CC BY
16
Науковий вкник НЛТУ Укра'1'ни. - 2011. - Вип. 21.5
УДК 630*161:519.657 Асист. I.I. Делеган - НЛТУ Украти, м. Львiв
МОРФОМЕТРИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРОН ЕКОТИП1В БУКА Л1СОВОГО (FAGUSSYLVATICA L.)
У географiчних культурах бука люового на P03T044i виявлено значну мшли-вють екотипiв за морфометричними показниками крони. Серед 70 екотитв видшено групу просторових лiдерiв (VK =20,30-22,65 м3) i група - аутсайдерiв (Vk =5,73-7,74 м ). Перша складаеться з 10, друга - з 5 екотитв. Автохтонний еко-тип Розточчя за морфометричними показниками крони неютотно вiдрiзняеться вiд середнiх вибiркових значень, за розмаху вiдхилень вщ -2а до +3а. Порiвняння ре-зультатiв адаптацп формули Претча та апробацп формули едшсоща показують ix рiвноцiннiсть для вирiшення завдань, пов'язаних з морфометричною оцiнкою крон дерев бука в молодому вщь
Ключов1 слова: бук люовий, екотип, географiчнi культури, морфометричнi по-казники, об'ем крони.
Вступ. У зв'язку з глобальними змшами кшмату значну увагу придшя-ють всеб1чному вивченню географ1чних культур бука люового [2, 5-9, 12]. Для виявлення перспективних екотитв бука потр1бт багатор1чт спостере-ження за ix ростом i розвитком у р1зних еколопчних умовах. Одним з критерий оцшки адаптивности життевост та конкурентоспроможност екотитв в нових еколопчних умовах е параметри крони дерев бука [5-9, 12]. У крот формуються асимшяцшш, вегетативт та репродуктивт органи. Важливим ф1зюлопчним процесом, що тут вщбуваеться, е асимшящя та депонування СО2, як значною м1рою залежать вщ величини крони.
Для оцшювання життевого стану дерев також використовують величину та форму крони [1, 3, 5]. Величина i форма крони е спадковютю i змшю-ються з вжом залежно вщ еколопчних чинниюв [4, 6-8, 11].
За об'емом крони визначають фотосинтетичну поверхню дерева, його бюлопчну масу. З об'емом крони тюно пов'язаний рют дерева у висоту та за д1аметром [1, 3, 6, 10]. За морфометричними особливостями формування крон вщбирають екотипи бука, найбшьш перспективы для подальшого вико-ристання у лшвничш практищ [6, 7].
Методика дослвджень. Дослщження проведено в експериментальних географ1чних культурах бука люового в умовах Льв1вського Розточчя [2].
Зам1ри довжини (протяжности Ьк) та д1аметра крони у двох взаемо перпендикулярних напрямках, Пн-Пд та Зх-Сх (Dkns, Dkwe), зроблено з точ-шстю до 0,1 м, що узгоджуеться з м1жнародною методикою визначення пара-метр1в крони (ICP Forests, 2010).
Згщно з класифжащею Г.Г. Самойловича, форма крони бука люового у молодому вщ1 елшсопод1бна [4]. Опираючись на л1тературт дат та власш спостереження, об'ем крони визначали як об'ем тотожноi геометричноi ф1гу-ри, за яку ми прийняли елшсощ (тшо обертання, поверхня другого порядку, що описуеться р1внянням fracx2a2 + fracy2b2 + fracz2c2 = 1, при a > 0, b > 0, c > 0, в прямокутнш декартовш систем1 координат) [6-8, 11, 12] (рис. 1,2).
Площу горизонтальноi проекцii крони обчислено за формулою:
Sk = 3,1416 х Dkns х Dkwe , (1)
Нащональний лкотехшчний унîверситет Украши
2
де: Бк - площа крони, м ; Бкт - дiаметр крони за напрямом Пн-Пд (2 а), м; Бше - дiаметр крони за напрямом Зх-Сх (2 Ь), м.
Об'ем крони (елшсоща) визначено за формулою
Ук = 0,5236 X Ьк х Окш х Окше , (2)
де: Ук - об'ем крони, м ; Ьк - довжина (протяжшсть) крони (2 с), м; - дь аметр крони за напрямом Пн-Пд (2 а), м; Вше - дiаметр крони за напрямом Зх-Сх (2 Ь), м.
Формулу (3), що вщображуе кореляцшний зв'язок мiж об'емом, дiамет-ром i протяжнiстю крони (Н. Рге12БеЬ, 2001) [10], апробовано в Укршт [1, 3]:
Ук = Ь х (1 - е(-(ь2п(Ьк) +Ь3п№))))(3)
де: Ук - об'ем крони, м ; Ьк - довжина (протяжшсть) крони, м; Вк - дiаметр крони, м; Ь1, Ь2, Ь3, Ь4 - коефiцiенти рiвняння.
Значення коефщеш!в рiвняння (Ь1 - Ь4), для обчислення об'ему крони бука в молодому вщ, визначали за найменшим середнiм квадратом вдаи-лень (^ 0). Результати розрахунку наведено в табл.
Табл. Значення коефiцiентiв рiвняння об'ему крони бука ярового
bi Ь2 b3 b4
0,00128 0,03078 0,85218 -17,32107
Обчислення зроблено з використанням табличного редактора Microsoft® Excel.
Результати дослвджень. Результати дослщжень представлено в табл. 2. Найбшьша протяжшсть крони LK =4,04-4,43 м виявлена в екотишв Осбург, Будшген-2 (Шмеччина), Млинари, Ладек Здрой (Польща), Ангуяно (1спашя), М1жпр'я (Украша); найменша - LK =2,61-2,96 м, в екотишв Сшнтал, Остенгольц-Шармбек (Нiмеччина), Завадiв, Воловець (Украша), Чесю Крум-лов (Чехiя), Лагов (Польща). Протяжшсть крони автохтонного екотипу Розточчя (Украша) становить 3,48 м. Варiацiя LK вЫх екотишв - середня.
Екотипи - Зеелцертурм, Юрхгаймболанден, Морбах, Гарсефельд (Hi-меччина), Тренюн (Словаччина) мають найбiльшу площу поперечного Ычен-ня крони SK =7,20-8,36 м , а екотипи Герренберг (Шмеччина), Лагов (Поль-ща), Чесю Крумлов (Чехiя), Воловець (Украша) - найменшу SK =2,42-2,96 м . Площа поперечного перетину крони автохтонного екотипу становить 5,16 м . Варiацiя SK вЫх екотишв - значна.
За об'емом крон, обчислених за формулами 2 i 3, вс екотипи роздше-но на 5 груп. У першому випадку до групи з найбшьшим об'емом крон VK =20,30-22,65 м3 вщнесено екотипи Гласгутте, Осбург, Зеелцертурм, Юр-хгаймболанден, Морбах, Гарсефельд (Шмеччина), Грифшо, Турмова (Польща) i Тренкш (Словатчина), а до групи з найменшим об'емом крон VK =5,73-7,74 м - екотипи Завадiв, Воловець (Украша), Герренберг (Шмеччина), Лагов (Польща), Чесю Крумлов (Чехiя). Об'ем крони екотипу Розточчя становить 15,29 м3. Коефщент варiацiï дорiвнюе 28 %.
У другому випадку до групи з найбшьшим об'емом крон 20,17-22,37 м3 вщнесено екотипи Осбург, Зеелцертурм, Юрхгаймболанден, Морбах, Гарсефельд (Шмеччина), Тренкш (Словаччина), а до групи з
Науковий вкиик НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.5
3
найменшим об'емом крон VK =6,17-8,83 м - екотипи Завадiв, Воловець (Украша), Герренберг (Шмеччина), Чесю Крумлов (Чехiя). Коефщент варiацiï -25 %. В обох варiантах обчислення до груп з найбшьшим i найменшим об'емом крини увшшли однi й ri ж екотипи, за винятком 3 екотишв - Глас-гутте, (Hiмеччина) та Грифiно, Турмова (Польща).
Розмах вщхилень значень об'емiв вщ середньоï вибiрковоï (u) в обох варiантах обчислення знаходиться в межах вщ -2а до +3а, з незначним змь щенням середньоï величини та збшьшенням лiмiтiв вiдхилень шд час розра-хунку об'емiв за формулою 3. (иф2 вiд -1,86 до +2,24; иф3 вiд -1,94 до +2,32). У другому випадку простежуеться тенденщя впливу показника дiаметра на результат обчислення об'ему, унаслщок наближення обриЫв поперечного ti-чення крони до кола.
Спiввiдношення показникiв протяжностi крони, плошд та об'ему ха-рактеризуються значною варiацiею 24-30 %, кореляцiйний зв'язок прямий по-мiрний r = 0,41 ( LK / SK ) та значний r = 0,55-0,59 (LK / VK ) (рис. 3). Дуже висо-кий зв'язок i середня варiацiя у спiввiдношеннi площi та об'ему крони - яви-ще закономiрне (рис. 4).
Висиовки. Адаптована формула (Pretzsch, H. 2001) для обчислення об'ему крон дерев бука люового в молодому вщ, шляхом шдбору коефь цiентiв рiвняння. Апробовано визначення об'ему крони за моделлю елшсоща. Встановлено, що обидва алгоритми е придатними для виршення завдань, пов'язаних iз морфометричною оцiнкою крон дерев бука в молодому вщь На наш погляд, модель елшсоща е значно простшою у розрахунку та об'ективш-ше оцiнюе форму поперечного Ычення крони пiд час замiру дiаметра крони у двох взаемоперпендикулярних напрямах.
У географiчних культурах бука люового виявлено значну мiнливiсть екотишв за морфометричними показниками крони. Серед 70 екотишв, пред-ставлених в експерименп, видiлено групу просторових лiдерiв i групу аут-сайдерiв. Перша складаеться з 10 екотипiв: Гласгутте, Осбург, Зеелцертурм, Юрхгаймболанден, Морбах, Гарсефельд (Шмеччина), Грифшо, Турмова (Польща), Тренюн (Словаччина), друга - з 5 екотишв: Завадiв, Воловець (Украша), Герренберг (Шмеччина), Лагов (Польща), Чесю Крумлов (Чехiя). Автохтонний екотип Розточчя за морфометричними показниками крони неютотно вiдрiз-няеться вщ середшх вибiркових значень, за розмаху вiдхилень вщ -2а до +3а.
Л1тература
1. Гут Р.Т. Взаемозв'язок основних морфо метричних показникiв дерев сосни звичайно'1 р1зних ценопопуляцш / Р.Т. Гут, М.М. Король // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.11. - С. 133-138.
2. Делеган I.I. Збереженють дерев бука люового (Fagus silvatica L.) р1зних екотип1в у ге-ограф1чних культурах на Розточч1 // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. -Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2005. - Вип. 15.4. - С. 34-38.
3. Клаус фон Гадов. Моделювання параметр1в крони дерев в Украшських Карпатах / Клаус фон Гадов, Горошко М.П., Король М.М. // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2003. - Вип. 13.3. - С. 264-272.
4. Самойловым Г.Г. Таксация полога насаждений. - Л. : Изд-во ЛТА, 1986. - С. 47-100.
5. Dmyterko E. Metody okreslania stopnia uskodzenia drewostanow bukowych i ich weryfi-kacja / E. Dmyterko, A. Bruchwald // Sylwan. - Warszawa. - 2000. - № 5. - Р. 49-60.
Нащональний лкотехшчний унiверситет Укра1'ни
6. Dmyterko E. Poszukiwanie powiazan miedzy przyrostem piersnicy a stanem rozwoju krony buka pospolitego (Fagus sylvatica L.) / E. Dmyterko, A. Bruchwald // Sylwan. - Warszawa. -2000. - № 7. - Р. 15-33.
7. Dupre S. Morphologie et architecture des jeunes hetres (Fagus sylvatica L.): influence du milieu et variabilite genetique / S. Dupre, E. Teissier-du-Cros, B. Thiebaut // Mitteilungen der Bundesforschungsanstalt fur Forst- und Holzwirtschaft, Hamburg. - 1985. - № 150. - Р. 143-171.
8. Geburek Th. Curent status of common beech (Fagus sylvatica L.) in Austria / Th. Geburek, G. Thurner // The Scientific Basis for the Evaluation of the Genetic Resouces of Beech. 1993. -Р. 27-38.
9. Giertych M. Zmiennosc genetyczna buka // Zeszyty Naukowe AR. - Krakow, 2000. - № 358. - S. 35-45.
10. Pretzsch H. 2001: Modellierung des waldwachstums / H. Pretzsch. - Parey Buchverlag Berlin. - 341 s.
11. Roloff A. Baumkronen: Verstandnis und praktische Bedeutung eines komplexen Na-turphanomens / A. Roloff. - Stuttgart : Ulmer, 2001, 164 p.
12. Sabor J. Wstepne wyniki badan nad proweniencyjna zmiennoscia buka zwyczajnego (Fagus sylvatica L.) na powierzchni porownawczej doswiadczenia serii GC 2234 1992-1995 w Krynicy / J. Sabor, J. Zuchowska // Sylwan. - Warszawa. - 2002. - № 2. - Р. 43-72.
Делеган И.И. Морфометрическая характеристика крон экотипов бука лесного (Fagus sylvatica L.)
В географических культурах бука лесного на Расточьи обнаружена значительная изменчивость экотипов за морфометрическими показателями кроны. Среди 70 экотипов выделена группа пространственных ( Vk =20,30-22,65 м3) и группа - аутсайдеров ( Vk =5,73-7,74 м3). Первая состоит из 10, вторая - из 5 экотипов. Автохтонный екотип Расточье по морфометрическим показателям кроны несущественно отличается от средних выборочных значений, при степени отклонений от -2а до +3а. Сравнение результатов адаптации формулы Претча и апробации формулы эллипсоида показывают их равноценность для решения задач связанных с морфометричес-кой оценкой крон деревьев бука в молодом возрасте.
Ключевые слова: бук лесной, экотип, географические культуры, морфометри-ческие показатели, объем кроны.
Delehan I.I. Morphometric characteristics of crowns ecotypes of beech forest (Fagus sylvatica L.)
In the provenance of beech forest on wasted ecotypes revealed considerable variability in morphometric parameters crown. Among the 70 ecotypes selected group of spatial (VK =20,30-22,65 m3) and the group - outsiders( VK =5,73-7,74 m3). The first consists of 10, the second - with 5 ecotypes. Autochthonous ekotip wasted on morphometric parameters of the crown differs only slightly from the average sample values, when the degree of deviation from the -2а до +3а. Comparing the results of the formula Pretcha adaptation and validation of the formula of an ellipsoid show their equivalence to solve the problems associated with morphometric evaluation of beech tree crowns at a young age.
Keywords: Beech forest, ecotype, geographic, cultural, morphometric characteristics, the volume of the crown.
УДК 630*946.1(477.83) Астр. В.-В.В. ЦЫоцька1 - НЛТУ Украши, м. Львiв
ХВОЙН1 РОСЛИНИ ПАРК1В-ПАМ'ЯТОК САДОВО-ПАРКОВОГО МИСТЕЦТВА ВОЛИНСЬКО1 ОБЛАСТ1
Проaнaлiзовaно склад парюв-пам'яток садово-паркового мистецтва Волинсько'1 область Розглянуто вшову структуру старовинних садибних парюв. Виявлено декора-тивш форми хвойних рослин у сучасних парках-пам'ятках садово-паркового мистец-
1 Наук. кер1вник: проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
