запасу, тис. м3 Середшй II в1к, рошв||
молодняки серед- НЫЭВ1- ков1 пристигайте стиг-л1 разом молодняки серед- НЬОВ1- ков1 пристигайте стиг-л1
1-кл. П-кл 1-кл. П-кл.
Вшницька 33 2 - 8 19 4 3,81 0,22 - 1,10 1,95 0,54 0,08 45
Шровоградська 5 - - 1 3 1 0,77 - - 0,19 0,47 0,17 0,01 58
Дншропетровська - - - - - - - - - - - - -
Житомирська 19 - - 7 - 12 4,40 - - 1,34 - 3,06 0,08 57
Кш'вська 153 - - 36 53 64 32,14 - - 5,73 10,94 15,47 0,60 53
Миколеивська - - - - - - - - - - - - - -
Пвненська 1 - - - 1 - 0,14 - - - 0,14 - - 45
Харювська 9 - - - 9 - 0,75 - - - 0,75 - 0,02 47
Черкаська 3 - - 2 - 1 0,24 - - 0,18 - 0,06 - 50
Волинська 2 - - 1 - 1 0,41 - - 0,23 - 0,18 0,01 49
Донецька 9 - - 7 2 - 1,01 - - 0,68 0,36 0,02 39
Закарпатська 1 - - - - 1 0,11 - - - - 0,11 - 64
Одеська 1 - 5 1 - - 0,07 - 0,05 0,07 - - - 44
Сумська б - - - 1 - 0,13 - - - 0,08 - - 24
Херсонська 31 - - б 22 3 4,71 - - 0,61 3,56 0,54 0,10 45
Чершпвська - - - - - - - - - - - - - -
Луганська 5 - - - - 5 1,26 - - - - 1,26 0,02 51
Запор1зька - - - - - - - - - - - - - -
1вано-Франювська 1 - - 1 - - 0,09 - - 0,09 - - - 48
Льв1вська 1 - - 1 - - 0,02 - - 0,02 - - - 39
Полтавська 2 - - 2 - - 0,34 - - 0,34 - - - 46
Тернопшьська б - - 4 1 1 0,60 - - 0,33 0,09 0,18 0,01 48
Хмельницька 17 - - 13 4 - 2,78 - - 2,26 0,52 - 0,07 41
Чершвецька 12 - - 2 б 4 2,05 - - 0,37 0,89 0,79 0,04 55
АРКрим 4 - - 2 1 1 0,85 - - 0,33 0,28 0,21 0,02 50
Всього 321 2 5 94 122 98 56,68 0,22 0,05 13,87 20,03 22,57 -
Ми також узагальнили лiсовпоряднi матерiали Ï3 розподiлу площ та запаЫв люових культур бархата за групами вшу по Bcix областях Украши (табл. 3). Тут наведено дат, де бархат е переважаючою породою в насаджен-т. Так, найбiльша площа люових культур бархата, де вш е переважаючою породою, зафiксована у Кшвськш областi. У три рази меншi площi знахо-дяться у Вшницькш та Херсонськiй областях. В шших областях Украши пло-шд лiсових культур з перевагою бархата е незначними.
Щкаво, що переважаючими насадженнями за вiковими групами е пристигаюч^ дещо менше - стиглих та середньовжових лiсових культур. Практично вщсутш молодняки з перевагою бархата у складi деревостанiв. Щодо загального запасу деревостанiв iз перевагою бархата, то необхщно вщ-значити вщносно невисокий запас стовбурно! деревини породи на 1 га. Так, щ показники для середньовжових, пристигаючих i стиглих насаджень ста-новлять вщповщно 148, 164 та 230 м /га. У середньому по Укршт 1 га люо-вих культур бархата накопичуе запас стовбурно! деревини об'емом 177 м3/га.
Щорiчна середня змiна запасу деревини бархата залежить вiд плошi лiсових культур породи та переважаючо! вiковоï групи. Тому найбшьш висо-кий цей показник у Кшвськш, Херсонськш, Вшницькш та Житомирськш областях. Характеризуючи середнш вiк насаджень з перевагою бархата, можна зробити висновок, що вш е в основному подiбним для вЫх областей i становить у середньому - 45-55 роюв. Це ще одне шдтвердження того, що в остан-ш 10-20 рокiв культури бархата створюють на незначних площах.
1з зазначеного вище можна зробити таю висновки та узагальнення.
Найбшьш широке впровадження бархата в лiсовi культури Украши, в тому числi та у захщних областях, припадае на 60-т роки минулого столiття. Частина цих насаджень збереглась i дотепер час. Незважаючи на вщносно значш площд лiсових культур цiеï породи, в лiтературi слабо висвiтлено i майже не узагальнено лiсокультурний досвiд зi створення i вирощування культур за участю цiеï породи. Це i стало причиною втрати виробничниками штересу до цiеï породи.
Важливим завданням е вивчення i узагальнення аспектв росту та про-дуктивностi юнуючих культур бархата залежно вiд рiзних технологiчних схем створення i вирощування штучних насаджень. Результати такого аналь зу дадуть змогу рекомендувати до впровадження найбшьш ращональш типи люових культур за участю бархата амурського, уникнути помилок при ство-ренш штучних насаджень цiеï породи.
Лгтература
1. Горд1енко Н.М., Бондар А.О., Горд1енко М.1. 1нтродуценти в д1бровах Полюся та Люостепу Украши. - К.: Урожай, 2001. - 448 с.
2. Гульмамедов Р.Г. Бархат амурский в Азербайджане// Лесн. хоз-во. - 1963, № 12. -
С. 46-47.
3. Гурский В.В. Амурский бархат и его выращивание в лесах Украинской ССР. - М.: Гослесбумиздат, 1950. - 44 с.
4. Логгинов Б.И., Гордиенко М.И. Опыт выращивания культур бархата амурского. -М.: Лесн. пром-сть, 1976. - 152 с.
5. Лосицкий К.Б., Цымек А.А. Твердолиственные леса СССР. - М.: Гослесбумиз-дат, 1972. - 238 с.
6. Пинчук М.Г. Расширять насаждения бархата амурского и проб-кового дуба// Лесн. хоз-во. - 1956, № 7. - С. 37-39.
7. Покровский Г. Д. Наставление по выращиванию бархата амурского в культурах. -М.-Л.: Гослесбумиздат, 1950. - 27 с.
8. Правдин Л.Ф. Проблемы повышения продуктивности лесов. - М.-Л.: Гослесбумиздат, 1960, т.3. - С. 152-160.
9. Старченко И.И. Культуры бархата амурского в степных условиях// Лесн. хоз-во. -1956, № 3. - С. 42-44.
10. Юркив З.М. К вопросу об интродукции бархата амурского в лесные насаждения Западной Лесостепи Украины// Сб. науч. тр.: Селекция, генетические ресурсы и сохранение генофонда лесных древесных растений (Вавиловские чтения). - Гомель, 2003, вып. 59. -С. 310-314.
11. Ягниченко Н.М. Разведение бархата амурского в Украинской ССР// Науч. тр. Киев. лесохоз. ин-та, 1953, вып. 2. - С. 68-102.
