CC BY
9
КЛ1Н1ЧНА МЕДИЦИНА №1
й • • • • • • (терашя, пед1атр1я, невролопя, псих1атр1я,
¡нфекцшш хвороби, загальна ппена, сощальна
медицина)
- СТАГГ1 -
УДК 616-007.43+616-053.2/.5+616.126.42
0С0БЛИВ0СТ1 ВЕГЕТАТИВНОГО ГОМЕОСТАЗУ У Д1ТЕЙ 13 ХР0Н1ЧН0Ю ПАТ0Л0Г1ЕЮ ГАСТРОДУОДЕНАЛ ЬН01 30НИ
Алексеева Ю.1.
1вано-Франювський державний медичний уыверситет
Ключов/ слова: кардюштервалограф1я, вегетативна дисфункц1я, д1ти.
Вивчено кл1тчт особливостг синдрому вегетативног дисфункцгг у дтей шкшъного вту 1з па-толог1ею травнсИ системи в залежностг в1д нозологп за даними кардШнтервалографгг. Показано переважання симпатичног ланки регуляцгг у дтей з рефлюксною хворобою г парасимпатичног -у пащент1в з хрошчним гастродуодеттом г виразковою хворобою.
Вступ
Хронны захворювання гастродуоденалы-юТ зони (ГДЗ) е актуальною проблемою пед1атрп, так як негативно впливають на здоров'я д1тей, за несвосчасноТ д1агностики та нерегулярного лку-вання прогресують \ призводять до серйозних ускладнень [3]. За сучасними уявленнями, хронны захворювання оргаыв травления у д1тей е полютюлопчними. Провщну роль у розвитку ц1еТ патологи вщ1грае нейрогуморальна дизрегуляц1я, яка виникае внаслщок дисфункци вегетативно!' нервовоТ системи (ВНС) [2,4,5,7]. Порушення функцИ ВНС супроводжуеться гумо-ральними змшами, як1, з одного боку, сприяють порушенню мкроциркуляци \ трофки тканин, тонусу судин \ м'яз1в, моторики \ секретовидтення кп^инами слизових оболонок, а з другого - по-глиблюють вегетативний дисбаланс [8].
Мета: вивчення особливостей вегетативного гомеостазу у д1тей ¡з хроннними захворювання-ми гастродуоденальноТ зони за даними кардюнтервалографи.
Матер1али 1 методи
П1д спостереженням знаходилось 93 дитини вком вщ 7 до 18 роюв ¡з хроннною патолопсю ГДЗ. В залежност1 вщ нозологи д1ти були розпо-дтеы на наступы групи: 31 дитина ¡з хроннним гастро дуодеытом (ХГД) з пщвищеною кислото-утворюючою функцию шлунку, 30 д1тей ¡з виразковою хворобою(ВХ) дванадцятипалоТ кишки (ДПК) та 32 дитини ¡з рефлюксною хворобою (РХ). Контрольну групу становили 20 здорових д1тей. 3 метою оцнки вегетативного гомеостазу д1тям проводили кардюнтервалограф1ю (К1Г) та кпноортостатичну пробу (КОП). Кардюштерва-лограми реестрували на в1тчизняному трьохка-нальному кардюграф1 "Бюсет - 3" в II стандартному вщведеннк АналЬували динамнний ряд ¡з 100 послщовних цикп1в Р - Р.
За отриманими даними розраховували величину моди (М0), що вщображас стан гуморального каналу регуляци серцевого циклу; ампл1туду моди (АМ0), що визначас активысть симпатичного вщдту вегетативно!' нервовоТ системи; показ-ник вар1ацмного розмаху (АХ), вегетативний по-
Том 7, Випуск 4
61
В1СНИК Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш
казник ритму (ВПР), що дозволяе судити про стан автономного р1вня регуляци, ¡ндекс напруги Р.М.Баевського (1Н), що вщображас ступшь централ ¡заци управлшня серцевим ритмом адаптацмно-пристосувалы-м можливост1 оргаы зму, показник адекватност1 процеав регуляц! (ПАПР), який характеризуе стввщношення м1ж активнютю симпатичного вщдту вегетативно!' нервово!' системи \ провщним р1внем функцюну-вання синусового вузла, а також вказуе на реа-л^уючий шлях центрального стимулювання.
Результати 1 обговорення
При дослщжены вихщного вегетативного тонусу за даними К1Г (табл. 1) \ зютавлены показ-ниюв з под^ними в груп1 здорових д1тей виявле-но переважання у обстежених д1тей одыс!' з час-тин ВНС. Так в грут хворих з РХ спостер1гались достов1рно нижч1 значения (р< 0,05) показника АХ \ достовфно нижч1 значения (р< 0,02) Мо, що евщчить про послабления парасимпатичного впливу та активац1ю симпатично! ланки на фоы посилення централ^аци керування ритмом сер-ця пороняно з1 здоровими д1тьми. Значения АХ були знижеы в пороняны з контрольними у 65,6% випадюв серед д1тей з РХ. Одночасне зниження показниюв АХ та Мо зустрналось у 59,4% серед пац1ент1в з РХ, що евщчить про ви-ражене переважання адренерпчних мехаызмв регуляци у д1тей з це!' групи. В той же час пока-зники АХ та Мо у 61,3% випадюв серед пац1ент1в з ХГД \ у 63,3% - з ВХ ДПК були достов1рно ви-щими (р< 0,05) вщ тотожних показниюв у здорових д1тей \ обстежених з РХ (р< 0,001). Що говорить про тенденц1ю до посилення ваготоычноТ активное^ у хворих ¡з ХГД \ ВХ ДПК. Зниження величини АМо пов'язане з ефективною роботою серця, обумовленою пщвищенням функцюну-вання парасимпатично!' ланки вегетативно!' нервовоТ системи вщмналось у 35,5% д1тей з ХГД (р< 0,02) \ у 40,0% пац1снт1в з ВХ ДПК (р< 0,05 ). В той же час достов1рне (р< 0,02) пщвищення цього показника \ зниження активное^ парасимпатичного вщдту ВНС спостер1галось у 46,9% д1тей з РХ.
Таблиця 1
Показники вегетативного гомеостазу за даними К1Г
у д/тей /з хрон!чними захворюваннями верхнк в/дд/л/в
травноТ системи (кл/ноположення). (М±т)
Показники Групи обстежених д1тей
Здоров1 (п=15) ХГД (п=31) ВХ (п=30) РХ (п=32)
1 2 3 4
АХ, с 0,315 ± 0,04 0,468 ± 0,05 Р1-2< 0,05 Р2-э> 0,5 Р2-4> 0,2 0,486 ± 0,06 Р1-3< 0,05 Р3-4> 0,2 0,184 ± 0,24 Р1-4< 0,05
Мо, с 0,920 ± 0,02 1,118 ± 0,08 Р1-2< 0,05 Р2-3> 0,5 Р2-4< 0,001 1,141 ± 0,05 Р1-3< 0,05 Р3-4< 0,001 0,764 ± 0,06 Р1-4< 0,02
АМо 16,90 ± 1,51 12,06 ± 1,68 Р1-2< 0,05 Р2-3> 0,5 Р2-4< 0,01 12,44 ± 1,36 Р1-3< 0,05 Р3-4< 0,01 20,07 ± 1,02 Р1-4< 0,02
1Н 30,0 ± 7,20 11,5 ± 6,04 Р1-2< 0,05 Р2-3> 0,5 Р2-4< 0,01 10,8 ± 2,36 Р1-3< 0,05 Р3-4< 0,001 51,10 ± 7,04 Р1-4< 0,05
ПАПР 20,84 ± 2,80 12,68 ± 2,6 Р1-2< 0,05 Р2-3> 0,5 Р2-4< 0,001 10,78 ± 3,94 Р1-3< 0,05 Р3-4< 0,001 30,16 ± 3,44 Р1-4< 0,05
ВПР 3,65 ± 0,52 1,83 ± 0,52 Р1-2< 0,02 Р2-3> 0,5 Р2-4< 0,001 1,77 ± 0,6 Р1-3< 0,02 Р3-4< 0,001 6,72 ± 0,98 Р1-4< 0,01
Примака:
Р- в1рогщнють р1зниц1 отриманих показнигав ¡з вщповщними показниками у здорових та м1ж трупами пор1вняння.
Посилення активное^ парасимпатичного вщдту ВНС пщтверджуеться також \ достовфним (р< 0,02) зниженням ВПР у 38,7% хворих ¡з ХГД \ у 43,3% випадюв серед обстежених ¡з ВХ ДПК. Про послабления симпатично! активаци та централ¡заци керування ритмом серця також евщчать нижч1, ыж у здорових д1тей значения 1Н (р< 0,05), як1 спостер1гались у 51,6% д1тей з ХГД та у 46,7% обстежених з ВХ ДПК. Достов1рно вищ1 показники 1Н (р< 0,01) у 46,9% д1тей \ п1д-вищення показниюв ВПР (р< 0,001) у 50,0% па-ц1ент1в ¡з РХ, в пороняны з вщповщними показниками у здорових д1тей, евщчать про зменшен-ня активност1 парасимпатичного вщдту ВНС.
Дослщжуючи провщы канали регуляци або шляхи реал^аци центрального стимулювання, було встановлено, що у д1тей з РХдомнуючим е нервовий канал. ВЫ спостер1гався у 56,2% ви-падюв, серед обстежених. Гуморальний канал регуляци центрального контуру мав мюце у 34,4% випадюв, а вр1вноважений у 9,4% випад-юв. В той же час вщмнаеться перевага гуморального каналу регуляци у 54,8% д1тей з ХГД \ у 63,3% пац1ент1в ¡з ВХ ДПК, нервовий канал у обстежених з цими нозолопями вщмнений у 32,3% та у 30,0% випадюв серед обстежених, вщповщ-но, а вр1вноважений - у 12,9% та 6,7%, вщповщ-но.
АналЬ представлених дослщжень дозволяе констатувати, що вихщний вегетативний тонус у д1тей з РХ характеризусться напруженням цент-
рального контуру регуляци ритму серця з висо-ким р1внем функцюнування адренерпчних регу-ляторних MexaHÍ3MÍB, а також посиленням функцюнування парасимпатично!' ланки ВНС у об-стежених з ХГД i ВХ ДПК.
Визначення стану вегетативно!' реактивност1 проводили шляхом порвняльного анал1зу пока-3hhkíb К1Г, як1 були отримаы в кпноположены i ортоположеннк Так, вегетативний тонус обсте-жених nau¡CHT¡B в ортоположены характеризува-вся трансформацию проаналЬованих показниюв К1Г (табл. 2). Загалы-ii тенденци з боку показни-kíb К1Г, отриманих пщ час КОП, мали односпря-мований характер як у хворих д1тей так i у здо-рових. Однак в трупах д1тей з патолопею ГДЗ зм1ни були виражеы бтьше. Так, в rpyni д1тей з РХ показник АХ достовфно (р< 0,05) знизився i вщр^нявся вщ аналопчного у здорових. Також спостер1галось зниження показника Мо i п1дви-щення показника АМо в пороняны з вщповщни-ми у здорових (р< 0,01). Про бтьш виражену симпатикотоннну активацю у обстежених пац1е-htíb з РХ також свщчить достов1рне (р< 0,001) пщвищення показника ВПР. Найбтьш виражеы зм1ни в динамМ показниюв були вщмнеы з боку IH, який у д1тей з РХ (р< 0,01) перевищив показник у кпноположены на 163,2%. Отже у хворих д1тей з РХ вщмнаеться набагато ¡нтенсивыша активац1я симпатичного впливу, аыж у здорових д1тей, що вказус на неадекватнють вегетативно!' реактивност1 оргаызму у цих патенте. При ана-n¡3¡ показниюв КОП у д1тей з ХГД i ВХ ДПК змна положения теж призводила до симпатично! ак-тиваци, але CTyniHb ¡i був менш вираженим. Однак спостер1галось пщвищення показниюв АХ, Мо та зниження показника Амо (р< 0,001). Про менш вирежений CTyniHb симпатично! активаци у обстежених цих груп свщчить i достов1рысть вщмнностей практично bcíx показниюв КОП, записано! в ортоположення вщ под1бних у д1тей з РХ.
Таблиця 2
Показники вегетативного гомеостазу за даними К1Г
у dimeü Í3 хрон!чними захворюваннями верхних eidd'rnie травноТсистеми (ортоположення). (M±m)
Показники Групи обстежених д1тей
3flopoB¡ (n=15) ХГД (n=31) ВХ (n=30) РХ (n=32)
1 2 3 4
АХ, с 0,258 ± 0,04 0,352 ± 0,02 Pi.2< 0,05 Р2-З>0,5 р2-4< 0,001 0,364 ± 0,03 Р1-З< 0,05 р3-4< 0,001 0,154 ± 0,03 Ри< 0,05
Мо, с 0,714 ± 0,03 0,954 ± 0,08 Р1-2< 0,01 Р2-З>0,5 р2-4< 0,001 0,986 ± 0,07 р1-3< 0,001 р3-4< 0,001 0,582 ± 0,04 Р1-4< 0,01
АМо 17,10 ± 0,94 13,98 ± 0,96 Pi.2< 0,02 Р2-З>0,5 р2-4< 0,001 14,12 ± 0,74 Р1-З< 0,02 р3-4< 0,001 24,06 ± 2,06 Р1-4< 0,01
IH 53,7 ± 10,8 22,4 ± 10,4 Pi.2< 0,05 Р2-З>0,5 р2-4< 0,001 23,84 ± 10,12 Р1-З< 0,05 р3-4< 0,001 104,8 ± 14,6 Р1-4< 0,01
ПАПР 38,52 ± 2,06 22,64 ± 3,44 р1-2< 0,001 Р2-З>0,5 р2-4< 0,001 24,02 ± 2,98 р1-3< 0,001 р3-4< 0,001 45,64 ± 2,04 Pi.4< 0,02
ВПР 5,43 ± 1,20 2,16 ± 0,34 Р1-2< 0,01 Р2-З>0,5 р2-4< 0,001 2,02 ± 0,54 Р1-З< 0,02 р3-4< 0,001 14,74 ± 2,24 р1-4< 0,001
Примака:
Р- в1рогщнють р1зниц1 отриманих показнигав ¡з вщповщними показниками у здорових та м1ж трупами пор1вняння.
При переход! з кпно- в ортоположення знижу-сться активнють гуморального каналу регуляциу хворих на РХ, \ вн спостер1гаеться у 18,8% ви-падюв серед пац1ент1в проти 34,4% в кпнополо-женнк Провщним каналом регуляци стае нерво-вий канал, який спостер1гаеться у 75,0% випад-юв, а вр1вноважений ттьки у 6,2% д1тей з це!' групи. Для д1тей з ХГД \ ВХ ДПК теж характерне збтьшення рол1 нервового каналу, який спосте-р1гаеться у 67,7% та 73,3% д1тей вщповщних груп. Все це вщбуваеться на фоы напруження адаптацмно-пристосувальних мехаызмв, яке виявлено у 76,3% вах д1тей, як1 знаходились пщ спостереженням. При цьому у 14,0% дан1 меха-ызми е зниженими \ лише у 7,5% - задовтьними.
Виявлеы вегетативы змши можуть пояснюва-тися наявнютю у д1тей з хроннною патолопею ГДЗ стану хроннного стресу, обумовленого вну-тршыми проблемами або шктьною дезадаптацию [4]. Вегетативну дисфункц1ю деяю автори розглядають, як фактор ризику виникнення мо-торно-евакуаторних порушень травно! системи [5,6]. На думку Ю.В.Бтоусова, Н.Н.Рязанцево!' [1] дисбаланс ВНС у хворих з патолопею ГДЗ являс собою компенсаторну реакцю, яка вщо-бражае ступшь вираженост1 захисних мехаыз-м1в, при цьому довге перевантаження компенса-торно-пристосувально!' дтльност1 симпатоадре-налово! системи призводить до и "виснаження", що, певною м1рою, визначас тяжюсть патолопч-ного процесу в цтому, а пперд1астолнний варь ант КОП розцнюеться як найбтьш дизадаптив-ний тип реакцп серцево-судинно! системи.
Висновки:
Анал1з представлених дослщжень дозволяс констатувати наявысть виражених вегетативних змн у д1тей з патолопею ГДЗ. Вихщний вегетативний тонус у д1тей з РХ характеризуемся на-пруженням центрального контуру регуляци ритму серця з високим р1внем функцюнування адренерпчних регуляторних мехаызмв, а у обстежених з ХГД \ ВХ ДПК констатоване посилення функцюнування парасимпатичноТ ланки ВНС.
Перспективним е подальше евивчення дина-м1ки показниюв К1Г та КОП у пац1ет1в з патолог1-ею ГДЗ на фоы л1кування.
Том 7, Выпуск 4
63
BiCHHK Украгнсъког жедичног стоматологгчног акадежШ
Юшко Н.Ю. Стан вегетативного гомеостазу у дкей з гастроезо-фагеальним рефлюксом // ПАГ.-2003.-№2.-С.-37-40. Майданник В.Г., Чеботарьова В.Д., Бурлай В.Г., Кухта Н.М. Ве-гетативы дисфункцп у дкей: HOBi погляди на термЫолопю, патогенез та класифкацто // Педштрт, акушерство та пнеколопя. -2000. - № 1. - С.10-12.
Нколаева О.В. Функцт вегетативно!' нервовоТ системи у дкей ¡з
хронтними захворюваннями гастродуоденально!' зони // Сучас-
на гастроентеролопя.- 2003.-№4 (14).-С.39-42
Майданник В.Г. Вегетативы дисфункцп у дкей // ПАГ.-1998.-
№4.-С.5-11.
Л1тература
1. Белоусов Ю.В., Рязанцева H.H. Стан вегетативного гомеостазу у д1тей з хроннною гастродуоденальною патолопею // ПАГ.2005.-№2.-С.38-41.
2. Иванова И.И., Гнусаев С.Ф., аАеченко Ю.С. кпинико-патогенетические характеристики гастроэзофагеальных реф-люксов у детей // Рос.вест. перинатал.и педиатрии.- 2006.-N°3.-С.-25-29
3. Исаев Д.Н. Психосоматическая медицина детского возраста -СПб: Специальная л1тература, 1996.-453с.
4. Казак C.C., Дубченко О.Ю. Емоцмний стрес - як фактор ризику розвитку хронтних захворювань шлунка та дванадцятипалоТ кишки // BicHHK наукових дослщжень.-2004.-№2.-С.204-206.
Резюме
ОСОБЕННОСТИ ВЕГЕТАТИВНОГО ГОМЕОСТАЗА У ДЕТЕЙ С ХРОНИЧЕСКОЙ ПАТОЛОГИЕЙ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОЙ ЗОНЫ
Алексеева Ю.И.
Ключов: слова: кардиоинтервалография, вегетативная дисфункция, дети
Были изучены клинические особенности синдрома вегетативной дисфункции у детей школьного возраста с патологией пищеварительной системы в зависимости от нозологии. Показано преобладание симпатического отдела регуляции у детей с рефлюксной болезнью и парасимпатической - у пациентов схроническим гастродуоденитом и язвенной болезнью.
УДК 616.831-005.4:612.123
3АБЕ3ПЕЧЕН1СТЬ В1ТАМ1НАМИ В12, В6, В2 ТА И ЗВ'ЯЗОК 3 PIBHEM Г0М0ЦИСТЕ1НУ У ПАЦ1ЕНТ1В 3 1ШЕМ1ЧНИМ 1НСУЛЬТ0М
Безсмертна Г.В.
УкраТнський державний науково-дослщний ¡нститут реаб^тацп ¡нвалрв
В cmammi вивчений зв'язок м1ж забезпечетстю eimaMinie В12, В6 ma В2 ma eMicmoM гомоцистегну у naöienmie з цереброваскулярними захворюваннями ma у npanmu4no здорових oci6.
Вступ
Роль ппегмоцистеТнеми (ГГЦ) як фактора ризику судинних уражень е предметом ¡нтенсивних дослщжень [2]. В багатьох роботах було показано, що ГГЦ е незалежним фактором ризику ате-росклеротичних та тромботичних змн в судинах. Ще 10 рою в тому було встановлено, що пщвищення вмюту гомоцистешу (ГЦ) в сироватц1 кров1 на 5 мкмоль/л пов'язано з1 зростанням ризику серцево-судинноТ патологи у чоловшв на 60%, а у жшок - на 80% [12]. За даними нещо-давно проведених дослщжень пщвищення вм1сту ГЦ понад 12 мкмоль/л асоцмовано з бтьш н1ж двохразовим зростанням ризику вас-кулярних захворювань [6, 8, 9, 11]. Серед причин пщвищення вмюту ГЦ в л1тератур1 найчаст1ше розлядасться дефцит в1там1н1в В9, В12, В6 та В2, як1 входять до складу кофактор1в фермента обмну ГЦ, що може мати харчове походження чи бути обумовленим спадковими дефектами фермент1в обмну фол1своТ кислоти, зазначених в1там1н1в [10, 12, 13].
Однак, зв'язок м1ж забезпеченютю населения Украши цими в1там1нами та поширенютю ГГЦ серед здорового населения \ хворих з цереброваскулярними захворюваннями практично не
вивчався.
Метою дослщження було оцнити забезпечеысть в1там1нами В12, В6, В2 здорового населения i хворих на цереброваскуляры захво-рювання.
Матер1ал i методи
У дослщження включено 183 хворих з цереброваскулярними захворюваннями (ЦВЗ), ¡з них 153 пац1снти з ¡шемнним ¡нсультом i 30 з тран-зиторними ¡шемнними атаками (TIA), серед них 85 чоловшв i 98 жнок. BiK хворих - вщ 30 до 58 poKiB, в середньому 48,6 ±0,33 року.
Дагноз ¡шемнного ¡нсульту верифкований на пщстав1 даних кпУчного, лабораторного та ¡нструментального дослщження i встановлений вщповщно до класифкаци судинних захворювань головного мозку МКХ - 10.
До складу групи пор1вняння увмшло 167 практично здорових oci6 зютавлених за BiKOM i статю. Xßopi обстежувались в гострому nepiofli, раннь-ому вщновному, п1зньому вщновному та nepiofli вщдалених наслщюв. 3 метою оцнки ступеня тяжкост1 ¡шемнного ¡нсульту застосовували стандартизован! шкали.
В гострому nepiofli ¡шемнного ¡нсульту викори-стовували шкалу NIH (National Institutes of Health
* Планова НДР УДНД1Р1: "Вивчити роль метабол/чних фактор/в ризику у формуваннi \ переб/гу ¡шем/чного ¡нсульту та розробити рекомендацП'по реаб/л/тацп ¡нвал/д/в"
