CC BY
10
УДК 616.517
СТАН ЗАХВ0РЮВАН0СТ1 НА ПС0Р1АЗ В 1ВАН0-ФРАНК1ВСЬК1Й 0БЛАСТ1
Щдило I. Г., Буянова О. В.
1вано-Франшвський нацюнальний медичний уыверситет, м. 1вано-Франювськ
3 метою вивчення р'<вня захворюваностi i особливостей кл1н1чного прот'<кання псор'<азу у хворих в 1вано-Франк1вськ1й oблaстi проведено aнaлiз звiтiв обласного кожвендиспансеру i обстеження 150 хворих з piзними формами захворювання. Представлена кiлькiсть в перше виявлених хворих псор'<-азом за 2003-2008 роки.
Ключов1 слова: ncopia3, клшнний nepe6ir, рвень захворюваностк Вступ
Псор1аз - спадкове, хроычно-рецидивуюче захворювання шмри, яке вщоме протягом багатьох стол1ть \ навколо якого \ доа ведуться дебати. Псор1аз залишаеться актуальною медико-соц1альною проблемою у зв'язку з тим, що при-зводить до втрати працездатносп, ¡нод1 повно'Г ¡нвалщизацп [2,6], зниження якосп життя пац1ен-т1в [5], а також невпинним зростанням ктькосп хворих, особливо серед д1тей та оаб працездат-ного вку. Складнють проблеми обумовлена також вщеутнютю загальноприйнятоТ концепци етн опатогенезу \ етютропноТ терапЛ псор1азу. Ви-вченню мехашзм1в розвитку псор1азу у всьому евт придтяеться велика увага, осктьки вщ цьо-го залежить виб1р в1рноТ тактики лкування. 1снуе багато теорш виникнення цього дерматозу-¡нфекцшна, паразитарна, ¡мунолопчна, в1русна, нейрогенна, ендокринна, обмшна, спадкова, та жодна з них не може вказати вщгадку на загадку в1к1в - псор1аз, чи точшше - псор1атична хвороба.
Псор1аз належить до найпоширеыших дерма-тоз1в. У розвинутих кражах вщ 1% до 3% населения хвор1е на псор1аз.[1,2,6] Характерною ознакою псор1азу е пперпрол1ферац1я та непов-не диференцшвання кттин епщермюу. Важливе патогенетичне значения выводиться ¡мунолопч-ним порушенням, зокрема кл1тинного ¡муштету. Виявлено зниження абсолютно!' та вщносноТ м-лькооп Т-хелпер1в (СР4+) \ пщвищення або в ря-д1 випадш зниження Т-супресор1в (ОР8+) у кров1 хворих на псор1аз, а також достов1рне зниження сшввщношення ОР4+\ОР8+ в пор1вняны з такими у здорових людей. Багато науковщв вказують на псор1атичну хворобу як ¡муноцитокшозалежний процес [9,10] В дослщженнях встановлена коре-ляцшна залежнють при псор1аз1 м1ж клш1чними показниками РАБ! та ¡мунолопчними показника-ми, що евщчить про порушення нормально'1 м1г-рацп Т-л1мфоцит1в-хелпер1в в л1мфатичш вузли \ переважний вплив ТМ-типу ¡мунно'Г вщповщ1[8 ] Таким чином, базовими патогенетичними чинни-ками дерматозу е ¡мунш порушення. Разом з тим, \ до цього часу не вдаеться досягти достат-ньо1 ефективносп р1зноман1тних метод1в лку-вання псор1азу, його ускладнень \ рецидив1в.
Метою роботи було вивчення р1вня захворюваност! на псор1аз в 1вано-Франк1вськш область
Матер/али та методи дослдження
В ход1 проведения наукового дослщження нами було проанал1зовано зв1ти 1вано-Франювського ОКДВД за перюд 2006-2008р.р. та обстежено 150 хворих на псор1аз.
Результати та Тх обговорення
Серед обстежених хворих: ¡з захворюванням в прогресуючш стадп було 18 оаб та стацюнарнш - 132 особи, а також проведено скриншг 3000 ¡н-дивщуальних карт амбулаторних хворих. В дослщження ми включали пац1ент1в як з типовою формою переб1гу хвороби, так \ з атиповими формами захворювання - артропатична, пустульо-зна, еритродерм1чна. 1з артропатичною формою переб1гу нами обстежено 35 пащент1в, пустульо-зною - 3 пащенти \ з еритродерм1чною - 5 пац1е-нт1в. Серед обстежених хворих було 83 оаб чо-лов1чо1 стат1 (65,0%) та 67 особи (44,7%) - жшо-чо'| (Рис.1.).
44,70%
55,30%
□ чоловши Шжшки
Рис. 1. Розподт обстежених пац1ент1в за статтю.
Даний розподт евщчить про те, що на псор1аз хвор1ють приблизно однаково пац1енти чолов1чо1 \ ж1ночо1 стат1 - чоловки - 55,3%, ж1нки - 44,7%. Отримаы нами дан1 корелюють ¡з даними в1тчиз-няних та заруб1жних науковц1в, як1 також ствер-джують про однакову частоту захворювання у пац1ент1в обох статей. Хоч ¡снують л1тературн1 джерела, в яких наведена незначна в1дм1нн1сть у частот! захворювання на псор1аз серед чоловшв \ ж1нок, що, на нашу думку, обумовлено рядом причин: кп1мато-географ1чна зона проживания пац1ент1в (псор1аз рщко зустр1чаеться у японц1в, еск1мос1в, жител1в Зах1дно1 Африки, досить р1дко рееструють випадки захворювання на псор1аз у твычноамериканських та п1вденноамериканських ¡нд1анц1в), частота звертання пац1ент1в за допомо-гою (ж1нки част1ше звертаються за медичною до-
Актуальт проблемы сучасно! медицины
помогою, зважаючи на наявнють косметичного дефекту), наявнють та вираженють супутньоТ патологи та ряд ¡нших фактор1в. Щодо поширення псор1азу серед населения Украши, то даш досить цкавк у степовш зош - 0,6-1,2% хвор1е на псор1аз, тод1 як у Карпатському регюш цей показник сягае 2,1-3,7% (Буянова 0.в.,2005).
Варто зазначити, що бтьшють хворих, ям зве-ртаються за медичною допомогою у зв'язку з псор1азом, це люди працездатного вку - 21-30 рош, 31-40рок1в, 41-50 рош.
Тривалють захворювання була, за словами пащетчв, вщ вперше виявленого до 50 рош. Середня тривалють захворювання була (М±т) 16,58±1,23.Серед хворих, вкпючених в дослн дження, бтьшють (52,14%) мали тривалють захворювання бтьше, шж 10 рош. Дебют псор1азу спостер1гався у вщ1 вщ 4 до 68 рош.
При розподт1 хворих на групи за вком початку захворювання ми користувалися вковими перн одами, рекомендованими ком1тетом експерт1в ВООЗ : дитячий в1к (0-18 рош), молодий в1к (1929 рош), зртий в1к (30-44 роки), середнш в1к (45-59 рош), похилий в1к ( 60-74 роки). Таким чином, з даних таблиц! видно, що псор1аз частн ше (44,29%) дебютуе у молодому вщ1 ( 19-29 ро-ш), що свщчить про "помолодшання" захворювання, що корелюе з даними л1тератури. У бть-шосл хворих (66,44%) захворювання вперше виникло м1ж 19 та 44 роками, тобто у найбтьш працездатному вщ1, що ще раз доводить важли-
вють вир1шення проблеми лкування псор1азу.
Причини, з якими пац1енти пов'язують початок хвороби: 40% хворих не можуть вказати ймов1р-ну причину виникнення недуги, 36.4% пащент1в першочерговою причиною виникнення у них псор1азу називають нервовий стрес. На обтяже-ний спадковий анамнез вказували 10,7 вщсотмв хворих. Ймов1рно ця цифра могла б бути \ бть-шою, осктьки дослщити наявнють псор1азу у родич1в патента важко. Дуже часто хвор1 не пам'ятають сво'Гх родич1в або мають мало ¡нфо-рмацп про них. Також сприяючими факторами у виникненш дерматозу були: переохолодження, травми, зловживання алкоголем, част1 анпни.
Анал1з р1вшв захворюваносп на псор1аз в 1ва-но-Франшськш обласп за перюд 2003-2008р.р. показав ч1тку тенденцш до зростання р1вня за-гальноТ захворюваносп на псор1аз серед мешка-нц1в обласп. Як вщомо, численш випадки само-лкування та лкування у народних цтител1в, безрецептурне придбання лшв у аптеках при-зводить до зменшення звертань пац1ент1в у лку-вально-профтактичш заклади за квал1ф1кова-ною медичною допомогою, а це в свою чергу впливае на показники захворюваносп на псорн аз. Однак, допускаючи Тх неточнють, вони дають нам можпивють вщстежити динамку захворюваносп у чаа, що е достатньо цшною ¡нформац1ею для повного розумшня проблеми псор1азу. Динамку звернення до дерматолога хворих на псор1аз на Прикарпатл наведено в таблиц! 1.
Таблиця 1
Динам/ка звернення до л'1каря хворих на ncopia3 у ¡вано-Франк/'вськ/'й o6nacmi за 2006-2008р.р.
PiK Звертання Уперше виявлеш
Разом У тому числ1 до 14 pOKiB Разом У тому числ1 до14 ро- KiB
Абс. На 100 тис. населения Абс. Абс. На 100 тис. населения Абс.
2006 2895 208.1 275 438 31.3 74
2007 2874 207.3 402 439 31.7 81
2008 3151 228.3 386 474 34.6 86
Даш таблиц! свщчать про зростання ктькосп хворих на ncopia3 у 1вано-Франк1вськш обласп з 2006 по 2008 p.p., що може бути пов'язано з не-гативним впливом багатьох фактор1в, а саме: температурний фактор, точшше pi3Ki перепади сезонноТ та добовоТ температури,попршення матер1ально-побутових умов життя, що призво-дитьдо психо-емоцшного напруження, стреав.
Вщм1тили зростання ктькосп вперше виявле-них випадш ncopia3y. Поряд ¡з вивченням зага-льно'Г захворюваносп на ncopia3 серед жител1в 1вано-Франк1вськоТ обласп було проведено ана-л1з р1вня захворюваносп на ncopia3 серед д1тей BiKOM до 14 рок1в. Даш представлен! на рис. 2.
4000 3500 3000 2500 -2000 -1500 1000 -500 -0
2006
2007 2008
Роки
□ Всього хворих на ncopia3 ■ Втому числ1 дгги
Рис.2. PieeHb захворюваностi на ncopia3 в 1ва-но-ФранювськШ o6nacmi у 2006-2008 роках в тому числi серед dimeO eiKOM до 14 poKie.
Том 9, Выпуск 4
233
Потр1бно вщзначити, що зростае не лише кть-мсть вперше виявлених випадмв псор1азу у дь тей вком до 14 ромв, а й загальний р1вень захворюваносп псор1азом у данш вковш груп1, що вказуе на «помолодшання» дерматозу.
Ктьмсть хворих на псор1аз, що перебувають на диспансерному облку у 1вано-Франмвськш обласп представлена в таблиц! 2.
Таблиця2
Хвор! на псор'!аз, що перебувають на диспансерному обпку у ¡вано-Франк/'вськ/'й облает/ станом на 2008р.
Разом
Район Абс. На 100 тис.
населения.
Богородчанський 167 241.7
Верховинський 89 300.7
Галицький 215 341.8
Городенгавський 115 201.1
Долинський 272 339.7
Калуський 190 258.9
Коломийський 246 150.7
Косвський 461 522.1
Надвфнянський 238 184.2
Рогатинський 88 190.9
Рожнятвський 124 167.8
Снятинський 166 298.9
Тисменецький 85 108.0
Тлумацький 124 246.8
м.1вано-Франгавськ 299 187.0
Таким чином, з даних таблиц! 2 видно, що найбтьше хворих на псор1аз, ям знаходяться на диспансерному облку вщм1чено в прських та передпрських районах обласп - Коавському, Надв1рнянському, Долинському районах , що, на нашу думку, обумовлено кл1мато-географ1чними умовами.
Висновки
Серед жител1в 1вано-ФранмвськоТ обласп на ncopia3 хворшть приблизно однаково пащенти чолов1чо1 та жшочоТ статк Часпше хворшть жи-тел1 передпрських та прських райоыв област1. Б1льш1сть хворих, ям звертаються за медичною допомогою у зв'язку з псор1азом, це люди пра-цездатного BiKy. Нами вщм1чено тенденц1ю до "помолодшання" захворювання, про що евщчить значно чаепший дебют ncopia3y в молодому вщк Таким чином, ncopia3 е не лише актуальною медичною, але й важливою соц1ально-економ1чною проблемою.
Ллература
1. Буянова О.В. HoBi аспекти ¡мунопатологЛ' ncopia3y та методи ix корекц1Т / О.В. Буянова, С.М. Гринюк //УкраТнський журнал дерматолог^', венерологи, косметологи. - 2001. - №2-3. - С.39-41.
2. Псор1аз. Л1кування та д1агностика. / Глухенький Б.Т.
- 1998. - №1. - С.42-50.
3. Иммунопатология и аллергология/ За ред. P.M. Хаитова. - М., 2001. - 95 с.
4. Коляденко В.Г. Показники якост1 життя у дермато-логнних хворих./ В.Г. Коляденко, П.В. Чернишов // Укр. журнал дерматол., венерол., косметол.-2005.-№2.-С.11-14
5. Коляденко Е.В. Недостатки современных методов лечения псориаза / Е.В. Коляденко // Укр. журнал дерматол., венерол., косметол.-2003.-№4(11).-С.25-26
6. Кутасевич Я.Ф. Современный взгляд на проблему псориаза / Я.Ф. Кутасевич // Дерматол. та венерол.
- 2002. - №2(16). - С.3-10.
7. Милус И.Е. Псориаз: иммуноморфологические аспекты патогенеза, обоснование новых тенденций терапии./ И.Е. Милус // Журнал дерматологии и венерологии. - 1999. - №2(8). - С.28-30.
8. Abbas A.K. Cellular and molecular immunology./ A.K. Abbas, A.H. Lichtman - Philadelphia: Saunders,2003.
- 269p.
9. Virella G. Medical Immunology./ G. Virella, M. Dekker
- Marcel Dekker Inc., 1998. - 651 p.
Реферат
СОСТОЯНИЕ ЗАБОЛЕВАЕМОСТИ ПСОРИАЗОМ В ИВАНО-ФРАНКОВСКОЙ ОБЛАСТИ
Цидило И.Т., Буянова О.В.
Ключевые слова: псориаз, клиническое течение.
С целью изучения уровня заболеваемости и особенностей клинического течения псориаза у больных в Ивано-Франковской области проведено анализ отчетов обласного кожвендиспансера и обследование 150 больных с разными формами заболевания. Изложено количество впервые выявленных больных псориазом за 2003-2008 г.г.
Summary
INCIDENCE OF PSORIASIS IN IVANO-FRANKIVSK REGION
Tsidylo I. G., Buynova O. V.
Key words: psoriasis vulgaris, clinical course
In order to investigate of the morbidity rate and characteristics of clinical course of psoriasis vulgaris 150 patients with various forms of the disease were examined. There were analyzed the reports of the Regional Dermato-venerologic Dispensary as well. The number of persons who were first diagnosed to have psoriasis during 2003-2008 were studied.
