CC BY
19
Табл. 4. Основт характеристики рузних munie земель при рЬному поеднант канаш 4-5-7
Поеднання каналiв Кольорова пал^а основних категорiй земель
4-5-7 Л1с - рожевий, вода - чорна, поле зашяне - рожево-червоне, пар - го-лубий, населен пункти - синьо-голубi
4-7-5 Лiс - вишневий, вода - чорна, поле зашяне - голубе, пар - червоний, населенi пункти - зелено-сiрi
5-4-7 Лiс - зелений, вода - чорна, поле зашяне - салатове, пар - фюлето-вий, населет пункти - сине
5-7-4 Л1с - темно-фюлетовий, вода - чорна, поле зашяне - сине, пар - сала-товий, населенi пункти - жовто-сит
7-4-5 Лiс - брудно-зелений, вода - чорна, поле зашяне - зелене, пар - фь олетово-рожевий, населенi пункти - брудно-зеленi
7-5-4 Л1с - темно-синiй, вода - чорна, поле зашяне - сине, пар - жовтий, населет пункти - синьо-жовт
Таким чином, проведет дослщження восьми косм1чних зтмюв Land-sat-7 ETM+ вказують, що для дешифрування рослинностi нашнформативш-шими комбiнацiями каналiв е 4-5-7, 1-4-5 та 3-4-5. Щ комбшаци каналiв мож-на використовувати для виршення багатьох практичних задач при дешифру-ваннi космiчних знiмкiв як вiзуально, так i автоматично.
Лiтература
1. Волошин В.И., Бушуев Е.И., Левенко А.С., Шапарь А.Г., Емец Н.А., Тяпкин О.К.
От оценки состояния природной среды методами дистанционного зондирования Земли к обеспечению устойчивого развития общества// Космiчна наука i технология. - 2006, т.12, № 2/3. - С. 70-78.
2. Горошко М.П., Миклуш С.1., Хомюк П.Г. Бiометрiя: Навч. пос. - Л^в: Камула,
2004. - 236 с.
3. Готинян В.С., Дронова 1.С. Деяю тенденци в дистанцiйному зондуваннi Землi (за за-рубiжними матерiалами)// Космiчна наука i технология. - 2002, т.8 № 2/3. - С. 65-69.
4. Интерпретация комбинаций каналов данных Landsat TM/ ETM+. - 2005. - [Цит.
2005, 8 декабрь] - Доступен с: <http://www.gis-lab.info/qa/landsat-bandcomb.html>.
5. Лялько В.1., Попов М.О., Зубко В.П., Рябоконенко О.Д. Стан та перспективи роз-витку дистанцiйних методiв дослiдження Землi в Украiнi. - [Цит. 2006, 8 люте] - Доступний з: <http://www. ecomm.kiev.ua/gis/yalta2004/statti/lj alko.doc>.
6. Расчет коэффициента линейной корреляции. - 2004. - [Цит. 2006, 8 декабрь] - Доступен с: <http://www.gis-lab.info/qa/correlation.html>.
7. Янутш Д. А. Дешифрирование аэрокосмических снимков. - М.: Недра, 1992. - 240 с.
8. David S. Wilkie, John T. Finn. Remote Sensing Imagery for Natural Resources Monitoring: A Guide for First-Time Users. - New York: Columbia University Press, 1996. - 295 p.
УДК630*46/632.7 Acnip. I.I. Делеган -НЛТУ Украти,м. Львiв
ПОШКОДЖЕННЯ ГЕОГРАФ1ЧНИХ КУЛЬТУР БУКА Л1СОВОГО ЧОРНИМ БЕРЕЗОВИМ ТРУБКОКРУТОМ
Наведеш результати оцшки ступеня ураження географiчних культур бука люо-вого (Fagus silvatica L.) трубкокрутом березовим (Deporaus betulae L.).
Ключов1 слова: бук люовий (Fagus silvatica L.), трубкокрут березовий (Deporaus betulae L.).
Post-graduate I.I. Delehan - NUFWT of Ukraine, L'viv Damage of geographical cultures Fagus silvatica L. by black Deporaus betulae L.
The resulted results of an evaluation of a degree of a lesion of geographical cultures of a beech wood (Fagus silvatica L.) Birch Leaf-roller (Deporaus betulae).
Keywords: beech (Fagus silvatica L.), Birch Leaf-roller (Deporaus betulae L., 1758).
Трубкокрути (Attelabidae), родина жуюв, що належить до шдряду Все-1'дш жуки (Polyphaga), ряду Твердокрилi або Жуки (Coleoptera) шдкласу Кри-лат (Pterygota) класу Комахи або Вщкритощелепш (Insecta seu Ectognatha). У складi родини Attelabidae тривалий час розглядалися i представники Rhynchitidae, котрi зараз видiленi у самостшну родину. За типом розвитку трубкокрути, як i решта представниюв цього ряду, належать до комах з пов-ним перетворенням (Holometabola) [5,8-13]. Це мщно! будови жуки з витяг-нутою у трубку головою, схожi на довгоносикiв (Curculionidae), проте рiз-няться вiд останшх вiдсутнiстю колiноподiбного злому на 11-12 членикових вусиках. Кшщвки у трубкокру^в складаються з п'яти членикiв, але четвертий членик редукований, щiткоподiбний. У свт вiдомi близько 1300 видiв, в Ук-ра!ш - близько 30 видiв [8-17]. Трубкокрути, зазвичай, рослинощш жуки, якi екологiчно пов'язаш з деревною i чагарниковою рослиншстю. Загалом тро-фiчнi зв'язки трубкокру^в охоплюють 67 родин рослин, проте у помiрнiй зо-нi - тшьки 16 родин рослин. Бшьше половини видiв (до 58 %) зареестровано на Fagaceae, Betulaceae та Ulmaceae (24, 21 та 13 %, вщповщно). Вщ 2 до 4 видiв жукiв живе на рослинах з родин Rosaceae, Fabaceae, Urticaceae та Polygonaceae [8-17]. Личинки представниюв родини Rhynchitidae трофiчно пов'язаш з вегетативними або генеративними частинами рослин, а Attelabidae - тшьки з вегетативними [10]. 1маго тд час додаткового живлення також споживають генеративш i вегетативш частини рослин [8-10]. Еволюцшно значимою рисою аттелабiд i ринхiтид е турбота про потомство. У жуюв заз-начених родин близько половини видiв скручуе листковi пластинки для розвитку сво1х личинок. Скручування листково! пластинки вiдбуваеться у харак-терний для кожного виду споЫб. У скручених листках вщбуваеться личинко-ва стадiя розвитку. Личинки у них бш, безногi, С-подiбно зiгнутi. [8-17]. Ма-ють здебiльшого одну генеращю в роцi [9-12]. Ураженi трубкокрутами лис-тковi пластинки зав'ядають i опадають, що iстотно впливае на загальну пло-щу асимiляцiйноl поверхш дерева, а загалом на його прирют i бiологiчну стiйкiсть до бютичних чинникiв. Найбiльш широко поширеними видами в Украlнi е: трубкокрут горiховий (Apoderus coryli L.), трубкокрут дубовий (At-telabus nitens Scop.), трубкокрут липовий (Byctiscus betulae L.) та чорний бе-резовий трубкокрут (Deporaus betulae L.). Багато видiв роду Rhynchites, до прикладу, грушевий великий трубкокрут (R. giganteus F.) можуть ютотно шкодити плодовим культурам [12]. В Укра!ш видовий склад, поширення i лi-согосподарське значення трубкокру^в вивченi недостатньо, а вщомос^ про ураження бука мають загальний iнформативний характер. Мета роботи -з'ясувати поширення, та стушнь ураження географiчних культур бука чорним березовим трубкокрутом. Дослщження проводилися загальноприйнятими ме-
тодами у географiчних культурах бука на P03T044i [1-7,10]. Для оцiнки ступе-ня ураження листкiв у кронах дерев бука чорним березовим трубкокрутом застосовували 5-ти бальну шкалу: 0 - скручеш чорним березовим трубкокрутом листковi пластинки у крош дерев бука вiдсутнi; 1 - скручеш чорним березовим трубкокрутом листковi пластинки поодиноко трапляються тшьки на вершит або з одного боку крони дерев бука i помггт тшьки при ïx ретельно-му обстеженнц 2 - поодиною листковi пластинки скрученi чорним березовим трубкокрутом трапляються з уЫх боюв крони i помiтнi при побiжному оглядi дерев бука; 3 - у крош дерев бука близько половини листкових пластинок скручених чорним березовим трубкокрутом; 4 - у крош дерев бука бшьше половини листкових пластинок скручених чорним березовим трубкокрутом. Обстеження дерев проводили наприюнщ весни - початку лгга упродовж 2004-06 роюв. У процес дослщжень з'ясовано, що на експериментальних дь лянках географiчниx культур бука найчастше трапляються два види труб-кокру^в - трубкокрут липовий (Byctiscus betulae L.) та чорний березовий трубкокрут (Deporaus betulae L.). Жуки першого виду завдовжки 5,5-9,0 мм, мають металево-зелене або золотисто-зелене забарвлення тша, а жуки другого виду значно менш^ довжина тша 2,5-4,0 мм, чорш без металевого полиску. Трубкокрут липовий виявлено на осищ, а чорний березовий трубкокрут - пе-реважно на буковь
Загальна iнтенсивнiсть враження трубкокрутом географiчниx культур бука на Розточчi характеризуемся кiлькiстю уражених дерев у вщсотках до збережених за екотипами (табл. 1). Як видно з наведених у табл. 1 результата дослщжень, чорним березовим трубкокрутом уражуються далеко не всi обстеженi екотипи бука люового. Так, у 2004 р. трубкокрута не виявлено у 27 екотитв (1,20, 21, 26, 29, 31, 32, 36, 38, 39, 43, 44-47, 49, 51, 52, 56-58, 62, 63, 65, 66, 69, 70), що становить 38,6 % вщ ïx загальноï кшькосл. У 2005 р. неуражених трубкокрутом екотитв було вже 44 (62,9 %), а в 2006 р. ïx кшь-кiсть збшьшилася до 50 (71,4 %). Тобто, загальна кшьюсть екотипiв уражених трубкокрутом була найбшьшою - 43 (61,4 %) у 2004 р, а найменшою у 2006 р. - 16 (22,9 %). Дослщжуваш екотипи бука люового рiзняться також i за юльюстю дерев ураження трубкокрутом. Так, кшьюсть екотитв в яких було вражено до 10 % дерев становила у 2004 р. 20 (28,6 %), у 2005 р. 19 (27,1 %), а у 2006 р. всього 15 (21,4 %). Упродовж роюв дослщження змен-шилася також i кшьюсть екотитв в яких було уражено вщ 10,1 % до 20,0 % дерев. Якщо у 2004 р. ця група нараховувала 11 (15,7 %) екотитв, то у
2005 р. тшьки 4 (5,7 %), а у 2006 р. екотитв з такою штенсившстю ураження трубкокрутом не виявлено зовЫм.
Подiбна тенденщя простежуеться i стосовно наступноï групи екотитв, що нараховувала вщ 20,1 % до 30,0 % уражених дерев. У 2004 р. ця група охоплювала 8 (11,4 %) екотитв (4,9,15,17-19,41,68), у 2005 р. 2 (2,9 %), а у
2006 р. тшьки 1 (1,4 %) екотип. Якщо у 2004 р. зареестровано 3 (4,3 %) екотипи (10,27,28) в яких було вражено вщ 30,1 % до 40 % дерев, то у 2005 р. з таких був тшьки один екотип (41), а у 2006 р. - жодного. До того ж у 2004 р. в одного екотипу (34) виявлено ураження трубкокрутом у межах 40,1-50,0 %.
Табл. 1. Загальна штенсившсть ураження трубкокрутом
географiчних культур букал'шового на Розточчi
№ варь Географiчне походження (краша) Ввдсоток дерев бука з листками, ураженими трубкокрутом
анту 2004 2005 2006
1 2 3 4 5
1 Гласгутте, Шмеччина 0,0 0,0 0,0
2 Грифшо, Польща 1,7 0,0 0,0
3 Вохенстраус, Шмеччина 3,7 0,0 0,0
4 Суха, Польща 21,0 0,0 5,3
5 Дшленбург, Шмеччина 10,3 0,0 0,0
6 Шлухтерн, Нiмеччина 18,3 0,0 0,0
7 Глоруп, Датя 7,2 2,9 0,0
8 Цвiсель, Нiмеччина 5,0 0,0 0,0
9 Вал Десмонс, Франщя 26,7 0,0 0,0
10 Айсенах, Нiмеччина 38,6 17,9 20,5
11 Кауфбайрен, Нiмеччина 12,7 0,0 3,2
12 Планоше, Францiя 13,8 0,0 0,0
13 Леднiке Ровне, Словаччина 7,8 19,6 0,0
14 Уголька, Украша 11,5 0,0 0,0
15 Тарандт, Нiмеччина 25,0 0,0 0,0
16 Сiннтал, Шмеччина 9,4 0,0 0,0
17 Завадiв, Украина 26,3 0,0 0,0
18 Ческ Крумлов, Чехiя 22,2 24,4 4,4
19 Герренберг, Нiмеччина 20,6 4,8 3,2
20 Свалява-1, Украина 0,0 0,0 0,0
21 Лагов, Польща 0,0 0,0 0,0
22 Усть-Чорна, Украша 16,7 9,3 4,6
23 Мiжгiр'я, Украша 18,1 5,6 0,0
24 Осбург, Шмеччина 4,0 2,0 0,0
25 Одергаус, Шмеччина 4,2 0,0 0,0
26 Млинари, Польща 0,0 4,3 0,0
27 Кладка, Чехiя 31,3 11,1 8,1
28 Медзшаборце, Словаччина 31,4 14,7 4,9
29 Аппенталь, Шмеччина 0,0 0,0 3,0
30 Смоленще, Словаччина 3,0 1,5 0,0
31 Замулов, Словаччина 0,0 2,4 0,0
32 Монтабаур, Нiмеччина 0,0 0,0 0,0
33 Свалява-2, Украша 4,0 0,0 0,0
34 Ебелебен, Шмеччина 45,1 21,6 0,0
35 Рава-Руська, Украша 7,8 2,0 0,0
36 Унгени, Молдова 0,0 3,0 0,0
37 Нарол, Польща 1,7 0,0 0,0
38 Турмова, Польща 0,0 0,0 3,3
39 Броди, Украша 0,0 0,0 0,0
40 Дайстер, Шмеччина 7,8 0,0 0,0
41 Тренк, Словаччина 25,6 32,1 3,8
42 Гайнзебанк, Шмеччина 11,1 0,0 4,2
43 Остенгольц-Шармбек, Шмеччина 0,0 1,7 0,0
44 Ангуяно, !спатя 0,0 0,0 0,0
1 2 3 4 5
45 Колеттес, Франщя 0,0 0,0 0,0
46 Розточчя, Украша 0,0 0,0 0,0
47 Валлорх, 1тал1я 0,0 0,0 0,0
48 Перечни, Украша 16,7 4,2 0,0
49 Еттенгайм, Шмеччина 0,0 4,0 2,0
50 Будшгеи-1, Нiмеччниа 8,1 2,0 0,0
51 Гермескайл, Нiмеччниа 0,0 0,0 0,0
52 Бухенвалд, Нiмеччниа 0,0 2,3 0,0
53 Бовеидеи, Нiмеччниа 9,4 0,0 0,0
54 Мукачево, Украша 6,7 0,0 0,0
55 Сташов, Польща 7,0 3,5 1,7
56 Крниiца, Польща 0,0 0,0 0,0
57 Зеелцертурм, Нiмеччниа 0,0 0,0 0,0
58 Воловець, Украша 0,0 0,0 0,0
59 Грастеи, Датя 4,2 0,0 2,1
60 Ладек Здрой, Польща 16,7 4,5 0,0
61 Будiигеи-2, Шмеччина 7,4 1,9 0,0
62 Кiрхгаймболаидеи, Нiмеччниа 0,0 0,0 0,0
63 Свiбодзiи, Польща 0,0 0,0 0,0
64 Свiжина, Польща 12,1 3,0 0,0
65 Гадамар, Нiмеччниа 0,0 0,0 0,0
66 Бад Сальцунген, Нiмеччниа 0,0 0,0 0,0
67 Ехiигеи, Нiмеччниа 3,9 0,0 0,0
68 Морбах, Шмеччина 25,6 0,0 2,6
69 Кобилецька Поляиа, Украша 0,0 0,0 0,0
70 Гарсефельд, Шмеччина 0,0 0,0 0,0
Осюльки найбiльш iнтенсивне враження географiчних культур бука чорним березовим трубкокрутом мало мюце у 2004 р., нами детальшше розгля-даеться розподiл дерев за ступенем 1х ураження саме у зазначеному рощ. Роз-подш дерев бука рiзних екотипiв за ступенем 1х ураження чорним березовим трубкокрутом у 2004 р. показано в табл. 2. Як видно з табл. 2, одну з найбшь-ших груп утворюють екотипи у крон дерев яких зовшм не виявлено листкових пластинок, скручених чорним березовим трубкокрутом, зокрема варiанти 1, 20, 21, 26, 29, 31, 32, 36, 38, 39, 43, 44-47,49, 51, 52, 56-58, 62, 63, 65, 66, 69,70.
Друга група екотишв, в яких скручеш чорним березовим трубкокрутом листковi пластинки, трапляеться поодиноко тшьки на вершит або з одного боку крони дерев бука, вона мютить тшьки два польських варiанти (2, 37) в яких кшьюсть неуражених дерев становить 98,3 %.
Третю групу утворюють екотипи у котрих виявлено дерева як з по-одинокими скрученими листочками на вершит крони, так i дерева другого ступеня ураження, в яких поодиною листковi пластинки скручеш чорним березовим трубкокрутом траплялися з уЫх боюв крони i помгтт при поб1жно-му оглядi дерев, зокрема варiанти: 3, 7, 8, 12, 25, 30, 33-35, 42, 53-55,59, 61, 67. Кшьюсть неуражених трубкокрутом дерев у цш груш змшюеться у межах 86,2-97,0 %, за винятком варiанту 34 в якому цей показник мае ютотно менше значення - 54,9 %.
Табл. 2. Розпод1л дерев букарьзних екотитв за ступенем ураження _чорним березовим трубкокрутом (2004 р.)_
№ варь анту Геогpaфiчне походження (краша) Розподш дерев бука за ступенем ураження чорним березовим трубкокрутом, %
0 1 2 3 4
1 2 3 4 5 6 7
1 Гласгутте, Шмеччина 100,0 0,0 0,0 0,0 0,0
2 Грифшо, Польща 98,3 1,7 0,0 0,0 0,0
3 Вохенстраус, Шмеччина 96,4 2,2 1,2 0,0 0,0
4 Суха, Польща 79,1 8,7 7,0 3,5 1,7
5 Дшленбург, Шмеччина 89,7 5,2 3,8 1,3 0,0
6 Шлухтерн, Шмеччина 81,7 8,3 1,7 5,0 3,3
7 Глоруп, Датя 92,7 4,4 2,9 0,0 0,0
8 Цвшель, Шмеччина 95,0 3,3 1,7 0,0 0,0
9 Вал Десмонс, Франщя 73,2 13,4 8,4 3,3 1,7
10 Айсенах, Шмеччина 61,4 18,0 10,3 7,7 2,6
11 Кауфбайрен, Шмеччина 87,2 6,4 4,8 1,6 0,0
12 Планоше, Франщя 87 86,2 11,5 2,3 0,0 0,0
13 Ледтке Ровне, Словаччина 92,2 3,9 2,9 1,0 0,0
14 Уголька, Украша 88,4 4,6 3,5 2,3 1,2
15 Тарандт, Шмеччина 75,1 8,3 8,3 5,0 3,3
16 Сшнтал, Шмеччина 90,7 5,2 3,1 1,0 0,0
17 Зaвaдiв, Украша 73,7 10,5 7,0 5,3 3,5
18 Ческ Крумлов, Чехiя 78,0 8,8 6,6 4,4 2,2
19 Герренберг, Шмеччина 79,4 7,9 6,3 4,8 1,6
20 Свалява-1, Украша 100,0 0,0 0,0 0,0 0,0
21 Лагов, Польща 100,0 0,0 0,0 0,0 0,0
22 Усть-Чорна, Украша 83,3 5,6 3,7 4,6 2,8
23 Мiжгip'я, Украша 81,9 6,9 5,6 4,2 1,4
24 Осбург, Шмеччина 91,0 5,0 3,0 1,0 0,0
25 Одергаус, Шмеччина 94,8 2,8 1,4 0,0 0,0
26 Млинари, Польща 100,0 0,0 0,0 0,0 0,0
27 Кладка, Чехiя 69,0 11,0 10,0 9,0 1,0
28 Медзшаборце, Словаччина 68,6 14,7 9,8 4,9 2,0
29 Аппенталь, Шмеччина 100,0 0,0 0,0 0,0 0,0
30 Смоленще, Словаччина 97,0 1,5 1,5 0,0 0,0
31 Замулов, Словаччина 100,0 0,0 0,0 0,0 0,0
32 Монтабаур, Шмеччина 100,0 0,0 0,0 0,0 0,0
33 Свалява-2, Украша 96,0 2,7 1,3 0,0 0,0
34 Ебелебен, Шмеччина 54,9 23,5 21,6 0,0 0,0
35 Рава-Руська, Украша 92,1 5,9 2,0 0,0 0,0
36 Унгени, Молдова 100,0 0,0 0,0 0,0 0,0
37 Нарол, Польща 98,3 1,7 0,0 0,0 0,0
38 Турмова, Польща 100,0 0,0 0,0 0,0 0,0
39 Броди, Украша 100,0 0,0 0,0 0,0 0,0
40 Дайстер, Шмеччина 92,2 4,8 2,0 1,0 0,0
41 Тренк, Словаччина 74,4 10,3 7,6 5,1 2,6
42 Гайнзебанк, Шмеччина 88,9 5,5 5,6 0,0 0,0
43 Остенгольц-Шармбек, Шмеччина 100,0 0,0 0,0 0,0 0,0
44 Ангуяно, 1спатя 100,0 0,0 0,0 0,0 0,0
1 2 3 4 5 6 7
45 Колеттес, Франщя 100,0 0,0 0,0 0,0 0,0
46 Розточчя, Украша 100,0 0,0 0,0 0,0 0,0
47 Валлорх, 1тал1я 100,0 0,0 0,0 0,0 0,0
48 Перечни, Украша 83,3 8,3 4,2 4,2 0,0
49 Еттенгайм, Н!меччина 100,0 0,0 0,0 0,0 0,0
50 Будшгеи-1, Нiмеччниа 93,0 3,0 3,0 1,0 0,0
51 Гермескайл, Нiмеччниа 100,0 0,0 0,0 0,0 0,0
52 Бухенвалд, Нiмеччниа 100,0 0,0 0,0 0,0 0,0
53 Бовеидеи, Нiмеччниа 90,6 5,2 4,2 0,0 0,0
54 Мукачево, Украша 93,4 3,3 3,3 0,0 0,0
55 Сташов, Польща 93,0 3,5 3,5 0,0 0,0
56 Крниiца, Польща 100,0 0,0 0,0 0,0 0,0
57 Зеелцертурм, Нiмеччниа 100,0 0,0 0,0 0,0 0,0
58 Воловець, Украша 100,0 0,0 0,0 0,0 0,0
59 Грастеи, Датя 95,8 2,1 2,1 0,0 0,0
60 Ладек Здрой, Польща 83,3 4,6 6,1 4,5 1,5
61 Будiигеи-2, Шмеччина 92,6 3,7 3,7 0,0 0,0
62 Кiрхгаймболаидеи, Нiмеччниа 100,0 0,0 0,0 0,0 0,0
63 Свiбодзiи, Польща 100,0 0,0 0,0 0,0 0,0
64 Свiжина, Польща 87,9 4,6 3,0 3,0 1,5
65 Гадамар, Нiмеччниа 100,0 0,0 0,0 0,0 0,0
66 Бад Сальцунген, Нiмеччниа 100,0 0,0 0,0 0,0 0,0
67 Ехiигеи, Нiмеччниа 96,0 2,0 2,0 0,0 0,0
68 Морбах, Шмеччина 74,4 10,2 7,7 5,1 2,6
69 Кобилецька Поляиа, Украша 100,0 0,0 0,0 0,0 0,0
70 Гарсефельд, Шмеччина 100,0 0,0 0,0 0,0 0,0
Четверту групу становить 8 екотишв - варiанти 5, 11, 13, 16, 24, 40, 48 та 50. В 11 складi е дерева першого, другого i третього ступешв ураження, тобто i такi у крош яких близько половини листкових пластинок скручених чорним березовим трубкокрутом. Кшьюсть неуражених дерев у цш груш за-лишаеться вiдносно високою - 83,3-93,0 %.
П'ята група складаеться з 17 екотипiв (варiанти 4, 6, 9, 10, 14, 15, 17-19, 22, 23, 27, 28, 41, 60, 64, 68) в яких виявлено дерева першого, другого, третього i четвертого ступешв ураження, тобто i таю дерева у крош яких бшьше поло-вини листкових пластинок, що скручено чорним березовим трубкокрутом. У цих екотипах юльюсть неуражених дерев становить вщ 61,4 % до 88,4 %.
На загал результати проведених дослщжень свщчать, що екотипи бука люового характеризуются рiзною стiйкiстю до бютичних чинникiв, зокрема до враження чорним березовим трубкокрутом. Можна припустити, що на бь олопчну стшюсть бука до бiотичних чинникiв мае певний вплив географiчне походження екотишв, погодш умови та циклiчнiсть масового розмноження комах. Через змшу кимату та можливi цикли масового розмноження труб-кокрутiв на особливу увагу, з боку люогосподарського виробництва, заслуго-вують резистентнi екотипи бука люового.
Лiтература
1. Горд1енко М.1., Гузь М.М., Дебринюк Ю.М., Мауер В.М. Люов1 культури. Пщруч-ник. - Льв1в: Камула, 2005. - 608 с.
2. Горошко М.П., Миклуш С.1., Хомюк П.Г. Бiометрiя: Навч. пос. - Львiв: "Камула", 2004. - 236 с.
3. Дебринюк Ю.М., М'якуш I.I. Лiсовi культури рiвнинноi частини захщного регiону Укра1ни. - Львiв: Свгг, 1993. - 296 с.: ш. - Бiблiогр. - С. 291.
4. Дебринюк Ю.М., Осмола М.Х., М'якуш 1.1., Мельник О.С. Лiсовирощування в за-хiдному регiонi Украши. - Львiв: Свiт, 1994. - 408 с.
5. Делеган I. Люова зоологiя. Безхребетнi. - Львiв: Поллi, 2003. - С. 362-366.
6. Делеган I.I. Географiчнi культури бука (Fagus silvatica L.) - один з шляхiв збереження бiорiзноманiття// Науковi дослiдження на об'ектах природно-заповщного фонду Карпат та стан збереження природних екосистем в контекстi сталого розвитку. Матерiали мiжнародноi науково-практично1 конференций присвячено1 25-рiччю Карпатського нацiонального природного парку (м. Яремче, 20 жовтня 2005 р.). - Яремче, 2005. - С. 256.
7. Криницький Г.Т., Попадинець 1.М., Бондаренко В.Д., Крамарець В.О. Буковi люи Захiдного Подiлля. - Тернопiль, Укрмедкнига, 2004. - 168 с.
8. Легалов А.А. Новые таксономические названия жуков-трубковертов (Coleoptera, Cur-culionoidea: Rhynchitidae, Attelabidae)// Евразиатский энтомологический журнал. 2002, т. 1, № 1. - С. 91-92.
9. Легалов А.А. Новая классификация экологических групп ринхитид и трубковертов (Coleoptera: Rhynchitidae, Attelabidae)// Евразиатский энтомологический журнал. 2004, т. 3, № 1. - С. 43-45.
10. Легалов А.А. Трофические связи ринхитид и трубковертов (Coleoptera: Rhynchitidae, Attelabidae)// Зоологический журнал. 2005, т. 84. No. 3. - С. 352-361.
11. Лесная энциклопедия: в 2-х т., т. 2. Лимонник - Ящерицы/ Ред. кол.: Г.И. Воробьев (гл. ред.) и др. - М.: Сов. Энциклопедия, 1986. - С. 473.
12. Тер-Минасян М.Е. Долгоносики-трубковерты (Attelabidae)// Фауна СССР. Насекомые жесткокрылые. - М.-Л.: Изд-во АН СССР. 1950, т.27, вып. 2. - 231 с.
13. Тер-Минасян М.Е. Сем. Attelabidae - трубковерты// Вредители леса. - М.-Л.: Изд-во АН СССР. 1955, т.2. - С. 581-592.
14. Morris M.G. Orthocerous weevils Coleoptera Curculionoidea (Nemonychidae, Anthribi-dae, Urodontidae, Attelabidae and Apionidae)// Handbooks for the Identification of British Insects. 1990. Vol.5. Part 16. - P. 3-108.
15. Riedel A. The spinosus - group of Euops Schoenherr (Coleoptera: Curculionoidea, Attelabidae), weevils with humeral spines from New Guinea// Entomologica scandinavica. - 1999. Vol.30. No1. - P. 75-117.
16. Szujecki A. Entomologia lesna. T. 2 - Warszawa: Wydawnictwo SGGW, 1998. - S. 201-259.
17. Zuppa A., Osella G., Biondi S. Parental care in Attelabidae (Coleoptera, Curculionoidea)// Ethology Ecology & Evolution, Special Issue. - 1994. 3. P. 113-118.
УДК 630*182.2 Доц. П.Г. Хомюк, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
ОСОБЛИВОСТ1 РОСТУ ДЕРЕВОСТАН1В СОСНИ 3BH4AÏÏHOÏ В УМОВАХ ДРУга I ТРЕТ^ ЗОН РА Д1АТТ1ЙНОГО ЗАБРУДНЕННЯ
Наведено особливосп динамши соснових деревосташв, як ростуть у другш i третш зонах радiацiйного забруднення.
Ключов1 слова: динамша деревосташв, радiацiйне забруднення, темп росту, модельне дерево.
Assist. prof. P.G. Khomyuk - NUFWT of Ukraine, L'viv
Features of growth of pine stands in the conditions of the second and third areas of radiation contamination
The features of dynamics of pines stands, which grow in the second and third areas of radiation contamination, are resulted in the article.
Keywords: dynamics of stands, radiation contamination, rate of growth, model tree.
