CC BY
9
BiCHHK ВДНЗУ «Украгнсъка жедична стожатологЬчна акадежШ»
УДК 616.12-005.4-008.331.1 Кудря I. П.
0С0БЛИВ0СТ1 РЕМОДЕЛЮВАННЯ СЕРЦЯ, ХР0Н0ТР0ПН01 АКТИВН0СТ1, ПРЕСОРНИХ РИТМ1В У ХВОРИХ НА 1ШЕМ1ЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ В П0ЕДНАНН1 В Г1ПЕРТ0Н1ЧН0Ю ХВОРОБОЮ
Вищий державний навчальний заклад Украши "Украшська медична стоматолопчна академия", м. Полтава
Метою досл1дження було визначення зв'язку пром{ж особливостями ремоделювання серця, його хронотропною активтстю, пресорними ритмами у хворих на 1шем1чну хворобу серця в поеднант з гтертошчною хворобою. Об'ектом досл{дження були 126 хворих з вище згаданою пато-лог{ею. Проводили ехокардюскотю, цшодобове мотторування електрокардюграми та артерга-лъного тиску. Патогноматчними ознаками для хворих на гшемгчну хворобу серця в поеднант з гтертошчною хворобою е збглъшення лгнгйно-об'емних показникгв лгвого шлуночка та передсер-дя, товщини стшок та маси мюкарда л{вого шлуночка, зниження фракци викиду, що в{добра-жае морфолог{чне, патоф{зюлог{чне, патоелектричне ремоделювання серця. Для даног патологи характерт тат типи ремоделювання: л1вошлуночковий - 2,4 %, б1вентрикулярний - 97, 6 %, в тому числ{ з дилатащею обох шлуночкгв - 63,5 %. Структурт змти л{вого шлуночка представлено концентричним ремоделюванням ~ 7,94 %, ексцентричною ~ 70,63 % та концентричною гтертроф{ею ~ 21,43 %. Хронотропна активтстъ серця, максималъний денний д{астол{чний артер{алъний тиск та його прир{ст у хворих на гшемгчну хворобу серця в поеднант з гтертошчною хворобою залежатъ вг'д стадп гтертотчног хвороби.
Ключов1 слова. Ремоделювання серця, хронотропна активнють.
Вступ
В останж роки придтяють велику увагу ви-вченню процеав ремоделювання мюкарда при ¡шем1чнш хвороб1 серця (IXC) та ппертожчнш хвороб1 (ГХ) [5, 13, 15]. Ппертроф1я л1вого шлуночка (ЛШ) значно збтьшуе ризик серцево-судинних ускладнень - ¡нфаркту мюкарда, рап-тово'Г коронарноТ смерт1, мозкового ¡нсульту [3, 6, 11]. В nepe6iry ГХ набувають поширеносп клшн 4Hi даж про приеднання до ппертрофи л1вого шлуночка правого [17]. Значения ¿¡вентрикуляр-ного ремоделювання у хворих на IXC та ГХ пщ-лягае подальшому уточнению та вивченню. Частота серцевих скорочень (ЧСС), артер1альний тиск (AT) сприяють структурно-геометричнш пе-ребудов1 серця [5, 6, 8, 13, 14]. Визначення тип1в ремоделювання серця та його функцюнальних можливостей у хворих на IXC в поеднанж з ГХ е актуальною проблемою кардюлоги.
Метою дослщження було визначення зв'язку пром1ж особливостями ремоделювання серця, його хронотропною активнютю, пресорними ритмами у хворих на IXC в поеднанж з ГХ.
Матср1али та методи дгкипджснни
Об'ектом дослщження були 126 хворих на IXC в поеднанж з ГХ. Клш1чна характеристика даних хворих: 104 (82,5 %) хворих ¡з 126 мали стабть-ну стенокардш напруження, в тому числ1 39 (30,9 %) - II функцюнального класу (ФК), 65 (51,6 %) - III ФК. 22 (17,5 %) з IXC у вигляд1 кар-дюскперозу атеросклеротичного з серцевою не-достатнютю, в тому числ1 9 (7,1 %) в поеднанж з порушенням ритму. ГХ II ст. була супутжм за-хворюванням у 79 (62,7%) хворих ¡з 126, ГХ III ст., постшфарктним кардюскперозом - у 47 (37,3%). У 35 (27,7 %) хворих ¡з 126 визначили порушення ритму i провщносп серця, в тому чи-
сл1 пароксизмальну ф1бриляц1ю передсердь - у 10 (7,9 %), постшну ф1бриляц1ю передсердь - у 8 (6,3 %), надшлуночкову екстрасистолш - у 4 (3,2 %), шлуночкову екстрасистолш - у 3 (2,4 %), шлуночкову б1гемш1ю - у 2 (1,6 %) , поеднання пол1топноТ шлуночковоТ i надшлуночковоТ екст-расистолП' - у 8 (6,3 %). ХСН визначали за кри-тер1ями та класиф1кац1ею Украшського науково-го товариства кардюлопв (2007): у 69 (54,8 %) хворих ¡з 126 спостер1галася ХСН I ст. за М.Д. Стражеском, В.Х. Василенком, II функцюнального класу (ФК) за Нью-Йоркською асоц1ац1ею кардюлопв; у 50 (39,6 %) - СН II А, ФК III; у 4 (3,2 %) - СН II Б, ФК III; у 3 (2,4 %) - СН III, ФК IV. Вкдо-слщжених 60,1 ±0,82; 9,22; 58,46-61,71 (M+SEM; SD; 95% CI), максимум - 84, мш1мум - 43 piK. За статтю - 91 (72,2 %) чоловшв та 35 (27,8 %) жн нок.
Контрольна група складалась ¡з 34 практично здорових oci6 з ехокардюграф1чним дослщжен-ням серця. BiK дослщжених 56,38±1,24; 7,24; 53,86-58,91 (M+SEM; SD; 95% CI), максимум -73, м1жмум - 45 piK, серед них 19 (55,9 %) чоло-вiKiв та 15 (44,1 %) ж1нок.
Для встановлення д1агнозу використовували загальноклш1чн1, лабораторно-бюх1м1чн1 та ¡н-струментальн1 методи. Ехокардюскоп1чно визначали морфо-функцюнальж змши серця [1]. На пщстав1 даних ¡ндекав маси мюкарду J1I1I (1ММЛШ) та вщносноТ товщини стшок (IBT) видн ляли наступж геометричн1 типи ЛШ: 1) нормальна геометр1я (1ММЛШ<Ы, IBT<0,45); 2) концетри-чне ремоделювання (вщносне потовщення CTi-нок при нормальнш ММЛШ: 1ММЛШ<Ы, IBT>0,45); 3) концентрична ппертроф1я (збть-шення ММЛШ i вщносноТ товщини стшок: 1ММЛШ>Ы, IBT>0,45); 4) ексцентрична ппертро-ф1я (збтьшення ММЛШ при нормальнш або
Стаття е фрагментом плановоТ НДР ВДНЗУ "УМСА" на тему «Значения прозапальних, проаритм1чних, дисмета6ол1чних факторе для ускладненого пере&гу zinepmoHi4HoTхвороби, ¡шемЫноУхвороби серця: д1агностика, лтування» (№ державно!'реестрацп 0106U001649).
Лктуи.п.н i проблеми сучасно!" медицини
зниженш вщноснш товщиш стшок: (1ММЛШ>1\1, 1ВТ<0,45) [5, 16]. Верхньою межею IMM ЛШ ви-користовували значения по De Simone: 104 г/м2 для жшок та 117 г/м2 для чоловтв [5, 12].
За даними кшцево-д1астол1чного розм1ру правого шлуночка (КДР ПШ) визначали таю типи ремоделювання: переважання л1вошлуночково-го - з КДР ПШ до 2,3 см, б1вентрикулярний тип з КДР ПШ менше 2,6 см, б1вентрикулярний Bapi-ант з КДР ПШ, що дор1внював 2,6 см або бтьше [7].
Проводили цтодобове мошторування елект-рокардюграми та атер1ального тиску, проводилось за допомогою амбулаторного мошторуван-ня за системою «Кардиотехника 4000АТ», «Кар-диотехника 04-АД-З» («ИНКАРТ», Роая) [2].
Значения лтшно-об'емних показниюв.
Статистичний анал1з включав двохвиб1рковий t критер1я Сьтьюдента та його непараметричний аналог Mann-Whitney U (MW) для двох незалеж-них виб1рок вар1абельностей. Нормальнють роз-подту вар1ацш перев1ряли за результатами од-нофакторного тесту Kolmogorov-Smirnov з коре-кц1ею за Lilliefors, W тесту Shapiro-Wilks (за про-грамою SPSS for Windows Release 13.00, SPSS Inc., 1989-2004).
Результати та "ix обговорення
Для хворих на IXC в поеднанш з ГХ характер-не збтьшення лшшних та об'емних показниюв ЛШ, що призводить до функцюнального ремоделювання, в тому числ1 електроф1зюлопчного (табл. 1).
Таблиця 1
хворих на IXC в поеднанш з ГХ (M±SEM; SD; 95 % Cl; Med; Q)
Показники Групи дослщжених
Xeopi на IXC в поеднанш з ГХ (п = 126) Контрольна трупа (практично здоров^ п = 34)
Кшцево-д1астол1чний роз-Mip ЛШ, см 5,95±0,05; 0,6; (5,84-6,05); 5,95; (5,6-6,2); непараметричний за Kolmogorov-Smirnov Pks=0,0001; PMW=0,0001 5,61±0,04; 0,25; (5,52-5,69); 5,65; (5,58-5,72); непараметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,003
Юнцево-систол1чний роз-Mip ЛШ, см 4,33±0,06; 0,68; (4,21-4,45); 4,2; (3,9-4,7); непараметричний за Kolmogorov-Smirnov Pks=0,0001; PMW=0,0001 3,57±0,04; 0,23; (3,49-3,65); 3,6; (3,48-3,73); параметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,079; Pst=0,0001
Юнцево-д1астол1чний о'бем ЛШ, мл 179,83±3,71; 41,67; (172,48-187,18); 180; (154-194); непараметричний за Kolmogorov-Smirnov Pks=0,0001; PMW=0,0001 154,09±2,66; 15,51; (148,68-159,5); 156,5; (151,5-161,5); непараметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,009
Кшцево-систол1чний о'бем ЛШ, мл 88,71±3,72; 38,34; (81,96-95,48); 79; (66-102); непараметричний за Kolmogorov-Smirnov Pks=0,0001; PMW=0,0001 53,21±1,39; 8,12; (50,37-56,04); 54; (49,25-58,75); параметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,149; Pst=0,0001
Прим1тка: M - середня, SEM - стандартна похибка; SD -стандартне в1дхилення, 95% CI -95% doeip4i iнтервали для серед-ньоТ; Med - Mediana; Q - нижн1 ma eepxHi Keapmini; Pks - визначення типу розподту вариабельности за тестом Kolmogorov-Smirnov, Psw- за Shapiro-Wilk. PMW-р1зниця м1ж групами за даними непараметричного екв1валенту до двохвиб1ркового t тесту Ст'юдента - тест Mann-Whitney (MW), Pst - eipoaidHicmb р1зниц1 за двохвиб1рковим t-KpumepieM Ст'юдента для двох незалежних euöipoK вар1абельностей хворих на IXC в поеднанш з ГХ eid здорових ociö контрольноТ групи.
Ремоделювання ЛШ включае також потовщен-ня м1жшлуночко'| перегородки та задньо'Г стшки ЛШ у хворих на IXC в поеднанш з ГХ (M+SEM, SD; 95% Cl; Med; Q: 1,18±0,02 см; 0,21; (1,15-1,22); 1,2; (1-1,3); непараметричний за Kolmogorov-Smirnov Pks=0,001; PMW=0,0001 та 1,13±0,01 см; 0,15; (1,1-1,15); 1,1; (1-1,2); непараметричний за Kolmogorov-Smirnov Pks=0,0001; PMW=0,003) у пор1внянн1 з контрольною групою (M+SEM, SD; 95% Cl; Med; Q: 1,08±0,01 см; 0,09; (1,05-1,11); 1,1; (1-1,1); непараметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,002 та 1,05±0,01 см; 0,08; (1,02-1,08); 1,1; (1-1,1); непараметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,0001).
Поеднання IXC та ГХ призводить до збтьшення маси мюкарда ЛШ (ММ ЛШ), що на початку е проявом пристосування серцево-судинно'Г сис-теми до ¡снуючо'Г патологи з послщуючою деком-пенса^ею (M+SEM, SD; 95% Cl; Med; Q: ММ ЛШ no Teicholz у хворих на IXC в поеднанш з ГХ -277,5±4,7 г; 52,8; (268,19-286,81); 272,5; (245,25-307); непараметричний за Kolmogorov-Smirnov Pks=0,021 ; PMW=0,0001, а в контрольнш rpyni -211,56±3,69 г; 21,51; (204,05-219,06); 217; (202,5-225,25); непараметричний за Shapiro-Wilk
Psw=0,015), вщповщно ММЛШ по Devereux (M+SEM, SD; 95% Cl; Med; Q: 346,73±8,25 r; 92,6; (330,41-363,06); 336; (292,5-399); непараметричний за Kolmogorov-Smirnov Pks=0,04; PMW=0,0001 та 231,91 ±5,7 г; 33,23; (220,32-243,5); 240,5; (213-251,75); параметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,108; Pst=0,0001).
Патоф1зюлопчне ремоделювання ЛШ у хворих на IXC в поеднанш з ГХ характеризуеться змен-шенням ударного об'ему ЛШ та фракци викиду (M+SEM, SD; 95% Cl; Med; Q: 90,33±2,38 мл; 26,68; (85,63-95,04); 92; (75-110); параметричний за Kolmogorov-Smirnov Pks=0,2; Pst=0,001 та 51,92±0,98 %; 10,98; (49,98-53,85); 53,5; (44,88-60); непараметричний за Kolmogorov-Smirnov Pks=0,001; PMW=0,0001) на BiflMiHHy вщ контрольно! групи (M+SEM, SD; 95% Cl; Med; Q 100,41 ±1,77; 10,3; (96,82-104); 102,5; (98,75-106) непараметричний за Shapiro- Wilk Psw=0,0001 PMW=0,024 та 64,91 ±0,62 %; 3,6; (63,65-66,17) 65; (64-62,25); непараметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,003.
Вщображенням включения л1вого передсердя та ПШ в ремоделяцшний процес е ознаки 'fx 36i-льшення у хворих на IXC в поеднанш з ГХ
Том 10, Выпуск 2
59
liiC. I II ¡Ii' ВДНЗУ «Украгнсъка жедична стожатологЬчна акадежШ»
(M+SEM, SD; 95% CI; Med; Q: 3,78±0,06 см; 0,64; (3,67-3,89); 3,8; (3,4-4,13); непараметричний за Kolmogorov-Smirnov Pks=0,0001; PMW=0,0001 та 2,82±0,04 cm; 0,46; (2,74-2,9); 2,7; (2,5-3,1); непараметричний за Kolmogorov-Smirnov Pks=0,0001; PMW=0,0001) у пор1внянн1 з контрольною групою (M+SEM, SD; 95% CI; Med; Q: 3,27±0,05 см; 0,31; (3,16-3,38); 3,35; (3-3,5); непараметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,009 та 2,28±0,02 см; 0,14;
(2,23-2,33); 2,3;(2,2-2,3); непараметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,001).
Хронотропна активнють серця вщр1знялась у хворих на IXC в залежносп вщ стади супутньоТ ГХ. Збтьшення середньоТ денно'Г, HiHHOi та MiHi-мальноТ шчно'Г ЧСС було характерною ознакою у хворих на IXC в поеднанш з ГХ III ст. на вщмшну Bifl тих, хто мав ГХ II ст. (табл. 2).
Таблиця2
Хронотропна активнють у хворих на IXC в залежностi eid cmadi'f супутньоТ ГХ (M±SEM; SD; 95% CI; Med; Q)
Показники ЧСС: Xeopi на IXC в поеднанш з ГХ
II ст. (п = 79) III ст. (п = 47)
середня денна 73,55±1,9; 15,01; (69,74-77,36); 73,5; (62-80,25); непараметричний за Kolmogorov-Smirnov Pks=0,021; PMW=0,031 80,09±2,29; 13,38; (75,42-84,79); 77,5; (71,5-89); параметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,521
середня шчна 61,15±1,2; 10,43; (58,75-63,55); 61; (54-64); параметричний за Kolmogorov-Smirnov Pks=0,083 68,89±1,49; 9,94; (61,86-67,91); 64,5; (58,25-69,75); непараметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,035; PMW=0,036
кпшмальна шчна 52,55±1,2; 9,5; (50,13-54,96); 51; (46-58,5); параметричний за Kolmogorov-Smirnov Pks=0,2; Pst=0,043 57,47±1,66; 9,67; (54,1-60,85); 56; (51,75-60,25); непараметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,0001; PMW=0,034;
Прим!тка: М - середня, SEM - стандартна похибка; SD -стандартне вШхипення, 95% CI -95% дов!рчi ¡нтервапи для серед-ньоТ; Med - Mediana; Q - нижн1 та eepxHi Keapmini; Pks - визначення типу розподту eapiaöenbHocmi за тестом Kolmogorov-Smirnov, Psw - за Shapiro-Wilk.PMW- р1зниця м1ж групами за даними непараметричного екв1валенту до двохви61ркового t тесту Ст'юдента - тест Mann-Whitney (MW), Pst - eipoaidHicmb р1зниц1 за двохви61рковим t -KpumepieM Ст'юдента для двох незалежних euöipoK.
Максимальний денний д1астол1чний AT та його прирют були суттево бтьшими у хворих на IXC в поеднанш з ГХ III ст. (M+SEM, SD; 95% CI; Med; Q: 109,59±4,37 мм рт.ст.; 25,51; (100,69-118,49); 108,5; (94,5-129,25); непараметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,001 та 52±3,59; 20,96; (44,69-59,31); 49,5; (37,75-62); параметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,101; Pst=0,002) у пор1внянш з тими, хто мав ГХ II ст. (M+SEM, SD; 95% CI; Med; Q: 101,15±2,37 мм рт.ст.; 18,64; (96,41-105,88); 100; (95,75-114,25); непараметричний за Kolmogorov-Smirnov Pks=0,002; PMW=0,034 та 39,89±2,06; 16,23; (35,79-44,01); 38; (27-47); непараметричний за Kolmogorov-Smirnov Pks=0,031; PMW=0,007).
За типом ремоделюванням серця xBopi на IXC в поеднанш з ГХ розподтились таким чином: ль вошлуночковий тип ремоделювання - у 3 (2,4%) ¡з 126, б1вентрикулярний - з КДР ПШ менше 2,6 см - 43 ( 34,1% ) ¡з 126, б1вентрикулярний Bapi-ант з КДР ПШ, що дор1внював 2,6 см або бтьше - 77 (63,5%) ¡з 126.
У дослщженоТ групи вщм1чали наступш геоме-тричш типи за ступенем ремоделювання ЛШ: ексцентрична ппертроф1я у 89 (70,63%) хворих, концентрична ппертроф1я - 27 (21,43%), концен-тричне ремоделювання - 10 (7,94%), що пщтве-рджуеться ¡ншими лп"ературними даними [5, 6]. Переважання ексцентричноТ ппертрофи у даних хворих обумовлено збтьшенням п1сля ¡нфаркту мюкарду po3Mipy ЛШ, що призводить до об'ем-ного перевантаження серця та супроводжуеться розвитком адаптивно'!' тоногенноТ дилатаци, на-ростанням м'язовоТ маси без потовщення стшки ЛШ [4, 6, 8, 12, 15].
В результат! нашого дослщження у хворих на IXC в поеднанш з ГХ встановлено збтьшення ЧСС, максимального денного д1астол1чного AT та його приросту в залежносп вщ стади ГХ, що обумовлено пщвищенням активносп симпатичного вщдту нервовоТ системи, що призводить до розладу центральних MexaHi3MiB регуляци кровооб1гу, 3MiH чутливост1 барорецептор1в, по-рушення зворотного захвату норадреналшу з синаптично'1 щтини [9, 10]. Найбтьш вираженою е несприятлива д1я катехолам1н1в на ендотел1й, що проявляеться в гальмуванш синтезу NO та посиленш утворення ендотел1на-1, який призводить до пщвищення загального периферичного опору [9, 10].
Отже, морфолопчне, патоф1зюлопчне та пато-електричне ремоделювання серця е складовими динамки патолопчних процеав у хворих на IXC в поеднанш з ГХ.
Висновки
1. Патогномашчними ознаками для хворих на ¡шем1чну хворобу серця в поеднанш з ппертошч-ною хворобою е збтьшення лшшно-об'емних по-казниш л1вого шлуночка та передсердя, товщи-ни ст1нок та маси мюкарда л1вого шлуночка, зниження фракцГ|' викиду, що вщображае морфолопчне, патоф1зюлопчне, патоелектричне ремоделювання серця.
2. Для хворих на ¡шем1чну хворобу серця в поеднанш з ппертошчною хворобою характерш та-Ki типи ремоделювання: л1вошлуночковий - 2,4 %, б1вентрикулярний - 97, 6 %, в тому числ1 з дилатац1ею обох шлуночюв - 63,5 %. Структурш зм1ни л1вого шлуночка представлено концентри-
Лктуи.п.н i проблемы сучасно!" медицины
чним ремоделюванням - 7,94 %, ексцентричною - 70,63 % та концентричною ппертроф1ею -21,43 %.
3. Хронотропна активнють серця, максималь-ний денний д1астол1чний артер1альний тиск та його прирют у хворих на ¡шем1чну хворобу серця в поеднанш з ппертошчною хворобою залежать вщ стадП' ппертошчно'Гхвороби.
Перспективи подальших дослпджснь Отримаш результати мають свш подальший розвиток для встановлення структурно-геометричних змш серця, його залежносп вщ хронотропно'| активности пресорних ритм1в у хворих на ¡шем1чну хворобу серця в поеднанш з ппертошчною хворобою.
.Штература
1. Абдуллаев Р. Я. Клиническая эхокардиография при ишемичес-кой болезни сердца / Р. Я. Абдуллаев. - X.: Факт, 2001. - 240 с.
2. Макаров Л. М. Холтеровское мониторирование / Макаров Л. М. - М. Медпрактика, 2000. - 217с.
3. Медведев В. В. Гипертрофия миокарда левого желудочка у больных среднего возраста с артериальной гипертензией в сочетании с ишемической болезнью сердца и ожирением: динамика под влиянием длительной комбинированной терапии с использованием бетаксолола / В. В. Медведев, Т. В. Богослав // Укр. кардюл. журнал. - 2004. - № 5. - С. 24 - 45.
4. Нечесова А. И. Ремоделирование левого желудочка: патогенез и методы оценки / А. И. Нечесова, И. Ю. Коробко, Н. И. Кузнецова // Медицинские новости. -2008. - № 11. - С. 45- 53.
5. Козина А.А. Ремоделирование и диастолическая функция левого желудочка в зависимости от вариабельности артериального давления у больных артериальной гипертензией и ишемической болезнью сердца / А. А. Козина, Ю. А. Ва-сюк, Е. Н. Ющук [и др.] //Артер. гипертензия. -2003.-Т. 9, № 4. - С. 21 -27.
Реферат
ОСОБЕННОСТИ РЕМОДЕЛИРОВАНИЯ СЕРДЦА, ХРОНОТРОПНОЙ АКТИВНОСТИ, ПРЕССОРНЫХ РИТМОВ У БОЛЬНЫХ С ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ СЕРДЦА В СОЧЕТАНИИ С ГИПЕРТОНИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ Кудря И. П.
Ключевые слова. Ремоделирование сердца, хронотропная активность.
Целью исследования было определение связи между особенностями ремоделирования сердца, его хронотропной активностью, прессорными ритмами у больных ишемической болезнью сердца в сочетании с гипертонической болезнью. Объектом исследования были 126 больных с выше упомянутой патологией. Проводили ехокардиоскопию, круглосуточное мониторирование электрокардиограммы и артериального давления. Патогноманическими признаками для больных ишемической болезнью сердца в сочетании с гипертонической болезнью является увеличение линейно-объемных показателей левого желудочка и предсердия, толщины стенок и массы миокарда левого желудочка, снижение фракции выброса, которые отражают морфологическое, патофизиологическое, патоелектрическое ремоделирования сердца. Для данной патологии характерными есть следующие типы ремоделирования: левожелудочковой - 2,4%, бивентрикулярный - 97, 6%, в том числе с дилатацией обоих желудочков - 63,5%. Структурные изменения левого желудочка представлено концентрическим ремодели-рованием - 7,94%, эксцентрической - 70,63% и концентрической гипертрофией - 21,43%. Хронотропная активность сердца, максимальное дневное диастолическое артериальное давление и его прирост у больных ишемической болезнью сердца в сочетании с гипертонической болезнью зависят от стадии гипертонической болезни.
Summary
CHARACTERISTICS OF HEART REMODELING, CHRONOTROPIC ACTIVITY, PRESSOR RHYTHMS IN PATIENTS WITH ISCHEMIC HEART DISEASE IN COMBINATION WITH ESSENTIAL HYPERTENSION Kudrya I. P.
Key words: heart remodeling, chronotropic activity.
The study was aimed to determine the correlation between the characteristics of heart remodeling, heart chronotropic activity and pressor rhythms in patients with ischemic heart disease in combination with essential hypertension. 126 patients with above mentioned pathology were the object of the study. They were carried cardiac ultrasound scanning, twenty-four-hour ECG monitoring and blood pressure control. Pathogno-
Том 10, Выпуск 2 61
6. Следзевская И.К. Ремоделирование левого желудочка и прогноз течения ишемической болезни сердца у больных, перенесших инфаркт миокарда, в зависимости от наличия артериальной гипертензии / И. К. Следзевская, Л. Н. Бабий, С. Ю. Савицкий [и др.] // Укр. кардюл. журн. - 2002. - № 2. - С. 14-17.
7. Струтынский А. В. Эхокардиограмма: анализ и интерпретация / А. В. Струтынский. - М.: МЕДпресс-информ, 2007. - 208 с.
8. Тащук В. К. Особливост1 електро- та ехокардюграф1чних проявш ппертрофм л1вого шлуночка / В. К. Тащук I. Т. Найда. // Буковин-ський медичний вюник. -2008. - Т. 12, № 3. - С. 3 - 9.
9. Шляхто Е. В. Причины и последствия активации симпатической нервной системы при артериальной гипертензии / Е. В. Шляхто, А. О. Конради // Артериал. Гипертензия. - 2003. - № 9 (3). - С. 81 -88.
10. Электрокардиографические методы выявления факторов риска жизнеопасных аритмий и внезапной сердечной смерти при ИБС. Доказательная медицина: [учебное пособие для врачей] // В. В. Попов, А. Э. Радзевич, М. Ю. Князева [и др.] - М.: ГОУ ВПО МГМСУ Росздрава. - 2007. - 180 с.
11. Berkin К. Е. Essential hypertension: the heart and hypertension / K. E. Berkin., S. G. Ball // Hypertension. - 2001. - V. 86. - P. 467 -475.
12. De Simone G. Concentric or eccentric hypertrophy: how clinically relevant is the difference? / G. De Simone // Hypertension. - 2004. -V. 43.-P. 714.
13. Cunha D. M. Echocardiographic assessment of the different left ventricular geometric patterns in hypertensive patients / D. M. Cunha, A. B. Cunha, W. A. Martins [et al.] // Arq. Bras. Cardiol. -2001,-V. 76 (Suppl. 1).- P. 15-28.
14. Fox K. For the Heart Rate Working Group. Resting heart rate in cardiovascular disease / K. Fox, J. S. Borer, J. Camm [et al.] // J. Amer. Coll. Cardiol. - 2007. - V. 50. - P. 823 - 830.
15. Muiesan M. L. Left ventricular concentric geometry during treatment adversely affects cardiovascular prognosis in hypertensive patients / M. L. Muiesan, M. Salvetti, С. Monteduro [et al.] // Hypertension. -2004.-V. 43.-P. 731 -738.
16. Ganau A. Patterns of left ventricular hypertrophy and geometric remodeling in essential hypertension / A. Ganau, R. B. Devereux, M. J. Roman [et al.] // J. Amer. Coll. Cardiology. - 1992. - V. 19. -P. 1550-1558.
17. Cuspidi С. Prevalence and clinical correlates of right ventricular hypertrophy in essential hypertension / Cuspidi С., Negri F., Giudici V. [ et al.] // Hypertension. - 2009. - V. 27, Issue 4. - P. 854 - 860.
BiCHHK ВДНЗУ «Украгнсъка медична сгпомагпологгчна акадежШ»
monic symptoms for the patients were the linear increase in volume indicators of the left ventricle and atrium, the wall thickness and left ventricular mass, decreased ejection fraction, reflecting the morphological, pathophysiological, pathoelectrical remodeling of the heart. This pathology was characterized by the following types of remodeling: left ventricular - 2,4%, biventricular - 97, 6%, including dilatation of both ventricles -63,5%. Structural changes of left ventricular were characterized by concentric remodeling (7,94%), eccentric one (70,63%), and by concentric hypertrophy (21,43%). Chronotropic activity of the heart, the maximum daytime diastolic blood pressure and its increase in patients with ischemic heart disease in combination with hypertension depended on the stage of hypertension.
УДК 616.366-002.1 -089
Кучеренко Д.О., Лисенко Б.П., Малик C.B., Лисенко Р. Б. АКТУАЛЬН! АСПЕКТИ Л1КУВАННЯ ХВОРИХ В ГОСТРИМ ХОЛЕЦИСТИТОМ
Вищий державний навчальний заклад Украши "Украшська медична стоматолопчна академия", м. Полтава
Проанал{зовано лтування 85 хворих в тсляоперацшному nepiodi з гострим холециститом. Вт хворих коливався eid 26 до 82 ponie, серед яких жток було 62, чоловж1в - 23. 26 хворим зашивания ложа жовчного Mixypa не виконувалося взагал{, 27 хворим виконувалося зашивания ложа зетпод1бним швом, 32 за запропонованою нами методикою. Пор{вняння методик зашивания ложа вказуе на те, що застосування запропонованого способу дозволяе зменшити кшъкгстъ тсляоперацшних ускладненъ.
перюд.
мапстральних жовчовивщних проток, створюють адекватну експозицш операцшного поля, видтяють елементи трикутника Кало. Викону-ють основний оперативний прийом -холецистектомш. Виконують зашивания ложа жовчного Mixypa: в нижнш частиж ложа накпа-дання кетгутово'| нитки на атравматичнш голц1 з пщхватом само!' капсули печшки, пщ як1 пщво-дять частину колагеново'Г пластини та притиска-ють тупфером до ложа, пюля чого зав'язують накладений шов, один з кшц1в нитки береться на затискач, ¡нший заряджаеться в голку, наклада-еться сп1ралепод1бний шов вщ нижньо'Г частини ложа з захватом паренх1ми та капсули печшки та виколом в верхнш частиж ложа, затягуеться та береться на затискач, другий кшець нитки заряджаеться в голку, накладаеться сп1ралепод1бний шов в тому ж напрямку але з захватом само!' капсули печшки i виколюеться рядом з першою ниткою, пщтягуеться, пюля чого обидв1 нитки зав'язуються. В пщпечшковий npocTip пщводять дренаж1 через контрапертуру в правому тдреберТ Пошарово зашивають операцшну рану.
Ключов1 слова: гострий холецистит, лкування, пюляоперацшний
Гострий холецистит \ на тепершнш час е актуальною проблемою кшжчноТ х1рурги, що обумо-влюеться затрудненютю \ несвоечаснютю д1аг-ностики, тяжкютю ключного переб^у, розвитком численних ускпаднень, часом малозадовтьних результате х1рурпчного лкування [1,2].
Необхщно взяти до уваги т1 ускпаднення, що виникають у пюляоперацшному пер1од1: пщть кання жовч1, довготривале серозне видтення з пщпечшкового простору, тривале находження дренаж1в в черевнш порожиж [4], як1 значною м1рою впливають на переб1г шсляоперацшного перюду. Осктьки своечасно виконане оператив-не втручання е одним з важпивих мометчв ви-ршення питания, мае велике значения обробка ложа жовчного м1хура шляхом зашивання , яка забезпечуе адекватний гемостаз та практично виключае шдткання жовч1 та зменшуе частоту тсляоперацшних ускпаднень в зож операцм [3,9]. Це \ було поставлено за мету роботи.
Мета дослщження. Покращити результати лн кування хворих на гострий холецистит шляхом розробки та впровадження методики зашивання ложа жовчного м1хура за орипнальною методикою.
Матер1али \ методи дослщження. Проведено анал1з переб1гу пюляоперацшного перюду 85 хворих з деструктивними формами гострого холециститу. В1к хворих коливався вщ 26 до 82 ро-к1в, серед яких жшок було 62, чоловшв - 23.
26 хворим зашивання ложа жовчного м1хура не виконувалося взагал1, 27 хворим виконувалося зашивання ложа зетпод1бним швом, 32 за запропонованою нами методикою, на що подано заявку на Патент УкраТни. Споаб виконували наступним чином:
Лапаротом1я - верхньосерединним або розр1зом по правому пщребер'ю. Вщкривають доступ до печшки, жовчного м1хура та
Результати дослпджснь У хворих, у яких в ход1 оперативного втручання не виконувалося зашивання ложа взагал1, спо-стер1галося в пюляоперацшному пер1од1 пщть кання жовч1, тривале видтення серозного екс-судату, знаходження дренаж1в в черевнш поро-жниж до 5 д1б. У хворих, у яких зашивали ложе жовчного м1хура зетпод1бним швом, пщткання жовч1 майже не було, але видтення з пщпечш-кового простору спостер1галося довгий час, дренаж! в середньому видалялись на 5 добу. За запропонованою нами методикою в пюляоперацшному перюд1 пщткання жовч1 не було у жод-ного хворого, серозне видтення спостер1галося
