CC BY
21
УДК:616.517:616.72-085
Комплексне лжування хворих на артропатичний псор1аз з урахуванням кл1и1чип\ ирояв1в захворювання
Дюдюн А. Д., Ло'ай Хасан Мустафа Алi
ДЗ «Днтропетровська медична академ1я МОЗ Украгни»
Запропоновано методи пщвищення ефективносл лкування хворих на артропатичний псорiаз (АП) шляхом ура-хування кгмшчних шкiрних i суглобних проявiв захворювання iз залученням нових лiкарських засобiв, якi мають патогенетичну спрямованiсть. Робота базуеться на аналiзi результатiв обстеження та лкування 60 хворих на АП вком вiд 18 до 70 рош. Розроблена комплексна тератя хворих на АП забезпечила сприятгивi найближчi та вiддаленi результати; вона супроводжувалася позитивною динамкою ПОЛ i антиоксидантноТ системи, достг^р-ним зниженням загальноТ кiлькостi 7-™мфоцт1в, позитивною динамкою показника iмунорегуляторного iндексу та функцюнальноТ активностi лiмфоцитiв. Проведенi дослiдження свщчать, що застосування запропонованоТ комбiнованоТ методики лкування хворих на АП з використанням гелю з бшофп"ом, фппбальзаму i глутоксиму мае значний позитивний потен^ал i сприяе зниженню ендогенноТ iнтоксикацiТ, нормалiзацiТ показникiв ПОЛ, антиоксидантноТ системи, iмунноТ вiдповiдi, що приводить до позитивно!' модифкацп i регресу клУчних проявiв, завершенню патологiчного процесу, зниженню кiлькостi рецидивiв та пщвищенню якостi життя пацiентiв.
Ключовi слова: артропатичний псорiаз, клiнiчний перебiг, лкування.
Псорiаз посiдаe одне з провщних мiсць у струкгурi захворювань шюри, тому що по-ширенiсть його серед населення у свiгi стано-вигь вiд 2 до 8 % [3-5, 7, 11, 17]. У наш час псо-рiаз е однieю з найбiльш актуальних i складних проблем сучасно! науково! га практично! дерматологи. Це пов'язане не тшьки з високою частотою захворювання серед населення, неясшстю етюлоги та складнiстю патогенезу, але й зi змша-ми у структурi захворюваностi псорiазом, а саме збшьшенням кiлькостi важких, ускладнених та резистентних до терапи форм, а також таких, що приводять до швалщност [6, 8, 12, 18-20].
В останнш час формуеться уявлення про псорiаз як про системне захворювання, при якому поряд з ураженням шюри вiдбуваюгься змши в рiзних органах i системах[2, 4, 10, 14]. Особливу увагу прид^ють питанню патологи опорно-рухово! системи у хворих на артропатичний псорiаз: ураження суглобiв у хворих на псорiаз трапляеться у 5-14 % хворих [9, 13, 18].
Артропатичний псор1аз - хрошчие системне прогресуюче захворювання, асоцшоваие з псорь азом, яке характеризуеться переважною локатза-щею иатолопчиого процесу в тканинах опорно-рухового апарату I призводить до розвитку еро-зивного артриту, кютково! резорбцл, велико! кшь-кост еитерипв та спондилоартриту [14-16, 21].
У розвитку артропатичного псорiазу беруть участь багато факторiв, якi включають генетич-
ш, iмунологiчнi та осередков^ а патогенетич-ною основою захворювання е активащя клиин-ного iмунiтету в осiб з вродженою схильнютю до виникнення псорiазу.
Клiнiчнi прояви артропатичного псорiазу i його переби надзвичайно рiзноманiтнi i простя-гаються вщ моноолiгоартриту або iзольованого ентезиту до генералiзованого ураження суглобiв i хребта з яскравою шкiрною симптоматикою.
Етюпатогенетичш ланки захворювання до кшця не вивченi. Багато аспектiв, яю лежать в основi виникнення i перебiгу структурно-функцiональних порушень у хворих на артропатичний псорiаз, не з'ясоваш. Внаслiдок цьо-го на сьогодш е iстотнi розбiжностi у поглядах на виникнення i розвиток цього захворювання, труднощi в дiагностицi, вiдсутнi патогенетично обrрунтованi методи л^вання хворих, адекват-нi профшактичш та реабiлiтацiйнi заходи.
Особливе мюце у хворих на артропатичний псорiаз посiдае больовий компонент юстково-суглобового синдрому. 1нтенсивнють болю не завжди пов'язана з давнiстю i тяжюстю псор> атичного процесу. Наявнiсть та штенсившсть больового компонента кiстково-суглобового синдрому часто призводить до обмеження професшно-трудово! дiяльностi хворих та до розвитку психоневротичних захворювань, а сам артропатичний псорiаз - до iнвалiдизацi!' па-цiентiв. Тому усунення больового синдрому е
важливою складовою комплексно! патогенетич-но1 терапи хворих на артропатичний псорiаз. Комплексне лiкування хворих на артропатичний псорiаз повинно бути спрямоване на:
- зменшення больового симптому i запаль-них явищ;
- уповiльнення активностi патологiчного процесу i ураження нових суглобiв;
- зниження частоти загострень;
- полшшення якостi життя;
- профшактику iнвалiдностi.
Для усунення суглобного синдрому викорис-товують нестерощш протизапальш препараты, анальгетики, кортикостерощи та 1нш1 препарати, як мають ряд небажаних поб1чних дш, що обмеж-уе застосування цих препарапв [1, 2, 4, 9, 16, 22].
Таким чином, враховуючи поширенють ар-тропатичного псорiазу, його хронiчний, тяжкий перебщ недосконалiсть наявних методiв дiагностики та лшування, можна стверджувати, що проблема цього захворювання у наш час за-лишаеться одшею з найактуальнiших у дерматологи. Своечасним i перспективним завданням е розробка комплексних ефективних методiв л^вання хворих на артропатичний псорiаз з урахуванням ктшчних проявiв захворювання, стану iмунноl системи, перекисного окислення лшщв та антиоксидантно! системи.
Мета роботи - шдвищення ефективностi л> кування хворих на артропатичний псорiаз шляхом урахування ступеня клiнiчних шюрних та суглобних проявiв захворювання iз залученням нових лiкарських засобiв, яю мають патогене-тичну спрямованiсть.
Матерiали та методи дослiдження. Обсте-ження хворих на артропатичний псорiаз було комплексним i складалося з вивчення шкiрних та суглобних проявiв захворювання, що здшсню-валося вiдповiдно до запроваджено! в Укршт програми обстеження хворих на рiзнi дермато-зи. Стушнь ураження суглобiв оцiнювали шсля проведення рентгенографи, ультразвуково! ехо-графи тканин бiля уражених суглобiв, магштно-резонансно! томографи уражених суглобiв, а та-кож даних лабораторних метсдов дослiдження. Усiм пацiентам проводили клшшо-лабораторне дослiдження, а в разi необхщност - консульта-ци сумiжних спещалю^в.
Для оцiнки перебiгу шкiрних проявiв псор> атично! хвороби та ефективносп методiв лшу-вання використовували iндекс важкостi i поши-реностi псорiазу РАБ1.
Оцiнку iMyHHoro статусу дослщжуваних хворих проводили на 0CH0Bi аналiзy результа-TiB загальноприйнятого комплексу стандартних yнiфiкованих iмyнологiчних тестiв, передбаче-них наказом МОЗ Укра'ни № 422 вщ 19.11.2002.
Вивчення загально! та вщносно! кiлькостi лейкоцитiв i дослщження лейкоцитарно! фор-мули проводили на автоматичному гематоло-гiчномy аналiзаторi ABX-Pentra 60C («Horiba ABX» S.A.S, Францiя, свiдоцтво № 6455/2007 вщ 18.05.2007, наказ МОЗ Укра1ни № 41 вщ 18.05.2007).
Визначення кшькюного складу лiмфоци-тiв здiйснювали методом iмyнофенотипyвання клiтин кровi за диференцшованими антигенами (так званими CD-рецепторами - cluster of differentiation receptors) за допомогою моно-клональних антитш набору «Клоноспектр» виробництва «Медбюспектр» (ТУ 9398-38617854025-00, РФ): CD3+, CD4+, CD8+, CD16+, CD19+, CD25+, HLA-DR+, CD4+/CD8+.
Концентращю iмyнних комплексiв визнача-ли методом прециштацп у 2,5-, 3,5- та 7-вщсо-тковому розчиш ПЕГ 6000. Оптичну щiльнiсть зразюв визначали на спектрофотометрi в кюветах 1^1 мл при довжиш хвит 430 нм. Рiвень Ц1К визначали в умовних одиницях (у. о.).
Для визначення активност нейтрофшьно-го фагоцитозу використовували реакцiю вщ-новлення нiтросинього тетразолiю - НСТ-тест. Фактори неспецифiчного захисту визначали за фагоцитарним числом i фагоцитарним ш-дексом. Про фyнкцiональнy активнiсть Т- та -В^мфоципв висновки робили за реакщею бластно! трансформаци з використанням фгго-гемаглютинiнy.
Визначення концентраци малонового дiаль-дегiдy (МДА) проводили з урахуванням того, що при високш температyрi й у кислому се-редовищi МДА реагуе з 2-тюбарбггуровою кислотою з утворенням зафарбованого триме-тинового комплексу з максимумом поглинання при 532 нм. Визначення концентраци дieнових кон'югат базували на екстракцп жирних кислот сyмiшшю гептанiзопропанолy з наступним роз-подiлом фаз та спектрофотометричним визна-ченням ДК у шарi гептану при довжинi хвит 233 нм. Активнiсть каталази визначали за допомогою методу, заснованого на здатносп пе-роксиду водню, що не прореагував з каталазою, з'еднуватися з солями молiбденy у стiйкий по-маранчевий комплекс. Активнiсть глутатюнпе-роксидази визначали за швидюстю окислення
глутатюшв присутност гщропероксиду третин-ного бутилу. Актившсть супероксиддисмутази визначали за рiвнем гальмування вщновлен-ня штроблакитного тетразолiю в присутностi NADH i феназинметасульфату.
Статистичну обробку отриманих результа-тiв проводили з використанням методiв бюме-тричного аналiзу, реалiзованих у пакетах лщен-зiйних програм EXCEL-2003® i STATISTICA 6.1 (Stat Soft Inc., сершний №» AGAR909E415822FA).
Результати дослщження та ix обговорення.
Шд нашим спостереженням перебували 60 хворих на артропатичний псорiаз та 30 практично здорових оаб. Вiк обстежених хворих коливав-ся вщ 25 до 67 роюв (середнiй вiк - 42,4 ± 3,6 року). За соцiальним станом спостережуваш хворi були розподiленi таким чином:
- службовщ - 6 (10 %);
- робггники - 21 (35 %);
- приватш пщприемщ - 3 (5 %);
- пенсюнери - 4 (6,7 %);
- непрацюкта - 26 (43,3 %).
Серед хворих, яю були тд нашим спостереженням, жшок було 36 (60 %), чоловтв - 24 (40 %); сшввщношення жшок та чоловiкiв ста-новило 3 : 2. Групу контролю склали 30 практично здорових ошб без клiнiчних ознак сома-тично! патологи, вiком вщ 18 до 60 рокiв.
У хворих на артропатичний псорiаз, яю були пiд нашим спостереженням, давшсть захворювання розподiлялася таким чином:
- хворi з шкiрними проявами псорiазу:
1) вiд 6 до 10 роюв - 17 (28,3 %) хворих;
2) вщ 11 до 15 роюв - 16 (26,7 %);
- хворi iз суглобними проявами:
1) вiд одного до 5 роюв - 29 (48,3 %) хворих;
2) вщ 6 до 10 рокiв - 17 (28,3 %).
Значне переважання давностi захворювання
з шкiрними проявами псорiазу над суглобними доводить те, що у переважно! бiльшостi хворих на артропатичний псорiаз спочатку виникало ураження шкiри, пiзнiше - суглобiв.
У хворих, якi були тд нашим спостереженням, встановлено ураження таких суглобiв:
- колiнних - у 53 (88,3 %) хворих;
- гомшково-ступневих - у 39 (65 %);
- мiжфалангових суглобiв кист - у 29 (48,3 %);
- променево-зап'ясткових - у 25 (41,7 %);
- л^ьових - у 21 (35 %);
- суглобiв хребетного стовпа - у 6 (10 %);
- мiжфалангових суглобiв ступш - у 7 (11,7 %);
- тазостегнових -у 8 (13,3 %) хворих.
Пщ час рентгенолопчного i магштно-резо-нансного дослiдження суглобiв у цих хворих було виявлено:
- моноартрит - у 10 % хворих;
- олиоартрит - у 51,7 %;
- полiартрит - у 28,3 %;
- кальцифкати в артикулярних тканинах - у 26 %;
- змши ропв менiскiв - у 44 %;
- тендовапшти - у 46 %;
- ентезопати - у 22 %;
- звуження суглобових щшин - у 53 %;
- субхондральний склероз - у 6 %;
- остеоф™з - у 22 %; -остеоюстоз - у 32 %;
- епiфiзарний остеопороз - у 21 %;
- узуращя поверхш юсток - у 16 %;
- лпаментоз - у 7 %;
- суглобовий анюлоз - у 3%;
- остеодефщит (остеопороз або остеопешя) -у 33 % хворих.
Дослщжеш хвор^ залежно вщ ступеню ак-тивностi суглобного синдрому i гемодинамiч-них показниюв, розподiлилися таким чином:
- з першим - мшмальним ступенем актив-ностi було 16 (26,7 %) хворих;
- з другим - помiрним ступенем активной -28 (46,7 %);
- з третiм - високим ступенем активностi -16 (26,7 %).
Серед несуглобних проявiв артропатичного псорiазу були ураження шгтьових пластинок. У хворих на артропатичний псорiаз, якi були тд нашим спостереженням, нiгтьовi пластинки були уражеш в усiх (100 %) хворих.
Загострення патологiчного процесу вщбува-лося:
- в осiнньо-зимовий перiод - у 37 (61,7 %) хворих;
- весною i вл^ку - у 12 (20 %) хворих,
а у 11 (18,3 %) виникнення рецидивiв захворювання не було пов'язане iз сезоншстю року.
Щодо визначення стадИ псор1атичного процесу:
- прогресуючу стадiю мали 39 (65 %) хворих;
- встановлено стацюнарну стадда - у 11 (18,3 %) хворих;
- встановлено стадш регресу - у 10 (16,7 %) хворих.
Пщ час ктшчного обстеження хворих на артропатичний псорiаз встановлено:
- шдекс PASI не перевищував 10 - у двох хворих;
- шдекс PASI складав вщ 10 до 50 - у решти 58 хворих.
Серед перенесених захворювань найбшьш
частими були:
- застудш - у 60 (100 %) хворих;
- гншно-запальш - у 21 (35 %);
- запальш та паразитарш ураження шкiри -у 17 (28,3 %);
- неврологiчнi ураження - у 13 (21,7 %);
- патолопя шлунково-кишково! системи -в 11 (18,3 %).
Серед супутньо! соматично! патологи у хворих на артропатичний псорiаз, якi були пiд на-
Таблиця 1
Результати дослiджень вмюту продуктiв ПОЛ показав, що рiвень МДА у хворих на артропатичний псорiаз був вищим порiвняно з по-казниками здорових оаб на 49,3 % (р < 0,05). Показники рiвня ДК також перевищували зна-чення у здорових осiб на 75,5 % (р < 0,05). До-слiдження первинних i вторинних продуктiв ПОЛ сироватки кровi свiдчать про штенсифша-щю процесiв вiльнорадикального окислення у хворих на артропатичний псорiаз.
Дослiдження активносп ферментiв анти-оксидантного захисту дозволило встановити зниження активностi супероксиддисмутази еритроципв на 10,1% (р < 0,05) у хворих на артропатичний псорiаз порiвняно з показником здорових оаб. Одночасно було виявлено до-стовiрне зниження рiвня каталази у хворих на артропатичний псорiаз порiвняно з норматив-ним значенням на 21,5 % (р < 0,05). У хворих на артропатичний псорiаз спостерпалося вiрогiд-не зниження показника глютатюнпероксидази еритроцитiв на 56,2 % (р < 0,05) порiвняно зi значенням здорових осiб.
Порушення оксидантно-антиоксидантно! рiв-новаги у бiк оксиданпв у хворих на артропатичний псорiаз дае пiдставу говорити про розвиток в органiзмi порушень окисно-вщновлювальних бiоенергетичних процесiв, метаболiзму осно-вних енергетичних i пластичних матерiалiв, яю за вiдповiдних умов призводять до дисгомеоста-тичного стану, що потрiбно враховувати, плану-ючи комплексну диференцшовану терапiю.
Обстеження хворих на артропатичний псо-рiаз дозволило виявити у периферичнш кровi
шим спостереженням, превалювали патологiя з боку серцево-судинно! системи та захворюван-ня неврологiчного характеру.
Розиодш иащенпв залежно вщ !нтенсивност1 болю 1 ранково! скутосп представлено у табл. 1. 1нтенсившсть больового синдрому у половини хворих була иом1рною, а серед шших двох четвертей - незначною або високо! ¡нтенсивносп. Ран-кова скупсть суглоб1в у ионад 60 % хворих на артропатичний исор1аз тривала иротягом 30 хвилин.
невiрогiдно вищий рiвень кiлькостi лiмфоцитiв, який перевищував показник контрольно! групи на 3,3 % (р < 0,1) з незначним пщвищенням абсолютного числа !х (з 1.73±0,12 до 1,76±0,09). Аналiзуючи показники клггинно! ланки iмунно! системи у хворих на артропатичний псорiаз, ми виявили достовiрно значиме зростання як абсолютних, так i вiдносних показникiв вмiсту СВ3+ лiмфоцитiв вiдповiдно на 15,3 %, 10,6 % (р < 0,05) порiвняно зi здоровими особами.
Кшьюсть CD4+лiмфоцитiв у периферичнiй кровi хворих на артропатичний псорiаз вiро-гiдно перевищувала нормативне значення абсолютних i вiдносних показникiв вщповщно на 42,6 % i 37,4 % (р < 0,05) порiвняно зi здоровими особами. Незначно пщвищена кiлькiсть CD8+лiмфоцитiв у хворих на артропатичний псорiаз не мала достовiрних вiдмiнностей вiд значень контрольно! групи (р > 0,1). Змши кшь-кiсного складу iмунорегуляторних субпопуля-цiй призвели до вiрогiдного зростання значення iмунорегуляторного iндексу в груш хворих на артропатичний псорiаз в 1,37 разу (р < 0,05) по-рiвняно з показником здорових ошб.
Комилексне iмунологiчне дослiдження хворих на артропатичний псорiаз дозволило виявити пщвищення абсолютно! i вiдносно! загально! кiлькостi иоиуляцi! В^мфоципв у иериферичнiй кровi вiдиовiдно на 54,5 % (р < 0,05) i 52,8 % по-рiвняно з показниками контрольно! групи.
У хворих на артропатичний псорiаз пщ час обстеження було встановлено недостовiрне зменшення абсолютно! i вщносно! кшькосп .УАГ-клггин у периферичнiй кровi вщповщно на
- Розподш хворих на артропатичний псор1аз залежно вщ штенсивносп больового синдрому 1
ранково!' скутосп
Китчт прояви
Больовий 1ндекс (б1ль) Ранкова скупсть тривае (протягом)
незначний пом1рний р1зкий 30 хвилин 1-3 годин бшьше 3 годин
Кшьюстъ хворих
п % п % п % п % п % п %
16 26,7 28 46,7 16 26,7 37 61,7 19 31,7 4 6,6
5,8 % i 3,1 % порiвняно з показником здорових донорiв ф > 0,1).
Дослщження рiвня активованих субпопуля-цiй Т^мфоципв у периферичнiй кровi хворих на артропатичний псорiаз дозволило встанови-ти перевищення як вiдносно!, так i абсолютно! кiлькостi СВ25+ лiмфоцитiв вщповщно в 1,94 разу ф < 0,05) i у 2,06 разу ф < 0,05) порiвняно з аналопчними показниками здорових осiб.
У хворих на артропатичний псорiаз також було виявлено вiрогiдне зростання як абсолютного, так i вщносного вмiсту НЬА-ОЯ+ лiмфо-цитiв. Абсолютний рiвень НЬА-ОЯ+ лiмфоцитiв перевищував контрольне нормативне значення в 1,86 разу ф < 0,05), а !х вiдносна кiлькiсть - в 1,76 разу ф < 0,05).
Функцiональна активнiсть лiмфоцитiв пери-ферично! кровi у хворих на артропатичний псорь аз характеризувалась пригнiченням фагоцитарно! активност нейтрофiлiв, що проявлялося в змен-шеннi фагоцитарного числа та фагоцитарного iндексу порiвняно з даними у здорових ошб вщ-повiдно на 15,7 % ф < 0,05) та 22,5 % ф < 0,05). У той же час було виявлено недостовiрне тдви-щення спонтанного НСТ-тесту на 3,6 % ф < 0,1) порiвняно з показником у здорових осiб.
На характер функцюнально! активност л1м-фоципв периферично! кров1 у хворих на артропатичний исор1аз вказуе тдвищена спонтанна РБТЛ, яка була вищою на 67,95 % ф < 0,05) иор1в-няно з нормативним значенням. Показник РБТЛ, стимульовано! ФГА, у хворих на артропатичний исор1аз не мав достов1рних вщм1нностей вщ значення у здорових ошб ф > 0,1), що свщчить про виснаження функцюнальних резерв1в л1мфоципв.
У хворих на артропатичний псорiаз у сиро-ватцi кровi не було виявлено вiрогiдних змiн концентраци основних класiв iмуноглобулiнiв; !хнiй рiвень мав тенденцiю до пiдвищення по-рiвняно з показниками у здорових оиб ф > 0,1).
У хворих на артропатичний псорiаз також було встановлено дисбаланс концентраци Ц1К рiзно! молекулярно! маси. Так, у пащеипв, хворих на артропатичний псорiаз, у сироватцi кровi спостерпалося зниження концентрацi! Ц1К великого молекулярного розмiру на 54,64 % ф < 0,05) порiвняно з показником контрольно! групи при одночасному пiдвищеннi вмiсту патогенних Ц1К середнього розмiру на 31,82 % ф < 0,05) та малого розмiру - у 3,12 разу ф < 0,05) вiдповiдно.
Встановленi вiдхилення з боку рiзних по-казникiв iмунно! системи у хворих на артропатичний псорiаз, як були пiд нашим спо-
стереженням, полягали у тдвищенш рiвня Ц1К середнього i малого розмiрiв, активiзацi! В^мфоцитарно! системи i у незначному пщвищенш рiвня Т^мфоципв за рахунок 77-хелперiв. Збiльшення коефiцiенту С^4+/С^8+ та наведе-нi вище iмунологiчнi змiни вказують на характер порушень функцюнально! активност iмун-но! системи, якi притаманнi для захворювань з наявшстю елементiв аутоагресi!.
Отримаш данi щодо обстеження хворих на артропатичний псорiаз стали теоретичним об-грунтуванням для розробки комплексно! дифе-ренцiйовано! терапi!, спрямовано! на усунення шюрних та суглобних проявiв хвороби.
Вщповщно до поставлено! мети, уш хворi на артропатичний псорiаз методом рандомiза-цi! були подiленi на двi статистично рiвноцiннi групи по 30 ошб у кожнiй.
Хворi на артропатичний псорiаз як основно!, так i порiвняльно! групи отримували загально-прийняте лiкування, спрямоване на усунення псорiатичного процесу, що проводилося згiдно з наказами № 286 вщ 07.06.2004 «Про удоско-налення дерматовенерологiчно! допомоги на-селенню Укра!ни» та № 312 вiд 08.05.2009 р., «Про затвердження ктшчних протоколiв на-дання медично! допомоги хворим на дерматове-нерологiчнi захворювання».
Загальноприйнята терапiя хворих на артропатичний псорiаз складалась з призначення:
- седативних препаратiв;
- гепатопротекторiв;
- полiвiтамiнних комплексiв у поеднаннi з мшроелементами;
- нестеро!дних протизапальних препарапв;
- бiостимуляторiв;
- адаптогенiв.
Мюцева терапi! включала призначення:
- засобiв iз пом'якшувальним та зволожу-вальним ефектом;
- салщилово! кислоти;
-сечовини;
- дитярних препаратiв;
- тотчних глюкокортикостеро!дiв;
- аналогiв вгтамшу В;
- УФО-опромiнювання;
- ванн.
Хворим на артропатичний псорiаз основно! групи для усунення суглобного синдрому проводили фонофорез iз гелем такого складу:
- бшофп- - 45,0-55,0 % (мас);
- кислота шкотинова -0,09-0,11 %;
- Димексид - 10,0-12,0 %;
- полiетиленоксид-400 - 5,0-6,0 %;
- проксанол-268 - 19,0-21,0 %;
- ншагш (метилпарабен) - 0,14-0,16 %;
- ншазол (пропiлпарабен) - 0,4-0,6 %;
- вода очищена - до 100,0 %.
При цьому для фонофорезу використовували ультразвуковi коливання штенсившстю 1 вт/см2 i частотою 2640 кГц, яю проводили у безперерв-ному режимi иротягом 30 хвилин 1 раз на добу загальною кшьюстю 12-14 сеаншв.
Для усунення шюрних проявiв артропатич-ного псорiазу призначали фiтобальзам, який на-носять на ушкодженi дiлянки шюри два рази на добу на протязi 14- 20 дiб. Ф™бальзам мiстить:
- ланолiн - 29,0-31,0 % (мас);
- вюк емульсшний - 6,9-7,1 %;
- масло зародюв пшеницi - 0,9-1,1 %;
- масло волоського горiха - 0,9-1,1 %;
- масло пальмове - 2,9-3,1 %;
- екстракт хво! - 0,9-1,1 %;
- екстракт календули - 0,9-1,1 %;
- екстракт ромашки - 0,9-1,1 %;
- екстракт ялiвцю - 0,9-1,1 %;
- ефiрне масло кедрове - 0,09-0,11 %;
- ефiрне масло лавандове - 0,09-0,11 %;
- ефiрне масло сандалове - 0,09-0,11 %;
- ефiрне масло ялицеве - 0,09-0,11 %;
- ефiрне масло чайного дерева - 0,09-0,11 %;
- ефiрне масло евкалшта - 0,09-0,11 %;
- ефiрне масло бергамотне - 0,09-0,11 %;
- вггамш А - 0,04-0,06 %;
- вазелш бший - до 100,0 %.
Хворим основно! групи додатково призначали глутоксим - по 10 мг (1,0 мл 1-вщсоткового розчину) внутршньом'язово щодня иротягом 15 дiб. Глутоксим належить до групи природ -них метаболiтiв, що визначае особливосн його метаболiзму до iснуючих кттинних фермента-тивних систем.
Комплексне лiкування всi хвор^ якi були пiд нашим спостереженням, переносили добре, будь-яких ускладнень не визначено, у вiдмiнi препарапв i корекци терапи потреби не було.
Ефектившсть комплексного лiкування хворих на артропатичний псорiаз оцшювали на пiдставi позитивно! динамiки шюрних i суглоб-них симптомiв захворювання.
Розроблена комплексна терашя хворих на артропатичний псорiаз забезпечила сприятливi найближчi й вiддаленi результати.
Показники стану перекисного окиснення л> пiдiв у хворих на артропатичний псорiаз основно! групи тсля проведеного лшування мали позитивну динамiку; так, порiвняно iз показни-ками до проведення лiкування:
- показники рiвня МДА знизились на 21,5 % (р < 0,05)
- показники рiвня ДК знизились на 30,0 %
(р < 0,05).
У пащенпв групи порiвняння теж спостер> галося зменшення рiвня продуктiв ПОЛ у сиро-ватцi кровi:
- показники рiвня МДА знизились на 21,0 % (р < 0,05)
- показники рiвня ДК знизились на 29,0 % (р < 0,05).
Також вщбулася змiна показникiв антиокси-дантно! системи у хворих основно! групи:
- рiвень супероксиддисмутази невiрогiдно зрiс на 9,5 % (р > 0,1);
- рiвень каталази достовiрно збiльшився на 16,12 % (р < 0,05);
- рiвень глутатiонпероксидази достовiрно збiльшився на 34,24 % (р < 0,05).
У пащенпв групи порiвняння теж спостерь галася позитивна динамiка показникiв антиокси-дантного захисту, але рiвень каталази i глутатюн-пероксидази залишався нижчим вiд показниюв основно! групи вщповщно на 3,22 % (р < 0,05) i 2,73 % (р < 0,05); рiвень супероксиддисмутази був вищим на 1,2 % (р < 0,05).
Отже, запропоноване комилексне лшування хворих на артропатичний псорiаз забезпечуе суттеве зниження процесiв вшьнорадикального окислення та пiдвищення активностi антиокси-дантно! системи.
Комплексне л^вання хворих на артропатичний псорiаз сприяло достовiрному знижен-ню загально! кiлькостi:
- Т^мфоципв:
1) в основнiй групi - на 8,59 %;
2) у порiвняльнiй груш - на 7,04 %;
- Т-хелперiв:
1) в основнш груш - на 21,84 %;
2) у порiвняльнiй груш - на 20,68 %.
Кшьюсть CD8+лiмфоцитiв у пащенпв з артро-
патичним исорiазом до i тсля л^вання не мала достовiрних вщмшностей вiд значень контрольно! груии як серед иацiентiв основно! групи, так i у груиi иорiвняння (р > 0,1). Позитивна динамша рiвня СБ4+ i СБ8+ привела до зниження показ-ника iмунорегуляторного iндексу:
- в основнiй груш - на 20,77 % (р < 0,05);
- у порiвняльнiй груш - на 19,62 % (р < 0,05).
Комплексна терашя хворих на артропатичний псорiаз сприяла як в основнш, так i в по-рiвняльнiй групi вiрогiдному зменшенню пiсля проведено! терапи вмiсту в периферичнiй кровк
- 5-клiтин - на 29,59% (р < 0,05);
- Л^r-клiтин - на 55,49% (р<0,05);
- активованих Т- та В-лiмфоцитiв iз фенотипом ИЬА-ВЯ+ - вщповщно на 7,3 % (р < 0,05) та 6,8 % (р < 0,05).
У динамщ л^вання вiдбулося вiрогiдне вiдновлення показникiв функцюнально! актив-| ностi нейтрофiлiв:
- фагоцитарне число вiрогiдно (p<0,05) зросло:
1) в основнш груш - на 13,32 %;
2) у порiвняльнiй груш - на 13,50 %;
- фагоцитарний вдекс вiрогiдно (p<0,05) зрю:
1) в основнш груш - на 24,95 %;
2) у порiвняльнiй груш - на 24,21 %.
Також вщбулася норматзащя метаболiчно! ак-
тивност нейтрофiлiв; при цьому показник спонтанного НСТ-тесту недостовiрно зменшився:
- в основнiй групi - на 5,34%;
- у порiвняльнiй груш - на 4,89%.
Концентращя iмуноглобулiнiв в обох групах
пащенпв не мала достовiрних змiн у динамщ лiкування (p > 0,1) i залишалася вищою вiд нормативного значення.
В основнш груш хворих завдяки частковому вщновленню фагоцитарно! активност нейтро-фiлiв вiдбулось вiрогiдне зниження сироватко-во! концентрацi! патогенних Ц1К, а !хнш рiвень вiрогiдно (p < 0,05) зменшився:
- для середнього розмiру:
1) в основнш груш - на 20,49 %;
2) у порiвняльнiй груш - на 18,51 %;
- для малого розмiру:
1) в основнш груш - на 28,66 %;
2) у порiвняльнiй груш - на 25,15 %;
проте цей рiвень перевищував нормативне
значення.
Одночасно вщбулося зростання рiвня ф> зюлопчних Ц1К великого розмiру на 59,07 % (p < 0,05). Пiдвищення фагоцитарно! активнос-тi нейтрофiлiв нiвелювало змши сироватково! концентрацi! Ц1К.
Таким чином, на rai полiпшення загаль-ного стану хворих на артропатичний псорiаз спостерпалося часткове вiдновлення змiнених показниюв клiтинно! та гуморально! ланок iмунно! системи. Вiдбулося зменшення вмiсту Т^мфоципв та 77-хелперiв, В- та N^-кттин, активованих субпопуляцiй лiмфоцитiв. Пщ-вищення фагоцитарно! активностi нейтроф> лiв внаслщок проведення комплексно! терапi! сприяло зменшенню концентрацi! патогенних Ц1К у сироватщ кровi.
Клiнiчна оцiнка ефективностi проведено! терапп здiйснена на пiдставi аналiзу динамiки суб'ективних та об'ективних показниюв; до
перших належать такi параметри:
- штенсившсть болю в суглобах;
- тривалють ранково! скутостi в суглобах;
- штенсившсть скутосп в суглобах, -
яю оцiнювалися в балах i враховувалися за допомогою вербально! рейтингово! шкали. Динамка клiнiчних проявiв артропатичного псор> азу до i пiсля проведеного л^вання представлена в табл. 2.
Проведене лiкування показало, що застосу-вання композицiйного гелю з бшоф^ом, шко-тиновою кислотою i Димексидом за ефектив-нiстю впливу на суглобовий синдром не посту-пасться застосуванню НПЗП.
Треба зазначити, що шсля застосування ком-позицшного гелю з бiшофiтом, нiкотиновою кислотою i Димексидом не спостерiгалося не-сприятливих побiчних явищ i ускладнень нi пiд час проведення процедур, ш пiсля !х завер-шення; ус пацieнти вiдзначали, крiм усунення болю, збшьшення фiзично! активностi i полш-шення психоемоцiйного стану.
Таким чином, застосування композицшно-го гелю з бшоф^ом, нiкотиновою кислотою i Димексидом у комплексному лiкуваннi та реа-бiлiтацi! хворих на артропатичний псорiаз шд-вищуе ефективнiсть лкування, що пiдтверджу-еться достовiрним зменшенням:
- больового синдрому;
- тривалостi ранково! скутостi в суглобах;
- швидкосп осiдання еритроципв.
Слiд вiдзначити, що полiпшення самопочуття хворi на псорiаз в обох групах почали вщчувати на другому тижш лiкування; при цьому i^^^ PASI зменшувався на 35-40 %, а до кшця третьо-го тижня iндекс PASI зменшився на 70-75 %.
Оцшюючи клiнiчну ефективнють i вiддале-нi результати терапп хворих на артропатичний псорiаз за традицшною та комбiнованою схемами, використовували загальноприйняп в лiтера-турi градацi! ефективностi:
- значне полшшення;
- полiпшення;
- без ефекту;
- погiршення.
Прийнятi градацi! ефективносп характери-зуються таким чином:
Кл1н1чн1 прояви Хвор1 основно!' групи Хвор1 порiвняльноi групи
До лшування П1сля л1кування До л1кування П1сля л1кування
1нтенсившсть болю в суглобах 2,01±0,05 0,77±0,03* 2,0±0,05 0,75±0,03*
1нтенсивн1сть скутосп в суглобах 2,3±0,03 0,55±0,02* 2,30±0,03 0,53±0,02*
Тривалiсть ранково! скутосп в суглобах 1,2±0,04 0,31±0,02* 1,20±0,04 0,30±0,03*
Швидтсть осiдання еритроципв (ШОЕ) 25,0±1,2 11,5±0,32* 25,0±1,22 10,6±0,29*
ПРИМ1ТКИ: * - в1ропдшсть р1зниц1 показника в динам1ц1 л1кування (p<0,05).
Таблиця 2 - Динамка ознак захворювання у хворих на артропатичний псорiаз до i тсля проведеного л^вання
- значне полшшення:
1) повна вщсутнють суб'екгивних в1дчутт1в;
2) зникнення морфолопчних елеменнв висипань та запальних явищ в осередках ураження з вщновленням нормального ко-льору i малюнку шюри та регрешею шдексу РАБ1 бшьш шж на 75 %;
3) нормал1зац1я дослщжуваних лабора-торних показниюв з1 збереженням ктшчно! ремюи протягом року та бшьше;
- полшшення:
1) вщсутнють скарг;
2) частковий регрес елеменпв висипань з переходом прогресуючо! стади у стацюнар-ну та регресивну з одночасним регресуван-ням шдексу РАБ1 на 30 % i бшьше;
3) позитивна динамша лабораторних па-раметр1в з ремюею протягом шести та бшьше мюящв;
- без ефекту - цш оцшщ вщповщають таю випадки, коли застосована терашя не забезпечи-ла позитивних змш вщхилень клшчних i лабораторних показниюв, що мали мюце до початку л1кування;
- попршення - цш оцшщ вщповщають таю випадки, якщо протягом лшування спостерша-лося шдвищення тяжкосн шюрного процесу, розвиток ускладнень та поб1чних явищ.
Анал1з результанв л1кування хворих на артро-патичний псор1аз, який представлено у табл. 3, свщчить про високу ефективнють застосування фгшбальзаму пор1вняно з тошчними стеро1дами (оцшок "без ефекту" та "попршення" не було отримано взагал1).
Висновки
1. Особливостями ураження суглоб1в у хворих на артропатичний псор1аз, яких ми спо-стерпали, були: асиметричний дистальний моноартрит, олшо-артрит, пол1артит, спонди-лоартрит i остеол1з, - яю супроводжувалися больовим симптомом р1зно! штенсивносп. Термш тривалосп перебпу псор1азу з шюрни-ми проявами дерматозу становив вщ 6 до 10 ро-юв (п = 17; 28,3 %) та вщ 11 до 15 роюв (п = 16; 26,7 %), а з суглобними проявами - вщ одного до 5 роюв (п = 29; 48,3 %) та вщ 6 до 10 роюв (п = 17; 28,3 %); це вказуе на те, що псор1атич-ш ураження шюри передували специф1чному ураженню суглоб1в. Загострення шюрного та суглобового патолопчного процесу вщбувалось у бшьшосп хворих в осшньо-зимовий перюд. У бшьшосп обстежених хворих шюрний псо-р1атичний процес був розповсюджений i мав тенденщю до дисемшаци (коливання показника шдексу РАБ1 вщ 10 до 50).
2. Комплексш дослщження, проведет в об-
Проведеш дослщження свщчать, що застосування запропоновано! нами методики лшу-вання хворих на артропатичний псор1аз з вико-ристанням гелю з бшофпом, фпобальзаму та глутоксиму сприяло суттевш нормал1зацй пере-кисного окислення лшщв та антиоксидантного захисту, стану ¡мунно! системи, показники яких наближались до контрольних величин.
Отримаш результати дозволяють дати високу ощнку ефективносп проведено! терапи хворих на артропатичний псор1аз. Запропонована нами методика терапи мае значний позитивний потен-щал i сприяе зниженню ендогенно! штоксикаци, нормал1зац1! показник1в перекисного окислення та антиоксидантно! системи, ¡мунно! вщповщ хворих на артропатичний псор1аз, що приводить до регресу хвороби, позитивнш модифшаци кль шчного переб1гу та усуненню патолопчного процесу. Усе це може бути рекомендовано до широкого використання у практичнш медицин! завдяки високому профшю безпеки та ефективносп, що вказуе на доцшьнють використання гелю з бшо-фггом, фгшбальзаму та глутоксиму в комплексному л!куванш хворих на артропатичний псор1аз. Таблиця 3 - Клш1чна ефекгивнiсгь л1кування хворих на артропатичний псорiаз
Групи хворих п / % Клшчна ее )ектившсть
Значне полшшення Полшшення
Основна (п=30) п 13 17
% 43,3 56,7
Пор1вняльна (п=30) п 14 16
% 46,7 53,3
стежених хворих на артропатичний псорiаз, визначили змши функцiонально! активнос-тi iмунно! системи, яю полягали у пiдвищеннi рiвня: 71-лiмфоцитiв (на 15,3 %), активованих су6популяцiй лiмфоцитiв (СБ25+ - в 1,94 разу; ИЬА-ОЯ - в 1,86 разу), Ц1К (великого роз!шру -на 54,64 %, середнього - на 31,82 % та малого розмiру - у 3,12 разу), - та у зменшенш фагоцитарного числа i фагоцитарного вдексу (ФЧ - на 15,7 %; Ф1 - на 22,5 %), а також у шдвищенш перекисного окислення лiпiдiв (МДА - на 49,31 %; ДК - на 75,47 %) на тш знижено! активностi ан-тиоксидантно! системи (СОД - на 10,1 %; ката-лази - на 21,52 %; ГПО - на 56,16 %).
3. Екстемпоральнi лшарсью форми для зо-внiшнього застосування мають патогенетично обгрунтований склад i мають протизапальну, знеболювальну, ангiотрофну, антисептичну i ре-генеруючу дiю. Гель у своему складi мае таю ак-тивнi речовини: 6iшофiт, Димексид, шкотинову кислоту. До складу фпобальзаму входять ефiр-
ш масла: кедрове, лавандове, сандалове, масло ялищ, чайного дерева, евкалшту, бергамотне.
4. Удосконалений, патогенетично обгрунто-ваний комплексний метод лшування хворих на артропатичний псорiаз iз залученням до комплексно! терапп оригiнальних екстемпоральних лiкарських форм (гель з бшофгтом, ф™баль-зам) та глутоксиму, що позитивно впливае на регулящю клгтинних метаболiчних процесiв, дозволив отримати високий терапевтичний ефект та безпечнють застосування запропоно-вано! нами методики.
5. Застосування розроблено! комплексно! терапп хворих на артропатичний псорiаз дало можли-вiсть тдвищити клiнiчну ефективнiсть лiкування i знизити кшьюсть рецидивiв та !х штенсившсть, що пiдтверджувалось нормалiзацiею рiвня МДА та ДК при тдвищенш активност ферментiв ан-
ЛИТЕРАТУРА
1. Андрашко Ю. В. Сучасний погляд на мюце ке-
ратолiтика в комплексному лшуванш псорiа-зу / Ю. В. Андрашко, I. Й. Шаркань // Укра-!нський журнал дерматологи, венерологи, косметологи . - 2010. - № 3 (38). - С. 42-46.
2. Б1ловол А. М. Роль середньомолекулярних пепщщв та бшюв гостро! фази у хворих на псорiаз та псорiаз поеднаний з артерiальною гiпертензiею / А. М. Бшовол, А. А. Берегова, I. М. Штиров // Дерматолопя та венерологiя. - 2011. - № 2. - С. 69-71.
3. Быовол А. М. Етюпатогенетичш фактори роз-
витку псорiазу / А. М. Бшовол // Дерматолопя та венеролопя. - 2012. - № 4. - С. 5-8.
4. Беляев Г. М. Современное представление о патогенезе псориатической артропатии и лечении этих больных / Г. М Беляев // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2010. - № 1-2. - С. 160-183
5. Болотная Л. А. Современные возможности на-
ружной терапии псориаза / Л. А. Болотная // Укра!нський журнал дерматолог!!, венеролог!!, косметолог!!. - 2014. - № 1 (52). - С. 115-120.
6. Дащук А. М. Стан нейроендокринно! систе-ми у хворих на псорiаз / А. М. Дащук, Н. О. Пустова, С. I. Добржанська // Дерматолопя та венеролопя. - 2010. - № 3. - С. 75.
7. Денисенко О. I. Комплексне лшування хворих
на псорiаз iз застосуванням препарату з ме-таболiчною та антиоксидантною актившстю / О. I. Денисенко, М. П. Перетчка, М. Ю. Га-евська // Журнал дерматовенерологи та косметологи iм. М. О.Торсуева. - 2015. - № 1-2 (34). - С. 21-24.
8. Эффективность и переносимость препарата «Белосалик лосьон» в комплексном лечении больных псориазом с поражением волоси-
тиоксидантного захисту (СОД - на 9,5 %; ката-лази - на 16,12 %; ГПО - на 34,24 %). В осно-внш груш хворих визначено зниження кшькост лiмфоцитiв порiвняно з вихщним показником на 8,59 %. Комплексний метод л^вання також приводив до зниження вмюту Т^мфоципв, 71-хелперiв, В^мфоципв, Ж^-клгтин, активо-ваних субпопуляцш лiмфоцитiв та зменшення показника iмунорегуляторного iндексу, яю були бiльш вираженими в основнш групi хворих. У хворих основно! групи вiдбулось зростання фагоцитарного числа на 13,32 % i фагоцитарного шдексу - на 24,95 %. Спостерпалась позитивна динамiка рiвня ЦIК iз вiрогiдним зниженням концентрацп патогенних ЦIК середнього та малого розмiру вiдповiдно на 20,49 % i 28,66 % (р < 0,05); одночасно вiдбулося зростання рiвня фiзiологiчних ЦIК великого розмiрy
стой части головы / А. Д. Дюдюн, Н. Н Поли-он., В. В Горбунцов, Н. Н. Колева, Л. Х. Али // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2013. - № 1-4. - С. 244-250.
9. Дюдюн А. Д. Купирование болевого синдрома
в комплексном лечении больных псориати-ческим артритом / А. Д. Дюдюн, Л. Х. Али // Актуальные вопросы дерматологии, венерологи и ВИЧ/СПИД инфекции: Сб. науч. трудов. - Харьков, 2013. - С. 223-227.
10. Кешилева Р. К. Характер липидно-фосфо-липидных нарушений у больных псориазом / Р. К. Кешилева, А. Б. Рахматов // Укра!нський журнал дерматологи, венерологи, косметологи
- 2010. - № 2 (37). - С. 51-56.
11. Кутасевич Я. Ф. Терапевтическая эффективность и переносимость лефлуномида в лечении кожных проявлений псориаза и псориа-тического артрита / Я. Ф. Кутасевич, И. А. Олейник // Укр. ревматол. журн. - 2010. - № 4 (42). - С. 37-41.
12. Мавров Г. И. Ангиогенез при псориазе / Г. И. Мавров, Е. И. Сариан // Дерматолопя та венеролопя. - 2012. - № 2. - С. 36-43.
13. Насонов Е. Л. Ревматология: клинические рекомендации / Е. Л. Насонов. - М.: Гэотар-Медиа, 2010. - 752 с.
14. Рахматов А. Б. Принципы дезинтоксикаци-онной терапии больных псориазом / А. Б. Рахматов, Е. М. Баклыкова // Укра!нський журнал дерматологи, венерологи, косметологи.
- 2011. - № 3 (42). - С. 22-31.
15. Сизон О. О. Артропатичний псорiаз: обгрун-тування рацюнальних метсдов лшування та профшактики. Частина 2. / О. О. Сизон, В. I. Степаненко // Укра!нський журнал дерматологи, венерологи, косметологи. - 2011. - № 2
(41). - C. 37-44.
16. Cu3an О. О. ApTponaraHHHH ncopia3: o6rpymy-BaHHs pa^oHanbHHx MeTogiB niKyBaHHa Ta npo^i-naKTHKH. HacTHHa 1 / O. O. CH3OH, B. I. CrenaHeH-ko // YKpamcbKHH ®ypHan AepMaTOnorii, BeHepo-norii, KocMeTonorii. - 2011. - № 1 (40). - C. 7-24.
17. Cu3an О. О. ^HcKycinm nnraHHa apTponaTHH-Horo ncopia3y m cyrno6oBoro CHHgpoMy ncopia-thhhoi xBopo6u / O. O. ch3oh, B. I. CrenaHeHKo // YKpalHcbKHH ®ypHan gepMaTonorii, BeHepo.o-rii, KocMeTonorii. - 2012. - № 1 (44). - C. 25-35.
18. Cu3an O. O. Ponb cTpec-cucTeMH y po3BHTKy apTponaTHHHoro ncopia3y / O. O. ch3oh, B. I. CrenaHeHKo // YKpamcbKnn ^ypHan gepMa-Tonorii', BeHeponorii', KocMeTonorii'. - 2013. -№ 1 (48). - C. 33-43.
19. Efficacy and safety of adalimumab across subgroups of patients with moderate to severe pso-
КОМПЛЕКСНОЕ ЛЕЧЕНИЕ БОЛЬНЫХ АР-ТРОПАТИЧЕСКИМ ПСОРИАЗОМ С УЧЕТОМ КЛИНИЧЕСКИХ ПРОЯВЛЕНИЙ ЗАБОЛЕВАНИЯ
Дюдюн А. Д. Ло'ай Хасан Мустафа Али
ГУ «Днепропетровская медицинская академия Министерства здравоохранения Украины»
Предлагаются методы повышения эффективности лечения больных артропатическим псориазом (АП) путём учета клинических кожных и суставных проявлений заболевания с привлечением новых лекарственных средств, которые имеют патогенетическую направленность. Работа базируется на анализе результатов обследования и лечения 60 больных АП в возрасте от 18 до 70 лет. Разработанная комплексная терапия больных АП обеспечила благоприятные ближайшие и отдаленные результаты, она сопровождалась положительной динамикой ПОЛ и антиокси-дантной системы, достоверным снижением общего количества Т-лимфоцитов, положительной динамикой показателя иммунорегуляторного индекса и функциональной активности лимфоцитов. Проведенные исследования свидетельствуют, что применение предложенной комбинированной методики лечения больных АП с использованием геля с бишофитом, фитобальзама и глутоксима имеет значительный положительный потенциал и способствует снижению эндогенной интоксикации, нормализации показателей ПОЛ, антиоксидантной системы, иммунного ответа, что приводит к положительной модификации и регрессу клинических проявлений, разрешению патологического процесса, снижению количества рецидивов и повышению качества жизни пациентов.
Ключевые слова: артропатический псориаз, клиническое течение, лечение.
riasis / A. Menter, K. B. Gordon, C. L. Leonardi [et al.] // J. Am. Acad. Dermatol. - 2010. -Vol. 63, No 3. - P. 448-456.
20. Menter A. Guidelines of care for the management of psoriasis and psoriatic arthritis: Section 5. Guidelines of care for the treatment of psoriasis with phototherapy and photochemothera-py / Menter A., Korman N. J., Elmets C. A. // Journal of American Academy of Dermatology. - 2010. - No 62. - P. 114-135.
21. Nail involvement as a predictor of concomitant psoriatic arthritis in patients with psoriasis / A. Langenbruch, M. A. Radtke, M. Krensel [et al.] // Br. J. Dermatol. - 2014. - Vol. 171, No 5. - P. 1123-1128.
22. Psoriatic arthritis / U. Lebkowska, J. Cwikla, I. Walecka et al. // Pol. J. Radiol. - 2013. - Vol. 78, No 1. - P. 7-17.
COMPLEX TREATMENT OF PATIENTS WITH ARTROPATIC PSORIASIS TAKING INTO CONSIDERATION THE CLINICAL MANIFESTATIONS OF THE DISEASE Dyudyun A. D., Lo'ai Hasan Mustafa Ali "Dnipropetrovsk Medical Academy of Health Ministry of Ukraine" SE
The methods are proposed to improve the effectiveness of treating patients with artropatiс psoriasis (AP) by taking into account the clinical cutaneous and articular manifestations of the disease with the use of the new drugs having pathogenic orientation. The work is based on an analysis of the results of examination and treatment of 60 patients with AP aged 18 to 70 years. The proposed comprehensive treatment of patients with AP provides favorable short- and long-term results, and is accompanied by positive dynamics of lipid peroxidation and antioksidanotn system, a reliable decrease in the total number of T-lymphocytes, positive dynamics of the immunoregulatory index and the functional activity of lymphocytes. The investigation suggests that the use of the proposed combined method of treating patients with AP with the use of the gel Bishofit, fitobalzam, glyutoksim has a significant positive potential and furthers the reduction of the endogenous intoxication, the normalization of the lipid peroxidation, antioxidant system, immune response, leading to positive modifications and regression of clinical manifestations, the resolution of the pathological process, reducing the number of relapses and improving the quality of patients' life. Keywords: artropatic psoriasis, clinical course, treatment.
Дюдюн Анатолий Дмитриевич - доктор медицинских наук, профессор, заведующий кафедрой кожных и венерических болезней ГУ «Днепропетровская медицинская академия Министерства здравоохранения Украины».
Ло'ай Хасан Мустафа Али - кандидат медицинских наук, старший лаборант кафедры кожных и венерических болезней ГУ «Днепропетровская медицинская академия Министерства здравоохранения Украины». [email protected]
