CC BY
10
13. Барна О.М. Маркери запалення в стратифкацп ризику 17. Каясова Л.С., Маркин Н.А. ПОЛ и методы определения серцево-судинних захворювань // Лки УкраТни.-2007.-№ продуктов пероксидации в биологических средах// Лаб. 115-116.-С. 6-11. дело. - 1994. - № 9. - С. 56 - 58.
14. Новоженов В.А. Антиоксидантная терапия в практике 18. Федорова Т.К., Коршунова Т.С., Ларская Э.Т. Реакция с пульмонолога// Врач. - 2005. - № 10. - 31- 34. ТБК для определения МДА крови методом
15. Перечен Н.Б., Кутузова А.Э., Недошивин А.О. флюорометрии// Лаб. дело.- 1983.-№ 3. - С. 25 - 28. Применение пробы с 6-минутной ходьбой для оценки 19. Мешкова Н.П., Северин С.Е. Практикум по биохимии.-состояния больных с хронической сердечной М.: Медицина,1979.- С.259-260.
недостаточностью// Клиническая медицина. - 2000. - N 20. Халафян А.А. STATISTICA 6. Статистический анализ
16. Чн^^е-а^и31<-3?,3. Андял Т., Штрегнер Я. Определение данных. 3-е изд. - М.: ООО «Бином-Пресс», 2007. - 512 с. антиоксидантных параметров крови и их
диагностическое значение// Лаб. дело.- 1991 .-№10.-С.9-1 3.
Реферат
СТАН ОКИСЛЮВАЛЬНО-АНТИОКСИДАНТНОГО ГОМЕОСТАЗУ П1СЛЯ АНТИ0КСИДАНТН01 ТЕРАП11 ПРИ ХРОН1ЧН1Й СЕРЦЕВ1Й НЕДОСТАТНОСТ1 ВАЖКОГО СТУПЕНЯ, ЯКА ВИНИКЛА НАТЛ1 ИШЕМ1ЧН01 ХВОРОБИ СЕРЦЯ I УСКЛАДНИЛАСЬ ПНЕВМОН1СЮ Клименко М.О., Павлова О.О.
Ключовы слова: ¡шемнна хвороба серця, хроннна серцева недостатнють, пневмонт, перекисне окисления ninifliB, антиоксидантна система.
Встановлено, що при хронннш серцевм недостатност1 важкого ступеня, яка виникла на тл1 ¡шемнноТ хвороби серця та ускпаднилась пневможею, до та пюля лкування в Kpoei хворих спостер1гаеться виражена активацт перекисного окислювання niniflie що, певно, обумовлено виснаженням можливостей антиоксидантноТ системи та слабким впливом Tepanii. Ранне включения антиоксидантщ до комплексного лкування призводить до пщвищення активност1 каталази i супероксиддисмутази та стабтЬацп процессе пероксидацп.
Summary
STATE OF OXIDATIVE-ANTIOXIDANT HOMEOSTASIS AFTER ANTIOXIDANT THERAPY DURING CHRONIC CARDIAC INSUFFICIENCY ARISED ON BACKGROUND OF ISCHEMIC HEART DISEASE OF SEVERE DEGREE AND COMPLICATED BY PNEUMONIA
Klimenko N.A., A. Pavlova Ye.
Key words: ischemic heart disease, chronic cardiac insufficiency, pneumonia, lipid peroxidation, antioxidant system.
It is established, that during chronic cardiac insufficiency of severe degree arised on background of ischemic heart disease and complicated by pneumonia, before and after basic therapy in blood of patients there is an expressed increase of intensity of lipid peroxidation, that probably, is connected with exhaustion of antioxidant system and weak influence of therapy. The early inclusion of antioxidants to complex therapy leads to an increase of catalase and superoxide dysmutase activities and stabilization of lipid peroxidation.
УДК 616.12-005.4-008.331.1
0С0БЛИВ0СТ1 ВЕГЕТАТИВНОГО ДИСБАЛАНСУ У ХВОРИХ НА 1ШЕМ1ЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ В П0ЕДНАНН1 3 Г1ПЕРТОН1ЧНОЮ ХВОРОБОЮ
Кудря 1.П.
Вищий державний навчальний заклад Укра'ши "Укра'шська медична стоматолопчна академ1я", м. Полтава
Визначено особливост{ дисбалансу симпатичного та парасимпатичного eiddinie вищог нервовог системи у хворих на iшемiчну хворобу серця в залежностi eid стадп супутньог гтертотчног хвороби. 3 щею метою було обстежено 126 хворих з вище згаданою патологieю. Характерним для хворих на iшемiчну хворобу серця в поеднант з гтертотчною хворобою III стадп були циркадт ритми систолiчного артерiального тиску по типу «non-dipper» (42%) та дiастолiчного «dipper» (48,9%). Пригшчення активност1 вазомоторного центру, барорефлекторног реактивностi, гальмування автономного контуру регуляцп е вiдображенням ускладненого перебку у хворих поеднання iшемiчног хвороби серця та гтертотчног хвороби III стадп.
Ключов1 слова. Вар1абельнють серцевого ритму, вегетативна нервова система.
Вступ
BiflOMO, що анал1з вар1абельшсп серцевого ритму (ВСР) е ктькюним методом оцшки механ1зм1в нейрогуморальноТ регуляци серця, стввщношення пром1ж симпатичним та парасимпатичним вщдтами вегетативно! нервовоТ системи (ВНС) [1, 7, 9, 10]. Дисбаланс ланок ВНС з пщвищенням активносп
симпатичного i пригшченням парасимпатичного вщдту е одним ¡з патогенетичних мехаызм1в ¡шем1чно1 хвороби серця (IXC), ппертошчноТ хвороби (ГХ), виникненню серцевоТ недостатносп [2, 6, 12, 13]. В тепершнш час ВРС вважають найбтьш в1рогщним маркером оцшки прогнозу у хворих з даною патолопею [5, 15].
* Фрагмент ¡HiijiamueHoi' теми (державний реестращйний №01060003238) "Значения прозапальних, проаритммних, дисметабол!чних фактор1в для ускладненого nepeöizy ainepm0Hi4H0'f хвороби, iшем/чноi хвороби серця: диагностика, лкування".
Метою дослщження було встановлення особливостей дисбалансу симпатичного та парасимпатичного вщдт1в ВНС у хворих на IXC в залежност1 вщ стадп супутньоТ ГХ.
Об'ектом дослщження були 126 хворих, хворих на IXC в поеднанш з ГХ, середнш BiK хворих 60,1±0,82 роки. Чолов1к1в було 91, жшок 35. ГХ II ст. була супутн1м захворюванням у 79 (62,7%), в1ком 61,28±1,01, 54 чоловшв та 25 жшок, ГХ III ст. - 47 (37,3%), bIkom 58,09±1,38, 37 чоловшв, 10 ж1нок. 104 (82,5%) хворих ¡з 126 мали стаб1льну стенокардш напруження, в тому числ1 39 - II функцюнального класу, 65 - III функцюнального класу. 22 (17,5%) з IXC у вигляд1 кард1осклерозу атеросклеротичного з серцевою недостатнютю, в тому числ1 9 в поеднанн1 з порушенням ритму. 79 (62,7%) хворих ¡з 126 мали постшфарктний кардюсклероз. У 35 (27,8%) хворих ¡з 126 визначили порушення ритму i пров1дност1 серця, в тому числ1 пароксизмальну ф1бриляц1ю передсердь - у 10, пост1йну фбриляцш передсердь - у 8, надшлуночкову екстрасистол1ю - у 4, шлуночкову екстрасистол1ю - у 3, шлуночкову б1гемш1ю - у 2, поеднання пол1топноТ шлуночковоТ i надшлуночковоТ екстрасистолп - у 8. Серцева недостатн1сть I ст. за М.Д. Стражеском, В.Х. Василенком, II функц1онального класу за класиф1кац1ею Нью-ИорскськоТ асоц1ацп кард1олог1в була у 69 (54,8 %) хворих ¡з 126; СН
II (АбсФИж^няу 50в(<3|9147%);пР№(1|цёпоЭД; lll3fi#H4 1ЫфИШ- y43t<2tf%>$>Be мошторування електрокард1ограми та артер1ального тиску (AT) проводилось за допомогою амбулаторного мошторування за системою "Кардютехшка 4000АТ". Анал1з результат1в мон1торування зводився до визначення: середньоТ, максимально!, мш1мальноТ частоти серцевих скорочень (ЧСС) вдень та вноч1, циркадного ¡ндексу ЧСС (вщношення середньоТ денно'Г до шчно'Г ЧСС ); середнього, максимального, м1н1мального денного та шчного д1астол1чного AT; середнього, максимального, мш1мального денного та шчного систол1чного AT; циркадн1 ритми артер1ального тиску, в залежност1 в1д ступеню н1чного зниження AT (добового ¡ндексу, Д1): «dipper» - при значенш Д1 10-20%, «non-dipper^» - 0-10%, «over dipper» - бтьше шж на 20%, «night-peakeD> - менше 0% [16]; денного та шчного хронотропного резерву, "¡шем1чних" змш сегменту ST вдень та вноч1 (пщйом або зниження сегменту ST на 1,5-2,5 мм i бтьше ), барорефлекторш реакцЛ (сп1ввщношення ЧСС та AT, зокрема позитивним барорефлексом вважають одночасне збтьшення ЧСС та систол1чного AT), денний та шчний ¡нотропний рЗЗврвр щркимвешшшв тоо®афй#с[3рф] роз рахо ву-вали часов1 та спектральш показники ВРС. Зг1дно з рекомендац1ями Ком1тету експерт1в Свропейського товариства кард1олог1в i п1вн1чноамериканських сусп1льства
кардюспмуляцп i електроф1зюлоги [14] оц1нювали наступш статистичн1 характеристики ВРС: стандартне вщхилення середньоТ тривалост1 BCix ¡нтервал1в RR, мс (SDNN); стандартне вщхилення середньоТ тривалост1 ¡нтервал1в RR протягом 5-хвилинних ¡нтервал1в, мс (SDANN); квадратний кор1нь з середнього квадрат1в р1зниц1 посл1довних ¡нтервал1в RR, мс (rMSSD); в1дсоток посл1довних ¡нтервал1в RR, р1зниця м1жякими перевищуе 50 мс, % (pNN50); середне ¡з стандартних вщхилень середн1х зна-чень тривалост1 ¡нтервал1в RR протягом 5-хвилинних ¡нтервал1в (SDNIDX). Зб1льшення величин часових параметр1в ВРС розц1нюе як по-силення парасимпатичного впливу, зниження -як активацш симпатично! [1, 6, 8]. Вивчали спектральн1 показники ВСР: загальну потужн1сть, мс2 - TP; потужнють спектру у д1апазон1 дуже низьких частот (0,04-0,003 Гц) , мс2 - VLF, що вщображае дуже низькочастотний компонент спектру ВРС; потужнють спектру у д1апазош низьких частот (0,05-0,15 Гц) , мс2 - LF, що вщбивае низькочастотний компонент, переважно активн1сть симпатичного вщдту ВНС; потужн1сть спектру уд1апазон1 високих частот (0,15-0,40 Гц), мс2 - HF, що характеризуе високочастотний компонент, вплив парасимпатичного в1дд1лу; низькочастотний компонент спектра в нормованих одиницях, % - nLF; високочастотний компонент спектра в нормованих одиницях, % -nHF. Розраховували симпато-парасимпатичний ¡ндекс - сшввщношення низько- i високочастот-них компоненте (LF / HF) - чутливий показник, що в1дображае баланс симпатично! i парасимпатично! активност1 [9, 10, 14].
Статистичний анал1з включав двохвиб1рковий
t критер1я Стюдента та його непараметричний
аналог Mann-Whitney для двох незалежних
виб1рок вар1абельностей. Нормальн1сть
розпод1лу вар1ацш перев1ряли за значениям
результат1в однофакторного тесту Kolmogorov-
Smirnov (ks) з корекц1ею за Lilliefors при ктькосп
досл1джуваних б1льше 50, при ктькосп менше
50 - W тесту Shapiro-Wilkss (sw), якщо Pks або
Psw б1льше 0,05, то даш е параметричними,
менше 0,05 - непараметричними (за програмою
SPSS for Windows Release 13.00, SPSS Inc.,
1989.-2004).
гезультати та ix ооговорення
У хворих на IXC в залежносп в1д стадИ' супутньо! ГХ вщм1чали наступн1 циркадн1 ритми систол1чного AT з ГХ III ст.: «dipper» - у 15 (31,9%), «non-dipper» - у 20 (42%), «over dipper» -у 6 (12,8%), «night-peaker» - у 6(12,8%); д1астол1чного AT «dipper» - у 23 (48,9%), «non-dipper» - у 10 (21,3%), «over dipper» - у 11 (23,4%), «night-peaker» - у 3(6,4%),
систол1чного AT з ГХ II ст.: «dipper» - у 38 (48,1%), «non-dipper» - у 27 (34,2%), «over dipper» - у 4 (5%), «night-peaker» - у 10 (12,7%); д1астол1чного AT «dipper» - у 34 (43%), «non-dipper» - у 24 (30,4,%), «over dipper» - у 13
Том 9, Выпуск 3
145
(16,5%), «night-peaker» - у 8 (10,1%).
У хворих на IXC в залежносп вщ стади супутньоТ' ГХ визначили BiflMiHHOCTi за характером вар1абельносп серцевого ритму на niflCTaBi анал1зу хвильовоТ' структури ритму серця (спектрального анал1зу). Кшькюна оцшка р1зних частотних складових коливань серцевого ритму дала можливють виявити BiflMiHHOCTi за
Потужнють низькочастотного компоненту спектра eapia
залежностi eid cm
р1внем середнього значения потужносп низькочастотного д1апазону повтьних хвиль першого порядку (вазомоторш хвил1) за добу, вдень та вноч1, про що свщчать значно зниженш даш показники у хворих на IXC у поеднанш з ГХ III ст. в пор1внянн1 з хворими на IXC у поеднанш з ГХ II ст. (табл.1).
Таблиця 1
Hocmi серцевого ритму у хворих на ¡шем!чну хворобу серця в '(супутньоТzinepmoHi4Hofхвороби (M±SEM, SD; 95% CI; Med; Q)
Показники Групи досл1джених
XBopi на IXC в поеднанж з ГХ II ст. (n = 79) XBopi IXC в поеднанн1 з ГХ 1II ст. (n = 47)
Середне значения потужност1 LF за добу, мс2 600,59±58,29; 313,91; (481,18-719,99); 592; (321,5932); параметричний за Kolmogorov-Smirnov Pks=0,2; Pst=0,006 353,07±53,05; 205,47; (239,28-466,85); 304; (223510); параметричний за Shapiro-Wilks Psw=0,619
Середне значения потужност1 LF вдень, мс2 552,45±61,99; 333,85; (425,46-679,44); 467; (268,5842,5); параметричний за Kolmogorov-Smirnov Pks=0,162; Pst=0,031 340,13±57,19; 221,51; (217,46-462,8); 281; (178424); параметричний за Shapiro-Wilks Psw=0,495
Середне значения потужност1 LF BH04i, мс2 593,93±87,62; 471,86; (414,44-773,42); 558; (246,5817); параметричний за Kolmogorov-Smirnov Pks=0,16; Pst=0,008 358,47±51,89; 200,97;(247,17-469,76); 293; (259451); параметричний за Shapiro-Wilks Psw=0,104
Примггка: M - середня, SEM - стандартна похибка; SD -стандартне вщхилення, 95% Cl -95% дов1рч1 ¡нтервали для середньоТ; Med - медяна; Q - нижж та BepxHi квартт1, Pst - рЬниця м1ж трупами за даними двохвиб1ркового t тесту Ст'юдента, Pks -значимють за тестом Kolmogorov-Smirnov, Psw - за Shapiro-Wilks.
У хворих на IXC у поеднанш з ГХ III ст. встановлено зниження середнього значения потужност1 високочастотного компоненту спектра ВСР за добу, вдень та вноч1, в пор1внянн1 з хворими на IXC у поеднанш зГХ II ст. (табл. 2).
Таблиця 2
Потужшсть високочастотного компоненту спектра вар1абельност1 серцевого ритму у хворих на ¡шем!чну хворобу серця в
залежност! eid стадП'супутньоТ г1пертон1чноГ хвороби (M±SEM, SD; 95% Cl; Med; Q)
Показники Групи досл1джених
XBopi на IXC в поеднанн1 з ГХ II ст. (n = 79) XBopi IXC в поеднанн1 з ГХ 1II ст. (n = 47)
Середне значения потужност1 HF за добу, мс2 275,07±54,91; 295,72; (162,58-387,55); 183;(102-278,5); непараметричний за Kolmogorov-Smirnov Pks<0,05; PMW=0,012 94,47±20,52; 79,48; (50,45-138,48); 72; (41-102); непараметричний за Shapiro-Wilks Psw<0,05
Середне значения потужност1 HF вдень, мс2 234,69±52,73; 283,95; (126,68-342,7); 161 ;(82,5-227,5); непараметричний за Kolmogorov-Smirnov Pks<0,05; PMW=0,023 89,27±23,78; 92,09; (38,27-140,26); 60; (39-104); непараметричний за Shapiro-Wilks Psw<0,05
Середне значения потужност1 HF BH04i, мс2 260,69±66,13; 356,09; (125,24-396,14); 144; (59-321); непараметричний за Kolmogorov-Smirnov Pks<0,05; Pst=0,008 99,2±16,84; 65,21; (63,09-135,31); 86; (50-122); параметричний за Shapiro-Wilks Psw=0,401
Примака: M - середня, SEM - стандартна похибка; SD -стандартне вщхилення, 95% Cl -95% дов1рч1 ¡нтервали для середньоТ; Med - мед1ана; Q - нижж та верхн1 кварт1л1, Pmw - р1зниця м1ж трупами за даними непараметричного ешваленту до двохвибфкового t тесту Ст'юдента - тест Mann-Whitney (MW), Pst -за двохвибфковим t тестом Ст'юдента, Pks - значимють за тестом Kolmogorov-Smirnov, Psw - за Shapiro-Wilks.
За даними спектрального анал1зу ВРС визначили значне зниження середнього нормованого високочастотного показника спектру за добу та вдень у хворих на IXC у поеднанш з ГХ III ст. (M+SEM, SD; 95% Cl; Med; Q; середне значения nHF за добу, % - 19,07±1,2; 7,73; (14,78-23,35); 20; (14-24); параметричний за Shapiro-Wilks Psw=0,237 , де М - середня, SEM - стандартна похибка; SD -стандартне вщхилення, 95% Cl -95% дов1рч1 ¡нтервали для середньоТ; Med - мед1ана; Q - нижш та верхш кварт1л1, Pst - р1зниця м1ж трупами за даними двохвиб1ркового t тесту Ст'юдента, Psw -значимють за тестом Shapiro-Wilks; середне значения nHF вдень, % - 17,67±2,19; 8,47; (12,98-22,35); 17; (14-22); параметричний за
Shapiro-Wilks Psw=0,232; Pst=0,042), в пор1внянш з хворими на IXC у поеднанш з ГХ II ст. (середне значения nHF за добу, % -26,89±2,59; 13,94; (21,59-32,2); 25; (16,5-35); параметричний за Kolmogorov-Smirnov Pks=0,2; Pst=0,019, де Pks - значимють за тестом Kolmogorov-Smirnov; середне значения nHF вдень, % - 25,38±2,51; 13,53; (20,23-30,53); 22; (16-34,5); непараметричний за Kolmogorov-Smirnov Pks<0,05).
Показники середнього значения pNN50, rMSSD за добу та вноч1 були значно зниженими у хворих на IXC у поеднанн1 з ГХ III ст. в пор1внянш з хворими на IXC у поеднанш з ГХ II ст. (табл. 3).
Таблиця 3
4acoei cmamucmu4Hi показники вар1абельност1 серцевого ритму у хворих на ¡шемЫну хворобу серця в залежност1 eid cmadii'
супутньоГ гтертонмноГ хвороби (M±SEM, SD; 95% CI; Med; Q)
Показники Групи дослщжених
XBopi на IXC в поеднанш з ГХ II ст. ( n = 79) XBopi IXC в поеднанш з ГХ 1II ст. (n = 47)
Середне значения pNN50 за добу, % 10,34±2,76; 14,88; (4,68-16); 6; (1,5-13); непараметричний за Kolmogorov-Smirnov Pks<0,05; PMW=0,024 2,4±0,92; 3,58; (0,42-4,38); 1; (0-3); непараметричний за Shapiro-Wilks Psw<0,05
Середне значения pNN50 BH04i, % 8,9±1,81; 9,76; (5,18-12,61); 6; (0,5-14,5); непараметричний за Kolmogorov-Smirnov Pks<0,05; 2,6±0,95; 3,66; (0,57-4,63); 2; (0-3); непараметричний за Shapiro-Wilks Psw<0,05
Середне значения rMSSD за добу, мс §2M!4±0;729 25,04; (22,68-42,01); 24; (17,5-36,5); непараметричний за Kolmogorov-Smirnov Pks<0,05; PMW=0,011 16,87±2,85; 11,05; (10,75-22,99); 15; (10-26); параметричний за Shapiro-Wilks Psw=0,084; Pst=0,005
Середне значения rMSSD вноч1, мс 27,07±3,66; 19,71; (19,57-34,57); 22; (14-40); параметричний за Kolmogorov-Smirnov Pks=0,2; Pst=0,017 17,4±2,54; 9,85; (11,95-22,85); 18; (12-19); параметричний за Shapiro-Wilks Psw=0,417
Примака: M - середня, SEM - стандартна похибка; SD -стан, Med - медяна; Q - нижш та верхш квартт1, Pmw - pi3H двохвибфкового t тесту Ст'юдента - тест Mann-Whitney (MW), тестом Kolmogorov-Smirnov, Psw - за Shapiro-Wilks.
За даними нашого дослщження встановлено зниження середшх значень: потужносп низькочастотного та високочастотного компоненту спектра вар1абельносп серцевого ритму за добу, вдень та вноч1; нормованого високочастотноТ складовоТ спектру за добу та вдень; квадратного кореня з середнього квадрат1в р1зниц1 послщовних ¡нтервал1в RR за добу та вдень; вщсотмв послщовних ¡нтервал1в RR, р1зниця м1ж якими перевищуе 50 мс за добу та вноч1, що вказуе на пригшчення активное^ вазомоторного центру, барорефлекторноТ реактивност1, гальмування автономного контуру регуляцп, тобто зниження симпатичного та парасимпатичного вщдт1в ВНС у хворих на IXC в поеднанш з ГХ III ст. в пор1внянн1 з хворими на 1ХЕ>ни>иевнясВ|©Рз ^">^:ifelo<pinx на IXC в поеднанш з ГХ III ст. е прогностично неблагоприемним фактором, високим ризиком раптовоТ смерт1 та прогресуванням хвороби [5, 11, 15].
Висновки
1. Характерним для хворих на ¡шем1чну хворобу серця в поеднанш з г1пертон1чною хворобою III стадп були циркадн1 ритми систол1чного артер1ального тиску по типу «non-dippeD» (42%) та д1астол1чного «dippeD» (48,9%), а для хворих в поеднанш з ппертошчною хворобою II стадп - систол1чний та д1астол1чний вар1анти «dipper» (48,1% та
2. Щ*%гв1доюв!Щнв);тивност1 вазомоторного центру, барорефлекторноТ реактивност1, гальмування автономного контуру регуляцй е в1дображенням уекпадненого nepeöiry у хворих поеднання ¡шем1чноТ хвороби серця та ппертошчноТ хвороби III стадп.
Перспективи подальших дослвджень.
Отриман1 результати мають св1й подальший розвиток для встановлення вегетативного стану у хворих на ¡шем1чну хворобу серця в залежносп в1д стади супутньоТ г1пертон1чноТ хвороби як передумови до корекц1Т л1кування.
артне вщхилення, 95% Cl -95% дов1рч1 ¡нтервали для середньоТ; |ця м1ж трупами за даними непараметричного ешваленту до Pst -за двохвибфковим t тестом Ст'юдента, Pks - значимють за
Л1тература
1. Бабунц И.В., Мириджанян Э.М., Мшаех Ю.А. Азбука вариабельности сердечного ритма. - Ставрополь. -2002.- 112 с.
2. Бобров В.О., Чубучний В.М., Жаршов О.Й. та ¡н. Дослщження вар1абельност1 серцевого ритму у кардюлопчшй практицк- К.-1999. - 25 с.
3. Жаршов О.Й., Сорок1вський М.С., Черняка-Ройко У.П. Холтер1вське мошторування електрокардюграми: еволюцт клшнного застосування, д1агностичш можливост1, показания // Укр. кардюл. журн. - 2004. - № 1. - С. 122-132.
4. Дабровски А., Дабровски Б., Пиотрович Р. Суточное мониторирование ЭКГ. - М. - 2000. - 208 с.
5. Иванов Г.Г., Сметнев А.С., Сыркин А.Л. и др. Основные механизмы, принципы прогноза и профилактики внезапной сердечной смерти // Кардиология. - 1998. -№12. - С. 64-73.
6. Коваленко В.Н., Несукай Е.Г., Дмитриченко Е.В. Вариабельность ритма сердца как показатель функции вегетативной нервной системы у больных с сердечнососудистыми заболеваниями // Укра'шський кардюлопчний журнал. - 2006. - № 3. - С. 68-71.
7. Коркушко О.В., Писарчук А.В., Шатило В.Б. и др. Анализ вариабельности ритма сердца в клинической практике. -К. - 2002. - 192 с.
8. Макаров Л.М. Холтеровское мониторирование. - М.: Медпрактика, 2000. - 216 с.
9. Михайлов В.М. Вариабельность ритма сердца. Опыт практического применения метода. Иваново, 2000. - 182 с.
10. Рябыкина Г.В., Соболев А.В. Мониторирование ЭКГ с анализом вариабельности ритма серца. - М.: ИД «Медпрактика-М», 2005. - 224с.
11. Хаютин В.М., Лукошкова Е.В. Спектральный анализ колебаний частоты сердцебиений: физиологические основы и осложняющие его явления // Рос. физиол. журн.им. И.М. Сеченова.— 1999.— № 7.— С. 893—909.
12. Цапаева Н.Л., Шугай И.Д., Константинова Е.Э. Вариабельность сердечного ритма у больных ишемической болезнью сердца. Сборник научных трудов/ Под редакцией Н.А.Манака. Вып. 2. Мн.: ООО «Лимриус», УП «Энциклопедикс», 2002. - С.182-184.
13. Galinier M., Pathak A., Fourcade J. et al. Depressed low frequency power of heart rate variability as an independent predictor of sudden death in chronic heart failure // Eur. Heart J. - 2000. - Vol. 21. - P. 475-482.
14. Heart rate variability, standards of measurement, physiological interpretation and clinical use. Task force of the European Society of Cardiology and the North American Society of pacing and electrophysiology // Eur. Heart J. - 1996. - Vol. 17. - P. 354-381.
15. Singh J.P., Larson M.G., Tsuji H. et al. Reduced heart rate variability and new-onset hypertension: insights into patho-
genesis of hypertension: the Framingham heart study // Hy- 16. Verdecchia P, Schilacci G, Borgioni C et al. Altered circadian pertension. - 1998. - Vol. 32. - P. 293-297. blood pressure profile and prognosis. Blood Press Monit
1997; 2: 347-52.
Реферат
ОСОБЕННОСТИ ВЕГЕТАТИВНОГО ДИСБАЛАНСА У БОЛЬНЫХ С ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА В СОЧЕТАНИИ С ГИПЕРТОНИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ Кудря И.П.
Ключевые слова. Вариабельность сердечного ритма, вегетативная нервная система.
Определены особенности дисбаланса симпатического и парасимпатического отделов высшей нервной системы у больных с ишемической болезнь сердца в зависимости от стадии сопутствующей гипертонической болезни. С этой целью было обследовано 126 больных с выше упомянутой патологией. Характерным для больных с ишемической болезнью сердца в сочетании с гипертонической болезнью III стадии были циркадные ритмы систолического артериального давления по типу «non-dipper» (42%) и диастолического «dipper» (48,9%). Угнетение активности вазомоторного центра, барорефлекторной реактивности, торможение автономного контура регуляции является отражением осложнённого течения у больных сочетание ишемической болезни сердца и гипертонической болезни III стадии.
Summary.
FEATURES OF VEGETATIVE IMBALANCE IN PATIENTS WITH ISCHEMIC HEART DISEASE COMBINED WITH HYPERTENSION Kudrya I.P.
Key words. Heart rate variability, vegetative nervous system.
The features imbalances of simpathicus and parasympathicus divisions of the nervous system in patients with ischemic heart disease depending on the stage accompanying hypertension were detected. For this purpose, 126 patients were examined with the above mentioned pathology. Characteristic features for patients with ischemic heart disease combined with hypertension, the third stage were the circadian rhythms of systolic arterial pressure by the type of «non-dipper» (42%) and diastolic «dipper» (48,9%). Suppression of vasomotor center's activity, baroreflection reactivity, braking of autonomic contour of regulation is a reflection of complicated course in patients with ischemic heart disease and hypertension, the third stage.
УДК 616.127-005.8+616.12-008.331.1
ВУГЛЕВ0ДН0-Л1П1ДН1 ЗМ1НИ ЯК ТРИГЕРН1 ФАКТОРИ УСКЛАДНЕНОГО ПЕРЕБ1ГУ 1ШЕМ1ЧН01 ХВОРОБИ СЕРЦЯ У ПОЕДНАНН1 3 Г1ПЕРТОН1ЧНОЮ ХВОРОБОЮ ТА ЦУКРОВИМ Д1АБЕТОМ
Мандрика Я. А.
Вищий державний навчальний заклад Украши "Украшська медична стоматолопчна академ1я" м. Полтава
3 метою визначення особливостей порушення метабол1зму вуглеводгв та л{тд{в, як тригерних фактор{в ускладненого перебку поеднаног патологи, було дослгджено 30 хворих на гшемгчну хворобу серця у поеднанш з гтертотчною хворобою та цукровим дгабетом. У даному дослгджент визначеш певнг кореляцшю звязки промгж порушеннями вуглеводно-л{тдного обмту та виражетстю гшем1чного синдрому, прокоагуляцшних та прозапальних мехатзм{в, стад{ею ггпертонгчног хвороби.
Ключов1 слова: тригеры фактори, ¡шемнна хвороба серця, ппертоннна хвороба, цукровий д1абет. Захворюванють цукровим д1абетом другого д1абет розвиваеться в бтьш ранньому вщ1 \
типу зростае в геометричнш прогреем. Згщно з прогнозами ВООЗ, в наступш 30 рош ктьмсть хворих д1абетом подвоТ'ться \ досягне до 2025 р. 3000 млн. чоловк, до того ж 66% з них можуть померти вщ серцево-судинних захворювань [10,11].
Цукровий д1абет асоцшеться з пщвищеним ризиком серцево-судинних уекпаднень : ¡нфаркту мюкарда, ¡нсульту, серцево-судинноТ смертносп [6, 7, 14].
Серцево-судинш захворювання, особливо ¡шем1чна хвороба серця, е основною причиною смертносп у хворих на цукровий д1абет. Вщносний ризик пщвищений у чоловтв в залежносп вщ вку в 1,5-2,5 раз1в, а в жшок у 1,74 раз1в. Наявнють цукрового д1абету обумовлюе п1двищений ризик появи ус1х форм ¡шем1чно1 хвороби серця, включаючи стенокард1ю, безбольову форму ¡нфаркту мюкарда, а також раптову серцеву смерть [2,7].
1шем1чна хвороба серця у хворих на цукровий
характеризуемся тяжкими ураженнями коронарних артер1й з залученням дистального русла [18, 19].
Ризик серцево-судинних захворювань залежить вщ багатьох фактор1в, в тому числ1 артер1ально1 г1пертензЛ, цукрового д1абету, порушення лтщного складу кров1, г1пертроф1| л1вого шлуночка (Фрем1нгемське досл1дження). Поеднання порушень метабол1зму \ артер1ально1 г1пертенз1| пояснюють б1льшу частину серцево-судинноТ захворюваносл [4,5].
Цукровий д1абет подвоюе ризик артер1альноТ г1пертенз1|, а у хворих артер1альною г1пертенз1ею п1двищений ризик розвитку порушення толерантност1 до глюкози.
Мета доелвдження Метою досл1дження було визначення особливостей порушення метабол1зму вуглевод1в та лтщ1в, як тригерних фактор1в ускладненого переб^у ¡шем1чно1 хвороби серця у поеднанш з г1пертон1чною хворобою та цукровим д1абетом.
