CC BY
17
УДК:616.517:616.72
Основш показники iMyHHoro статусу хворих на артропатичний ncopia3, асоцшований i3 урогенггальними
шфекщями
Дюдюн А. Д., Пол1он Н. М., Шевченко I. Ю., Кондратьева О. В., Плотнжова Л. В.
ДЗ «Днтропетровська медична академ1я МОЗ Украгни» КЗ «Днтропетровська обласна клШчна лтарня 1м. 1.1. Мечникова» Дорожня клшчна лтарня ст. Днтропетровськ ПАТ «Украгнська зал1зниця» ТОВ Медичний центр «Кварц - Серв1с»
Мета роботи - вивчення iMyHHoro статусу хворих на артропатичний ncopia3 (АП), асоцшований з урогешталь-ними шфекщями (УГ1). Матерiали и методи. Пщ нашим спостереженням знаходилось 90 хворих на АП вком вщ 25 до 67 роюв; середшй вк склав 43,8 ± 5,2 року. Для якюного проведення лабораторной' дiагнoстики УГ1 важливе значення мае правильний забiр матерiалy вiд хворих. Забiр бioлoгiчнoгo матерiалy для дoслiдження на наявнють УГ1 здiйснювали вiдпoвiднo до методичних рекомендаций i пoсiбника «Ушфка^я лабораторних метoдiв дoслiдження в дiагнoстицi захворювань, що передаються статевим шляхом» (I. I. Мавров, 2000). ОцЫка iмyннoгo статусу дoслiджyваних хворих проводилася на oснoвi аналiзy резyльтатiв загальноприйнятого комплексу стандартних ушфкованих iмyнoлoгiчних тестiв, передбачених Наказом МОЗ Укра'ни вiд 19.11.02 № 422. Результати обстеження та Тх обговорення. Комплексне клiнiкo-лабoратoрне обстеження хворих на АП дозволило виявити у 60 (66,7 %) па^етчв хламiдiйнy Ыфекцю, яка у виглядi мoнo-iнфекцií виявлена у 25 (27,8 %), а в комбЫацп з iншими 1ПСШ - у 35 (38,9%) хворих на АП. Трихомонадну Ываз^ встановлено у 29 (32,2 %), а мко-уреаплазмову iнфекцiю - у 13 (14,4 %) хворих на АП, як були пiд нашим спостереженням. У хворих на АП встановлено пщвищення рiвня Т^мфоци^в. Бiльш значне, статистично значуще пщвищення рiвня Т-лiмфoцитiв вiдзначенo у хворих на АП, асоцшований з УГ1. Вiдзначаеться також пiдвищення «непрямого показника» ауто-iмyннoгo компонента запалення (CD4+/CD8+) в обох групах хворих, яке було обумовлено меншим пiдвищення ктькост Т-цитотоксичних клiтин у пoрiвняннi з пщвищенням кiлькoстi Т-хелперiв. Встанoвленi змЫи у сферi гуморально' ланки iмyнiтетy у хворих на АП вказують на пiдвищення рiвня В^мфоци^в як в абсолютних зна-ченнях, так i у вiдсoткoвoмy вiднoшеннi. Бтьш вираженi цi змiни виявлено у хворих на АП, асоцшований iз УГ1. Гiперглoбyлiнемiя, на наш погляд, була пов'язана з дефщитом супресорно'' фyнкцií Т-лiмфoцитiв. Пiдвищення рiвня IgG i IgM супроводжувалось пiдвищенням циркулюючих iмyнних кoмплексiв, що вказуе на ступень антигенного навантаження хворих на АП. Отриман результати свщчать про якюш вiдмiннoстi пoказникiв Ц1К у хворих на АП, асоцшований з УГ1, якi можна пояснити особливостями антигенного навантаження при цих захворюваннях та тривалютю перебiгy патолопчного стану. Висновки. Виявленi вiдхилення з боку рiзних пoказникiв iмyннoí сис-теми у хворих на АП вказують на характер порушення функцюнально''' активнoстi iмyннoí системи i полягають у пiдвищеннi рiвня Ц1К, активiзацií В-гммфоцитарно''' системи з пiдвищеним рiвнем iмyнoглoбyлiнiв, незначним пiдвищенням рiвня Т^мфоци^в, збiльшенням кoефiцiентy CD4+/CD8+. Виявленi девiацií бiльш вираженими були у хворих на АП, асоцшований iз УГ1, що пoтрiбнo враховувати при плануванн санацií УГ1 у комплексному лкуванш хворих на АП.
Ключовi слова: артропатичний псoрiаз, yрoгенiтальнi Ыфекцп, антигени, iмyнoкoмпетентнi органи, iмyнoзалеж-на патолопя, iмyнoлoгiчнi порушення.
Артропатичний ncopia3 - захворювання, яке вщноситься до групи серонегативних спондилоартрипв, яю включають:
- анкшозуючий спондилоартрит;
- реактивш артрити;
- ентеропатичш артрити;
- ювеншьний хрошчний артрит;
- SAPHO-синдром.
З позицн сучасно! оцшки патоморфолопч-ного стану, артропатичний псор1аз е прогресую-чим деформуючим пол1артритом [1, 2, 10].
Пщ поняттям «артропатичний псорiаз» об'еднуеться сукупнiсть неiнфекцiйних запаль-них i дистрофiчних змiн опорно-рухового апарату у осiб з ктшко-пстолопчними ознаками дерматозу, якi, як правило, серонегативш за ревматоидном чинником. Артропатичний псорiаз е найчастiшим i важчим проявом кiстково-суглобовогlо перебiгу псорiатичноl хвороби. Разом з ураженням сугло-бiв може спостерiгатися мiозит, фасцит, тендо-вагiнiт з формуванням сухожильних контрактур, ентезопатiй, ахиллобурситiв, шдп'яткового
бурситу, а також з поразкою грудино- i акромiально-ключичного зчленування. Поед-нання артропатичного псорiазу, що нерiдко зу-стрiчаеться, i3 неспецифiчними дегенеративно-дистрофiчними змiнами скелета особливо ха-рактерне для пацiентiв лггаього вiку [2, 4].
В останнш час збiльшилась частота та «омо-лодження» патологи юсток i суглобiв у хворих на псорiаз. Прогресуючий деструктивний характер артритичних проявiв псорiатичноl хвороби, рiз-номанiтнiсть патогенетичних механiзмiв li розви-тку та ктшчних проявiв, вiдсутнiсть чiтких ал-горшшв дiагностики, недостатня ефективнiсть терапп - далеко не повний перелiк факторiв, якi зумовлюють актуальнiсть вивчення артропатичного псорiазу як медико-сощально! проблеми, приваблюючи увагу дерматовенерологiв та лша-рiв багатьох сумiжних дисциплiн [4, 5].
Урогештальш шфекци, безумовно, мають певне значення на iнiцiальних етапах розвитку псорiатичноl артропати та здшснюють вплив на подальшу динамiку ауггамунного процесу, сут-тево погiршуючи яюсть життя пацiентiв [3, 9].
Оскшьки шкiра вважаеться iмунокомпетент-ним органом i займае велику площу людського органiзму, е пiдстави припускати, що прояви патолопчного процесу у хворих на псорiаз зна-йдуть свое вщображення у iмунному статусi хворого [7, 10].
Виникнення iмунологiчних порушень може бути результатом рiзних за характером стресових навантажень, яю, у свою чергу, призводять до по-рушення нейроендокринно!, метаболiчноl мтро-циркуляторно! регуляцп органiв iмуногенезу та можуть бути результатом системного ураження рiзних органiв i систем органiзму [6, 10].
Специфiчнi фактори захисту включають комплекс гуморальних, клiтинних факторiв iмун-но! системи, спрямовано1 на знищення або вида-лення з оргашзму чужорiдних речовин з форму-ванням пам'ятi на його специфiчнi структури та забезпеченням постiйностi свого внутршнього стану за допомогою скоординованих реакцш лiмфоlдних органiв, спрямованих на шдтримку динамiчноl рiвноваги i прагнення системи вщ-новлювати втрачену рiвновагу оргашзму.
Беззаперечно, що певну роль у розвитку за-пальних реакцiй шюри у хворих на псорiаз вщ-грають iмунологiчнi механiзми. У даний час нако-пиченi данi про ютотш порушення iмунноl рiвно-ваги у хворих на псорiаз взагат i артропатичний псорiаз, зокрема. I хоча псорiаз не е справжшм алергiчним дерматозом, алергiчний компонент
чгтко визначаеться в його складових компонентах розвитку та переб^ патологiчного стану.
У хворих на псорiаз змши iмунноl вщпо-вiдi перебiгають на фош генетично1 схильнос-тi юстково-суглобових тканин до запально-алергiчноl реакци i формування патологiчноl вiдповiдi на контакт з шфекцшним антигеном. При цьому слщ зазначити, що запально-алергiчна реакцiя в юстково-суглобових тканинах хворих на псорiаз носить неспецифiчний характер, але переб^ае на фонi псорiатичноl хвороби. У патогенезi захворювання важливу роль вщграють iмуннi механiзми, але антигени, що приймають участь в 1'х розвитку, у бшьшосп випадкiв недостатньо охарактеризовав [6, 8].
Дослiдження дiючих антигешв особливо важ-ливо при таких розповсюджених захворюваннях, як алергодерматози, псорiаз, хламiдiоз. Хронiч-ний рецидивуючий переб^ указаних захворю-вань складае значну проблему для лiкування та профшактики загострень, якi у бiльшостi випад-кiв залишаються не зясованими. У той же час, дослщження iмунозалежних процесiв при цих вiдмiнних за сво1м патогенезом захворюваннях алергiчного, аутоiмунного та iнфекцiйного характеру дае матерiал для порiвняльного аналiзу ролi антигенного впливу в 1'х розвитку.
Аналiзуючи дiю антигенiв на оргашзм, важ-ливо враховувати стан реактивносп органiзму, спрямованiсть регуляторних механiзмiв, яю впливають на запальний потенцiал тканин i ви-значають реакцiю оргашзму на дiючi антигени до, тд час та пiсля проведено! терапи.
У всiх хворих з хрошчними урогенiтальними iнфекцiями, незалежно вiд характеру залучення до патологiчного процесу рiзних вiддiлiв УГС, вiдзначаються певнi тенденци до змiн у функц^' iмунноl системи.
У той же час, у хворих на артропатичний псо-рiаз в основi розвитку патолопчних порушень лежить як пряма шюдлива дiя C. trachomatis на тканини опорно-рухово! системи, так i опо-середкована - через складнi iмуннi механiзми, пов'язанi з розпiзнаванням i презентацiею ан-тигенiв, диференцiюванням 7^мфоцш1в, про-дукцiею проте1'ну теплового шоку та ш.
Важливим методом одержання iнформацil про вплив антигенiв на стан оргашзму може бути дослщження iмунних комплекшв i, зокрема, циркулюючих iмунних комплексiв.
Широке вивчення iмунорегуляторних меха-нiзмiв, якi беруть участь у формуванш патоло-пчного стану, дозволяе розроблювати патогене-
тичн1 складов1 комплексного л1кування хворих. Анал!зуючи д1ю антигешв на оргашзм, важливо враховувати стан реактивност оргашзму, спря-мовашсть регуляторних мехашзм!в, яю вплива-ють на запальний потенщал тканин { визнача-ють реакщю оргашзму на д1юч1 антигени.
Будь-яку ¿мунну вщповщь в оргашзм! лю-дини супроводжуеться формуванням ¿мунних комплекшв. Пщ час нормального стану ¿мунно! системи утворюються комплекси «АГ + АТ», яю фагоцитуются { видаляються ¿з оргашзму. При патолопчних станах ¿мунш комплекси представлен! аутоантитшами, аутоантигенами та шшими комплексами компонента, яю мають можливють вщкладатися у стшках судин, у тканинах оргашв { систем, викликаючи формування синдрому ¿мунозалежно! патологи. 1мунш комплекси здатш актив1зувати систему комплементу з наступним розвитком агресивних реакцш. У зв'язку з цим, виявлення Ц1К та визначення його складу мае важливе кшшчне значення.
Найбшьше число дослщжень, присвячених ви-вченню стану ¿мунгтету, припадае на хворих ¿з 1ПСШ та дерматозами. Усе це вказуе на важливу роль ключових ¿мунних реакцш, яю формують про-запальш або протизапальш реакцп оргашзму [9].
В останш роки велика увага у свт прищля-еться вивченню рол! генетичних та ¿мунних фак-тор1в у схильност! до розвитку р1зних захворю-вань { вар1ант1в !х клшчного переб1гу, а також терапевтично! вщповщ на проведене л1кування.
Метою роботи - вивчення ¿мунного статусу хворих на артропатичний псор1аз, асоцшований з урогенгтальними шфекщями.
Матерiали и методи дослщження. Пщ нашим спостереженням знаходилось 90 хворих на артропатичний псор1аз вшом вщ 25 до 67 роюв, середнш вш склав 43,8 ± 5,2 року.
Для яюсного проведения лабораторно! д1а-гностики урогештально! шфекцп важливе значення мае правильний заб1р матер1алу вщ хворих. Заб1р бюлопчного матер1алу для дослщження на наявшсть урогештальних шфекцш здшснювали вщповщно до методичних рекомендацш { по-абника «Ушфшащя лабораторних метод1в дослщження в д!агностищ захворювань, що пере-даються статевим шляхом» (I. I. Мавров, 2000).
Для лабораторно! д1агностики використовували:
- для урогештального хламщюзу:
1) мшроскошю;
2) пряму { непряму ¿мунофлюоресценщю;
3) ¿муноферментний анал1з;
4) ПЛР;
- для урогештального трихомошазу:
1) бактерюскошчний i бактерюлопчний
методи;
2) метод непрямо! iмунофлюоресценцii;
- для урео- та мшоплазм:
1) бактерюлопчний метод;
2) iмунофлюоресцентний метод;
3) метод полiмеразноi ланцюгово! реакцп
синтезу ДНК.
Оцiнка iмунного статусу дослщжуваних хворих проводилася на основi аналiзу результатiв загальноприйнятого комплексу стандартних унiфiкованих iмунологiчних тестiв, передбаче-них Наказом МОЗ Укра!ни вiд 19.11.02 № 422.
Визначення загально! та вiдносноi кшькосп лейкоцитiв i дослiдження лейкоцитарно! формули проводилося на автоматичному гематологiчному аналiзаторi ABX-Pentra 60C («Horiba ABX» S.A.S., Франщя, свiдоцтво № 6455/2007 вщ 18.05.2007, Наказ МОЗ Укра!ни вщ 18.05.2007 № 41).
Фенотипування лiмфоцитiв проводилося методом iмунофенотипування клгтин кровi за ди-ференцюючими антигенами - так званими CD-рецепторами (cluster of differentiation receptors) за допомогою моноклональних антитш набору «Клоноспектр» виробництва «МедБиоСпектр» (ТУ 9398-386-17854025-00, РФ).
Непряма реакщя поверхнево! iмунофлюо-ресценцп виконувалася безпосередньо на цшс-нш кровi (100 мкл) дослiджуваних; дослщження проводилося згщно iнструкцii по застосуванню набору. Облiк результатiв реакцii проводився за допомогою методу флуоресцентноi мшроскопи; визначали по вiдноснiй кiлькостi:
- CD 3+ кттин - кшьюсть зрiлих Т^мфо-цитiв;
- CD 4+ - кшьюсть Г-хелперов;
- CD 8+ - кшьюсть Г-цитотоксичних клiтин;
- CD 16 + - кшьюсть АК^мфоципв;
- CD 19+ - кшьюсть 5^мфоципв.
Згщно юнуючим рекомендацiям, окрiм обл> ку вщносного числа окремих субпопуляцiй лiм-фоцитiв, проводився аналiз !х сшввщношення CD4+/ CD8+; цей iндекс, подiбно до iмуноре-гуляторного iндексу (IPI), дозволяе оцiнювати вплив iмуноадгезивних властивостей мембран регулюючих субпопуляцiй Т^мфоципв на формування iмунноi вiдповiдi - регуляторш властивостi ланки Т^мфоципв.
Застосований нами метод прециштаци Ц1К з подальшим !х типуванням е найбiльш по-ширеним у лабораторiях клiнiчноi iмунологii. Принцип методу полягае у здатносп розчину
полiетиленглiколю (ПЕГ) осаджувати з сироватки агреговаш iмуннi глобулiни та iмуннi комплекси. Рiзнi концентрацп ПЕГ (2,5 %; 3,5 %, 7 % i 10 %) викликають преципiтацiю рiзних за молекулярною масою i розмiрами iмунних комплекс1в. Низью концентрацп ПЕГ осаджують комплекси великих розмiрiв, а високi концентрацп викликають пре-ципiтацiю низькомолекулярних сполук. 3,5-вщсо-тковий розчин ПЕГ приводить до прециштацп най-бiльш поширенi комплекси середшх розмiрiв.
Результати обстеження та !х обговорення.
Усi хворi на артропатичний псорiаз, якi були шд нашим спостереженням, були консультованi су-мiжними спецiалiстами:
- терапевтом;
- кардюлогом;
- ревматологом;
- гастроентерологом;
-ендокринологом;
- iмунологом;
- невропатологом;
- урологом;
- гшекологом.
Обстежеш нами хворих розподiлилися таким чином:
- за шмейним статутом:
1) знаходились в шлюбi - 73 (81,1 %) хворих;
2) не були у шлюбi та пов'язували це зi
свош захворюванням - 7 (7,8 %);
3) були розлучеш - 10 (11,1 %);
- за сощальним станом:
1) службовщ - 9 (9,9 %) хворих;
2) робггники - 30 (34,4 %);
3) приватнi шдприемщ - 4 (4,4 %);
4) пенсюнери - 6 (6,6 %);
5) непрацюкга - 41 (44,4 %);
- за статтю:
1) жшок було 39 (43,3 %);
2) чоловiкiв - 51 (56,7 %),
тобто спiввiдношення жiнок та чоловшв склало 1:1,3.
Захворювання на псорiаз може виникати у будь-якому вщ^ але прояви поразки суглобiв у хворих, якi були шд нашим спостереженням, виникало найбiльш частше:
- у чоловiкiв:
1) у вщ 31-40 рокiв - 20 (39,2 %) хворих;
2) у вщ 41-50 роюв -18 (35,2 %);
- у жiнок у вiцi 41-50 рокiв - 18 (46,2 %) хворих.
При ктшко-рентгенолопчному дослщжен-
нi хворих на артропатичний псорiаз визначено враження:
- трьох суглобiв - у 28 (31,1 %) хворих;
- чотирьох суглобiв - у 25 (27,8 %);
- бшьше шж чотирьох вражених суглобiв - у 18 (20,0 %) хворих.
Найбiльш частiше в патологiчний процес за-лучалися:
- колшний суглоб (88 %),
- гомшковостопний суглоб (65 %),
- мiжфаланговi суглоби кистi (48,8 %),
- променевозап'ястковий суглоб (42 %),
- л^ьовий суглоб (35 %).
У бшьшосп хворих давнiсть захворювання iз шкiрними проявами хвороби становила:
- у хворих на артропатичний псорiаз
1) вщ 6 до 10 роюв - у 25 (27,8 %);
2) вiд 11 до 15 рокiв - у 24 (26,7 %);
- у хворих iз суглобними проявами:
1) вщ 1до 5 рокiв - у 43 (47,8 %);
2) вiд 6 до 10 рокiв - у 26 (28,8 %).
Переважання давностi захворювання iз
шкiрними проявами над суглобними вказуе на те, що у переважнш бiльшостi хворих на артропатичний псорiаз спочатку виникало враження шюрних покровiв, а по^м - суглобiв.
За типом псорiазу хворi розподiлилися таким чином:
- осшньо-зимовий тип встановлено у 61 хворого (67,8 %);
- весняно-лiтнiй - у 15 (16,7 %);
- недиференцшований тип псорiазу - у 14 (15,5 %) хворих
Комплексне клiнiко-лабораторне обстеження хворих на артропатичний псорiаз дозволило виявити:
- хламщшну iнфекцiю - у 60 (66,7%) хворих, серед них ця шфекщя:
1) у вигщщ моно-шфекцп була виявлена
у 25 (27,8 %) хворих;
2) у комбшацн з iншими 1ПСШ - у 35
(38,9 %) хворих;
- трихомонадну iнвазiю - у 29 (32,2%) хворих;
- мшо-уреоаплазмову iнфекцiю - у 13 (14,4%) хворих.
Аналiз проведених дослiджень щодо стану iмунiтету у хворих на артропатичний псо-рiаз показав пiдвищення рiвня Т^мфоципв. Бiльш значне, статистично значуще пщвищення Т^мфоципв вiдзначено у хворих на артропатичний псорiаз, асоцiйований з урогештальни-ми iнфекцiями. Вiдзначаeться також пщвищення «непрямого показника» аутоiмунного компонента запалення (СБ4+/С08+) в обох групах хворих, яке було обумовлено меншим пщвищення Г-цитотоксичних кттин у порiвняннi з пщвищенням Г-хелперiв (Табл. 1).
1-4 2016
Встановлеш змши у сферi гуморального ланки iмунiтету у хворих на артропатичний псорiаз вказують на пiдвищення рiвня 5^мфоципв як в абсолютних значеннях, так i у вiдсотковому вiдношеннi. Бшьш вираженнi цi змiни виявленi у хворих на артропатичний псорiаз, асоцшова-
ний з урогенiтальними iнфекцiями. Вмют iму-ноглобулiнiв у хворих на артропатичний псор> аз, якi були тд нашим спостереженням, досто-вiрно був пiдвищений (Табл. 2). Гшерглобулше-мiя, на наш погляд, була пов'язана з дефщитом супресорно! функцй Г^мфоципв .
Таблиця 1 - Кшьтсний склад головних популяцш та субпопуляцш л1мфоцит1в кров1 досл1джених хворих (М ± т)
Показники Одинищ вим1ру Хвор1 на артропатичний псор1аз (п = 30) Хвор1 на артропатичний псор1аз, асоцшо-ваний 1з УГ1 (п = 60) Група контролю: здоров1 люди (п = 30)
Лейкоцити кров1 109/л 6,05+0,10 6,72+0,15 6,28+0,13
Л1мфоцити кров1 109/л 1,82+0,04 1,94+0,03 1,73+0,04
% 28,4+0,2 29,2+0,2 27,5+0,4
СБ3+ 109/л 1,21+0,02 1,28+0,02 1,20+0,02
зрш Т-л1мфоцити % 79,2+0,4 94,3+0,5 69,4+0,6
СБ4+ 109/л 0,68+0,01* 0,76+0,01* 0,61+0,02
Т-хелпери % 56,5+0,3 65,2+0,5 35,3+0,7
СБ8+ 109/л 0,34+0,01* 0,35+0,01* 0,32+0,01
Т-цитотоксичш клтгини % 19,2+0,4 20,2+0,4 18,4+0,4
СБ 19+ 109/л 0,36+0,02* 0,43+0,01* 0,22+0,01
5-л1мфоцити % 19,4+0,2 24,9+0,3 12,7+0,3
СБ4+/СБ8+ - 2,0+0,03* 2,2+0,04* 1,9+0,04
ПРИМ1ТКИ: * - р1зниця з групою контролю не виходить за 5-в1дсотковий р1вень достов1рносл. Таблиця 2 - Показники гуморального 1мунггету у дослвджених хворих
Показники Одинищ вим1ру Хвор1 на артропатичний псор1аз (п = 30) Хвор1 на артропатичний псор1аз, асоцшо-ваний 1з УГ1 (п = 60) Група контролю: здоров1 люди (п= 30)
Ы г/л 2,32+0,04 2,88+0,04 2,22+0,03
ш г/л 1,44+0,02 1,59+0,03 1,32+0,01
1яО г/л 15,47+0,11* 17,83+0,21* 12,72+0,25
СБ 19+ 5-л1мфоцити 109/л 0,36+0,01* 0,43+0,01* 0,22+0,01
% 19,4+0,2 24,9+0,3 12,7+0,3
Ц1К од. оптичн. щшьносп 64,2±4,4* 68,7±4,3* 43,2±3,5
ПРИМ1ТКИ: * - р1зниця з групою контролю не виходить за 5-в1дсотковий р1вень достов1рносл.
Пiдвищення рiвня 1ыО i М супроводжува-лось пiдвищенням циркулюючих iмунних комп-лексiв, що вказуе на ступень антигенного наванта-ження хворих на артропатичний псорiаз (Табл. 2). Отримаш результати свiдчать про якiснi вщмш-ностi зрушень Ц1К у артропатичного псорiазу, асоцiйованого з урогенiтальними шфекщями; цi зрушення можна пояснити особливостями антигенного навантаження при цих захворюваннях та тривалiстю перебiгу патолопчного стану.
При багатьох патологiчних процесах тдви-щений рiвень Ц1К може утримуватись тривалий час, що несприятливо впливае на реактивнiсть органiзму; тому до важливих задач можна вщ-нести також розробку методiв, спрямованих на зниження антигенного навантаження й приско-рення виведення 1К iз циркуляци.
Висновки. Виявлеш вiдхилення з боку рiз-них показникiв iмунноl системи у хворих на артропатичний псорiаз, якi були пiд нашим спо-стереженням, вказують на характер порушення функцюнально! активностi iмунноl системи i полягають у:
- шдвищенш рiвня Ц1К;
- активiзацil 5^мфоцитарно! системи з тд-вищеним рiвнем iмуноглобулiнiв;
- незначним пiдвищенням рiвня 71-лiмфоцитiв;
- збiльшенням коефiцiенту СБ4+ / СБ8+.
Виявленi девiацil були бшьш вираженими у
хворих на артропатичний псорiаз, асоцшова-ний з урогештальними iнфекцiями, що потрiб-но враховувати при плануванш санаци уроге-нiтальних iнфекцiй у комплексному лшуванш хворих на артропатичний псорiаз.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бадокин В. В. Место и значение инфликси-маба в комплексной терапии псориаза и псо-риатического артрита / В. В. Бадокин // Трудный пациент. - 2006. - № 10. - С. 12-18.
2. Беляев Г. М. Современное представление о патогенезе псориатической артропатии и лечения этих больных / Г. М. Беляев // Дерма-тол. и венерол. - 2010. - № 1 (47). - С. 7-30.
3. Конкин Д. Е. Вплив урогештально! хламщшно! шфекцл на яюсть життя хворих на псорiатичний артрит / Д. Е. Конкин, А. В. Лiськовiч / «1нновацшш технологи в дiагностицi i лшуванш шюрних захворювань i шфекцш урогештального тракту». Матер> али регюнально! НПК 31 травня 2012 року.
- Гродно: ГрГМУ, 2012. - С. 76-78.
4. Кваша В.П. Псорiатичний артрит (питання генезису, дiагностика та лшування) : Авто-реф. дис. ... д-ра мед. наук : спец. 14.01.21 «Травматолопя та ортопедiя» / В.П. Кваша.
- Харюв, 2007. - 33 с.
5. Комплексна дiагностика псорiатичного артриту на раншх стадiях патологiчного про-цесу / А. С. Свшцицький, О. А. Бур'янов, В. П. Кваша [та ш.] // Укр. ревматол. журн. -2010. - № 2 (40). - С. 16-21.
ОСНОВНЫЕ ПОКАЗАТЕЛИ ИММУННОГО СТАТУСА БОЛЬНЫХ АРТРОПАТИЧЕСКИМ ПСОРИАЗОМ, АССОЦИИРОВАННЫМ С УРОГЕНИТАЛЬНЫМИ ИНФЕКЦИЯМИ Дюдюн А. Д., Полион Н. Н., Шевченко И. Ю., Кондратьева Е. В., Плотникова Л. В. ГУ «Днепропетровская медицинская академия Министерства здравоохранения Украины» КУ «(Днепропетровская областная клиническая больница им. И. И. Мечникова» Дорожная клиническая больница ст. Днепропетровск ПАО «Украинская железная дорога» ООО Медицинский центр «Кварц - Сервис»
Цель работы - изучение иммунного статуса больных артропатическим псориазом (АП), ассоциированным с урогенитальными инфекциями (УГИ). Материалы и методы. Под нашим наблюдением находилось 90 больных АП в возрасте от 25 до 67 лет; средний возраст составил 43,8 ± 5,2 года. Для качественного проведения лабораторной диагностики УГИ важное значение имеет правильный забор материала от больных. Забор биологического материала для исследования на наличие УГИ осуществляли в соответствии с методическими рекомендациями и пособия «Унификация лабораторных методов исследования в диагностике заболеваний, передающихся половым путем» (И. И. Мавров, 2000). Оценка иммунного статуса исследуемых больных проводилась на осно-
6. Котюк В. В. Дiагностика та лшування ура-жень кист при псорiатичному артрип : Ав-тореф. дис. ... канд. мед. наук. / В. В. Котюк. - К., 2009. - 20 с.
7. Кубанова А. Роль иммунных воспалений в па-
тогенезе псориаза: новые стратегии биологической терапии и значимость пути IL-12/23/
A. Кубанова, Е. Ризова, Дж. Ф. Николас, Дж. Принц // Вестник дерматологии, венерологии. - 2009. - № 2. - С. 4-15.
8. Кутасевич Я. Ф. Терапевтическая эффективность и переносимость лефлуномида в лечении кожных проявлений псориаза и псориа-тического артрита / Я. Ф. Кутасевич, И. А. Олейник // Укр. ревматол. журн. - 2010. - № 4 (42). - С. 37-41.
9. Мавров Г. И. Иммунные нарушения при половых инфекциях множественной этиологии (Herpes simplex, Chlamydia trachomatis, Trichomonas vaginalis) / Г. И. Мавров, А. Е. Нагорный // Украшський журнал дерматологи, венерологи, косметологи. - 2010. - № 3 (38). -С. 117-122.
10. Псориаз и псориатический артрит / В. А. Молочков, В. В. Бадокин, В. И. Альбанова,
B. А. Волнухин. - М.: КМК. - 2007. - 137 с.
KEY INDICES OF THE IMMUNE STATUS OF PATIENTS WITH THE PSORIATIC ARTHRITIS ASSOCIATED WITH THE UROGENITAL INFECTIONS
Dyudyun A. D., Polion N. M., Shevchenko I. Yu., Kondratyeva O. V., Plotnikova L. V.
"Dnipropetrovsk Medical Academy of Health Ministry of Ukraine" SE
"Mechnikov Dnipropetrovsk Regional Clinic" MI
Road Clinical Hospital, Dnipropetrovsk station PJSC
"Ukrainian Railway"
Medical Centre "Quartz - Service" Ltd.
The aim of study was to investigate the immune status of patients with the psoriatic arthritis (PA) associated with the urogenital infections (UGI). Materials and Methods. We observed 90 PA patients aged from 25 to 67 years; the average age was 43.8 ± 5.2 years. For the quality of the UGI laboratory diagnosis, the correct patients' material sampling is important. The biological material sampling for UGI presence test was carried out according to the guidelines and manual "Unification of laboratory methods in the diagnosis of the sexually transmitted diseases" (I. I. Mavrov, 2000). Evaluation of the patients' immune status was carried out on basis of the results of the conventional complex unified standard immunological tests provided by The Order of Health Ministry of Ukraine from 19.11.02 No 422. The Checkup Results
1-4 2016
ве анализа результатов общепринятого комплекса стандартных унифицированных иммунологических тестов, предусмотренных Приказом МЗ Украины от 19.11.02 № 422. Результаты обследования и их обсуждение. Комплексное клинико-лабораторное обследование больных АП позволило выявить у 60 (66,7 %) пациентов хламидийную инфекцию, которая в виде моно-инфекции была обнаружена у 25 (27,8 %), а в сочетании с другими ИППП - у 35 (38,9 %) больных артропатическим псориазом. Трихомонадную инвазию выявили у 29 (32,2 %) обследованных больных, а мико-уреаплазменную инфекцию - у 13 (14,4 %) больных АП, бывших под нашим наблюдением. У больных АП отмечено повышение уровня Т-лимфоцитов. Более значительное, статистически значимое повышение уровня Т-лимфоцитов отмечалось у больных АП, ассоциированным с УГИ. Было отмечено также повышение «косвенного показателя» аутоиммунного компонента воспаления (С04+/С08+) в обеих группах больных, которое было обусловлено меньшим повышением количества Т-цитотоксических клеток по сравнению с повышением количества Т-хелперов. Установлены изменения в сфере гуморального звена иммунитета у больных АП указывают на повышение уровня в-лимфоцитов как в абсолютных значениях, так и в процентном отношении. Более выраженными эти изменения были у больных АП, ассоциированным с УГИ. Гиперглобулинемия, на наш взгляд, была связана с дефицитом супрессорной функции Т-лимфоцитов. Повышение уровня ¡дО и 1дМ сопровождалось повышением циркулирующих иммунных комплексов, что указывало на степень антигенной нагрузки больных АП. Полученные результаты свидетельствуют о качественных различиях показателей ЦИК у больных АП, ассоциированным с УГИ, которые можно объяснить особенностями антигенной нагрузки при этих заболеваниях и длительностью течения патологического состояния. Выводы. Выявленные отклонения со стороны различных показателей иммунной системы у больных АП указывают на характер нарушения функциональной активности иммунной системы и заключаются в повышении уровня ЦИК, активизации в-лимфоцитарной системы с повышенным уровнем иммуноглобулинов, незначительным повышением уровня Т-лимфоцитов, увеличением коэффициента С04+/С08+. Обнаруженные девиации более выраженными были у больных АП, ассоциированном с УГИ, что нужно учитывать при планировании санации УГИ в комплексном лечении больных АП.
Ключевые слова: артропатический псориаз, уроге-нитальные инфекции, антигены, иммунокомпетент-ные органы, иммунозависимая патология, иммунологические нарушения.
and Discussion. Complex clinical-laboratory examination of PA patients revealed the Chlamydia infection in 60 (66.7 %) patients, which as mono-infection was detected in 25 (27.8 %) and in combination with other STI - in 35 (38.9 %) PA patients. Trichomonas infestation was found in 29 (32.2 %), and myko- and uroeaplasmouse infection - in 13 (14.4 %) PA patients being under our observation. PA patients showed rise of the T-lympho-cytes level. The greater, statistically significant increase in T-cells level was observed in patients with PA associated with the UGI. The "indirect indices" (CD4+ / CD8+) of the autoimmune inflammatory component increased in both groups, which was due to a smaller increase in cytotoxic T-cells compared to increasing T-helper. The established changes in PA patients' humoral immunity indicated an increase in the level of lymphocytes both in absolute terms and in percentages. These higher-ranking changes were found in patients with PA associated with the UGI. Hyperglobulinaemia, in our view, has been associated with a deficit of the T-lymphocytes suppressor function. Increased IgG and IgM levels were accompanied by an increase in circulating immune complexes, indicating the degree of PA patients' antigenic load. The findings suggest qualitative differences of the CEC indices in patients with PA associated with the UGI, which can be explained by the peculiarities of the antigen load under these diseases, and the duration of the pathological state clinical course. Conclusions. The identified deviations of the various immune system indices in PA patients indicate the nature of the violation of the functional activity of the immune system and consist the increase of the cEc level, the S-lymphocyte system activation with elevated immunoglobulin levels, a slight increase in the T-lymphocytes level, an increase in the CD4+ / CD8+ coefficient. The observed deviations were more marked in patients with PA associated with the UGI that must be considered when planning the rehabilitation of STD in the complex treatment of PA patients.
Keywords: psoriatic artritis, urogenital infections, antigens, immune competent organs, immune pathologies, immunological disorders.
Дюдюн Анатолий Дмитриевич - доктор медицинских наук, профессор, заведующий кафедрой кожных и венерических болезней ГУ «Днепропетровская медицинская академия Министерства здравоохранения Украины».
Полной Наталья Николаевна - кандидат медицинских наук, доцент кафедры кожных и венерических болезней ГУ «Днепропетровская медицинская академия Министерства здравоохранения Украины». Шевченко Ирина Юрьевна - врач дерматовенеролог консультативно-поликлинического отделения КУ «Днепропетровская областная клиническая больница им. И. И. Мечникова». Кондратьева Елена Владимировна - врач дерматовенеролог отделения профилактики Дорожной клинической больницы ст. Днепропетровск ПАО «Украинская железная дорога». Плотникова Людмила Владимировна - врач косметолог ООО Медицинский центр «Кварц - Сервис». andd@ua.fm
