Мінливість екотипів бука лісового (Fagus silvatica L. ) за висотою, діаметром і приростом осьового пагона в географічних культурах на розточчі Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни

3. За¥ка В.К. Насiннeношення сосни звичайно'1 в умовах радiацiйного опромiнення// Наук. исник УкрДЛТУ: До 125-рiччя УкрДЛТУ. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2000, вип. 10.2. - С. 26-31.

4. За¥ка В.К. Рют сосни звичайно! в умовах радiацiйного опромiнення// Наук. вiсник УкрДЛТУ: Лiсiвницькi дослщження в Украiнi ("УТ- Погребняювсью читання). - Львiв: УкрДЛТУ. - 2000, вип. 10.4. - С. 25-30.

5. Козубов Г.М., Таскаев А.И. Радиобиологические исследования хвойных в рационе Чернобыльской катастрофы (1986-2001 гг.). - М.: ИПЦ, 2002. - 272 с.

6. Кучма М.Д., Архшов М.П., Ыдна М.С., Джигар А.А. Радюеколопчна та лшвни-ча ситуащя в люах зони вщчуження// Наука. Чорнобиль-96: Наук.-прак. конф. 11-12 лютого 1997 р. Збiрка доповiдей. - К.: Наука, 1997. - С. 121-127.

7. Меланхолин П.Н. Геоботанические исследования в сосновых лесах ближней зоны ЧАЭС// Влияние ионизирующего излучения на сосновые леса в ближней зоне Чернобыльской АЭС. - М.: Наука, 1996. - С. 186-214._

УДК 630*228.7 Acnip. I.I. Делеган1 - НЛТУ Украши

М1НЛИВ1СТЬ ЕКОТИП1В БУКА Л1СОВОГО (FAGUS SILVATICA L.) ЗА ВИСОТОЮ, Д1АМЕТРОМ I ПРИРОСТОМ ОСЬОВОГО ПАГОНА В ГЕОГРАФ1ЧНИХ КУЛЬТУРАХ НА

РОЗТОЧЧ1

Показано, що екотипам, представленим у географiчних культурах бука люово-го на P03T044Í, притаманна значна мшливють за висотою (19-60 %), дiаметром (25-51 %) i приростом осьового пагона за останнш piK (24-74 %). Встановлено, що за дослщжуваними бiометpичними показниками, автохтонний екотип бука, у pядi ви-падкiв, поступаеться алохтонним екотипам.

Ключов1 слова: Геогpафiчнi культури, екотип, бук люовий, висота, дiаметp.

Doctorate I.I. Delehan - NUFWT of Ukraine

Ecotype Variability of the Beech Tree (Fagus Silvatica L.) on the Base Of The Height, Diameter and Increase of the Main Stem in Geographic Seedlings in Roztochya

It is shown that ecotypes, which are present in geographic seedlings of the beech tree in Roztochya, are characterised by the considerable variability of the height (19-60%), diameter (25-51%) and annual increase of the main stem (24-74%). On the base of the studied biometric parameters, we can say that the native beech ecotype yield to invasive ecotypes in some cases.

Keywords: geographic seedlings, ecotype, beech tree (Fagus silvatica L.), height, diameter.

Стратепею стшкого економ1чного розвитку, прийнятою на конферен-цп ООН з охорони навколишнього середовища у 1992 р. в Рю-де-Жанейро, надаеться виршальне значення збереженню й вщтворенню лшв на планет^ як для збереження бюлопчного р1зномашття, так i для виживання людства загалом. У 90-х роках розпочат роботи з1 збереження генофонду деревних рослин в Сврош та у загальносвгговому масштаб!. Започаткована низка спещ-альних програм, що охоплюють близько 60 вид1в деревних рослин, в тому числ1 й бука люового. Серед напрямюв розв'язання проблеми збереження ге-

1 E-mail: delehan@lviv.farlep.net

18

Збiрник науково-техшчних праць

Науковий вкчшк', 2005, вип. 15.5

нетичних ресурЫв провiдне мiсце вiдводиться збереженню популяцiй у мю-цях ïx зростання (in situ), а також збереженню генофонду шляхом створення клонових apxÏBÏB, насшневих плантацiй та географiчниx культур (ex situ) го-ловних лiсотвiрниx порiд [8].

Одним з головних лiсоутворювачiв у заxiднiй та центральны Gвропi е бук люовий деревостани якого займають близько 12 млн. га. Ареал бука охоплюе райони зi своерiдними клiматичними умовами - вщ приморсько-прибережних з м'яким клiматом до гiрськиx i континентальних. Оптимальнi умови для природного розповсюдження букових лiсiв формуються в межах вщ 600-700 м до 1100-1200 м н.р.м. У твденних та схщних частинах ареалу бук виступае як прський вид, а у швшчних i частково захщних - як низин-ний. Сучасна схщна межа суцiльного розповсюдження бука не зб^аеться з екологiчною. Висунут на сxiд острови зростання бука, ймовiрно, будуть збе-реженi тут у виглядi дiлянок iснуючиx колись суцшьних масивiв букових ль Ыв. Ця унiкальна деревна порода привертае увагу з економiчноï й екологiчноï позицiй. Вона мае цiнну деревину, яку застосовують в меблевому, паркетному, фанерному та шших виробництвах. Буковi насадження характеризуються багатьма позитивними ефектами, дiя яких спрямована на стабшзащю екосис-теми лiсу. До того ж буковi лiси - найстiйкiшi рослиннi угрупування до нес-приятливих природних явищ: вiтровалiв, снiголамiв, iнвазiй ентомологiчниx шкiдникiв, грибних захворювань пожеж тощо [3-7].

Об'ект дослщження - географiчнi культури бука люового, якi були закладенi весною 1995 року, у Стра^вському навчально-виробничому люо-комбiнатi (широта 49° 55', довгота 23° 42'; висота н.р.м. 330 м), в рамках Мiжнародноï програми "Ощнка генетичних ресурсiв бука в Сврош" пiд ке-рiвництвом проф., д-ра бюл. наук Г.Т. Криницького. У спшьному експери-ментi беруть участь 23 европейськ краïни, в тому чи^ i Украïна. В укра-ïнськiй частинi експерименту представлено 13 украшських екотипiв бука, 1 популящя з Молдови та 56 походжень з Центрально:', Захщно1" та Швденно1" Свропи. Аналогiчнi культури бука, за ушфжованою методикою створено у 22 пунктах Свропи. На цих об'ектах програмою 1ЮФРО передбачено дослщ-ження бiометричниx, фiзiологiчниx цитологiчниx та генетичних особливос-тей росту культур бука рiзного географiчного походження.

Мета дослщження - визначити основнi бюметричш показники росту та розвитку (висота, дiаметр кореневоï шийки, прирiст осьового пагона у висоту) дерев бука люового екотишв рiзного географiчного походження в умовах Львiвського Розточчя та порiвняння ïx з автохтонним розточанським екотипом.

Дослiдження проводилися за апробованою методикою кафедри лшв-ництва (НЛТУ Украши). Висоту вимiрювали за допомогою мiрноï рейки (з точнiстю до 1 см), дiаметр на кореневш шийцi - штангенциркулем (з точшс-тю до 0,1 см); прирют у висоту за останнiй рж - лiнiйкою (з точнiстю до

1 см). Результати обмiрiв опрацьовано бюметричними методами (Горошко,

®

Миклуш, Хом'юк, 2004) iз використанням табличного редактора Microsoft Excel XP та мови програмування Visual Basic for Application (VBA) [1].

1. Лкове та садово-паркове господарство

19

Табл. 1. Основт бюметричш показники екотитв бука лшовогоу географ1чних культурах на Розточчг

Екотип

Крапга

Нсер±щхс, см

Бсер^Шхс, см

2Ьсер±тхс, см

1

8

Гласгутге

Шмеччина

222,6±9,72

2,05

3,52±0,18

2£4

30,9±1,28

Грифшо

Польша

229,8±10,04

2,46

3,42±0Д6

2,71

33,4±1,32

Вохенстраус

Ншеччина

193,5±12,06

0^24

3.00±0,16

0^86

30,9±2,07

Суха

Польша

161,8±13,64

1,45

2,71±0,16

0,37

26,7±1,97

Длленбург

Ншеччина

169,6±11,57

Ц2

2,59±0,17

0^87

26.3i2.27

Шлухтерн

Ншеччина

185,3±13,58

0,21

2,95±0,23

0,54

30,9±2,26

Глоруп

Данш

187,6±15,24

0^08

2,93±0,22

0^46

34,2*3,01

Цвшель

Ншеччина

197,5± 10,84

0,49

3,07±0,17

1,15

29,4±1,62

Вал Десмонс

Франщя

159,8±16,39

мо

2,69±0,22

0^39

20г8±1,42

Айсенах

Шмеччина

229,2± 18,06

1,80

3,16±0,23

1,29

25,4±1,83

Кауфбайрен

Ншеччина

176,0±14,00

0^69

2,84±0,23

0Л6

20,2± 1,52

Планоше

Франщя

193,4±14,25

0^2

3,14±0,23

У1

17^±1,22

Ледшке Ровне

Словаччина

228,7±11,78

2,24

3,88±0,22

3,88

23,8±1,04

Уголька

Украша

189,6±11,71

0^02

3,34±0,22

к96

24,1±1,37

Тарандт

Ншеччина

193,8±12,69

0,25

2,78±0,16

0,08

25,4±1,79

Сшнтал

Ншеччина

200,5±14,58

0,58

3,04±0,19

0^4

24^±2,05

Завадш

Украша

137,6±14,79

2,61

2,24±0,19

2,23

20,5±2,13

Чееш Крумлов

Чех1я

156,0±17,04

1_55

2,78±0,28

0^05

21^к80

Герренберг

Ншеччина

150,0±9,69

2,41

2,25±0,14

2,51

21,5±1,43

Свалява-1

Украша

208,5±12,38

Ц>8

3,32±0,21

1,94

28^±1,70

Лагов

Полыца

151,1±11,52

2,19

2,48±0,14

1,45

22,1±1,30

Усть-Чорна

Украша

191,3±10,40

0^12

3,04±0,20

0^96

22,5± 1,40

МЬкпр'я

Украша

158,3±7,50

2,05

2,17±0,11

3,12

22,8±1,55

Осбург

Шмеччина

181,6±9,74

0^6

2,56±0,13

У1

25^7±1,40

Одергауе

Ншеччина

204,1±9,50

0^93

2,99±0,15

0^86

29,4±1,75

Млинари

Полыца

205,7±13,51

0,88

2,91±0,16

0,51

32,6±2,92

Кладска

Чехш

204,3±9,84

0^2

2,84±0,13

0^1

2^6±1,64

Медзшаборце

Словаччина

199,8±13,36

0,57

3,16±0,20

1,44

25,4±2,14

Аппенталь

Шмеччина

239,0±8,28

3,22

3,23±0,15

к95

30,3±1,37

Смоленще

Словаччина

230,7±10,38

2,49

3,53±0,16

3,16

31,6±1,81

Замулов

Словаччина

227,2±9ДЗ

2^39

3,16±0,14

Ш

34^±1,34

Монтабаур

Шмеччина

277,7±9,58

5,47

3,99±0,16

5,12

42,3±1,87

Свалява-2

Украша

189,5± 16,00

0^01

2,84±0,26

0^14

29,4±2,52

Ебелебен

Шмеччина

215,1±22,64

0,99

3,19±0,28

1,21

32,7±4,83

г> о а п н № п

ё о а о

к

о а п -1 о о

а о

ы

■а о н а о

1 | 2 | 4 | 5 | 6 1 7 | 8 | 9

Рава-Руська Украша 149,0±16,86 1,88 2,24±0,20 2,13 17,6±ЗД5 3,19

Унгени Молдова 227,9±9,72 2,38 3,87±0,19 4,22 24,0±0,85 2,47

Нарол Полыца 208,5±9,43 1,20 2,79±0,12 0,01 27,3± 1,47 0,99

Турмова Полыца 237,9± 10,03 2,96 3,82±0,18 4,23 34,4±1,59 1,59

Броди Украша 267,9±9,62 4,85 4,24±0,18 5,88 38,6±1,63 3,10

Дайстер Ншеччина 177,9±12,03 0,63 2,88±0,18 0,32 23,7±2,04 2,05

Тренк Словаччина 236,9±18,30 2,12 3,60±0,32 2,21 30,5±2,75 0,16

Гайнзебанк Шмечч1ша 180,3± 18,79 0,39 2,78±0,23 0,08 27,6±2,55 0,69

Остенгольц-Шармбек Ншеччина 226,4±8,94 2,35 3,04±0,12 1,18 35,0±1,74 1,75

Ангуяно 1спашя 180,1±8,79 0,57 2,51±0,13 1,37 27,3±1,55 0,99

Колеггес Францш 198,6±9,20 0,59 2,86±0,14 0,30 28,7± 1,67 0,45

Розточчя Укргйна 189,2±13,07 2,80±0,17 - 30,0±2,27 —

Валлорх 1талш 183,1±18,50 0,27 3,21±0,29 1,24 23,9±2,35 1,87

Перечни Украша 186,8±30,32 0,07 2,98±0,46 0,36 32,3±5,93 0,36

Бттенгайм Шмеччнна 303,4±22,93 4,33 4,24±0,21 5,43 46,7±3,20 4,25

Будшген-1 Ншеччина 257,7±13,28 3,68 4,26±0,27 4,67 36,5±2,08 2Д2

Герыескайл Ншеччина 266»0± 10,34 4,61 3,93±0,16 4,88 38,1±1,90 2,75

Бусшевалд Н|меччина 227,1±7,83 2,49 3,32±0,13 2,44 31,2±1,63 0,43

Бовенден Шмечч1ша 204,6±11,52 0,88 3,19±0,23 1,37 26,6± 1,64 1,20

Мукачево Украша 160,4±14,81 1,46 2,58±0,28 0,67 19,8±1,97 3,40

Сташов Полыца 202,3±15,64 0,64 3,16±0,29 1,09 31,3±2,39 0,41

Кринща Полыца 192,9±14,03 0,19 2,82±0,18 0,08 29,2±2,78 0,22

Зеелцертурм Ншеччина 267,2±9,70 4,80 4,01±0,16 5,17 40,1± 1,91 3,40

Вол1вець Украша 167,7±15,12 1,07 2,47±0,20 1,27 25,1±2,39 1,48

Грастен Дашя 135,8±17,40 2,45 2,14±0,24 2,25 22,4±2,83 2,08

Ладек Здрой Полыца 147,1±17,49 1,93 2,07±0,20 2,85 21,3±2,49 2,57

Будшген-2 Ншеччина 117,8±16,58 3,38 2,06±0,25 2,48 18,3±2,08 3,80

Юрхгаймболанден Ншеччина 189,7±14,57 0,03 2,90±0,21 0,39 1,44

Св1бодзш Полыца 272,7±13,84 4,39 4,12±0,22 4,84 41,3±2,49 3,37

Св1ржина Полыца 200,5±11,59 0,65 3,24±0,24 1,48 24,1±1,86 2,01

Гадамар Ншеччина 206,7± 11,11 1,02 3,23±0,18 1,77 27,1± 1,46 1,07

Бад Сальцунген Ншеччина 237,8±11,81 2,76 3,61±0,20 3,14 24,9±1,36 1,91

Ехшген Ншеччина 223,7±11,09 2,01 3,25±0,17 1,90 28,4± 1,47 0,58

Морбах Ншеччина 197,3±10,36 0,49 3,22±0,24 1,48 24,7±2,08 1,72

Кобилецька Поляна Украша 197,7±12,96 0,47 2,97±0,23 0,59 30,8±2,39 0,26

Гарсефельд Ншеччина 250,4±12,14 3,43 4,02±0,22 4,38 32,5±2,15 0,81

Ы

%=1,9б

Haцioнaльний л^тех^чний yнiвeрcитeт Укрaïни

Peзyльтaти дослiджeння бiомeтpичиих пapaмeтpiв дepeв бyкa piзних eкотипiв y гeогpaфiчиих кyльтypaх m Pозточчi пpeдстaвлeиi в тaбл. 1. Як видио з тaбл. 1, висотa молодих дepeв бyкa piзних eкотипiв хapaктepизyються зиaчиою вapiaбeльиiстю. ^и цьому вeличииa коeфiцiеитiв вapiaцiï сepeдиiх зиaчeиь змшюеться в мeжaх вщ 19 % до 6G %. Miиiмaльиою висотою видшя-ються eкотипи: Бyдiигeи-2 117,8 см (Hiмeччииa/Гeссeи), Гpaстeн 135,8 см (Дaиiя), Зaвaдiв 137,6 см ^^ataa), Лaдeк Здpой 147,1 см (Польщa), Paвa-Pyськa 149,G см ^^aïra), a мaксимaльиою - Ettenheim 3G3,4 см (Hiмeччи-нa/Бaзeн Вюpтeибepг), Mоитaбayp 277,7 см (Hiмeччинa/ Paйиляид-Пфaльц), Свiбодзiи 272,7 см (Польщa), Бpоди 267,9 см ^^ama), Зeелцepтpyм 267,2 см (Hiмeччииa/Hижия Сaксоиiя). Сepeдня висотa молодих дepeв мiсцeвого, pоз-точaиського eкотипy стaиовить 189,2 см.

У ^о^с дослiджeиь з,ясовaио, що дiaмeтpaм молодих дepeв бyкa пpитaмaннa дeщо мeишa мiиливiсть поpiвияио з висотою. Kоeфiцiеит вapiaцiï' коливaеться вщ 25 % до 51 %. Miиiмaльиe сepeдие зиaчeиия дiaмeтpy m ко-peиeвiй шийцi - 2,06±0'25 см виявлeио в eкотипiв Будшгеи-2, що походить з Гeссeиa (Hiмeччинa), Лaдeк Здpой (Польщa) 2,G7±G'2G см, Гpaстeн (Дaиiя) 2,14±g'24 см, Miжгip,я (Укpaïиa) 2,17±011 см, Paвa-Pyськa 2,24±G'2G см тa Зaвaдiв (Укpaïиa) 2,24±G19 см, a мaксимaльиe - 4,26±0'27 см в eкотипy Бyдiигeи-1, який походить з Te^ern (Hiмeччииa), Бpоди (Укpaïиa) 4,24±0'18 см, Еттeигaйм (Hi-мeччииa, Бaзeи Вюpтeибepг) 4,24±G'21 см, Свiбодзiи (Польщa) 4,12±G'22 см, ^p-сeфeльд (Hiмeччииa, Hижия Сaксоиiя) 4,02±G'22 см.

Для бiльш повиоï хapaктepистики особливостeй pостy i pозвиткy буга piзиих eкотипiв зpоблeио aиaлiз змши вeличиии пpиpостy зa остaииiй prn. Pe-зyльтaти aиaлiзy свiдчaть, що й зa цим пapaмeтpом eкотипи бyкa хapaктepи-зуеться зиaчиою мшливютю. Kоeфiцiеит вapiaцiï змшюеться вiд 24 % до

±3 15

74 %. Miиiмaльиий opHpid мaють eкотипи: Paвa-Pyськa (Укpaïиa) 17,6 ' см, Плaиоiсe (Фpaицiя) 17,6±122 см, Будшгеи-2 (Hiмeччииa, Гeссeи) 18,3±208 см, Myкaчeво (Укpaïиa) 19,8±197 см, Kayфбaйpeн (Hiмeччииa, Бaвapiя) 20,2±152 см, a мaксимaльний - Еттeигaйм (Hiмeччииa, Бaзeн Вюpтeибepг) 46,7±3'20 см,

±1 87

Mонтaбayp (Hiмeччииa, Paйиляид-Пфaльц) 42,3 ' см, Свiбодзiи (Польщa) 41,3±2'49 см, Зeелцepтypм (Hiмeччииa, Hижия Сaксоиiя) 40,1±191 см, Бpоди (Укpaïиa) 38,6±163 см.

В обчис^и^х сepeдиього зиaчeиия висоти дepeв осиовиa помилкa (±mxc) змшюеться у мeжaх вiд 30,32 см до 7,50 см, ^и мaксимaльномy зта-чeииi сepeдиьоï висоти erara^ 303,42 см i мiиiмaльиомy - 117,78 см. Шд чaс визнaчeння сepeдиього дiaмeтpy коpeиeвоï шийки, осиовта помилкa зшхо-диться у мeжaх вiд 0,46 см до 0,11 см. Maксимaльнa вeличииa сepeдиього дь aмeтpy eкотипy стaиовилa 4,26 см, a мiиiмaльиa - 2,06 см. Осиовш помилкa сepeдиього зиaчeиия ^^осту осьового пaгоиa тaкож змiиюеться у зшчиих мeжaх, вiд 5,93 см до 0,85 см. Maксимaльнe знaчeння сepeдиього пpиpостy eкотипy у висоту сягае 46,67 см, a мiиiмaльиe - 17,59 см.

Пepeвipкa достовipностi piзиицi мiж сepeдиiми зиaчeииями висот (Hœp), дiaмeтpiв коpeиeвоï шийки (D^p) тa пpиpостy осьового пaгоиa (Zhœp) aлохтоииих i aвтохтоииих eкотипiв зa кpитepiем Стьюдeитa здeбiльшого пiд-

22

Зб1рмик' нayкoвo-тeхнiчних iipain»

Науковий вкник, 2005, вип. 15.5

твердила ïctothï (на 5 % piBHi ймовiрностi) вiдмiнностi за дослiджуваними параметрами (табл. 1). Так, ютотне вщставання у рост та розвитку спостерь гаеться в екoтипiв Герренберг, Будшген-2 (нiмецькoгo походження), Завадiв, Мiжгip,я (з Украши) та Грастен (Данiя). 1стотно переважають мicцевий еко-тип - популяци (пpoвенiенцiï) Монтабаур, Еттенгайм, Будшген-1, Гермес-кайль, Зеелцертурм (Нiмеччина), Броди (Украша), Свiбoдзiн (Польща).

На загал дocлiдження cвiдчать, що в умовах Розточчя, представленим в експеримент екотипам бука люового притаманна значна мшливють за ос-новними бioметpичними параметрами росту. Встановлено, що автохтонний екотип бука люового за висотою, дiаметpoм i приростом осьового пагона у pядi випадкiв поступаеться алохтонним екотипам.

Лггература

1. Горошко М.П., Миклуш С.1., Хомюк П.Г. Ыометр1я: Навч. поабник. - Льв1в: Камула, 2004. - 236 с.

2. Короткий пупвник по науково-дослщних об'ектах. - Льв1в: УкрДЛТУ, 1955. - 47 с.

3. Мальцев М.П. Бук. - М.: Лесн. пром-сть. - 1980. - 80 с.

4. Молотков П.И. Буковые леса и хозяйство в них. - М. : Лесн. пром-сть. - 1966. - 234 с.

5. Парпан В.И. Масштабы антропогенных смен в буковых лесах на Западе УССР// Материалы 37-ой науч.-техн. конф. - Львов: УкрДЛТУ. - 1985. - С. 189-191.

6. Парпан В.И. Современный и восстановленный покров буковых лесов Карпат и сопредельных территорий// Лесоводство и агролесомелиорация. - К.: Урожай. - 1986, вып. 72. -С. 50-54.

7. Парпан В.И. Современные проблемы экологических основ воспроизводства лесов Украинских Карпат// Совершенствование ведения хозяйства в лесах Украины и Молдавии. Тез докл. республ. конф. - К.: Ив.-Франковск. - 1990. - С. 29.

8. Швадчак I., Пауле Л., В1шни Й., Гемер1 Л. Генетичний пол1морф1зм популяцш бука в УкраЫ// Матер1али 46-ï науково-техтчно'1' конференцп УкрДЛТУ. Секщя: люове гос-подарство, 12-19 квггня 1994 р. - Львiв: УкрДЛТУ. - 1994. - С. 251-253.

УДК 630*231(23) Доц. Р.М. Bimep, канд. с.-г. наук;

проф. B.I. Парпан, д-р бюл. наук; B.C. Кудра;

Т.В. Парпан, канд. бюл. наук - УкрНДЫрлк iM. П. С. Пастернака

ДИНАМ1КА ПРИРОДНОГО В1ДНОВЛЕННЯ НА ЗРУБАХ

БУКОВИХ Л1С1В ОП1ЛЛЯ

Наведено результати дослщжень з структури i динамши природного вщновлен-ня на рiзновiкових зрубах в основних букових типах люу Опшля. Проаналiзовано змши кшьюсних показниюв природного вщновлення та видово'1 структури.

Ключов1 слова: бук европейський, дубово-грабовi бучини, самосiв, пiдрiст, структура, динамша, зруби, вузьколiсосiчнi рубання.

Doc. R.M. Viter; prof. V.I. Parpan; V.S. Kudra; T. V. Parpan - UMFRI Dynamic nature regeneration on cutting area of Opoollya's beech forest stands

The outcomes of researches on structure and dynamics of nature regeneration on uneven-aged cutting area in the major types of a forest Rogatyn Opillja are induced. The analysis of density change of regenerative breed, his specific frame is rotined.

Keywords: beech european, oak-hornbeam beech, seedling growth, undergrowth, structure, dynamics, cutting area, cutting of narrow use.

1. Лкове та садово-паркове господарство

23