CC BY
27
реакций. Целью нашей работы было оценить эффективность Глутаргина при ЛИПП у больных ХЛЛ на фоне химиотерапии (ХТ) и его влияние на основные клинико-биохимические показатели печени и активность процессов ПоЛ по сравнению с базовой терапией. В результате проведенных исследований выявлено, что у обследованных пациентов до лечения среди клинических синдромов доминировали астено-вегетативный, болевой и диспепсический, а также гепатоспленомегалия. У пациентов с ЛИПП имели место умеренно выраженные нарушения со стороны биохимических показателей, характеризующих функциональное состояние печени, что проявлялось повышением уровня общего билирубина, увеличением активности печеночных трансаминаз, ГГТП, снижением уровня общего белка и ПИ, а также повышением конечного метаболита ПОЛ - МДА и МСМ. Включение Глутаргина в комплексную терапию ЛИПП способствовало улучшению клинической симптоматики и биохимических показателей, характеризующих функциональное состояние печени и практически полной нормализации содержания в крови продуктов ПОЛ и метаболической интоксикации, что проявлялось уменьшением в сыворотке крови на 50,46% концентрации МДА и на 28,9 % уровня МСМ. Полученные результаты позволяют считать включение Глутаргина в комплексную терапию ЛИПП патогенетически обоснованным и клинически оправданным.
Summary
GLUTARGIN IN COMPLEX THERAPY OF CHRONIC LYMPHOCYTIC LEUCOSIS AND CONCOMITANT DRUG-INDUCED LIVER INJURY. Hrydzhuk T.I.
Key words: chronic lymphocytic leucosis, drug-induced liver injury, chemotherapy, glutargin.
Drug-induced liver injury (DILI) in patients with chronic lymphocytic leucosis (CLL) and other haemato-logical malignancies are in the focus of careful study as anticancer medicines rank the leading positions being frequent causes of the most severe hepatotoxic reactions. The aim of this study was to evaluate the effectiveness of Glutargin in DILI in CLL patients passed through chemotherapy (ChT) and its influence on the main clinical and biochemical parameters of both liver lipid peroxidation processes and activity compared to the basic therapy. The studies revealed that in the patients under the observation the following clinical syndromes as astheno-vegetative, pain, dyspeptic syndrome, and hepatosplenomegaly dominated prior the therapy. Patients with DILI were observed to have moderately expressed disturbances of biochemical parameters characterizing the functional state of the liver. This was demonstrated by increased levels of total bilirubin, increase activity of liver transaminases, decreased levels of total protein and PI, as well as elevated terminal LP metabolite as MDA and MMM. Introduction of Glutargin in the complex therapy of DILI contributed to improve clinical picture and biochemical parameters characterizing the functional state of the liver and almost complete normalization of blood lipid peroxidation products and metabolic by-products that were manifested in the decrease of MDA concentration in blood serum by 50.46% and in the decrease of MMM concentration by 28.9%. The results obtained suggest the implementation of Glutargin in the complex therapy of DILI is pathogenetically substantiated and clinically justified.
УДК 616.517 (477) (477.53)
бмченко Я.О., Щейкн К. е., Кайдашев I. П.
АНАЛ1З ЗАХВОРЮВАНОСТ1 ТА ПОШИРЕНОСТ1 НА ПСОР1АЗ В УКРА1Н1 ТА В ПОЛТАВСЬК1Й ОБЛАСТ1
ВДНЗУ "Украшська медична стоматолопчна акаде1^я", Полтава
Наведено дан щодо поширеностi псор'азу в рiзних кранах свту з урахуванням географ'чних, расо-вих ! статево-вкових особливостей хворих. Зазначено, що псор'аз - це хвороба-космополт, поши-ренсть якоТ залежить в'д регону / коливаеться в межах в'д 0,1% до11,8%. В'дзначено розб1'жнють офцйних ! фактичних даних щодо поширеностi псор'азу в УкраЫ. Встановлена тенден^я до зро-стання поширеностi псор'азу в ПолтавськШ област/ (з 195,4 хворих на 100 тис. населення в 2008 р до 276,3 - в 2013 р). Звернуто увагу на незадовльний р'тень оргашзацИлкарськоТ допомоги хворим на псор'аз у нашш краТн та окреслено основн напрямки виршення проблеми псор'азу та запобган-ня його ускладненим формам.
Ключов1 слова: псор1аз, статистичн дан1, поширенють, захворюванють.
Дана публка^я е самюстiйним фрагментом наукювю-дюслiдницькоí роботи Вищого державного навчального закладу УкраТни «УкраТнська медична стюматюлюгiчна академiя» «Роль запальних захворювань зубощелепного апарату в розвитку системного запалення», номер державноТреестрацп 0112и001538.
Сьогодн псорiаз у медичнш лiтературi трак-тують як хрошчне запальне iмуноопосередкова-не захворювання [1, 3]. У па^енпв, що страж-дають на псорiаз, виявляеться пщвищений ризик виникнення серцево-судинноТ патологи та мета-болiчних розладiв. У 1995 роц Henseler i
Christophers помнили, що стацюнарш хворi на псорiаз (N=2941) в 1,5-2 рази частше стражда-ють на ожиршня, ппертошю та цукровий дiабет порiвняно з хворими на iншi дерматолопчш захворювання. [15].
За результатами мета-аналiзiв, на метаболн
Актуальш проблеми сучасноТ медицини
чний синдром страждають не менше 10-20% дорослого населення eKOHOMi4HO розвинутих краТн, а за даними росшських авторiв - 25-35%. Статистика свщчить, що метаболiчний синдром присутнiй у 14% дорослого населення США, з найвищими показниками розповсюдженост в оаб 60-69 рош (44%). У eвропi розповсюдже-нють метаболiчного синдрому складае 14% серед чоловшв i 4% серед жшок у вiцi до 40 рош та 41% i 26% у чоловтв i жiнок вщповщно у вiцi 55 рокiв i старше. Слiд зауважити, що проведен-ня порiвняльного аналiзу ускладнюеться вико-ристанням рiзних критерпв визначення метабо-лiчного синдрому. За прогнозами експер^в ВООЗ, у найближчi 20 рош очiкуеться зростан-ня кiлькостi таких па^етчв на 50% [14].
Мета роботи
Дослщження показникiв поширеностi псорiазу в УкраТн i Полтавськiй област та покращення ранньоТ дiагностики шляхом урахування виявле-них статистичних особливостей.
Матерiали i методи дослiдження
Протягом дослiдження виконано контент-аналiз, застосовано аналiтичнi та статистичн методи (аналiз статистичних даних захворюва-ностi на псорiаз, аналiз науковоТ шформацп).
Результати та 1х обговорення
За даними 1МжнародноТ ФедерацiТ асо^ацш псорiазу (International Federation of Psoriasis Associations) поширенють псорiазу у свт сутте-во рiзна та залежить вщ регiону i коливаеться в межах 1,2-5 %, а середнш показник поширеностi становить близько 3 % вщ загальноТ популяцп [5]. Результати iнших дослiджень вказують на бiльш широкий дiапазон поширеност дерматозу в свiтi - вщ 0,1 % до 11,8 % [11].
За даними ВООЗ загальна ктькють хворих на псорiаз в усьому свт складае близько 125 000 000 оаб. Розподт хворих за рiзними формами псорiазу та за ступенем тяжкост клiнiчноТ карти-ни вiдповiдае правилу "третин": 2/3 страждають легкими i помiрними за складнютю й перебiгом формами захворювання, а 1/3 страждае серед-ньоТ важкостi i важкими формами дерматозу (псорiатична еритродермiя, псорiатичний артрит), як призводять до тривалоТ непрацездатно-стi та iнвалiдизацiТ пацiентiв [4, 8, 11]. У результат аналiзу гендерних особливостей захворювання встановлено, що на псорiаз хворшть як жiнки, так i чоловки. Данi органiзацiТ псорiазу США (National Psoriasis Foundation) та УкраТни (УкраТнська асоцiацiя псорiазу) свiдчать про те, що у дитячому вiцi бтьша захворюванiсть спо-стерiгаеться серед дiвчат, натомiсть у доросло-му вiцi на 60-65 % частiше хворшть чоловiки [5]. Встановлено, що псорiаз може виникнути в будь-якому вщк як у дорослих старшого вку (7085 рокiв), так i у немовлят. У 3/4 випадш псорiаз виникае в дитинствi або юносп, в 1/4 - у зртому
або похилому вiцi незалежно вщ статi. У захво-рюваност на псорiаз видiляють два вкових пiки, яким вiдповiдають двi форми хвороби: псорiаз I типу - з ч^кою генетичною схильнiстю, спостерн гаеться у 13-25 рокiв; псорiаз II типу - без гене-тично'Т складово'Т та з бтьш сприятливим перебн гом, виникае у 50-60 рош. [6].
Як правило, найчаспше псорiаз розвиваеться у вiцi 10-25 рокiв, але за останш роки е випадки (Тх ктькють збтьшуеться), коли захворювання з'являеться i у дiтей 4-7 мiсяцiв [5]. Псорiаз об-фунтовано називають «хворобою - космополн том», оскiльки хворi на дерматоз зустрiчаються в уах кра'Тнах свiту. Ймовiрнiсть захворювання на псорiаз не залежить вiд со^ально-економiчних умов або соцiального статусу хворого: наприклад, на псорiаз страждали Сталiн, Черчiлль та Рокфеллер [4, 8, 11].
Серiя дослщжень, проведених у eвропi, Пв-шчнш Америцi й Австралп, пiдтвердила, що у представниш бто'Т раси дерматоз бтьш поши-рений, нiж у представниш iнших рас, при цьому найменше всього хворiе на псорiаз мiсцеве населення азiатських, африканських i латиноаме-риканських кра'Тн (вщ 0,3 до 0,9%) [4, 11, 12, 13].
В Укра'Тш статистичн данi щодо захворюва-ностi на псорiаз суттево вiдрiзняються вiд сере-днiх показникiв в ¿врош та свт. Так, в 2011 роц поширенють псорiазу в абсолютних числах ста-новила 102 100 па^етчв, серед яких було 6 698 д^ей, а захворюванiсть склала 223,9 на 100 000 в загальнш популяци, в тому числi 83,7 на 100 000 серед д^ей. Це може бути обумовлено як недосконалютю медико-статистичних систем, так i гiподiагностикою псорiазу внаслiдок низько-го рiвня звернень пацiентiв, що пов'язано з не-достатньо високим рiвнем надання медичноТ' до-помоги та високою вартiстю лiкування [10].
Офщшш вiдомостi щодо кiлькостi хворих на псорiаз вiком до 18 рош в УкраТнi вiдсутнi, однак дат укра'Тнських науковцiв у галузi дитячо'Т дерматологи свiдчать про те, що близько 14 % укра'Тнських па^ен^в занедужують у вiцi до 9 рокiв, а в бтьшосп випадкiв дебют захворювання приходиться на перюд 5-15 рош, що пiдтверджуе значущiсть псорiазу в дитячому вiцi та обумов-люе необхiднiсть створення офiцiйноТ' статистики щодо даного контингенту хворих [8].
В останш роки спостер^аеться стала негативна тенден^я зростання випадш захворювано-стi на псорiаз, який сьогодш, на жаль, е не лише захворюванням, а й пожиттевим станом, що змушуе вважати проблему псорiазу надзвичайно актуальною [7, 8, 12].
Наприклад, ктькють хворих на псорiаз у Вш-ницькш област за перiод з 1996 по 2005 рк зро-сла iз 4848 до 5701 осiб. У цьому регюн в 1996 роц загальний показник поширеностi на 100 тис. населення становив 274,83, у 1997 - 285,89, 1998-у - 284,36, 1999 - 286,97, 2000 - 293,60, 2001-302,22, 2002 - 310,49, 2003 - 319,93, 2004 -316,05 та вщповщно у 2005 -323,19 [2].
У Юровоградсьш област1 в 2007-2009 роки захворюванють на псор1аз зросла 1з 2267 до 2427 хворих: серед дорослих - з 1951 до 2081, серед д1тей до 14 роюв - з 316 до 336, серед мь ського населення - з 628 до 690. Загальний по-казник захворюваност1 на псор1аз у К1ровоград-сьюй област1 на 100 тис. населення становив у 2007 роц - 97,2 I в1дпов1дно у 2009-му - 109,2.
Випадюв захворюваност1 на псор1аз серед дитя-чого населення побтьшало на 6,3% [9].
Щодо ПолтавськоТ област1, то протягом останых шести рок1в анал1з динам1ки звернення до дерматолога хворих на псор1аз виявив зрос-тання випадк1в захворюваност1 (табл. 1, рис. 1, 2).
Таблиця 1.
ть хворих на псор'аз у ПолтавськЮ област'1 за 2008-2013 рр.
Р1к Всього Вперше виявлений 1з загальноТ ктькост1 Доросл1 Вперше виявлений у дорослих Д1ти в1ком до 17 рок1в Вперше виявлений у д1тей до 17 рок1в
2008 2995 469 2792 391 203 78
2009 3151 357 2952 294 199 63
2010 3795 512 3613 455 182 57
2011 3444 636 3264 585 180 51
2012 3620 458 3434 404 186 54
2013 4034 427 3838 375 196 52
Рис. 1. Кльксть хворих на псор¡'аз у Полтавськй област!' у 2008-2013 роках
Рис. 2. Розподл випадкiв вперше виявленого псор 'азу у популяци ПолтавськоТ област\ за перод з 2008 по 2013 рк
Загальний ктьюсть хворих на псор1аз у Пол-тавськм област1 за перюд з 2008 по 2013 р!к зросла з 2995 до 4034 хворих завдяки збтьшен-ню частоти серед дорослого населення. Так, серед дорослих цей показник збтьшився з 2792 до 3838 ос1б, тод1 як серед д1тей зменшився з 203 до 136 ос1б, що не ствпадае з1 статистичними даними по УкраТы в цтому. Це може бути пов'язано з тим, що фах1вц1 часто не можуть розтзнати хворобу у дитячому в!ц! вчасно I ль
кують ТТ як дерматоз, затягуючи процес д1агнос-тики. Також знизились показники серед хворих з вперше виявленим псор1азом (499-427) як серед дорослих (з 391 до 375 випадюв), так I серед дь тей (з 78 до 52 випадюв), причому ця тенденц1я бтьш виражена в останы 2 роки. Це може свщ-чити про те, що бтьшють хворих намагаеться л1куватись самост1йно, використовуючи методи нетрадиц1йноТ медицини, а до л1каря звертають-ся лише на стадп тяжкого переб1гу хвороби.
Актуальш проблеми сучасно'1 медицини
Таблиця 2.
Поширешсть псор'азу серед населення ПолтавськоТ област': за 2008-2013рр.
Район 2008р. 2009р. 2010р. 2011р. 2012р. 2013р.
Населення мют, тис. оЫб 588,836 584,487 584,5 582,6 578,3 569,3
Хворих в мютах, оЫб 713 653 1308 790 804 1233
Поширенють серед мюького населення 121,1 111,7 223.8 135,6 139,1 216,6
Населення райошв тис. оЫб 943,876 926,927 926,927 917,016 898,879 890,656
Хворих в районах, оЫб 2282 2498 2487 4234 2816 2801
Поширенють серед стьського населення 241,8 269,5 268,3 461,7 313,3 314,5
Загальна кть-юсть населення, тис. оЫб 1532,712 1511,414 1511,414 1499,567 1477,195 1459,983
Всього хворих в области оЫб 2995 3151 3795 3444 3620 4034
Поширенють захворювання 195,4 208,5 251,1 229,7 245,1 276,3
Наведет данш свщчать, що поширенють ncopia3y серед населення ПолтавськоТ област за останш 6 рош значно зросла. Так, цей показник на 2008 рк становив 195,4 серед усього населення, а вже в 2013 роц 276,3 оаб на 100 тис. населення, причому можна вщм^ити, що поширенють псорiазу зросла в основному за рахунок мюького населення. Так, серед мюького населення поширенють збтьшилася майже в 2 рази з 121,1 до 216,6, тодi як серед стьського населення цей показник зрю з 241,8 лише до 314,5 оаб. Але потрiбно вщм^ити, що поширенють псорiaзу серед стьського населення майже вдвiчi бтьша, шж серед жителiв мюта. Так, на 2008 рк серед жителiв мюта цей показник становив 121,1, а серед стьського населення 241,8, в 2009 роц вщповщно 111,7 та 269,5, але за останнш 2013 рк ця рiзниця суттево зменши-лася. Так, по мюту поширенють псорiaзу за 2013 рк становить 216,6, а по районам ПолтавськоТ област 314,5 осiб, що може свщчити про збть-шення рiвня обiзнaностi населення щодо захворювання завдяки покращенню рiвня проведення шформацшно-просв^ницько'Т роботи серед мюь-кого населення, зокрема з висв^ленням у засо-бах масово'Т шформацГТ ризику розвитку швалщ-ностi при вщсутносп адекватного та своечасного лiкувaння. Також певну роль в^грае збiльшення випадш сaмолiкувaння рiзних захворювань завдяки доступност широкого спектру лiкaрських зaсобiв, якi вiдпускaються без рецептiв, а це в свою чергу сприяе необфунтованому зловжи-ванню медикaментiв, що можуть запустити роз-виток захворювання.
Висновки
Враховуючи тенденцп, що мають мiсце в Укра'Тш, на нашу думку, основними напрямками виршення проблеми псорiaзу та попередження його ускладнених форм е: 1) покращення обн знаност населення щодо захворювання, зокрема з висв^ленням ризиш розвитку iнвaлiдностi при вщсутносп вiдповiдного та своечасного лку-вання; 2) створення репрезентативно'!' статистики та нацюнального реестру хворих на псорiaз
за допомогою медико-со^ального анкетування, оскiльки реeстрацiя за даними звернень до лку-вально-профiлактичних закладiв охорони здо-ров'я не вщображае реально''' кiлькостi хворих; 3) створення офщшно'Т статистики щодо прово-куючих факторiв (предикторiв) псорiазу з метою зменшення Т'х негативного впливу; 4) впрова-дження обов'язкового медичного страхування, що сприятиме раннш дiагностицi захворювання, а також бтьшш доступностi медичноТ та фарма-цевтичноТ допомоги.
Лтература
1. Гребенюк В.Н. Российский съезд дерматологов и венерологов / В.Н. Гребенюк, Н.П. Торопова, В.И Кулагин // Казань. -1996. - С. 4-5.
2. Дмитренко С.В. Особливост переб^ псорiазу на Вшниччиш / С.В. Дмитренко // УкраТ'нський журнал дерматологи, венерологи, косметологи. - 2007. - № 2. - С. 15-18.
3. Кунгуров Н.В. Псориатическая болезнь / Н.В. Кунгуров, Н.Н Филимонкова, И.А. Тузанкина // Екатеринбург. - 2002. - 220 с.
4. Молочков В.А. Псориаз и псориатический артрит / В.А. Моло-чков, В.В. Бадокин, В.И. Альбанова [и др.]. - М. : Тов-во научных изд. КМК; Авторская академия, 2007. - 300 с.
5. Псорiаз в числах // УкраТ'нська асо^а^я псорiазу [Електро-нний ресурс]. - Режим доступа: http://www.psoriasis.in.ua/psor_data.php
6. Сизон О.О. Клшко^агностичш критери для визначення фенотипу псорiатично''' хвороби / О.О. Сизон, О.Ю. Туркевич // УкраТ'нський журнал дерматологи, венерологи та косметологи. - 2008. - № 4. - С. 30-37.
7. Федоренко О.6. Клтчний досвщ терапи псорiазу / 0.6. Федо-ренко // Укра'нський журнал дерматологи, венерологи, косметологи. - 2012. - № 1 (44). - С. 59-62.
8. Харченко Т. Псориаз в Украине: современные подходы к решению проблемы / Т. Харченко // Укра'нський медичний часо-пис. - 2012. - № 4. - C. 112-116.
9. Чоботар А.1. Особливосп переб^ псорiазу на Юровоградщиш / А.1. Чоботар // Укра'нський журнал дерматологи, венерологи, косметологи. - 2011. - № 1 (40). - С. 40-43.
10. Abe M. Clinical usefulness and patient satisfaction for treatment with low-dose cyclosporine administration in patients with moderate psoriasis vulgaris / M. Abe, H. Ishibuchi, T. Syuto, Y. Sogabe [et al.] // J Dermatol. - 2007. - V. 34. - P. 290-293.
11. Chandran V. Geoepidemiology and environmental factors of psoriasis and psoriatic arthritis / V. Chandran, S.P. Raychaudhuri // Journal of Autoimmunity. - 2010. - Vol. 34. - P. 314-321.
12. Gudjonsson J.E. Psoriasis: epidemiology / J.E. Gudjonsson, J.T. Elder // Clin. Dermatol. - 2007. - Vol. 25. - P. 535-546.
13. Ibrahim G. The prevalence of psoriatic arthritis in people with psoriasis / G. Ibrahim, R. Waxman, P.S. Helliwell // Arthritis Rheum. -2009. - Vol. 61. - P. 1373-1378.
14. Nesto R.W. The relation of insulin resistance syndromes to risk of cardiovascular disease / R.W. Nesto // Rev. Cardiovasc. Med. -2003. - Vol. 4 (6). - S11-S18.
15. Robins S.J. Insulin resistance and cardiovascular events with low HDL cholesterol. The Veterans Affairs HDL Intervention Trial (VA-HIT) / S.J. Robins, H.B. Rubins, F.H. Faas [et al.] // Diabetes Care. - 2003. - Vol. 26 (5). - P. 1513-1517.
Реферат
АНАЛИЗ ЗАБОЛЕВАЕМОСТИ И РАСПРОСТРАНЕННОСТИ ПСОРИАЗА В УКРАИНЕ И В ПОЛТАВСКОЙ ОБЛАСТИ Емченко Я.А., Ищейкин К.Е., Кайдашев И.П.
Ключевые слова: псориаз, статистические данные, распространенность, заболеваемость.
Приведены данные относительно распространенности псориаза в разных странах мира с учетом географических, расовых, половых и возрастных особенностей больных. Отмечено, что псориаз - это болезнь-космополит, распространенность которой зависит от региона и колеблется в пределах от 0,1% до 11,8%. Отмечено расхождение официальных и фактических данных относительно распространенности псориаза в Украине. Установлена тенденция к возрастанию распространенности псориаза в Полтавской области ( с 195,4 больных на 100 тис. населения в 2008 г. до 276,3 - в 2013 г.) Обращено внимание на неудовлетворительный уровень организации лечебной помощи больным псориазом в нашей стране и определены основные направления решения проблемы псориаза и предупреждения его осложненных форм.
Summary
ANALYSIS OF PSORIASIS INCIDENCE AND PREVALENCE RATE IN UKRAINE AND IN POLTAVA REGION.
Yemchenko Ya. A., Ischyeykin K. Ye., Kaydashev I.P.
Key words: psoriasis, statistical data, prevalence, incidence.
The data on the prevalence of psoriasis in different countries in concideration of geographical, racial, gender and age characteristics of the patients are described in this article. It has been stressed that psoriasis is a cosmopolitan disease which prevalence depends on the region and ranges from 0.1% to 11.8%. The discrepancy between the official and the actual data on the prevalence of psoriasis in Ukraine has been observed. The prevalence of psoriasis in the Poltava region (ranged from 195.4 patients per 100.000 of population in 2008, and up to 276.3 in 2013) tends to increase. Special attention is paid to the unsatisfactory health care for patients with psoriasis in our country as well as the main approaches towards solving the problem of psoriasis and prevention of its complicated forms has been identified.
