Збереженість дерев бука лісового (Fagus silvatica L. ) різних екотипів у географічних культурах на розточчі Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

14. Ozaki Y, Wada K, Hase T, Matsubara H, Natanishi T, Yoshizumi H. Amino acid sequence of a purothionein analogue of barley flour// J. Biochem. - 1980. - 87. - P. 549-555.

15. Osborn RW, Desamblanx GW, Thevissen K, Goderis I, Torrekenes S, vanLeuven F, Attenborough S, Rees SB, Broekaert WF. Isolation and characterization of plant defensins from seeds of Asteracea, Fabaceae, Hippocastanaceae and Saxifragaceae// FEBS Lett. - 1995. - 368. - P. 257-262.

16. Kovalyova VA, Cramer R, Gout IT, Gout RT. The analysis of tyrosine phosphorylation in the process of seed germination of Scots pine// yKp. EioxiM. ^ypH. - 2005. - 77, № 2. - C. 119-120.

УДК 591.5+630*13 Acnip. I.I. Делеган1 -НЛТУ Украши

ЗБЕРЕЖЕН1СТЬ ДЕРЕВ БУКА Л1СОВОГО (FAGUS SILVATICA L.) Р1ЗНИХ ЕКОТИП1В У ГЕОГРАФ1ЧНИХ

КУЛЬТУРАХ НА РОЗТОЧЧ1

Подано загальну характеристику географiчних культур бука люового (Fagus silvatica L.) створених за Мiжнародною програмою 1ЮФРО в 1995 р. Наведено результата дослщження збереженосп дерев бука залежно вiд географiчного походження.

Ключов1 слова: географiчнi культури, екотип, бук лiсовий, збереженiсть.

Doctorate I.I. Delehan - NUFWT of Ukraine

Conservation of the Beech Trees (Fagus Silvatica L.) of Different Ecotypes

in Geographic Crops in Roztochya

Geographic crops of the beech (Fagus silvatica L.), which were created according to the International program IUFRO in 1995 are characterized. The results of the study of conservation of beech trees depending from the geographic origin are given.

Keywords: geographic crops, ecotype, beech (Fagus silvatica L.), conservation.

Збереження й вщтворення лшв в умовах глобального потеплшня кль мату потребуе подальших поглиблених дослщжень з метою отримання нових даних стосовно збереженосп, особливостей росту та розвитку екотишв, ос-новних люоутворюючих порщ у р1зному середовишд.

Одшею з таких порщ е бук люовий, географ1чн1 культури якого й послужили об'ектом дослщження. Закладеш культури весною 1995 р., у Страд-ч1вському навчально-виробничому люокомбшать Дослщний об'ект створено в рамках М1жнародно! програми - "Ощнка генетичних ресуршв бука у Свро-т" шд кер1вництвом професора, д-ра бюл. наук Г.Т. Криницького. У цьому загальноевропейському експеримент беруть участь 23 краши, в тому числ1 i Украша. Аналогiчнi культури бука за ушфжованою методикою створено в 22 пунктах Свропи [1].

Розмщення блокiв у географiчних культурах бука показано на рис. 1. Як видно з цього рисунка, кожен екотип висаджений у трьох блоках з трикратною повторшстю. Блок, у свою чергу, складаеться з п'яти рядiв по десять садивних мюць у кожному (рис. 2).

1 delehan@lviv.farlep.net

Рис. 1. План-схема географ'шп их культур бука европейського вумовах Страдч'шського навчалъно виробничого л ¡соком 6111 ату

Вщстань \пж росли на м и в ряду - 1.0 м

ХХХХХХХХХХХХХ - Буферный ряд №1 ХХХХХХХХХХХХХ - Буферний ряд №2

X X

X X

X X

X X

X X

X X

X X

2 3 4 5 6

2 3 4 5 6

8 9 10 8 9 10

8

10

8 9 10

10

10

- Ряд № I

А

- Ряд №2

2,0 м

- Ряд №3

- Ряд №4

- Ряд №5

- Ряд № 1

- Ряд №2

8 9 10 Рис. 2. Схема посадки культур

На цих об'ектах програмою 1ЮФРО передбачено дослщження збереженосп, бюметричних, фiзiологiчних, цитолопчних та генетичних особли-востей росту культур, а також закономiрностi формування деревосташв бука рiзного географiчного походження [2].

Мюцезнаходження дшянки: географiчна широта 49°55', довгота 23°42'. Висота н.р.м. 330 м. Створеш культури на вершит плато, на зрубi букового люу (Carpineto-Fageta). Склад попереднього насадження - 10Бк, тип люу - свiжа дубово-грабова бучина (Б2-д-г-Бк).

Основнi клiматичнi характеристики району розташування дiлянки: се-редньорiчна температура 7,6 °С, середня температура найтеплшого мiсяця +18 °С, середня температура найхолодшшого мiсяця - 3,7 °С, рiчнi опади -660 мм (л/м2). Тривалiсть вегетацiйного перiоду - 212 дшв, сумарна середня температура (за перюд травень-червень) - 2400 °С, кiлькiсть опадiв за вегета-цшний перiод - 400 мм (л/м ).

Рельеф дшянки неоднорщний, ухил поверхш становить приблизно 4-6°. Грунти дерново-пiдзолистi середньо1 потужностi. Рослинне вкриття: ожина сиза, малина пахуча, звiробiй звичайний, орляк, iван-чай, куничник наземний. Природним шляхом вщновилися: береза, верба козяча, осика, клен-явiр.

Мета ще1 роботи - встановити збережешсть дерев бука рiзних екоти-тв у географiчних культурах на Розточчь Дослiдження проводилися за апро-бованою методикою кафедри лiсiвництва (НЛТУ Украши). Збереженiсть встановлювали зi спiввiдношення наявних бука та кшькост висаджених дерев бука люового. Результати польових дослщжень опрацьовано загальноп-рийнятими методами (Горошко, Миклуш, Хомюк, 2004) iз використанням табличного редактора Microsoft® Excel XP та мови програмування Visual Basic for Application (VBA).

Науковий вкник, 2005, вип. 15.4

Результати дослщження збереженостi дерев бука р1зних екотипiв у ге-ографiчних культурах на Розточч1 представлено в табл. 1. Як видно з табл. 1, збережешсть екотишв коливаеться в межах вщ 16 % (min) до 94 % (max). Найнижчi показники збереженост виявлено в екотишв: Перечин (Украша) - 16 %; Eisenach (Нiмеччина/Тюрiнген) - 26 %; Morbach (Шмеччи-на/Райнлянд-Пфальц) - 26 %; Cesky serumlov (Чехiя) - 30 %; Grasten Buskmo-se (Данiя) - 32 %.

Табл. 1. Збережешсть дерев бука pi3Hux екотишв у географiчних

культурах на Po3mo44i

М1жнарод-ний шифр екотипу Походження екотипу Збережешсть дерев бука, %

Назва краши Локалтт (назва найближчого населеного пункту або лiсового тдприемства)

1 2 3 4

8771 Нiмеччина/NW Glashütte 84

P2 Польща Gryfino 80

8997 Имеччина/ВУ Vohenstrauss 54

P7 Польща Sucha 38

8963 Имеччина/НЕ Dillenburg 52

8966 Имеччина/НЕ Schluchtern 40

8975 Дашя Glorup 46

8999 Имеччина/ВУ Zwiesel 80

9018 Франщя Val desmons 40

8995 Имеччина/ТН Eisenach 26

8998 Нiмеччина/BY Kaufbeuren 42

9021 Францiя Planoise 58

8947 Словатчина Lednike Rovne 68

U1 Украша Уголька 58

8957 Нiмеччина/SN Tharandt 40

8968 Нiмеччина/HE Sinntal 64

U8 Украша Завад1в 38

9001 Чехiя Cesky serumlov 30

8955 Нiмеччина/BW Herrenberg 42

U4 Украша Свалява - 1 68

P8 Польща Lagow 64

U2 Украша Усть-Чорна 72

U13 Укра'1на М1жпр'я 48

8960 Нiмеччина/RP Osburg 66

8942 Имеччина/№ Oderhaus 94

P5 Польща Mlynary 46

9007 Чехiя Kladska 66

8943 Словатчина Medzilaborce-kos 68

8959 Нiмеччина/RP Elmstein-Sud, Appenthal 90

8948 Словатчина Smolenice 90

8946 Словатчина Zamutov 84

8961 Нiмеччина/RP Montabaur 82

U7 Укра'1'на Свалява - 2 50

8996 Нiмеччина/TH Ebeleben 34

U10 Украша Рава-Руська 34

M1 Молдова Ungeny MLD 90

P4 Польща Narol 78

1 2 3 4

161 Польща Bnerko, Tyrmowa 82

U3 Украша BpogH 92

8962 Н1меччина/№ Deister 68

8945 Словатчина Trenk In 52

8956 Имеччина^К Heinzebank 48

8940 Н1меччина/№ Ostenholz-Scharmbeck 80

8984 1спашя Anguiano 82

9020 Франщя Colettes 80

U5 Украша Po3TOHHfl 78

9049 1тал1я Vallorch 46

U12 Украша nepeHHH 16

8954 Нiмеччина/BW Ettenheim 66

8970 Имеччина/НЕ Büdingen 66

8952 Имеччина/КР Hermeskeil 86

8938 Имеччина/№ Busschewald 86

8958 Нiмеччина/NI Bovenden 64

U6 Украша MyKaneBO 40

P6 Польща Staszow 38

9054 Польща Krynica 58

8786 Имеччина/№ Seelzerthurm 74

U9 Украша Bo.noBe^ 62

8974 Данiя Grasten, Buskmose 32

9053 Польща Ladek Zdroj PL3/PL-2 44

8971 Нiмеччина/HE Budingen 36

8941 Имеччина/КР Kirchheimbolanden 74

9051 Польща Swiebodzin PL-1 62

9052 Польща Swierczyna PL-9 44

8964 Нiмеччина/HE Hadamar 76

8994 Нiмеччина/ТH Bad Salzungen 62

8953 Нiмеччина/BW Ehingen 68

8951 Нiмеччина/RP Morbach 26

U11 Украша Koöune^Ka no^^Ha 46

8939 Нiмеччина/NI Harsefeld 54

Найвищими значеннями збереженост характеризуються екотипи: Oderhaus (Шмеччина/Нижня Саксонiя) - 94 %; Броди (Украша) - 92 %; Un-geny (Молдова) - 90 %; Smolenice (Словаччина) - 90 %; Elmstein-Sud, Appenthal (Нiмеччина/Райнлянд-Пфальц) - 90 %. Збереженiсть автохтонного, розточанського екотипу (Украша) становить 78 %.

На загал, результати проведених дослщжень показують, що в умовах Розточчя, представленим в експеримент екотипам бука люового притаманна значна мiнливiсть за збережешстю. Найвищою збереженiстю (90-94 %) характеризуються окремi екотипи, що походять з Бродiв (Украша), нижньо! Саксо-ни (Нiмеччина), Унгени (Молдова), Смоленще (Словаччина) та деякi ш.

Л1тература

1. Швадчак I., Пауле Л., В1шни Й., Гемер Л. Генетичний пол1морф1зм популяцш бука в Укра1'т// Матер1али 46-1 наук.-техн. конф. УкрДЛТУ л/г секщя, 12-19 квггня 1994 р. -Льв1в, 1994. - 251-253 с.

2. Короткий пупвник по науково-дослщних об'ектах. - Льв1в: УкрДЛТУ, 1955. - 47 с.