CC BY
25
УДК 630*161 Асист. I.I. Делеган -НЛТУ Украти, м. Львiв;
1НЖ. О.С. Скобало -Природний 3anoeidHUK "Розточчя"
ФЕНОЛОГ1ЧНА М1НЛИВ1СТЬ ЕКОТИП1В ГЕОГРАФ1ЧНИХ КУЛЬТУР БУКА Л1СОВОГО В УМОВАХ ЛЬВ1ВСЬКОГО
РОЗТОЧЧЯ
Описано методику дослiджень, представлено формули розрахунку показника фенолопчно! мшливосп з врахуванням знаку вiдмiнностей. Представлеш результати дослiдження фенолопч^' мiнливостi екотитв географiчних культур бука лiсового в умовах Львiвського Розточчя у виглядi таблицi та графiчного вiдображення розподь лу за класами. Виявлено фенолопчш особливостi окремих екотипiв. Визначено чоти-ри групи екотипiв за адаптивними характеристиками. Зроблено ощнку сприятливостi окремих кл1матичних показникiв методом побудови термопгрограм.
Ключовi слова: бук лiсовий, екотип, географiчнi культури, фенологiчнi фази, фенолопчна мiнливiсть.
Вступ. Через глобальш змши кшмату значну увагу придшяють всеб1ч-ному вивченню географ1чних культур бука люового [2, 7-17]. Понад це, серед учених виникла дискуЫя щодо майбутнього бука у межах його сучасного ареалу [7, 14]. Висловлюються припущення, що бук люовий не мае майбутнього у Швденно-схщнш Сврош [14]. 1нша група фах1вщв на основ1 бага-тор1чних дослщжень заперечуе таке припущення [7]. У под1бних дискуЫях як аргументи дедаш частше використовують результати фенолопчних досль джень географ1чних культур бука [7, 15-17]. Для виявлення перспективних екотитв бука потр1бш багатор1чш спостереження за ix ростом i розвитком у р1зних екологiчниx умовах. Основою для такого комплексу еколопчного дос-лщження е фенологiчнi спостереження з визначенням цикшчност бiоритмiв та закономiрностей проходження вегетаци i зимового спокою. За результатами фенолопчних дослiджень географiчниx культур бука вiдбирають екотипи найбшьш перспективнi для подальшого використання у лiсiвничiй практицi.
Методика дослiджень. Фенолопчш спостереження за екотипами проводили в експериментальних географiчниx культурах бука люового в умовах Львiвського Розточчя [2]. Географiчнi координати дiлянки: широта 49° 55', довгота 23° 42', висота н.р.м. 330 м. Географiчнi культури бука розташоваш на вершин плато, в Страдчiвському навчально-виробничому люокомбшать Рельеф дiлянки неоднорiдний, загальний ухил поверхш пiвнiчно-заxiдний, приблизно 4-6°. Тип люу - свiжа грабова бучина ^2-гБк). Грунти дерново-опiдзоленi середньоi потужностi. Рослинне вкриття: ожина сиза (Rubus caesi-sus L.), малина звичайна (Rubus idaeus L.), звiробiй звичайний (Hypericum perforation L), орляк (Pteridium aguilinum (L) Kuhn), хаменерш вузьколистий (Chamaenerium angustifolium Scop.), куничник наземний (Calamagrostis epi-geios L.) та ш.
Кшмат району дослщження характеризуеться як помiрно вологий i вiдзначаеться зниженою сумарною сонячною радiацiею. Характерною рисою клiмату е велика рiзниця сум опадiв упродовж року. Кшьюсть опадiв за л^-нш перiод перевищуе кiлькiсть опадiв за зимовий перюд у 2 рази. середньо-рiчна температура становить 7,6 °С, середня температура найтеплiшого мюя-
ця +18 °С, середня температура найхолодшшого мюяця - 3,7 °С, pi4Hi опади - 660 мм, за вегетацшний перюд - 400 мм. За перюд 1998-2008 рр. Середня кшьюсть опадiв становить 764 мм з перепадом вщ 562,8 до 1054,1 мм. Трива-лiсть вегетацiйного перюду - 212 днiв. Сума середшх добових температур повiтря понад +5 °С дорiвнюе 2103 °С, вище +10 °С - 1105 °С. Чергування морозiв з вiдлигами в окремi роки провокують передчасну вегетащю i спри-чиняють пошкодження морозами. За зиму бувае 4-9 вщлиг тривалiстю 625 днiв [1].
В експеримент представлено 13 укра!нських екотипiв бука лiсового, 31 - з Шмеччини, 11 - з Польшд, 5 - з Словаччини, 3 - з Франци, по 2 - з Дани та Чехи i по - 1 з Ггалп, 1спани, Молдови. Загалом представлено 70 екоти-тв iз 10 кра!н Свропи [2].
Для ощнювання фенолопчно! мiнливостi екотишв бука адаптували методику Г.Н. Зайцева [3]. Для кожного екотипу, представленого у трьох-кратнш повторностi, упродовж п'яти рокiв (2006-2010 рр.), шляхом тради-цiйних вiзуальних спостережень реестрували фенологiчнi фази: набубнявiння бруньок (Бр0), поява перших листкiв (Лс1), початок осшнього розмальовуван-
2 3
ня листя (Лс ), масове розмальовування листя (Лс ), початок опадання листя (Лс4), масове опадання листя (Лс5), завершення опадання листя (Лс6) (табл. 1). У процес опрацювання результат польових спостережень для
кожного екотипу статистичними методами, iз використанням табличного ре®
дактора Microsoft Excel, обчислювали середню фенодату (днрг), нормоване вiдхилення (u), середню емшричну дату, основну помилку середньо! емш-рично! дати (+тсе), коефiцiент варiацil (V) та основне вiдхилення (а) [4]. По-казник фенолопчно! мiнливостi (Ф) для кожного екотипу обчислювали з вра-хуванням знаку вщмшностей за формулою
Ф = 1У днр'- СБД = IУ и,,
n ai n
де: Ф - показник фенолопчно! мiнливостi з врахуванням знаку вщмшностей; n - кшьюсть фжсованих фенофаз; днрг- - окреме значення дати фенофази екотишв; СБДг- - середня багаторiчна дата фенофази; а, - основне (стандартне) вщхилення; и, - нормоване вщхилення; i - порядковий номер фенофази.
Для обчислення показниюв днрi та СБДi календарнi дати переведет в неперервний ряд вщ 1 .III. [3]. Показник днрi розраховували як середню дату фенофази екотипу за п,ятирiчний перiод. СБДi - дат багаторiчних фенолопч-них спостережень за буковим деревостаном розмщеним на теренах природного заповщника "Розточчя" (тип лiсу С2-сБк, склад: 5Бк3Дз2Сз, вiк: 155 ро-кiв, повнота: 0,5, середня висота: 31 м, середнш дiаметр: 52 см, експозищя схилу: Пд-Зх)) отриманi за методикою Г.Э. Шульца [5, 6]
Показник фенолопчно! мiнливостi з врахуванням знаку вщмшностей (Ф) вiдображуе ступiнь вщхилення вiд певно! норми, що перебувае у межах вщ -1 до +1 або вщ -g до +о. Абсолютна величина показника фенолопчно!
мiнливостi збшьшуеться прямо пропорцiйно збiльшенню ступеня вщхилення. Цей показник дае змогу визначити стушнь адаптаци екотипу до нових еколо-гiчних умов зростання. Фенолопчну мiнливiсть екотипiв (Бал) визначали за шкалою ощнок невiдповiдностi фенологи штродуцен^в клiмату вторинного ареалу [3].
Ощнку мiсяцiв року (теплий/холодний, сухий/вологий), на як при-падають реестрованi фенофази, здшснювали методом побудови термопгро-рам (Konig Ch., Mayer H., 1989) [12] Центр сггки координат термопгрограм вiдповiдае середньомiсячним показникам температури (°С) - вiсь абсцис, та середньомюячним показникам кiлькостi опадiв (мм) - вюь ординат, за дани-ми багаторiчних спостережень.
Результати дослiдження фенолопчно! мiнливостi екотипiв географiч-них культур бука люового в умовах Львiвського Розточчя представлено в табл. За фенофазами набубнявшня бруньок (Бр0) та появою перших листкiв (Лс1) дослщжуваним екотипам притаманна середня варiацiя (12-18 %), решта фено-фаз характеризуются незначною варiацiею (2-3 %).
Встановлено, що першими розпочинають вегетацiю (Лс1) три екотипи: Грифшо (Польща), Кауфбайрен (Шмеччина), Планоiсе (Францiя). За початком вегетаци зазначенi екотипи ютотно випереджують середню багаторiчну дату початку вегетаци автохтонного бука люового в цих еколопчних умовах (24.04; u = -2,04 - -2,20). Дещо менше випереджання притаманне таким 14 екотипам: Герренберг, Тарандт, Айсенах, Вохенстраус, Дшленбург, Шлух-терн (Нiмеччина) (u = -1,10 - -1,89); Ледшке Ровне, Смоленiце, Тренкiн (Сло-ваччина) (u = -1,10 - -1,89); Суха, Млинари (Польща) (u = -1,41 - -1,73); Гло-руп (Датя) (u = -1,26); Вал Десмонс (Франщя) (u = -1,26); Ческ Крумлов (Че-хiя) (u = -1,73).
З найменшим вщхиленням вiд середньо! багаторiчноl дати початку вегетаци входять у фазу утворення листюв 40 екотишв (u = -0,94-0,94), зокрема автохтонний екотип Розточчя (Украша) (u = -0,16). З вщносно незначним за-шзненням розпочинаеться зазначена фенофаза у дев'яти екотипiв: Бухенвалд, Будiнген - 2, Гадамар, Бад Сальцунген, Ехiнген, Морбах, Гарсефельд (Шмеччина) (u = 1,10-1,41); Воловець, Кобилецька Поляна (Украша) (u = 1,26-1,57).
Подiбнi фенолопчш вiдмiнностi виявлено у фазах початку осшнього розмальовування листя (Лс ) (u = -0,47-3,60) та масового розмальовування листя (Лс3) (u = -2,27-1,81).
У фазi початку опадання листя (Лс4), що св^ить про завершення ве-гетацiйного перюду, також спостерiгаеться певна мiнливiсть. Екотип Грифь но (Польща) (u = -1,03) першим вступае у цю фазу i завершуе вегетацiю. У 34 екотишв дата настання фенофази не ютотно вiдрiзняеться вiд середньо! багаторiчноl (u = -0,88-0,8). Ще 34 екотипи, зокрема й мюцевий Розточчя (Украша) (u = 1,47), дещо вщстають вiд попередньо! групи екотишв (u = 1,03-2,94). Найшзшше завершуе вегетацiю з найiстотнiшою вщмшшстю вiд середньо! багаторiчноl дати - екотип Свiржина (Польща) (u = 3,09).
-Рь 00
о
ы
ы о
ы
к
п
&
Ч
о
м
н о л л
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ]] 12 13 14 15 16 17 18 19
29 Аппенталь Шмеччина 40 0,29 54 -0,16 219 1,88 222 -0,60 220 0,88 226 -0,41 237 -1,61 0,06 5
30 Смоленще Словатчина 31 -1,03 47 -1,26 226 2,97 234 1,21 231 2,50 236 1,66 246 0,20 1,07 6
31 Замулов Словатчина 33 -0,73 55 0,00 220 2,03 223 -0,45 221 1,03 227 -0,21 238 -1,41 0,04 5
32 Монтабаур Шмеччина 34 -0,59 50 -0,79 222 2,35 224 -0,30 222 1,18 228 0,00 239 -1,20 0,20 5
33 Свалява - 2 Украша 35 -0,44 52 -0,47 214 1,09 221 -0,76 217 0,44 232 0,83 242 -0.60 0,08 5
34 Ебелебен Шмеччина 35 -0,44 51 -0,63 221 2,19 225 -0,15 223 1,32 229 0,21 240 -1,00 0,30 5
35 Рава-Руська Украша 36 -0,29 52 -0.47 223 2,50 226 0,00 224 1,47 230 0,41 241 -0,80 0.47 5
36 Унгени Молдова 38 0,00 54 -0,16 214 1,09 218 -1,21 216 0,29 227 -0,21 238 -1,41 -0,20 4
37 Иарол Польща 37 -0,15 53 -0,31 225 2,81 227 0,15 225 1,62 231 0,62 242 -0,60 0,64 5
38 Турмова Польща 39 0.15 55 0,00 215 1,25 219 -1,06 217 0,44 228 0,00 239 -1,20 -0,06 4
39 Броди Украша 40 0,29 56 0,16 216 1,41 220 -0,91 218 0,59 229 0,21 240 -1,00 0,08 5
40 Дайстер Шмеччина 41 0,44 57 0,31 217 1,56 221 -0,76 219 0,73 230 0,41 241 -0.80 0,23 5
41 Тренюн Словаччина 32 -0,88 48 -1,10 227 3,13 235 1,36 232 2,65 237 1,86 247 0,40 1,22 6
42 Гайнзебанк Шмеччина 36 -0,29 53 -0,31 215 1,25 222 -0,60 218 0,59 233 1,04 243 -0,40 0,23 5
43 Осте н гол ьц-Шармбек Шмеччина 42 0,59 58 0,47 218 1,72 222 -0,60 220 0,88 231 0,62 242 -0,60 0,37 5
44 Ангуяно 1спашя 43 0,73 59 0,63 219 1,88 223 -0,45 221 1,03 232 0,83 243 -0,40 0,52 5
45 Колетгес Франщя 44 0.88 60 0,79 220 2,03 224 -0,30 222 1,18 231 0,62 244 -0,20 0,60 5
46 Розточчя Украша 38 0,00 54 -0,16 223 2,50 226 0,00 224 1,47 230 0,41 241 -0,80 0,51 5
47 Валлорх 1татия 37 -0,15 54 -0,16 216 1,41 223 -0,45 219 0,73 234 1,24 244 -0.20 0,37 5
48 Перечни Украша 33 -0,73 49 -0,94 228 3,28 236 1,51 233 2,79 238 2,07 248 0,60 1,36 6
49 Еттенгайм Шмеччина 45 1,03 61 0,94 221 2,19 225 -0,15 223 1,32 232 0,83 245 0,00 0,75 5
50 Будшген - 1 Шмеччина 39 0,15 55 0,00 221 2,19 225 -0,15 223 1,32 229 0,21 240 -1,00 0,39 5
51 Гермескайл Шмеччина 40 0,29 56 0,16 219 1,88 224 -0,30 222 1,18 228 0,00 239 -1,20 0,26 5
52 Бухенвалд Шмеччина 46 1,17 62 1,10 222 2,35 226 0,00 224 1,47 233 1,04 246 0,20 0,89 5
53 Бовенден Шмеччина 41 0,44 57 0,31 218 1,72 223 -0,45 221 1,03 227 -0,21 238 -1,41 0,16 5
54 Мукачево Украша 38 0,00 55 0,00 217 1,56 224 -0,30 220 0,88 235 1,45 245 0,00 0,51 5
55 Сташов Польща 42 0,59 58 0,47 217 1,56 222 -0,60 220 0.88 226 -0,41 237 -[,61 0,06 5
56 Кринща Польща 34 -0,59 50 -0.79 229 3,44 237 1,66 234 2,94 239 2,28 249 0,80 1,51 6
57 Зеелцертурм Шмеччина 43 0,73 59 0,63 215 1,25 220 -0,91 218 0,59 224 -0,83 235 -2,01 -0,17 4
58 Воловець У краТна 47 1,32 63 1,26 223 2,50 227 0,15 225 1,62 234 1,24 247 0,40 1,03 5
59 Грасген Дашя 44 0,88 60 0,79 217 1,56 219 -1,06 217 0,44 223 -1,04 234 -2,21 -0,20 4
И
В
п о
н «
и
ю п
н гв
н *
е
н о
н н ¡а н № о п
я о а
о -1
о
о» п
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 п 12 13 14 15 16 17 18 19
60 Ладек Здрой 11ольща 45 1,03 61 0,94 221 2,19 227 0,15 225 1,62 231 0,62 242 -0,60 0,71 5
61 Будшген - 2 Н1меччина 46 1,17 62 1,10 224 2,66 228 0,30 226 1,76 232 0,83 243 -0,40 0,90 5
62 Юрхгаймболан-ден Н1меччина 47 1,32 60 0,79 223 2,50 229 0,45 227 1,91 233 1,04 244 -0,20 1,00 6
63 Св1бодз1н Польща 48 1,47 61 0,94 226 2,97 230 0,60 228 2,06 234 1,24 245 0,00 1,19 6
64 Св1ржина Польща 35 -0,44 51 -0,63 230 3,60 238 1,81 235 3,09 240 2,49 250 1,00 1,65 6
65 Гадамар Ншеччина 49 1,61 62 1,10 225 2,81 231 0,76 229 2,20 235 1,45 246 0,20 1,29 6
66 Бад Сальцунген Н1меччина 50 1,76 63 1,26 229 3,44 232 0,91 230 2,35 236 1,66 247 0,40 1,50 6
67 Ех1нген Н1меччина 48 1,47 64 1,41 224 2,66 228 0,30 226 1,76 235 1,45 248 0.60 1,18 6
68 Морбах НИмеччина 49 1,61 64 1,41 230 3,60 233 1,06 231 2,50 237 1,86 248 0,60 1,60 6
69 Кобилецька Поляна УкраТна 51 1,91 65 1,57 228 3,28 234 1,21 232 2,65 238 2,07 249 0,80 1,70 6
70 Гарсефельд Н1меччина 49 1,61 65 1,57 225 2,81 229 0,45 227 1,91 236 1,66 249 0,80 1,32 6
Середня дата календарна 07.04 24.04 23.09 12.10 30.09 14.10 31.10
Середня багатор1чна дата в!д 1 .III 38 55 207 226 214 228 245
Середня смшрична дата в1д 1.111 37,2 53,1 218,5 223,5 221,0 229,7 240,5
+т,с 0,8 0,8 0,8 0,8 0,8 0,6 0,6
У% 18 12 3 3 3 2 2
а 6,81 6,36 6,39 6,61 6,80 4,82 4,98
и
к
о а
к И Й н
а
I
к» о
о
I
05
К»
о
У фенолопчних фазах - масове опадання листя (Лс5) та завершення опадання листя (Лс6) - спостер^аються вiдмiнностi в межах и = -2,81-1,70.
За оцшкою (в балах вщ 1 до 8) вщповщносп фенологiчних фаз кшма-ту i тривалостi вегетацшного перiоду нового мiсцезростання (Зайцев Г.Н, 1981) [3] дослщжуваш екотипи роздшилися на чотири групи. Перша група (бал 3) - екотипи, що дуже добре вписуються у вегетацшний перiод нових екологiчних умов (знаходяться в супероптимумi) - Грифiно, Суха (Польща), Вохенстраус (Нiмеччина). Друга група (бал 4) - екотипи, що добре вписуються у вегетацшний перюд нових еколопчних умов, тобто знаходяться в опти-мумi для реалiзацп сво!'х фенофаз. 1х цикл розвитку цшковито вщповщае ве-гетацшному перiоду нового мiсцезростання. Сюди увшшли 22 екотипи, що походять iз Укра1ни, Молдови, Польщi, Словаччини, Дани та Франци. Третя група (бал 5) - екотипи, що знаходяться в субоптимумi для реалiзацп сво!'х фенофаз. 1х цикл розвитку в основному вщповщае вегетацiйному перiоду нового мюцезростання. Ця група найчисельшша, до не! увiйшли 32 екотипи, зокрема автохтонний екотип Розточчя (Украша), а також екотипи з Шмеччи-ни, Франци, Словаччини, Чехи, Польшд, 1спани та Ггали.
Четверта група (бал 6) - екотипи, що за переб^ом сво!х фенофаз час-тково не вписуються у вегетацшний перюд нового мюцезростання - Пере-чин, Кобилецька Поляна (Укра1на), Смоленще, Тренкiн (Словатчина), Криш-ца, Свiбодзiн, Свiржина (Польща), Кiрхгаймболанден, Гадамар, Бад Сальцун-ген, Ехiнген, Морбах, Гарсефельд (Шмеччина). Ймовiрно, це зумовлене тим, що бук формуе локальнi раси, тюно пов,язанi з клiматичними i грунтовими умовами [10].
Розподiл екотишв бука за групами показано на рис. 1 у виглядi стов-пчасто! дiаграми з центрами груп, що формуються за показником фенолопч-но! мiнливостi (Ф) з врахуванням знаку вщмшностей. Закономiрностi розпо-
дшу екотипiв бука за групами фенолопчно! адаптаци дуже добре описуються
2 2 параболою другого порядку у = -9,5х + 51,5х - 40 (& =0,956).
35 30 25 20 15 10 5 0
-1,5 -0,5 0,5 1,5
Рис. 1. Стовпчаста дiаграма та криварозподту екотимв за групами фенологiчно'i адаптацП
Результати оцшки екологiчних особливостей окремих мiсяцiв року (теплий/холодний, сухий/вологий), на яю припадають реестроваш фенофази, показаш на термопгрограмах (рис. 2-4).
1. квадрант: 90 - III. квадрант:
холодний, вологий 80 ■ 70 - 2006 теплий, вологий
60 - 2008* • 2009 •
1 1 1 1 ьи - 1 1 1 1 п
4 5 6 7 40 30 -20 - 8 9 2010 • 2007 10 11 12
II. квадрант: 10 ■ • IV. квадрант:
холодний, сухий 0 - теплий, сухий
Рис. 2. Термог^рограма квтня з 2006 до 2010рр. (фенофази Бр та Лс1)
120 1
I. квадрант: холодний, вологий
2010
2008
111. квадрант: теплий, еологий
100
2007
80
6v
10
11
12 1 40
20
II. квадрант: холодний, сухий
о J
14
IV. квадрант: теплин, сухий
15 16
2009
2006
Рис. 3. Термог^рограма вересня з 2006 до 2010 рр. (фенофази Лс та Лс )
120 .
I. квадрант:
холодний, еологий
100 -
80
60 -
2009
III. квадрант: теплий, вологий
2010 •
II. квадрант:
холодний, сухий
40
20
О J
—I— 10
2006
—I 11
2007
2008
IV. квадрант: теплий, сухий
Рис. 4. Термог^рограма жовтня з 2006 до 2010рр. (фенофази Лс та Лс )
Термогiгрограми свдаать, що погодш умови в роки дослщжень були вщносно сприятливими. Упродовж п,ятирiччя (2006-2010 рр.) фаза початку вегетаци проходила в "теплих умовах". Середньодобова температура була ви-щою за середню багаторiчну. Кiлькiсть опадiв була достатньою за винятком 2007 та 2010 рр., коли у квггш мюящ випала менша за середню багаторiчну кiлькiсть опадiв.
На загал результати дослiдження фенологiчних особливостей екотишв бука узгоджуються з закономiрностями виявленими зарубiжними вченими [10, 13, 15-17]. Зокрема, фенолопчш спостереження за географiчними культурами бука в Польшд показують, що екотипи бука бшьш iстотно рiзняться за переб^ом весняних фенофаз, нiж осiннiх [13]. Встановлено також, що мшли-вють завершення вегетаци i скидання листя в географiчних культурах бука люового мало пов'язана з географiчним походженням екотишв [15].
Висновки. Вперше в Укра1ш отримано оригiнальнi результати фенолопчних спостережень за 70 екотипами бука люового. З'ясовано, що за фено-фазами набубнявiння бруньок (Бр0) та появою перших листкiв (Лс1) досль джуваним екотипам притаманна середня варiацiя (12-18 %), решта фенофаз характеризуются незначною варiацiею (2-3 %).
Виявлено три екотипи, якi вегетащю розпочинають ранiше за середню багаторiчну дату початку вегетаци автохтонного бука в умовах Розточчя. Встановлено, що з найменшим вщхиленням вiд середньо! багаторiчноï дати утворення листкiв характеризуются 40 екотипiв, зокрема й автохтонний еко-тип з Розточчя. З незначним зашзненням розпочинають вегетацiю 9 екотишв. Найрашше починае скидати листя i завершуе вегетацiю польський екотип (Грифшо). У 34 екотипiв зазначена фенофаза у термшах майже зб^аеться з середньою багаторiчною датою, а в шших 34 екотипiв вщбуваеться з певним запiзненням. З нашстотшшою вiдмiннiстю вiд середньоï багаторiчноï дати i найшзшше завершуе вегетацiю екотип Свiржина (Польща). За ступенем вщ-повiдностi фенологiчних ритмiв екологiчним умовам Розточчя дослщжуваш екотипи бука роздшеш на 4 групи.
Оцiнка еколопчних особливостей окремих мюящв року (теплий/хо-лодний, сухий/вологий), на якi припадають реестроваш фенофази, за термо-пгрограмами свiдчить про сприятливi погоднi умови в роки дослщжень.
Опрацьованi результати фенолопчних спостережень за географiчними культурами бука свщчать про добру адаптащю бiльшостi екотипiв та ïхню конкурентоспроможшсть на фонi закономiрностей розвитку мюцевих екоти-пiв. Встановлено, що феноритми екотишв бука залежать вiд мшливих погод-них умов регiону.
Лггература
1. Бшик Я.Я. Пщсумки десятир1чних фенолопчних спостережень у Страдч1вському арборетум1 (1998-2008 рр.) / Я.Я. Бшик, Ю.Г. Гринюк // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.11. - С. 11-16.
2. Делеган I.I. Збереженють дерев бука люового (Fagus silvatica L.) р1зних екотишв у географ1чних культурах на Розточч1 / I.I. Делеган // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2005. - Вип. 15.4. - С. 34-38.
3. Зайцев Г.Н. Фенология древесных растений / Г.Н. Зайцев. - М. : Изд-во "Наука", 1981. - 120 с.
4. Горошко М.П. Бюме^я : навч. поабн. / М.П. Горошко, С.1. Миклуш, П.Г. Хомюк. -Львiв : Вид-во "Камула", 2004. - 236 с.
5. Шульц Г.Э. Общая фенология / Г.Э. Шульц. - Л. : Изд-во "Наука", 1981. - 188 с.
6. Шульц Г.Э. Фенологические наблюдения / Г.Э. Шульц, В.В. Шамраевский. - Л. : Изд-во "Наука", 1971. - 328 с.
7. Ammer Ch. Zur Zukunft der Buche (Fagus sylvatica L.) in Mitteleuropa / mmer Ch., Albrecht L., Borchert H., Brosinger F., Dittmar Ch., Elling W., Ewald J., Felbermeier B., Gilsa H., Huss J., Kenk G., Kolling Ch., Kohnle U., Meyer P., Mosandl R., Moosmayer H.-U., Palmer S., Reif A., Rehfuess K.-E., Stimm B. // Allgemeine Forst- und Jagdzeitung. 2005. - Vol. 176. 4. - S. 60-66.
8. Dittmar C. Growth variations of Common beech (Fagus sylvatica L.) under different climatic and environmental conditions in Europe - a dendroecological study / C. Dittmar, W. Zech, W. Elling // Forest Ecology and Management. - 2003, 173. - S. 63-78.
9. Elling W. Neuartige Zuwachsdepressionen bei Buchen / W. Elling, C. Dittmar // Allgemeine Forstzeitschrift/Der Wald. 2003. - 58. - S. 42-45.
10. Giertych M. Zmiennosc genetyczna buka / M. Giertych // Zeszyty Naukowe AR Krakow, 2000. - № 358. - S. 35-45.
11. Huntley B. Climatic control of the distribution and abundance of beech (Fagus L.) in Europe and North America / B. Huntley, P.J. Bartlein, I.C. Prentice // Journal of Biogeography 1989, 16. - P. 551-560.
12. Konig Ch. Klimastatistik. - Wissenschaftliche Mitteilung / Ch. Konig, H. Mayer // LMU, Munchen, 1989. - № 64. - 343 s.
13. Matras J. Wzrost i rozwoj populacji buka zwyczajneho (Fagus sylvatica L.) w okresie pierwszych trzech lat na powierchni doswiadczalnej w Bystrzycy Klodzkiej / J. Matras // Sylwan, 2002, CXLVI, № 2. - S. 111-127.
14. Rennenberg H. Die Buche (Fagus sylvatica L.) - ein Waldbaum ohne Zukunft im sudlichen Mitteleuropa? / H. Rennenberg, W. Seiler, R. Matyssek, A. Gessler, J. Kreuzwieser // Allgemeine Forst-und Jagdzeitung, 2004. - Vol. 175. - S. 210-224.
15. Sabor J. Wstepne wyniki badan nad proweniencyjn^. zmiennosci^. buka zwyczajneho (Fagus sylvatica L.) na powierchni porownawczej doswiadczenia serii GC 2234, 1992-1995 w Krynicy / J. Sabor, J. Zuchowska // Sylwan, 2002, CXLVI, № 2. - S. 43-72.
16. Schraml C. Sensitivitat von Okotypen der Buche (Fagus sylvatica L.) gegenuber Trockenstre / C. Schraml, H. Rennenberg // Forstwissenschaftliches Centralblatt. 2000. - Vol. 119. -P. 51-61.
17. Visnjic C. Frostresistenz und Phanologie europaischer Buchenprovenienzen (Fagus sylvatica L.) / C. Visnjic, A. Donrenbusch // Allgemeine Forst- und Jagdzeitung. 2004. - Vol. 175. -S. 101-108.
Делеган И.И, Скобало А.С. Фенологическая изменчивость экоти-пов географических культур бука лесного в условиях Львовского Рас-точья
Описана методика исследований, представлены формулы расчета показателя фенологической изменчивости с учетом знака отличий. Представлены результаты исследований фенологической изменчивости экотипов географических культур бука лесного в условиях Львовского Расточья в виде таблицы и графического отображения распределения по классам. Выявлены фенологические особенности отдельных экотипов. Определены четыре группы экотипов по адаптивным характеристикам. Сделано оценку благоприятности отдельных климатических показателей методом построения термогигрограм.
Ключевые слова: Бук лесной, экотип, географические культуры, фенологические фазы, фенологическая изменчивость.
Delehan I.I., Skobalo O.S. Phenological ecotype geographical variability of cultures in the beech Lviv Roztochchya
The procedure of research, presented Score formula phenological variability with regard to the sign differences. The results of studies phenological ecotypes geographical va-
riability of cultures of beech forest in Lviv Roztochchya in tabular and graphical display of the distribution by class. There phenological characteristics of individual ecotypes. The four groups of ecotypes for adaptive characteristic. Made assess the ease of individual climatic parameters by constructing termogigrogram.
Keywords: Beech forest, ecotype, geographic culture, phenological stages, phenological variability. _
УДК 581.9 Асист. О. О. Дика; студ. О.П. Дробуш;
студ. Н.В. Цюпа - Львiвський НУ iM. 1вана Франка
ДЕМОГРАФ1ЧН1 ПАРАМЕТРИ ЦЕНОПОПУЛЯЦ1Й РАННЬОВЕСНЯНИХ ЕФЕМЕРОЩВ (ANEMONE RANUNCULOIDES L. ТА CORYDALIS SOLIDA (L.) CLAIRV.) НА ТЕРИТОРП ПРИРОДНОГО ЗАПОВ1ДНИКА "РОЗТОЧЧЯ"
Наведено результати дослщження стану ценопопуляцш ефемеро!дов Anemone ranunculoides L. та Corydalis solida (L.) Clairv. на територп природного заповщника "Розточчя". Дослщжено вшову структуру та насшну продуктивнють. Вшовим спектрам ценопопуляцш A. ranunculoides L. характерна низька частка проростюв, що свщчить про пригшчення процеав вщтворення. Ui ценопопуляцп належать до шва-зшного типу. Дослiджено ценопопуляцiю C. solida (L.) Clairv. нормального типу, умовно неповночлену (не виявлено сеншьних особин).
Ключов1 слова: ценопопулящя, вшовий спектр, ефемерощи, Anemone ranunculoides L., Corydalis solida (L.) Clairv.
В умовах штенсивного використання природних ресуршв та посилення антропогенного тиску на оргашзми керування популящями стае одшею з пере-думов рацюнально!" експлуатаци i збереження живо! природи. Лише вивчення структури i поведшки природних популяцш дае змогу оргашзувати рацюналь-ну експлуатацiю ресурсiв. Пiд час оргашзаци охорони живо! природи популяцш потрiбно розглядати як головну одиницю захисту. Це визначае необхщ-нiсть вивчення популяцiй рослин у природних умовах, поширення в межах ареалу того чи шшого виду, дослщження меж мiж мiсцями зростання окремих популяцiй, а також !х внутршньо!" структури i поведiнки в бiогеоценозах [4].
Проведення дослщжень ценопопуляцiй первоцвiтiв зумовлене необ-хщшстю оцiнювання !х стану, вивчення залежност стану популяци вiд фак-торiв iснування i антропогенного впливу. Даш, як отримують щороку, мо-жуть бути використаш для вивчення динамжи ценопопуляцп, а також для ви-явлення конкретних факторiв, якi загрожують li iснуванню [7]. Мошгоринго-вi дослiдження мають важливе значення для вивчення процеЫв змiни рослин-ного покриву, зокрема в умовах заповщних територш
У цiй роботi дослщжено стан ценопопуляцш ефемеро!дав Anemone ranunculoides L. (дшянки № 1, 2) та Corydalis solida (L.) Clairv. (дшянка № 3) на територи Природного заповщника "Розточчя".
Дшянка № 1. Верещицьке люництво, квартал 11. Асощащя Dentario glandulosae-Fagetum Mat. et Mat. Пщркт представлений Fagus sylvatica L., Carpinus betulus L., Acer pseudoplatanus L. Пiдлiсок слабо розвинений i представлений Viburnum opulus L., Euonymus verrucosa Scop. Середня висота де-
