CC BY
11
were informed of the aims, methods of clinical examination and they agreed to be subjects of studying a gene polymorphism. Results and conclusions. Thus, no probable differences between structural and functional parameters of the heart and the type of diastolic function of the left ventricle myocardium were indenti-fied in the patients with ischemic heart disease and concomitant obesity depending on the genotype of the gene interleukin-6 (C-174G).
УДК 616.12 - 005.4 - 008.331.1
Кудря 1.П., Шевченко Т.1., Шапошник О.А.
АУТОКО1ДИ ЯК ТРИГЕРИ I ПОТЕНЦ1АТОРИ ЦИРКАДНИХ ЗМ1Н СЕРЦЕВОГО РИТМУ У ХВОРИХ НА 1ШЕМ1ЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ В ПО6ДНАНН1 З Г1ПЕРТОН1ЧНОЮ ХВОРОБОЮ
ВДНЗУ «Украшська медична стоматолопчна акаде1^я», м. Полтава
Метою досл'дження було визначення циркадних зм/'н серцевого ритму залежно в'д рiвня MapKepie запалення у хворих на 'шем'чну хворобу серця в поеднанн з гiпертонiчною хворобою. Досл'джено 35 хворих з вищезгаданою патолог'ею. Обстеження хворих проводилось зг/'дно стандарт'¡в УкраУни, зокрема цлодобове мошторування електрокардограми та визначення прозапальних цитокiнiв. У хворих на 1шемЫну хворобу серця в поеднанн з гiпертонiчною хворобою з пдвищеним рiвнем iнтер-лейк1ну-8 встановлено зниження хронотропно'У активност'1 серця. В'дм'чаеться збльшення рiвня 1нтерлейк1ну-6 у хворих на 1шемЫну хворобу серця в поеднанн з гiпертонiчною хворобою з пдвище-ним рiвнем '1нтерлейк'1ну-8. П'двищення рiвня iнтерлейкiну-1ß та зниження р'тня С-реактивного бл-ка характеризуеться значним переважанням у хворих симпатичного в'дд'лу нервово'У системи вноч'1. Виявлено збльшення стандартного в/'дхилення R-R-iнтервалiв у хворих на 'шем'чну хворобу серця в поеднанн з гiпертонiчною хворобою з пдвищеним рiвнем 1Л-6. Ключов1 слова: Ытерлейкши, маркери запалення, серцевий ритм.
Дослiдження е фрагментом плановоiнауково-дослiдноi'роботи кафедри внутрiшньоi'медицини №1 ВДНЗУ «УМСА» на тему «Запальний, iшемiчний, больовий синдром у хворих на iшемiчну хворобу серця: тригери, роль супутньоГ патологи, мехашзми, критерп дiагностики, лкування», № державноГреестрацп 0112U003122.
Вступ
Незважаючи на досягнув в останш десяти-рiччя устхи у напрямку профтактики та лку-вання iшемiчноТ хвороби серця (1ХС) та пперто-шчноТ хвороби (ГХ), вони дос е одшею з най-бтьш актуальних проблем сучасноТ кардюлогп, що пов'язано з Т'х значною поширенютю, високим рiвнем швалщизацп та смертност населення [2,3,7]. Суттева роль в Тх розвитку належить ау-токоТдам, зокрема цитокшам, як шщшють i пщт-римують процес запалення, а також активують i керують ним [7,8,9].
Запальн процеси в^грають ютотну роль як у формуванн атеросклеротичноТ бляшки, так i в пошкодженн стабтьноТ бляшки з подальшою тромботичною оклюзiею та розвитком серцево-судинних ускладнень [2,4,12]. Невщ'емною час-тиною в розвитку 1ХС та ГХ належить симпатоа-дреналовш та ренш-анпотензин-
альдостероновш системам, як активуються по-ряд з маркерами запального процесу [4,6,7]. Виявлено взаемозв'язок мiж рiвнем запалення в коронарних судинах та змшою автономноТ регу-ляцп серця [5,10,13], що пiдкреслюе важливiсть системно-запального компоненту в патогенезi атеросклеротичного процесу в коронарних арте-рiях [1,13]. Зв'язок мiж маркерами запалення та змшами варiабельностi ритму у осiб з асимпто-матичними станами 1ХС розглядаеться як мож-ливе свiдчення дисбалансу вегетативноТ нерво-воТ системи [10,13]. 1х змiни асоцiюються з про-
гностично несприятливим nepe6iroM захворю-вань [2,11].
Тому дуже важливим з науково! та практично! точок зору пошук можливих зв'язкiв мiж станом нейро-вегетативно! регуляцiТ хронотропноТ фун-кцп серця та показниками запальних процеав у хворих на 1ХС з супутньою ГХ.
Мета дослiдження
Визначення циркадних змш серцевого ритму залежно вщ рiвня маркерiв запалення у хворих на 1ХС в поеднанн з ГХ.
Матерiали та методи дослщження
У дослiдження було включено 35 хворих на 1ХС в поеднанн з ГХ 11-111 стади. 26 (74,3 %) хворих мали стабтьну стенокардiю напруження, з них 12 (34,3 %) - II функцюнального класу (ФК), 14 (40 %) - III ФК; 9 (25,7 %) - у виглядi дифузно-го кардiосклерозу з серцевою недостатнiстю, в тому чи^ 6 (17,1 %) - у поеднанн з порушенням серцевого ритму. ГХ II стади була у 20 (57,1 %) хворих, ГХ III стадiя, постшфарктний кардюскле-роз - у 15 (42,9 %). Порушення ритму i провщно-ст серця виявлено у 13 (37,1 %) хворих, в тому чи^ поодиноку монотопну надшлуночкову - у 2 (5,7 %) i шлуночкову екстрасистолп - у 1 (2,8 %), пароксизмальну фiбриляцiю передсердь - у 5 (14,3 %), шлуночкову б^емшш - у 3 (8,6 %), по-еднання полiтопноТ надшлуночково! i шлуночко-во! екстрасистолп - у 2 (5,7 %). Хрошчна серце-ва недостатнiсть II ФК за класифка^ею Нью-
АктуальН проблеми сучасно! медицины
ЙоркськоТ асо^аци кардiологiв (NYHA) була у 20 (57,1 %) хворих, 12 (34,3 %) - Ill ФК, 3 (8,6 %) -IV ФК. BiK хворих - 61,63±1,26 роки; 7,83; 59,0664,19 (M±SEM; SD; 95% CI ), максимум - 72, Mi-жмум - 44 роки. Серед дослiджуваних пацieнтiв було 27 (77,1 %) чоловiкiв та 8 (22,9 %) ж1нок.
Верифкацш дiагнозу IXC та ГХ вщповщно до Рекомендацiй европейського кардiологiчного товариства з дiагностики та лкування стабтьноТ IXC (2013 р.), Рекомендацш европейського товариства ппертензп та европейського кардюло-гiчного товариства по веденню хворих з артерiа-льною гiпертензieю (2013 р.), Ушфкованого клн нiчного протоколу первинноТ, вторинноТ, третин-ноТ (високоспецiалiзованоТ) допомоги хворим на артерiальну гiпертензiю (наказ МОЗ УкраТни 24.05.2012 за № 384) i стабiльну iшемiчну хворобу серця (Наказ МОЗ УкраТни 02.03.2016 за № 152).
Дослщженим проводили цтодобове моыто-рування електрокардiограми за допомогою сис-теми «Кардиотехника 4000АТ», «Кардиотехника 04-АД-3» («ИНКАРТ», Росiя). За показниками варiабельностi серцевого ритму оцшювали стан вегетативноТ нервовоТ системи, як рекомендо-ванi в мiжнародних стандартах Робочою групою европейського кардiологiчного товариства i ^в-нiчноамериканських товариств кардюстимуляцп й електрофiзiологiТ (Task Force of The European Society of Cardiology and The North American Society of Pacing and Electrophysiology, 1996).
Запальний процес визначали за рiвнем ште-рлейкiнiв (Ш)-1р, -6, -8; СРБ iз використанням твердофазного iмуноферментного методу за
Хронотропна активнсть серця залежно eid рiвня 1Л-
допомогою набору реаген^в для: 1Л-1 ß -"ProCon IL-1 ß" (С.-Петербург), 1Л-6 - "ProCon IL-6" (С.-Петербург), 1Л-8 - «ИЛ-8 - ИФА - БЕСТ» (Новосибiрськ), СРБ - "hsCRP ELISA" (США). Pi-вень 1Л-1 ß вважали нормальним, якщо вш не перевищуе 50 пкг/мл, 1Л-6 < 5 пкг/мл, 1Л-
8 < 30 пг/мл, СРБ в нормi 0,068-8,2 мг/л.
Статистичну обробку отриманих результат здшснювали за допомогою програми SPSS for Windows Release 13.00. Оцшка достовiрностi вн дмiнностей проводилась за двохвибiрковим t критерieм Ст'юдента з урахуванням гомогенност за тестом Levene та його непараметричним аналогом Mann-Whitney U (MW). За результатами однофакторного тесту W тесту Shapiro-
Wilks (SW) перевiряли нормальнiсть розподiлу варiацiй. Отриманi результати були представлен у виглядi M+SEM; SD; 95 % С1; Med; Q, де М -середня, SEM - стандартна похибка; SD - стан-дартне вщхилення, 95 % Cl -95 % довiрчi штер-вали для середньоТ, Mеd - медiана, Q - нижнi та верхн квартилi. Biдмiнностi вважали значними при р<0,05.
Результати та 1х обговорення
Аналiз отриманих результат показав, що у хворих на 1ХС в поeднаннi з ГХ з пщвищеним рь внем 1Л-8 спостерiгаeться збiльшення м^маль-ноТ та максимально!' частоти серцевих скорочень (ЧСС) вдень; середньоТ, м^мальноТ та макси-мальноТ ЧСС вночi на противагу нормальному рiвню 1Л-8 (табл. 1).
Таблиця 1
8 у хворих на 1ХС в поeднаннi з ГХ (M±SEM; SD; 95% С1; Med; Q)
Показники Групи хворих на 1ХС в поеднанш з ГХ iз наступними рiвнями 1Л-8, пг/мл
нормальним - не перевищуе 30 пг/мл (пщгрупа 1, n=25) пiдвищеним - перевищуе 30 пг/мл (пщгрупа 2, n=10)
Мтмальна ЧСС удень, уд./хв. 58,82±2,15; 8,88; (54,26-63,38); 59; (54,5-63,5); параметричний за Рэ\«=0,653; PLevene =0,265; Pst=0,016 50,44±1,72; 5,17; (46,47-54,42); 50; (46,5-53); параметричний за Psw=0,125
Максимальна ЧСС удень, уд./хв. 118,35±3,95; 16,28; (109,98-126,72); 115; (107,5123,5); непараметричний за Psw=0,002; PMW=0,005 101,22±3,71; 11,13; (92,66-109,78); 105; (93,5-109,5); непараметричний за Psw=0,042
Середня ЧСС вноч^ уд./хв. 66,18±2,89; 11,92; (60,05-72,3); 75; (60-74); непараметричний за Psw=0,006; PMW=0,997 55,56±1,92; 5,77; (51,12-59,99); 54; (51,5-59); параметричний за Psw=0,254; PLevene=0,143; Pst=0,034
Мтмальна ЧСС вноч^ уд./хв. 57,88±2,44; 10,08; (52,69-63,07); 58; (51,5-65); параметричний за Psw=0,832; PLevene =0,08, Pst=0,025 49,56±1,57; 4,72; (45,93-53,18); 50; (45-51); непараметричний за Psw=0,049; Pmw=0,007
Максимальна ЧСС вноч^ уд./хв. 96,29±6,01; 24,78; (83,55-109,04); 90; (76,5-107,5); непараметричний за Psw=0,025; PMW=0,039 78,11 ±2,26; 6,79; (72,89-83,33); 77; (72,5-83,5); параметричний за Psw=0,879; PLevene=0,018; Pst=0,08
Примтки: М - середня, SEM - стандартна похибка; SD - стандартне в1дхилення, 95% Cl - 95% доврч'! ¡нтервали для середньоТ; Med - медиана; Q - нижн1 та верхн1 квартил1; Psw - визначення типу розподлу вар1абельност1 за тестом за Shapiro-Wilk; Pst - р1зниця м1ж групами за двовиб1рковим t - тестом Ст'юдента з урахуванням гомогенности за тестом Levene; PMW- р1зниця м1ж групами за тестом Mann-Whitney (MW).
Встановлено збтьшення рiвня 1Л-6 (M+SEM, SD; 95% Cl; Med; Q: 11,11±3,48 пкг/мл; 10,43;
(3,09-19,13); 10; (2-18); параметричний за Psw=0,343) у хворих на 1ХС з супутньою ГХ з ш-двищеним рiвнем 1Л-8 на вщмшну вщ тих, хто мав нормальний рiвень 1Л-8 (M+SEM, SD; 95% С1; Med; Q: 2,58±0,054 см; 0,22; (2,47-2,69); 2,5; (2,5-2,6); непараметричний за Psw=0,003;
PMW=0,048; M+SEM, SD; 95% С1; Med; Q: 7,18±3,11 пкг/мл; 12,8; (0,59-13,76); 0; (0-10); непараметричний за Psw=0,0001; PMW=0,021).
У 45,7 % хворих на 1ХС в поеднанш з ГХ з нормальним рiвнем СРБ встановлено зниження середнього значення потужност низькочастот-ного компонента спектра (LF) вночi (M+SEM, SD; 95% С1; Med; Q: 296,5±108,64 мс2; 266,12; (17,23-
575,78); 289; (27-516,75); параметричний за Psw=0,642), на вщмшну вщ тих, хто мав зниже-ний piBeHb СРБ (M+SEM, SD; 95% Cl; Med; Q: 52,16±2,2 мс2; 9,59 %; (47,53-56,78); 52; (46-59); параметричний за Psw=0,988; PLevene=0,054;
1000,0
800,0
600,0
400,0
200,0
0,0
И XBopi на 1ХС в поеднанш з ГХ 3i зниженим ршнем СРБ (n=19)
Н XBopi на 1ХС в поеднаннi з ГХ з нормальним ршнем СРБ (n=16)
Рис. 1. Середне значення потужностi низькочастотного компонента спектра вар1абельност1 серцевого ритму у хворих на
1ХС в поеднаннi з ГХ залежно eid рiвня СРБ.
Таблиця 2
Залежнсть середнього значення потужноcmi LF eH04i eid рiвня Л-lß у хворих на 1ХС з супутньою ГХ (M±SEM; SD; 95% Cl; Med; Q)
Показники Хворi на 1ХС в поеднанш з ГХ iз наступними рiвнями Ln-1ß, пкг/мл
нормальним - не перевищуе 50 пкг/мл (пщгрупа 1, n=24) пщвищеним - перевищуе 50 пкг/мл (пщгрупа 2, n=11)
Середне значення по-тужност LF вноч^ мс2 204,67±84,36; 146,12; (-158,33-567,66); 285; (36-00000); параметричний за Psw=0,052; PLevene=0,756; Pst=0,018 565,33±139,35; 341,34; (207,12-923,54); 594,5; (338,25-795); параметричний за Psw=0,817
Прим1тки: М - середня, SEM - стандартна похибка; SD - стандартне в1дхилення, 95% Cl - 95% дов'рч'! ¡нтервали для середньоТ; Med - медиана; Q - нижн1 та верхн1 квартил1; Psw - визначення типу розподлу вар1абельност1 за тестом за Shapiro-Wilk; Pst - р1зниця м1ж групами за двовиб1рковим t - тестом Ст'юдента з урахуванням гомогенности за тестом Levene.
200,0
150,0
100,0
50,0
0,0
В XBopi на 1ХС в поеднанш з ГХ 3i збтьшеним piBHeM 1Л-6 (n=24) □ XBopi на IXC в поеднанш з ГХ з нормальним piBHeM 1Л-6 (n=11) Рис. 2. Стандартне вidхилення R-R-iнтервалiв у хворих на 1ХС в поedнаннi з ГХ залежно eid рiвня 1Л-6.
Pst=0,037 та M+SEM, SD; 95% Cl; Med; Q: 719,75±107,98 мс2; 215,96; (376,11-1063,39); 641,5; (576,25-941,5); параметричний за Psw=0,092; PLevene =0,749, Pst=0,03) (рис. 1).
175,53
136,62
/ 11-« Î-Î-Î-Î-Î-Î-
/ i-i-i-i-i-i-i-i- i-i-++
/ i-i- i-i-++ ++ ♦♦ Hi
мс Стандартне ввдхилення R-R- Pst=0,013
штервалш,
АктуальН проблеми сучасно!' медицины
Спостерiгаeться пщвищення середнього зна-чення потужностi LF BH04i у хворих на 1ХС з су-путньою ГХ з пщвищеним рiвнем 1Л-1 ß в nopiB-няннi з тими, хто мав нормальний piвень 1Л-1 ß (табл. 2).
Пщвищений piвень 1Л-6 мали 34,1 % хворих на 1ХС в пoeднаннi з ГХ, в яких було збтьшення стандартного вщхилення R-R-iнтеpвалiв (M+SEM, SD; 95% С1; Med; Q: 175,53±12,55 мс; 21,73; (121,55-229,51); 170,02; (157,09-174,2); параметричний за Psw=0,577) в пopiвняннi з но-рмальним piвнем 1Л-6 (M+SEM, SD; 95% С1; Med; Q: 136,62±6,01 мс; 20,83; (123,39-149,86); 139,06; (115,28-154,48); параметричний за Psw=0,515; PLevene=0,834; Pst=0,013) (рис. 2).
Збiльшення ЧСС за добу у хворих на 1ХС з супутньою ГХ з пщвищеним piвнем 1Л-8 е предикторами прогресування проксимального корона-росклерозу та раптово!' смеpтi.
У хворих на 1ХС в пoеднаннi з ГХ з пщвищеним piвнем 1Л-1 ß та зниженим piвнем СРБ спо-стеpiгаеться пiдвищення середнього значення потужност LF внoчi в пopiвняннi з тими, хто мав нормальний piвень 1Л-1 ß, що вказуе на посилен-ня активност симпатично!' нервово!' системи внoчi за допомогою залучення лiмфopетикуляp-но!' системи, яка в свою чергу шнервуеться автономною нервовою системою. Пщвищення тонусу симпатично!' нервово!' системи зi збтьшен-ням концентрацп катехолам^в прямо опосеред-ковано стимулюе розвиток атеросклерозу.
Пiдвищений piвень 1Л-6 у хворих на 1ХС з супутньою ГХ зi збтьшеним стандартним вщхи-лення R-R-iнтеpвалiв мае сумарний ефект впли-ву на синусовий вузол симпатичного i парасим-патичного вщд^в автономно!' нервово!' системи та бтьш за все вiдoбpажають несприятливий прогноз захворювань.
Отже, визначення залежност циркадних змiн серцевого ритму вщ piвня маpкеpiв запалення у хворих на 1ХС в поеднанн з ГХ мають дiагнoсти-чну значимiсть та е передумовою до oптимiзацiï лiкування.
Висновки
1. У хворих на 1ХС в поеднанн з ГХ з пщвищеним piвнем iнтеpлейкiну-8 встановлено зниження хронотропно!' активнoстi серця.
2. В^^чаеться збiльшення piвня штерлейкн ну-6 у хворих на 1ХС в поеднанн з ГХ з пщвищеним piвнем iнтеpлейкiну-8.
3. Пщвищення рiвня штерлейкшу-1р та зниження рiвня С-реактивного бiлка у хворих на 1ХС з супутньою ГХ характеризуеться значним пере-важанням симпатичного вщдту нервовоТ системи вночк
4. Виявлено збiльшення стандартного вщхилення R-R-iнтервалiв у хворих на 1ХС в поед-наннi з ГХ з пщвищеним рiвнем 1Л-6.
Перспективи подальших дослiджень
Отриманi нами результати дослщжень дозволять виявити у хворих на 1ХС та ГХ додатковi значущi маркери несприятливого прогнозу, Тх зв'язок з особливостями переб^у та розвитком ускладнень, визначити адекватш профiлактичнi заходи та проводити корекцш медикаментозноТ терапiТ.
Лiтература
1. Алекперов Э.З. Современные концепции о роли воспаления при атеросклерозе / Э.З. Алекперов, Р.Н. Наджафов // Кардиология. - 2010. - № 6. - С. 88-91.
2. Василец Л.М. Прогностическая значимость факторов системного воспаления у больных с ишемической болезнью сердца / Л.М. Василец, Н.Е. Григориади, Р.Н. Гордийчук [и др.] // Сибирский медицинский журнал. - 2013. - Т. 16, № 1. - С.50 - 52.
3. Коваленко В.М. Хвороби системи кровооб^ як медико-со^альна i суспiльно-полiтична проблема / В.М. Коваленко,
B.М. Корнацький. - К., 2014. - 279 с.
4. Палеев Ф.Н. Роль цитокинов в патогенезе ишемической болезни сердца / Ф.Н. Палеев, И.С. Белокопытова, Б.И. Минченко, О.В. Москалец // Креативная кардиология. - 2011. - № 1. -
C.75 - 80.
5. Парнес Е.Я. Клиническое значение вариабельности сердечного ритма у больных ишемической болезнью сердца: автореф. дис. на соискание учёной степени доктора мед. наук: спец. 14.00.06 «Кардиология» / Е.Я. Парнес. - М., 2007. - С.44.
6. Перуцкий Д.Н. Оценка вариабельности сердечного ритма в практической кардиологии: современное состояние проблемы / Д.Н. Перуцкий, Ю.И. Афанасьев // Научные ведомости Белгородского государственного университета. - 2008. - Т. 5, № 6 (46). - С.5 - 10.
7. Туев А.В. Маркеры воспаления при артериальной гипертензии и некоторых формах ишемической болезни сердца: клиническая и прогностическая значимость / А.В. Туев, Н.С. Карпунина // Артериальная гипертензия. - 2011. - Т. 17, № 6. - С.550 - 555.
8. Mahmoudi M. Atherogenesis: the role of inflammation and infection / M. Mahmoudi, N. Curzen, P. Gallagher [et al.] // Rev. Esp. Cardiol.
- 2007. - № 60 (3). - P. 268 - 275.
9. Granger J.P. An emerging role for inflammatory cytokines in hypertension / J.P. Granger // Am. J. Physiol. Heart Circ. Physiol. - 2006.
- Vol. 290. - P. 923 - 924.
10. Hamaad A. Short-term statin therapy improves power spectral heart rate variability indices in unselected chronic heart failure patients / A. Hamaad, R.J. MacFadyen // Europace Supplements. - 2005. -Vol. 7. - Р.135.
11. Koffler S. Role of cytokines in cardiovascular diseases: a focus on endothelial responses to inflammation / S. Koffler, Т. Nickel, M. Weis // Clin. Sci. (Lond). - 2005. - Vol. 108, № 3. - P. 205 - 213.
12. Packard R. Inflammation in atherosclerosis: from vascular biology to biomarker discovery and risk prediction / R. Packard, P. Libby // Clin. Chem. - 2008. - Vol. 54, № 1. - P. 24 - 38.
13. Sajadieh Ahmad. Increased heart rate and reduced heart-rate variability are associated with subclinical inflammation in middle-aged and elderly subjects with no apparent heart disease / Ahmad Sajadieh, Olav Wendelboe Nielsen, Verner Rasmussen [et al.] // European Heart Journal - 2003. - Vol. 25 (5). - P.363 - 370.
Реферат
АУТОКОИДЫ КАК ТРИГГЕРЫ И ПОТЕНЦИАТОРЫ ЦИРКАДНЫХ ИЗМЕНЕНИЙ СЕРДЕЧНОГО РИТМА У БОЛЬНЫХ ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ СЕРДЦА В СОЧЕТАНИИ С ГИПЕРТОНИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ Кудря И.П., Шевченко Т.И., Шапошник О.А.
Ключевые слова: интерлейкины, маркеры воспаления, сердечный ритм.
Целью исследования было определение циркадных изменений сердечного ритма в зависимости от уровня маркеров воспаления у больных ишемической болезнью сердца в сочетании с гипертонической болезнью. Исследовано 35 больных с вышеупомянутой патологией. Обследование больных про-
водилось согласно стандартам Украины, в частности круглосуточное мониторирование электрокардиограммы и определение провоспалительных цитокинов. У больных ишемической болезнью сердца в сочетании с гипертонической болезнью с повышенным уровнем интерлейкина-8 установлено снижение хронотропной активности сердца. Отмечается увеличение уровня интерлейкина-6 у больных ишемической болезнью сердца в сочетании с гипертонической болезнью с повышенным уровнем ин-терлейкина-8. Повышение уровня интерлейкина-1р и снижение уровня С-реактивного белка характеризуется значительным преобладанием у больных симпатического отдела нервной системы ночью. Выявлено увеличение стандартного отклонения R-R-интервалов у больных ишемической болезнью сердца в сочетании с гипертонической болезнью с повышенным уровнем ИЛ-6.
Summary
AUTOCOIDS AS TRIGGERS AND POTENTIATORS OF Circadian CHANGES OF HEART RHYTHM IN PATIENTS WITH ISCHEMIC
HEART DISEASE and comorbid essential HYPERTENSION
Kudria I.P., Shevchenko T.I., Shaposhnyk O.A.
Key words: interleukins, inflammatory markers, heart rhythm.
The aim of the study was to evaluate circadian changes in the heart rhythm depending on the level of inflammatory markers in patients with ischemic heart disease and concomitant essential hypertension. The study involved 35 patients with above mentioned diseases. They were examined according to the standards accepted in Ukraine, in particular 24-hour monitoring of the electrocardiogram and identifying proinflammatory cytokines. The patients with ischemic heart disease and comorbid essential hypertension had an increased level of interleukin-8, a decrease in chronotropic activity of the heart. An increase in the level of interleukin-6 was registered in the patients with an increased level of interleukin-8. Elevation of interleukin-1 p and a decrease in C-reactive protein was characterized by a significant predominance of the sympathetic activity at night time. We also revealed the increase in the standard deviation of R-R-intervals in the patients with elevated IL-6 level.
