CC BY
22УДК 618.177-089.888.11-055.26:618.3-06:618.14-005.1:616-053.3-092 DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.5837790
Ф. О. Ханча
СТАН ЗДОРОВ'Я Д1ТЕЙ ПЕРШОГО РОКУ ЖИТТЯ, ЯК1 НАРОДИЛИСЯ В1Д ОДНОПЛIДНОÏ ВАГ1ТНОСТ1 П1СЛЯ Л1КУВАННЯ БЕЗПЛ1ДДЯ У Ж1НОК П1ЗНЬОГО РЕПРОДУКТИВНОГО В1КУ В ЦИКЛАХ ДОПОМ1ЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГ1Й
Одеський нацiональний медичний yHÎBepcHTeT
Ханча Федор Александрович ORCID:0000-0001-6383-7885
Summary. Khancha F. O. THE STATE OF HEALTH OF CHILDREN IN THE FIRST YEAR OF LIFE WHO WERE BORN FROM A SINGLETON PREGNANCY AFTER INFERTILITY TREATMENT IN WOMEN OF LATE REPRODUCTIVE AGE IN CYCLES OF ASSISTED REPRODUCTIVE TECHNOLOGIES. - The Odessa National Medical University; e-mail: nosenko.olena@smail.com. The state of health of newborns born of assisted reproductive technologies (ART) in women with infertility is a problem in modern obstetrics, perinatology and neonatology. Therefore, the aim of the study was to establish the health status of children of the first year of life born from singleton pregnancies in women of late reproductive age after fertilization in cycles of ART. Material and methods. A retrospective continuous observational study of medical records of 105 children born from singleton pregnancy after ART from women of late reproductive age with cured infertility, and 56 children of control group from singleton pregnancies conceived naturally. The condition of newborns and health indicators of these children during the year were studied. Results. Full-term infants born to mothers of late reproductive age after ART programs in the early neonatal period are characterized by a high frequency of perinatal lesions of the central nervous system, conjugative jaundice, intrauterine growth retardation, congenital malformations, premature infants also have a high proportion of severe asphyxia, respiratory distress syndrome, persistent fetal circulation and intrauterine pneumonia. Children born to mothers of late reproductive age after ART programs in the first year of life have a higher overall incidence and differ from children after conception with a higher incidence of perinatal central nervous system damage, diseases of the respiratory and digestive systems, have no differences in terms of physical and mental development. Conclusion. Women with pregnancy induced in ART programs, from the first days of pregnancy, need preventive measures aimed at preventing perinatal complications and reducing early childhood morbidity.
Key words: infertility, assisted reproductive technologies, newborns, children of the first year of life, morbidity, physical and neuropsychological development.
Реферат. Ханча Ф. А. СОСТОЯНИЕ ЗДОРОВЬЯ ДЕТЕЙ ПЕРВОГО ГОДА ЖИЗНИ, РОДИВШИХСЯ ОТ ОДНОПЛОДНОЙ БЕРЕМЕННОСТИ ПОСЛЕ ЛЕЧЕНИЯ БЕСПЛОДИЯ У ЖЕНЩИН ПОЗДНЕГО РЕПРОДУКТИВНОГО ВОЗРАСТА В ЦИКЛАХ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫХ РЕПРОДУКТИВНЫХ ТЕХНОЛОГИЙ. Состояние здоровья новорожденных, появившихся на свет в результате применения вспомогательных репродуктивных технологий (ВРТ) у женщин с бесплодием, является проблемным вопросом современного акушерства, перинатологии и неонатологии.
© Ханча Ф. О.
Поэтому целью проведенного исследования явилось установление особенностей состояния здоровья детей первого года жизни, родившихся от одноплодной беременности у женщин позднего репродуктивного возраста после оплодотворения в циклах ВРТ. Материал и методы. Проведено ретроспективное сплошное обсервационное исследование медицинской документации 105 детей, родившихся от одноплодной беременности после ВРТ у женщин позднего репродуктивного возраста с излеченным бесплодием, и 56 детей контрольной группы от одноплодной беременности, зачатых естественным путем. Изучено состояние новорожденных, показатели их здоровья, физического и нервно-психического развития в течение года. Результаты. Доношенные дети, родившиеся от матерей позднего репродуктивного возраста после программ ВРТ, в раннем неонатальном периоде характеризовались высокой частотой перинатальных поражений центральной нервной системы, конъюгационной желтухи, задержки внутриутробного роста плода, врожденных мальформаций, а недоношенные дети, кроме того, ещё и высоким удельным весом тяжелой асфиксии, респираторного дистресс-синдрома, стойкого фетального кровообращения и внутриутробной пневмонии. Дети, родившиеся от матерей позднего репродуктивного возраста после программ ВРТ, на первом году жизни имели более высокий уровень общей заболеваемости и отличались от детей после естественной концепции более высокой частотой последствий перинатального поражения центральной нервной системы, заболеваний органов дыхания и пищеварительной системы, но не имели отличий по показателям физического и нервно-психического развития. Вывод. Женщины с беременностью, индуцированной в программах ВРТ, нуждаются с первых дней беременности в проведении лечебно-профилактических мероприятий, направленных на предупреждение перинатальных осложнений и снижение ранней детской заболеваемости.
Ключевые слова: бесплодие, вспомогательные репродуктивные технологии, новорожденные, дети первого года жизни, заболеваемость, физическое и нервно-психическое развитие.
Реферат. Ханча Ф. О. СТАН ЗДОРОВ'Я Д1ТЕЙ ПЕРШОГО РОКУ ЖИТТЯ, ЯК1 НАРОДИЛИСЯ В1Д ОДНОПЛ1ДНО1 ВАГ1ТНОСТ1 П1СЛЯ Л1КУВАННЯ БЕЗПЛ1ДДЯ У Ж1НОК П1ЗНЬОГО РЕПРОДУКТИВНОГО В1КУ В ЦИКЛАХ ДОПОМ1ЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГ1Й. Стан здоров'я новонароджених, яш з'явилися на свгг в результат! застосування допом1жних репродуктивних технологш (ДРТ) у жшок з безплщдям, е проблемним питаниям сучасного акушерства, перинатологи та неонатологп. Тому метою проведеного дослщження стало встановлення особливостей стану здоров'я дней першого року життя, яш народилися ввд одноплщно! ваптносп в жшок тзнього репродуктивного в1ку тсля заплщнення в циклах ДРТ. Матерiал та методи. Проведено ретроспективне суцшьне обсервацшне дослвдження медично! документацп 105 дней, як народилися ввд одноплщно! ваптносп тсля ДРТ в жшок тзнього репродуктивного в1ку з вилшуваним безплщдям, 1 56 дггей контрольно! групи ввд одноплщно! ваптносп, зачал природним шляхом. Вивчений стан дггей при народженш, показники !х здоров'я, ф1зичного 1 нервово-псих!чного розвитку впродовж року. Результати. Доношеш д1ти, як1 народилися в1д матер1в п1знього репродуктивного в1ку п1сля програм ДРТ, в ранньому неонатальному пер1од1 характеризувалися високою частотою перинатальних уражень центрально! нервово! системи, кон'югацшно! жовтяниц1, затримки внутр1шньоутробного росту плода, вроджених мальформац1й, а недоношен! дии, кр!м того, в!др!знялися високою питомою вагою пом!рно! та важко! асф!кс!!, респ!раторного дистрес-синдрому ! ст!йкого фетального кровооб!гу ! внутршньоутробно! пневмон!!. Д!ти, як1 народилися ввд матер!в п!знього репродуктивного в!ку тсля програм ДРТ, на першому рощ життя мали б!льш високий р!вень загально! захворюваност! ! в!др!знялися ввд д!тей п!сля природньо! концепц!! бшьш високою частотою насл!дк1в перинатального ураження центрально! нервово! системи, захворювань оргашв дихання ! травно! системи, але не мали в!дм!нностей за показниками ф!зичного ! нервово-псих!чного розвитку. Висновок. Ж!нки з ваг!тн!стю, !ндукованою у програмах ДРТ, потребують з перших дтв ваг!тност! проведення л!кувально-проф!лактичних заход!в, спрямованих на попередження перинатальних ускладнень та зниження ранньо! дитячо! захворюваност!.
Ключовi слова: безплщдя, допомiжнi репродуктивнi технологи, новонароджеш, дiти першого року життя, захворюванiсть, фiзичний i нервово-психiчний розвиток.
На сучасному етапi лiкування безплщдя все частiше використовуються допомiжнi репродуктивш технологи (ДРТ), особливо у подружшх пар з рiзними факторами ризику [1]. За останнi 40 рошв доступ до ДРТ та 1х ефективнiсть збiльшилися, i на сьогодшшнш день у всьому свiтi тсля ДРТ було зачато понад 8 мшйошв дiтей. Бiльшiсть вагiтностей внаслвдок ДРТ перебiгають без ускладнень та призводять до народження здорових дггей. Тим не менш, добре ввдомо, що вагiтнiсть пiсля ДРТ з бшьшою ймовiрнiстю буде схильна до акушерських ускладнень, таких як гшертензивш розлади, передчасш пологи i низька вага новонароджених, порiвняно зi спонтанно зачатими ваптностями. Ддти пiсля ДРТ також схильнi до пiдвищеного ризику вроджених вад [2].
Таким чином, стан здоров'я новонароджених, яш з'явилися на свiт в результат застосування ДРТ у ж1нок з безплщдям, е проблемним питаниям сучасного акушерства, перинатологп та неонатологп [3, 4]. Шзнш репродуктивнiй вiк матерi та багатоплiдна вагiтнiсть е найбшш значущими незалежними факторами ризику несприятливих результатiв вагiтностi [5]. При цьому бiльшiсть робiт присвячено вивченню стану здоров'я дней, як1 народилися ввд багатоплщно1 вагiтностi пiсля ДРТ [6-7]. З огляду на тенденцш, яка намггалася останнiм часом щодо збшьшення випадк1в селективного переносу тiльки одного ембрюна, актуальним завданням е вивчення стану здоров'я новонароджених, яш народилися в жшок пiзнього репродуктивного вшу вiд однопл1дно! вагiтностi пiсля ДРТ.
Тому метою проведеного дослвдження стало встановлення особливостей стану здоров'я дней першого року життя, як1 народилися ввд однопл1дно! вагiтностi в жшок тзнього репродуктивного вiку пiсля заплщнення в циклах ДРТ.
Матерiали i методи
Проведено ретроспективне суцiльне обсервацшне дослiдження медично! документацп 105 дней основно! групи I, як1 народилися ввд одноплщно1 вагiтностi пiсля ДРТ ввд ж1нок пiзнього репродуктивного вщу з вилiкуваним безплвддям, i дти контрольно1 групи К ввд одноплщно1 вагiтностi, зачатi природним шляхом (n = 56). Вивчений стан новонароджених i показники здоров'я цих дней впродовж року. Захворюванiсть дiтей оцшювалася за зверненнями в полiклiнiку. Фiзичний розвиток оцiнювався центильним методом з використанням вжово-статевих нормативiв.
Контрольна група була пiдiбрана парно-зв'язаним методом i була однорiдна з основною групою за статтю, гестацiйним вiком, антропометричними показниками i оцiнкою новонароджених за шкалою Апгар.
Збiр соцiально-бiологiчного анамнезу матерiв дiтей проводився шляхом викошювання даних з iсторiй вагiтностi та полопв.
Для статистично1 обробки результата використовувалася програма Excel XP. При аналiзi к1льк1сних показникiв враховувався розподш ознаки: при нормальному розподiлi обчислювалися середня арифметична величина (М), помилка стандартного в1дхилення (± SE). Значимють вiдмiнностей м1ж середнiми величинами в порiвнюваних групах (p) обчислювалася за крш^ем Стьюдента (t), при ненормальному розподш - за крш^ями Колмогорова-Смирнова, Манна У1тш, Вальда-Вольфовица. Взаемозв'язок м1ж досл1д^ваними показниками встановлювалися шляхом розрахунку коефiцiента кореляцil Спiрмена (r). Розрахунок вiдносин шансiв (ВШ) рiзних факторiв проводився в програмi «OpenEpi» з визначенням 95%-го довiрчого iнтервалу (95% Д1).
Результати та ix обговорення
Середнш вiк матерiв дiтей групи I при народженш склав 38,08±0,25 рок1в, групи К -39,42±0,47 рок1в (p>0,05).
Аналiз репродуктивно1 функцп матерiв дiтей основно1 групи показав, що у них практично з однаковою частотою зус^чалося як первинне, так i вторинне безплщдя - 55,22 % (55) i 47,62% (50). Встановлено, що матерi дней основно1 групи переважно перебували у повторному шлюбi (62,86 % (66) проти 26,42 % (14) в контрол^ р<0,01; ВШ 4,71, 95%Д1 2,28-9,76), вiк вступу в останнш шлюб перевищував 30 рок1в у 48,57 % (51) жшок проти
16,98 % (9) в контрол1 (р = 0,01; ВШ 4,62, 95 % Д1 2,05-10,41).
Проблема безплвддя у 36,19 % (38) жшок була обумовлена овар1альним фактором, у 38,10 % (40) - трубно-перитонеальним, у 25,71 % (27) - чолов1чим фактором, у 20,95 % (22) - генггальним ендометрюзом. У 12,38 % (13) пащенток безплщдя було щопатичним, у 25,71 % (27) спостер1гали поеднан1 фактори безплщдя.
Середня тривалють безплщдя в жшок була 10,99±0,42 роки. Переважна б1льш1сть ж1нок страждала на безплщдя була понад 10 рошв - 67,62 % (71) випадшв, лише 17,14 % (18) оаб - до 5 рошв 1 15,24 % (16) - ввд 6 до 10 рошв.
При проведенн процедури ДРТ у пащенток був використаний протокол контрольовано! стимуляцп овуляци з антагошстами гонадотроп1н-рил1з1нг-гормону (85,7%), штраплазмапчна ш'екщя сперматозо!да, вприфжащя отриманих ембрютв, сегментащя циклу, перенос вирифжованих / вщгрггах ембрютв. Бшьшють ж1нок заваптнша з першо! спроби ДРТ (66,67 % (70)), п'ята !х частина - з друго! (21,90 % (23)), три й б1льше спроб зробили 11,43 % (12) матер1в.
При анал1з1 екстрагештально! патологи у матер1в дггей групи I часпше, шж в груп контролю, виявлялися порушення лшвдного обмшу (64,76 % (68) проти 35,85 % (19), р<0,01, ВШ 3,29, 95 % Д1 1,65-6,55), нейроциркуляторна дистошя (17,14 % (18) проти 5,66 % (3), р<0,04, ВШ 3,45, 95 % Д1 1,00-12-29), хвороби ендокринно! системи (19,05 % (20) проти 3,77 % (2), р<0,01, ВШ 6,00, 95 % Д1 1,35-26,74), розлади шлунково-кишково! системи (33,33 (35) проти 7,55 % (4), р<0,01, ВШ 6,13, 95 % Д1 2,05-18,35), хрошчш запальн захворювання сечовидшьно! системи (23,81 % (25) проти 3,77 % (2), р<0,01, ВШ 7,97, 95 % Д1 1,81-35,09), варикозна хвороба нижшх кiнцiвок (20,00 % (21) проти 5,66 % (3), р<0,02, ВШ 4,17, 95 % Д1 1,18-14,68).
Порiвнюванi групи матерiв були однорiдними за наявшстю i шльшстю попереднiх вагiтностей: 47,62 % (50) пащенток основно! групи i 49,06 % (26) групи К (р>0,05) мали ранiше в анамнезi вагiтностi, середня к1льк1сть яких склала вщповщно 1,13±0,25 i 0,72±0,17 (р>0,05). При цьому у пащенток основно! групи часпше, нгж в контролi дiагностували раннi репродуктивнi втрати у виглядi штучних абортiв у 2,31 раза (30,48 % (32) проти 13,21 (7), р<0,02, ВШ 2,88, 95 % Д1 1,17-7,07 ), викидшв - у 3,84 раза (36,19 % (38) проти 9,43 % (5), р<0,01, ВШ 5,45, 95 % Д1 2,00-14,85), ектотчних ваптностей - у 7,05 раза (13,33 % (14) проти 1,89 % (1), р<0,02, ВШ 68,00, 95 % Д1 1,02-62,59). Жшки основно! групи рашше народжували в 2,97 раза рвдше - 9,52 % (10) випадка проти 28,30 % (15) у груш К (р<0,02, ВШ 0,27, 95 % Д1 0,11-0,65).
Матерi дней з основно! групи частiше мали в анамнезi гiнекологiчну патолог1ю у виглядi хронiчного сальпiнгооофориту (48,57 % (51) проти 9,43 % (5), р<0,01, ВШ 9,07, 95 % Д1 3,34-24,58), ендометриту (59,05 % (62) проти 1,89 % (1), р<0,01, ВШ 74,98, 95 % Д1 9,98-563,30), ендометрюзу (20,95 % (22) проти 3,77 % (2), р<0,01, ВШ 6,76, 95 % Д1 1,53 -29,80), лейомюми матки (15,24 % (16) проти 1,89 % (1) р<0,01, ВШ 9,35, 95 % Д1 1,21 -72,56), гшерпластичних процесiв ендометрiя (27,62 % (29) проти 3,77 % (2), р<0,01, ВШ 9,73, 95 % Д1 2,22-42,58), синдрому полшстозних яечник1в (33,33 % (35) проти 1 (1,89 %), р<0,01, ВШ 26,00, 95 % Д1 3,45-195,98), iнфекцiй, що передаються статевим шляхом (31,43 % (33) проти 7,65 % (4), р<0,01, ВШ 5,62, 95 % Д1 1,87-16,86), що в подальшому вщбивалося на настанш i перебiгу вагiтностi.
Ваптнють, в1д яко! народилися обстеженi дни, в основнiй групi була першою у 52,38 % (55) жшок проти 52,83 % (28) оаб в контролi (р>0,05), другою - у 8,57 % (9) проти 28,30 % (15) (р<0,01, ВШ 0,24, 95 % Д1 0,096-0,589), третьою - у 16,19 % (17) проти 15,09 % (8) (р>0,05), четвертою - у 10,48 % (11) проти 1,89 % (1) (р>0,05), п'ятою - у 9,52 % (10) проти 1,89 % (1) (р>0,05), шостою - у 1,90 % (2) проти 0,00 % (0) (р>0,05), сьомою - у 0,95 % (1) проти 0,00 % (0) (р>0,05). При цьому пологи в обох групах були переважно першими - в основнш груш у 91,43 % (96) випадшв проти 71,70 % (38) в контролi (р<0,01, ВШ 4,21, 95% Д1 1,70-10,44), другими - 8,57 % (9) проти 24,53 % (13) (р<0,01, ВШ 0,29, 95 % Д1 0,11-0,73), трепми 0,00 % (0) проти 3,77 % (2) (р>0,05). Жшки групи I в основному розроджувалися шляхом операци кесарiв розтин - 77,14 % (81) проти 16,98 % (9) випадшв в контролi (р<0,01, ВШ16,50, 95 % Д1 7,06-38,59).
Ваптнють, вщ яко! народилися обстежеш дни, щд час гестацшного перiоду у
основнш rpyni частiше ускладнювалася гестацiйним шелонефритом - 9,52 % (10) проти 0,00% (0) (р<0,02), загрозою викидня - 30,48 % (32) проти 5,66 % (3) (р<0,01, ВШ 7,31, 95% Д1 2,12-25,71), загрозою передчасних пологiв - 15,24 % (16) проти 3,77 % (2) (р<0,03, ВШ 4,58, 95% Д1 1,01-20,75), плацентарною дисфункщею - 21,90 % (23) проти 5,66 % (3) (р<0,01, ВШ 4,68, 95 % Д 1,34-16,37), гестацiйним цукровим дiабетом - 27,62 % (29) проти 3,77 %т (2) (р<0,01, ВШ 6,36, 95% Д 1,84-22,00). L.L. Lei et al. (2019) показали, що вагiтнiсть, зачата за допомогою ДРТ, пов'язана зi значним падвищенням частоти гестацiйного цукрового дiабетy (ВШ 1,88, 95% Д1 1,56-2,27), гестацшно! гшертензп (ВШ 2,18, 95% Д1 1,83-2,60) i внyтрiшньопечiнкового холестазу ваптносп (ВШ 2,79, 95% Д1 2,15-3,64) порiвняно зi спонтанним зачаттям [8].
У груп11 питома вага доношених dimeü склала 83,81 % (88), недоношених була в 4,81 раза менше - 17,41 % (17) (р<0,01, ВШ 26,80; 95% Д1: 12,86-55,85), але перевищувала таку в контролi в 4,62раза - 17,41 % (17) проти 3,77 % (2) (р<0,01, ВШ4,93; 95% Д 1,09-22,19). Серед 17 недоношених дiтей у основнш групi 58,82 % (10) мали гестацшний вж 35-36 тижнiв i 41,18 % (7) - 32-34 тижт.
При аналiзi захворюваносп до року встановлено, що доношеш дгги, яш народилися вад матерiв шзнього репродуктивного вшу шсля програм ДРТ, в ранньому неонатальному перiодi характеризувалися високою частотою перинатальних уражень центрально! нервово! системи (29,55 % (26)), кон'югацшно! жовтянищ (20,45 % (18)), затримки внутршньоутробного росту плода (10,23 % (9)), вроджених мальформацш (5,68 % (5)), тодi як порiвняно з доношеними новонародженими недоношенi дiти вiдрiзнялися високою питомою вагою перинатальних уражень центрально! нервово! системи (82,35 % (14); ВШ 11,13, 95% Д1 2,95-42,01), помiрно! та важко! асфiксi! (47,06 % (8); ВШ 25,19; 95% Д1 5,65112,23), респiраторного дистрес-синдрому i стiйкого фетального кровообiгy (по 35,29 % (6), р<0,01), внутршньоутробно! пневмонй' (23,53 % (4), р<0,01), кон'югацiйно! жовтяницi (17,65 % (3)), затримки внутршньоутробного росту плода 17,65 % (3)), вроджених мальформацш (11,76 % (2)).
Порiвняльний аналiз захворюваносп дiтей на першому роцi життя показав, що рiвень загально! захворюваносп в основнш груш був вищий, шж в грyпi контролю за рахунок бiльш високо! частоти насладив перинатального ураження центрально! нервово! системи (65,71 % (69) i 37,50 % (21), р<0,01, ВШ 3,19, 95%Д1 1,63-6,27) переважно у вигляд синдрому доброяк1сно! внyтрiшньочерепно! гшертензп (р<0,01) i синдрому затримки моторного розвитку (р<0,01); захворювань органiв дихання (59,05 % (62) i 35,71 % (20), р<0,01, ВШ 2,60, 95%Д1 1,33-5,08), вроджених аномалiй та деформацш (6,67 % (7) i 1,79 % (1), р>0,05); захворювань травно! (14,29 % (16) i 3,57 % (2), р<0,03, ВШ 4,85 95%Д1 1,0721,94 ) i сечостатево! системи (7,83 % (9) i 3,57 % (2), р>0,05); кровi та кровотворних оргашв (залiзодефiцитна анемiя (14,29 % (15) i 5,36 % (3), р>0,05); ендокринно! системи, розладiв харчування та порушення обмiнy речовин (11,43 % (12) i 5,36 % (3), р>0,05); шк1ри i падширно! клпковини (атопiчний дерматит) (9,52 % (10) i 3,57 % (2), р>0,05).
За показниками фiзичного i нервово-психiчного розвитку дни основно! та контрольно! груп на першому роцi життя статистично значимих вiдмiнностей не мали. Встановлена пряма кореляцшна залежнiсть питомо! ваги сполучень неврологiчних синдромiв насладив перинатальних ураження центрально! нервово! системи i ступеня затримки нейропсихiчного розвитку дггей (r=0,43, р<0,04).
Висновки
Доношеш дни, як1 народилися вад матерiв пiзнього репродуктивного вiкy пiсля програм ДРТ, в ранньому неонатальному перiодi характеризуються високою частотою перинатальних уражень центрально! нервово! системи, кон'югацшно! жовтянищ, затримки внутршньоутробного росту плода, вроджених мальформацш, недоношеш дти ^м того вiдрiзняються високою питомою вагою помiрно! та важко! асфiксi!, респiраторного дистрес-синдрому i стiйкого фетального кровообиу i внyтрiшньоyтробно! пневмонй'.
Дли, яи народилися вад матерiв пiзнього репродуктивного в^ пiсля програм ДРТ, на першому рощ життя мають бадьш високий рiвень загально! захворюваностi i вiдрiзняються вад дiтей пiсля природньо! концепцп бiльш високою частотою насладив перинатального ураження центрально! нервово! системи (переважно у вигляд синдрому
доброяшсно! внутршньочерепно! ппертензп i синдрому затримки моторного розвитку), захворювань оргашв дихання i травно! системи, не мають вщмшностей за показниками ф1зичного i нервово-псих1чного розвитку.
Жшки з ваптшстю, 1ндукованою в програмах ДРТ, потребують з перших дшв ваптносп проведения профшактичних заход1в щодо попередження перинатальних ускладнень та зниження ранньо! дитячо! захворювапосп.
Лiтература:
1. Дарш О. С. Оптим1зац1я тактики допом1жних репродуктивних технологш у подружтх пар 1з обтяженим генетичним анамнезом: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.01 "Акушерство та пнеколопя" / Дарш Олександр Семенович ; Нац. Мед. академ1я тслядипломно! освгги 1м. П.Л. Шупика. - Кшв, 2019. - 20 с.
2. Correa-de-Araujo R. Clinical Outcomes in High-Risk Pregnancies Due to Advanced Maternal Age / R. Correa-de-Araujo, S.S.S.Yoon // J. Womens Health (Larchmt). - 2021. - Vol. 30 (2). - P. 160-167.
3. Wennerholm U.B. Perinatal outcome in children born after assisted reproductive technologies / U.B. Wennerholm, C. Bergh // Ups. J. Med. Sci. - 2020. - Vol. 125(2). - P. 158166.
4. Perinatal outcomes among singletons after assisted reproductive technology with singleembryo or double-embryo transfer versus no assisted reproductive technology / A.S. Martin, J. Chang, Y. Zhang, et al; States Monitoring Assisted Reproductive Technology (SMART) Collaborative // Fertil. Steril. - 2017. - Vol. 107(4). - P. 954-960.
5. The role of maternal age in twin pregnancy outcomes / A.S. McLennan, C. Gyamfi-Bannerman, C.V. Ananth, et al. // Am. J. Obstet. Gynecol. - 2017. - Vol. 217(1):80.e1-80.e8.
6. Absolute Risk of Adverse Obstetric Outcomes Among Twin Pregnancies After In Vitro Fertilization by Maternal Age / Y. Wang, H. Shi, L. Chen, et al. // J.A.M.A. Netw. Open. - 2021. -Vol. 4(9). - e2123634.
7. Associations of Assisted Reproductive Technology and Twin Pregnancy With Risk of Congenital Heart Defects / S.W. Wen, Q. Miao, M. Taljaard, et al. // J.A.M.A. Pediatr. - 2020. -Vol. 174(5). - P. 446-454.
8. Perinatal complications and live-birth outcomes following assisted reproductive technology: a retrospective cohort study / L.L. Lei, Y.L. Lan, S.Y. Wang, et al. // Chin. Med. J. (Engl). - 2019. - Vol. 132(20). - P. 2408-2416.
References:
1. Darius OS Optimization of tactics of assisted reproductive technologies in married couples with a burdened genetic history: author's ref. dis. for science. degree of Cand. honey. Science: special. 14.01.01 "Obstetrics and gynecology". P. L. Shupik Nat. Med Academy of Postgraduate Education. Kyiv, 2019. 20 p.
2. Correa-de-Araujo R, Yoon SSS. Clinical Outcomes in High-Risk Pregnancies Due to Advanced Maternal Age. J Womens Health (Larchmt). 2021 Feb;30(2):160-167. doi: 10.1089/jwh.2020.8860.
3. Wennerholm UB, Bergh C. Perinatal outcome in children born after assisted reproductive technologies. Ups J Med Sci. 2020 May;125(2):158-166. doi: 10.1080/03009734.2020.1726534.
4. Martin AS, Chang J, Zhang Y, Kawwass JF, Boulet SL, McKane P, et al; States Monitoring Assisted Reproductive Technology (SMART) Collaborative. Perinatal outcomes among singletons after assisted reproductive technology with single-embryo or double-embryo transfer versus no assisted reproductive technology. Fertil Steril. 2017 Apr;107(4):954-960. doi: 10.1016/j.fertnstert. 2017.01.024.
5. McLennan AS, Gyamfi-Bannerman C, Ananth CV, Wright JD, Siddiq Z, et al. The role of maternal age in twin pregnancy outcomes. Am J Obstet Gynecol. 2017 Jul;217(1):80.e1-80.e8. doi: 10.1016/j.ajog.2017.03.002.
6. McLennan AS, Gyamfi-Bannerman C, Ananth CV, Wright JD, Siddiq Z, D'Alton ME, Friedman AM. The role of maternal age in twin pregnancy outcomes. Am J Obstet Gynecol. 2017 Jul;217(1):80.e1-80.e8. doi: 10.1016/j.ajog.2017.03.002.
7. Wang Y, Shi H, Chen L, Zheng D, Long X, Zhang Y, et al. Absolute Risk of Adverse Obstetric Outcomes Among Twin Pregnancies After In Vitro Fertilization by Maternal Age. JAMA Netw Open. 2021 Sep 1;4(9):e2123634. doi: 10.1001/jamanetworkopen.2021.23634.
8. Wen SW, Miao Q, Taljaard M, Lougheed J, Gaudet L, Davies M, et al. Associations of Assisted Reproductive Technology and Twin Pregnancy With Risk of Congenital Heart Defects. JAMA Pediatr. 2020 May 1;174(5):446-454. doi: 10.1001/jamapediatrics.2019.6096.
9. Lei LL, Lan YL, Wang SY, Feng W, Zhai ZJ. Perinatal complications and live-birth outcomes following assisted reproductive technology: a retrospective cohort study. Chin Med J (Engl). 2019 Oct 20;132(20):2408-2416. doi: 10.1097/CM9.0000000000000484. "
Робота надшшла в редакщю 01.12.2021 року. Рекомендована до друку на заадант редакцiйноl колегй тсля рецензування
УДК 616.33-002.2-022-071
DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.5837796
А .А. Авраменко, Р. Н. Короленко, С. Н. Смоляков
СЛУЧАЙ ВЫЯВЛЕНИЯ ХЕЛИКОБАКТЕРНОЙ ИНФЕКЦИИ У ПАЦИЕНТКИ С
ХРОНИЧЕСКИМ НЕАТРОФИЧЕСКИМ ГАСТРИТОМ ТОЛЬКО ПОСЛЕ ПРИМЕНЕНИЕМ ЧЕТВЕРТОЙ МЕТОДИКИ ТЕСТИРОВАНИЯ
Международный классический университет им. Пилипа Орлика, 4-я городская больница, Областной онкологический диспансер, г. Николаев, Украина
Avramenko A. A. - https://orcid.org/0000-0002-9652-089X
Summary. Avramenko A. A., Korolenko R. N., Smolyakov S. N. CASE OF DETECTION OF HELICOBACTERIC INFECTION IN A PATIENT WITH CHRONIC NON-ATROPHIC GASTRITIS ONLY AFTER APPLICATION OF THE FOURTH TESTING PROCEDURE. - International Classical University named after Pylyp Orlik, 4th city hospital, Regional oncological dispensary, Nikolaev; e-mail: aaahelic@gmail. com. Testing for Helicobacter pylori infection is a cornerstone in the diagnosis of chronic non-atrophic gastritis, which determines the tactics of treating this pathology in the future. However, the presence of various factors affecting the reliability of different types of testing poses a challenge for the doctor to choose the correct diagnostic method, taking into account the individuality of the patient. Purpose of the study: to determine the reasons that led to the detection of HP infection in the patient only after applying the fourth diagnostic technique - double testing (urease test and microscopy of stained smears-prints). Contingent and methods. The examination of the patient was carried out on the basis of the Center for Progressive Medicine and Rehabilitation "Rea + Med" (Nikolaev). Examination methods: clinical and anamnestic, instrumental, histological, bacteriological.
© Авраменко А. А., Короленко Р. Н., Смоляков С. Н.
