CC BY
9
Актуальт проблеми сучасно! медицини
УДК: 616-053.3/.5.[6161.716 + 617.52]-089.5
СТАН ВЕГЕТАТИВНО! РЕАКТИВНОСТ1 У Д1ТЕЙ 3 ВРОДЖЕНОЮ ПАТ0Л0Г1ЕЮ ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЬОВО! Д1ЛЯНКИ В АСПЕКТ1 АНЕСТЕ31ОЛОГ1ЧНОГО 3АБЕ3ПЕЧЕННЯ
Черкун М.В., Шкурути Д.А.
Вищий державний навчальний заклад Украши
«УкраТнська медична стоматолопчна академ1я»
Стаття присвячена дослгдженню стану вегетативнсИ нервовог системи у дгтей гз вродженою патологгею щелепно-лицевог дглянки з позицгг анестезгологгчного забезпечення. Встановлено, що ускладнення г небажанг реакцгг пгд час та пгсля анестезгг у таких пацгентгв можуть бути пов'язанг гз дисбалансом вегетативног регуляцгг на тлг вихгдног симпатикотонгг.
Ключов1 слова: вегетативна нервова системи, д1ти, анестез1я, щелепно-лицева дтянка.
Вступ.
Вроджена патолопя щелепно-лицьовоТ дтянки (ВПЩЛД) зустрнасться з частотою 1/1000 -1/800 новонароджених д1тей. Наявы дефекти значно знижують якють життя таких пац1ент1в \ сприяють соц1алы-мй дизадаптаци [6].
3 позици анестезюлога для адекватного вибо-ру переднаркозноТ пщготовки \ анестезюлопчно-го забезпечення слщ враховувати, що в дитячо-му вщ психосоматичы реакци бтьше виражеы, ыж у дорослих пац1ент1в \ можуть стати причиною ¡нтра- та постнаркозних уекпаднень.
Враховуючи наявнють зовышых спотворюючи дефект^ у д1тей ¡з ВПЩЛД можна очкувати на-явнють у них осередку психолопчного подраз-нення. Нашими попередыми роботами було ви-явлено, що таю д1ти схилы-м до ¡нтровертованих психнних реакцм негативного напряму, що мо-же обумовлювати гемодинамны зрушення у ви-гляд1 тахкарди, тенденци до артер1альноТ г1пер-тензи п1д час анестези та високий р1вень больо-вих вщчутт1в у пюлянаркозному перюдк Най1мо-в1рыше таю реакци реал^уються через вегета-тивну нервову систему [7].
Саме тому метою дано!' роботи було визна-чення показниюв вегетативно! реактивное^ у дь тей з ВПЩЛД.
Матер1али та методи досл1дження.
Був проведений ретроспективний аналЬ стацн онарних карт 22-ох хворих вком вщ 3-х до 8-ми роюв, що були проопероваы в плановому порядку з приводу вроджених дефект^ щелепно-лицевоТ системи в Полтавськм дитячм мюьюй кл1н1чн1й л1карн1 в 2006 роц1 (група дослщження). Проводили аналЬ електрокардюграм хворих з метою визначення показниюв вегетативно!' реактивное^ за методом кардюнтервалографи (К1Г) [1,2]. При цьому визначали наступы показники:
- мода (Мо) - найбтьш чаете значения ¡нтер-валу R-R, що характеризуе гуморальний канал регуляци \ р1вень функцюнування вегетативно! нервовоТ системи,
- ампл1туда моди (АМо) - число ¡нтервал1в Мо у вщеотках до загального числа кардюцик-
л1в, що характеризуе активнють симпатичного вщдту вегетативно! нервовоТ системи,
- вар1ацмний розмах (АХ) - р^ниця м1ж мак-симальним \ мУмальним значениям ¡нтер-валу R-R, що вщображае р1вень функцюну-вання парасимпатичного вщдту вегетативно! нервовоТ системи,
- вщношення АМо/ДХ, що визначас збалансо-ванють симпатичних та парасимпатичних вплив1в,
- вщношення АМо/Мо, що вщображае шлях реал^аци центральноТ стимуляци (нервовий чи гуморальний),
- ¡ндекс напруження (1Н) - ¡нтегральний показ-ник напруження компенсаторних мехаызмв.
Кр1м того, за показниками артер1ального тиску \ частоти серцевих скорочень розраховувались хвилинний об'см серця (ХОС) \ вегетативний ¡н-декс Кердо (В1К), як1 евщчать про характер веге-тативних вплив1в [2].
Отримаы показники пор1внювались ¡з показниками практично здорових д1тей того ж вку, запо-зичених з л1тературних джерел [3,5].
Статистичний аналЬ проводили ¡з використан-ням середньоТ арифметичноТ (М) та помилки представництва (m). При визначены достов1рноТ р1зниц1 м1ж отриманими даними К1Г \ даними лн тератури мш1мальним р1внем безпомилкового прогнозу вважали Р=0,95 ¡, вщповщно, р1внем ¡мов1рност1 помилки - р<0,05. Визначення досто-в1рноТ р1зниц1 м1ж параметричними критер^ми груп дослщжень проводилось з використанням критер1ю надмност1 Стьюдента (t).
Проводився кореляцмний аналЬ м1ж ¡нтегра-льними показниками стану вегетативноТ регуляци \ отриманими результатами анал^у К1Г. При дослщжены корелятивних зв'язюв використову-вався критерм нормальноТ кореляц1Т (г) П1рсона [4].
Результати роботи та Кх обговорення.
Результати проведених досл1джень наведен! в табл.1.
* Дана стаття п/дготована в рамках виконання магютерсько! роботи «Психосоматичн\ аспекти анестезюлог/чного забезпечення у д/тей з вродженою патолог1ею щелепно-лицево'/' д/лянки», що виконуеться на курс1 анестез1ологп та реаниматологи вищого державного навчального закладу Укра'1'ни «Укра'1'нська медична стоматологЫна академт»
Том 7, Выпуск 4
211
BiCHHK Украгнсъког жедичног стоматологгчног акадежШ
Таблиця 1
Результаты анал'ву К1Г, ХОС та BlKy dimeü ¡з ВПЩЛД пор/вняно ¡з показникамиу здорових dimeü
Показник fli™ ¡з ВПЩЛД 3flOpOBi fliTH
Мо, с 0,77±0,12 0,58±0,02
АМо, % 63,6±10,5* 27,0±1,0
АХ, с 0,13±0,02 0,23±0,05
АМо/Мо 85,7±16,7* 46,6±8,7
АМо/АХ 496,9±100,1 478,6±105,5
IH, ум.од. 338,3±98,7* 94,0±15,0
ХОС, мл/хв 4900,1±588,2* 2534,1±93,3
BIK, ум.од 38,0±7,4 28,42±1,0
*- 1 >2,07, р<0,05 пор1вняно ¡з здоровими д1тьми.
При обговорены отриманих даних слщ враху-вати, що д1тям взагал1 притаманна ф^юлопчна симпатикотоыя [2], про що свщчить показник В1К. Цей показник в щеал1 мае значения «0», що е свщченням еутони; позитивне значения цього показника свщчить про пщвищення тонусу симпатичного вщдту вегетативно!' нервовоТ систе-ми, а негативне - парасимпатичного [2]. Однак \ у здорових д1тей \ у д1тей з ВПЩЛД цей показник був позитивним, бтьш того середы його значения не мали достов1рноТ р1зниц1. Ймов1рно, саме вихщна симпатикотоыя зменшуе меж1 компенсаций що \ призводить до небажаних реакцм п1д час анестези.
Як демонструють дан1 табл. 1, у д1тей ¡з ВПЩЛД достов1рно вищими були цифри АМо, 1Н, ХОС та вщношення АМо/Мо. Таю дан1 можна трактувати як пщвищення напруги компенсатор-них мехаызмв за рахунок активацп симпатичного вщдту вегетативно!' нервовоТ системи пере-важно через нервовий регуляторний шлях. Однак при цьому не виключасться активаця гумо-ральноТ стрес-системи (хоча \ в меншому ступени Про це свщчать дан1 кореляцмного аналЬу ¡нтегративних показниюв (1Н, В1К, ХОС) ¡з базо-вими показниками К1Г (АМо, Мо, АХ), наведени-ми в табл. 2.
Таблиця 2
Р/вень зв'язк/в (г) I.нтегративних показник 1в стану вегетативно)' нервовоТ системи /з базовими показниками К1Г у
д/тей з ВПЩЛД
Показники IH ХОС BIK
Мо -0,63* 0,31* -0,35*
АМо -0,027 -0,001 -0,26
АХ -0,66* -0,003 -0,33*
ше, чим менше активоваы парасимпатичн! впливи i гуморальний шлях регуляци гомеоста-зу. 3 ¡ншого боку, порушення вегетативно! регуляци майже не залежать вщ змЫ симпатичного нервового тонусу. Тобто, в даному випадку можна говорити не про переважання одного вщдту нервовоТ системи над ¡ншим, а про дисбаланс вегетативноТ регуляци в цтому.
Вщ активацп' гуморального каналу регуляци гомеостазу залежав лише показник ХОС. Можна припустити, що гуморальна регуляцт у д1тей ¡з ВПЩЛД реагуе тзыше, у вщповщь на первинну нервову вегетативну дисрегуляц1ю.
Висновки.
1. Дти з ВПЩЛД мають пщвищення напруги компенсаторних мехаызмв за рахунок активацп симпатичного вщдту вегетативноТ нервовоТ системи переважно через нервовий регуляторний шлях.
2. Напруження компенсаторних мехаызм1в у цих пац1снт1в може бути пов'язана ¡з вегета-тивним дисбалансом i вихщною симпатико-тоысю, яка притаманна дитячому BiKy.
3. Дти з ВПЩЛД мають високий показник ХОС, що обумовлено вторинною активацею гумо-ральноТ регуляци у вщповщь на вегетатив-ний дисбаланс.
4. Порушення вегетативноТ регуляци у д1тей ¡з ВПЩЛД слщ враховувати пщ час анестезь олопчного забезпечення оперативних втру-чань для профтактики ускладнень i небажаних ¡нтра- i постнаркозних реакцм.
Л1тература
1. Баевский P.M. Математический анализ изменений сердечного ритма при стрессе. - М.: Наука. - 1984.- 220 с.
2. Белоконь H.A., Кубергер М.Б. Болезни сердца и сосудов у детей: Руководство для врачей: В 2 т. М.: Медицина. - 1987.- Т.1.-448 с.
3. Задоя H.I. Диференцмована седативна пщготовка дкей 7-11 poKiB при х1рург1чн1й санацп порожнини рота / Дис. к.мед.н..-Полтава.-2005.-153с.
4. Лапач C.H., Чубенко A.B., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel. К.: Морион. - 2000.- 320 с.
5. Федяев В.А., Суходолова Г.Н. Метод кардиоинтервалографии в детской токсикологии // Педиатрия. - 1988.- №7.- С. 37-39.
6. Харьков Л.В., Яковенко Л.М., Чехова 1.Л. Xipypri4Ha стоматолопя дитячого BiKy// К.: Книга плюс, 2003.- 480 с.
7. Черкун М.В., Шкурупш Д.А. Психосоматичы аспекти анестезю-лопчного забезпечення у дкей з вродженою патолопею щелеп-но-лицевоТ дтянки // CßiT 6ionoriT i медицини.-2007.-№3.- С. 8385.
* - зв'язок середньоТ ¡нтенсивност1 (г вщ 0,3 до 0,7).
Як свщчать дан1 табл. 2, напруження компенсаторних мехаызм1в у д1тей ¡з ВПЩЛД тим бть-
Реферат
СОСТОЯНИЕ ВЕГЕТАТИВНОЙ РЕАКТИВНОСТИ У ДЕТЕЙ С ВРОЖДЕННОЙ ПАТОЛОГИЕЙ ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВОЙ ОБЛАСТИ В АСПЕКТЕ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ
Черкун М.В., Шкуруглй Д.А.
Ключевые слова: вегетативная нервная система, дети, анестезия, челюстно-лицевая область.
Статья посвящена исследованию состояния вегетативной нервной системы у детей с врожденной патологией челюстно-лицевой области с позиции анестезиологического обеспечения. Установлено, что осложнения и нежелательные реакции во время и после анестезии у таких пациентов могут быть связаны сдисбалансом вегетативной регуляции на фоне исходной симпатикотонии.
