CC BY
13
УДК 616.517 - 06:616.12 - 008.331.1.] - 07
Особливост кл^чних пронв1в та
ncopia3y у хворих i3 супутньою apтеpiaльнoю гшеpтешieю
Федотов В. П., Bi3ip В. А., Макурша Г. I.
Запор1зький державний медичний ушверситет
Вивчен особливостi епщемюлоги, кгмшчних проявiв та nepe6ir ncopia3y у па^ен^в i3 супутньою артерiальною гiпертензieю. Виявлено, що ncopia3 у поеднанн з артерiальною гiпертензieю мае бтьш раннiй початок у по-рiвняннi з пацiентами, якi страждають на псорiаз без гiпертензií, у середньому на 8-10 роюв. Провокуючими факторами у жiнок частiше е стреси (особливо в грут i3 супутньою гiпертензiею), у чоловiкiв обох груп - стреси i вживання алкоголю. У па^ен^в, хворих на псорiаз i3 супутньою гiпертензiею, в 1,6 разу частше зyстрiчаються тяжк ураження - дифузний, артропатичний псорiаз, еритродермiя; у 3 рази частше - ексудативний псорiаз; у 2,5 разу рщше зyстрiчаеться вульгарний псорiаз. Ключовi слова: псорiаз, артерiальна гiпертензiя, клiнiчний перебiг
пеpебiгу
Псорiаз залишаеться одним з розповсюдже-них у свiтi захворювань шкiри. За даними рiзних джерел, на цей дерматоз страждають 2-4 % населення у загальних популящях [1, 2, 6]; при цьому 25 % пащенпв дерматолопч-них стацiонарiв - це хворi на псорiаз з тяжким або середньо-тяжким перебтем захворювання. Останнiм часом у науковiй лiтературi замiсть термiну «псорiаз» все частше використовують термiн «псорiатична хвороба», шдкреслюючи таким чином системнiсть ураження рiзних орга-нiв та систем з урахуванням так званих комор-бщних станiв, до яких належать [7-9, 12, 14]:
- метаболiчний синдром;
- серцево-судинш захворювання;
- психолопчш розлади.
Етiологiя псорiазу й до нишшнього часу залишаеться невщомою, однак усi автори одно! думки щодо патогенезу цього захворювання.
В основi дерматозу лежить патологiчне при-скорення пролiферацil кератиноцитiв, яке су-проводжуеться порушенням процесу !х дифе-ренщацн та зроговiння [6]. Пстолопчними до-слiдженнями пiдтверджено, що у псорiатичнiй бляшцi хворих вiдмiчаються значш порушення режиму пролiферацil клiтин ешдермюу, про-явом чого е збшьшення мiтотичного iндексу, зростання !х мтотично! активностi, скорочення мiтотичного часу i збiльшення складу патоло-гiчних форм клггин, що дiляться поряд з постш-ним спiввiдношенням фаз мтозу. Такi змiни пролiферацil супроводжуються значними бю-хiмiчними порушеннями кератишзацп, бшково-
1-4 2014 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
синтетичних функцiй та iнших процешв [3, 4].
Причина такого прискорення клггинно1 про-лiферацil й дос е предметом дослiджень. С припущення, що псорiатичнi ураження шкiри пов'язаш з дефектом у каскадi реакцш аденшат-циклазно1 системи, що призводить до порушення пролiферацil кл^ин епiдермiсу та !х дифе-ренщацн. Кератиноцити мають ряд пов'язаних з аденшатциклазою рецепторiв мембран, а саме: рецептори до пстам^, аденозину i простаглан-динiв. 1снуе виражена вибiрковiсть щодо рецеп-торiв, пов'язаних з аденшатциклазою.
Аденшатциклаза кератиноцитiв людини бшьш чутливо реагуе на Р-адренерпчну стимуля-цiю, нiж на iншi види. Стосовно цього рiзнi автори приходять до висновку, що вщповщна реак-цiя р-адренорецепторно1 системи на специфiчну стимуляцiю в ураженiй псорiазом шкiрi знижена у порiвняннi iз здоровою шк1рою. Доведено на-явшсть у сироватцi кровi хворих на псорiаз низь-комолекулярних компонентiв, як здатнi активно взаемодiяти з Р-адренорецепторами клiтинних мембран, викликаючи !х блокаду. Значний науко-вий та практичний iнтерес мають клiнiчнi спо-стереження деяких авторiв щодо появи псорiази-формно1 висипки у здорових ошб та загострення псорiазу при проведены тераии супутнiх серцево-судинних захворювань Р-адреноблокаторами.
Спiльнiсть патогенезу псорiазу та гшерто-шчно1 хвороби обумовлена наявшстю деяких спiльних чинникiв, що провокують появу за-хворювання або його загострення:
- спадковють;
- ендокринш розлади;
- тдвищена маса тша;
- стреси;
- палшня та вживання алкоголю.
Процеси, як обумовлюють запальну та судин-
ну реакцда як при псор1аз1, так I в умовах форму-вання артер!ально! гшертензн, також стльт - це вплив прозапальних цитоюшв, таких як ФНП-а та ¡Ь-2 [5, 10-12]. У результат каскаду ¿мунопа-толопчних реакцш виникають типов! для псор1а-тичного ураження шюри вогнища, з одного боку, та шдвищений судинний ошр, - з шшого.
Мета дослiдження - вивчити особливост ешдемюлоги та клшчних прояв1в у хворих на псор1аз з супутньою артер1альною гшертенз!ею.
Матерiали та методи. Пщ спостереженням знаходилось 54 хворих (28 жшок та 26 чоловшв у вщ! вщ 20 до 69 роюв) з р1зними клшчними формами псор1азу та супутньою артер1альною гшертенз!ею та 52 хворих на псор1аз без артер> ально! гшертензн.
Оцшка шюрного процесу проводилась шляхом клшчного огляду з використанням шдексу РЛБ1 (Рзог1а81з Агеа 8еуегйу Index). Для визна-чення цього ¿ндексу тшо пащента умовно под> ляли на чотири области
- ноги - 40 % вщ загально! поверхн шюри;
- тулуб (груди, жив1т, спина) - 30 %;
- руки - 20 %;
- голова - 10 % вщ загально! поверхш шюри.
Кожна з цих чотирьох областей оцшювалась
окремо - вщ 0 до 6 бал1в залежно вщ ступеня ураження.
Дал! для кожно! област оцшювалась штен-сившсть прояву кожно! з трьох ктшчних ознак:
- еритема;
- лущення;
- шфшьтращя;
штенсившсть оцшювалась вщ 0 (вщсутшсть ознаки) до 4 (максимальна стутнь прояву).
Пюля цього для кожно! област визначали свш шдекс за формулою:
1ндексОбл = (еритема + лущення + шфшьтращя) х (ваговий коефщент обласп).
Ваговий коефщент област вщповщае поверхш шюри:
- 0,4 - ноги;
- 0,3 - тулуб;
- 0,2 - руки;
- 0,1 - голова.
Пюля пщрахунку шдексу для кожно! з чотирьох областей пщсумовували ва показники { отримували загальний сумарний ¿ндекс РЛБ1, представлений числом вщ 0 (вщсутнють хвороби) до 72 (найтяжкий перебн). В групах ¿з середньо-тяжким перебном дерматозу ¿ндекс 10 < РЛБ1 < 30, у груп з тяжким иереб1гом - РЛБ1 > 30.
Д1агноз артер1ально! гшертензн встановлю-вали на пщстав! «Рекомендацш Укра!нсько! асо-щацн кардюлопв»; до дослщження залучали лише хворих на гшертошчну хворобу II стадн хвороби.
Обробка отриманих результапв проводилась за допомогою Мютовой Ехсе1 з визначенням се-редшх значень (М) { стандартних вщхилень (т) показниюв.
Результати та Тх обговорення. При прове-денн дослщження враховувались анамнестичн! даш Дебют псор1азу найчастше вщзначався у вщ! в!д 25 до 46 роюв. У якост! передбачувано! причини виникнення або загострення псор!атич-ного процесу пащенти визначали психоемоцш-ний стрес (смерть близько! людини, розлучення, зв!льнення з роботи, конфл!ктн! ситуацн в с!м'! та на робот! тощо) та зм!ну пори року. При цьому треба зазначити, що у хворих на псор!аз ¿з супутньою артер!альною г!пертенз!ею стресов! ситу-ац!! е б!льш частою причиною як першо! появи дерматозу, так ! виникнення загострень (табл. 1).
Дан! наведен! у табл. 1 вказують на те, що у хворих на псор!аз з супутньою артер!альною гшертенз!ею найб!льш частим тригером загострення псор!атичного процесу е стресов! фактори, особливо серед жшок. Також спосте-рналась тенденщя до зб!льшення к!лькост! па-щенпв ¿з провокуванням загострення п!д д!ею сезонних коливань. Серед фактор!в, що спри-яють загостренню псор!азу у чоловшв, - як з
Таблиця 1 - Фактори, що сприяють загостренню псор!азу
Фактор Псор!аз та гшертошчна хвороба (п = 54) Псор!аз (п = 52)
Чолов!ки (п = 26) Ж!нки (п = 28) Чолов!ки (п = 30) Ж!нки (п = 22)
Психоемоцшний стрес 10 (38,5 %) 18 (64,3 %) 6 (20,0 %) 12 (54,5 %)
Сезонш коливання 4 (15,4 %) 6 (21,4 %) 4 (13,3 %) 5 (22,7 %)
1нфекц!йн! фактори 2 (7,7 %) 1 (3,6 %) 6 (20,0 %) 1 (4,6 %)
Алкоголь 7 (26,9 %) 1 (3,6 %) 9 (30,0 %) 1 (4,6 %)
Причина не встановлена 3 (11,5 %) 2 (7,1 %) 5 (16,7 %) 3 (13,6 %)
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 1-4 2014
супутньою артерiальною riпертешieю, так i без не!, - спостернаеться переважання стресових ситуацiй, а також прийом алкоголю.
Як видно з табл. 2, серед хворих на псорiаз iз супутньою артерiальною гiпертензiею переважа-ли жiнки у вiцi вщ 30 до 49 рокiв, чоловiки - вiд 40 до 49 роюв. У групi порiвняння (без арт^аль-но! гшертензп) переважали жiнки у вiцi вiд 40 до 49 роюв i чоловiки вщ 50 до 59 рокiв, що свiдчить про вплив вiкового параметру на формування псорiазу при наявност артерiальноl гшертензп.
Данi табл. 3 свщчать про наявнiсть особли-востей клшчних проявiв шкiрного процесу у хворих на псорiаз у поеднанш з артерiальною гiпертензiею. Привертае увагу значно бшьша кiлькiсть тяжких форм у груш псорiазу та ар-терiальноl гшертензп. Так, загальна кшьюсть хворих на дифузний псорiаз, псорiатичну ери-тродермiю та артропатичний псорiаз у досл>
джуванiй групi становить
- у чоловшв - 42,2 % проти 26,7 % аналопч-них форм у групi хворих на псорiаз (без артер> ально1 гшертензп);
- у жшок - 35,7 % проти 22,8% аналопчних форм у груш хворих на псорiаз.
Щ данi свiдчать про те, що при наявност супутньо1 артерiальноl гшертензп тяжкi форми псорiазу зустрiчаються частiше в 1,6 разу. Також значна рiзниця спостерiгаеться у захворюванос-тi на ексудативний псорiаз. У групi хворих, якi страждають на псорiаз, ця форма зустрiчаеться у 3 рази рiдше, шж у хворих на псорiаз з супутньою артерiальною гiпертензiею. Що стосуеть-ся вульгарного бляшкового псорiазу, то можна вiдзначити, що у хворих на псорiаз це найбшьш розповсюджена форма захворювання, а у хворих на псорiаз у поеднаннi з супутньою гiпертензiею вона зустрiчаеться значно (у 2,5 разу) рщше.
Таблиця 2 - Розподш хворих за в1ком
В1кова група (роки) Псор1аз та гшертошчна хвороба (п = 54) Псор1аз (п = 52)
Чолов1ки (п = 26) Ж1нки (п = 28) Чолов1ки (п = 30) Ж1нки (п = 22)
20-29 3 (11,5 %) 2 (7,1 %) 6 (20,0 %) 5 (22,7 %)
30-39 4 (15,4 %) 8 (28,6 %) 6 (20,0 %) 4 (18,2 %)
40-49 9 (34,6 %) 9 (32,1 %) 5 (16,7 %) 7 (31,8 %)
50-59 6 (23,1 %) 5 (17,9 %) 10 (33,3 %) 5 (22,7 %)
60-69 4 (15,4 %) 4 (14,3 %) 3 (10,0 %) 1 (4,6 %)
Таблиця 3 - Розподш хворих за формою псор1азу
Форма псор1азу Псор1аз та артер1альна г1пертенз1я (п = 54) Псор1аз (п = 52)
чолов1ки (п = 26) ж1нки (п = 28) чолов1ки (п = 30) ж1нки (п = 22)
Вульгарний бляшковий 7 (26,9 %) 7 (25,0 %) 18 (60,0 %) 14 (63,6 %)
Ексудативний 8 (30,9 %) 11 (39,3 %) 4 (13,3 %) 3 (13,6 %)
Дифузний 3 (11,5 %) 2 (7,1 %) 3 (10,0 %) 1 (4,6 %)
Еритродерм1я 3 (11,5 %) 2 (7,1 %) 2 (6,7 %) 1 (4,6 %)
Артропатичний 5 (19,2 %) 6 (21,5 %) 3 (10,0 %) 3 (13,6 %)
Висновки
1 Серед обстежених хворих на псорiаз та псорiаз iз супутньою артерiальною гiпертензiею виявлено, що найбшьш частим тригером виник-нення захворювання та його загострень у жшок е стреси, у чоловiкiв - стреси i прийом алкоголю.
2 У хворих на псорiаз з супутньою артерiаль-ною гiпертензiею первюний рiст захворюваностi на псорiаз припадав на бшьш молодий вiк (шсля 30 рокiв), нiж у хворих на псорiаз без гшертони.
3 Аналiз особливостей клiнiчних проявiв та перебну псорiазу у хворих iз супутньою арте-рiальною гiпертензiею показав, що у них, по-
рiвняно з хворими на псорiаз (без артерiальноl гшертензп), вiдзначалася значно бшьша - в 1,6 разу - кшьюсть тяжких уражень: еритродермп, дифузного, артропатичного псорiазу; у 3 рази частше зустрiчався ексудативний псорiаз, а вульгарний бляшковий псорiаз зустрiчався у 2,5 разу рщше.
4 Отримаш даш свiдчать про взаемозв'язок псорiазу та артерiальноl гшертензп, доцiльнiсть подальшого вивчення ще1 проблеми, необхщ-нють розробки диференцшовано1 комплексно1 терапп цих хворих.
1-4 2014 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
Л1ТЕРАТУРА
1. Бамер Ю. А., Петерманн Ф., Куль Ю. Роль пси-
хосоциальной нагрузки при вульгарном псориазе // Дерматология. - 2010. - № 1. - С. 39-47.
2. Беляев Г. М., Рыжко П. П. Псориаз, псориа-тическая артропатия. - [3-е изд., доп.]. - М.: Мед. Пресс-информ, 2005. - 272 с.
3. Катунина О. Р. Иммуноморфологическая характеристика клеток воспалительного инфильтрата при псориазе // Вестник дерматологии и венерологии. - 2005. - № 2. - С. 25-29.
4. Кубанова А. А., Катунина О. Р. Иммуномор-фология и морфогенез очагов пораженной кожи при псориазе // Вестник дерматологии и венерологии. - 2010.- № 1. - С. 70-80.
5. Оценка продукции различных цитокинов у больных псориазом / Л. И. Маркушева, В. А. Самсонов, А. Г. Саруханова, М. В. Са-ватеева // Вестник дерматологии и венерологии. - 2004. - № 4. - С. 4-6.
6. Псор1аз: адаптована клшчна настанова, засно-
вана на доказах Код МКХ-10; L40 - Псор1аз // Робоча вершя № 4 рге-:йпа1. - К., 2013. - 218 с.
7. Солошенко Э. Н., Жукова Н. В. Об ассоциации псориаза и метаболического синдрома // Меж-дунар. мед. журн. - 2006. - № 3. - С. 134-138.
ОСОБЕННОСТИ КЛИНИЧЕСКИХ ПРОЯВЛЕНИЙ И ТЕЧЕНИЯ ПСОРИАЗА У БОЛЬНЫХ С СОПУТСТВУЮЩЕЙ АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИЕЙ Федотов В. П., Визир В. А., Макурина Г. И. Запорожский государственный медицинский университет
Изучены особенности эпидемиологии, клинических проявлений и течения псориаза у пациентов с сопутствующей артериальной гипертензией. Выявлено, что псориаз в сочетании с артериальной гипертензией имеет более раннее начало в сравнении с пациентами, страдающими псориазом без гипертензии, в среднем на 8-10 лет. Провоцирующими факторами у женщин чаще являются стрессы (особенно в группе с сопутствующей гипертензией), у мужчин обеих групп - стресс и прием алкоголя. У пациентов с псориазом и сопутствующей гипертензией в 1,6 раза чаще встречаются тяжелые поражения - диффузный, артропатический псориаз, эри-тродермия; в 3 раза чаще - экссудативный псориаз; в 2,5 раза реже встречается вульгарный псориаз.
Ключевые слова: псориаз, артериальная гипертен-зия, клиническое течение.
8. Psoriasis and stress: a prospective study / M. Berg, M. Svensson, M. Brandberg, K. Nordlind // J. Eur. Acad. Dermatol-Venereol. - 2008. -Vol. 22, No 6. - P. 670-674.
9. Bougueon K., Misery L. Depression and psoriasis
// Annales de Dermatologie et de Venereologie.
- 2008. - Vol. 135. - Suppl. 4. -. S254-S258
10. Altered distribution of leukocyte subsets and cytokine production in response to acute psychosocial stress in patients with psoriasis vulgaris / A. Buske-Kirschbaum, S. Kern, M. Ebrecht, D. H. Hellhammer // Brain Behav. Immun. - 2007. - Vol. 21, No l. - P. 92-99.
11. Di Cesare A. et al. The IL-23/Th17 Axis in the immuno-pathogenesis of psoriasis // J. Invest. Dermatol. - 2009. - Vol. 129. - P. 1339-1350.
12. Farley E., Menter A. Psoriasis: comorbidities and associations // Skin Therapy Lett. - 2008.
- Vol. 13, No 1. - P. 1-5.
13. Veale D. J., Ritchlin C., FitzGerald O. Immunopa-thology of psoriasis and psoriatic arthritis // Ann. Rheum. Dis. - 2005. - Vol. 64, No 2. - P. 26-29.
14. Wu Y., Mills D., Bala M. Psoriasis: cardiovascular risk factors and other disease comorbidities // J. Drugs Dermatol. - 2008. - Vol. 7. - P. 373-377.
THE PECULIARITIES OF CLINICAL MANIFESTATIONS AND COURSE OF PSORIASIS IN PATIENTS WITH ASSOCIATED ARTERIAL HYPERTENSION Fedotov V. P., Vizir V. A., Makurina G. I. Zaporizhzhya State Medical University
The peculiarities of epidemiology, clinical manifestations and course of psoriasis in patients with associated arterial hypertension have been studied. It was revealed that psoriasis with associated arterial hypertension has earlier onset - on average 8-10 years less - as compared with the patients suffering from psoriasis without arterial hypertension. Initiating agent in women is usually stress (especially in the group with associated hypertension) and in men in both groups it is stress and alcohol intake. Patients with psoriasis and associated hypertension 1,6 times more often have severe skin affections, such as psoriasis diffusa, arthropath-ic psoriasis, erythrodermia; 3 times more often - psoriasis exudativa; 2,5 times more rarely - vulgar psoriasis. Keywords: psoriasis, arterial hypertension, clinical course.
Федотов Валерий Павлович - д-р мед. наук, профессор, заведующий кафедрой дерматовенерологии и косметологии с циклом эстетичной медицины ФПО Запорожского государственного медицинского университета;
Визир Вадим Анатольевич - д-р мед. наук, профессор, заведующий кафедрой внутренних болез-ней-2 Запорожского государственного медицинского университета;
Макурина Галина Ивановна - канд. мед. наук, доцент кафедры дерматовенерологии и косметологии с циклом эстетической медицины ФПО Запорожского государственного медицинского университета. E-mail: makurina.g@yandex.ua.
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 1-4 2014
