CC BY
32
УДК: 616.12-005.4-008.311.1-002
СТАН ЦИТОК1НОВОГО ОБМ1НУ В ЗАЛЕЖНОСТ1 В1Д РЕМОДЕЛЮВАННЯ СЕРЦЯ, ЦИРКАДНИХ ХРОНОТРОПНО-1НОТРОПНИХ, ПРЕСОРНИХ РИТМ1В, АРИТМОГЕННОСТ1 М1ОКАРДА У ХВОРИХ НА 1ШЕМ1ЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ В ПОеДНАНШ З Г1ПЕРТОН1ЧНОЮ ХВОРОБОЮ
Метою дослщження було визначення зв'язку промiж прозапальними та протизапальними циток1нами, ремоделюванням серця, циркадними хронотропно-iнотропнимим, пресорними ритмами, аритмогеншстю мiокарда у хворих на 1ХС в поeднаннi з ГХ як передумова до корекцiï л1кування. Ключовi слова. Цитокини, хронотропна , шотропна акгивнiсть.
Робота е фрагментом плановог науково-дослгдног роботи кафедри внутршньог медицини №1 ВДНЗУ "УМСА" на тему «Значення прозапальних, проаритм1чних, дисметабол1чних фактор1в для ускладненого переб1гу гтертотчног хвороби, шем^чног хвороби серця: д1агностика, л1кування» (№ державноï реестрацИ' 0106U001649).
Серцево-судинш захворювання, зокрема гшертошчна хвороба (ГХ) та шем1чна хвороба серця (1ХС) е головною причиною смертносп серед працездатного населення в усьому свт, в ТОМУ ЧИСЛ1 Й yKPAÏHI [2, 12]. Це пов'язано з структурно--функцюнальними змшами серця [8], аритмогеншстю мюкарду, системною запальною активнютю [3, 8, 10, 14], що проявляеться взаемод1ею прозапальних та протизапальних цитокишв. Ремоделювання ЛШ, особливо його концентричн форми, шдвищують ризик розвитку аритмш, зокрема пароксизмальноï фiбриляцiï передсердь [3, 7]. Визначення шдивщуального перебiгу 1ХС в поеднанш з ГХ, зокрема шдходу до терапiï кожного окремого хворого, з урахуванням морфо-функцiональних змiн серця, дисбалансу цитокшового стану е актуальною проблемою кардюлоги.
Метою дослiдження було визначення зв'язку промiж прозапальними та протизапальними цитокшами, ремоделюванням серця, циркадними хронотропно-шотропнимим, пресорними ритмами, аритмогеннiстю мюкарда у хворих на 1ХС в поеднанш з ГХ як передумова до корекци лшування.
Матер1али та методи дослщження. Об'ектом дослiдження були 35 хворих на 1ХС в поеднанш з ГХ. Кшшчна характеристика цих хворих: 26 (74,3%) хворих iз 35 мали стабiльну стенокардда напруження, в тому числi 12 (34,3%) - II функцюнального класу, 14 (40 %) - III функцюнального класу. 9 (25,7 %) з ГХС у виглядi кардюсклерозу атеросклеротичного з серцевою недостатнiстю, в тому чист 6 (17,1%) в поеднанш з порушенням ритму. ГХ II ст. була супутшм захворюванням у 20 (57,1%) iз 35, ГХ III ст., постшфарктним кардюсклерозом у 15 (42,9%) iз 35. У 13 (37,1%) хворих iз 35 визначили порушення ритму i провiдностi серця, в тому чист пароксизмальну фiбриляцiю передсердь - у 5 (14,3 %), надшлуночкову екстрасистолда - у 2 (5,7%), шлуночкову екстрасистолiю - у 1 (2,8 %), шлуночкову бiгемiнiю - у 3 (8,6 %), поеднання полiтопноï надшлуночковоï i шлуночковоï екстрасистолiï - у 2 (5,7%). ХСН визначали за критерiями та класифiкацiею Украшського наукового товариства кардiологiв (2007): у 20 (57,1 %) хворих iз 35 спостерк-алася ХСН I ст. за М.Д. Стражеском, В.Х. Василенком, II ФК за Нью-Йоркською асощащею кардiологiв (NYHA, 1964); у 12 (34,3 %) - СН II А, ФК III; у 3 (8,6 %) - СН II-Б, ФК IV. Вiк дослiджених - 62,37±1,48; 8,75; 59,36-65,37 (M±SEM; SD; 95% а ), максимум - 81, мимум - 44 роки. За статтю хворi розподiлились таким чином: 27 (77,1 %) - чоловЫв, 8 (22,9 %) - жшок. Контрольна група складалась iз 19 практично здорових осiб, вшом 60,26±1,5; 6,59; 57,09-63,44 (M±SEM; SD; 95% Q), максимум - 74, мммум - 52 роки, серед них 12 (63,2%) - чоловЫв, 7 (36,8%) - жшок.
Комплексне ультразвукове обстеження серця проводили з використанням апарату "Sim-5000 plus" з мехашчним датчиком 3,5 МГц у положенш хворого на лiвому бощ за загальноприйнятою методикою [1]. Визначали товщину стiнки правого шлуночка (ПШ), кiнцево -дiастолiчний розмiр ПШ (КДР ПШ), кiнцево-дiастолiчний розмiр ЛШ (КДР ЛШ), кiнцево-систолiчний розмiр ЛШ (КСР ЛШ), товщину мiжшлуночковоï перегородки (ТМШП) та задньо1' стiнки ЛШ (ТЗСЛШ) у дiастолу, кiнцево-дiастолiчний розмiр лiвого передсердя (КДР ЛП), дiаметр аорти на рiвнi аортальних стулок , кшцево-дiастолiчний (КДО ЛШ) i кiнцево-систолiчний об'еми ЛШ (КСО ЛШ), фракщю викиду, ударний об'ем та шдекс ЛШ [16]. Масу мюкарда ЛШ, г визначали за формулою L. Teichholz та Penn Convention (запропоновану R.B. Devereux та N. Reichek) [13]. !ндекс маси мiокарда ЛШ обчислювали
як сшввщношення маси мюкарда до площi поверхш тша. Цiлодобове мошторування електрокардiограми та артерiального тиску (АТ) проводилось за допомогою амбулаторного монiторyвання за системою "Кардиотехника 4000АТ", «Кардиотехника 04-АД-3» ("ИНКАРТ", РОС1Я) № V4, V6 ТА Y. Визначали середню, мiнiмальнy та максимальну частоту серцевих скорочень (ЧСС) вдень та вночц циркадний шдекс частоти серцевих скорочень (вщношення середньо! частоти серцевих скорочень вдень та вноч1); денний та шчний хронотропний резерв; середнш, мiнiмальний, максимальний систолiчний денний та шчний артерiальний тиск; середнш, мшмальний, максимальний дiастолiчний денний та шчний артерiальний тиск; стyпiнь шчного зниження АТ; пульсовий АТ вдень та вночц денний та шчний шотропний резерви [5].
Дослщження статусу прозапальних та протизапальних цитокшв включало визначення iнтерлейкiнiв-1ß, -6, -8, -10 (1Л- 1ß, 1Л-6, 1Л-8, 1Л-10, фактора некрозу пухлин-альфа (ФНП-а), С-реактивного бiлка (СРБ) людини в сироватцi кровi твердофазним iмyноферментним методом, за допомогою набору реагента: ProCon IL-1ß (С.-Петербург) для Ы-lß, ProCon IL-6 (С.-Петербург) для 1Л-6, «ИЛ-8 - ИФА - БЕСТ» (Новосибiрськ) для 1Л-8, ProCon IL-10 (С.-Петербург) для 1Л-10, hsCRP ELISA (США) для СРБ, ProCon TNFa (С.-Петербург) для ФНП-a. Статистичний аналiз включав двохвибiрковий t критерiя Стюдента та його непараметричний аналог Mann-Whitney U (MW) для двох незалежних вибiрок варiабельносте. Нормальнiсть розподiлy варiацiй перевiряли за результатами однофакторного тесту Колмогорова-Смирнова з корекщею за Lilliefors, W тесту Shapiro-Wilks (за програмою SPSS for Windows Release 13.00, SPSS Inc., 1989-2004). Розходження мiж групами визначали за допомогою непараметричниого методу - критерш знакiв (КЗ), використовували хьквадрат тест [11], точний метод Фшера (ТМФ) (за програмою Statistica for Windows Release 13.00, SPSS Inc., 1989-2004), корелятивний зв'язок промiж факторами за даними параметричного (за Pearson) та непараметричного (за Spearman) кореляцшного аналiзy (за програмою SPSS for Windows Release 13.00, SPSS Inc., 1989-2004).
Результати дослщження та ix обговорення. Провщну роль прозапально! активностi у всiх 35 хворих на 1ХС в поеднанш з ГХ ( Р<0,01 за критерieм знакiв) е збiльшення рiвня прозапальних (1Л -1ß i/або 1Л-6, i/або 1Л-8, i/або ФНП-а, i/або СРБ) та зниження протизапального (1Л-10) цитокiнiв.
Змiни цитокiнового обмiнy дослщжуваних дозволив визначити збiльшення 1Л-6 у хворих на 1ХС в поеднанш з ГХ III ст., постшфарктним кардюсклерозом (табл. 1).
Таблиця 1
Залежшсть р1вня iнтерлейкiна-6 у хворих на 1ХС вiд стадп ГХ (M±SEM; SD; 95% С1; Med; Q)
Показники р1вня цитокша: Хвор1 на ГХС в поеднанш з ГХ:
II ст. (n = 20) III ст., постшфарктним кардюсклерозом (n = 15)
штерлейюн-6, пкг/мл 3,75±1,89; 8,45; (-0,2-7,7); 0; (0-17,2); непараметричний за за Shapiro-Wilk Рsw=0,0001; Р1^=0,049 11,47±3,24; 12,56; (4,51-18,42); 9; (0 - 18); непараметричний за Shapiro-Wilk Р8%=0,01
Примгтка: М - середня, SEM - стандартна похибка; SD - стандартне вщхилення, 95% Cl - 95% довiрчi iнтервали для середньо!; Med -мeдiана; Q - нижш та вeрхнi квартiлi, Psw - визначення типу розподiлу варiабeльностi за тестом Shapiro-Wilk, PMW - рiзниця мiж групами хворих на 1ХС вiд стади ГХ за даними непараметричного е^валенту до двохвибiркового t тесту Ст'юдента для двох незалежних вибiрок варiабeльностeй за тестом Mann-Whitney (MW).
У хворих на 1ХС в поеднанш з ГХ спостер1гали з наявнютю хрошчно! серцево! недостатносп (ХСН) II-A, II-Б за М.Д. Стражеском, В.Х. Василенком значне шдвищення 1Л-6 (табл. 2).
Таблиця 2
Залежшсть рiвня 1Л-6 у хворих на 1ХС в поеднанш з ГХ вщ стадп ХСН (M±SEM; SD; 95% CI; _Med; Q)_
Показник рiвня цитокiна: Хворi на ГХС в поеднанш з ГХ в залежносп вщ вираженостi стадп хрошчно! серцево! недостатностi за М.Д. Стражеском, В.Х. Василенком:
I (n = 20) II-А, II-Б (n = 15)
iнтерлейкiн-6, пкг/мл 3,2±1,27; 5,69; (0,53 - 5,87); 0; (0 - 4); непараметричний за за Shapiro-Wilk Р8%=0,0001 ; Р1^=0,043 12,2±3,63; 14,05; (4,42 -19,98); 9; (0 - 30); непараметричний за Shapiro-Wilk Р8%=0,003
Примггка: М - середня, SEM - стандартна похибка; SD - стандартне вщхилення, 95% Cl - 95% дов1рч1 штервали для середньо!; Меd -мед1ана; Q - нижш та верхш квартш^ Fsw - визначення типу розподшу вар!абельносп за тестом Shapiro-Wilk, PMW - р1зниця м1ж групами хворих на 1ХС в поеднанш з ГХ вщ стади ХСН за даними непараметричного екв1валенту до двохвиб1ркового t тесту Ст'юдента для двох незалежних виб1рок вар1абельностей за тестом Mann-Whitney (MW).
Даш порiвняння рiвня цитокiнiв у хворих на 1ХС в поеднанш з ГХ в залежносп вщ вираженостi ХСН за фyнкцiональним класом за NYHA були схожими за стад1ею. Пiдвищений рiвень 1Л-6 був характерною ознакою наявносп ХСН III-IV функцюнального класу за NYHA (табл. 3).
Таблиця 3
Залежшсть промгж вираженiстю ХСН за функщональним класом за NYHA та piBHeM 1Л-6 у _хворих на 1ХС в поeднаннi з ГХ_
Групи доопджеиих в залежносп в1д виражеиост ХСН за функцюнальним класом за NYHA: Ивень iнтерлейкiна-6, пкг/мл:
норма, (n = 24) вище норми (n = 11)
II (n=20) 17 (*89,5%, **70,8%, ***48,6%) 2 (*10,5%, **18,2%, ***5,7%)
III-IV (n=15) 7 (*43,8%, **29,2%, ***20%) 9 (*56,3%, **81,8%, ***25,7%)
Примака: * - вщсоток вiд вiд кшъкГсно1' характеристики вираженносп ХСН за функцiональним класом за NYHA (за строчкою), ** -вщсоток вщ кшъкГсно1' характеристики хворих в залежноси вiд рiвня 1Л-6 (за стовпчиком), *** - вщсоток вiд кшьккно1' сумацшно1 характеристики залежноси промiж вираженнiстю ХСН за функщональним класом за NYHA та рiвнем 1Л-6.
Значимють р1зниц1 пром1ж ХСН за функщональним класом за NYHA та р1внем 1Л-6 за даними Xi - квадрата Ирсона, вщношення в1рог1дностей, асощацп лшшного через лшшне, точним методом Фiшера (табл. 4).
Таблиця 4
Даш за значимкть рпниц1 пpомiж ХСН за функцiональним класом за NYHA та piBHeM 1Л-6
за даними Xi - квадрат тестами
Показники значения df Зиачим^ть (двоб1чиа) Достов1ршсть за точиим методом Фшера (двоб1чиа)
Хьквадрат за Шрсоиом 8,426 1 0,004
В1дношення в1рог1дностей 8,857 1 0,003
Спадкоемшсть корекцп 6,438 1 0,011
точний тест Фшера 0,009
Асощащя лшшиого через лшшне 8,185 1 0,004
Для хворих на 1ХС в поеднанш з ГХ жшочо! стал бiльш характерним е пiдвищення рiвня СРБ в порiвняннi з чоловiками (M±SEM; SD; 95% CI; Med; Q: 0,05±0,01; 0,037; (0,03 - 0,061); 0,03; (0,016 -0,075); непараметричний за за Shapiro-Wilk Psw=0,015; PMW=0,009 та 0,11±0,02; 0,59; (0,06 - 0,16); 0,11; (0,079 - 0,17); параметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,623; Pst=0,001, де М - середня, SEM -стандартна похибка; SD - стандартне вщхилення, 95% Cl - 95% довiрчi iнтервали для середньо!; Меd - медiана; Q - нижнi та верхш квартiлi, Psw - визначення типу розподшу варiабельностi за тестом Shapiro-Wilk, PMW - рiзниця мiж групами хворих на 1ХС в поеднанш з ГХ вщ статп за даними непараметричного еквiваленту до двохвибiркового t тесту Ст'юдента для двох незалежних вибiрок варiабельностей за тестом Mann-Whitney (MW), Pst - рiзниця мiж групами за даними двохвибiркового t тесту Ст'юдента. У хворих на 1ХС в поеднанш з ГХ за даними параметричного кореляцшного аналiзу спостерiгаеться середнiй прямий кореляцшний зв'язок промiж рiвнями штерлейюшв-6, пкг/мл (непараметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,0001) та 10, пг/мл (параметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,0001) - r =0,428, Pr =0,001, де r - корелящя за Пiрсоном, Pr - Р -достовiрнiсть кореляцii за Пiрсоном, Psw - визначення типу розподшу варiабельностi за тестом Shapiro-Wilk). Непараметричним кореляцшним аналiзом встановлено середнiй зворотнiй кореляцшний зв'язок промгж рiвнем СРБ, мл/л (параметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,102) та ФНП-а, пкг/мл (непараметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,0001) R=-0,354, PR=0,038, де R - корелящя за Сшрменом, PR - P-достовiрнiсть кореляцii за Сшрменом). Piвень 1Л-8 корелюе з добовими хронотропними ритмами у хворих на 1ХС в поеднанш з ГХ (табл. 5).
Таблиця 5
Кореляцшний зв'язок пpомiж piвнeм 1Л-8 та добовою ЧСС у хворих на 1ХС в поеднанш з ГХ
Корелящя пром1ж такими показииками R PR
Ивеиь штерлейкша-8, пг/мл (непараметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,0001) та максимальна ЧСС вдень (непараметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,003) -0,506 0,007
Piвень iитерлейкiиа-8, пг/мл (непараметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,0001) та мшмальна ЧСС вдень (параметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,927) -0,506 0,007
Piвеиь iитерлейкiиа-8, пг/мл (непараметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,0001) та мшмальиа ЧСС виочГ (параметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,496) -0,596 0,001
Piвеиь iнтерлейкiиа-8, пг/мл (непараметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,0001) та максимальна ЧСС виочГ (непараметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,0001) -0,511 0,006
Примггка: R - корелящя за Сшрменом, PR - P-достовiрнiсть кореляцй за Сшрменом, Psw - визначення типу розподшу варiабельностi за тестом Shapiro-Wilk.
За даними непараметричного кореляцшного аналiзу встановлено зворотнш кореляцшний зв'язок (середня сила зв'язку) промГж рГвжм 1Л-8 та максимальною ЧСС вдень; зворотнш кореляцшний зв'язок (середня сила зв'язку) промГж рГвжм 1Л-8 та мшмальною ЧСС вдень; зворотнш кореляцшний зв'язок (середня сила зв'язку) промГж рГвжм 1Л-8 та мiнiмальною ЧСС
вночц зворотнш кореляцшний зв'язок (середня сила зв'язку) промiж рiвнем 1Л-8 та максимальною ЧСС вночг Параметричним та непараметричним кореляцшним аналiзом у хворих на 1ХС в поeднаннi з ГХ встановлено сильний прямий кореляцшний зв'язок промiж середньою ЧСС вночi (параметричний за Shapiro-Wilk Рsw=0,911) та мтмальною ЧСС вдень (параметричний за Shapiro-Wilk Рsw=0,927) - г = 0,858, Рг =0,0001, R=0,896, РR =0,001; прямий кореляцiйний зв'язок (середня сила зв'язку) промiж середньою ЧСС вночi (параметричний за Shapiro-Wilk Рsw=0,911) та максимальною ЧСС вдень (непараметричний за Shapiro-Wilk Рsw=0,003) - г = 0,673, Рг =0,0001, R=0,614, РR =0,001. У хворих на 1ХС в поeднаннi з ГХ параметричним та непараметричним кореляцшним аналiзом встановлено сильний прямий кореляцшний зв'язок промiж максимальною ЧСС вночi (непараметричний за Shapiro-Wilk Рsw=0,0001) та середньою ЧСС вдень (параметричний за Shapiro-Wilk Рsw=0,109) - г = 0,819, Рг =0,0001, R=0,732, РR =0,001; прямий кореляцшний зв'язок (середня сила зв'язку) промiж максимальною ЧСС вдень (непараметричний за Shapiro-Wilk Рsw=0,003) та вночi (непараметричний за Shapiro-Wilk Рsw=0,0001) - г = 0,686, Рг =0,001, R=0,436, РR =0,023; прямий кореляцшний зв'язок (середня сила зв'язку) промiж максимальною ЧСС вночi (непараметричний за Shapiro-Wilk Рsw=0,0001) та мшмальною ЧСС вдень (параметричний за 8Ьари-о-Шк Рsw=0,927) - г = 0,567, Рг =0,002, R=0,546, РR =0,003. Встановили кореляцшний зв'язок промiж мшмальною добовою ЧСС у хворих на 1ХС в поeднаннi з ГХ (табл. 6).
Таблиця 6
Кореляцшний зв'язок промiж м1н1мальною добовою ЧСС у хворих на IXC в поеднанш з ГХ
Корелящя пром1ж такими показниками г Pr R PR
Середньою ЧСС вдень (параметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,197) та вноч1 (параметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,588) 0,824 0,0001 0,805 0,001
Мшмальна ЧСС вдень (параметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,927) та вночi (параметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,496) 0,784 0,0001 0,586 0,001
Мшмальна ЧСС вночi (параметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,496) та середня ЧСС вдень (параметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,109) 0,662 0,0001 0,795 0,001
Мшмальна ЧСС вночi (параметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,496) та максимальна ЧСС вдень (непараметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,003) 0,473 0,013 0,582 0,001
Примiтка: r - корeляцiя за Пiрсоном, Рг - Р-достовiрнiсть кореляци за Шрсоном, R - корeляцiя за Сшрменом, PR - Р-достовiрнiсть кореляци за Сшрменом, Psw - визначення типу розпод1лу варiабeльностi за тестом Shapiro-Wilk.
Параметричним та непараметричним кореляцшним аналiзом встановлено прямий кореляцiйний зв'язок (сильний зв'язок) промiж середньою ЧСС вдень та вночц прямий кореляцшний зв'язок (сильний зв'язок) промiж мшмальною ЧСС вдень та вночi; прямий кореляцшний зв'язок (середня сила зв'язку) промiж мшмальною ЧСС вночi та середньою ЧСС вдень; прямий кореляцшний зв'язок (середня сила зв'язку) промiж мшмальною ЧСС вночi та максимальною ЧСС вдень. Визначено залежнють промiж рiвнем СРБ та добовими хронотропними ритмами у хворих на 1ХС в поеднанш з ГХ. За даними параметричного кореляцшного аналiзу встановлено середнш прямий кореляцiйний зв'язок промiж рiвнем СРБ, мл/л (параметричний за Shapiro-Wilk Рsw=0,102) та максимальною ЧСС вдень (непараметричний за Shapiro-Wilk Рsw=0,003) - R=0,506, РR =0,007; середнш прямий кореляцшний зв'язок промiж рiвнем СРБ, мл/л (параметричний за Shapiro-Wilk Рsw=0,102) та мiнiмальною ЧСС вдень (параметричний за Shapiro-Wilk Рsw=0,927) - R=0,431, РR =0,025; середнiй прямий кореляцшний зв'язок промiж рiвнем СРБ, мл/л (параметричний за Shapiro-Wilk Рsw=0,102) та середньою ЧСС вдень (параметричний за Shapiro-Wilk Рsw=0,109) - R=0,350, РR =0,005. У хворих на 1ХС в поеднаннi з ГХ визначили корелящю промiж хронотропними резервами. Параметричним та непараметричним методом визначено прямий кореляцшний зв'язок (середня сила зв'язку) промiж хронотропним шчним резервом (непараметричний за Shapiro-Wilk Рsw=0,018) та середньою ЧСС вдень (параметричний за Shapiro-Wilk Рsw=0,109) - г = 0,457, Рг =0,009, R=0,354, РR =0,047. Параметричним методом визначено прямий кореляцшний зв'язок (середня сила зв'язку) промiж хронотропним денним (параметричний за Shapiro-Wilk Рsw=0,197) та шчним резервами (непараметричний за Shapiro-Wilk Рsw=0,018) - R=0,449, РR =0,01.
1снуе середня пряма циркадна залежнiсть коливань ЧСС, збшьшення останнiх в денний час сприяе ризику появи небезпечних шлуночкових аритмш у хворих на 1ХС в поеднаннi з ГХ. Визначено залежнють пром1ж хронотропним денним резервом та шлуночковими аритмiями за Lown-Wolf у хворих на 1ХС в поеднаннi з ГХ (табл. 7). Параметричним та непараметричним кореляцшним аналiзом встановлено зворотнш середнш кореляцшний зв'язок пром1ж хронотропним денним резервом та шлуночковими аритмшми за Lown-Wolf за добу; зворотнш середнш кореляцшний зв'язок промiж хронотропним денним резервом та шлуночковими аритмшми за Lown-Wolf вночц зворотнiй середнiй кореляцшний зв'язок промiж хронотропним денним резервом та шлуночковими
аритмшми за Lown-Wolf вдень. У хворих на 1ХС в поеднанш з ГХ визначили залежнють промiж 1Л-6 та систолiчним артерiальним тиском (САТ). Параметричним та непараметричним кореляцшним аналiзом визначено середнш прямий кореляцiйний зв'язок промiж рiвнем 1Л-6, пкг/мл (непараметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,0001) та максимальним САТ вдень, мм рт. ст. (параметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,713) - r=0,457, Pr =0,033, R=0,473, PR=0,026; прямий кореляцшний зв'язок (середня сила зв'язку) промiж рiвнем 1Л-6, пкг/мл (непараметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,0001) та мшмальним САТ вдень, мм рт.ст. (параметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,704)-r=0,455, Pr=0,033, R=0,442, PR=0,039. Параметричним кореляцшним аналiзом визначено середнiй прямий кореляцшний зв'язок промiж рiвнем 1Л-6, пкг/мл (непараметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,0001) та максимальним САТ вночi, мм рт.ст. (параметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,450) -r=0,496, Pr=0,019. Непараметричним кореляцшним аналiзом визначено середнiй прямий кореляцшний зв'язок промiж рiвнем 1Л-10, пг/мл (непараметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,0001) та середнш САТ вноч^ мм рт. ст. (параметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,588) - R=0,457, PR=0,019.
Таблиця 7
Кореляцшний зв'язок промiж хронотропним денним резервом та шлуночковими аритмiями за _за Lown-Wolf у хворих на 1ХС в поеднанш з _ ГХ___
Корелящя пром1ж такими показниками r Pr R PR
Хронотропний денний резерв (параметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,988) та шлуночковi аритми за Lown-Wolf за добу (непараметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,0001) -0,471 0,007 -0,414 0,021
Хронотропний денний резерв (параметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,988) та шлуночковi аритми за за Lown-Wolf вночi (непараметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,0001) -0,473 0,011 -0,480 0,01
Хронотропний денний резерв (параметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,988) та шлуночковi аритми за Lown-Wolf вдень (непараметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,0001) -0,406 0,023 -0,365 0,043
Примгтка: r - корелящя за Шрсоном, Pr - Р-достов1рн1сть кореляци за Шрсоном, R - корелящя за Сшрменом, PR - Р-достов1рн1сть кореляци за Сшрменом, Psw - визначення типу розпод1лу вар1абельносп за тестом Shapiro-Wilk.
Параметричним та непараметричним у хворих на 1ХС в поеднанш з ГХ методом визначено прямий кореляцшний зв'язок (сильний зв'язок) промiж середшм САТ вдень (непараметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,197) та вноч^ мм рт. ст. (параметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,588) - r=0,763, Pr =0,0001, R=0,774, PR=0,0001; прямий кореляцшний зв'язок (середня сила зв'язку) промiж шотропним систолiчним денним (параметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,988) та нiчним резервами (непараметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,158) - r=0,523, Pr =0,006, R=0,620, PR=0,001.
У хворих на 1ХС в поеднаннi з ГХ встановлено залежнють промiж цитокiнами та АТ. Параметричним та непараметричним кореляцшним аналiзом визначено прямий кореляцшний зв'язок (середня сила зв'язку) промiж рiвнем IЛ-1ß, пкг/мл (непараметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,0001) та мшмальним САТ вдень, мм рт. ст. (параметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,704) - r=0,517, Pr =0,014, R=0,498, PR=0,018; прямий кореляцiйний зв'язок (середня сила зв'язку) промiж рiвнем 1Л-10, пг/мл (непараметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,0001) та мiнiмальним САТ вдень, мм рт. ст. (параметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,704) - r=0,513, Pr =0,015, R=0,529, PR=0,011; прямий кореляцiйний зв'язок (середня сила зв'язку) промiж рiвнем 1Л-10, пг/мл (непараметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,0001) та мiнiмальним дiастолiчним АТ вдень, мм рт. ст. (параметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,390) - r=0,510, Pr =0,014, R=0,434, PR=0,022. Отже, запальнi процеси тiсно пов'язанi з коливаннями систолiчного та дiастолiчного АТ, тобто вщ механiчного стресу на штиму артерiол. Запальнi змiни штими судин обумовленi механiчними, гемодинамiчними стресами, що приводить до ремоделювання серця, обумовлюють певнi зв'язки зi змшою геометрн порожнин серця [4, 8, 10]. У хворих на 1ХС в поеднанш з ГХ параметричним та непараметричним кореляцшним аналiзом встановлено середнш звортнш кореляцшний зв'язок ДАТ вдень, мм рт. ст. (параметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,204) - r=-0,432, Pr =0,028, R=-0,416, PR=0,035; звортнш кореляцшний зв'язок (середня сила зв'язку) промiж КДО ЛШ, мл (параметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,155) та максимальним ДАТ вдень, мм рт. ст. (параметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,390) - r=-0,490, Pr =0,021, R=-0,581, PR=0,005. Непараметричним кореляцiйним аналiзом визначено зворотнiй кореляцiйний зв'язок (середня сила зв'язку) промiж кiнцево-систолiчним об'емом ЛШ, мл (параметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,082) та середшм ДАТ вдень, мм рт. ст. (параметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,204) - R=-0,416, PR=0,035.
Параметричним та непараметричним методом у хворих на 1ХС в поеднанш з ГХ визначено зворотнш кореляцшний зв'язок (середня сила зв'язку) промiж середшм ДАТ вдень, мм рт. ст.
(параметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,204) та КСР ЛШ, см (параметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,147) - г=-0,550, Рг =0,005, R=-0,458, PR=0,019; прямий кореляцiйний зв'язок (середня сила зв'язку) промiж середнiм ДАТ bho4Î, мм рт. ст. (параметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,588) та ТЗСЛШ, см (непараметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,006) - г=0,509, Рг =0,008, R=0,509, PR=0,008.
У хворих на 1ХС в поеднанш з ГХ за даними параметричного i непараметричного кореляцшного аналiзу встановлено сильний прямий кореляцшний зв'язок промiж КДР, см (параметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,026) та масою мюкарда ЛШ по Teicholz, г (параметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,399) - г=0,736, Рг =0,0001, R=0,8, PR=0,0001; прямий кореляцшний зв'язок (середня сила зв'язку) промiж КДР ЛП, см (непараметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,027) та масою мюкарда ЛШ по Teicholz, г (параметричний за Shapiro-Wilk Рsw=0,399) - г=0,357, Рг =0,035, R=0,374, РR=0,027; прямий кореляцiйний зв'язок (середня сила зв'язку) промiж КДР ЛП, см (непараметричний за Shapiro-Wilk Рsw=0,027) та масою мюкарда ЛШ по Devereux (параметричний за Shapiro-Wilk Рsw=0,734) - г=0,336, Рг =0,048, R=0,343, РR=0,044. За даними параметричного кореляцiйного аналiзу встановлено зворотнiй середнiй кореляцiйний зв'язок промiж КСР ЛШ, см (параметричний за Shapiro-Wilk Рsw=0,147) та ТЗСЛШ, см (параметричний за Shapiro-Wilk Рsw=0,083) - г=-0,350, Рг =0,039. Визначили корелящю промiж морфофункцiональними можливостями серця у хворих на 1ХС в поеднанш з ГХ. Параметричним та непараметричним кореляцшним аналiзом встановлено зворотнш кореляцшний зв'язок (середня сила зв'язку) промiж фракщею викиду, % (параметричний за Shapiro-Wilk Рsw=0,166) та КСР ЛШ, см (параметричний за Shapiro-Wilk Рsw=0,147) - г=-0,376, Рг =0,026, R=-0,465, РR=0,005; прямий кореляцшний зв'язок (середня сила зв'язку) промiж КДО, мл (параметричний за Shapiro-Wilk Рsw=0,155) та масою мiокарда ЛШ по Devereux, г (параметричний за Shapiro-Wilk Рsw=0,734) ) - г=0,538, Рг =0,001, R=0,619, РR=0,001; зворотнш кореляцшний зв'язок (середня сила зв'язку)промiж ударним шдексом (параметричний за Shapiro-Wilk Рsw=0,144) та iндексом вiдносноï товщини стiнок ЛШ (непараметричний за Shapiro-Wilk Рsw=0,0001) - г=-0,392, Рг =0,02, R=-0,358, РR=0,035; зворотнiй кореляцiйний зв'язок (середня сила зв'язку) промiж КДО ЛШ, мл см (параметричний за Shapiro-Wilk Рsw=0,155) та шдексом вiдносноï товщини стшок мiокарда ЛШ (непараметричний за Shapiro-Wilk Рsw=0,0001) - г=-0,678, Рг =0,0001, R=-0,532, РR=0,001; прямий кореляцшний зв'язок (середня сила зв'язку) промiж шдексом маси мюкарда (параметричний за Shapiro-Wilk Рsw=0,807) та КДР ЛШ, см (непараметричний за Shapiro-Wilk Рsw=0,026) - г=0,570, Рг =0,0001, R=0,662, РR=0,001; прямий кореляцiйний зв'язок (середня сила зв'язку) промiж шдексом маси мюкарда (параметричний за Shapiro-Wilk Рsw=0,807) та КДО ЛШ, мл (параметричний за Shapiro-Wilk Рsw=0,155) - г=0,520, Рг =0,001, R=0,561, РR=0,0001; прямий кореляцiйний зв'язок (середня сила зв'язку) промiж iндексом маси мюкарда ЛШ (параметричний за Shapiro-Wilk Рsw=0,807) та фракщею викиду, % (параметричний за Shapiro-Wilk Рsw=0,166) - г=0,492, Рг =0,003, R=0,475, РR=0,004. У хворих на 1ХС в поеднанш з ГХ визначили корелящю промiж середшм систолiчний артерiальним тиском вдень та шлуночковими аршмями за Lown-Wolf (табл. 8).
Таблиця 8
Кореляцiйний зв'язок промiж середнiм систолiчний артерiальним тиском вденьта
шлуночковими аритмiями за Lown-Wolf у хворих на 1ХС в поеднанш з ГХ
Корелящя промiж такими показниками г Рг
Середнш систолчний артерiальний тиск вдень, мм рт. ст.. (параметричний за Shapiro-Wilk ?sw=0,197) та шлуночков1 аритмп за Lown-Wolf вноч1 (непараметричний за Shapiro-Wilk rsw=0,0001) 0,690 0,001
Середнiй систолiчний артерiальний тиск вдень, мм рт. ст.. (параметричний за Shapiro-Wilk rsw=0,197) та шлуночков1 аритми за Lown-Wolf вдень (непараметричний за Shapiro-Wilk rsw=0,0001) 0,637 0,001
Середнш систолiчний артерiальний тиск вдень, мм рт. ст. (параметричний за Shapiro-Wilk rsw=0,197) та шлуночковi аритмiï за Lown-Wolf за добу (непараметричний за Shapiro-Wilk rsw=0,0001) 0,637 0,001
Примггка: R - корелящя за Спiрменом, РЯ - Р-достовiрнiсть кореляцiï за Спiрменом, Fsw - визначення типу розподiлу варiабельностей за тестом Shapiro-Wilk.
Параметричним кореляцшним аналiзом встановлено прямий середнiй кореляцшний зв'язок промiж середнiм систолiчний АТ вдень та шлуночковими аршмями за Lown-Wolf вночц прямий кореляцiйний зв'язок (середня сила зв'язку) промiж середшм систолiчний АТ вдень та шлуночковими аршмями за Lown-Wolf вдень; прямий кореляцшний зв'язок (середня сила зв'язку) промiж середшм систолiчний АТ вдень та шлуночковими аршмями за Lown-Wolf за добу.
У хворих на 1ХС в поеднанш з ГХ параметричним та непараметричним методом визначено прямий кореляцшний зв'язок (середня сила зв'язку) промiж середшм САТ вноч^ мм рт. ст.
(пapaмeтpичний зa Shapiro-Wilk Psw=0,588) тa шлуночковими apитмiями зa Lown-Wolf зa до6у (нeпapaмeтpичний зa Shapiro-Wilk Psw=G,GGG1) - г=0,620, Pr =0,001, R=0,467, PR=0,019; пpямий коpeляцiйний зв'язок (cepeдня cилa зв'язку) пpомiж мaкcимaльним CAT вночi, мм p^ cт. (пapaмeтpичний зa Shapiro-Wilk Psw=0,450) тa шлуночковими apитмiями зa Lown-Wolf зa добу (нeпapaмeтpичний зa Shapiro-Wilk Psw=G,GGG1) - r=0,491, Pr =0,001, R=0,467, PR=0,019. Пapaмeтpичним мeтодом визнaчeно пpямий коpeляцiйний зв'язок (cepeдня craa зв'язку) пpомiж cepeднiм CAT вноч^ мм pт. cт. (пapaмeтpичний зa Shapiro-Wilk Psw=0,588) тa шлуночковими apитмiями зa Lown-Wolf вночi (нeпapaмeтpичний зa Shapiro-Wilk Psw=G,GGG1) - r=0,561, Pr =G,GG7; звоpотнiй коpeляцiйний зв'язок (cepeдня cилa зв'язку) пpомiж cepeднiм ДAT вдeнь, мм pт. cт. (пapaмeтpичний зa Shapiro-Wilk Psw=0,204) тa шлуночковими apитмiями зa Lown-Wolf вночi (нeпapaмeтpичний зa Shapiro-Wilk Psw=G,GGG1) - r=0,497, Pr =0,019; пpямий коpeляцiйний зв'язок (cepeдня cилa зв'язку) пpомiж cepeднiм дiacтолiчним AT вдeнь, мм p^ cт. (пapaмeтpичний зa Shapiro-Wilk Psw=0,204) тa шлуночковими apитмiями зa Lown-Wolf зa добу (нeпapaмeтpичний зa Shapiro-Wilk Psw=G,GGG1) - r=0,449, Pr =0,024; пpямий коpeляцiйний зв'язок (cepeдня cилa зв'язку) пpомiж cepeднiм дiacтолiчним AT вдeнь, мм p^ cт. (пapaмeтpичний зa Shapiro-Wilk Psw=0,204) тa шлуночковими apитмiями зa Lown-Wolf вдeнь (нeпapaмeтpичний зa Shapiro-Wilk Psw=G,GGG1)-r=0,449, Pr =0,024. Вcтaновлeно ^ямий cepeднiй коpeляцiйний зв'язок нeпapaмeтpичним мeтодом пpомiж TЗCЛШ (нeпapaмeтpичний зa Shapiro-Wilk Psw=0,006) тa шлуночковими apитмiямм зa Lown-Wolf вночi (нeпapaмeтpичний зa Shapiro-Wilk Psw=G,GGG1) - R=0,384, PR=0,043.
Зa нaшими дaними у xвоpиx нa IXC в поeднaннi з TX cпоcтepiгaeтьcя збiльшeння piвня Ы-lß i/aбо IЛ-б, i/aбо IЛ-8, ^бо ФНП-а, i/aбо CPБ тa знижeння IЛ-10, що пiдтвepджyeтьcя iншими лiтepaтypними дaними [10] пpо pоль цитокшв в зaпaлeннi пpи aтepоcклepозi [10, 14], peмодeлювaннi лiвого шлyночкa [17], збiльшeннi пyльcового тa дiacтолiчного apтepiaльного тиcкy [8].
Вcтaновлeно пiдвищeння piвня IЛ-б у xвоpиx нa IXC в поeднaннi з ГX в зaлeжноcтi вiд cтaдiï ГX, виpaжeноcтi XCH тa його клacy, що пiдтвepджyютьcя iншими доcлiдникaми [4, б, 15]. Tara змiни пов'язaнi з вжокою aктивнicтю cимпaтоaдpeнaловоï тa peнiн-aнгiотeнзин-aльдоcтepоновоï cиcтeми тa обyмовлeнi xpонiчною Нпок^ю тa поcилeнням кaтaболiчниx пpоцeciв [6, 9]. Одним iз пaтологiчниx eфeктiв цитокiнiв пpи XCH e нeгaтивнa iнотpопнa дiя тa peмодeлювaння cepця, якe полягae в нeзвоpотнiй дилaтaцiï поpожнин тa гiпepтpофiï кapдiомiоцитiв [6].
Отpимaнi нaми peзyльтaти коpeляцiйниx зв'язкiв пpомiж цитокiнaми тa добовими xpонотpопно-iнотpопними, пpecоpними pитмaми вiдобpaжaютьcя iндивiдyaльний пepeбiг IXC в поeднaннi з ГX. Peзyльтaти доcлiджeння cвiдчaть пpо знaчeння пpозaпaльниx пpоцeciв, добовиx коливaнь apтepiaльного тиcкy в мexaнiзмax eлeктpичноï нecтaбiльноcтi мiокapдa тa пiдвищeння клacy apитмiï у xвоpиx та IXC в поeднaннi з ГX, що пiдтвepджyeтьcя iншими доcлiджeннями [3, 7]. Отжe, зpyшeння покaзникiв цитокшово1' peaктивноcтi, змiн моpфо-фyнкцiонaльного cтaнy cep^ впливaють нa iндивiдyaльний пepeбiг IXC в поeднaннi з ГX тa e кpитepiями коpeкцiï лiкyвaння.
1. Пpовiднa pоль пpозaпaльноï a^m^cri цитокiнового обмiнy, тобто збiльшeння piвня IЛ -1ß i/aбо IЛ-б, ^бо IЛ-8, i/aбо ФНП-а, i/aбо СТБ тa знижeння пpотизaпaльного IЛ-10 e xapaктepною ознaкою у xвоpиx та IXC в поeднaннi з ГX.
2. Haйбiльш пaтогномaнiчним e пiдвищeння piвня iнтepлeйкiнa-6 у xвоpиx нa IXC в поeднaннi з ГX в зaлeжноcтi вiд стади ГX, виpaжeноcтi xpонiчноï cepцeвоï нeдоcтaтноcтi тa його клacy. Для жшочо1' cтaтi бiльш xapaктepнe пiдвищeння piвня C-peaктивного бiлкa в поpiвняннi з чоловтами.
3. У xвоpиx та IXC в поeднaннi з ГX визнaчeнa пpямa зaлeжнicть пpомiж пpозaпaльними (iнтepлeйкiн-1ß, -6, -8) тa пpотизaпaльним цитокiнaми (iнтepлeйцiн-10), звоpотнiй коpeляцiйний зв'язок пpомiж piвнeм C-peaктивного бiлкa тa фaктоpом нeкpозy пyxлин-aльфa.
4. Вcтaновлeно звоpотнiй коpeляцiйний зв'язок пpомiж piвнeм iнтepлeйкiнa-8 тa добовими xpонотpопними pитмaми, пpямa зaлeжнicть xapaктepнa для piвня C-peaктивного бiлкa у xвоpиx та IXC в поeднaннi з ГX. Icнye cильнa пpямa циpкaднa зaлeжнicть коливaнь 4CC, збiльшeння оcтaннix в дeнний чac cпpияe pизикy появи нeбeзпeчниx шлyночковиx apитмiй у xrop^ нa IXC в поeднaннi з ГX.
5. Вcтaновлeно пpямий коpeляцiйний зв'язок пpомiж piвнeм iнтepлeйкiнa-1ß, -6, -10 тa добовими коливaннями cиcтолiчного тa дiacтолiчного AT у xвоpиx нa IXC в поeднaннi з ГX.
6. Для xвоpиx нa IXC в поeднaннi з ГX пaтогномaнiчнi моpфо-фyнкцiонaльнi змiни cep^ (збiльшeння лiнiйно-об'eмниx покaзникiв ЛШ тa пepeдcepдя, мacи мiокapдa ЛШ, зi знижeнням фpaкцiï викиду), якi зaлeжaть вiд piвня добовиx коливaнь cиcтолiчного тa дiacтолiчного apтepiaльного тиcкy.
7. Характерна пряма залежнють промiж тдйомом œcimi4Horo, дiастолiчного артерiального тиску, потовщенням задньо! стшки ЛШ та наявнiстю високих градацш шлуночкових аритмiй за Lown-Wolf у хворих на 1ХС в поеднанш з ГХ.
Перспектиеи подальших до^джень у даному напрямку. Отриман результати мають св1й подальший розвиток для встановлення тдив1дуальних порушень цитоюнового обм1ну, особливостей ремоделюванням серця, аритмогенност1 м1окарда у хворих на ¡шем1чну хворобу серця в поеднант з гтертотчною хворобою як передумови до корекцИ'л1кування.
1. Абдуллаев Р. Я. Клиническая эхокардиография при ишемической болезни сердца / Р. Я. Абдуллаев. - Х.: Факт, 2001. - 240 с.
2. Гайдаева Ю. А. Стан здоров'я населения Украши та забезпечення надання медично! допомоги. Аналггачно-статистичний поабник / Шд ред.. Ю.А. Гайдаева, В.М. Коваленко, В.М. Корнацького - Кшв, 2007. - 97 с.
3. Лозовая Т.А. Цитокиновая активность и функциональное состояние миокада у больных с пароксизмами мерцательной аритмии при ишемической болезни сердца / Т.А. Лозовая // Вюник СумДУ. - 2006. - № 8 (92)'. - С. 140-146.
4. Маврин А. П. Исследование связи маркеров воспаления с уровнем артериального давления / А. П. Маврин, Б. В. Головской // Цитокины и воспаление.- 2006. - № 4. - С. 11-12.
5. Макаров Л. М. Холтеровское мониторирование / Л. М. Макаров. - М. Медпрактика, 2000. - 217с.
6. Ольбшська Л. I. Роль цитокшово! агресп у патогенез! серцево! кахексп у хворих на хрошчну серцеву недостатшсть / Л. I. Ольбшська, С. Б. 1гнатенко // Серц. недостатшсть. - 2001. - № 2. - С. 132-134.
7. Потешкина Н. Г. Структурно-фуикциональное ремоделирование мюкарда и прогнозирование аритмш у больних артериальной гипертонией / Н. Г. Потешкина, П .Х. Джаншия // Артер. гипертензия. - 2005. - Т. 11, №4. - С. 45-48.
8. Ремоделирование и диастолическая функция левого желудочка в зависимости от вариабельности артериального давления у больных артериальной гипертензией и ишемической болезнью сердца / А. А. Козина, Ю. А. Васюк, Е. Н. Ющук [и др.] // Артер. гипертензия. - 2003. - Т. 9, № 4. - С. 21- 27.
9. Серик С. А. Про- и противовоспалительные цитокины у больных c ишемической болезнью сердца при прогрессировании хронической сердечной недостаточности / С. А. Серик, С. В. Степанова, В. И. Волков // Укр. кардюл. журн. . - 2004. - № 4. - С. 32-136.
10. Системное воспаление у пациентов с ишемической болезнью сердца: взаимосвязь с клиническим течением и наличием факторов риска / М. И.Лутай, И. П.Голикова, С. И.Деяк [и др.] // Укр. мед. часопис. - 2006. - № 2 (52), I.I/IV. - С. 80-83.
11. Славин М. Б. Методы системного анализа в медицинских исследованиях / Славин М. Б. - М.: Медицина, 1989. - 304 с.
12. Ambulatory blood pressure monitoring and risk of cardiovascular disease: a population based study / T. W. Hansen, J. Jeppesen, S. Ramussen [et al.] // Amer. J. Hypertens. - 2006. - Vol. 19 (3). - P. 243-250.
13. Devereux R. B. Echocardiography determination of left ventricular mass in man: anatomic validation of the method / R.B. Devereux, N. Reichek // Circulation. - 1977. - Vol. 55. - P. 613-618.
14. Libby P. Inflammation and atherosclerosis / P. Libby, P. M. Ridker, А. Maseri // Circulation. - 2002. - Vol. 105, № 9. - P. 1135-1143.
15. Mahmud А. Arterial stiffness is related to systemic inflammation in essential hypertension / A. Mahmud, J. Feely // Hypertension. - 2005. - Vol. 46. - P. 1118.
16. Shiller N. B. Two-dimensional echocardiographic determination of left ventricular volume, systolic function and mass summary and discussion of the 1989 recommendations of the American Society of Echocardiography / N. B. Shiller // Circulation. - 1991. - Vol. 84 (Suppl. 3). - P. 1-280.
17. Swynghedauw B. Molecular mechanisms of myocardial remodeling / В. Swynghedauw // Physiol. Rev. - 1999. -Vol. 79. - P. 215-262.
СОСТОЯНИЕ ЦИТОКИНОВОЙ ОБМЕНА В ЗАВИСИМОСТИ ОТ РЕМОДЕЛИРОВАНИЯ СЕРДЦА, ЦИРКАДНЫХ ХРОНОТРОПНО-ИНОТРОПНЫХ, ПРЕССОРНЫХ РИТМОВ, АРИТМОГЕННОСТИ МИОКАРДА У БОЛЬНЫХ ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ СЕРДЦА В СОЧЕТАНИИ С ГИПЕРТОНИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ Кудря И.П. Целью исследования было определение связи между провоспалительными и противовоспалительными
THE STATE OF CYTOKINE EXCHANGE DEPENDING ON REMODELING OF THE HEART, CIRCADIAN CHRONOTROPIC- INOTROPIC, PRESSOR RHYTHMS, ARRHYTHMOGENIC INFARCTION IN PATIENTS WITH ISCHEMIC HEART DISEASE IN COMBINATION WITH HYPERTENSION
Kudrya I.P.
The aim of the study was to determine the relationship between proinflammatory and anti-
цитокинами, ремоделированием сердца, циркадными хронотропного-инотропними, прессорными ритмами, аритмогенностью миокарда у больных ИБС в сочетании с ГХ как предпосылка к коррекции лечения. Объектом исследования было 35 больных с выше упомянутой патологией. Согласно полученным результатам исследования установили увеличение уровня провоспалительных и снижение противоспалительных цитокинов, их кореляционную связь между собой, частотою сердечных покращений, суточными колебаниями артериального давления, морфо-функциональными изменениями сердца. Наиболее патогноманическим есть повышение интерлейкина-6 в зависимости от стадии ГБ, выраженности ХСН и его класса. Для женского пола характерное повышение уровня С-реактивного белка по сравнению с мужчинами.
Ключевые слова. Цитокины, хронотропная и инотропная активность.
Стаття надшшла 7.04.10
inflammatory cytokines, remodeling of the heart, arcadian chronotropic-inotropic, pressor rhythms, arrhythmogenic myocardium in patients with ischemic heart disease in combination with hypertension as a prerequisite for correct treatment. The object of the study were 35 patients with mentioned pathology. According to the received results of the investigation it was determined that the enlargement levels of proinflammatory and anti-inflammatory cytokines, increasing their korelyatsionnuyu relationship between themselves, the heart rate, daily fluctuations in blood pressure, morpho-functional changes of the heart. Most patognomanicheskim is the increasing of interleukin-6, depending on the stage of hypertension, severity of heart failure chronicall and its class. The rising of C-reactive protein level compared is more characteristic for female comparing with mail.
Key words. Cytokines, chronotropic and inotropic activity.
УДК: 616-053. 37 - 056: 613. 22
ОРГАН1ЗАЦ1Я Л1КУВАЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ Д1ТЕЙ ПЕРШОГО РОКУ ЖИТТЯ, ЯК1 МАЮТЬ ВИСОКИЙ РИЗИК РОЗВИТКУ АТОПП
Наведено данн дослщження використання сумiшi на основi частково гiдролiзованого бшку для штучного вигодовування дгтей 1-го року життя, яш мають ризик розвитку атопп.
Ключовi слова: немовля, атотя, штучне вигодовування, частково гiдролiзований бiлок.
Материнське молоко е единим оптимальним продуктом харчування для вигодовування дгтей до 5-6-ти мюячного вшу. Цього ствердження вже шхто навгть не намагаеться заперечувати. Жшоче молоко не тiльки збалансоване за хiмiчним складом у вщповщносп до потреб дитини, але й, за наявносп секреторних iмуноглобулiнiв, сприяе заселенню кишечника нормальною мiкрофлорою, попереджуе сенсибшзащю дитини потенцiальними алергенами. Наявш переконливi данi про те, що виключно грудне вигодовування з першого дня життя вiрогiдно попереджуе розвиток алерпчних станiв не тiльки упродовж першого року життя, але й в майбутньому [7]. За ощнкою експерив, загальна поширенiсть алергiчноi патологи протягом останшх десятирiч зросла на 30 -50%, вщзначаеться значне зростання питомоi ваги алергiчних захворювань в структурi захворюваностi дiтей раннього вшу. За даними вгтчизняних дослiджень [1], найбшьш часто у дiтей раннього вшу зустрiчаються прояви алергп до бшку коров'ячого молока. Разом з тим, майже пята частина немовлят в Украш знаходяться на штучному вигодовуванш та змушена задовольняти сво. потреби штучними замiнниками материнського молока [3,6]. Вже на першому рощ життя бшьшють з цих дгтей потребуе призначення лшувального харчування, щонайчаспше обумовлено наявнiстю в них харчово. алерги. Саме тому увагу фахiвцiв привертають сумiшi, створенi на основi часткових гiдролiзатiв коров'ячого бiлку, як зменшують ризик сенсибiлiзацii до цих бшюв.
Метою роботи було визначення можливосп проведення штучного вигодовування дгтей першого року життя з проявами атопп гшоалергенними суммами.
Матерiал та методи дослщження. Пiд спостереженням перебували 28 дгтей першого року життя з проявами атошчного дiатезу, як знаходилися на штучному та змшаному вигодовуваннi з вiку 1-3 мюящ (1 група - основна) та 25 дгтей, як знаходилися на природному вигодовуванш (2 група - контрольна). З метою зниження частоти та поширеносп атошчних проявiв, обстеженим дгтям 1 групи було рекомендоване довготривале призначення гшоалергенно. сумiшi HUMANA HA 1 та HUMANA HA 2, яю створеш на основi гiдролiзатiв коров'ячого бiлку.
