CC BY
22
© Кудря I. П.
УДК 616.12-005.4-008.331.1-008
ЗАЛЕЖШСТЬ МОРФО-ФУНКЦ1ОНАЛЬНОГО СТАНУ СЕРЦЯ В1Д ТИП1В ЦИРКАДНИХ РИТМ1В АРТЕР1АЛЬНОГО ТИСКУ У ХВОРИХ НА 1ШЕМ1ЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ В ПОеДНАНН! З Г1ПЕРТОН1ЧНОЮ ХВОРОБОЮ
Кудря I. П.
Вищий державний навчальний заклад УкраТни "УкраТнська медична стоматологiчна академiя", м. Полтава
У126 больных с ишемической болезнью сердца (ИБС) в сочетании с гипертонической болезнью (ГБ) определено преобладание эксцентрической гипертрофии и бивентрикулярного типа ремоделирования. Среднее значение всех 5-минутных стандартных отклонений днем увеличены в типах «over dipper» и «dipper» у данных больных. У больных с ИБС в сочетании с ГБ с «over dipper» и «dipper» систолическими артериальными типами установлено значительное увеличение уровня максимальной частоты сердечных сокращений, хронотропного резерва днем и конечно-диастолического размера левого предсердия. У данных больных с «dipper» и «over dipper» диастолическими артериальными типами установлено значительное увеличение среднего значения мощности в диапазоне низких частот за сутки и днем. Наблюдается увеличение среднего значения высокочастотного компонента спектра в нормированных единицах днем у больных с ИБС в сочетании с ГБ с «night-peaker» и «dipper» диастолическими артериальными типами.
Ключевые слова: ишемическая болезнь сердца, гипертоническая болезнь, циркадные ритмы.
Вступ
Недостатне зниження артер1ального тиску (АТ) в шчний час е фактором ризику розвитку серцево-судинних та цереброваскулярних ускладнень [2, 3, 8]. Одним 1з фактор1в, що визначають несприятливий прогноз у хворих шем1чноТ хвороби серця (1ХС) у по-еднаны з ппертошчною хворобою (ГХ) з пщвищеною ймов1рнютю розвитку Ыфаркту мюкарда, Ысульту е пщвищена середньодобова вар1абельнють АТ [2, 3, 4, 6]. Останшм часом в набувають поширеност клУчш дан1 про ппертроф1ю правого шлуночка (ПШ), так як в1н е одним 1з компонент1в ремоделювання серця. В тепершшй час набувають поширеност1 дан1 про при-еднання до ппертрофи л1вого шлуночка правого (бь вентрикулярна ппертроф1я) [17]. Доведено перева-жання даного типу ремоделювання у хворих на ГХ [17]. Визначення особливостей ремоделювання серця, титв циркадних ритм1в артер1ального тиску, Тх взаемозв'язок е актуальною проблемою кардюлоги.
Метою дослщження було визначення залежност хронотропноТ активности серця, його ремоделювання, вар1абельност1 серцевого ритму вщ титв циркадних ритм1в артер1ального тиску у хворих на 1ХС у поед-нанн1 з ГХ.
Матерiали та методи дослiдження
Об'ектом досл1дження були 126 хворих на 1ХС у поеднанн1 з ГХ. КлУчна характеристика даних хворих: 104 (82,5 %) хворих 1з 126 мали стабтьну стенокар-
д1ю напруження, в тому числ1 39 (30,9 %) - II функць онального класу (ФК), 65 (51,6 %) - III ФК. 22 (17,5 %) з IХС у вигляд1 кард1осклерозу атеросклеротичного з серцевою недостатнютю, в тому числ1 9 (7,1 %) у по-еднанн1 з порушенням ритму. ГХ II ст. була супутшм захворюванням у 79 (62,7%) хворих 1з 126, ГХ III ст., постшфарктним кард1осклерозом - у 47 (37,3%). У 35 (27,7 %) хворих 1з 126 визначили порушення ритму i пров1дност1 серця, в тому числ1 пароксизмальну ф1б-риляц1ю передсердь - у 10 (7,9 %), пост1йну ф1бриля-ц1ю передсердь - у 8 (6,3 %), надшлуночкову екстра-систолю - у 4 (3,2 %), шлуночкову екстрасистол1ю - у
3 (2,4 %), шлуночкову б1гем1н1ю - у 2 (1,6 %) , поед-нання пол1топноТ шлуночковоТ i надшлуночковоТ екст-расистоли - у 8 (6,3 %). ХСН визначали за критер1ями та класиф1кац1ею УкраТнського наукового товариства кард1олог1в (2007): у 69 (54,8 %) хворих 1з 126 спосте-р1галася ХСН I ст. за М.Д. Стражеском, В.Х. Василен-ком, II функцюнального класу (ФК) за Нью-Йоркською асоц1ац1ею кардюлопв; у 50 (39,6 %) - СН II А, ФК III; у
4 (3,2 %) - СН II Б, ФК III; у 3 (2,4 %) - СН III, ФК IV. В1к дослщжених 59,33±0,71; 7,96; 57,93-60,74 (M±SEM; SD; 95% d), максимум - 74, м1н1мум - 43 роки. За статтю - 91 (72,2 %) чоловшв та 35 (27,8 %) ж1нок.
У хворих на !ХС у поеднанн1 з ГХ вщм1чали насту-пн1 типи циркадних ритм1в АТ (табл. 1).
Робота е фрагментом планово)' науково-досл'дно)'роботи кафедри внутршньо)' медицини № 1 ВДНЗУ "УМСА" на тему «Значення прозапальних, проаритм1чних, дисметабол1чних факторе для ускладненого переб1гу г1пертон1чно)' хвороби, ¡шем/чно)' хвороби серця: д1агностика, лкування» (№ державноi реестрацп 0106U001649).
Том JJ4. № 1-2, 2010 р.
Таблиця 1
Розподл munie циркадних pumMie АТ у хворих на 1ХС у noeöHaHHi з ГХ
Хворi на IXC у поеднанн з ГХ в залежност вщ тиглв циркадних рит1^в АТ:
сист^чного дiастолiчного
«dipper» «non-dipper» «over dipper» «night-peaker» «dipper» «non-dipper» «over dipper» «night-peaker»
53 47 10 16 57 34 24 11
(42,1 %) (37,3 %) (7,9 %) (12,7%) (45,2%) (27 %) (19,1 %) (8,7 %)
Комплексне ультразвукове обстеження серця проводили з використанням апарату "Sim-5000 plus" з мехашчним датчиком 3,5 МГц у положены хворого на лiвому боц за загальноприйнятою методикою [1]. Ви-значали морфо-функцюнальний стан серцяi та геоме-тричнi типи ЛШ [1, 4, 10, 12, 13, 16].
Цтодобове монiторування електрокардюграми та АТ проводилось за допомогою амбулаторного монь торування за системою «Кардиотехника 4000АТ», «Кардиотехника 04-АД-3» («ИНКАРТ», Росiя) з реест-рацieю трьох модифкованих вiдведень, близьких до V4, V6 та Y [2, 5].
Зпдно з рекоменда^ями Комiтету експер^в Свро-пейського товариства кардiологiв i ^вшчноамерикан-ських суспiльства кардiостiмуляцii i електрофiзiологií
Таблиця 2
Спiввiдношення хронотропноГ активнот серця, його ремоделювання та типе циркадних pumмiв сuсmолiчного
аpmеpiального тиску у хворих на 1ХС у поеднанн з ГХ (M±SEM, SD; 95% С1; Med; Q)
оцЫювали вегетативний баланс за часовими та спек-тральними показниками варiабельностi серцевого ритму [18].
Статистичний аналiз отриманих результат включав дисперсмний аналiз (ANOVA), Kruskal-Wallis ана-лiз рангiв, Mann-Whitney U (MW), хьквадрат тест [9], точного методу Фшера (за програмою Statistica for Windows Release 13.00, SPSS Inc., 1989-2004).
Результата та ix обговорення
У хворих на 1ХС у поеднанш з ГХ з «over dipper» та «dipper» систомчними артерiальними типами встано-влено значне збтьшення рiвня максимальноí ЧСС, хронотропного резерву вдень та КДР ЛП (табл. 2).
Показники Групи хворих на !ХС у поеднанш з ГХ в залежност вщ титв циркадних рит1шв сист^чного артерiального тиску:
Dipper (пщгрупа 1) (n=53) Non-dipper (пiдгрупа 2) (n= 47) Over dipper (пiдгрупа 3) (n=10) Night-peaker (пiдгрупа 4) (n=16)
Максимальна ЧСС вдень 124,5±4,57; 28,93; (115,25-133,75); 123; (106,25-135,75); парамет-ричний за Pks=0,13; Pkw1-2-3-4=0,005; Pkw1~2~3= 0,008; PMW1~2= 0,032; PMW1-4=0,024 110,57±3,33; 19,68; (103,8-117,33); 109; (100-119); парамет-ричний за Psw=0,138; PAN0VA=0,018; Pkw2~3~4=0,018; PMW2~3=0,009 133±6,45; 19,36; (118,11-147,86); 139; (120-145); непарамет-ричний за Psw=0,024; PMW3~4= 0,018 104,42±5,86; 20,3; (91,52-117,32); 106; (86,25-112,3); параме-тричний за Psw=0,392
Хронотропний ден-ний резерв 67,03±3,69; 23,38; (59,5474,5); 63; (50,25-80,5); параметричний за Pks=0,2; PAN0VA=0,004; P"=0,306; гомогенний 52,51±2,38; 14,09; (47,67-57,36); 52; (42-61); параметрич-ний за Psw=0,136; P°2~3=0,02; P°°2~3=0,024 79,77±5,35; 16,05; (67,44-92,12); 81; (67,5-92); параметричний за Psw=0,636; P°3~4=0,025; P°°3~4=0,029 50,92±4,38; 15,17; (41,28-69,56); 52; (34,25-64); параметричний за Psw=0,073
КДР ЛП, см 3,87±0,09; 0,61;(3,68-4,07); 3,8; (3,55-4,2); параметричний за Pks=0,056; PAN0VA=0,049; P"=0,028; негомогенний 3,5±0,12; 0,72;(3,26-3,74); 3,5; (3,05-4); параметричний за Psw=0,120 3,88±0,14; 0,44;(3,56-4,19); 3,95; (3,58-4,25); параметричний за Psw=0,505 3,82±0,1; 0,38; (3,64,04); 3,9; (3,65-4,03); параметричний за Psw=0,285
П р и м i т к и: М - середня, SEM - стандартна похибка, SD - стандартне вiдхuлення, 95% С1 - 95% доврч'! iнmеpвалu для
середньоТ, Med - медiана, Q - нижн та веpхнi кваpmuлi. P kw 1~2~3 - рзниця мiж групами за даними тесту Kruskal-Wallis (kw). PMW - piзнuця мiж групами за даними непараметричного е^валенту до двохвuбipкового t тесту Ст'юдента - тест Mann-Whitney (MW), Panova - за даними дисперсйного аналiзу варабельностей з лiнiйнuм характером розподту (ANOVA). Pks - визначення типу розподту варабельнот за тестом Kolmogorov-Smirnov, Psw - за Shapiro-Wilk. Р~- за тестом Levene, Р° - рзниця мiж групами за даними однофакторного дисперсйного аналiзу з множинними тестами поpiвнянь за критерем Tukey HSD. Р°° - piзнuця мiж групами за даними однофакторного дисперсйного аналiзу з множинними тестами поpiвнянь за кpumеpieм Bonferroni.
Стенокардiя напруги стабтьна, II та Ill ФК частше спостер^алася на фон ГХ Ill ст. з постЫфарктним кардю-склерозом шж з ГХ II ст. (табл. 3).
Таблиця 3
Залежнсть промiж клiнiчною формою 1ХС у noeôHaHHi з ГХ eid cmadiï ГХ
Групи дослщжених в Кглнлчна форма !ХС у поеднанн з ГХ:
залежност вщ стадп ГХ: стенокардiя напруження стабтьна, II та III ФК (n=104) кардюсклероз атеросклеротичний з серцевою недо-статнютю та/або порушенням ритму (n=22 )
II ст. (n=79) 58 (*73,4 %, **56,9 %, 21 (*26,6 %, **87,5 %,
***46,0 %) ***16,7 %)
III ст. (n=47) 44 (*93,6 %,**43,1 %, 3 (*6,4 %,**12,5 %,***
***34,9 %) 2,4 %)
Примтки: * - в 'дсоток вд дослджених eid cmadiï ГХ (за строкою), **- в 'дсоток eid ктьюсно)' характеристики хворих в залежно-cmi eid клiнiчно форми 1ХС у поеднанн з ГХ (за стовпчиком), ***- вдсоток eid юльюсноï сумацйно)'характеристики залежнот промiж клiнiчною формою 1ХС у поedнaннi з ГХ та cmadi ею ГХ.
Значимють р1зниц1 пром1ж ключною формою !ХС у поеднанн з ГХ та стад1ею ГХ за даними Х1 - квадрат за
П1рсоном, вщношення в1ропдностей, асоц1аци лшшно-го через л1н1йне, точним методом Фшера (табл. 4).
Таблиця 4
Даш за значимють рзниц пром1ж шн1чною формою 1ХС у поеднанн1 з ГХ в залежностi в1д стадп ГХ за Xi-квадрат
тестами
Показники Значення df Значи мють (дво-бiчна) Дост^р-нiсть за точним методом Фшера (двобiчна)
Хi-квадрат за ^рсоном 7,798 1 0,005
Вiдношення вiрогiдностей 8,897 1 0,003
Спадкоемнiсть корекцiï 6,543 1 0,011
точний тест Фшера 0,005
Асоцiацiя лшмно-го через лшшне 7,736 1 0,005
За типом ремоделювання серця XBopi на 1ХС у по-еднанн з ГХ розподтились таким чином: лiвошлуно-
чковий - у 3 (2,4%) i3 126, бiвентрикулярний - у 43 ( 34,1% ) i3 126, бiвентрикулярний з дилата^ею обох шлуночгав - у 77 (63,5%) i3 126 (рис. 3.4).
У дослщжено!' групи вiдмiчали наступи геометрич-н типи за ступенем ремоделювання ЛШ: ексцентрич-на гiпертрофiя у 89 (70,63%) хворих, концентрична гiпертрофiя - 27 (21,43%), концентричне ремоделювання - 10 (7,94%), що пщтверджуеться шшими до-слiдниками [4]. В даний час встановлено, що не ттьки збтьшення маси мюкарда ЛШ, але й тип його геомет-ричних змЫ визначають ризик виникнення серцево-судинних ускладнень у хворих на 1ХС у поеднанн з ГХ. Переважання ексцентричноТ ппертрофи обумов-лено збiльшенням пiсля Ыфаркту мiокарду розмiру ЛШ, що призводить до об'емного перевантаження серця та супроводжуеться розвитком адаптивно!' тоно-генно'1' дилатаци, наростанням м'язовоТ маси без по-товщення стiнки ЛШ [4, 6, 13, 16].
Видтення титв ремоделювання ЛШ мае велике практичне значення, так як визначае переб^, прогноз i вибiр тактики лкування.
У хворих на 1ХС у поеднанн з ГХ з «dipper» та «over dipper» дiастолiчними артерiальними типами встановлено значне збтьшення середнього значення потужност у дiапазонi низьких частот за добу та вдень (табл. 5).
Таблиця 5
Спiввidношення особливостей варабельно^ серцевого ритму та титв цир^них риmмiв diacmолiчного артерального
тиску у хворих на 1ХС у поedнaннi з ГХ (M±SEM, SD; 95% Cl; Med; Q)
Показники Групи хворих на !ХС у поеднаннi з ГХ в залежност вiд типiв циркадних ритмiв дiастолiчного артерiального тиску:
Dipper (пщгрупа 1) (n=57) Non-dipper (пщгрупа 2) (n= 34) Over dipper (пщгрупа 3) (n=24) Night-peaker (пщгру-па 4) (n=11)
1 2 3 4 5
Середне значення потужност у дiа-пазонi низьких частот за добу, мс2 670,13±87,26; 337,95; (482,98-857,29); 751; (304-981); параметричний за Psw=0,054; PAN0VA=0,044; Р"=0,06; гомогенний 359,67±63,13; 218,69; (220,72-498,62); 371,5; (192,75-553,5); параметричний за Psw=0,228 588,67±102,87; 308,59; (351,46-825,88); 592; (289,5-863,5); параметричний за Psw=0,609 239,33±35,8; 62,01; (85,29-393,38); 238; (178-270); параметричний за Psw=0,964
Середне значення потужностi у дiа-пазонi низьких частот вдень, мс2 646,8±100,56; 389,46; (431,12-862,48); 719; (197981); непараметричний за Psw=0,036; Pkw1-2-3=0,01 PMW1-4=0,007 318±53,07; 183,84; (201,19-434,81); 384; (179-457); непараметричний за Psw=0,114; 546,44±89,21 ; 267,63; (340,72-752,17); 567; (299,5-735); параметричний за Psw=0,792; PAN0VA=0,036; Р"=0,078; гомогенний 191,67±51,86; 89,86; (-31,55-414,88); 230; (89-243); параметричний за Psw=0,277
П р и м i т к и : М - середня, SEM - стандартна похибка, SD - стандартне в1дхилення, 95% С1 - 95% доврч'! ¡нтервали для
середньоТ, Med - медiана, Q - нижнi та верхнi квартилi. P kw 1~2~3 - рiзниця мiж групами за даними тесту Kruskal-Wallis (kw). PMW - рiзниця мiж групами за даними непараметричного еквваленту до двохвибркового t тесту Ст'юдента - тест Mann-Whitney (MW), Panova - за даними дисперсйного aнaлiзу варабельностей з лiнiйним характером розподлу (ANOVA). Psw - визначення типу розподлу варабельнот за тестом Shapiro-Wilk. Р~- за тестом Levene, Р° - рзниця мiж групами за даними однофакторного дисперсйного aнaлiзу з множинними тестами порiвнянь за критерем Tukey HSD. Р°° - рiзниця мiж групами за даними однофакторного дисперсйного aнaлiзу з множинними тестами порвнянь за критерем Bonferroni.
Спостерiгаeться збтьшення середнього значення високочастотного компоненту спектра в нормованих одиницях вдень у хворих на 1ХС у поеднанш з ГХ з «night-peaker» та «dipper» дiастолiчними артерiаль-ними типами (M±SEM, SD; 95% CI; Med; Q -32,33±1,86 %; 3,21; 24,35-40,32; 31; 30-33,5; параметричний за Shapiro-Wilks Psw=0,298 та 23,93±3,54 %; 13,7; 16,34-31,52; 22; 15-26; непараметричний за Psw=0,026; Pkw1-2-3=0,01; PMW1~4=0,012), в порiв-няннi з «non-dipper» та <^ver dipper» (16,67±2,79 % ; 9,67; 10,52-22,81; 17,5; 12,25-22; параметричний за Psw=0,2; PAN0VA=0,025; Р~=0,374; гомогенний; P°2~4=0,016; Р°°2~4=0,019 та 22,44±3,27 %; 9,79; 14,91-29,98; 22; 13,5-29; параметричний за Psw=0,479). Середне значення вах 5-ти хвилинних стандартних вщхилень вдень збiльшено в типах «over dipper» та «dipper» (48,67±3,46 мс; 10,37; 40,69-56,64; 47; 41-56,5; параметричний за Psw=0,332; PAN0VA=0,034; Р"=0,466; гомогенний; P°2~3=0,047 та 46,53±4,09 мс ; 15,86; 37,75-53,32; 48; 31-60; непараметричний за Psw=0,248), на вщмшну вщ «non-dipper» та «night-peaker» (32±4,69 мс; 16,21; 21,6942,3; 37; 26-43; непараметричний за Psw=0,005; Pkw1-2-3=0,018 та 36±4,73 мс; 8,18; 15,67-56,33; 38; 27-40,5; параметричний за Psw=0,593).
Надмiрне зниження АТ в шчний перiод призводить до ппоперфузп i виникнення мiокардiальноí iшемií [6, 7, 14]. Хрошчна iшемiя мюкарда сприяе прогресуван-ню кардiосклерозу, особливо у хворих з наявнютю п-пертрофiею ЛШ, що призводить до структурно!' неод-норiдностi серця. Встановлено, що рiзкий пiдйом АТ вранц^ пiдвищення судинного тонусу i в'язкост кровi, збiльшуе потреби мiокарда в кисш, обумовленi акти-вацiею нейрогормональних систем, зокрема симпато-адреналово!' (САС) i решн-анпотензин-альдостероновой систем [7, 15]. При цьому виявлено, що вираженють перерахованих зрушень залежить вщ ступеня нiчного зниження АТ. Показано, що у па^ен-тiв з «over dipper» вщзначаеться бiльш виражена ак-тивацiя нейрогормональних систем в рангам години в порiвняннi з особами, що мають «dipper» [2, 3, 15]. Пщвищення активностi САС в ранковий час сприяе зниженню порогу збудливостi i пiдвищення автоматизму кардюмюци^в, виникнення дисперсií пер^в ре-фрактерностi i пiдвищення потреби в кисш [11].
Висновки
Индивщуальними особливостями морфо-функцiонального стану у хворих на iшемiчну хворобу серця у поеднанш з ппертошчною хворобою е тага ти-пи ремоделювання, як лiвошлуночковий та бiвентри-кулярний, який мае рiзний ступiнь ремоделювання за вираженютю гiпертрофií та дилатацп обох шлуночкiв, в тому чи^ до 2,6 см та бтьше. Cтруктурнi змiни ль вого шлуночка представлено концентричним ремоде-люванням, ексцентричною та концентричною ппер-трофiею
2. У хворих на 1ХС у поеднанш з ГХ з «over dipper» та «dipper» систолiчними артерiальними типами встановлено значне збтьшення рiвня максимально' час-тоти серцевих скорочень, хронотропного резерву вдень та ганцево^астомчного розмiру лiвого перед-серця.
3. У хворих на 1ХС у поеднанш з ГХ з «dipper» та «over dipper» дiастолiчними артерiальними типами
встановлено значне збтьшення середнього значення потужност у дiапазонi низьких частот за добу та вдень, «night-peaker» та «dipper» - середнього зна-чення високочастотного компоненту спектра в нормо-ваних одиницях вдень.
Перспективи подальших дослщжень. Отримаш результата мають свш подальший розвиток для Ыдивь дуального пiдбору лiкування в залежност вiд типiв ремоделювання серця та циркадних ритмiв артерiа-льного тиску, стадп супутньо''' гiпертонiчноí хвороби.
Лтратура
1. Абдуллаев P. Я. Клиническая эхокардиография при ишемической болезни сердца / P. Я. Абдуллаев. - Х.: Факт, - 2001. - 240 с.
2. Кобалава Ж. Д. Мониторирование артериального давления: методические аспекты и клиническое значение / Ж. Д. Кобалава, Ю. В. Котовская. - М., -1999. - 134 с.
3. Кобалава Ж. Д. Особенности утреннего подъема артериального давления у больных гипертонической болезнью с различными вариантами суточного ритма / Ж. Д. Кобалава, Ю. В. Котовская, В. С. Моисеев // Кардиология. - 1997. - № 6. - С. 23 - 26.
4. Козина А. А. Pемоделирование и диастолическая функция левого желудочка в зависимости от вариабельности артериального давления у больных артериальной гипертензией и ишемической болезнью сердца / А. А. Козина, Ю. А. Васюк, Е. Н. Ющук. [и др.] //Артер. гипертензия. - 2003. - Т. 9, № 4. - С. 21 - 27.
5. Макаров Л. М. Холтеровское мониторирование / Макаров Л. М. - М. Медпрактика, 2000. - 217с.
6. Особенности ремоделирования у пациентов с артериальной гипертензией в зависимости от степени среднесуточной вариабельности артериального давления / С. Б. Шустов, А. Б. Барсуков, М. А. Аль-Язиди [и др.] // Артериальная гипертензия. - 2002. - № 8(2). - С. 54 - 57.
7. Попов В. В. Вариабельность сердечного ритмв: возможности применения в физиологии и клинической медицине / В. В. Попов, Л. Н. Фрицше // Укр. мед. часопис. -III/IV, 2006. - № 2 (52). - С. 24 - 36.
8. Прогноз больных ишемической болезнью сердца - кли-нико-инструментальные аспекты / И. П. Татарченко, Н. В.Позднякова, О. И. Морозова [и др.]. - Пенза: ЭЛМА,
- 2002. - С. 21 - 30.
9. Славин М. Б. Методы системного анализа в медицинских исследованиях / Славин М. Б. - М.: Медицина, - 1989. -304 c.
10. Струтынский А. В. Эхокардиограмма: анализ и интерпретация / А. В. Струтынский. - М.: МЕДпресс-информ, 2007. - 208 c.
11. Шляхто Е. В. Причины и последствия активации симпатической нервной системы при артериальной гипертен-зии / Е. В. Шляхто, А. О. Конради // Артериал. Гипертензия. - 2003. - № 9 (3). - 81 - 88.
12. Devereux R. B. Echocardiography determination of left ventricular mass in man: anatomic validation of the method / R.B. Devereux, N. Reichek // Circulation. - 1977. - Vol. 55.
- P. 613 - 618.
13. De Simone G. Concentric or eccentric hypertrophy: how clinically relevant is the difference? / G. De Simone // Hypertension. - 2004. - Vol. 43. - P. 714.
14. Factors affecting the noctural decrease in blood pressure; a community-based study in Ohasama / Y. Imai, A. Nishiyama, T. Ohkudo [et al.] // J Hypertens. - 1997. - Vol. 15. - P. 827
- 838.
15. Muller J. E. Circadian variation and cardiovascular disease / J. E. Muller, G. H. Tofler // North Engl J Med. -1991. - Vol. 325. - P. 1038 - 1039.
16. Pаtterns of left ventricular hypertrophy and geometric remodeling in essential hypertension / A. Ganau, R. B. Devereux, M. J. Roman [et al.] // J. Amer. Coll. Cardiology. -1992. - Vol. 19. - P. 1550 - 1558.
17. Prevalence and clinical correlates of right ventricular hypertrophy in essential hypertensio n / Cuspidi, Cesare; Negri, Francesca; Giudici, Valentina [ et al.] // Hypertension. - 2009. - Vol. 27, Issue 4. - P. 854 - 860.
18. Task Force of the European Society of Cardiology and the North American Society of Pacing and Electrophysiology Heart rate variability. Standards of measurement, physiological interpretation, and clinical use // Eur. Heart J. - 1996. - Vol. 17 (3). - P. 354 - 381.
Summary
DEPENDENCE MORPHO-FUNCTIONAL STATE OF THE HEART ON THE TYPES OF CIRCADIAN RHYTHMS OF ARTERIAL PRESSURE IN PATIENTS WITH ISCHEMIC HEART DISEASE IN COMBINATION WITH HYPERTENSION Kudrya I. P.
Key words: ischemic heart disease, hypertension, circadian rhythms.
In 126 patients with ischemic heart disease in combination with hypertension determined the prevalence of eccentric hypertrophy and biventricular type remodeling. Average value of the average of all 5-minute standard deviation increase in the types of day «over dipper» and «dipper» patients. In patients with ischemic heart disease in combination with hypertension on «over dipper» and «dipper» systolic blood-types have significant increase in maximum heart rate, сhronotropic reserve at day time and end-distolic size of left atrium. In these patients with «dipper» and «over dipper» diastolic arterial types have a significant increase in the average power in the range of low frequencies for day and night time. Observed increase in the average high-frequency component of the spectrum in normalized units during the day in patients with ischemic heart disease in combination with hypertension with «night-peaker» and «dipper» - diastolic arterial types.
Ukrainian Ministry of the Health Public Service Higher State Educational Establishment of Ukraine «Ukrainian Medical Stomatological Academy», Poltava
Mamepian Hadiümoe до редакцИ 14.04.2010р.
