CC BY
21
Висновок. Таким чином, на пiдставi проведених морфолопчних дос-лiджень встановлено бюметричш параметри плодiв i насiння L. Anagyroides, який зростае у кшматичних умовах Правобережного Лiсостепу Украши. Виз-наченi морфологiчнi властивостi та бюметричш параметри е характерними для цього виду i е його генетичною особливiстю в районi дослiджень. Отри-манi результати дослiджень можуть бути використаш при насiнневому роз-множенш виду.
Лiтература
1. Артюшенко З.Т. Атлас по описательной морфологии высших растений: Семя. - Л.: Наука, 1990. - С. 27-28.
2. Васильченко И.Т. Всходы деревьев и кустарников. - М.-Л.: Изд-во Акад. наук, 1960. - 186 с.
3. Гроздова Н.Б. и др. Деревья, кустарники и лианы: Справочное пособие. - М.: Лесн. пром-сть, 1986. - 349 с.
4. Соколов С.Л. Деревья и кустарники СССР. - М.-Л.: Изд.-во АН СССР. - 1958, т. IV. -С. 106-108.
5. Дудик Н.М. Визначник iнтродукованих бобоцв^них Украши за плодами та насшням. -К.: Наук. думка, 1973. - С. 64- 65.
6. Каден Н.Н., Смирнова С.А. К методике составления карпологических описаний// Составление определителей растений по плодам и семенам. - К.: Наук. думка, 1974. - 63 с.
7. Кормилицын А.М. Деревья и кустарники для озеленения на юге СССР. Их биология и экология// Труды. - Ялта, 1972, т. 5, вып. II. - 12 с.
8. Нечитайло В.А., Кучерява Л.Ф. Боташка. Вищi рослини. - К.: Фтосоцюцентр, 2001. - 284 с.
9. Новиков А.Л. Определитель деревьев и кустарников в безлистном состоянии. -Минск: Высш. шк., 1965. - С. 265-266.
10. Рубцов Л.И. Деревья и кустарники. Покрытосеменные: Справочник. - К.: Наук. думка, 1974. - 312 с.
11. Тахтаджян А.Л. Основы эволюционной морфологии покрытосеменных. - М.-Л.: Наука, 1964. - 236 с.
12. Феофраст. Исследования о растениях. - М.: Изд-во АН СССР, 1951. - 591 с.
13. Caesalpini A. De plantis. - Florentiae: Apud Georgium Marescottum, 1583. - 143 p.
14. Dumortier B.C. Essai carpographsque presentant une nouvelle classification des fruits. -Bruxelles: Hayez, 1835. - 169 p.
15. Esau K. Anatomy of seed plants. - New York: Wisley, 1960. - 451 p.
16. Gaertner J. De fructibus et seminibus plantarum. - Stutgardiae: Akad. Carolinae,1788. - 73 p.
17. Krussmann G. 1984. Manual of cultivated broad-leaved trees and shrubs. Volume 2, E-Pro. Beaverton, OR: Timber Press. - 445 p.
18. Leyland A. 1981. Laburnum (Cytisus laburnum) poisoning in two dogs. Veterinary Record 109(13): 287 р.
19. Rudolf P.O. 1974. Laburnum anagyroides, laburnum.In: Schopmtyer CS, tech. coord. Seeds of woody plants in the United States. Agric. Handbk. 450. Washington, DC: USDA Forest Service. - Р. 476-477.
20. Troll W. Die morphologische Natur der Karpelle. - Chronica Bot., 1939. - 5, № 1. - Р. 38-41.
21. Wasson E. 2001. Trees and shrubs: illustrated A-Z of over 8500 plants. Willoughby, NSW, Australia: Global Book Publishing. - 928 p._
УДК 630*12: 630*181 Проф. М.М. Гузь, д-р с.-г. наук; асист. С.В. Жмурко,
канд. с.-г. наук; acnip. 1.В. Жмурко; доц. Ю.Й. Каганяк, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. nbsîs
СТАТИСТИЧНА ОЦ1НКА Л1С1ВНИЧО-ТАКСАЦ1ЙНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ГЕОГРАФ1ЧНИХ КУЛЬТУР СОСНИ 3BM4AÏÏHOÏ У ДП "ШАЦЬКЕ УДЛГ"
Застосовуючи методи перелшово'1 й шструментально'1 таксацп та результати ста-тистичного аналiзу, визначено основш таксацшш показники (середш висоту i дiа-
метр, абсолютну повноту, запас, густоту) дерев та насаджень для 63 екотитв 40-pi4-них географiчних культур сосни звичайно'1' на територп Ростанського лiсництва ДП "Шацьке УДЛГ". Видiлено 6 груп екотипiв з позитивним ефектом росту. Встановле-но, що окремi деревостани, вирощеш з насiння, яке походить з регюшв Захiдного Си-бiру, характеризуються кращим ростом та розвитком, шж мiсцевi лiсовi культури.
Ключов1 слова: сосна звичайна, географiчнi культури, екотип, деревостан, рют, структура, продуктившсть.
Prof. M.M. Guz'; assist. S.V. Zhmurko;post-graduateI.V. Zhmurko;
assist. prof. Yu.Yo. Kaganyak - NUFWT of Ukraine, L'viv
Statistical estimation of forestry and taxation features on geographical plantations of common pine at "Shatsk Training Forestry" state enterprise
Using method of listed and instrumentation taxation and the results of statistical analysis it is determined the main taxation indices (average height and diameter, absolute crop density, growing stock, planting density on 63 ecotypes of geographical plantations of common pine 40 years of age in Rostans'ke forestry at "Shatsk Training Forestry" state enterprise. It is pointed out 6 groups of ecotypes with positive growth effect. It is ascertained that some forest stands grown from seeds of Western Siberia origin are characterised by better growth and development than local ones.
Keywords: Scotch pine, geographical plantations, ecotypes, forest stands, growth, structure, forest productivity.
Вступ
Сьогодш у люах Украши зосереджеш значш за площею дшянки геогра-ф1чних культур сосни звичайно^ створених з метою уточнения меж загот1вл1 люонасшного матер1алу, придатного для використання у мюцевих умовах. Так, у рамках "Всесоюзноi програми створення штки географ1чних культур ос-новних л1сотв1рних порщ" впродовж швстол1ття дослщш д1лянки оргашзовано у Тростянецькому люгосш Сумсько1' област (1928-30 рр.), у Глух1вському лю-госш Харювсько!" област (1963 р.), Велико-Анадольському люгосш Донецько1' област (1965 р.), Шацькому УДЛГ та Ковельському люгосш Волинськоi об-ласт (1966-67 рр.), Страдч1вському НВЛК Львiвськоi област (1975 р.) тощо.
Мета роботи - оцшка ростових параметрiв та будови штучних сосно-вих насаджень, створених з насшня рiзного географiчного походження, по-шук перспективних екотитв сосни звичайноi для вирощування у регют За-хiдного Полiсся Украши.
Методика дослщження та характеристика об'екту
Дослiдження проводили на стацiонарi географiчних культур сосни зви-чайно1' Ростанського люництва ДП "Шацьке УДЛГ", де закладено експеримен-ти з апробаци 63 провешенцш ще1* породи в умовах Захщного Полiсся Украши. Представленi на об'екп географiчнi варiанти охоплюють майже весь ареал поширення сосни звичайно!" на територii колишнього Радянського Союзу.
Загальна площа стацюнару 13,8 га. Вiн складаеться з двох частин: площею 9,8 га та 4,0 га вщповщно. Категорiя люокультурно!" площi на момент створення - здавна ораш земль Тип лiсорослинних умов - свiжий бiр. Грунт дерново-пiдзолистий пiщаний зi змiнною потужнiстю горизонтiв, що викликано хвилястим рельефом територii. Обробiток грунту шд садiння люо-вих культур проводився восени 1966 р. суцшьною оранкою на глибину 30 см.
Весною 1967 р. здшснено садiння шд меч Колесова за схемою 1,5*0,7 м од-норiчними сiянцями сосни звичайно1 з вiдкритою кореневою системою, виро-щених на базовому люорозсаднику тодiшнього Ковельського лiсгоспзагу. Розмiщення варiантiв проведено так, що екотипи рiзного географiчного похо-дження межують з люовими культурами мюцево1 сосни. Таке розмщення ва-рiантiв рiзних походжень дае змогу порiвнювати 1х навггь вiзуально.
Дослiдження проводили на постшних пробних площах розмiром 20*50 м (0,10 га), що зумовлено початковою площею садшня одного варiан-ту. Пробш площi закладали згiдно з апробованими методиками таксацшних дослiджень [1, 8]. На пробних площах, з метою отримання бшьш точних результат, висоту вимiрювали у кожного дерева за допомогою висотомiра Блюма Лейса з точшстю до 0,2 м, а дiаметр дерев (ё) визначали як ё = 1/п, де 1 - окружнiсть стовбура окремого дерева, замiряна мiрною стрiчкою на висотi 1,3 м з точшстю до 0,5 см. Кшьюсть протаксованих дерев на пробнш плошд змiнювалась вiд 45 до 173 шт. Це менше, нiж вимагае галузевий стандарт [7], але навт за такого пiдходу отримано достовiрнi середнi значення дiаметрiв та висот (1 = 6,7... 13,2 > 3), а показник точности не перевищував 5 % (р = 0,9... 3,4).
З метою деталiзацil характеристики структури насадження для розпо-дшу кiлькостi дерев сосни за дiаметром та висотою розраховано деяк бюмет-ричнi показники (середньоарифметичнi висота i дiаметр, 1х стандартнi вiдхи-лення, коефiцiенти варiацil та точшсть дослiду).
Обгрунтування статистично! оцiнки базуеться на аналiзi основно! ста-тистично! помилки для розподiлу за дiаметром та висотою для кожного еко-типу. Вiрогiднiсть ютотно1 вiдмiнностi екотитв за основними структурними показниками встановлено за критерiем Стьюдента (t-критерiем) [4, 6].
Результати дослщження та 1х анал1з
Представленi у дослщжуваних географiчних лiсових культурах екотипи характеризуються ютотними коливаннями величини зазначених вище ль сотаксацiйних показникiв. Так, середнш дiаметр змiнюеться в межах вщ 10,4 до 21,1 см, середня висота - вщ 7,9 до 18,9 м, абсолютна повнота -3,7.41,3 м2/га, запас - 20.372 м3/га, густота - 310.2290 шт./га.
Рiзною е й збережувашсть екотипiв - 3.24 %. Окремi географiчнi ва-рiанти з Казахстану, Алтаю та Забайкалля, як свщчать матерiали швентариза-ци лiсових культур, зазнали значного пошкодження морозами ще у 5-рiчному вiцi. Тому сьогодш !х вiдносна повнота не перевищуе 0,3, тодi як в окремих варiантiв наближаеться до 1,0. Мшливють дiаметрiв коливаеться у межах 18,6.60,8 %, а висоти - 5,8.35,4 %.
Значне коливання за потенцшною та фактичною продуктивнiстю в од-накових лiсорослинних та клiматичних умовах рiзних географiчних екотипiв сосни звичайно1 пов'язане, передусiм, з широкою географiею заготовленого лiсонасiнного матерiалу рiзного за генотипом.
Враховуючи величину 1-критерш для середшх висоти, дiаметра та !х стандартних вiдхилень окремо взятих географiчних варiантiв, провшенци згруповано у шють груп (див. рис.).
У першу групу внесено iдентичнi за структурою з контролем екотипи. У цих провешенцш розрахований 1;-критерш для середшх висоти, дiаметра та !х стандартних вiдхилень не перевищував критично! величини на 5 %-му рiв-ш значимостi (1,96). Це екотипи з Гродненсько! (21), Мшсько! (24) областей Республжи Беларусь та Тамбовсько! (66) област Росп.
© © " порядковый номер варианту
1-85 - номери лшонасшних райотв (за [5]) Рис. Карта-схема походження лконасшного матерiалу
та групування перспективних провешенцш сосни звичайноИ (за [5])
До друго! групи внесено географiчнi варiанти, в яких лише середш дь аметри та висоти близью до контролю, тобто 1;-критерш не перевищував величини 1,96. Стандарты вщхилення цих ознак iстотно вiдрiзняються вiд кон-трольних значень. Ця група представлена Луганською (29) областю Украши, Псковською (22), Тюменською (34) областями та Автономною республшою Комi (49) Росшсько! федераци.
До третьо! групи увiйшли екотипи, що характеризуются близькими середнiми висотами, але статистично доказаними бшьшими середнiми дь аметрами, порiвняно з контролем. Сюди зараховано Санкт-Петербурзьку (1), Костромську (4) област^ Марiйську (11) та Татарську (12) автономй, Росшсь-ко! федераци.
У четверту групу об'еднано географiчнi варiанти з близькими середш-ми дiаметрами, але статистично вiдмiнними середнiми висотами, порiвняно з контролем. Це Чимальский лiсгосп Прсько-Алтайсько! автономи (16) Росшсь-ко! федераци, Рибницький лiсгосп Молдови (25), Херсонська (26), Донецька (28), Полтавська (61) област Украши, Ростовська (30), Челябшська (33), Воло-димирська (45) област та Дагестанська автономiя (40) Росшсько! федераци.
У п'яту групу зараховано екотипи з бшьшим, нiж на контролi середнiм дiаметром i висотою. Це варiанти, як привезенi з Тернопшьсько! (5), Вш-
ницько! (7), Черкасько! (8), Львiвськоl (35), Рiвненськоl (36) областей Укра-!ни, Калшшградсько! (17), Вологодсько! (3), Кустанайсько! (41), Кокчетавсь-ко! (42), Саратовсько! (46), Волгоградсько! (47) областей та Чуваська автоно-мiя (10) Роси, Естони (18), Латви (19), Литви (20).
У шосту групу ми видшили чотири екотипи, в яких середш дiаметр та висота, а також запас насадження перевищував величину контролю. Таким чином, насадження ще! групи характеризуются не лише покращеною товар-но-сортиментною структурою, але й бшьшою фактичною продуктивнiстю, порiвняно з мюцевою сосною звичайною. Цi високобоштетш насадження (1а клас) у середньому на 45 м /га перевищують запас аборигенного екотипу. На-сшня цих провенiенцiй взято з Новосибiрськоl (14), Свердловсько! (32), Омсько! (43) та Цшиноградсько! (67) областей Роси.
У таблиц наведено розподш екотипiв за величиною t-критерiю, розра-хованих для середнiх дiаметра та висоти.
Табл. Розподт екотимв сосни звичайноХ у 40^чних географiчних культурах ДП
"Шацьке УДЛГ" за величиною икритерт для серед!их дiаметра та висоти
Величина Ъ Величина ^
норма 1,97.2,9 3,0.3,9 4,0.4,9 5,0.5,9 6,0.6,9 7,0.7,9
норма 21; 22; 24; 29; 34; 49; 64 1; 4; 11; 12; 66
1,97.2,9 26; 30; 33 8 5
3,0.3,9 18 19
4,0.4,9 28 14
5,0.5,9 16 3 35; 47
6,0.6,9 45; 61; 25 17; 46 32 7 10
7,0.7,9
8,0.8,9 40 41 67
9,0.9,9 20; 43
10,0.10,9
11,0.11,9 42
12,0.12,9 36
З таблищ видно, що з 63 екотишв лише 39 характеризуются не ниж-чими, шж на контролi величиною середшх дiаметрiв та висот.
Зазвичай, таю деревостани сформовано з насшня, взятого з близьких до мюця культивування люонасшних районiв. Це Бiлоруський люонасшний район, зокрема Центральний його шдрайон (Гродненська та Мiнськi областi республжи Беларусь), Волинсько-Житомирський пiдрайон Полiського люо-насiнного району (Львiвська та Рiвненська областi Укра!ни), Дншровський-правобережний люостеповий лiсонасiнний район (Тернопiльська, Вiнницька та Черкаська област Укра!ни), Естонський, Латвшський, Литовський, Каль нiнградський, лiсонасiннi райони Прибалтшського регiону.
Належно! уваги заслуговують екотипи сосни звичайно! з шосто! групи, якi представленi сосною звичайною з Новосибiрськоl (Верхньообський люонасшний район), Свердловсько! (Середньо-Зауральський лiсонасiнний район), Омсько! (Приiртишський лiсонасiнний район) та Цшиноградською (Кокчетау-Мунчактитинський лiсонасiнний район) областями Роси [4].
Завезене, зi значним перевищенням меж рекомендованого перемщен-ня [3, 5], насiння дало високопродуктивне у нових еколого-кшматичних умо-вах потомство, яке характеризуеться кращим ростом, шж мiсцевий екотип. Це, на нашу думку, пов'язано з тим, що щ варiанти походять з територiй з рiз-коконтинентальним клiматом, i у процесi еволюцй пристосувались до бiльш суворих умов життя, а потрапивши у сприятливе середовище реалiзували свiй генетичний потенщал. Про аналогiчну тенденцiю згадуе й професор В.1. Бiлоус [2], вказуючи на необхiднiсть збереження таких екотишв i вико-ристання !х як генетичних банюв сосни при селекцп ще! породи.
Звичайно, що лише за основними таксацшними показниками люонаса-джень не можна судити про перспектившсть окремих екотипiв сосни звичайно!. Тому для шдтвердження ще! гiпотези потрiбно додатково провести ще ряд рiзноманiтних (лiсопатологiчних, бiоелектричних, генетичних тощо) дослщжень.
Висновки
Внаслiдок здшснених дослiджень встановлено значну вiдмiннiсть у ль сотаксацiйнiй характеристицi штучних соснових деревосташв, створених з мiсцевого й шорайонного насiння. Екотипи з позитивним ефектом вирощеш з насiння, зiбраного з наближених до мiсця апробацй регiонiв, якi характери-зуються подiбними грунтово-кшматичними умовами до контролю та насшня, завезеного з територiй з рiзкоконтинентальним клiматом.
Цей експеримент показуе реальну можливiсть використання насiнного матерiалу широкого географiчного дiапазону для селекцй сосни звичайно!.
Л1тература
1. Анучин Н.П. Лесная таксация. - М.: Лесн. пром-сть, 1982. - 552 с.
2. Бшоус В.1. Люова селекщя. - Умань: Уманське видав.-пол1граф. п-во, 2003. - 534 с.
3. Дебринюк Ю.М., Калшш М.1., Гузь М.М., Шаблш 1.В. Люове насшництво. -Льв1в: Св1т, 1998. - 432 с.
4. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. (С основами статистической обработки результатов исследований). - Изд. 4-е, перераб. и доп. - М.: Колос, 1979. - 416 с.
5. Лесосеменное районирование основных лесообразующих пород у СССР. - М.: Лесн. пром-сть, 1982. - 368 с.
6. Никитин К.Е., Швиденко А.З. Методы и техника обработки лесоводственной информации. - М.: Лесн. пром-сть, 1978. - 272 с.
7. ОСТ 56-69-83. Пробные площади лесоустроительные. Метод закладки. - М.: ЦБНТИ лесхоз, 1984. - 60 с.
8. Сабан Я.А. Методика комплексных научно-исследовательских работ по лесной таксации. - Львов: ЛЛТИ, 1985. - 30с_
УДК 630*284 Доц. Л.С. Осадчук, канд. с.-г. наук; проф. В.П. Рябчук,
д-р с.-г. наук; доц. Т.В. Юськевич, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Льв1в
ЗАГОТ1ВЛЯ ЖИВИЦ1 ЗАКРИТИМ СПОСОБОМ
Обгрунтовано технолопчш параметри пщсочки способом закритих поранень. Висвердлювання канал1в невеликих розм1р1в знижуе втрати найбшьш цшно! частини стовбура. Яюсть живищ, заготовлено! цим способом, пор1вняно ¡з живицею отрима-но! традицшними способами, е вищою.
