CC BY
26
Лiтература
1. Нац1ональний природний парк "Гуцульщина". Рекламний проспект. - Kocïb: Геогра-фiка, 2003. - 8 с.
2. Инструкция по техническому учету и паспортизации лесных автомобильных дорог. - Утв. Минлесдревпромом Украины 23.01.85. - К., 1984. - 36 с.
3. Коржов В.Л., Роман Д.1. Параметри i техтчний стан дорожньо'1 мереж в лiсфондi Великобичювського ДЛГ// Наук. вiсник УкрДЛТУ: Люова iнженерiя: технiка, технологiя i довкшля. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2004, вип. 14.3. - С. 430-437.
4. Сабадырь А.И. О технической политике развития лесного сектора Украины. Оборудование и инструмент для профессионалов. - 2004, № 3. - С. 2-6.
5. Dvorscak P. Ako dalej vo vystavbe lesnych ciest na Slovensku?// LES, 1997, № 7. - P. 25-27.
УДК 630*46/632.8 Acnip. I.I. Делеган -НЛТУ Украти, м. Львiв
ГАЛОВ1 ТА НЕКРОЗН1 ЗАХВОРЮВАННЯ ЛИСТЯ БУКА Л1СОВОГО В ГЕОГРАФ1ЧНИХ КУЛЬТУРАХ НА РОЗТОЧЧ1
Наведено результати ощнки ступеня ураження галотвiрними комахами i гриб-ними некрозами географiчних культур бука лiсового (Fagus silvatica L.) на Розточчь
Ключов1 слова: бук люовий (Fagus silvatica L.), галотвiрнi комахи, ендофiтнi гриби.
Post-graduate I.I.Delegan - NUFWT of Ukraine, L'viv
Gallic and nekroz disease of leaves of beech wood in geographical cultures on Roztochchi
The resulted results of an evaluation of a degree of a gall-fly and fungal necrosises of geographical cultures of beech (Fagus silvatica L.) on Roztochya.
Keywords: beech wood (Fagus silvatica L.), gall-fly, sensu side.
Вщомо, що гали (вщ лат., galla - чорнильний горшок), цециди, ло-кальш паразитичш новоутворення на органах рослин, що формуються внасль док видшення токсишв р1зними видами збудниюв або мехашчного подраз-нення рослинних клггин. Головними збудниками гал е комахи (гор1хотворки, галищ, пильщики, листоблшки), кругл1 черви-нематоди (зокрема галов1), кль щд (чотириноп) [1, 3, 7, 21]. Нарости типу гал можуть спричинювати деяк вь руси, бактерп, гриби. До прикладу, галов1 кшшд з роду Eriophyes - на листках берези, липи, клена, вшьхи та шших порщ, грабова галиця Oligotrophus carpi-ni - на листках граба, тля Chaphalodes strobilinus - на шпильках смереки, зви-чайна дубова гор1хотворка Diplolepis quercus-folii - на листках дуба; галов1 нематоди Meloidogyne sp., та шш1 уражують кореш Ыянщв у розсадниках. Bi-домо близько 15 тис. вид1в галотв1рних орган1зм1в. Серед них на особливу увагу заслуговують гор1хотворки (Cynipoidea) - надродина комах ряду пере-тинчастокрил1 (Hymenoptera). 1х тшо, 1-5 мм завдовжки, стиснуте з боюв. Бшьшють вид1в рослинощш. Яйця вщкладають у тканини рослин. Личинки бш, безноп, розвиваються у патолопчних розростаннях тканин, що утворю-ють гал, специф1чний для кожного виду. У цикл розвитку деяких вид1в мае м1сце чергування партеногенетичного i статевих поколшь, при цьому гали, спричинеш особинами р1зних поколшь, вщр1зняються м1ж собою. Формуван-ня гал вщбуваеться у кшька еташв i стимулюеться видшеннями слинних за-
лоз самиць-збудниюв при вiдкладаннi яець, слинних залоз личинок, а також росткових трубок для пророщування спор грибiв i бактерш. Будова гал зале-жить вщ виду збудника, характеру його локалiзащl на уражених органах, кшькосп особин збудника у галах, що розвиваються, ступеня активностi збудникiв та вщ морфологiчних особливостей будови ушкоджених тканин. При масовому розмноженнi горiхотворки та iншi комахи, що спричинюють утворення гал можуть призводити до передчасного опадання листя, ютотного зменшення загально! площi фотосинтезуючого апарату, а загалом i до ютот-ного зменшення приросту рослин. Збудники багатьох гал ослаблюють росли-ни i можуть спричинити !х до загибел^ чим шкодять лiсовому i сшьському господарству [1,3,7,21]. Тому у рядi кра!н Свропи проводяться спецiальнi дослщження процесiв формування гал i фггопатогенних некротичних плям на основних лiсотвiрних породах з метою встановлення видового складу збуд-никiв, з'ясування !х лiсогосподарського значення i запобiгання можливих втрат деревини [7-21]. Зокрема, встановлено, що в Центральны i Захщнш Gвропi на листках дуба, о^м звичайно! дубово! горiхотворки, гали утворю-ють: Cynips divisa Htg., Neuroterus numismalis Oliv., Polystepha panteli Kffr. s. Tavar., Trioza remota Foerst, дещо рiдше - Andricus curvator Htg.; Cynips qu-ercusfolii L., Neuroterus quercusbaccarum L. На листках клена гали здебшьшо-го утворюе Dasyneura vitrina Kffr., а також Acerina pseudoplatani Corti., Acerina eriobia var. pseudoplatani Nal., Acerina macrochela Nal., а на листках липи -Eriophyes lateannulatus Schulze., рщше Dasyneura tiliamvolvens Rübs.; Didymo-mia reaumuriana F. Lw.; Eriophyes exilis Nal.; Eriophyes leiosoma Nal. Вва-жаеться, що утворення гал на листках бука спричинюють, головним чином, Hartigiola annulipes Htg., Mikiola fagi Htg., меншою мiрою, iншi види комах, зокрема Acerina nervisequa faginea Nal., Acerina stenaspis Nal. [7-11,15,16]. Бшьше того, встановлений певний зв'язок мiж галотвiрними комахами i ендо-фiтними грибками, якi спричинюють появу коричневих плям навколо гал, вщмирання та випадання дшянки листково! тканини i формування перфоро-ваних ^рчастих) листкiв на деревах головних лiсотвiрних порiд [9-11]. Правда, серед ендофггних грибкiв, виявлених на листках бука Apiognomonia errabunda (Rob.) Höhn., Discula umbrinella (Berk. & Broome) Sutton, Tubakia dryina (Sacc) Sutton, Alternaria alternata (Fr.) Keissler, Alternaria tenuissima (Kunze ex Pers.) Wiltshire, Cladosporium oxysporum (Link: Fr.) Berk. & Curt, Cladosporium cladosporioides (Fresen.) de Vries, Kabatiella apocrypta (Ellis & Everh.) Arx; Aureobasidium pullulans (de Bary) Arn., Botrytis cinerea Pers.: Fr.; Desmacierella aciola Lib., Diaporte eres Nitsche, Drechslera avenacea (Curtis ex Cooke) Shoemaker, Epicoccum purpurascens Ehrenb. Ex Schlecht. Hypoxylon serpens (Pers.: Fr.) Kickx, Libertella faginea Desm., Mycosphaerella punctiformis (Pers.) Starb., тшьки Discula umbrinella (Berk. & Broome) Sutton., найбшьш тк-но корелюе з галотвiрними комахами (Hartigiola annulipes Htg., Mikiola fagi Htg.,). На листках клена галотвiрний вид комах Dasyneura vitrina Kffr. корелюе з кшькома ендофггними грибками Diplodina acerina (Pass.) Sutton; Discula campestris (Pass.) Arx; Kabatiella apocrypta (Ellis & Everh.) Arx. Подiбне мае мюце у дуба, на листках якого розвиваються гали спричинеш Cynips divisa
Htg., Neuroterus numismalis Oliv., Polystepha panteli Kffr. s. Tavar., Trioza remota Foerst, у поеднанш з некрозами ендофiтних грибiв Discula quercina (West.) Arx, Dichomera saubinetii (Mont.) Cooce, Kabatiella apocrypta (Ellis & Everh.) Arx. У липи така корелящя виявлена мiж галотвiрною Eriophyes lateannulatus Schulze та грибом Discula sp. (syn. Gleosporium tiliae Oudem.) [9-11]. Допус-каеться також зв'язок зазначених захворювань з 5-10 рiчними циклами роз-витку комах [9, 15, 16].
Мета нашо! роботи - ощнити ступiнь пошкодження географiчних культур бука лiсового галотвiрними комахами i грибковими некрозами. Дос-лщження проводилися загальноприйнятими методами в географiчних культурах бука на Розточчi [1, 2, 4-21]. Обстеження культур проводили два рази, на початку i наприкшщ лгга, упродовж 2004-06 рр. Для ощнки ступеня уражен-ня листкових пластинок дерев бука галотвiрними комахами i грибковими некрозами застосовували 5-ти бальну шкалу: 0 - уражеш галотвiрними комахами i грибковими некрозами листковi пластинки у крош дерев бука вщсут-нi; 1 - ураженi галотвiрними комахами i грибковими некрозами листковi пластинки поодиноко трапляються тiльки з одного боку нижньо! частини крони дерев i пом^ш тiльки при ix ретельному обстеженнi; 2 - поодинокi листковi пластинки ураженi галотвiрними комахами i грибковими некрозами трапляються з уЫх бокiв крони i помггш при побiжному оглядi дерев бука; 3 - у крош дерев бука близько половини листкових пластинок уражених га-лотвiрними комахами i грибковими некрозами; 4 - у крош дерев бука бшьше половини листкових пластинок уражених галотвiрними комахами i грибковими некрозами. Опрацьоваш результати польових дослщжень представлено в табл. 1,2. Ураження галотвiрними комахами i грибними некрозами географiч-них культур бука на Розточчi характеризуеться кшьюстю ушкоджених дерев у вщсотках до збережених за екотипами (табл. 1). Встановлено, що найбшьш штенсивне ураження листкових пластинок бука галотвiрними комахами i грибними некрозами мало мюце у 2006 р. Якщо у 2004 р. виявлено тшьки 41 дерево з ознаками зазначеного захворювання, то у 2005 р. 1х вже нарахову-валося 137, а у 2006 р. - 342. Тобто, загальна кшьюсть уражених дерев, у 2005 р. зросла у 2,5 раза, а у 2006 р. у 8,5 раза порiвняно з 2004 р. Уражеш дерева у 2004 р. виявлеш тшьки у 20 екотипах, в наступному, 2005 р., - у 32 екотипах, а у 2006 р. - у 47 екотипах, що становило вщповщно 28,6 %, 45,7 % та 67,1 % вщ загально! кшькосп варiантiв. Середня штенсившсть ураження вЫх екотишв бука галотвiрними комахами i грибними некрозами також змшюеться з роками. Якщо у 2004 р. вона становила 5,8 % (1,2-10,4 %), у 2005 р. - 9,8 % (1,7-17,9 %), то у 2006 р. сягнула 15,0 % (2,9-27,1 %). Розподш дерев бука люового за ступенем ураження (у 2006 р.) галотвiрними комахами i грибковими некрозами за екотипами показано в табл. 2.
Як видно з табл. 2, дослщжуваш екотипи бука за загальним ступенем ураження листкових пластинок галотворками i грибковими некрозами розпо-дшяються на чотири групи. Першу групу утворюють 23 екотипи, що станов-лять 32,9 % 1х загально! кшькост^ зокрема варiанти - 2, 4, 8, 11, 13, 17, 22, 24, 25, 29, 30, 32, 35, 36, 38, 43-46, 50, 52, 57 та 65 у крош дерев яких вщсутт лист-
Табл. 1. Ураження галотворками i грибковими некрозами географiчних культур бука на Розточчi
№ варь анту Географiчне походження (краша) Вiдсоток дерев бука з листками, що враже-т галотворками i грибковими некрозами
2004 | 2005 2006
1 2 3 4 5
1 Гласгутте, Шмеччина 0,0 2,4 4,0
2 Грифшо, Польща 0,0 0,0 0,0
3 Вохенстраус, Шмеччина 1,2 0,0 3,7
4 Суха, Польща 0,0 0,0 0,0
5 Дшленбург, Шмеччина 0,0 2,6 6,4
6 Шлухтерн, Нiмеччина 0,0 1,7 11,7
7 Глоруп, Датя 69 1,4 4,3 7,2
8 Цвiсель, Нiмеччина 0,0 0,0 0,0
9 ал Десмонс, Франщя 0,0 1,7 8,3
10 Айсенах, Нiмеччина 2,6 7,7 12,8
11 Кауфбайрен, Шмеччина 0,0 0,0 0,0
12 Планоiсе, Францiя 1,2 2,3 5,7
13 Леднiке Ровне, Словаччина 0,0 0,0 0,0
14 Уголька, Украша 0,0 0,0 8,0
15 Тарандт, Нiмеччина 0,0 8,3 15,0
16 Сшнтал, Нiмеччина 2,0 4,2 7,3
17 Завадiв, Украина 0,0 0,0 0,0
18 Ческi Крумлов, Чехiя 0,0 11,1 20,0
19 Герренберг, Нiмеччина 1,6 7,9 17,6
20 Свалява-1, Украша 0,0 0,0 2,9
21 Лагов, Польща 0,0 1,0 5,2
22 Усть-Чорна, Украша 0,0 0,0 0,0
23 Мiжгiр'я, Украша 2,8 6,9 12,5
24 Осбург, Шмеччина 0,0 0,0 0,0
25 Одергаус, Шмеччина 0,0 0,0 0,0
26 Млинари, Польща 0,0 0,0 14,5
27 Кладка, Чехiя 1,0 3,0 9,1
28 Медзшаборце, Словаччина 0,0 0,0 6,9
29 Аппенталь, Нiмеччина 0,0 0,0 0,0
30 Смоленiце, Словаччина 0,0 0,0 0,0
31 Замулов, Словаччина 0,0 0,0 7,1
32 Монтабаур, Нiмеччина 0,0 0,0 0,0
33 Свалява-2, Украина 1,3 12,0 14,7
34 Ебелебен, Нiмеччина 0,0 3,9 9,8
35 Рава-Руська, Украша 0,0 0,0 0,0
36 Унгени, Молдова 0,0 0,0 0,0
37 Нарол, Польща 0,0 2,6 6,8
38 Турмова, Польща 0,0 0,0 0,0
39 Броди, Украша 0,0 0,0 3,6
40 Дайстер, Шмеччина 0,0 2,9 4,9
41 Тренк, Словаччина 6,4 0,0 9,0
42 Гайнзебанк, Шмеччина 2,8 6,9 9,7
43 Остенгольц-Шармбек, Шмеччина 0,0 0,0 0,0
44 Ангуяно, Iспанiя 0,0 0,0 0,0
1 2 3 4 5
45 Колеттес, Франщя 0,0 0,0 0,0
46 Розточчя, Украша 0,0 0,0 0,0
47 Валлорх, Iталiя 2,9 10,1 13,0
48 Перечин, Украша 0,0 8,3 12,5
49 Еттенгайм, Шмеччина 0,0 0,0 3,0
50 Будшген-1, Шмеччина 0,0 0,0 0,0
51 Гермескайл, Шмеччина 0,0 0,0 7,8
52 Бухенвалд, Шмеччина 0,0 0,0 0,0
53 Бовенден, Шмеччина 0,0 3,1 5,2
54 Мукачево, Украша 3,3 8,3 11,7
55 Сташов, Польща 0,0 15,8 19,3
56 Кринща, Польща 2,3 4,6 9,2
57 Зеелцертурм, Нiмеччина 0,0 0,0 0,0
58 Воловець, Украша 0,0 0,0 9,7
59 Грастен, Датя 10,4 14,6 27,1
60 Ладек Здрой, Польща 0,0 7,6 13,6
61 Будшген-2, Нiмеччина 5,6 14,8 18,5
62 Кiрхгаймболанден, Нiмеччина 0,0 0,0 4,5
63 Свiбодзiн, Польща 2,2 5,4 7,5
64 Свiжина, Польща 0,0 7,6 15,2
65 Гадамар, Нiмеччина 0,0 0,0 0,0
66 Бад Сальцунген, Нiмеччина 0,0 0,0 6,5
67 Ехiнген, Нiмеччина 0,0 0,0 7,8
68 Морбах, Шмеччина 7,7 17,9 23,1
69 Кобилецька Поляна, Украша 2,9 1,4 14,5
70 Гарсефельд, Шмеччина 2,5 4,9 7,4
Табл. 2. Розподт дерев бука л^ового рiзних екотитв за ступенем ураження листових пластинок галотвiрними комахами i грибковими некрозами
№ варь анту Географiчне походження (краша) Розподш дерев бука за ступенем ураження листкових пластинок галотворками i грибковими некрозами, %
0 1 2 3 4
1 2 3 4 5 6 7
1 Гласгутте, Нiмеччина 96,0 1,6 2,4 0,0 0,0
2 Грифiно, Польща 100,0 0,0 0,0 0,0 0,0
3 Вохенстраус, Нiмеччина 96,3 1,2 2,5 0,0 0,0
4 Суха, Польща 100,0 0,0 0,0 0,0 0,0
5 Дiлленбург, Шмеччина 93,6 2,6 3,8 0,0 0,0
6 Шлухтерн, Нiмеччина 88,3 5,0 3,3 1,7 1,7
7 Глоруп, Данiя 92,8 2,9 2,9 1,4 0,0
8 Цвшель, Нiмеччина 100,0 0,0 0,0 0,0 0,0
9 Вал Десмонс, Францiя 91,7 3,3 1,6 1,7 1,7
10 Айсенах, Шмеччина 87,2 5,1 5,1 2,6 0,0
11 Кауфбайрен, Шмеччина 100,0 0,0 0,0 0,0 0,0
12 Планоше, Франщя 94,3 3,4 2,3 0,0 0,0
13 Ледтке Ровне, Словаччина 100,0 0,0 0,0 0,0 0,0
14 Уголька, Украша 92,0 4,6 2,3 1,1 0,0
15 Тарандт, Нiмеччина 85,0 6,7 3,3 3,3 1,7
16 Сiннтал, Нiмеччина 92,7 7,3 0,0 0,0 0,0
1 2 3 4 5 6 7
17 Завадiв, Украша 100,0 0,0 0,0 0,0 0,0
18 Ческ Крумлов, Чехiя 80,0 11,1 4,4 2,3 2,2
19 Герренберг, Шмеччина 82,4 8,0 4,8 3,2 1,6
20 Свалява-1, Украша 97,1 2,9 0,0 0,0 0,0
21 Лагов, Польща 94,8 4,2 1,0 0,0 0,0
22 Усть-Чорна, Украша 100,0 0,0 0,0 0,0 0,0
23 Мiжгiр'я, Украша 87,5 4,1 4,2 2,8 1,4
24 Осбург, Шмеччина 100,0 0,0 0,0 0,0 0,0
25 Одергаус, Шмеччина 100,0 0,0 0,0 0,0 0,0
26 Млинари, Польща 85,5 5,8 4,3 2,9 1,5
27 Кладка, Чехiя 90,9 4,1 3,0 2,0 0,0
28 Медзшаборце, Словаччина 93,1 4,9 2,0 0,0 0,0
29 Аппенталь, Шмеччина 100,0 0,0 0,0 0,0 0,0
30 Смоленще, Словаччина 100,0 0,0 0,0 0,0 0,0
31 Замулов, Словаччина 92,9 7,1 0,0 0,0 0,0
32 Монтабаур, Шмеччина 100,0 0,0 0,0 0,0 0,0
33 Свалява-2, Украша 85,3 10,7 2,7 1,3 0,0
34 Ебелебен, Шмеччина 90,2 5,9 2,0 2,0 0,0
35 Рава-Руська, Украша 100,0 0,0 0,0 0,0 0,0
36 Унгени, Молдова 100,0 0,0 0,0 0,0 0,0
37 Нарол, Польща 93,2 2,6 2,5 1,7 0,0
38 Турмова, Польща 100,0 0,0 0,0 0,0 0,0
39 Броди, Украша 96,4 3,6 0,0 0,0 0,0
40 Дайстер, Шмеччина 95,1 4,9 0,0 0,0 0,0
41 Тренк, Словаччина 91,0 3,8 2,6 1,3 1,3
42 Гайнзебанк, Шмеччина 90,3 5,5 2,8 1,4 0,0
43 Остенгольц-Шармбек, Шмеччина 100,0 0,0 0,0 0,0 0,0
44 Ангуяно, 1спатя 100,0 0,0 0,0 0,0 0,0
45 Колеттес, Франщя 100,0 0,0 0,0 0,0 0,0
46 Розточчя, Украша 100,0 0,0 0,0 0,0 0,0
47 Валлорх, Iталiя 87,0 5,8 2,9 2,8 1,5
48 Перечин, Украша 87,5 4,2 4,2 4,1 0,0
49 Еттенгайм, Шмеччина 97,0 2,0 1,0 0,0 0,0
50 Будшген-1, Шмеччина 100,0 0,0 0,0 0,0 0,0
51 Гермескайл, Шмеччина 92,9 3,2 3,1 1,5 0,0
52 Бушевалд, Шмеччина 100,0 0,0 0,0 0,0 0,0
53 Бовенден, Шмеччина 94,8 5,2 0,0 0,0 0,0
54 Мукачево, Украша 88,3 5,0 3,3 1,7 1,7
55 Сташов, Польща 80,7 7,0 5,3 3,5 3,5
56 Кринща, Польща 90,8 4,7 2,3 1,1 1,1
57 Зеелцертурм, Шмеччина 100,0 0,0 0,0 0,0 0,0
58 Воловець, Украша 90,3 4,3 3,2 2,2 0,0
59 Грастен, Датя 72,9 10,4 8,3 6,2 2,1
60 Ладек Здрой, Польща 86,4 4,6 4,5 3,0 1,5
61 Будшген-2, Шмеччина 81,5 5,6 5,6 3,7 3,6
62 Юрхгаймболанден, Шмеччина 95,5 4,5 0,0 0,0 0,0
63 Свiбодзiн, Польща 93 92,5 4,3 2,1 1,1 0,0
64 Свiжина, Польща 84,8 6,0 4,5 3,0 1,5
65 Гадамар, Шмеччина 100,0 0,0 0,0 0,0 0,0
66 Бад Сальцунген, Шмеччина 93,5 3,2 2,2 1,1 0,0
1 2 3 4 5 6 7
67 Ехшген, Шмеччина 92,2 2,9 2,0 1,9 1,0
68 Морбах, Шмеччина 76,9 7,7 7,7 5,1 2,6
69 Кобилецька Поляна, Украша 85,5 7,3 4,3 2,9 0,0
70 Гарсефельд, Шмеччина 92,6 3,7 2,5 1,2 0,0
ковi пластинки, що вражено галотвiрними комахами i грибковими некрозами. Друга група охоплюе 29 (41,4 %) екотитв (1, 3, 5, 7, 9, 12, 14, 16, 20, 21, 27, 28, 31, 34, 37, 39-42, 49, 51, 53, 56, 58, 62, 63, 66, 67, 70) в яких було виявлено до 10,0 % уражених дерев. Третя група складаеться з 15 (21,4 %) екотитв (6, 10, 15, 19, 23, 26, 33, 47, 48, 54, 55, 60, 61, 64, 69) в яких було виявлено вщ до 10,1 % до 20,0 % дерев бука, що вражено галотвiрними комахами i грибковими некрозами. Четверту групу утворюють 3 (4,3 %) екотипи (18, 59, 68) в яких було вщ 20,1 % до 30,0 % уражених дерев.
У складi друго! групи екотитв видшяються варiанти тшьки з деревами першого ступеня враження. Варiантiв в яких листковi пластинки вражеш га-лотвiрними комахами i грибковими некрозами трапляються тшьки поодиноко з одного боку нижньо! частини крони дерев виявлено всього 7. Така ж сама кшьюсть варiантiв в яких е дерева першого i другого ступетв ураження галот-вiрними комахами i грибковими некрозами. Найбшьшою виявилася тдгрупа екотитв в яких трапляються дерева бука першого, другого i третього ступетв враження галотвiрними комахами i грибковими некрозами (11 варiантiв - 7, 4, 27, 34, 37, 42, 51, 58, 63, 66, 70), а найменшою - з деревами 1-4 ступетв враження галотвiрними комахами i грибковими некрозами 4 варiанти - (9, 41, 56, 67). Помiж екотитв третьо! групи, що характеризуеться загальною юльюстю уражених дерев вщ 10,1 % до 20,0 % переважають варiанти з деревами 1-4 ступетв ураження галотвiрними комахами i грибковими некрозами (6, 15, 19, 23, 26, 47, 54, 55, 60, 61, 64). Варiантiв з деревами 1-3 ступетв ураження галотвiр-ними комахами i грибковими некрозами виявилося всього 4 (10, 33, 48, 69). Четверта група складаеться винятково з екотитв в яких трапляються дерева вшх чотирьох ступетв ураження галотвiрними комахами i грибковими некрозами. З ушх 342 дерев бука в яких виявлено листковi пластинки уражено га-лотвiрними комахами i грибковими некрозами 177 або 51,8 % мали ушкоджен-ня першого ступеня. Загальна кшьюсть дерев другого ступеня ураження галот-вiрними комахами i грибковими некрозами становить 93 або 27,2 %, третього - 52 (15,2 %) i четвертого - 20 (5,8 %).
Вперше в Укршт одержали оригшальт результата дослщження щодо враження галотвiрними комахами i грибковими некрозами географiчниx культур бука цшком узгоджуються з лпературними даними. Проте, зпдно з одтею iз теорш, саме комахи шфжують листковi пластинки деревних рослин ендофггними паразитичними грибами [3-5, 7]. Дослщження ж остантх деся-титть засвiдчать, що на здорових листкових пластинках деревних порщ по сут завжди присутнi спори паразитичних грибiв, однак вони розвиваються тшьки у мюцях ушкодження листково! пластинки галотвiрними комахами [9, 15, 16]. Довкола гали, у листковш пластинщ, iнтенсивно розвиваються гриби. Остант, забираючи поживнi речовини, стримують рют гал. У такий спосiб гриб
водночас стае антагошстом гали i своерщним симбюнтом, котрий посеред-ництвом некрозу листково! пластинки звiльняе дерево галли. У мюцях випа-дання гал залишаються дiрки, тобто перфорованi листковi пластинки. Pi3rn iнтенсивнiсть ураження екотипiв бука галотворками i грибковими некрозами, ймовiрно, екологiчно пов'язана з циклами розвитку комах.
На загал результати проведених дослщжень свiдчать, що екотипи бука характеризуются рiзною стiйкiстю до бютичних чинникiв, зокрема до ураження галотвiрними комахами i грибковими некрозами. Можна припустити, що на бюлопчну стшюсть бука до бiотичних чинниюв мае певний вплив ге-ографiчне походження екотипiв та погоднi умови року.
Лггература
1. Делеган I. Люова зоолопя. Безхребетш. - Льв1в: Полл1, 2003. - С. 362-366.
2. Делеган I.I. Географ1чш культури бука (Fagus silvatica L.) - один з шляхiв збереження бiорiзноманiття// Науковi дослiдження на об'ектах природно-заповщного фонду Карпат та стан збереження природних екосистем в контекстi сталого розвитку: Матер. Мжнар. наук.-практ. конф., присвячено! 25-рiччю Карпатського нацюнального природного парку (м. Ярем-че, 20 жовтня 2005 р.). - Яремче, 2005. - С. 256.
3. Лесная энциклопедия: в 2-х т., т. 1. Абелия - Лимон/ Ред. кол.: Г.И. Воробьев (гл. ред.) и др. - М.: Сов. Энциклопедия, 1986. - С. 184.
4. Шевченко С.В., Цилюрик А.В. Лесная фитопатология. Практикум. - К.: Вища шк., 1983. - 176 с.
5. Шевченко С.В., Цилюрик А.В. Лесная фитопатология. - К.: Вища шк., 1986. - 384 с.
6. Arx JA. A revision of the fungi classified as Gloeosporium. - Cramer, Lehre, 1970. - 203 s. (1).
7. Brandenburger W. Parasitische Pilce an Gefäßpflancen in Europa. - Gustav Fischer Verlag, 1985. - 248 s.
8. Buhr H. Bestimmungstabelle der Gallen (Zoo- und Phytocecidien) an Pflancen Mittel- und Nordeeropas. - Gustav Fischer Verlag, 1964/65. Bd. 1. - 176 s., und Bd. 2. - 214 p.
9. Butin H. Krankheiten der Wald- und Parkbäume. - Georg Thime Verlag, Stuttgart, 1983. - 172 s.
10. Butin H. Effekt of endophytic fungi from oak (Quercus robur L.) on mortality of leaf inhabiting gall insekts// European Journal of Forest Pathologie. - 1992, 22. - P. 237-246. (5).
11. Butin H. Krankheiten der Wald- und Parkbäume. - Georg Thime Verlag, Stuttgart. 3. Aufgabe, 1996. - 261 s.
12. Carroll G.C., Carroll F.E. Studies on the incidence of coniferous needle endophytes in the Pacific Northwest// Canadian Journal of Botany, 1978, 56. - P. 3032-3043.
13. Carroll F.E., Müller E., Sutton B.C. Preliminary studies on the incidence of needle endophytes in some European conifers// Sydowia, 1877, 29. - P. 87-103.
14. Ellis M.B., Ellis J.P. Microfungi on Land Plants. An identification Handbook. - Croome Helm, London, 1985. - 818 s.
15. Pehl L., Butin H. Endophytische Pilze in Blättern von Laubbäumen und ihre Beciehung zu Blattgallen (Zoocecidien)// Mitt. Biol. Bundesanst. Land- u. Forstwirtsch, 1994, 297. - 56 p.
16. Pehl L. Gallinsekten als Auslöser pilzbedingter Blattkrankenheiten an Laubbäumen// AFZ Der Wald, 1999, 15. - P. 775-778.
17. Petrini O., Müller E., Luginbühl M. Pilce als Endophyten von grünen Pflanzen// Naturwissenschaften. 1979, 66. - P. 262-263.
18. Sieber T., Hugentobler C. Endophytische Pilce in Blättern und Asten gesunder und geschädigter Buchen (Fagus sylvatica L.)// European Journal of Forest Patologie. 1987, 17. - P. 411-425.
19. Sinclair W.A., Lyon H.H., Jonhson W.T. Diseases of trees and strubs// Comstock Publ. Ass., Cornel. Univ. Press, Ithaca-London. 1987. - 575 p.
20. Stipes R.J., Canpana R.J. Compendium of elm diseases// American Phytopathological Society. St. Paul. Mn. 1981. - 96 p.
21. Wulf A. Über die Bedeutung von Diplodina acerina (Pass.) Sutton und anderen Blattpilzen als Antagonisten der Fenstergallmücke Dasineura vitrina Kffr., an Bergahorn (Acer pseudoplata-nus L.)// Nachrichteblatt Deutscher Pflanzenschutzdinst, 1990, 42. - P. 97-102.
