CC BY
18
Науковий iticiiiik- НЛТУ УкраТии. - 2011. - Вип. 21.7
11. Kang K.S. Fertility variation among clones of Korean pine (Pinus koraiensis S. et Z.) and its implications on seed orchard management / K.S. Kang, D. Lindgren // Forest genetics. - 1999. -Vol. 6 (3). - P. 191-200.
12. Klaer E.D. Variation in flowering and reproductive success in a Danish Picea abies (Karst.) seed orchard / E.D. Klaer, H. Wellendorf // Forest genetics. - 1997. - № 5. - P. 181-188.
13. Li B. Breeding strategies for Larix decidua, L. leptolepis and their hybrids in the United States / B. Li, D. Wyckoff // Forest genetics. - 1994. - Vol. 1(2). - P. 65-72.
14. Lindgren D. Loss of genetic diversity monitored by status number / D. Lindgren, L. Gea, P. Jefferson // Silvae Genetica. - 1996. - Vol. 45 (1). - P. 52-59.
15. O'Reilly C. Effect of pollen period and strobili number on random mating in a clonal seed orchard of Picea mariana / C. O'Reilly, W.H. Parker, and J.E. Barker // Silvae Genetica. - 1982. -Vol. 31(2-3). - P. 90-94.
16. Paques L.E. A critical review of larch hybridization and its incidence on breeding strategies / L.E. Paques // Annales des Sciences Forestieres. - 1989. - Vol. 46. - P. 141-153.
17. Weiser F. Tree improvement of Larch at Waldsieversdorf: status and prospects / F. Weiser // Silvae Genetica. - 1992. - Vol. 41(3). - P. 181-168.
18. Weisgerber H. IUFROs role in coniferous tree improvement. History, results, and future trends of research and international cooperation with European Larch (Larix decidua Mill.) / H. Weisgerber, J. Sindelar // Silvae Genetica. - 1992. - Vol. 41(3). - P. 150-161.
Сищук Н.М., Яцик Р.М., Гайда Ю.И. Изменчивость фертильности клонов и ее влияние на генетическое разнообразие семян на клоновой семенной плантации лиственницы европейской в Предкарпатье
Исследована изменчивость женской и мужской фертильности клонов лиственницы европейской (20 клонов, возраст 26 лет) и дана оценка возможных изменений генетического разнообразия семян на КСП в Предкарпатье. Определены среднее количество микро- и макростробил на клон, сибсовый коэффициент (у), показатель групповой близости (О), эффективное количество клонов (Np), их относительная доля в общем количестве клонов (Np), коэффициент инбридинга (F). Несмотря на относительно низкую изменчивость фертильности клонов (в сравнении с другими хвойными видами), в семенах лиственницы европейской все-таки прогнозируется некоторая потеря генетической изменчивости, что обуславливается, кроме других причин, и низким начальным количеством клонов.
Ключевые слова: лиственница европейская, клоновая семенная плантация, изменчивость фертильности, эффективное количество клонов, генетическая изменчивость.
Sishtchuk N.M., Yatsyk R.M., Gayda Yu.I. Fertility variation and gene diversity Larix decidua Mill. in clonal seed orchards at predcarpathian region
Clonally variation in the production of female and male strobili in seed orchard of Larix decidua Mill. (20 clones, age 26 years) at Predcarpathian region was studied. Average number of micro- and makrostrobili on clone, sibling coefficient (у), group coancestry (О), effective number of parents (Np), relative effective number of parents (Nr), expected inbreeding (F). As for Larix decidua Mill., with its relatively low variability of fertility clones, some loss of genetic variability (AGD) expected in the progeny of there seed orchards CNR, due, among other causes, to low initial number of clones.
Keywords: Larix decidua Mill., seed orchard, fertility variation, effective number clones, genetic variability. _
УДК 630*161:519.657 Асист. 1.1. Делеган - НЛТУ Украти, м. Львiв
МОРФОМЕТРИЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ КРОН ЕКОТИП1В БУКА Л1СОВОГО
У географiчних культурах бука люового (Fagus зуЬайеа Ь.) на Розточчi виявле-но значну мшливють екотитв за морфометричними показниками крони. Серед 70 екотитв видшено групу просторових лiдерiв (Ук =20,30-22,65 м3) i групу - аут-сайдерiв (УК=5,73-7,74 м3). Перша складасться з 10, друга - з 5 екотитв. Автохтон-
ний екотип Розточчя за морфометричними показниками крони неютотно B^pi3-няеться вiд середшх вибiркових значень, за розмаху вщхилень вiд -2а до +3а. Пор!в-няння pезультатiв адаптацп формули Претча та апробацп формули едшсоща показу -ють ix piвноцiннiсть для виршення завдань, пов'язаних з морфометричною ощнкою крон дерев бука в молодому вод.
Ключовi слова: бук люовий, екотип, геогpафiчнi культури, моpфометpичнi по-казники, об'ем крони.
Вступ. У зв'язку з глобальними змшами кшмату значну увагу придшя-ють всеб1чному вивченню географ1чних культур бука люового [2, 5-9, 12]. Для виявлення перспективних екотишв бука потр1бш багатор1чш спостере-ження за ix ростом i розвитком у р1зних еколопчних умовах. Одним 1з крите-рив оцшки адаптивности життевост та конкурентоспроможност екотитв у нових еколопчних умовах е параметри крони дерев бука [5-9, 12]. У крош формуються асимшяцшш, вегетативш та репродуктивш органи. Важливим ф1зюлопчним процесом, що тут вщбуваеться, е асимшящя та депонування СО2, як значною м1рою залежать вщ величини крони.
Для оцшювання життевого стану дерев також використовують величину та форму крони [1, 3, 5]. Величина i форма крони е спадковютю i змшю-ються з вжом залежно вщ еколопчних чинниюв [4, 6-8, 11].
За об'емом крони визначають фотосинтетичну поверхню дерева, його бюлопчну масу. З об'емом крони тюно пов'язаний р1ст дерева у висоту та за д1аметром [1, 3, 6, 10]. За морфометричними особливостями формування крон вщбирають екотипи бука, найбшьш перспективы для подальшого вико-ристання у лшвничш практищ [6, 7].
Методика дослвджень. Дослщження проведено в експериментальних географ1чних культурах бука люового в умовах Льв1вського Розточчя [2].
Зам1ри довжини (протяжности Ьк) та д1аметра крони у двох взаемо-перпендикулярних напрямках, Пн-Пд та Зх-Сх (Dkns, Dkwe), зроблено з точ-шстю до 0,1 м, що узгоджуеться з м1жнародною методикою визначення пара-метр1в крони (ICP Forests, 2010).
Зпдно з класифшащею Г.Г. Самойловича, форма крони бука люового у молодому вщ1 елшсопод1бна [4]. Опираючись на лггературш даш та власш спостереження, об'ем крони визначали як об'ем тотожноi геометpичноi ф1гу-ри, за яку ми прийняли елшсощ (тшо обертання, поверхня другого порядку, що описуеться р1внянням fracx2a2 + fracy2b2 + fracz2c2 = 1, при a > 0, b > 0, c > 0, у прямокутнш декартовш систем! координат) [6-8, 11, 12] (рис. 1, 2).
Площу горизонтально!" проекци крони обчислено за формулою:
Sk = 3,1416 х Dkns х Dkwe , (1)
де: Sk - площа крони, м ; Dkns - д1аметр крони за напрямом Пн-Пд (2 а), м; Dkwe - д1аметр крони за напрямом Зх-Сх (2 b), м.
Об'ем крони (елшсоща) визначено за формулою Vk = 0,5236
х Lk х Dkns х Dkwe , (2)
де: VK - об'ем крони, м ; LK - довжина (протяжшсть) крони (2 с), м; Dkns - дь аметр крони за напрямом Пн-Пд (2 а), м; DKWE - д1аметр крони за напрямом Зх-Сх (2 b), м.
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.7
Рис. 1. Крона бука л'сового Рис. 2. Елтсо1д крони в декартов'й cucmeMi
описана елтсо1дом координат з прив'язкоюрад'ус'в (a, b, c) до
гeогpaфiчнuх напрямк'в
Формулу (3), що вщображуе кореляцшний зв'язок мiж об'емом, дiамет-ром i протяжнiстю крони (Н. Рге12БеЬ, 2001) [10], апробовано в Укра!ш [1, 3]:
Ук = Ь X (1 - ) + ^))))Ь4, (3)
де: Ук - об'ем крони, м ; Ьк - довжина (протяжшсть) крони, м; Вк - дiаметр крони, м; Ь1, Ь2, Ь3, Ь4 - коефщенти рiвняння.
Значення коефщенпв рiвняння (Ь1 - Ь4), для обчислення об'ему крони бука в молодому вщ, визначали за найменшим середнiм квадратом вщхи-лень (^а ^ 0). Результати розрахунку наведено в табл. 1.
Табл. 1. Значення коeфiцieнmiв piвняння об'ему крони букал'сового
bi Ь2 b3 b4
0,00128 0,03078 0,85218 -17,32107
Обчислення зроблено з використанням табличного редактора Microsoft® Excel.
Результати дослщжень. Результати дослщжень представлено в табл. 2. Найбшьшу протяжшсть крони LK =4,04-4,43 м виявлено в екотишв Осбург, Будшген-2 (Шмеччина), Млинари, Ладек Здрой (Польща), Ангуяно (1спашя), Мiжгiр,я (Украша); найменшу - LK =2,61-2,96 м, в екотишв Сшнтал, Остенгольц-Шармбек (Нiмеччина), Завадiв, Воловець (Украша), Ческi Крум-лов (Чехiя), Лагов (Польща). Протяжнiсть крони автохтонного екотипу Роз-точчя (Украша) становить 3,48 м. Варiацiя LK вшх екотипiв - середня.
Екотипи - Зеелцертурм, Кiрхгаймболанден, Морбах, Гарсефельд (Hi-меччина), Тренкiн (Словаччина) мають найбiльшу площу поперечного сiчен-ня крони SK =7,20-8,36 м , а екотипи Герренберг (Шмеччина), Лагов (Поль-ща), Ческ Крумлов (Чехiя), Воловець (Украша) - найменшу SK =2,42-2,96 м . Площа поперечного перетину крони автохтонного екотипу становить 5,16 м . Варiацiя SK всiх екотипiв - значна.
Табл. 2. Морфом етричш характеристики крон е котите бука л ¡сов ого в географЫних культурах на Розточчг
№ п/п Екотип КраТна походження Ьщ м М О ¿и®, М 5*, м2 К- ^к/ок иук 5',/К
Ф2 ФЗ
и и Ф2 ФЗ Ф2 ФЗ
1 2 3 4 5 6 1 8 9 10 11 12 13 14 15 16
1 Гласгутте Шмеччина 3,59 3,00 2,74 6,45 20,30 -1,29 18,45 -0,91 0,56 0,18 0,19 0,32 0,32
2 Грифшо Польща 3,56 3,03 2,71 6,46 20,99 -1,46 18,39 -0,89 0,55 0,17 0,19 0,31 0.31
3 Вохенстраус Н1меччина 3,01 2,70 2,40 5,08 16,01 -0,25 13,30 0,44 0,59 0,19 0,23 0,32 0,32
4 Суха Польща 3,12 2,89 2,55 5,78 17,17 -0,53 15,31 -0,08 0,54 0,18 0,20 0,34 0,34
5 Дшленбург Шмеччина 3,47 2,79 2,49 5,46 15,93 -0,23 15,71 -ОД 9 0.64 0,22 0,22 0,34 0,34
6 Шлухтерн Шмеччина 3,55 2,95 2,56 5,91 16,38 -0,34 17,06 -0,54 0,60 0,22 0,21 0,36 0,36
7 Глоруп Дан ¡я 3,30 2,60 2,34 4,77 13,77 0,29 13,56 0,38 0,69 0,24 0,24 0,35 0,35
8 Цвшель Шмеччина 3,50 2,86 2,45 5,5! 14,97 0,00 15,93 -0,25 0,63 0,23 0,22 0,37 0,37
9 Вал Десмонс Францш 3,96 2,94 2,69 6,21 17,61 -0,64 18,63 -0,96 0,64 0,22 0,21 0,35 0,35
10 Айсенах Шмеччина 3,92 2,48 2,37 4,62 14,71 0,06 14,36 0,16 0,85 0,27 0,27 0,31 0,31
11 Кауфбайрен Шмеччина 3,67 2,56 2,17 4,38 11,00 0,96 13,42 0,41 0,84 0,33 0,27 0,40 0.40
12 Планоюе Франшя 3,09 2,64 2,34 4,87 15,01 -0,01 13,14 0,48 0,64 0,21 0,24 0,32 0,32
13 Ледкпке Ровне Словаччина 3,51 2,90 2,53 5,77 16,68 -0.41 16,58 -0.42 0,6! 0,21 0,21 0,35 0,35
14 Уголька Украша 3,43 2,61 2,13 4,37 12,51 0,60 12,97 0,53 0,79 0,27 0,26 0,35 0,35
15 Тарандт Шмеччина 3,04 2,22 2,18 3,79 9,35 1,36 10,49 1,18 0,80 0,33 0,29 0,41 0,41
16 Сшнтал Шмеччина 2,96 2,28 2,20 3,94 9,98 1,21 10,55 1,17 0.75 0,30 0,28 0,39 0,39
17 Завад1в Украша 2,78 2,00 1,99 3,13 7,74 1,75 8,17 1,79 0,89 0,36 0,34 0,40 0,40
18 Ческ1 Крумлов Чех1я 2,61 1,86 1,66 2,42 5,83 2,22 6,17 2,32 1,08 0,45 0,42 0,42 0,42
19 Герренберг Шмеччина 3,23 2,02 1,83 2,91 6,88 1,96 8,83 1,62 1Д! 0,47 0,37 0,42 0,42
20 Свалява- 1 Украша 3,65 1,99 2,00 3,13 10,03 1,20 10,00 1,31 1,17 0,36 0,36 0,31 0,31
21 Лагов Польща 2,77 1,75 1,77 2,43 5,73 2,24 6,64 2,19 1,14 0,48 0,42 0,43 0,43
22 Усть-Чорна Украша 3,90 2,96 2,45 5,70 17,29 -0,56 17,30 -0,61 0,69 0,23 0,23 0,33 0,33
23 МЬкпр'я УкраУна 4,41 2,91 2,37 5,42 18,60 -0,88 17,24 -0,59 0,81 0,24 0,26 0.29 0,29
24 Осбург Шмеччина 4,43 3,15 2,63 6,50 22,65 -1.86 20,17 -1,36 0,68 0,20 0,22 0,29 0,29
25 Одергаус Н1меччина 3,82 2,88 2,63 5,95 18,79 -0,93 17,70 -0,71 0,64 0,20 0,22 0,32 0,32
26 Млинари Польща 4,19 2,82 2,39 5,28 14,72 0,06 16,57 -0,42 0,79 0,28 0,25 0,36 0,36
27 Кладска Чех1я 3,72 2,71 2,33 4,97 12,26 0,66 15,03 -0,01 0,75 0,30 0,25 0,41 0,41
28 Медзшаборце Словаччина 3,43 2,73 2,42 5Д8 14,80 0,04 14,91 0,02 0,66 0,23 0,23 0,35 0,35
29 Аппенталь Шмеччина 3,5 1 2,88 2,50 5,66 15,29 -0,08 16,32 -0,35 0,62 0,23 0,22 0,37 0,37
п о а п н № п
о ю о
X о а п -1 о о
а
о
ы
•а
о н ю о
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
30 Смоленще Словаччина 3,53 2,85 2,50 5,59 15,07 -0,02 16,18 -0,31 0,63 0,23 0,22 0,37 0,37
31 Замулов Словаччина 3.71 2,10 1,94 3,20 10,30 1,13 10,29 1,23 1,16 0,36 0,36 0,31 0,31
32 Монтабаур Шмеччина 3,31 2,12 1,97 3,29 8,80 1.50 9,92 1,33 1,01 0,38 0,33 0,37 0,37
33 Свалява- 2 УкраТна 3,62 2,20 1,98 3,41 10,72 1,03 10,76 1,11 1,06 0,34 0,34 0,32 0,32
34 Ебелебен Шмеччина 3,31 2,27 2,21 3.95 10,29 1,13 11,56 0,90 0.84 0,32 0,29 0,38 0,38
35 Рава-Руська УкраТна 3,38 2,4! 2,28 4,30 15,30 -0,08 12,58 0,63 0,79 0,22 0,27 0,28 0,28
36 Унгени Молдова 3,13 2,29 2,18 3,92 13,76 0,29 11,03 1.04 0,80 0,23 0,28 0.28 0,28
37 Нарол Польща 3,20 2,78 2,52 5,51 14,42 0,13 15,00 0,00 0,58 0,22 0,21 0,38 0,38
38 Турмова Польща 3,55 3,01 2,70 6,39 20,53 -1,35 18,20 -0,84 0,56 0,17 0,20 0,31 0,3 1
39 Броди УкраТна 3,34 3,00 2,67 6,29 16,31 -0,33 17,32 -0,61 0,53 0,20 0,19 0,39 0,39
40 Дайстср Шмеччина 3,19 2,61 2,53 5,19 13,75 0,30 14,16 0,22 0,6! 0,23 0,22 0,38 0,38
41 Тренин Словаччина 3,34 3,37 3,16 8,36 20,78 -1,41 22,06 -1,86 0,40 0,16 0,15 0,40 0,40
42 Гайнзебанк Шмеччина 3,23 2,64 2,42 5,02 15,84 -0,21 13,92 0,28 0,64 0,20 0,23 0,32 0,32
43 Осте н гол ьц-Шар. Шмеччина 2,96 2,23 2,15 3,78 9,77 1,26 10,21 1,26 0.78 0,30 0,29 0,39 0,39
44 Ангуяно 1спашя 4,04 2,53 2,59 5,16 16,67 -0,41 15,95 -0,25 0,78 0,24 0,25 0,31 0,31
45 Колеттес Франшя 3,43 2,84 2,52 5,63 16,26 -0,31 16,03 -0,27 0,61 0,21 0,21 0,35 0,35
46 Розточчя УкраТна 3,48 2,69 2,45 5,16 15,29 -0,08 14,98 0,00 0,67 0,23 0,23 0,34 0,34
47 Валлорх 1тал1я 3.84 3,00 2,72 6,40 19,45 -1,09 18,89 -1,03 0,60 0,20 0,20 0,33 0,33
48 Перечин УкраТна 3,46 3,06 2,86 6,87 17,22 -0,55 19,06 -1,07 0,50 0,20 0,18 0,40 0.40
49 Еттенгайм Шмеччина 3,50 2,83 2,96 6,57 17,81 -0,69 18,46 -0,91 0,53 0,20 0,19 0,37 0,37
50 Будшген - 1 Шмеччина 3,53 2,67 2,19 4,59 13,61 0,33 13,74 0,33 0,77 0,26 0,26 0,34 0,34
51 Гермескайл Шмеччина 3,43 2,45 2,31 4,44 16,87 -0,46 13,05 0,51 0,77 0,20 0,26 0,26 0,26
52 Бухенвалд Шмеччина 3,13 2,40 2,30 4,32 10,66 1,04 11,97 0,79 0.72 0,29 0,26 0,41 0,41
53 Бовенден Шмеччина 3,38 2,75 2,45 5,28 14,66 0,08 15,01 -0,01 0,64 0,23 0,23 0,36 0,36
54 Мукачево УкраТна 3,45 2,78 2,40 5,24 13,91 0,26 15,14 -0,04 0.66 0,25 0,23 0,38 0,38
55 Сташов Польща 3,06 2,26 2,24 3,98 9,52 1,32 10,97 1,06 0,77 0,32 0,28 0,42 0.42
56 Кринща Польща 3,54 2,54 2,53 5,05 17,60 -0,64 14,80 0,05 0,70 0,20 0,24 0,29 0,29
57 Зеелцертурм Шмеччина 3,49 3,31 3,16 8,22 21,23 -1,52 22,37 -1,94 0,43 0,16 0,16 0,39 0,39
58 Воловець УкраТна 2,79 1,99 1,89 2,96 7,11 1,91 7,86 1,87 0,94 0,39 0,36 0,42 0,42
59 Грастен Дан ¡я 3,36 2,18 2,18 3,72 9,28 1,38 11,09 1,02 0,90 0,36 0,30 0,40 0.40
60 Ладек Здрой Польща 4,29 3,07 2,57 6,19 18,41 -0,83 19,15 -1,10 0,69 0,23 0,22 0,34 0,34
61 Будшген - 2 Шмеччина 4.41 2,83 2.47 5,50 16,05 -0,26 17,38 -0,63 0,80 0,27 0,25 0,34 0,34
62 Юрхгаймболанден Шмеччина 3,47 3,38 3,09 8,20 20,99 -1,46 22,27 -1,92 0,42 0.17 0.16 0,39 0,39
63 Св1бодзш Польща 3,36 2,97 2,69 6,28 18,73 -0,91 17,34 -0,62 0,54 0,18 0,19 0,34 0,34
И
к
о а
я И Й н
а
I
к» о
I
а
к» '-а
чС гп СП О ГП СП ГП СП О щ СП чС гч сп оо Сч а: с
о О О О О о о О о О О о
1Л, чС гп 'Г, СП чО СП СП СП СП о »/п СП — чС СЧ сп ГЧ Оч
О о О о О О о О о о О о
^ <ч о сч О <ч оо оо СП сч Ш <ч СЧ 1Г1 <ч Оч ЧС о
о о О О о О о о о о О с
СП <4 о сч о (N1 Оч оо О сч ЧО т сч о чС оо 1П т го
с о о О о О о о О о о о
сч Оч 1Г) г- (Г) о 1Г1 ГП 1Л гч 1Г1 ЧО о г» сч о 1Г) (Ч с г- ОС
О о о о О О о о о о 1 о о
- ос <ч с' 1 -0,76 чО о* 1 чО гч 1 0,37 -1,83 -1,94 (Ч СП сч'
о 16,07 17,89 17,42 19,80 20,84 13,60 21,96 14,99 «о о' 1П сч г-ЧО 22,37 с ос сп
-0,25 -0,65 -0,55 сп 1 5 Ч 1 -0,20 1 -1,86 2,24
ОС 16,00 17,63 17,26 19,63 20,90 15,79 20,89 14,97 0,49 оо сч 5,73 22,65 4,12
г- г- сп <4 чО Оч о СЧ ЧО Оч 1П СП СЧ сч ЧО чО сч сч ТГ ЧО СП г» сп
^ ЧО чО ЧО г- оо ю с сч оо —1
■о ос 1Г1 ЧО СИ чО гг» о оо Оч СП чО у с СП чС чО чО сч ГП
СЧ сч СЧ сч сч сч гп сч о ( 1 сп О
1П <м ос о о оо О оо оо сч ЧО г» гп оо чО ш с V» г- оо СП Оч ГП
<4 СП см (П ГП СЧ ГП сч с 1 СП С
оч гп оо 1Г) г» ЧО чС гг- г- СЧ сп г-тГ щ с ,— сп ОС гп
гп СП ГП СП ГП СП ГП СП с сч С
СП Польща НПмеччина га ж Г Я" <ц X Ншеччина СЗ Ж Г Я" Э УкраУна га Е Г Я" <и X Середне значения £ +1 > гтп тах 0
<м ей ЗС * О. '3 и Гадамар Бад Сальцунген я: « н "Я ш Морбах Кобилецька Пол. Гарсефельд
- чС 1/"1 чО чО чО г-чО ос о Оч чС о г-
За об'емом крон, обчислених за формулами 2 i 3, всi екотипи роздiлено на п'ять груп. У першому випадку до групи з найбшьшим об'емом крон ^К=20,30-22,65 м3 вiднесено екотипи Гласгутте, Ос-бург, Зеелцертурм, Кiрхгаймболанден, Мор-бах, Гарсефельд (Шмеччина), Грифiно, Тур-мова (Польща) i Тренюн (Словаччина), а до групи з найменшим об'емом крон ^К=5,73-7,74 м3 - екотипи Завадав, Воловець (УкраУна), Герренберг (Шмеччина), Лагов (Польща), Ческ Крумлов (Чехiя). Об'ем крони екотипу Розточчя становить 15,29 м3. Коефiцiент варiацii дорiвнюе 28 %.
У другому випадку до групи з найбiльшим об'емом крон 20,17- 22,37 м3 вiднесено екотипи Осбург, Зеелцертурм, Юрхгаймболанден, Морбах, Гарсефельд (Шмеччина), Тренюн (Словаччина), а до групи з найменшим об'емом крон ^К=6,17-8,83 м3 - екотипи Завадiв, Воловець (УкраУна), Герренберг (Шмеччина), Ческ Крумлов (Чехiя). Коефiцiент варь ацii - 25 %. В обох варiантах обчислення до груп з найбшьшим i найменшим об'емом крини увiйшли однi й т ж екотипи, за ви-нятком трьох екотипiв - Гласгутте, (Шмеч-чина) та Грифiно, Турмова (Польща).
Розмах вщхилень значень об'емiв вщ середньоУ вибiрковоi (и) в обох варiан-тах обчислення знаходиться у межах вщ -2а до +3а, з незначним змiщенням се-редньоУ величини та збiльшенням лiмiтiв вiдхилень пiд час розрахунку об'емiв за формулою 3 (иф2 вщ -1,86 до +2,24; иф3 вщ -1,94 до +2,32). У другому випадку прос-тежуеться тенденцiя впливу показника дь аметра на результат обчислення об'ему, унаслщок наближення обриЫв поперечного сiчення крони до кола.
Сшввщношення показникiв про-тяжност крони, площi та об'ему характеризуются значною варiацiею 24-30 %, кореляцiйний зв'язок прямий помiрний г = 0,41 (Ьк /) та значний г = 0,55-0,59 (Ьк/Ук) (рис. 3). Дуже високий зв'язок i се-редня варiацiя у спiввiдношеннi плошд та об'ему крони - явище закономiрне (рис. 4).
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2011. - Вип. 21.7
Рис. 3. Залежшсть об'ему крони (УК(Ф2)> УК(Фз)} вiд и протяжностi
Рис. 4. Залежшсть об'ему крони (УК(Ф2), Ук(Ф3)) eid и площi поперечного ычення
Висновки. Адаптована формула (Pretzsch, H. 2001) для обчислення об'ему крон дерев бука люового в молодому вщ, шляхом шдбору коефь щенлв рiвняння. Апробовано визначення об'ему крони за моделлю елшсоТда. Встановлено, що обидва алгоритми е придатними для виршення завдань, пов'язаних i3 морфометричною оцiнкою крон дерев бука в молодому вщь На наш погляд, модель елшсоТда е значно простшою у розрахунку та об'ективш-ше оцiнюе форму поперечного Ычення крони пiд час замiру дiаметра крони у двох взаемоперпендикулярних напрямах.
У географiчних культурах бука люового виявлено значну мiнливiсть екотипiв за морфометричними показниками крони. Серед 70 екотитв, пред-ставлених в експерименп, видшено групу просторових лiдерiв i групу аутсайде-рiв. Перша складаеться з 10 екотипiв: Гласгутте, Осбург, Зеелцертурм, Кр-хгаймболанден, Морбах, Гарсефельд (Шмеччина), Грифiно, Турмова (Польща), Тренкш (Словаччина), друга - з п'яти екотитв: Завадiв, Воловець (УкраТна), Герренберг (Шмеччина), Лагов (Польща), Ческ Крумлов (Чехiя). Автохтонний екотип Розточчя за морфометричними показниками крони неютотно вiдрiз-няеться вiд середнiх вибiркових значень, за розмаху вдаилень вiд -2а до +3а.
Л1тература
1. Гут Р.Т. Взаемозв'язок основних морфо метричних показникiв дерев сосни звичайноТ рiзних ценопопуляцiй / Р.Т. Гут, М.М. Король // Науковий вюник НЛТУ УкраТни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ УкраТни. - 2008. - Вип. 18.11. - С. 133-138.
2. Делеган I.I. Збереженють дерев бука люового (Fagus silvatica L.) рiзних екотипiв у ге-ографiчних культурах на Розточчi // Науковий вюник НЛТУ УкраТни : зб. наук.-техн. праць. -Львiв : РВВ НЛТУ УкраТни. - 2005. - Вип. 15.4. - С. 34-38.
3. Клаус фон Гадов. Моделювання параметрiв крони дерев в УкраТнських Карпатах / Клаус фон Гадов, Горошко М.П., Король М.М. // Науковий вюник НЛТУ УкраТни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ УкраТни. - 2003. - Вип. 13.3. - С. 264-272.
4. Самойловым Г.Г. Таксация полога насаждений. - Л. : Изд-во ЛТА, 1986. - С. 47-100.
5. Dmyterko E. Metody okreslania stopnia uskodzenia drewostanow bukowych i ich weryfi-kacja / E. Dmyterko, A. Bruchwald // Sylwan. - Warszawa. - 2000. - № 5. - P. 49-60.
6. Dmyterko E. Poszukiwanie powiazan miedzy przyrostem piersnicy a stanem rozwoju krony buka pospolitego (Fagus sylvatica L.) / E. Dmyterko, A. Bruchwald // Sylwan. - Warszawa. -2000. - № 7. - P. 15-33.
7. Dupre S. Morphologie et architecture des jeunes hetres (Fagus sylvatica L.): influence du milieu et variabilite genetique / S. Dupre, E. Teissier-du-Cros, B. Thiebaut // Mitteilungen der Bundesforschungsanstalt fur Forst- und Holzwirtschaft, Hamburg. - 1985. - № 150. - P. 143-171.
8. Geburek Th. Curent status of common beech (Fagus sylvatica L.) in Austria / Th. Geburek, G. Thurner // The Scientific Basis for the Evaluation of the Genetic Resouces of Beech. 1993. - P. 27-38.
9. Giertych M. Zmiennosc genetyczna buka // Zeszyty Naukowe AR. - Krakow, 2000. - № 358. - S. 35-45.
10. Pretzsch H. 2001: Modellierung des waldwachstums / H. Pretzsch. - Parey Buchverlag Berlin. - 341 s.
11. Roloff A. Baumkronen: Verstandnis und praktische Bedeutung eines komplexen Na-turphanomens / A. Roloff. - Stuttgart : Ulmer, 2001. - 164 p.
12. Sabor J. Wstepne wyniki badan nad proweniencyjna zmiennoscia buka zwyczajnego (Fagus sylvatica L.) na powierzchni porownawczej doswiadczenia serii GC 2234 1992-1995 w Krynicy /J. Sabor, J. Zuchowska // Sylwan. - Warszawa. - 2002. - № 2. - P. 43-72.
Делеган И.И. Морфометрические особенности формирования крон экотипов бука лесного
В географических культурах бука лесного (Fagus sylvatica L.) на Расточьи обнаружена значительная изменчивость экотипов по морфометрическим показателям кроны. Среди 70 экотипов выделена группа пространственных лидеров (VK=20,30-22,65 м3) и группа аутсайдеров (VK=5,73-7,74 м3). Первая состоит из 10, вторая - из 5 экотипов. Автохтонный экотип Расточье по морфометрическим показателям кроны несущественно отличается от средних выборочных значений, при степени отклонений от -2а до +3а. Сравнение результатов адаптации формулы Претча и апробации формулы эллипсоида показывают их равноценность для решения задач, связанных с морфометрической оценкой крон деревьев бука в молодом возрасте.
Ключевые слова: бук лесной, экотип, географические культуры, морфометрические показатели, объем кроны.
Delehan I.I. Crowns forming morphometric speciality of beech ecotypes
In the provenance of beech trees (Fagus sylvatica L.) on wasted ecotypes revealed considerable variability in morphometric parameters crown. Among the 70 ecotypes selected group of spatial (VK=20,30-22,65 m3) and the group - outsiders(VK=5,73-7,74 m ). The first consists of 10, the second - with 5 ecotypes. Autochthonous ekotip wasted on morphometric parameters of the crown differs only slightly from the average sample values, when the degree of deviation from the -2а до +3а. Comparing the results of the formula Pretcha adaptation and validation of the formula of an ellipsoid show their equivalence to solve the problems associated with morphometric evaluation of beech tree crowns at a young age.
Keywords: Beech forest, ecotype, geographic, cultural, morphometric characteristics, the volume of the crown.
УДК630*165.7 Асист. Т.1. Харачко, канд. с.-г. наук;
acnip. М.Я. Гожан - НЛТУ Украти, м. Rhßie
М1ЖВИДОВА Г1БРИДИЗАЦ1Я РОДУ PICEA ТА II ПЕРСПЕКТИВИ В УКРА1Н1
Представлено аналiз та узагальнення л^ературного огляду сучасного стану мiжвидовоТ пбридизаци роду ялина (Picea A. Dietr.) у свт. Наведено перелш при-родних i штучних мiжвидових гiбридiв. Визначено напрями проведення селекцшних дослщжень роду ялина в УкраТнг
Ключов1 слова: селекщя, ялина, рщ Picea, штродукщя, мiжвидова пбридизащя, перехресне запилення, штучний пбрид, природний пбрид.
Вступ. Представники роду ялина (Picea A. Dietr.) за викопними за-лишками вiдомi з крейдяного перюду, тобто еволющя цього роду тривае про-
