CC BY
140
ogy and methods of scientific research. It is shown that the current stage of development of scientific-search activity is characterized by the search for new ways of cooperating teachers and students in the process of which is the formation of initiative, independence and creativity. It was found that the formation of research abilities of students depends on the methodology and organization of informative, scientific-research activities of students, as well as the formation of scientific and research skills.
УДК 613
Ленкова О.О., Тронь Н.В.
СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ПОНЯТТЯ «ЗДОРОВИЙ СПОС1Б ЖИТТЯ» У ПЕДАГОГ1ЧНОМУ ПРОЦЕС1
ВДНЗУ «Украшська медична стоматолопчна акаде1^я», м. Полтава
Навчально-виховний процес вищих навчальних заклад'т спрямований на всеб'чний розвиток людини як особистост/ та найвищо)' ц1нност1 суспльства, розвиток ))' талант'т, розумових / ф/'зичних зд'б-ностей тощо. Тому проблема формування здорового способу життя молод/ займае пров'дне мсце в педагог'чному процес¡. Дана проблема пост1йно обговорюеться на державному р'тш. Укра)ною прийнято ряд важливих державних документ¡в, як спрямован на зм1цнення, формування та збере-ження здоров'я д/'тей, молод/ та дорослих, формування социально-активно), ф1зично здорово)'та духовно багато)' особистост¡. Людина, що веде здоровий спос'б життя, легше витримуе стреси, психоемоц1йн1 перевантаження, ефективнше захищаеться в'д негативного впливу довклля. Тому серед ¡нших завдань значне м'юце викладач на заняттях повинен в 'дводити ор1ентацп студент'т на здоровий спос'б життя. У навчальних закладах залучення студент'т до здорового способу життя реал'зуеться через включення вдповдних питань до змсту навчальних дисципл/'н. Так, програмою з "Безпеки життед'яльност¡" передбачено вивчення кола питань, що спрямован на збереження та змцнення ф/'зично), псих'нно), духовно)' складових здоров'я. Студентська молодь е носем репродуктивного, творчого, економ'чного потенц1алу кра)ни, тому проблема формування, збереження, зм-цнення здоров'я повинна займати одне з найважливших мсць у сфер1))'життевих та профес1йних '¡нтерес'т. Здатнсть забезпечити високу пдготовку майбутнх фах1вц1в е основним завдання педагога. Робити це потр1бно спираючись на основи дидактики, сучасн засоби навчання, використову-ючи все краще з'! «старо)» радянсько)' вищо)' школи й узявши все краще, що е в сучаснш вищ1й освШ. Ключов1 слова: здоров'я, здоровий споаб життя, становления та розвиток поняття «здоровий спос1б життя».
Серед прюритетних напряммв розвитку освн ти, що визначен Нацюнальною доктриною розвитку осв^и Укра'ши в XXI стол^, видтена пропаганда здорового способу життя, стимулю-вання прагнення до здорового способу життя.
Сучасний стан навчального процесу, висока штенсивнють пращ мала рухливють, нерацюна-льнють режиму вщпочинку та багато шших чин-ниш негативно впливають на стан здоров'я мо-лодк З початком третього тисячол^тя та змшою умов юнування, появою нов^ых технологш проблема збереження, розвитку та вдосконалення здоров'я все бтьше загострюеться. Не сприяють змщненню здоров'я i проблеми здорового хар-чування та шкiдливi звички, таю як тютюнопалш-ня, вживання спиртних напо'в, наркотичних ре-човин. Одыею з найбтьш актуальних проблем сьогодення е формування здорового способу життя серед молодк [1]
В результат аналiзу знань про здоров'я та мехаызми його змщнення майбутшх лiкарiв було виявлено, що бтьшють студенпв не мають практичного досвщу ведення здорового способу життя.
Реалiзацiя основних завдань охорони здоров'я вимагае вщ медичних пра^вниш удоско-налення ставлення до пропаганди i формування здорового способу життя для кожного члена су-
сптьства, надання можливост самш людин у пщтримц власного здоров'я i профтактиц пев-ного ряду захворювань, перевтоми та передчас-ного старшня оргашзму. Створення традицш здорового способу життя - це основа валеолоп-чно'Г роботи у вищому медичному навчальному закладк
Проблема формування, збереження, змщнення та вщтворення здоров'я людини належить до споконвiчних i глобальних. 1^ркування про здоров'я знаходимо у творах таких всесв^ньо вщомих фiлософiв як Платон та Арютотель, Пп-пократ та 1бн Сена (Авщенна). Значення здоров'я шдкреслювали в свш час ще К.Сен-^мон, Ш.Фур'е, Р.Оуен та ш.
У наукових працях, що присвячен можливим питанням проблеми формування здорового способу життя, нам^илася тенден^я до переосми-слення способiв и виршення, що змщуе акцент наукового пошуку зi сфери медицини в сферу педагопки. Педагогами обговорюються рiзнi шляхи й умови формування здорового способу життя студентсько'' молодi, ведеться пошук стратегiчних орieнтирiв його досягнення. Ви-вченню цього питання присвячен роботи таких вчених: Р.1. Айзман, Е.Н. Вайнер, Г.К. Зайцев, Е.М. Казш, Л.Д. Козлова, Т.В. Кружилша, Г.1. Се-мiкiн, А.Т. Смирнов, Л.Г. Татарникова, З.1. Чука-
Актуальш проблеми сучасноТ медицини
нова та iH.
Загальнi теоретичн питання що вщобража-ють 3MicT категорiй «здоров'я», «здоровий cnoci6 життя», «формування здорового способу жит-тя», стратегiчнi орieнтири, шляхи та умови формування навичок здорового способу життя студента розглянуто в роботах Г. Анасенка, С. Бон-даревського, О. Дубогай, С. Кириленко В. Ново-сельського, В. Платонова, В. ОржеховськоТ. Основна частина питань виховання навичок здорового способу життя (ЗСЖ) розкриваеться в до-слщженнях В. Артемова, В. Моченова, Р. Баев-ського, В. Войтенко. Со^ально-медичы аспекти формування здорового способу життя викладен в публiкацiях М. Амосова, I. Брехмана, Ю. Лиси-цина, В. Лщука, Е. Мосткова; психолого-педагогiчнi - в дослiдженнях Т.е. Бойченко, Г.П. Голобородько, М.е. Кобринського, Т.Ю. Круце-вич, С.В. Лапаенко, В.М. ОржеховськоТ, Ю.Т. По-холшчука, В.В. Радула, С.О. Свириденко, М.С. Солопчука. [4]
Шляхи та умови формування ЗСЖ у молодi вивчали: О.В.Вакуленко, Г.1.Власюк,
Н.Н.Завидiвська, В.В.Нестеренко та ш.
Сучаснi дослiдники вiдзначають, що спроби реашмувати фiзкультурно-оздоровчу й спортив-но-масову дiяльнiсть у вищих навчальних закладах старими оргашзацшними формами, як правило, не дають бажаних результат. Широке ви-користання в осв^ньому процесi таких форм, як консультаций спецкурси, лекцiТ, пщвищення ква-лiфiкацiТ, додаткова освiта, що орiентують студента на здоровий споаб життя, практично не здшснюеться (Н.П. Абаскалова, Г.С. Нiкiфоров, Т. I. Прокопенко, А.М. Столяренко та шш^. Ана-лiз психолого-педагогiчноТ, соцюлопчноТ, меди-ко-бiологiчноТ лiтератури вказуе на розробле-нiсть питань здоров'я студентськоТ молодi та способу життя (Н. П. Абаскалова, Н. А. Агаджа-нян, С. Г. Добротворський, В. П. Лавренко, В. А. Петровський та ш.); впливу со^альних, медич-них, бiологiчних факторiв на формування здорового способу життя студенев (Д. М. Маллаев, С. К. Петровський, Е. Н. Полякова, В. А. Пономар-чук та ш); виявлення рiвня знань студенев про здоровий спосiб життя (М. Н. Алiев, О. I. Барсукова та шшк). [5] У дослщженнях О. М. Деркача, О. М. Столяренко та ш. аналiзуються питання формування здорового способу життя студентськоТ молодi в процеа професiйного становлен-ня, де виявлено медичн й психологiчнi аспекти проблеми. [9]
Мета
Аналiз основних напрямюв професiйноТ дiя-льностi викладача вищого навчального закладу щодо формування здорового способу життя майбутшх медиюв.
Основна частина
Навчально-виховний процес вищих навчальних закладiв спрямований на всебiчний розвиток
людини як особистост та найвищоТ цiнностi сус-шльства, розвиток Т'Т талантiв, розумових i фiзи-чних здiбностей тощо. Тому проблема формування здорового способу життя молодi займае провiдне мюце в педагогiчному процесi. Дана проблема постшно обговорюеться на державному рiвнi. УкраТною прийнято ряд важливих державних документiв, якi спрямованi на змщ-нення, формування та збереження здоров'я дь тей, молодi та дорослих, формування со^ально-активноТ, фiзично здоровоТ та духовно багатоТ особистостк Людина, що веде здоровий споаб життя, легше витримуе стреси, психоемоцшш перевантаження, ефективнiше захищаеться вiд негативного впливу довктля. Тому серед шших завдань значне мiсце викладач на заняттях повинен вiдводити орiентацiТ студентiв на змщнен-ня здоров'я.
У навчальних закладах залучення студенев до здорового способу життя реалiзуеться через включення вiдповiдних питань до змюту навчальних дисциплiн. Так, дисциплшою «Безпека життедiяльностi» передбачено вивчення кола питань, що спрямован на збереження та змщ-нення фiзичноТ, психiчноТ, духовноТ складових здоров'я. Слщ зазначити, що серед вимог до змюту, обсягу i рiвня пiдготовки студентiв зазна-чаеться i вмшня зберегти свое здоров'я, що пе-редбачае, на думку В. БобрицькоТ, володiння рядом навичок:
- оргашзацп рацiонального харчування з ура-хуванням вкових, статевих та морфофункцюна-льних особливостей, шдивщуального способу життя;
- компенсаци негативного впливу надмiрного психоемоцшного навантаження;
- профiлактики патогенного впливу стресових подразниш;
- формування толерантного ставлення до оточуючих i запоб^ання конфлiктам;
- профiлактики небажаноТ ваптносп та Т'Т не-гативних наслщш;
- збереження власного репродуктивного здоров'я та попередження вроджених хвороб;
- забезпечення повноцшного догляду за вла-сною дитиною, формування у ам'Т культури здоров'я й формування основ ведення здорового способу життя;
- запоб^ання вживанню наркотичних, психо-тропних та токсичних речовин;
- створення шдивщуальноТ системи захисту в ситуацп залучення до Тх застосування. [6]
Здоровий спосiб життя студентськоТ молодi — це сукупнють цiннiсних орiентацiй та установок, звичок, режиму i темпу життя, спрямованих на збереження, змщнення, формування, вщтво-рення здоров'я в процеа навчання виховання, спiлкування, працi i вiдпочинку i передачi його у майбутньому.
Складовi здорового способу життя включа-ють елементи, якi стосуються вах аспектiв здоров'я, це:
- усвщомлення цшносп здоров'я (домшуючий у свiтоглядi людини духовний прюритет i вщпо-вiдна психiчна установка);
- вщсутнють шкiдливих звичок (тютюновоТ, алкогольно!', наркотично!' залежностi, безладних, небезпечних статевих стосунш);
- доступ до рацюнального, збалансованого харчування (у тому чи^ якiсноï питноТ води, не-обхiдноï кiлькостi вiтамiнiв, мiкроелементiв, про-теïнiв, жирiв, вуглеводiв, спецiальних продук^в та харчових добавок);
- умови побуту (якють житла, умови для па-сивного i активного вщпочинку, рiвень психiчноï i фiзичноï безпеки);
- умови прац (безпека не ттьки у фiзичному, але й у психiчному аспектi, наявнiсть стимулiв i умов для професiйного розвитку);
- рухова активнють (використання засобiв фн зичноТ культури i спорту, рiзноманiтних систем оздоровлення, спрямованих на пщвищення рiв-ня фiзичного розвитку, його пщтримку, вщнов-лення пюля фiзичних i психiчних навантажень). [2]
Методолопчним пщфунтям роботи в цьому напрямку е дiяльнiсний i системний пщходи до формування позитивно!' мотиваци на здоровий спосiб життя.
Системнють полягае у взаемопогоджених знаннях, умшнях та навичках, сформованих у молодо якi забезпечують необхiдний рiвень !'х працездатностi, моралi та духовностi. Для цього необхщно знати основнi положення фiзiологiï, психологiï людини, соцiологiï та шших сумiжних дисциплiн, якi в сукупност дозволять реалiзува-ти необхщш здоров'язберiгаючi, здоров'язмщ-нюючi, здоров'яформуючi технологи щодо свн домого ставлення до власного здоров'я i прояв-лятися у вщповщних позитивних вчинках i дiях.
Формування здорового способу життя стае ефектившшим, якщо реалiзуеться в певних умо-вах. Одна з них - педагопчна умова, як зовшш-нiй чинник, що ютотно впливае на протiкання педагогiчного процесу, в тш чи iншiй мiрi свiдомо сконструйованого педагогом, що плануе певний результат. [3]
До педагопчних умов формування здорово!' особистостi в осв^ньому просторi вiдносяться:
- наявнють системи дiагностики й об'ективного контролю за здоров'ям тих, що на-вчаються в освiтнiх установах, розробленою за вимогами санiтарних норм i правил державного осв^нього стандарту;
- формування знань в област збереження, пщтримки i змiцнення здоров'я;
- забезпечення матерiально-просторового середовища для оргашзаци' виховно-оздоровчо!' дiяльностi;
- наявнiсть емоцшно-позитивно!' установки на формування потреби в здоровому образi й стилi життя студенев i педагогiв;
- практична включенють усiх учасникiв осв^-нього процесу в оздоровчу дiяльнiсть;
- наявнють единих педагопчних вимог в сис-темi «студент - педагог - батьки» щодо оргашзаци здорового способу життя;
- високий рiвень активносл студенев у вихо-вно-оздоровчiй роботi;
- практична реалiзацiя змiсту виховно-оздоровчо!' дiяльностi студенев в повсякденно-му життi;
- особистюно орiентований i диференцшова-ний пщходи до формування здорового образу й стилю життя. [7]
Таким чином, у сучаснш науково-методичнш лiтературi немае загальноприйнятого визначен-ня здоров'я та здорового способу життя. Значна частина майбутшх медиш не володiе методами формування здорового способу життя i, часто, працюють наослт.
Студенти 99 % добового часу знаходяться у примщенш. Так у 14-22 % студенев порушена постава, у 18 % - попршений зiр, у 30 % - част гостро-респiраторнi захворювання, у 38 % - зай-ва вага, у 24 % - пщвищений артерiальний тиск. (Згiдно статистичних даних анкетування, прове-деного серед студентiв 2 курсу медичного факультету №1 та №2 ВДНЗУ «Укра!'нська медична стоматолопчна академiя».)
Формування здорового способу життя через освiту, створення здоров'язбер^аючого осв^-нього середовища - один iз прiоритетних на-прямiв державно!' пол^ики у галузi освiти. У цьому контекст завданням викладання навча-льноТ дисциплiни «Безпека життедiяльностi» е:
- використання здоров'язбер^аючих техноло-гш навчання;
- дотримання режиму рухово!' активностi, по-еднання рухового i статичного навантаження;
- оргашза^я збалансованого харчування;
- замша авторитарного стилю спткування на стиль ствроб^ництва, створення емоцшно!' сприятливо!' атмосфери навчання;
- формування в учшв усвiдомлення цшносп здоров'я, культивування здоров'я тощо. [8]
На сьогодшшнш день бiльшiсть студенев не дотримуються режиму дня, не виконуються гте-нiчнi вимоги, не завжди правильно харчуються, вiддають перевагу солодкому, а не фруктам, овочам, часто нормально не снщають. У зв'язку з цим самi студенти у 67 % випадюв визначають свое здоров'я як задовтьне, у 19 % - як незадо-втьне. (Згщно iз даними анкетування).
Висновки
Формування ново!' щеологи' та культури змщ-нення здоров'я студенев постае як завдання, без виршення якого суспiльство може понести досить пом^ш й невiдтворнi втрати людського потен^алу, що поза сумнiвом, негативно позна-читься на виробничiй шфраструктур^ добробутi, якостi життя та культурк Аналiз цiеï проблематики е актуальним i невщкладним завданням су-часно!' педагогiчноï думки i осв^ньо!' практики, тому що здоров'я належить до першочергових,
Актуальш проблеми сучасно'1 медицини
непересiчних цшностей людини. [8]
Слiд зазначити, що студентська молодь е но-аем репродуктивного, творчого, економiчного потенцiалу кра'ни, тому проблема формування, збереження, змщнення здоров'я повинна займа-ти одне з найважливших мiсць у сферi '' житте-вих та професшних iнтересiв. Роль викладача мае ключове значення в отриманш студентами знань в област фiзично' культури й спорту. Зда-тнiсть забезпечити високу «техшчну» пiдготовку майбутнiх фахiвцiв, а також подготовку молодих людей з розвиненим штелектуальним потен^а-лом, що представляють кращу частину молодi нашо' кра'ни, е основним завдання педагога. Для цього кожному потрiбно розпочинати з себе, з реально' оцшки сво'х можливостей, безперер-вно, впродовж уае' свое' педагогiчно' дiяльностi вдосконалювати сво' професiйнi знання в цш га-лузi науки, яку вш за службовим обов'язком по-кликаний доводити до студенпв. Робити це по-трiбно спираючись на основи дидактики, сучасш засоби навчання, використовуючи все краще зi «старо'» радянсько' вищо' школи й узявши все краще, що е в сучаснш вищш освiтi.
Збереження здоров'я, дотримання здорового способу життя вважаеться найбтьш вагомою нормою загально' культури людини цив^зова-ного суспiльства.
Лiтература
1. Жел1бо 6.П. Безпека жип^яльносп : пщручник / 6.П. Желiбо, В.В. Зацарний. - К. : Каравела, 2007. - 288 с.
2. Пютун 1.П. Безпека жип^яльносп : навчальний поЫбник / 1.П. Пютун. - Суми : Видавництво «Ушверситетська книга», 2000. -301 с.
3. Безпека житп^яльносп : навч. поЫбник / За ред. М. Назарука. -Львiв : За втьну УкраТну, 1997. - 275 с.
4. Галеев И.Ш. Компоненты формирования здоровье оберегающей среды в высшем учебном заведении / И.Ш. Галеев. - Казань : КФУ, 2011. - 62 с.
5. Рачкова С.О. Система роботи школи щодо формування навичок здорового способу життя : методичний поЫбник / С.О. Рачкова, А.М. Кушшрчук. - Хмельницький, 2012. - 61 с.
6. Бобрицька В.1. Питання збереження здоров'я в освп"шх курсах «Валеолопя» та «Безпека жип^яльносто / В.1. Бобрицька // Безпека жип^яльностк - 2005. - № 8. - С. 54-57.
7. Карпов О.О., Педагопчш умови формування здорового способу життя у молодi / О.О. Карпов // Педагопчний процес: теорiя i практика. - 2013. - Вип. 3. - С. 63-75.
8. Горащук В.1. Теоретичш пщходи до формування культури здоров'я школярiв / В.1. Горащук // Безпека жип^яльностк - 2005. - № 5. - С. 58-61.
9. Руднщька I. Формування здорового способу життя молодк пщлн тковий вш / I. Руднщька // Психолог. - 2004. - № 13. - С. 15-25.
References
1. Zhelibo Ie.P. Bezpeka zhyttiediialnosti : pidruchnyk / le.P. Zhelibo, V.V. Zatsarnyi. - K. : Karavela, 2007. - 288 s.
2. Pistun I.P. Bezpeka zhyttiediialnosti: Navchalnyi posibnyk / I.P. Pistun. - Sumy : Vydavnytstvo «Universytetska knyha», 2000. - 301 s.
3. Bezpeka zhyttiediialnosti: Navch. posibnyk / Za red. M. Nazaruka. -Lviv : Za vilnu Ukrainu, 1997. - 275 c.
4. Galeev I. Sh. Komponenty formirovanija zdorov'e oberegajushhej sredy v vysshem uchebnom zavedenii / I. Sh. Galeev. - Kazan' : KFU, 2011. - 62 s.
5. Rachkova S.O. Systema roboty shkoly shchodo formuvannia navychok zdorovoho sposobu zhyttia: metodychnyi posibnyk / S.O. Rachkova, A.M. Kushnirchuk. - Khmelnytskyi, 2012. - 61 s.
6. Bobrytska V.I. Pytannia zberezhennia zdorov'ia v osvitnikh kursakh «Valeolohiia» ta «Bezpeka zhyttiediialnosti» / V.I. Bobrytska // Bezpeka zhyttiediialnosti. - 2005. - № 8. - S. 54-57.
7. Karpov O.O., Pedahohichni umovy formuvannia zdorovoho sposobu zhyttia u molodi / O.O. Karpov // Pedahohichnyi protses: teoriia i praktyka. - 2013. - Vyp. 3. - S. 63-75.
8. Horashchuk V.I. Teoretychni pidkhody do formuvannia kultury zdorov'ia shkoliariv / V.I. Horashchuk // Bezpeka zhyttiediialnosti. -2005. - № 5. - S. 58-61.
9. Rudnitska I. Formuvannia zdorovoho sposobu zhyttia molodi: pidlitkovyi vik / I. Rudnitska // Psykholoh. - 2004. - № 13. - s. 1525.
Реферат
СТАНОВЛЕНИЕ И РАЗВИТИЕ ПОНЯТИЯ «ЗДОРОВИЙ ОБРАЗ ЖИЗНИ» В ПЕДАГОГИЧЕСКОМ ПРОЦЕССЕ. Ленкова О.А. Тронь Н.В.
Ключевые слова: здоровье, здоровый образ жизни, становление и развитие понятия «здоровый образ жизни».
Учебно-воспитательный процесс высших учебных заведений направлен на всестороннее развитие человека как личности и наивысшей ценности общества, развитие ее талантов, умственных и физических способностей и тому подобное. Поэтому проблема формирования здорового образа жизни молодежи занимает ведущее место в педагогическом процессе. Данная проблема постоянно обсуждается на государственном уровне. Украина приняла ряд важных государственных документов, направленных на укрепление, формирование и сохранение здоровья детей, молодежи и взрослых, формирование социально-активной, физически здоровой и духовно богатой личности. Человек, ведущий здоровый образ жизни, легче выдерживает стрессы, психоэмоциональные перегрузки, эффективно защищается от негативного воздействия окружающей среды. В учебных заведениях привлечение студентов к здоровому образу жизни реализуется через включение соответствующих вопросов в содержание учебных дисциплин. Так, программой по "Безопасности жизнедеятельности" предусмотрено изучение круга вопросов, направленных на сохранение и укрепление физического, психического, духовного составляющих здоровья. Студенческая молодежь является носителем репродуктивного, творческого, экономического потенциала страны, поэтому проблема формирования, сохранения, укрепления здоровья должна занимать одно из важнейших мест в сфере его жизненных и профессиональных интересов. Способность обеспечить высокую подготовку будущих специалистов является основной задачей педагога. Делать это нужно опираясь на основы дидактики, современные средства обучения, используя все лучшее из «старой» советской высшей школы и взяв все лучшее, что есть в современном высшем образовании.
Summary
DEVELOPMENT OF THE CONCEPT OF "HEALTHY LIFESTYLE" IN THE PEDAGOGICAL PROCESS Lenkova O.A., Tron N.V.
Key words: health, healthy lifestyle, formation and development of the concept of "healthy lifestyle".
The educational process in higher education institutions is aimed to develop the personality as the high-
est value of the society, his / her talents, mental and physical abilities. Therefore, the importance of enhancing healthy lifestyle among young people ranks a leading position in the pedagogical process. This issue is being constantly discussed at the state level. Ukraine has adopted a number of important government documents aimed to strengthen the health of children, youth and adults, to develop socially active, physically healthy and spiritually rich personality. A person keeping healthy lifestyle withstands stressed easier as well as psycho-emotional overload, and is effectively protected from negative environmental impacts. In educational institutions students are involved into various healthy lifestyle in-class and out-of-class activities. Relevant issues are also incorporated in the content of academic disciplines. For example, the program on "Life Safety" covers a range of issues aimed to strengthen the physical, mental, and spiritual components of health. Student's youth is the bearer of reproductive, creative and economic potential of the country, so the importance of healthy lifestyle promotion occupies a top rank in the hierarchy of the professional interests. The ability to provide well-trained future specialists is the main task of the teachers. This should be based on the foundations of didactics, modern teaching aids, using the best of the "old" Soviet higher education, and taking the best of what there is in the modern higher education.
УДК 811.111 '373.43 Lysanets Yu.V.
METONYMY IN ENGLISH MEDICAL TERMINOLOGY
Higher State Educational Establishment of Ukraine "Ukrainian Medical Stomatological Academy", Poltava
The article considers the mechanisms of metonymical transposition in English medical terminology. Material of the research is the corpus of scholarly articles listed in the electronic database of medical publications "PubMed". Metonymy involves the comparison of subjects on the basis of their contiguity, presence of certain time, spatial or causal relationships. The basic categories of medical terms created by metonymical transfer of meanings have been analyzed. The functions and text-producing potential of metonymy in medical discourse have been determined. The main contextual situations within which the metonymized terminological units function have been considered. The study has found that metonymical transposition results in the emergence of multiple meanings of medical terms - terminological polysemy. Medical terminology displays several productive models of metonymical transfer: "the process - the subject"; "the process - the result of the process"; "the material - the subject" and so on. Along with common cases of metonymical transposition, specific models, characteristic only of medical terminology are observed: "the process - the surgery"; "the organ - the part of the organ"; "the disease - the consequence of the disease"; "the organ - the disease"; "the organ - the organ deformation".
Key words: metonymy, term, term-formation, polysemy, medical discourse.
Problem definition and its association with scientific and practical tasks
The word-stock of language is an open and continually changing phenomenon and its units constantly acquire new meanings. The same holds true for professional lexicon, and medical terminology makes no exception. Development of science and technology over the last century stimulated the emergence of new branches in clinical medicine, the invention of new diagnostic devices and methods, as well as the discovery of new diseases. It is only natural that the appearance of new phenomena suggests the formation of new terms. Generally speaking, vocabulary spreads in several possible ways: 1) morphological way (compounding, derivation, etc.); 2) syntactic way (forming collocations and word combinations); 3) linguistic borrowing from other languages; 4) semantic way (metaphoric and metonymic transfer of the previous meaning) [9]. It is common knowledge that most anatomical and clinical terms used in medicine today are Latin or Latinized Greek words, the origin of which can be traced back to the 5th century BC [9]. However, metonymic transfer of the previous meaning also holds a prominent place in the process of medical terminology development.
Analysis of recent research papers on the subject
Currently, numerous research works have raised the question of metonymical processes in language and in terminologies in particular [1; 2; 3; 4; 7; 8; 10]. However, the metonymical shift of meanings in English medical terminology has not yet been the subject of special analysis which constitutes the scientific novelty of research. The study of metonymical transposition in medicine is important for standardization and unification of medical terminology which renders the research relevant.
The aim of the article
The study of term-formation mechanisms is an essential part of mastering a foreign language at higher medical educational establishments; it expands expertise and professional outlook of future doctors. Metonymy reveals the cognitive algorithms of term-formation and thus promotes better understanding of terminological units and facilitates their memorizing. Therefore, the aim of the research is to analyze the basic categories of medical terms created by metonymical transfer, as well as to determine the functions of metonymy in medical discourse.
